Міністерство освіти інауки України
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОЗВІЛЛЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
У ЛІТНЬОМУ ДИТЯЧОМУ ЗАКЛАДІ ОЗДОРОВЛЕННЯ
ТА ВІДПОЧИНКУ
Методичні рекомендації
для здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
спеціальностей 014.11 Середня освіта (Фізична культура)
та 017 Фізична культура та спорт
Харків
2023
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА…………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1.ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІТНЬОГО ДИТЯЧОГО ЗАКЛАДУ
ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ………………………………… 6
1.1. Загальна характеристика виховної роботи в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку……………………………………… 6
1.2. Реалізація провідних завдань національно-патріотичного
виховання в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку……………. 14
1.3. Реалізація провідних завдань фізичного виховання
в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку………………………… 19
1.4. Організація діяльності інструктора з фізичної культури
та плаврука в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку…………. 23
РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ
ВИЩОЇ ОСВІТИ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ ПРАКТИКУ В ДИТЯЧОМУ
ЗАКЛАДІ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ……………………. 29
2.1. Мета і зміст літньої педагогічної практики в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку……………………………………… 29
2.2. Контроль і керівництво практикою здобувачів вищої освіти
у літньому дитячому закладі оздоровлення та відпочинку……………... 34
2.3. Критерії оцінювання літньої практики……………………….. 37
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКИ КОНСПЕКТІВ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ
ДЛЯ ДИТЯЧОГО ЗАКЛАДУ ОЗДОРОВЛЕННЯ
ТА ВІДПОЧИНКУ………………………………………………………... 41
3.1. Конспекти виховних заходів для вихователя загону………… 41
3.2. Конспекти виховної години для вечірньої «свічі»…………… 55
3.3. Конспект спортивного заходу «Малі Олімпійські ігри»…….. 71
3.4. Конспект спортивного заходу «Організація змагань із різних
видів спорту»……………………………………………………………….. 76
3.5. Рухливі ігри……………………………………………………... 83
РОЗДІЛ 4. РЕКОМЕНДАЦІЇ ВСІМ УЧАСНИКАМ ОСВІТНЬОГО
ПРОЦЕСУ З РОЗГЛЯНУТОГО ПИТАННЯ…………………………. 95
ПІСЛЯМОВА……………………………………………………………… 100
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………. 102
ДОДАТКИ…………………………………………………………………. 107
5.
4
ПЕРЕДМОВА
В умовах інтеграціїУкраїни в європейський та світовий освітній простір
значно підвищуються вимоги до підготовки фахівців вищої освіти. Висока
якість підготовки сучасного фахівця забезпечується поєднанням
фундаментальних та спеціальних знань із практичною підготовкою, яка
є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття
кваліфікаційного рівня і має на меті набуття здобувачем вищої освіти
професійних компетентностей.
У системі професійної підготовки вчителя велику роль відіграє
педагогічна практика. Вона є органічною складовою частиною педагогічного
процесу у ЗВО, який забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх
учителів і їх практичної діяльності.
Педагогічна практика сприяє підготовленості до педагогічної діяльності,
визначення рівня педагогічної спрямованості, дає можливість відчути свою
соціальну відповідальність за виховання, фізичний і психічний розвиток дітей,
формує навички постійного спостереження, діагностики особистості дитини.
У процесі педагогічної практики створюються умови для творчого оволодіння
професійною діяльністю.
У сформованій системі практики майбутніх учителів значна роль
відводиться літній педагогічній практиці, яка організовується і проводиться
в закладах відпочинку з денним перебуванням, дитячих закладах
оздоровлення та відпочинку, санаторіях, центрах та ін. Здобувачі освіти під
час проходження педагогічної практики повинні створити необхідні умови для
розвитку творчих здібностей дітей, забезпечити психологічну підтримку
і здійснити корекцію процесу їхньої соціалізації, організувати активний
відпочинок, застосовуючи інноваційні форми й методи виховної роботи.
Самостійна робота в ролі вихователя є важливим етапом становлення
майбутніх учителів. Цей вид педагогічної практики дозволить здобувачам
вищої освіти усвідомити сутність і специфіку роботи тимчасових дитячих
6.
5
об’єднань у сучаснихумовах; ознайомитися з психолого-педагогічними
основами роботи з тимчасовим дитячим колективом; засвоїти основи
організації оздоровчо-виховного процесу в умовах закладу оздоровлення
та відпочинку; оволодіти системою колективного планування роботи дитячого
колективу; ознайомитися із системою самоврядування в житті тимчасового
колективу; організовувати ігри та спортивно-оздоровчу роботу в умовах
дитячого закладу оздоровлення та відпочинку; оволодіти методикою
проведення різних форм роботи в умовах дитячого оздоровчого закладу.
Таким чином, метою педагогічної практики здобувачів вищої освіти
є оволодіння уміннями використання форм, методів, прийомів і засобів
організації освітньої роботи в різних типах освітньо-виховних закладів,
оволодіння новітніми технологіями навчання і виховання, усвідомлення
значущості наукових знань, отриманих у процесі теоретичної підготовки,
формування вмінь розв’язання практичних завдань, які виникають перед
педагогами, розвиток творчої ініціативи, адаптація і утвердження
у доцільності обраної професії, формування соціальної мотивації подальшої
навчально-педагогічної діяльності.
7.
6
РОЗДІЛ 1. ДІЯЛЬНІСТЬЛІТНЬОГО ДИТЯЧОГО ЗАКЛАДУ
ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ
1.1. Загальна характеристика виховної роботи в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку
На сьогодні в Україні існує кілька різновидів дитячих оздоровчих
закладів заміський, профільний, праці та відпочинку, санаторного типу,
з денним перебуванням тощо. Вони створюється з метою реалізації права
кожної дитини на повноцінний відпочинок та оздоровлення, зміцнення
здоров’я, задоволення інтересів і духовних запитів відповідно
до індивідуальних потреб дітей шкільного віку.
Водночас дитячий оздоровчий заклад може бути сезонним або
цілорічної дії, розміщуватись у стаціонарних або орендованих приміщеннях
(на базі пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв-профілакторіїв,
спортивних і туристських установ, навчальних закладів тощо). Терміни
оздоровлення і відпочинку дітей визначаються засновниками з урахуванням
місцевих природно кліматичних умов та при узгодженні відповідними
органами виконавчої влади.
Засновниками дитячого оздоровчого закладу можуть бути центральні та
місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації
незалежно від форм власності й підпорядкування, їх об’єднання, громадяни
суб’єкти підприємницької діяльності. Дитячий оздоровчий заклад здійснює
свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та власного
статуту. У статуті визначаються назва, мета й напрями діяльності, органи
керівництва й контролю, джерела фінансування та утворення майна.
Відпочинок і оздоровлення дитини в закладі відбувається впродовж
зміни. Згідно чинного законодавства:
8.
7
– відпочинкова зміна період перебування дитини в дитячому
закладі оздоровлення та відпочинку не менше 14 днів;
– оздоровча зміна період перебування дитини в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку не менше 21 дня;
– профільна зміна (туристична, спортивна, додаткової освіти: юних
біологів, математиків, екологів тощо) період перебування дитини в дитячому
закладі оздоровлення та відпочинку, протягом якого дитина крім послуг з
оздоровлення та відпочинку отримує комплекс послуг, спрямованих на
розвиток певних здібностей та інтересів;
– тематична зміна оздоровча або відпочинкова зміна, протягом
якої дитина крім послуг з оздоровлення та відпочинку отримує комплекс
додаткових послуг, спрямованих на розвиток її здібностей та інтересів
за напрямами позашкільної освіти, фізичної культури та спорту, соціальної
реабілітації, соціального захисту тощо за спеціальною програмою.
Прийняття дітей до дитячого оздоровчого закладу здійснюється
на підставі оздоровчої путівки або заяви батьків (опікунів, піклувальників),
довідки про стан здоров’я дитини, профілактичні щеплення та епідемічний
стан середовища, у якому проживає дитина. Діти віком від 7 до 18 років
перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку самостійно. Діти
віком від 4 до 7 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення
та відпочинку разом із батьками. З урахуванням вікових особливостей
та інтересів дітей створюються загони та групи, наповнюваність яких не
повинна перевищувати: для дітей 7–9 років 25 осіб, 10–14 років 30 осіб,
старших 14 років 35 осіб.
Правові, фінансові та організаційні засади утворення і діяльності
дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, права, обов’язки
та відповідальність усіх учасників процесу регулюються законом України
«Про оздоровлення та відпочинок дітей». Законом обумовлено:
9.
8
– забезпечення реалізаціїправа кожної дитини на повноцінний
відпочинок та оздоровлення;
– збільшення кількості оздоровлених категорій, насамперед, дітей-
сиріт; дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей із малозабезпечених
та багатодітних сімей; обдарованих та талановитих дітей; дітей, що
постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС;
– забезпечення підготовки й підвищення кваліфікації працівників,
робота яких пов’язана з організацією відпочинку та оздоровлення дітей;
– збереження, розвиток та максимальне використання існуючої
мережі оздоровчих закладів.
Дитячий оздоровчий заклад працює за календарним планом роботи,
затвердженим директором, організовує та здійснює різноманітні масові
заходи. Тривалість занять у гуртках, секціях, клубах встановлюється
з урахуванням психофізіологічного розвитку дітей різних вікових категорій:
від 6-7 років 35 хвилин, старших 8 років 45 хвилин. Усі види діяльності
дітей у закладі оздоровлення та відпочинку, пов’язані з фізичними
навантаженнями, руховою активністю узгоджуються з головним лікарем.
Зміст, форми й методи роботи визначаються статутом закладу
з безумовним дотриманням потреб соціалізації дитини, громадянина України,
з обов’язковим урахуванням специфіки національних і культурних,
історичних традицій, загальнолюдських духовних надбань і цінностей.
Оздоровчий період дає чудову нагоду для виховання в дітей та підлітків
бережливого ставлення до природи, розвитку й удосконалення екологічних
знань та навичок, хисту до природоохоронної роботи. Усе, що знаходиться
навколо закладу оздоровлення та відпочинку, може стати зоною дитячої
турботи.
Літо дає простір для фізкультурно-спортивної, оздоровчої і туристичної
роботи. Спартакіади, спортивні свята, міжтабірні змагання, походи
допоможуть організаторам спортивної і туристичної роботи загартувати дітей
10.
9
та підлітків виявитисеред них перспективних спортсменів, зробити життя
школярів більш різноманітним та динамічним.
Для оперативного вирішення поточних питань, організації оздоровчої та
виховної роботи на загальних зборах дітей і працівників може бути обраний
орган самоврядування, який працюватиме у взаємодії із засновниками,
адміністрацією закладу, батьками. Відповідно до чинного законодавства в
оздоровчому закладі можуть діяти осередки дитячих і молодіжних
організацій.
Кількість працівників та кадрові посади визначаються «Типовими
штатними нормативами оздоровчих таборів (комплексів) для дітей, підлітків
та учнівської молоді із цілодобовим перебуванням». При визначенні загальної
кількості кожного структурного підрозділу закладу оздоровлення та
відпочинку перш за все керуються необхідністю забезпечення повної безпеки
життя і здоров’я дітей та дотримання норм чинного законодавства.
Кількість вихователів (вожатих) встановлюється з розрахунку 2–3
одиниці на кожен загін. На кожні 2–3 загони встановлюється посада
підмінного вихователя та посада помічника вихователя. Кількість
педагогічних працівників встановлюється залежно від кількості дітей на зміну.
Кількість керівників гуртків встановлюється з розрахунку одна одиниця на
кожні 4 групи. Кількість акомпаніаторів встановлюється з урахуванням
кількості гуртків, що потребують музичного супроводу, а також часу, який
витрачається на супровід ранкової гімнастики, підготовку і проведення
культурно-масових та спортивних заходів.
Виховна діяльність педагогічного колективу складна й багатогранна,
охоплює великий спектр різноманітних напрямів, форм і методів, і вимагає
координації всіх його зусиль.
Життя закладу оздоровлення та відпочинку відзначається своїм темпом
і різноманітністю. Тут немає часу на тривалу підготовку. Справи повинні бути
організовані так, кожен мав можливість спробувати свої сили і в художній
самодіяльності, і в спорті, й у творчій праці. Така різностороння діяльність
11.
10
забезпечується різними формамироботи (збори, лінійки, концерти, свята, ігри,
змагання, тощо). А активний відпочинок дітей передбачає тісний зв’язок
роботи дитячого закладу оздоровлення та відпочинку з оточуючим життям,
навколишньою природою.
Як уже зазначалося, дитячий заклад оздоровлення та відпочинку
є позашкільним виховним закладом, що створюється з метою зміцнення
здоров’я, організації літнього відпочинку, задоволення інтересів і духовних
потреб дітей. У цілому ж, виховна робота в дитячому закладі оздоровлення та
відпочинку включає розумне поєднання відпочинку, праці, спорту
з пізнавальною, естетичною, оздоровчою діяльністю.
Виховання в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку має дві
взаємопов’язані сторони: одна це педагогічний вплив вихователя, педагога
(вожатого), колективу, друга готовність вихованця сприйняти й усвідомити
цей вплив.
Основною метою виховання в літньому дитячому закладі оздоровлення
та відпочинку (залежно від вікових особливостей) полягає в проведенні
кожного дня змістовної, цікавої і активної роботи з організації самодіяльності
вихованців.
