3. Зміст Зір бджіл Інтерференція Природні сонари Біоакустика риб 5. Електричні явища в рослинах 6. Живі електростанції
4. Зір бджіл відрізняється від зору людини. Людина бачить близько 60 окремих кольорів. Бджоли розрізняють тільки 6: жовтий, синьо - зелений, “ пурпурний ”, фіолетовий і не видимий для людини ультрафіолетовий. Майже усі білі квіти в природі поглинають ультрафіолетову частину спектра, тоді, як жовті і сині їх відбивають. Тому квіти, білі для ока людини, а для бджіл синьо – зелені.
5. Інтерференція Інтерференцію світла спостерігають при відбитті його від бульбашки, тонкому шарі тонких плівок, наприклад від мильної бульбашки, тонкому шарі слюди. Яскраве, таке, що переливається усіма кольорами райдуги, забарвлення піря птахів, на поверхні яких розташовані тонкі, не помітні для ока прозорі лусочки, можна пояснити інтерференцією. Коли розглядати під мікроскопом крила метелика можна помітити, що вони складаються з великого числа елементів, розмір яких має порядок довжини хвилі видимого світла. Таким чином, крило метелика ніби являє собою дифракційну гратку. Райдужну смужку можна побачити в очах бабок та інших комах.
6. Природнісонари Чому кажани можуть літати упевнено у цілковитій темряві. Вчений ЛадзароСпаланці, встановив, що кажани, позбавлені зору, спокійно літають у тісному приміщенні, при цьому цілком зберіігаютьздастність полювати за комахами. У той час миші, у яких вуха заліплені воском, стають безпомічними – вони втрачають орієнтування й увесь час наштовхуються на різні перешкоди. Отже кажани орієнтуються в темріяві за допомогою слуху. Він припустив, що миші видають якісь звуки й уловлюють луну від перешкод, а також від комах. По лунах – сигналах вони й орієнтуються в польоті. Це явище називається ехолокацією.
7. Багато видів кажанів харчуються дрібними літаючими комахами. Завдяки випроміненню ультразвуку , миша може затратити на одного комара менше секунди. Спостерігаючи за мишею, здається, що вона робить швидкі безладні рухи в повітрі. Насправді ж це досвідчений мисливець, наділений досконалим сонаром. Якби миша не користувалася сонаром, а наосліп літала у місцевості, де комарів у кожному кубічному метрі по10, їй довелося б витратити на одного комара в середньому кілька годин.
8. Сонар дельфіна Як і кажани, дельфіни володіють чудовим природним сонаром. Ехолокація у дельфінів , як і у кажанів, здійснюється на ультразвукових частотах. Дельфіни здатні сприймати дуже слабкі луни – сигнали в найсильнішому шумі. Спостереження показали, що гідролакаційний апарат дельфінів перевершує існуючі гідролокатори на тільки за точністю, а й за дальністю дії. Дельфін може виявляти риб, а також розрізняти їх вид на відстані до 3 км.
9. Сонари мають також ряд інших тварин. Вони є у найблищихрождичів дельфінів – кашалотів. Кашалоти використовують свої сонари для пошуку глибоководних кальмарів, якими вони живляться. Сонар кашалота – своєрідна “ далекобійна гармата “, яка може працювати на відстані до 5 км і займає майже третину тіла тварини.
10. Ехолокація виявлена також у птахів, що живуть в Америці, – гуахаро . Вони гніздяться в темних печерах, хоча мають гарний зір. У пошуках їжі гуахаро летять за десятки кілометрів і неодмінно в темряві, а на світанку всією зграєю повертаються. У повній темряві птах орієнтується за лунами – сигналами. Їх сонари набагато менш досконалі, ніж у дельфінів і кажанів, тому гуахаро не помічають у темряві предмети , які не великі за розміром, сполохані птахи розрізняють предмети розміром не менше20см. У печерах гуахаро дуже галасливі, вони видають пронизливі звуки, що нагадують плач і стогін, тому їх прозвали гуахаро, що з іспанської – плачучий.
11. Біоакустика риб Німий, як риба, кажемо ми, а чи справді це так? Навпаки, рибам властива добре розвинена акустична сигналізація, що забезпечує можливість передачі інформації. Акустичному зв`язку сприяють умови поширення звуку у воді. Звуки риб різноманітні за походженням. Звуки виникають під часу руху риб. Вони зумовлені гдродинамічним шумам і тертям зчленувань кістяка. Звуки можуть бути пов`язані з газовим обміном. Риби регулюють тиск усередині плавального міхура і кишечника, виштовхуючи повітря з плавального міхура в кишечник або з кишечника через рот і анальний отвір. Звук, що виникає, нагадує тоненький писк. Таке пищання чули від коропа, сома, вусаня, в`юна, вугра та ін.
