Микола Ге

1. Микола
Миколайович
Ґе

2. Микола Миколайович Ґе
(15 (27) лютого 1831— 1 (13) червня 1894) — російський і
український живописець, художник-передвижник, майстер
портретів, історичних і релігійних полотен.
Життя і творчість митця пов'язані з Україною — від 1876
року проживав на Чернігівщині, багато викладав в
українських художніх школах, допомагав талановитій молоді,
фінансово сприяв відкриттю пам'ятника Миколі Гоголю в
Ніжині (1881).

3. СудцаряСоломона
(1854)
Ранній
період
творчості

4. Ахіллесоплакує
Патрокла(1854)

5. СаулвАендорської
чаклунки (1856)

6. Саме ця картина
свідчить про те ,що за
роки навчання Ге
досконало оволодів
малюнком і
композицією.
За картину “Саул в
Аендорської чаклунки ”
Микола Миколайович
отримав Велику золоту
медаль Академії
мистецтв та право на
виїзд закордон за кошти
навчального закладу.
Ескіз картини “Саул в Аендорської чаклунки ”

7. “Любоввесталки”
(1857-1858)
Перший
закордонний
період

8. Портретіталійкив
народному
костюмі.Етюддо
картиниСмерть
Віргінії(1859)

9. Портретхлопчика-
українця(1880)

10. • У 1858 Ге пише
маленький портрет
дружини в білому
пеньюарі на тлі розкритих
на балконі дверей.

11. ВіноградникуВіко
(1858)

12. “Поверненняз
поховання
Христа”(1859)

13. “Таємнавечеря”
(1863)

14. Дубывгорах
Каррары.1868

15. Петербурзький
період
(1869—1875)
У цей час Ґе пише
портрети І. С. Тургенєва,
М. О. Некрасова,
М. Є. Салтикова-
Щедріна, М. І.
Костомарова, виконав
скульптурний портрет
В. Белінського.

16. Портрет
М. Е. Салтыкова-
Щедрина

17. Портретфізіолога
М.Шифа (1876)

18. ПетроІдопитує
царевичаОлексіяв
Петергофі
Цю картину було
створено в 1871 році
з нагоди першої
пересувної
виставки. Художник
звертається до
гострого й
дискусійного
питання російської
історії — реформ
Петра І.

19. «О.С.Пушкін у
Михайлівському"
1875 г

20. Портрет Л. Толстого

21. Останній творчий
період (1876—1894)
Після знайомства з Львом
Толстим у 1882 році
починається новий етап
творчості Миколи
Миколайовича. До циклу
ілюстрацій «Нових
Євангелій» Толстого
належала робота
«Обмивання ніг» (1886).
За нею послідували роботи
«Проповідь Іоана
Хрестителя на Йордані» та
«Остання бесіда Христа з
учнями», які залишилися на
стадії ескізу.