Для успішного виконання поставлених завдань вихователі мають
глибоко усвідомити основні психолого-педагогічні закономірності
й особливості виховного процесу. Зокрема, необхідно передусім враховувати,
що спосіб поведінки дитини визначається з одного боку, безперервним
зовнішнім впливом на неї, а з другого її природженими і набутими
індивідуальними якостями та внутрішнім психічним станом.
Виховання процес безперервний. Нагромадження нових знань, зміна
і зміцнення поглядів, переконань, звичок відбувається постійно. Розвиток
фізичних і духовних сил дитини вимагає від неї все нових і нових способів
взаємодії з оточуючим, що виявляється в її поведінці, діяльності, ставленні до
інших людей, до праці, до природи й до самої себе. При цьому поведінка
12.
11
особистості, її ставленнядо оточення, діяльність обумовлюються тими
порівняно стійкими якостями, що з’явилися в неї як наслідок соціальних умов,
виховних впливів, досвіду і стали основою її характеру.
Навчання і виховання невіддільні процеси, проте вихователь має знати
і специфічні особливості кожного з них. Слід пам’ятати, що високий рівень
розумового розвитку сам собою ще не гарантує автоматично високу моральну
і громадянську зрілість. Учені пояснюють цей процес тими особливостями, що
характеризують освоєння індивідом світу. Спочатку дитина пізнає
навколишній світ, а потім формує до нього своє ставлення. Нагромадження
нею знань залежить від активності її мислення, а ставлення до знань, до життя
від багатьох інших сторін, що характеризують особистість: від її прагнень,
переконань, інтересів, смаків, звичок, волі та характеру. Саме ці якості
визначають, як дитина використає набуті нею знання, наскільки надасть своїй
діяльності гуманістичного спрямування і керуватиметься загальнолюдськими
цінностями. При цьому знання не прямо впливають на розвиток зазначених та
інших якостей, а опосередковано, через почуття, що лежать в основі ставлення
дитини до дійсності.
Джерелом формування особистості є її діяльність і спілкування. Одна
з провідних закономірностей виховного процесу вказує на взаємозалежність
доцільно організованої діяльності й розумно побудованого спілкування дітей
з іншими людьми, насамперед із батьками й педагогами, та ефективності
виховання. Отже, вихователь має пам’ятати, що включена в розумно
організовану діяльність дитина залишається за межами позитивного
виховного впливу. Але в процесі діяльності та спілкування дитина вибірково
ставиться до виховних впливів, і не всі впливи мають ефективні результати,
оскільки, як свідчить досвід, деякі з них дитина засвоює охоче й досить
активно, інші – майже або зовсім не засвоює. Останнє спостерігається тоді,
коли ці впливи не зачіпають внутрішню сферу особистості, її потреби,
інтереси, бажання, почуття. Саме тому важливим завданням вихователів
13.
12
у дитячому оздоровчомутаборі є продовження в літній період формування
дитини як суб’єкта життя, розуміння нею того факту, що вона сама творить
своє гідне людини життя. Це потребує насамперед формування у вихованців
ціннісного ставлення до себе як до людини, до інших людей, їхніх вчинків, до
природи, предметів, явищ, формування відповідальності за свою долю,
за вміння розпоряджатися своїм життям як даром природи в соціальному,
психологічному та біологічному розумінні. Це вимагає розвитку у вихованців
філософського мислення, над ситуативного сприйняття дійсності, вміння
абстрагуватись, узагальнювати, бачити в одиничному загальне.
Мета виховання завжди зумовлена суспільними умовами та потребами,
вона вбирає загальнолюдський і національний ідеал виховання молодого
покоління. Ефективність виховання залежить від врахування у виховному
процесі вікових та індивідуальних особливостей особистості вихованців,
взаємозв’язку колективу (групи) з особистістю у виховному процесі.
Особистість є єдиним цілим, у якому кожна якість тісно пов’язана з іншими,
і тому кожна риса особистості проявляється по-різному, залежно
від її співвідношення з іншими рисами.
З іншого боку, необхідно враховувати, що й кожний виховний вплив дає
комплексний ефект. Так, екскурсія до краєзнавчого музею дає дітям певні
знання про рідний край, формує відповідні громадянські почуття, розвиває
естетичні смаки й потреби, виховує бережливе ставлення до природи рідного
краю, формує ідеали, прагнення.
Ефект виховного впливу залежить від активної та позитивної
внутрішньої позиції вихованця. Тому вихователеві слід пам’ятати, що виховна
робота має бути особистісно-орієнтованою, базуватися на особистісно-
діяльнісному принципі організації виховної роботи, що передбачає активне
включення вихованця у виховний процес на засадах співпраці, діалогу,
партнерства, високої вимогливості та глибокої поваги до нього.
Процес формування особистості динамічний. Результати виховання
завжди віддалені. Проте на кожному етапі можна і треба діагностувати рівень
14.
13
сформованості основних інтегративнихякостей особистості, до яких учені
відносять такі риси як громадянськість, мужність, мудрість (як знання цінності
речей, явищ і вчинків), почуття справедливості, творчу спрямованість.
Виховання базується на комплексному підході. У цьому зв’язку
вся система роботи в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку будується
на основі ідеї співпраці вихователів та вихованців. Співробітництво дітей із
дорослими та однолітками є першим поштовхом до внутрішнього процесу
розвитку, зоною найближчого розвитку. Тільки в цьому випадку виховна
робота веде до розвитку особистості та формує індивідуальний стиль творчої
діяльності.
Виховну роботу слід будувати так, щоб кожна дитина знайшла собі
справу до душі, відчувала себе сильною, збагатилася духовно й відчувала себе
затишно. Тому щоденне життя в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку
має бути насиченим різноманітною діяльністю, інтелектуально й фізично
спрямованим.
Життя в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку будується
як творча різноманітна діяльність колективу дітей і дорослих, у процесі якої
розвиваються духовні й фізичні сили кожного вихованця, здійснюються
взаємне виховання і самовиховання старших та молодших при керівній ролі
вихователів. Основу цього життя складає колективна організаторська
діяльність. Найважливіші сторони життєдіяльності постійне всебічне
піклування про людей, один про одного, різноманітна пізнавальна діяльність,
пізнання навколишнього середовища, а також спорт і туризм.
Отже, дитячі заклади оздоровлення та відпочинку відіграють велику
роль у розвитку, оздоровленні та вихованні дітей. А це сприяє створенню
найефективніших умов для професійної орієнтації та самовизначення
особистості в професійній діяльності, а також забезпечує потреби особистості
у творчій самореалізації та реалізації змістовного дозвілля.
15.
14
1.2. Реалізація провіднихзавдань національно-патріотичного виховання
в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку
Головною метою національного-патріотичного виховання на сучасному
етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатої духовної
культури народу, його національної ментальності, спорідненості світогляду й
на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які
передбачають національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну,
художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру,
розвиток індивідуальних здібностей і талантів.
Планування заходів із національного виховання в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку вимагає певної послідовності, системності
та спадкоємності. Провідне значення має відзначення державних та народних
свят, що припадають на літній період (святкування Дня Конституції
Української держави (28 червня), Дня незалежності України (24 серпня),
зелених свят (липень), свята Івана Купала тощо), подій, що відбуваються
в країні й за кордоном, календаря літніх пам’ятних дат, традицій дитячого
закладу оздоровлення та відпочинку, місцевих умов і можливостей. Приміром
до святкування Дня Конституції Української держави:
1. Територія закладу оздоровлення та відпочинку спеціально
оформляється: квіткові гірлянди, у яких переважають жовтий і блакитний
кольори, стенди-плакати, державні прапори, спеціальні випуски стінгазет.
2. Готуються стенди про життя сучасної України, про життя молоді.
3. Проведення в загонах бесід, присвячених Дню Конституції:
«Символи Української держави», «Права та обов’язки громадянина
Української держави», «Українська мова мова калинова», «Бути
громадянином це значить поважати Конституцію, закони Української
держави», «Наша воля розквітла в Кобзаревім слові», «Народні українські
традиції та обряди».
16.
15
4. Усні журнали:«Видатні борці за незалежність України
(П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Мазепа, П. Полуботко, П. Орлик та ін.);
«Українські жінки гордість народу України (Настя Лісовська,
Маруся Богуславка, Маруся Чурай, Леся Українка, Софія Русова).
Заходи з національного виховання реалізуються в процесі, так званих,
колективних творчих справ. Методика колективних творчих справ,
що дозволяє кожній дитині виявляти національну самосвідомість та творчі
здібності, а також сприяє згуртуванню колективу. Ця методика колективна,
тому що її планують, готують, здійснюють і оцінюють разом діти й вихователі.
Ця справа творча, оскільки її учасники шукають і знаходять кращі засоби,
щоби подолати труднощі, які виникають під час її здійснення.
Колективні творчі справи можуть бути різними за тривалістю
підготовки та здійснення. На початку діяльності вихователь намічає 2-3
варіанти завдань для його учасників, доручення для творчих груп, залучає
цікавих людей. Можна провести різні попередні заходи, де в співбесіді
з дітьми націлити їх на колективну творчу справу. Далі планування справи.
Це може бути загальний збір, на якому керівник ставить перед усіма
учасниками такі проблемні питання-завдання: для кого проводиться
ця справа? як її краще провести? Наприкінці обговорення всі пропозиції
конкретизують план підготовки, розподіляють доручення. Усім цим керує
«Рада справ».
«Рада справ» організовує безпосереднє виконання плану, його
підготовки за допомогою вожатих, вихователів. Конкретний план
здійснюється з усіма уточненнями, що внесли в нього учасники справи. Під
час проведення можливі імпровізації, відхилення від задуманого для дітей
це не захід, а саме життя. На зборі, присвяченому підсумкам даної справи чи
під час її завершення обговорюють як позитивні, так і негативні сторони
підготовки і проведення справи.
17.
16
Найбільш поширеною формоюорганізації національного виховання
в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку є тематичні дні-свята.
В умовах дня-свята кожен вихованець отримує можливість на емоційне
«занурення» до теми, сюжету свята. до виявлення своїх якостей у різних
формах виховної роботи. Головна вимога, якої повинні дотримуватися
педагогічні працівники, забезпечення інтенсивності, наповнення і завдяки
цьому ефективності дня-свята. Організаційні форми проведення
тематичного дня-свята потребують специфічних умов, саме тому вони
застосовуються в роботі дитячого закладу оздоровлення та відпочинку. Вибір
тематики відбувається залежно від традицій закладу оздоровлення
та відпочинку. Тематичний день-свято проходить як театралізоване дійство.
Має свої особливості, а саме:
– забезпечує участь кожного вихованця в плануванні, організації
та проведення свята;
– день-свято це комплекс різноманітних організаційних форм
виховної роботи;
– наповненість, доцільність усіх форм та імпровізаційний,
експромтний характер;
– у роботі приймають участь колективи різного віку;
– непотрібність довгочасної підготовки за готовими сценаріями.
Використання системи днів-свят розвиває почуття, національної
самосвідомості, емоційної активності, здатності до винахідництва і фантазії.
За останні роки в українському суспільстві спостерігається помітне
зростання зацікавленості до вітчизняної культурної спадщини, що передбачає
глибинні процеси пробудження національної самосвідомості. Невід’ємною
частиною духовності українців є народний календар. Сформований упродовж
тисячоліть календар нашого народу синтезував у собі світоглядну систему,
естетичні уявлення та виховні традиції багатьох поколінь українців.
18.
17
Педагогічне значення святлітнього календарного циклу уславлення,
поетизація збирання врожаю, турбота про його збереження. Літні народні
свята (Івана Купала, «Зелена неділя», Маковія, Спаса, Зажинки) поетизують,
уславлюють розквіт і красу природи, працю хліборобську, несуть у собі
залишки культу предків. Скільки дотепності та кмітливості, винахідливості,
творчості проявляється в процесі виконання обрядів на честь народних свят.
Учні мають не лише знати та відтворювати традиції, а й усвідомлювати,
що в центрі релігії та життєустрою наших предків був світ природи.
Відпочинок у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку також
необхідно поєднувати з клопіткою, посильною для дітей роботою
по збереженню природи, веденням спостережень. До відзначення літніх свят
вихователь заздалегідь підготовляє учасників загону. Він сприяє утворенню
різних груп, гуртків, комісій та організовує їх роботу («Зелена аптека», «Юні
лісничі», «По зелених стежках», «Наодинці з природою», рейд «Мурашник»,
«Червень місяць тиші», «Полювання на браконьєрів».
Влітку школярі можуть детальніше ознайомитись із народною
медициною, навчитись розрізняти та збирати лікарські рослини, створити
власну «Зелену аптеку». Складання альманахів повір’їв, народних лікувальних
рецептів, запис на плівку розповідей місцевих знахарів, голосів птахів, шуму
води, лісу дають учням перші навички дослідницької роботи.
Влітку організовують екскурсії на виставки картин з екологічної
тематики, на виставки робіт народних умільців (різьблення по дереву,
лозоплетіння, гончарство); діти відвідують зоопарк, заповідник.
Невід’ємною складовою національного виховання в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку є гра.
Гра це самостійна діяльність, у якій діти виступають у спілкування
з однолітками. Їх об’єднує спільна мета, спільні зусилля щодо її досягнення,
спільні переживання. Ігрові переживання залишають глибокий слід
у свідомості дитини та сприяють формуванню добрих почуттів, благородних
19.