12. Виникають звуки і при захопленні і перетиранні їжі. Посилені плавальним міхуром, ці звуки нагадують різкий тріск і хрускіт. Видає звуки також плавальний міхур. Під час дії на такий випромінювач зовнішньої сили (поштовх, удар, тиск) він починає коливатися, и у воду імпульси звукових хвиль.
13. Електричні явища у рослинах Перші беззаперечні докази існування електричних процесів у рослинних тканинах були отримані ще в дев`ятнадцятому столітті. Так звані струми ушкодження, раніше виявлені у тварин, встановили і в різноманітних рослинних тканинах. Зріз листа, стебла, бульби завжди заряджений негативно по відношенню до нормальної тканини.
14. Здатність багатьох квітів і листя закриватись та розкриватись залежно від часу доби зумовлена електричними сигналами, що являють собою потенціал дії. Кислиця при подразненні складає листя, здійснює скорочувальні рухи. Потенціал дії як засіб управління різноманітними фізіологічними функціями притаманний усім вищим рослинам. Тичинки васильків, соняшника, барбарису приходять у рух в разі легкого доторкання до них. Реакція багатьох квітів на механічне подразнення – виділення нектару. Виявилося, що під час механічного подразнення деяких частин квітки виникають електричні імпульси, що передаються по клітинах в провідні пучки і, досягаючи нектарника, стимулюють його діяльність.
15. Рухом листя мімози також можна управляти за допомогою електричної системи сигналізації. Опускання листя мімози під дією механічного подразника зумовлено скороченням співчленові подушечки, що підтримує живець листка. Здатністю сприймати подразнення наділені всі частини листка. Окрім потенціалу дії, в провідних шляхах мімози може поширюватись інший тип – так звана повільна хвиля, яка з`являється під час розрізів, ушкоджень, опіків, хімічних подразнень. Ця хвиля пов`язана з поширенням специфічних речовин, що виникають у тканині під час ушкодження. Діставшись до стебла, повільна хвиля спричиняє виникненню потенціалу дії, який передається вздовж стебла і зумовлює опускання листя.
16. На кінець вісімнадцятого століття науці було відомо кілька видів комахоїдних рослин. Типовий представник – Венерина мухоловка. Для закриття її листа потрібно, щоб комаха двічі зачепила один й той самий волосок або послідовно два різних волоски з інтервалом не більше 20 с, якщо інтервал більше 20 с, то швидкість реакції листка знижується і він не закривається, таким чином, виключаються зайві рухи листа під дією випадкових поштовхів. Виявилось, що під час подразненні в листі Венериної мухоловки спостерігаються електричні явища, що нагадують явища, які відбуваються під час поширення подразнень у нервовом`язових структурах тварин.
17. Живі електростанції Риби у зграях мають дивовижну здатність узгоджувати свої дії. На морській мілині можна бачити, як зграйка маленьких рибок діє як живий організм: кидок ліворуч, праворуч, назад. Вирішальну роль у цьому явищі відіграє електрика. Виявилось, що риби – єдині представники тваринного світу. Які, по - перше, можуть створювати навколо себе електричні поля, а по – друге, мають у своїх організмах спеціальні приймачі – рецептори, за допомогою яких чутливо реагують на зміни цих полів. Є всі підстави думати, що саме за допомогою електричних полів деякі риби “ спілкуються ” між собою – подаючи сигнали про небезпеку, приваблюють інших риб.
18. Дослідження показали, щосередмайжетрьохсотвидівелектричнихриблише невелика кількістьздатнадаватисильніелектричніімпульси. Але нащорибамелектричнийрозряд? Вже давно біологидізналися, що скати, вугрійдеякііншівидирибзастосовуютьелектричниі заряди для нападу ізахисту. Так, напругаелектричногоімпульсудвометрового ската досягає 50-60 В при силі струму 50 А. Цьогоцілкомдосить, щобпаралізуватитрохименшу за скат рибу. При розряді « свіжезарядженого » дво – триметровоговугра, якиймешкає в каламутних водах ряду річокПівденної Америки, напругаможесягати 550 – 800 В. Значна частинарибвипускаєслабкі, хочайтриваліелектричні заряди. У результатічисленнихвипромінюваньелектричнихполівцихриббуловиявлено, щоелектричне поле цихрибмайже не змінюється. Рибиздатнінавітьпід час рухувідчуватинайменшізмінисвогоелектричного поля, спричинені, наприклад, рухоміншоїриби. За змінами поля рибаможедізнатися про їїнаближенняівирішити : нападати на противника читікативіднього.
19. Інформація використана з джерел Видавничої групи “ Основа “ Харків 2005 О.В. Чуйко “ Фізика в живій природі “