18
поривань, навичок колективногожиття. Завдання вихователя полягає в тому,
щоб зробити кожну дитину активним учасником ігрового колективу, створити
між дітьми відносини засновані на дружбі, справедливості, відповідальності.
Відтак у виховний процес у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку слід
залучати значку кількість українських народних ігор. Ігрова творчість
проявляється і у пошуках засобів для здійснення задуму, зображення
задуманого. Беручи на себе роль, дитина намагається наслідувати вчинки,
манери, мову свого героя. Тому гра має великий вплив на формування
моральних якостей дітей, створення певного типу поведінки.
Таким чином усі заходи, які організовуються в закладах оздоровлення та
відпочинку спрямовані на досягнення наступних виховних завдань «Концепції
національно-патріотичного виховання молоді»:
– формування духовних цінностей українського патріота; почуття
патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу;
– забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги
до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей
з особливими потребами;
– консолідація діяльності органів державного управління та місцевого
самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо
національно-патріотичного виховання;
– сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій,
клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне
виховання молоді;
– підтримання кращих рис української нації – працелюбності,
прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків
та родини;
– створення умов для розвитку громадянської активності,
професіоналізму, високої мотивації до праці як основи
конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави, – сприяння
розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я;
20.
19
– задоволення естетичнихта культурних потреб особистості та інші.
1.3. Реалізація провідних завдань фізичного виховання в дитячому
закладі оздоровлення та відпочинку
У сучасному суспільстві фізична культура виступає як необхідна
частина способу життя молодого покоління, так як вона являє собою
невід’ємну складову загальнолюдської культури, сферу задоволення життєво
необхідних потреб у рухової активності, вирішує завдання фізичного
вдосконалення, вирішує проблеми раціонального використання вільного часу.
Постійні розумові перевантаження в школі вимагають від дітей не тільки
старанності, а й хорошого здоров’я, достатньої психофізичної підготовленості
та повноцінного відпочинку на канікулах. У теперішній час ні в кого не
викликає сумніву доцільність і необхідність занять різними видами спорту в
дитячому віці, а також оздоровлення та загартовування зростаючого
організму. Головна роль у цьому належить інструктору з фізичної культури,
який може залучити соратників із відпочиваючих дітей та організувати
спортивно-оздоровчу роботу.
Фізичне виховання в закладі оздоровлення та відпочинку направлено на
розв’язання наступних провідних завдань:
– зміцнення здоров’я, сприяння різнобічному фізичному розвитку,
загартовування дітей;
– удосконалення в школярів умінь і навичок у природних видах
рухів (особливо в плаванні) життєво важливих фізичних якостей;
– сприяння формуванню звички до систематичного використання
засобів фізичного виховання з метою власного оздоровлення та фізичного
вдосконалення.
Однією з найбільш ефективних форм роботи з учнями у вказаному
напрямку є організація і проведення протягом кожної зміни різноманітних
21.
20
фізкультурно-оздоровчих заходів іспортивних змагань. При цьому бажано
дотримуватися наступних вимог:
– фізкультурно-оздоровчі заходи необхідно проводити щоденно
з максимальним охопленням дітей;
– зміст фізкультурно-оздоровчих заходів має складатися
з урахуванням вікових та статевих особливостей дітей;
– при підборі практичних завдань необхідно дотримуватися
принципів доступності, видовищності, емоційності, швидкоплинності;
– при проведенні заходів та змагань необхідно суворо
дотримуватися правил безпеки;
– спортивні змагання проводити по найменш травмонебезпечним
і добре знайомим видів спорту, що входять у навчальну програму з фізичної
культури;
– усі фізкультурно-оздоровчі заходи та спортивні змагання повинні
мати в першу чергу оздоровчий характер.
Форми організації та проведення фізкультурно-оздоровчої роботи
в закладах оздоровлення та відпочинку досить різноманітні. Серед них
найбільш ефективними є наступні:
1. Ранкова гігієнічна гімнастика (зарядка). Регулярні заняття
ранковою гігієнічною гімнастикою мають велике значення для зміцнення
здоров’я дітей. Вони сприяють поліпшенню роботи всіх внутрішніх органів
і систем, розвитку фізичних якостей, вихованню волі й характеру,
що проявляється в підвищенні загального життєвого тонусу дитини, його
працездатності й життєстійкості.
Найкраще, якщо зарядка проводиться під музичний супровід.
За тривалістю ранкова гігієнічна гімнастика не повинна перевищувати
30 хвилин, включаючи й організаційні моменти. Зарядка може бути
і загальнотабірною. Вправи для ранкової гігієнічної гімнастики підбирають
так, щоби послідовно впливати на всі основні м’язові групи і внутрішні
22.
21
органи. Починати зарядкупотрібно завжди з вправ загального впливу,
наприклад із ходьби.
2. Ігри, естафети. Комплекси ранкової гігієнічної гімнастики доцільно
закінчувати будь-якою спортивною грою (нетривалою). У процесі проведення
гри, або естафети вирішують наступні завдання: дати кожній дитині
можливість перевірити й оцінити свої знання, вміння, фізичну
підготовленість; допомогти дітям поліпшити свою фізичну підготовленість,
спортивну форму; доставити почуття радості.
3. Танці. Крім рухливих ігор, до змісту ранкової зарядки, до її заключної
частини після загальнорозвиваючих вправ можуть бути включені ритмічна
гімнастика, танці, елементи національних танців. Діти із задоволенням
виконують і забуті, але популярні в минулому танці «Шейк», «Твіст»,
«Чарльстон», «Летка-Єнка», «Сіртакі» та ін. Розучують ці танці, як правило,
або на загонових годинах із фізичної культури, або на заняттях
хореографічного гуртка.
4. Година із фізичної культури в загоні основна форма фізичного
виховання в заміському дитячому закладі оздоровлення та відпочинку.
Фізичною культурою і спортом у літньому закладі оздоровлення
та відпочинку дітям треба займатися щодня. Отже, загонову годину теж слід
проводити кожен день. За винятком суботи та неділі, коли, як правило,
проходять загальнотабірні заходи. Основу змісту загонових годин із фізичної
культури складають вправи комплексної програми з фізичного виховання
учнів 1-11 класів, а також елементи видів спорту, яким важко приділяти увагу
в школі і які в закладі оздоровлення та відпочинку можна провести на досить
високому рівні. Триває загонова година фізичної культури 60 хвилин, але на
саму «Годину» відводиться 40 хвилин. Загонову годину проводять в ігровій,
змагальній формі, у першій половині дня, але обов’язково через 1-1,5 години
після сніданку.
23.
22
5. Заняття вспортивних секціях (гуртках). Основний зміст занять
у секціях (гуртках) – різнобічна фізична підготовка з урахуванням специфіки
обраного виду спорту. У секціях (гуртках) тренуються збірні команди табору.
Заняття проходять не рідше двох разів на тиждень (можна й щодня), у другій
половині дня, за планом, розробленим керівником секції (гуртка) спільно
з педагогом із фізичної культури.
6. Спортивні змагання – невід’ємна частина роботи з фізичного
виховання в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку. Обов’язковим
документом будь-якого змагання є положення про нього. У положенні
розкривають вид спорту, за яким проводять змагання (з легкої атлетики,
футболу тощо); їх характер (особисті, особистісно-командні, командні); мета
й завдання змагань; склад учасників (вік, стать, кількісний склад команд);
місце й терміни проведення змагань; зміст програми змагань; порядок і умови
зарахування; порядок і умови нагородження; порядок і терміни подання
заявок, форму заявки; вимоги до форми й екіпіровки учасників.
7. Фізкультурні свята. Такі свята зазвичай присвячують визначним
подіям у житті країни, у спорті, знаменним датам. Успіх фізкультурного свята
багато в чому залежить від його ретельної організації. Здійснює його
оргкомітет або штаб, до складу яких входять усі провідні працівники закладу
оздоровлення та відпочинку. Оргкомітет розробляє положення і сценарій
свята, своєчасно знайомить із ним його учасників, залучає до підготовки місць
проведення свята окремі загони (в основному старші), організовує підготовку
дітей до показових виступів, проводить репетиції. Спортивні свята не повинні
тривати більше 1,5-2 годин.
8. Туризм. Походи, екскурсії є однією із захоплюючих і улюблених
дітьми масових форм фізкультурно-оздоровчої роботи. Туризм має велике
загальноосвітнє та виховне значення, є активним відпочинком, хорошим
загартовуючим засобом, благотворно впливає на серцево-судинну й нервову
системи, створює гарний настрій через постійну зміну вражень, сприяє
зміцненню і розвитку дружби між дітьми. Потрібно, перш усього, розробити
24.
23
цікавий маршрут, скластиплан походу і провести велику організаційну
підготовку з учасниками та керівниками походу. Найбільш поширеним
у літньому оздоровчому таборі є одноденний похід, у якому можуть брати
участь діти віком від 9 років.
У процесі підготовки та участі в зазначених заходах в учнів
розширюються і поглиблюються знання про види спорту і фізкультурно-
спортивну діяльність; формується стійка мотивація для занять тим чи іншим
видом спорту; відбувається пропаганда спорту як важливого засобу зміцнення
здоров’я дітей та залучення їх до здорового способу життя.
1.4. Організація діяльності інструктора з фізичної культури та плаврука
в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку
Фізичне виховання в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку має
специфічні особливості, зумовлені порівняно коротким періодом перебування,
різноманітністю контингенту дітей за віком, станом здоров’я, рівнем
фізичного розвитку і фізичної підготовленості. Ці особливості слід
враховувати при організації фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових
заходів.
Фізичне виховання в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку
являє одну з найважливіших ділянок роботи з дітьми та спрямоване
на розв’язання таких завдань:
– зміцнення здоров’я, сприяння фізичному розвитку і загартуванню
дітей;
– вдосконалення в дітей умінь та навичок у природних видах рухів
(особливо в плаванні);
– прищеплення інтересу і звички до занять фізичною культурою
і спортом;
– сприяння формуванню санітарно-гігієнічних і організаторських
навичок із фізичної культури;
25.
24
– сприяння формуваннюв дітей моральних і вольових якостей,
вихованню любові до Батьківщини, почуття патріотизму, а також
усвідомлення дитиною необхідного здорового способу життя, що на сьогодні
важливіше, ніж безпосередній оздоровчий ефект усіх заходів,
що відбуваються протягом зміни.
Заходи з фізичного виховання перш за все повинні:
– відповідати віку дітей (7-8, 9-10, 11-12, 13-14, 15 років);
– бути невід’ємною частиною режиму дитячого закладу
оздоровлення та відпочинку;
– відповідати здоровим запитам і інтересам дітей, їх допитливості,
прагненню до ризику й романтиці;
– сприяти всебічному розвитку ініціативи й самодіяльності дітей;
– залучати до систематичних занять фізичною культурою і спортом
усіх дітей, що відпочивають у дитячому закладі оздоровлення та відпочинку;
– забезпечувати різноманітність занять фізичними вправами,
у першу чергу таких, які важко або неможливо проводити протягом
навчального року, особливо в умовах міста (плавання, туризм, рухливі
і спортивні ігри, подолання перешкод у природних умовах);
– поєднуватися із суспільно корисною працею (посильні роботи
з благоустрою і підтримки в порядку території табору, місць занять фізичними
вправами).
Фізкультурно-оздоровча робота в дитячому закладі оздоровлення
та відпочинку узгоджується з лікарем і передбачає наступні заходи:
– ранкова гімнастика;
– загартовування: повітряні й сонячні ванни, обтирання, обливання,
душ, купання;
– заняття фізкультурою в загонах і ланках, гуртках, командах,
секціях, навчання плавання;
– загальнотабірні й загонові прогулянки, екскурсії та походи
з іграми на місцевості;
26.
25
– спортивні змаганняі свята;
– заняття на тренажерах.
Ще до виїзду до дитячого оздоровчого закладу інструктору з фізичної
культури та плавруку необхідно спільно з лікарем, старшим вожатим скласти
приблизний план фізичного виховання як один із розділів загального плану
виховної роботи на кожну зміну й на весь сезон. На його основі складають
календарний план фізкультурно-спортивної роботи в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку на кожну зміну, план-графік загонових годин
фізичної культури, ранкової гігієнічної гімнастики, загонових спартакіад,
фінальної частини загальнотабірних спартакіад, днів здоров’я, бігуна,
першості дитячого закладу оздоровлення та відпочинку з футболу, волейболу,
баскетболу, інших спортивних і рухливих ігор. Планують також змагання між
загонами, походи, прогулянки, туристський зліт, фізкультурно-спортивні
свята.
При складанні плану треба мати на увазі наступне:
– потрібно врахувати сформовані в дитячому закладі оздоровлення
та відпочинку спортивні традиції, не виключаючи нових. Навпаки, новий захід
слід вітати, він урізноманітнює зміст занять фізичними вправами;
– у плані повинна бути передбачена оптимальна послідовність
проведення фізкультурно-спортивних заходів – у загоні чи закладі
оздоровлення та відпочинку загалом. Тут дуже важливо, щоб підготовка
до кожного заходу, у тому числі й неспортивного, і його проведення
не збігалися за часом;
– у плані повинні бути вказані терміни проведення кожного заходу
і відповідальні за окремі його положення.
Орієнтовна план-схема роботи з фізичного виховання в дитячому
оздоровчому закладі:
І. Організаційна робота передбачає:
– складання календаря спортивно-масових і фізкультурно-
оздоровчих заходів;
27.
26
– розробку положенняпро спартакіаду, графіків експлуатації місць
занять;
– проведення семінару з педагогічним колективом щодо організації
загонових і загально-табірних фізкультурних заходів;
– виявлення дітей, що займались у дитячо-юнацьких спортивних
школах і шкільних секціях, для залучення їх до виконання функцій
громадських інструкторів, суддів, капітанів команд;
– вибори ради фізкультурного колективу табору, фізоргів та їхніх
заступників у загонах, проведення інструктажів із ними;
– виявлення тих, хто не вміє плавати, і планування роботи з ними.
II. Фізкультурно-оздоровча і спортивно-масова робота передбачає:
– організацію медичного огляду, бесіди лікаря про оздоровче
значення занять фізичними вправами;
– проведення ранкової зарядки;
– налагодження занять із дітьми, віднесеними за станом здоров’я до
спеціальної медичної групи;
– купання і навчання плаванню;
– проведення фізкультурних занять і спортивних заходів у загонах,
турпоходів і естафет, різноманітних оглядів і конкурсів, фізкультурно-
художніх свят, ігор, вікторин, спортивно-художніх вечорів;
– активізацію спортивних секцій і тренування збірних команд;
– участь у між табірних заходах.
III. Просвітницька робота передбачає:
– випуск блискавок, фотомонтажів; проведення звітів-конкурсів
загонів;
– випуск інформаційних радіогазет; організацію зустрічей
зі спортсменами;
– показ спортивних фільмів і журналів.
IV. Методична робота передбачає:
28.
27
– підготовку 2–3семінарів у кожну зміну з фізоргами, капітанами
команд, громадськими інструкторами й суддями;
– обговорення програми і сценаріїв передбачуваних заходів;
– щоденні інструктажі з різними категоріями активу;
– консультації; семінари фізоргів, керівників загонів та ін.
V. Господарська робота передбачає:
– обладнання місць занять, нових майданчиків;
– придбання спортивного й туристичного інвентарю, спорядження,
спортивної форми, відповідних бланків, значків, медалей, призів;
– закріплення місць занять за загонами.
Оскільки фізичне виховання є невід’ємною частиною організованого
відпочинку дітей, то успішне розв’язання завдань фізичного виховання
можливе лише за умови чіткого дотримання посадових обов’язків інструктора
з фізичної культури та / або плаврука:
– складає разом зі старшим вожатим загальний план фізкультурно-
оздоровчої та спортивно-масової роботи на табірний сезон і на кожну зміну
табору;
– проводить методичну та інструкторську роботу з вожатими
загонів і педагогами-вихователями (помічниками загонових вожатих), а також
із фізкультурним активом;
– організовує і проводить ранкову гігієнічну гімнастику в таборі
і в окремих загонах;
– організовує, проводить і допомагає проводити заняття спортивних
гуртків, груп, команд і секцій;
– проводить спільно з лікарем заняття з дітьми, віднесеними
до спеціальної медичної групи;
– організовує і спільно зі старшим вожатим, призначеним наказом
начальника табору, і фізкультурним активом проводить загальнотабірні
заходи: спартакіаду, спортивні свята, змагання з різних видів спорту, масові
29.
28
виступи, конкурси тазаходи з фізичної культури, товариські зустрічі
із сусідніми таборами;
– організовує і проводить загальнотабірні туристичні походи
і зльоти, допомагає загоновим вожатим і педагогам-вихователям в організації
та підготовці загонових туристських походів;
– допомагає інструктору з плавання проводити заняття з навчання
дітей плавання, а там, де інструктора з плавання немає, організовує
і проводить ці заняття;
– спільно зі старшим вожатим організовує і проводить
загальнотабірні ігри на місцевості, до змісту яких входять дії в екстремальних
умовах;
– здійснює спостереження за самостійними заняттями дітей
фізичними вправами та іграми;
– готує спортивний інвентар, обладнання, спортивні майданчики,
місце для плавання; до занять фізичними вправами та іграми, плаванням
спільно з фізкультурним активом і інструктором із плавання забезпечує
ремонт спортінвентарю і обладнання;
– проводить теоретичні заняття з фізичної культури і спорту;
– веде облік результатів роботи в загонах і в таборі, інформує
педагогічну раду наприкінці кожної зміни про виконану роботу в галузі
фізичного виховання дітей. При необхідності подає звіт директору табору.
30.
29
РОЗДІЛ 2. ІНФОРМАЦІЙНЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ
ОСВІТИ, ЯКІ ПРОХОДЯТЬ ПРАКТИКУ В ДИТЯЧОМУ ЗАКЛАДІ
ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ
2.1. Мета і зміст літньої педагогічної практики в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку
Практична підготовка забезпечує вдосконалення і розширення
загальних та фахових компетентностей, необхідних для успішної роботи за
обраною спеціальністю. Вона надає здобувачу вищої освіти практичний досвід
діяльності за фахом, сприяє формуванню професійних умінь і навичок для
прийняття самостійних рішень та розв’язання освітніх завдань, пов’язаних
із навчанням і вихованням дітей шкільного віку.
Літня педагогічна практика покликана створити реальні можливості для
формування готовності до здійснення професійної діяльності майбутніх
фахівців, потреби здобувати й застосовувати нові теоретичні й методичні
знання і одночасно засвоювати передовий професійний досвід.
Згідно з освітньо-професійною програмою Середня освіта (Фізична
культура), освітній компонент «Літня педагогічна практика в дитячих
закладах оздоровлення та відпочинку» здобувачі вищої освіти проходять на
3 курсі після закінчення теоретичного навчання.
Мета практики набуття здобувачами вищої освіти досвіду
самостійної організації життя та діяльності дитячого колективу, оволодіння
методикою виховної роботи зі школярами в умовах літніх канікул.
Завдання практики:
– виховання в здобувачів вищої освіти стійкого інтересу
до майбутньої професії, бажання самостійно оволодівати основами
педагогічної майстерності;
31.
30
– формування творчостіу виховній роботі зі школярами, оволодіння
методикою роботи з дітьми, засобами взаємозв’язку краєзнавчого, історико-
культурного підходу;
– забезпечення повноцінного фізичного розвитку, змістовного
дозвілля дітей та молоді, охорона та зміцнення їх здоров’я;
– оволодіння здобувачами вищої освіти методикою виховної роботи
зі школярами одновікових та різновікових угруповань, створення умов для
самореалізації особистості дитини в нестандартних ситуаціях дитячого
закладу оздоровлення та відпочинку.
Після проходження практики здобувачі вищої освіти повинні вміти:
– визначати цілі й завдання оздоровчої та виховної роботи з дітьми
і підлітками;
– складати план оздоровчої, виховної і фізкультурно-спортивної
роботи на зміну й на кожен день з урахуванням вікових та індивідуальних
особливостей та інтересів дітей;
– створювати умови для розвитку самодіяльності й реалізації
особистісних можливостей дітей і підлітків;
– організовувати різноманітну діяльність дітей і підлітків,
поєднуючи індивідуальну й колективну роботу з дітьми та використовуючи
всю систему можливих педагогічних впливів в умовах літнього закладу
оздоровлення та відпочинку;
– встановлювати особистісно-орієнтовані, партнерські відносини
з дітьми та підлітками, з колегами, батьками дітей;
– осмислювати й аналізувати досвід своєї педагогічної діяльності.
Базою для проходження практики є дитячі заклади оздоровлення
та відпочинку, заклади санаторного типу, а також заклади оздоровлення
з денним перебуванням (пришкільні). Підставою для проходження практики є
договір між закладом освіти та відповідною базою практики.
Бази практики повинні відповідати певним вимогам: мати високий
рівень техніки та технології, організації та культури праці, інформаційні
32.
31
технології; забезпечувати можливістьпроходження практики групою
здобувачів вищої освіти; мати висококваліфікованих фахівців, здатних
успішно виконувати обов’язки керівника практики; підтримувати постійні
контакти із закладом вищої освіти.
Здобувачі вищої освіти можуть самостійно, але з дозволу декана
факультету, кафедри та відділу практики обрати для себе місце проходження
практики і пропонувати його відділу практики. Здобувачам вищої освіти, які
навчаються за індивідуальним планом-графіком та працюють за фахом
дозволяється проходити практику за місцем роботи (якщо в закладі на період
літа функціонує заклад оздоровлення).
У період практики здобувачі вищої освіти організовують
життєдіяльність дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку або
закладах відпочинку з денним перебуванням за такими етапами: підготовчий,
основний і підсумковий.
Підготовчий (організаційний) етап передбачає створення умов для
адаптації дітей у новий умовах, новому колективі:
− ознайомлення дітей із режимом, правилами внутрішнього
розпорядку, традиціями, приміщенням закладу;
− проведення заходів «Вогник знайомств», «Давайте
познайомимось» та інших із метою налагодження гуманних взаємовідносин
між дітьми в загоні, виявлення їх інтересів, уподобань, здібностей;
− створення органів самоврядування в загоні;
− підготовку та проведення урочистої лінійки відкриття зміни.
Основний період розпочинається на третій-четвертий день і передбачає:
− організацію змістовного відпочинку та дозвілля дітей в умовах
літніх канікул;
− реалізацію завдань концептуальних положень національного
виховання в різних видах діяльності;
− організацію колективних, групових та індивідуальних форм
діяльності дітей;
33.
32
− підготовку тапроведення колективної творчої діяльності
відповідно до плану роботи закладу.
Основний оздоровчий період перебування дітей у дитячих закладах
оздоровлення та відпочинку має бути насичений творчою діяльністю
в різновікових групах, враховуючи інтереси, творчі здібності, родинні зв’язки
тощо.
Підсумковий період. Метою цього періоду є підбиття підсумків
діяльності дітей, виявлення причин успіхів і невдач, оцінювання роботи
органів самоврядування, аналізування та прогнозування результатів
виховного впливу. Із цією метою проводяться підсумкові збори, анкетування,
організовуються виставки, ігри-естафети, лінійка закриття, карнавал тощо.
Упродовж літньої практики здобувачі вищої освіти проводять
різноманітну роботу за такими напрямами:
− організаційно-педагогічна робота: знайомство зі складом загону,
проведення бесід із батьками, складання плану роботи на оздоровчу зміну,
робота з активом, органами самоуправління;
− моральне виховання: проведення бесід про гуманізм, дружбу,
культуру поведінки, читання і обговорення книг; проведення бесід, ігор-
занять, родинних свят, які сприятимуть утвердженню загальнолюдської
моралі, формування навичок свідомої дисципліни, культури поведінки;
− патріотичне виховання: формування уявлень про національні
символи України, Конституцію України, важливі закони нашої держави;
− естетичне виховання: проведення бесід про мистецтво, конкурсів
юних художників, читців, співаків, лялькових театрів, оглядів художньої
самодіяльності, відвідування музеїв, виставок, вечорів інсценованої казки,
пісні;
− трудове та екологічне виховання: організація самообслуговування,
благоустрою закладу оздоровлення та відпочинку, формування поняття
цінності природи, виховання бережливого ставлення до неї;
34.
33
– фізичне тагігієнічне виховання: забезпечення повноцінного
фізичного розвитку, розвиток навичок особистої та громадської гігієни;
– економічне виховання: формування бережливого ставлення
до громадського майна та особистих речей.
До початку практики здобувачі вищої освіти повинні:
– систематично відвідувати заняття з підготовки до літньої
практики (якщо це передбачено навчальним планом);
– пройти інструктаж із техніки безпеки та з питань охорони життя
і здоров’я дітей;
– розробити папку-скарбничку з конспектами виховних занять
(не менше 10), посібниками, прикладами ігор, пісень тощо;
– пройти медичний огляд.
Під час проходження літньої практики здобувач вищої освіти повинен
вести щоденник із практики. Зразок структури щоденника поданий
у Додатку А.
Загальні рекомендації, щодо ведення щоденника:
– у щоденнику відображайте навчальну, виховну, суспільно-
громадську діяльність, яку ви проводите в ході практики в закладі
оздоровлення та відпочинку;
– записуючи психолого-педагогічні рекомендації і спостереження
за день, не констатуйте всіх фактів і подій дня, що відбувалися, намагайтесь
обрати найголовніше з виховної роботи (події, явища, які вас схвилювали,
порадували, або, навпаки, примусили серйозно задуматися);
– намагайтеся вести спостереження згідно з вашим планом виховної
роботи (планом-мережею);
– записи в щоденнику ведіть чітко й охайно;
– відсутність щоденника, несвоєчасний запис розглядається
як порушення дисципліни.
Аналіз робочого дня описується за схемою:
1. Які виховні цілі та педагогічні завдання були висунуті?
35.
34
2. Що булопроведено протягом дня в загоні (КТС, трудові завдання,
екскурсії, рухливі ігри)?
3. Які емоційні стани переважали в дітей протягом дня?
4. Як діти ставились до проведення конкретної справи,
як готувалися, яку брали участь (хто був лідером, хто пасивним,
які міжособистісні стосунки складалися між дітьми), яке враження
залишилося після проведення справи?
5. Чи було досягнуто висунутих цілей на день?
6. Висновки.
По закінченню літньої практики здобувачі вищої освіти повинні здати
викладачу-керівнику практики таку звітну документацію: характеристику від
директора закладу оздоровлення та відпочинку завірену печаткою; звіт;
щоденник педагогічної практики; психолого-педагогічну характеристику
дитячого колективу; сценарій загальнотабірного свята; сценарій свята в загоні.
Звіт про проходження літньої педагогічної практики складається
здобувачем освіти. Схема оформлення звіту з практики подана в Додатку Б.
2.2. Контроль і керівництво практикою здобувачів вищої освіти
в літньому дитячому закладі оздоровлення та відпочинку
До керівництва практикою здобувачів вищої освіти залучаються
досвідчені викладачі-керівники практики від кафедр.
Відповідальність за загальний контроль практики покладається на
керівника академії. Безпосередню організацію практики та контроль за
її проведенням в академії здійснює завідувач практики. Навчально-методичне
керівництво і виконання програми практики забезпечують викладачі-
керівники практики від кафедр.
Викладачі-керівники практики від кафедри:
− розробляють програму практики на основі освітньо-професійної
програми та навчального плану;
36.
35
− забезпечують проведеннявсіх організаційних заходів перед
початком практики: інструктажі про порядок проходження практики та
з техніки безпеки; ознайомлення здобувачів вищої освіти з необхідною
документацією (програма практики, щоденник, методичні рекомендації
тощо), перелік яких установлює адміністрація закладу вищої освіти;
ознайомлення здобувачів вищої освіти з нормативно-правовими актами сфери
організації відпочинку й оздоровлення дітей, правовими основами діяльності
вихователя, особливостями соціально-психологічної адаптації практиканта до
умов дитячого закладу оздоровлення та відпочинку; ознайомлення з
художньо-оформлювальною діяльністю в дитячих закладах оздоровлення та
відпочинку, методикою організації та проведення ігор, конкурсів і розваг із
дітьми, організацією і методикою проведення фізкультурно-оздоровчої та
спортивної роботи в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку;
− здійснюють методичне керівництво та контроль за їхньою
діяльністю;
− контролюють виконання практикантами правил внутрішнього
трудового розпорядку;
− перевіряють та оцінюють звітну документацію здобувачів вищої
освіти.
Керівник практики від літнього дитячого закладу оздоровлення
та відпочинку:
− проводить інструктаж із питань проходження практики, правил
внутрішнього розпорядку, техніки безпеки, охорони життя і здоров’я дітей;
− знайомить здобувачів освіти із колективом, плануванням
навчально-виховної роботи з дітьми на період зміни;
− надає консультації по складанню планів-конспектів, перевіряє
і погоджує їх;
− щоденно спостерігає і аналізує роботу практиканта;
− надає методичну допомогу в підготовці та проведенні окремих
заходів, різних видів робіт;
37.
36
− у кінціпрактики старший вихователь та директор дитячого
закладу оздоровлення та відпочинку складають характеристику на кожного
практиканта, яку затверджують підписом та печаткою.
У характеристиці відзначається:
— прізвище, ім’я, по батькові здобувача освіти, назва закладу
оздоровлення та відпочинку, у якому проходила літня педагогічна практика,
термін перебування там;
— готовність здобувачів освіти до проведення практики;
— знання практикантом змісту, форм і методів роботи з дітьми
різного віку, вміння реалізувати їх у практичній діяльності;
— вміння планувати роботу: виконання складеного плану виховної
роботи;
— підхід до дітей: вміння організувати й зацікавити дитячий
колектив;
— рівень виконання завдань виховної роботи в загоні;
— забезпечення дисципліни в загоні та охорони здоров’я
і життєдіяльності дітей;
— життєва позиція практиканта, його дисциплінованість, ставлення
до праці;
— позитивні сторони та основні прогалини в педагогічній підготовці
практиканта;
— побажання, рекомендації, поради для практиканта;
— загальна оцінка за літню педагогічну практику.
Здобувачі вищої освіти при проходженні практики зобов’язані:
− до початку практики одержати від викладача-керівника практики
консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;
− своєчасно пройти медогляд;
− своєчасно прибути на базу практики;
− у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою
практики та вказівками її керівників;
38.
37
− дотримуватися правилохорони праці, техніки безпеки на базі
практики;
− нести відповідальність за виконану роботу;
− своєчасно здати звітну документацію з практики.
2.3. Критерії оцінювання літньої практики
Після закінчення практики здобувачі освіти звітують про виконання
програми практики. Отримана оцінка виставляється у відомість загальної
успішності та враховується під час нарахування стипендії.
Здобувачу освіти, який не виконав відповідної програми практики з
поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно,
за умов, визначених адміністрацією академії (у вільний від навчання час та в
межах графіку освітнього процесу). Здобувач освіти, який повторно отримав
негативну оцінку з практики, відраховується з академії.
Результати здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня вищої
освіти оцінюються за 100-бальною шкалою оцінювання ECTS (90 – 100 – «А»),
(82 – 89 – «В»; 74 – 81 – «С»), (64 – 73 – «D»; 60 – 63 – «Е»), (35 – 59 – «FХ»;
1 – 34 – «F»).
Шкала оцінювання практики за семестр (ECTS та національна):
Оцінки за накопичувальною
бальною шкалою
Оцінки за національною
шкалою
Оцінка
ECTS
90-100 відмінно А
82-89
добре
В
74-81 С
64-73
задовільно
D
60-63 E
35–59
незадовільно
FX
1–34 F
39.
38
При виставленні оцінкиз практики враховують рівень теоретичної та
практичної підготовки, якість виконання завдань практики, рівень оволодіння
педагогічними вміннями і навичками, акуратність, дисциплінованість, якість
та своєчасність оформлення звітних матеріалів. Без наявності чи не
своєчасного подання всіх звітних документів з практики, практика не
зараховується.
Рейтингова оцінка якості
практичних умінь і навичок з практики
«Літня педагогічна практика в дитячому закладі
оздоровлення та відпочинку»
Оцінка «відмінно» (90 – 100) – усі завдання практики виконано
в повному обсязі, виявлено вміння здобувача освіти застосовувати і творчо
№
зп
Активності min-max
Рейтинговий
бал
Еквівалент оцінки
за національною шкалою
1. Характеристика 20
18 задовільно
19 добре
20 відмінно
2. Звіт 15
7-9 задовільно
10-13 добре
14-15 відмінно
3. Сценарії проведених заходів 20
10-13 задовільно
14-17 добре
18-20 відмінно
4. Щоденник з практики 30
20-23 задовільно
24-28 добре
29-30 відмінно
5. Ігротека 10
5-6 задовільно
7-8 добре
9-10 відмінно
Додаткові бали
(наявність власних відзнак –
грамот, дипломів)
0-5
Усього: 60-100
40.
39
використовувати педагогічні таметодичні знання, пов’язані з особливостями
й засобами педагогічної діяльності. Виявлено вміння проводити заняття із
застосуванням інноваційних технологій педагогічної діяльності, будувати
стосунки з усіма учасниками оздоровчого процесу. Також продемонстрована
активність та ініціативність у підготовці та проведенні занять з дітьми. Звіт
подано у встановлений термін, який містить усі структурні елементи.
У щоденнику практиканта зафіксовано зміст роботи протягом усього періоду
проходження практики, є характеристика, завірена печаткою. Характеристика
здобувача освіти позитивна, оцінка керівника за практику від бази –
«відмінно».
Оцінка «добре» (82-89) – завдання виконані правильно, але недостатньо
повно. Виявлено вміння здобувача освіти застосовувати педагогічні та
методичні знання, пов’язані з особливостями й засобами педагогічної
діяльності. Виявлено вміння проводити заняття, але заняття шаблонні, не
виявлено творчого, індивідуального підходу. Виявлено вміння встановлювати
контакт з усіма учасниками процесу оздоровлення та відпочинку. Звіт подано
у встановлений термін, який містить усі структурні елементи. У щоденнику
практиканта зафіксовано зміст роботи протягом усього періоду проходження
практики, є характеристика, завірена печаткою. Характеристика здобувача
освіти позитивна, оцінка керівника за практику від бази – «добре».
Оцінка «добре» (74-81) – завдання практики виконано, але неповно, у
ході виконання завдань, були наявні незначні помилки. Виявлено вміння
проводити заняття, але заняття шаблонні. Звітна документація оформлена
відповідно до вимог. У щоденнику практиканта зафіксовано зміст роботи
протягом усього періоду проходження практики, є характеристика, завірена
печаткою. Характеристика здобувача освіти позитивна, оцінка керівника за
практику від бази – «відмінно».
Оцінка «задовільно» (64-73) – завдання практики виконано в неповному
обсязі, у ході виконання завдань були наявні помилки. Звітна документація
недооформлена або оформлена з помилками. Щоденник неправильно
41.
40
оформлено. У характеристиціздобувача освіти оцінка керівника за практику
від бази – «задовільно».
Оцінка «задовільно» (60-63) – завдання виконано з помилками. Усі
завдання практики виконувалися, але допущені неточності. Документація
оформлена неповно, з помилками та потребую доопрацювання.. Щоденник
недооформлено. Звітну документацію здано невчасно. У характеристиці
здобувача освіти оцінка керівника за практику від бази – «задовільно».
Оцінка «незадовільно» (1-59) – завдання невиконані. Виявлені проблеми
встановлення контакту, не сформовані вміння проводити відповідні види
педагогічної діяльності. Звітна документація оформлена з помилками.
Відсутній щоденник, характеристика.
Після закінчення практики та здачі на перевірку звітної документації
здобувачі освіти, які проходили літню практику, спільно з керівниками
практики від академії, беруть участь у підсумковій конференції з практики.
Учасники конференції виступають із пропозиціями щодо вдосконалення
організації виховної роботи, дозвілля для дітей влітку, підготовки та
проведення літньої педагогічної практики.
42.
41
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКИКОНСПЕКТІВ ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ
ДЛЯ ДИТЯЧОГО ЗАКЛАДУ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ
3.1. Конспекти виховних заходів для вихователя загону
Виховні заходи, які проводяться в дитячому закладі оздоровлення
та відпочинку мають надзвичайно важливе виховне значення, оскільки
в ігровій формі діти вчаться не тільки культурі спілкування, а й набувають
базових навиків відповідальності за себе та своїх друзів. Саме тому перед
педагогом стоїть нелегке завдання залучати дітей до участі в заході без
примусу: необхідно пробудити в дитини потребу, бажання виконувати певну
роботу. Отже перед вихователем стоїть завдання знайти такі педагогічні
засоби, які б допомогли залучити дітей до активної діяльності; створити
ситуацію успіху, за якої у вихованців формується потяг до діяльності.
І в цьому вихователю допомагають різноманітні ігрові технології (ділові,
творчі, рольові ігри, колективні творчі справи, шоу-технології, квест-
технології) та ін.
КОНСПЕКТ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
«ПРО ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ»
Тип виховного заходу: вікторина.
Мета:
– навчальна: формувати стійкий інтерес до навчання, про складові
їжі; розширити знання про вітаміни, мінеральні речовини, воду, розкрити їхнє
значення для здоров’я людини;
– розвивальна: розвивати пізнавальну активність учнів, пам’ять,
зв’язне мовлення, уміння аналізувати, логічно мислити, узагальнювати,
вміння вибирати корисні для здоров’я продукти;
– виховна: виховувати навички здорового харчування.
43.
42
Обладнання та наочність:презентація, ноутбук, проектор, таблички
з написами «ТАК» і «НІ», картки із зображенням продуктів.
Хід виховного заходу
І. Організаційна частина.
– Привітання
Усміхнімось усім довкола:
Небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
День до нас привітним буде.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Їжа є одним із найважливіших чинників довкілля, що впливає на стан
здоров’я, працездатність, розумовий і фізичний розвиток, а також
на тривалість життя людини. Стабільний настрій, висока розумова і фізична
працездатність, повноцінний сон, гармонійна фігура й хороша шкіра –
результат правильного харчування!
Фахівці з раціонального харчування стверджують, що 50 % нашого
здоров’я безпосередньо залежить від здорового харчування, яке полягає
у встановленні гармонії між продуктами харчування та станом організму
людини.
ІІІ. Повідомлення теми заняття
І на сьогоднішньому занятті ми проведемо вікторину присвячену
здоровому харчуванню. Тому тема нашої вікторини «Здорове харчування».
ІV. Основна частина
Слово педагога. А зараз я пропоную вам узяти участь у вікторині
«Здорове харчування» двом командам.
Перша команда «Дівчатка» і її капітан Галя Петрова
Друга команда «Хлопці» і її капітан Ваня Іванов
Для початку нашої гри нам треба запросити журі.
(Викликаються члени журі) (можуть бути як діти із загону, так
і інші запрошені)
44.
43
Діти, ви вжебагато знаєте про здорове харчування, і, думаю, що ви
відмінно впораєтеся з усіма завданнями, які ми приготували для вас. Ви готові
до першого завдання?
Перше завдання – розминка. Уважно слухайте твердження про
правила харчування і якщо твердження правильне піднімайте табличку
зеленого кольору на якій написано «ТАК», а якщо твердження неправильне
піднімайте табличку червоного кольору на якій написано «НІ»,
1. Їж вчасно, та не переїдай. (Так)
2. Їжу потрібно вживати 3-4 рази на день у певний час. (Так).
3. Пережовувати їжу потрібно дуже швидко. (Ні. Пережовувати
їжу потрібно повільно й ретельно).
4. Ввечері потрібно випити міцну каву. (Ні. Ввечері не можна пити
міцну каву).
5. Цукор потрібно замінити медом, фруктами, ягодами. (Так).
6. Білий хліб потрібно їсти якомога частіше, а житній – рідше. (Ні.
Білий хліб потрібно їсти якомога рідше, а житній – частіше).
7. Потрібно вживати багато солі. (Ні. Треба намагатися вживати
менше солі).
8. Їжу потрібно споживати гарячою. (Ні. їжа має бути не надто
гарячою чи холодною).
9. Сідати за стіл тільки тоді, коли хочеться їсти. (Так).
10. З м’ясною їжею потрібно вживати картоплю та макарони. (Ні.
Потрібно вживати якомога більше зелені й овочів, але не картоплі та
макаронів).
11. Під час їжі не розмовляй, добре її пережовуй. (Так)
12. Не крутися за столом, не розмахуй руками, аби не перекинути
тарілку чи склянку. (Так)
Журі оголошує підсумки розминки
Друге завдання «Розгадай загадки». Здорове харчування це не просто
слова, за ними заховані продукти, вживання яких приносить користь нашому
45.
44
організму. І заразя загадаю загадки про корисні продукти по черзі для однієї
та другої команди. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал
і один магніт на дошці.
Той, хто їсть його, той знає
Усіх мікробів він вбиває.
Овоч цей корисний дуже,
Та від нього сліз калюжа. (Цибуля)
З мене листя обдирають,
Мене квасять, у борщ кидають,
У пирогах мене печуть
І в салат мене січуть! (Капуста)
Борщ із нього варить ненька,
У нього шкурочка тоненька,
Солодкуватий він на смак,
Фіолетовий (Буряк)
Помаранчева й гарна,
У землі сиджу не марно:
Соковита, солоденька,
Уже я стала чималенька.
Собою пригощу дитину.
Хай корисну з’їсть (Морквину)
Цього фрукту по шматку
У чай добавлю для смаку.
Запашистий та кисленький,
Наче сонечко жовтенький. (Лимон)
46.
45
На городі вирісдужий,
Круглий, жовтий і байдужий
До червоних помідорів,
До капусти і квасолі.
Хто цей гордий карапуз?
Здогадалися?… (Гарбуз)
Народжується з квітки,
Його всі люблять дітки,
Заліза в нім багато,
Рум’яне і хрустке.
А ну, скажіть, малята,
То що ж воно таке? (Яблуко)
Бурячок у землі дрімає,
я швиденько виростаю.
Свіжий борщик зварять із мене,
не червоний, а зелений. (Щавель)
Усі загадки розгадані і слово журі
Журі оголошує підсумки другого конкурсу
Третє завдання «Покупки в супермаркеті». А тепер ви в супермаркеті
й робите покупки.
(на стіл кожній команді даються картки на яких зображено різні
продукти)
Ваше завдання розкласти всі продукти у два кошика
У зелений треба покласти корисні продукти, а в жовтий шкідливі.
Будьте уважні й не переплутайте. За кожну правильну відповідь команда
отримує один бал і один магніт на дошці.
47.
46
Шкідливі продукти
Корисні продукти
Усіпокупки зроблено і слово журі
Журі оголошує підсумки третього конкурсу
Фізкультхвилинка. Руханка «Шлях хліба від лану до столу».
Запропонувати учням стати по колу.
Слово вихователя: За допомогою своїх рук ми прослідкуємо шлях хліба
від лану до столу.
Спочатку треба посіяти зерно (виконують рухи, імітуючи сіяння
зерна). Зерно росте й наливається (тягнуться до сонечка), а потім його жнуть
і молотять (імітують відповідні рухи), борошно просіюють (виконують рухи,
імітуючи просіювання борошна) і додають дріжджі, сіль та цукор. Усе це
розчиняють у теплій воді й добре вимішують тісто (виконують рухи,
48.
47
імітуючи вимішування тіста).Замішане тісто накривають рушником
(присідають, накриваючи руками голову) і ставлять у тепле місце, щоби
підійшло. Коли тісто добре піднялось у формі (поступово піднімаються),
ставимо в духовку й печемо, поки хліб добре зарум’яниться (учні
підстрибують). Хліб-готовий.
Конкурс капітанів. А зараз у нас конкурс капітанів. Перед вами таблиця
з приказками, але вони переплуталися. Допоможіть їм відновитися. За кожну
правильно складену приказку ви отримуєте один бал
(на слайді представлено таблицю в якій написано частини прислів’я
і капітани по черзі пробують скласти прислів’я).
Які харчі – там і хвороби.
Де бенкети, будеш здоровий.
У день по яблуку – тим довше у світі проживеш.
Ненажера риє собі швидше ковтнеш.
Від солодкої їжі таке і здоров’я
Не в міру їжа – могилу власними зубами.
Чиста вода – і всі хвороби по боку.
Легка вечеря чекай лиха.
Менше вкусиш – хвороба й біда.
Чим краще їжу розжуєш, життя зберігає.
Держи голову в холоді, а живіт у
голоді –
для хвороби біда.
Відповіді
Які харчі – таке і здоров’я.
Держи голову в холоді, а живіт у голоді – будеш здоровий.
Чиста вода – для хвороби біда.
Чим краще їжу розжуєш, тим довше у світі проживеш.
Легка вечеря життя зберігає.
Менше вкусиш – швидше ковтнеш.
Не в міру їжа – хвороба й біда.
У день по яблуку – і всі хвороби по боку.
Від солодкої їжі чекай лиха.
49.
48
Ненажера риє собімогилу власними зубами.
Де бенкети, там і хвороби.
Молодці капітани, а тепер слово журі.
Журі оголошує підсумки четвертого завдання «Конкурс капітанів»
П’яте завдання «Складові повноцінного раціону». Зараз ви отримаєте
картки із буквами серед яких заховано складові повноцінного раціону. Ваше
завдання якнайшвидше їх відшукати. За правильно виконане завдання,
команда, яка впоралася швидше отримує по два бали за кожну складову.
К А Л Я М Д А Ц Т Ю К
М І Н Е Р А Л Ь Н І Щ
У Ф Р Е Ч О В И Н И Р
И П Ц Р У В Ж И Р И В
Ч В І Т А М І Н И Л И
Щ Б У І В Я Т К Р В У
Т Ц И М Ю В О Д А Б Я
А Н О Л Б І Л К И Й У
К А В У Г Л Е В О Д И
Відповідь
Мінеральні речовини, жири, білки, вітаміни, вуглеводи, вода.
Молодці, ви швидко впоралися
Журі оголошує підсумки п’ятого завдання
Шосте завдання «Майстер-шеф». Кожна з команд отримує картки
із зображенням різноманітних продуктів. Ваше завдання «приготувати» обід,
який буде корисним для вашої родини. За кожну «приготовану» страву ви
отримаєте один бал.
До речі – хліб за окрему страву не вважається.
(На картках зображено, буряк, морква, картопля, цибуля, томат,
капуста, сіль та перець, крупа гречана, цукор, кабачок, рис, солодкий перець,
огірок, баклажан, м’ясо, яблука, лимон, м’ята, макарони, хліб)
Вам необхідно скласти до купки картки з продуктів необхідних для
приготування кожної страви, а також назвати страву.
КОНСПЕКТ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
50.
49
«ВИГОТОВЛЕННЯ ЛЯЛЬКИ МОТАНКИ»
Типвиховного заходу: повідомлення нових знань (майстер клас).
Мета:
– навчальна: познайомити із процесом виготовлення ляльки;
познайомити із видами обробки краю виробу ляльки; вивчити види
«трикотажних швів» з’єднання; продовження формування в учнів
інформаційної культури та художньо-творчої компетентності для реалізації їх
творчого потенціалу та соціалізації в суспільстві завдяки здатності
до ефективного використання засобів сучасних технологій, ознайомлення
з поняттям лялька мотанка; розвивати зорове сприймання; виховувати вміння
милуватися красивим;
– розвивальна: розвивати навички самостійної роботи при
виготовленні ляльки мотанки, сприяти формуванню естетичного смаку під час
створення виробу;
– виховна: виховувати працьовитість, посидючість, формувати
інтерес ручної праці, прищеплювати любов до декоративно-ужиткової
творчості; виховувати в учнів любов до рідної України, її історії та традицій.
Екологічна складова: наголосити на важливості використанні
природних і натуральних матеріалів для виготовлення іграшок і їх значення
для фізичного та психічного здоров’я і розвитку маленької дитини.
Обладнання та наочність: клаптик білої тканини (15х15см) для голови,
кольорові клаптики тканини (9х9 см для ручок, 8х15 см для спіднички та 4х7
см для фартуха), шматочок синтепону або вати, нитки (лляні, шерстяні,
бавовняні тощо), нитки муліне або трикутничок квітчастої тканини (для
волосся або хустки).
Хід виховного заходу
І. Організаційна частина.
– Привітання
Усміхнімось усім довкола:
51.
50
Небу, сонцю, квітам,людям.
І тоді обов’язково
День до нас привітним буде.
– перевірка присутніх;
– перевірка готовності дітей до заняття.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Слово вихователя. ляльки мотанки це традиційні текстильні народні
ляльки. Назва «лялька-мотанка» походить від слова «мотати», тобто
виготовляти з тканини вузликову ляльку, не використовуючи голку та ножиці.
Мотанка символ добробуту, добра й надії. Виконувала функцію оберегу
людської долі, а долю не можна колоти й різати.
Для виготовлення мотанки використовували старий одяг членів родини.
Створювали таку ляльку лише зі щирими почуттями, тому вважали, що вона
має потужну енергетику й оберігає оселю і кожного її мешканця. Кожна лялька
неповторна, як і її власник, незважаючи на те, що іграшки робляться за єдиним
базовим принципом.
ІІІ. Повідомлення теми й мети
Сьогодні на майстер класі ми з вами будемо виготовляти ляльку
мотанку.
ІV. Опрацювання матеріалу заняття
Теоретична частина
Слово вихователя: Що ми знаємо про традиційну народну ляльку? Як
багато іграшок, ляльки є носіями народних традицій у селянському побуті,
святах, звичаях та обрядах. Народні ляльки були напрочуд прості
у виготовленні. Більшість їх виготовлялися з доступних тканин традиційними
методами. Невигадливий вигляд найпростіших ляльок надавав їм особливої
зворушливості і привабливості. Більшість текстильних ляльок були без
обличчя. Лялька без обличчя вважалася неживою, недоступною для вселення
в неї злих духів, недобрих сил.
52.
51
У давнину лялькатакож мала інше призначення, вона була людині
захистом від хвороб, нещасть, злих духів. Лялька берегла людину, її так
і називали: оберег чи берегиня.
У чому полягає загадка популярності ляльки мотанки? Лялька
народжується не сама, створює її людина. Народну ляльку можна розглядати
як частину духовної та матеріальної культури, адже вона зберігає у своєму
образі риси свого народу.
Освоївши елементарно прості прийоми, діти могли придумати свої
ляльки. Коли дівчатка підростали, вони шили більш складних ляльок
та майстрували для них одяг за всіма правилами та традиціями. Таким чином,
текстильна народна лялька знайомила дітей з історією свого краю,
традиційною народним одягом.
Багато лялька могла розповісти і про свою господиню: її вміння шити,
в’язати, вишивати. Ось чому дівчатка прагнули зробити ляльку акуратно,
намагалися докласти свого старання, щоб вийшла красуня. Лялька, виконана з
великим бажанням, приносила радість, перш за все, їй самій і викликало
почуття задоволення.
Традиційні ляльки мотанки, які прийшли до нас із далекого минулого
це унікальне явище в історії духовної та матеріальної культури. Сьогодні вони
мають особливу цінність та значимість як вид декоративно-ужиткової
творчості, але водночас вони не дають забути нам традиції та звичаї свого
народу. На ляльку не впливає час, вона, як і раніше, знаходить свій шлях
до серця дітей та дорослих.
Починаючи роботу над лялькою, потрібно продумати її образ. Робота
над лялькою складається з кількох етапів. Як правило, це виготовлення тіла та
голови, оформлення обличчя.
Сьогодні на занятті я познайомлю вас з основою виготовлення ляльки
метелика, а потім ви внесете в ляльку свою фантазію: придумаєте, якого
кольору буде одяг, як буде прикрашена наша лялька.
53.
52
V. Фізкультхвилинка
Лялька йдеуздовж доріжки, з нами лялька грається,
Хоч крокують ляльки ніжки, але не згинаються.
(учні ідуть уперед у ритмі віршика, намагаючись не згинати ноги.)
Лялька шию повертає,
(Спиняються, виконують повороти шиєю праворуч-ліворуч.)
Ручки в боки розведе,
(Прямі опущені руки розводять у сторони, долоні паралельно підлозі.)
Туди-сюди поглядає, Розглядає, що тут де.
(Нахили головою в сторони.)
Може лялька й пострибати в нашім класі залюбки.
(Виконують довільні стрибки на двох ногах.)
Лиш не треба ображати нашу ляльку, дітлахи!
(Присідають, витягуючи вперед руку з піднятим вказівним пальчиком.)
Практична частина
1 етап. Приготуємо необхідні матеріали.
2 етап. Виготовлення голови ляльки.
Опис процесу:
1. Загорни синтепон у білу тканину (рис. 3.1. а), обмотай червоними
нитками (рис. 3.1. б).
2. За допомогою лляної нитки, або атласної стрічки зроби на обличчі
мотанки сакральний хрест спочатку вертикальну смужку (рис. 3.1. в),
закріпивши нитки на шиї, потім горизонтальну, зав’язавши вузлик ззаду
голови (рис. 3.1. г).
54.
53
Рис. 3.1. Виготовленняголови ляльки
3 етап. Виготовлення тіла й рук ляльки.
1. Збери тканину для спіднички з одного боку в складки та примотай
до ляльки. Нитку не обрізуй! (рис 3.2. а).
2. Обмотуючи ляльку червоною ниткою від шиї до талії, примотай
фартух (рис 3.2. б).
3. Тканину для рук згорни гармошкою, обмотай нитками (рис 3.2. в).
Примотай ручки до ляльки нитками хрест-навхрест (рис 3.2. г).
Рис. 3.2. Виготовлення тіла й рук ляльки
4 етап. Прикрашання ляльки
1. За допомогою ниток муліне зроби ляльці волосся. На місці проділу
зав’яжи нитку, а з протилежного боку моток розріж ножицями (рис 3.3. а).
55.
54
2. Приклади доголови мотанки волосся (рис 3.3. б), пригладь його та
закріпи, перев’язавши ниткою на шиї (рис 3.3. в).
3. Заплети Берегині коси (рис 3.3. г).
4. Зав’яжи ляльці на голову стрічку, або одягни віночок. Шию можна
прикрасити намистом.
Рис. 3.3. Прикрашання ляльки
VІ. Підведення підсумків.
Друзі, ви самостійно виготовили ляльку мотанку й наше заняття
підійшло до кінця. Ми багато дізналися про народну ляльку мотанку
та самостійно виготовили ляльку мотанку. А тепер влаштуємо виставку ваших
ляльок, адже вони відрізняються одна від одної, оскільки при її виготовленні
ви вкладали свої хороші думки та власну індивідуальність.
56.
55
3.2. Конспекти виховноїгодини для вечірньої «свічі»
Під час проведення вечірньої «свічі» ведуться найважливіші розмови
про те, що хвилює дітей найбільше. Педагогічне завдання «вогника» – навчити
дітей осмислення життя, прищепити любов до рідної землі, виховувати
патріотичні почуття до рідної України, її історії та традицій, любові до рідного
краю.
КОНСПЕКТ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
«УКРАЇНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З РІДНОГО ДОМУ»
Тип виховного заходу: бесіда.
Мета:
– навчальна: формувати стійкий інтерес до навчання, розширити
уявлення дітей про суспільне життя та про Україну як державу зі своєю
історією, культурою, традиціями;
– розвивальна: розвивати пізнавальну активність учнів, пам’ять,
зв’язне мовлення, уміння спостерігати, аналізувати, логічно мислити,
узагальнювати;
– виховна: виховання високих патріотичних почуттів до рідної
України, її історії та традицій, любові до рідного краю та рідного дому.
Обладнання та наочність: презентація, ноутбук, проектор, картини
із зображенням українського села й сучасного міста.
Хід виховного заходу
І. Організаційна частина.
– Привітання
Я всіх дітей гукаю,
Та до себе закликаю!
Будемо ми разом грати,
Заняття час уже починати.
57.
56
ІІ. Актуалізація опорнихзнань.
На екрані слайд, який створює уявлення, що ми в українській хаті
начебто.
Стіл вихователя прикрашений рушником
Українська славна біла хата… Тиха пристань для стількох доріг… Тут
духмяний запах рути-м'яти і спориш, що пнеться на поріг. За вікном –
гаптовані фіранки, у хаті – білена до свят велика піч. Спів дзвінкоголосих
півнів зранку й тепла солов’їна літня ніч.
Емоційне налаштування дітей до роботи
Соловейко – свята і вільна Божа пташка, співець добра й кохання,
символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Виконати
свою роботу так, як виконує свою соловейко, не здатен жоден інший птах:
соловейко – найдосконаліший співочий талант пташиного світу. Навіть люди
рівняються на нього, тому й кажуть про талановитого співака: «Співає, як
соловейко!». Його спів настільки високий і чистий, що людина, слухаючи
соловейка, підноситься духом, очищується душевно і втішається чуттями.
ІІІ. Повідомлення теми заняття
І на сьогоднішньому занятті ми поговоримо про рідну домівку, традиції
нашої країни та символи які пов’язані з Україною. І тема нашої бесіди
«Україна починається з рідного дому».
ІV. Основна частина
58.
57
Розповідь вихователя:
Існує давнійнародний звичай: на тому місці, де має стояти хата, ввечері
розкладають чотири житні перепічки. За повір’ям, якщо одна з них за ніч
зникне, значить, тут можна будувати оселю, а якщо ні, то це місце
не підходить: у господарстві не водитиметься худоба, будуть злидні. Витоки
цього звичаю ще зі стародавніх часів, коли людина була безсила перед
природними явищами, а тому вдавалася до всіляких передбачень. А взагалі
наші пращури намагалися вибрати найзручніше місце для житла.
Вихователь пропонує поміркувати, чи завжди люди жили в таких
гарних помешканнях. Підсумовує:
Спочатку місцем проживання слугували так звані землянки – прості
споруди, трохи вкопані в землю, з похилим дахом. Відтоді минуло багато часу,
й українська оселя вчарувала весь світ: чепурна, з біленькими стінами,
з вишитими рушниками на покуті, мальованими коминами, із запахом рути-
м’яти на долівці, з вишневим садочком.
59.
58
З допомогою вихователядіти підходять до висновку: для людини
найрідніше місце на землі – батьківська домівка, без неї не було й не може
бути Батьківщини.
Вихователь наголошує, що в людському домі головну роль відіграє
не багатство, а доцільність речей, чистота й охайність, які милують око. Учні
заучують народний вислів: «Хата хоч і бідненька, але чиста й чепурненька,
а тому гарна й веселенька». Пригадують, чим огороджують подвір’я, які
дерева і квіти ростуть біля хати, поширені на Україні й у тій місцевості, де
вони живуть. Довідуються, що різнобарвні мальви під вікнами осель –
берегині наших чудових традицій.
60.
59
Як відомо єбагато квітів, які є традиційними для українців.
Вихователь демонструє віночок із квітів і пропонує учням назвати їх та
сказати що вони означають.
Деревій – посідає у вінку найпочесніше місце. Його вплітали до віночка
першим. Ці біленькі дрібненькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, яку
називають деревцем. Коли квітки зацвітають, вітер розносить насіння далеко-
далеко. Та хоч би де проросла ця квітка, вона завжди цвіте. Тому люди вплели
її до вінка, як символ нескореності.
Ромашка – наймолодша у вінку. Вона дає людям здоров’я, доброту
й ніжність.
Мак – він дає дитині сон. А ще кажуть: мак – символ крові невинно
вбитої людини. Мак вплітають у вінки тим, у кого хтось із рідних загинув
чи помер.
Чорнобривець – у давнину майстри-шевці шили красиві жіночі чобітки
з яскраво-червоними халявками й чорними голівками. І називали
їх чорнобривцями. У віночку це – символ вроди.
Барвінок – це дивна квітка. Вона зберігає свій дивний колір навіть
під снігом. Цілий рік люди шанують барвінок, вважають його символом
життя. Барвінком прикрашали святковий стіл, з нього плели весільні букетики.
61.
60
Взимку відвар барвінкупили від простуди. Барвінок – символ хлопця. Це
завжди вродливий, ставний парубок. Барвінок – рослина добра, захисник.
Безсмертник – дарує нам здоров’я. Через те і славлять цю квітку в піснях. У
віночку це символ довголіття.
Цвіт вишні або яблуні – символ материнської любові.
Волошка – про неї існує багато легенд. Одна з них така. Покохали
колись селянський син Василь та русалка одне одного. І все було добре в них.
Але не дійшли згоди, де жити. Василь умовляв її залишитися на землі, а
русалка кликала до води. Волошка – символ кохання.
Калина – завдяки червоним ягодам, які нагадують краплі крові, вона
в українців стала символом пролитої козацької крові
Хміль – символ зібраного врожаю, родючості.
Нагідки – символ туги й навіть розпачі. Добрий засіб від безсоння.
Із цією метою квіти рослини добавляли дітям у купіль.
Слово вихователя: Пригадайте, які із перелічених квітів ростуть і біля
вашого дому.
Діти називають що росте біля їх домівок
Підсумовуючи вихователь наголошує, що ці рослини є символами
України й пов’язують кожного з нас із традиціями нашої держави.
Слово вихователя: Але не тільки квіти є символами України. А для того
щоб дізнатися про що йде мова пропоную відгадати кросворд:
1
2
3
4
ї
5
6
1. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям
на щастя, на долю, виряджаючи в далеку дорогу. (Рушник)
62.
61
2. Національний символУкраїни. Його дарують, ним обмінюються у
Великоднє свято. (Писанка)
3. Дерево, яке оспівано в народних піснях, у віршах. Воно
освячується в церкві перед Пасхою, як засіб від злих сил. (Верба)
4. Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої
вроди. (Калина)
5. Чим прикрашають голову українські дівчата. (Вінок)
6. Велике зібрання творів Т. Шевченка, яке стало символом України.
(Кобзар)
І по вертикалі:
На ріднім полі шепчуть колоски,
Я рад би знати тихі їх думки.
Я слухав, чув, як кожна колосина
Шептала тихо слово: (Україна)
Слово вихователя: А чи зможете ви по опису впізнати про який символ
України йде мова. Давайте спробуємо:
І. 1) Це чудовий вид мистецтва, символ весняного пробудження
природи.
2) Їх разом із паскою освячують у церкві.
3) Це розмальоване символічними знаками яйце. (Писанка)
63.
62
ІІ. 1) Хатабез нього, що родина без дітей.
2) Хліб та сіль на ньому ознака гостинності українського народу.
3) Їх вишивають, а потім прикрашають ними хату, а також стелять
під ноги молодим на весіллі. (Рушник)
ІІІ. 1) Найкраща оздоба української дівчини.
2) Їх пускають на воду під час свята Івана Купали.
3) Це квіти, сплетені в коло, якими прикрашають голову. (Вінок)
Слово вихователя: В Україні багато народних свят. Спробуємо
перевірити, чи знаєте ви їх. Перед вами знаходяться картки із назвами
українських народних свят.
64.
63
Великдень
Покрова
Зелені свята
Різдво
Івана Купала
Водохреща
Давайтерозташуємо їх у хронологічній послідовності, тобто так, як
їх святкують протягом року.
Правильний варіант:
Різдво
Водохреща
Великдень
Зелені свята
Івана Купала
Покрова
А тепер повернемося до рідної домівки.
Вихователь пропонує порівняти зображення сільських хат
і багатоповерхових будинків, визначити, що в них спільного, а що відмінного.
Діти називають спільне та відмінне між будинками
Вислухавши відповіді, підкреслює: і в тих, і в тих живуть люди.
65.
64
Підсумовує, що нетак уже важливо, де саме жити, аби були мир і злагода
в сім’ї. І де б людина не була, вона завжди повертається до рідної домівки,
причепурить її, як це робили наші предки. А тому треба шанувати й оберігати
добрі народні звичаї, оскільки через них ми стаємо ближче до культурної
спадщини нашого народу.
IV. Рефлексія та підсумок заняття
На сьогоднішньому занятті ми дізналися багато цікавого про рідну
домівку
Технологія «Незакінчене речення»
Сьогодні я дізнався (лася)___________. Було цікаво.____________.
Тепер я знаю_______________
Включає для прослуховування пісню «Хата, моя біла хата»
https: // www. youtube. com / watch? v=05y63wVVAf8.
КОНСПЕКТ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ
«РОДИНИ, РОДИНА – УСЯ УКРАЇНА»
Тип виховного заходу: вікторина.
Мета:
– навчальна: закладати основи виховання любові та поваги до
найближчого соціального, природного й культурного оточення (сім’ї,
батьківського дому, рідного міста, країни, традицій та звичаїв свого народу);
– розвивальна: розвивати пізнавальну активність учнів, пам’ять,
зв’язне мовлення, уміння аналізувати, логічно мислити, узагальнювати,
розвивати творчій потенціал;
– виховна: виховання високих патріотичних почуттів до рідної
України, її історії та традицій, любові до рідного краю та рідного дому.
Обладнання та наочність: рушник, таблички з крилатими висловами
про сім’ю та родину, народними прислів’ями і приказками, малюнками дітей
із зображеннями «родинних дерев», картки й написами «ТАК» і «НІ».
66.
65
Хід виховного заходу
І.Організаційна частина.
– Привітання
Усміхнімось усім довкола:
Небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
День до нас привітним буде.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Родина до родини народ. Ми з вами всі – український народ, який
складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка
бере силу з маленьких джерел, так і наша країна збагачується маленькими
родинами. То нехай же річка буде повноводною, а родина ваша українська –
красивою і щасливою.
ІІІ. Повідомлення теми заняття
І на сьогоднішньому занятті ми проведемо вікторину присвячену нашим
родинам.
ІV. Основна частина
Слово вихователя. А зараз я пропоную вам узяти участь у вікторині
«Родини, родина – уся Україна» двом командам.
Перша команда «Сестрички» і її капітан Ганна Жукова
Друга команда «Братики» і її капітан Юра Козак
Для початку нашої гри нам треба запросити журі.
(Викликаються члени журі)
Сім’я, родина – це велике диво,
Там є любов і ласка, і тепло.
Там дітям затишно й радісно, і щасливо,
Тепер у нас і завжди так було.
Сім’я, родина в кожного хай буде,
У ній стільки щастя, мудрості й тепла!
67.
66
Діти, ви всізнаєте, що родинна найцінніше у світі, тож я думаю, що ви
чудово впораєтеся з усіма завданнями, які ми приготували для вас. Ви готові
до першого завдання?
Перше завдання – розминка. Уважно роздивіться картинки
й розгадайте ребуси.
а б
в г
Відповіді: а) сім’я, б) родина, в) батьки, г) родовід
Журі оголошує підсумки першого завдання
Друге завдання – закінчи речення. Я говорю початок речення,
а ви закінчіть його.
1. Тато, мама, діти – це… (сім’я).
2. Дочка моєї мами – то моя… (сестра)
3. Найбільше пестить і голубить свою дитину… (мама)
4. Своїх онуків розуму навчає старенький… (дідусь)
5. Твою матусю донечкою кличе твоя… (бабуся)
68.
67
6. Син могодідуся – мій… (тато)
7. Дочка моєї бабусі – моя… (мама)
8. Тато мого тата – … (дідусь)
9. Онук чи онучка мого дідуся – це… (я)
10. Сім’я, бабуся, дідусь, інші родичі, які живуть разом – це…
(родина).
11. Кілька поколінь, які походять від одного предка – це… (рід).
12. Історія роду багатьох поколінь наших предків – це… (родовід)
Журі оголошує підсумки другого завдання
Трете завдання «Розгадай загадки». Родина, рідні це не просто слова,
за ними заховані люди, яких ви любите. І зараз я загадаю про них загадки.
За кожну правильну відповідь команда отримує один бал.
Ніжна, лагідна й мила,
На цей світ нас народила.
Я до неї пригорнуся,
Це ріднесенька… (матуся)
Хто всіх нас захищає,
Матінці допомагає?
З ним нічого не боюсь,
Здогадались? Це… (татусь)
Ще рідня в мене є!
Усім питання задає,
І вертлява, і невеличка,
Моя люба це… (сестричка)
З ним ніколи не сварюся, Іграшками поділюся.
Буду з ним дружити, грати. Познайомтесь, це мій… (братик)
69.
68
Ще голубонька рідненька– Добра, мила і старенька.
Я ніколи не журюся, Бо в мене є… (бабуся)
Сивий, мудрий і поважний. Заклопотаний, відважний.
Усього я в житті навчусь, Бо зі мною мій… (дідусь)
Найрідніша, наймиліша,
Усіх вона нас пестить, тішить,
Завжди скрізь буває з нами.
Відгадайте: хто це? (Мама)
Дві мами, дві доні
Сидять на осонні, (бабуся, мама, доня)
Хто нас, діток, міцно любить?
Хто нас ніжно так голубить?
Як ми хворі – цілі ночі
Не стуляє свої очі.
Хто для нас пісень співає,
Хто в негоду забавляє.
Гарні нам дає ляльки
І розказує казки? (рідна матуся)
Усі загадки розгадані і слово журі
Журі оголошує підсумки третього конкурсу
Четверте завдання – конкурс «Капітанів». Вставте пропущені слова в
прислів’я та приказки про родину.
«Без… немає щастя на землі» (Сім’ї)
«З родини йде… людини» (Життя)
«Який рід, такий…» (Плід)
«Яке коріння, таке й…» (Насіння)
Умів дитину породити, умій і…» (Навчити)
70.
69
«Батько не той,хто…, а той, хто спорядив» (Породив)
«Не та…, що породила, а та, що виховала» (Мати)
Як мати рідненька, то й сорочка… (Біленька)
У дитини заболить…, а в матері серце (Пальчик)
Усі прислів’я та приказки про родину доповнено і слово журі
Журі оголошує підсумки четвертого конкурсу
П’яте завдання – гра «Так чи ні». Якщо ви згодні з тим, що почуєте,
підніміть картку з написом «ТАК», а якщо не згодні – з написом «НІ».
У дружній сім’ї члени родини повинні:
1. Шанувати старших
2. Не прислухатися до порад членів родини
3. Виконувати свої обов’язки
4. Допомагати одне одному
5. Сваритися
6. Не слухати нікого
7. Піклуватися одне про одного
8. Робити, що заманеться
9. Разом відпочивати
10. Піклуватися про менших братиків та сестричок
11. Виконувати всі хатні справи разом
12. Цілий день бавитися і гуляти
13. Вітати всіх зі святами, з днем народження.
Усі «ТАК» і «НІ» висловлені і слово журі
Журі оголошує підсумки п’ятого конкурсу
Шосте завдання «Кращий знавець прислів’я». Кожна з команд
отримає листок, на якому написано початок прислів’я, і картки
із їх закінченнями. Потрібно якнайшвидше правильно їх зібрати.
71.
70
Козацькому роду
Шануй батькай неньку,
Яке дерево, такі його квіти,
Немає цвіту білішого, як цвіт на
калині,
Добрі діти – батькам вінець,
Одна розумна голова добре,
Відповіді:
Козацькому роду нема переводу.
Шануй батька й неньку, то й буде тобі гладенько.
Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти.
Немає цвіту білішого, як цвіт на
калині,
немає роду ріднішого, як мати дитині.
Добрі діти — батькам вінець, а злі діти — батькам кінець.
Одна розумна голова добре, а дві ще краще
Усі прислів’я складені і слово журі
Журі оголошує підсумки шостого конкурсу
V. Підведення підсумків. Рефлексія.
А тепер журі оголосить результати гри.
Журі оголошує підсумки гри і визначає переможця.
Заключне слово: Родина, рід, народ –
Які слова святі.
Це – Україна, батько, мати,
Прадід твій і дід!
Усе, що є найкраще в дитини:
Її талант, культура, доброта –
Від тата й мами йде і від родини –
Незаперечна істина свята.
Включає для прослуховування пісню «Родини, родина, від батька до
сина» https: // www. youtube. com / watch? v=2pdwTRi4V9k
72.
71
3.3. Конспект спортивногозаходу «Малі Олімпійські ігри»
«Малі Олімпійські ігри» в літньому дитячому закладі оздоровлення
та відпочинку можуть проводитися протягом усієї зміни. Змістом цієї форми
роботи є змагання з олімпійських видів спорту. Організація і проведення
«Малих Олімпійських ігор» у дитячому оздоровчому закладі ґрунтуються на
принципах ініціативи й самодіяльності дітей та учнівської молоді, демократії
і гуманізму, розвитку національних і культурно-історичних традицій,
пріоритетності загальнолюдських духовних досягнень і цінностей, а також
сприяють всебічному фізичному розвитку.
Успіх фізкультурного свята багато в чому залежить від його ретельної
організації, а всі частини програми свята – спортивну, видовищну – необхідно
з’єднати в добре продуманому сценарії.
Підготовка до Малих Олімпійських ігор включає:
– вивчення з дітьми історії Олімпійського руху;
– випуск загонових газет на Олімпійську тематику,
– проведення днів здоров’я,
– проведення відбіркових змагань для виявлення найкращих
спортсменів, робота творчих майстерень із виготовлення костюмів, прапорів,
призів учасників, медалей тощо;
– підготовку суддів із видів спорту;
– підготовка показових виступів.
Тип виховного заходу: спортивне змагання.
Мета:
– навчальна: збагачувати й поглиблювати знання дітей
про олімпійський рух, про олімпійські виду спорту, участь українських
спортсменів у олімпіадах та їх досягненнях.;
– розвивальна: розвивати фізичну активність учнів;
– виховна: прищеплювати любов до здорового способу життя
та занять спортом.
73.
72
Обладнання: обруч; мішечкиз піском (3шт.); лінійка; канат; м’ячі:
футбольний (3шт.), баскетбольний (2шт.), волейбольний (2шт.); скакалки (3-
5шт.); кубики (10шт.); пов’язки (3-6шт.), червоні хусточки (для командирів);
фішки; коробочка із загадкою; магнітофон; картки із загадками; літери.
Хід спортивного заходу
І. Урочиста лінійка присвячена відкриттю Малих Олімпійських
ігор.
Звучать фонограми спортивних пісень.
На центральне поле табірного стадіону виходять олімпійські збірні
команди.
Слово ведучого. Команди сильні дружбою та прагненням до перемоги.
Тут багато яскравих спортивних зірочок, які сьогодні обов’язково засвітяться
на олімпійському небосхилі. Вітаємо команди і віримо, що в їхній скарбничці
буде безліч олімпійських нагород!
А на арену олімпійського стадіону виходить найчисленніша,
найулюбленіша всіма уболівальниками збірна команда тренерів.
Це незвичайна команда. Тут зібрані творчі, ініціативні, закохані у свою справу
люди. Це гордість нашого табору. Ми дякуємо збірній тренерів-викладачів за
порозуміння, за романтику наших справ, за те, що вони завжди зі своїми
спортсменів. Шановні тренери! Бажаємо вам вдалих стартів та переможних
фінішів. Нехай ваша скарбничка поповниться олімпійськими нагородами
найвищої гідності. Вітаємо збірну наших тренерів!
Фанфари (фонограма).
Ведучі: Дорогі друзі! Шановні гості! Сьогодні в нашому таборі перші
Малі Олімпійські ігри. Олімпійські ігри – дружба людей 5 континентів. Це мир
у всьому світі! Про це говорить олімпійський прапор, на якому присутні
кольори всіх прапорів світу. Олімпійський прапор несуть найкращі
спортсмени. Сьогодні прапор Перших Малих олімпійських ігор довірено
нести найкращим спортсменам. (4 людини).
Рівняння на прапор!
74.
73
Фонограма Марш Винесенняпрапорів.
Біля мікрофону голова олімпійського комітету, директор табору
Б. М. Козак. Борис Миколайович своє вітання закінчує словами: «Малі
Олімпійські ігри вважатимуть відкритими».
Фонограма Гімн України. Піднімається прапор.
Ведучі: Від усіх спортсменів табору клятву дають капітани команд:
Від імені всіх спортсменів, учасників Малих Олімпійських ігор урочисто
клянемося:
– бути вірними правилам спорту;
– поважати своїх суперників та вести чесну спортивну боротьбу;
– виконувати закони добра, взаємовиручки, дружби та милосердя.
Клянемося!
(Усі) Клянемося!
Ведучі: олімпійський факел сьогодні в руках найкращого спортсмена
нашого табору Олександра Крапцова. Вогонь Малої Олімпіади кличе нас
до початку олімпійських стартів.
Фонограма Сертаки. Запалюється Олімпійський вогонь.
Ведучі: Запам’ятайте, Олімпійські ігри – це дружба, наполегливість,
воля до перемоги; це красивий та чесний спорт. А спорт – це мир. Нехай
тривають Перші Малі Олімпійські ігри! Ура! Ура! Ура!
Щасливих стартів та переможних фінішів вам.
Фонограма «Спортивний марш».
Усі команди прямують до місць проведення змагань
ІІ. Спортивна програма «Малих Олімпійських ігор» у дитячому
оздоровчому таборі включає кілька видів спорту та вправ.
Підтягування на перекладині – усі хлопчики 11–15 років.
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи на гімнастичній лавці – усі
дівчатка 14–15 років.
Легка атлетика:
– біг 60 м – 11–15 років, усі хлопчики та дівчатка;
75.
74
– біг 30м – 8-10 років, усі хлопчики та дівчатка;
– крос 300 м – 11-15 років, усі дівчатка;
– естафета 4x60 м – 13-15 років (2 хлопчики, 2 дівчинки);
– естафета 4x60 м – 11-12 років (2 хлопчики, 2 дівчинки);
– естафета 4x30 м – 8-10 років (2 хлопчики, 2 дівчинки);
– метання м’яча – 8-15 років, усі хлопчики та дівчатка.
Футбол. 8-15 років. У кожній команді беруть участь 6-9 хлопчиків
(залежно від розмірів футбольного поля). Кількість замін не обмежується.
Грають за спрощеними правилами.
Піонербол. 11-15 років, у командах по 6 осіб.
Настільний теніс. 11-15 років, 1 дівчинка та 1 хлопчик.
Шахи. 11-15 років, 1 дівчинка та 1 хлопчик.
Шашки. 8-15 років, 2 дівчинки та 2 хлопчики.
Плавання. 10-15 років, 2 дівчинки та 2 хлопчики
«Веселі старти» (8 ігрових етапів). 8-10 років, усі хлопчики та дівчатка.
Етапи «Веселі старти» наступні:
1. Передача м’яча один одному над головою двома руками.
2. Метання м’яча в п’ять обручів.
3. Біг коридором з обручів.
4. Стрибки з м’ячем, затиснутим між ногами.
5. Переповзання по-пластунськи під сіткою.
6. Біг зі стрибками через скакалку.
7. Ведення м’яча між шістьма булавами.
8. Біг, перекид уперед, біг.
ІІІ. Урочисте закриття «Малих Олімпійських ігор.
На центральне поле табірного стадіону виходять олімпійські збірні
команди. Команди вишиковуються на свої місця, як стояли на початку.
Ведучий. Ось і завершились Перші Малі Олімпійські ігри.
Діти вам сподобалася? Бажаєте дізнатися, хто переміг у нашій
Олімпіаді?
76.
75
Діти. Так.
Ведучий. Попросимодобре та справедливе журі оголосити підсумки
змагань.
НАГОРОДЖЕННЯ команд (дипломи, солодкі призи дітям).
НАГОРОДЖЕННЯ Тренерів
Ведучий. Команди, рівняйся, смирно!
Право опустити олімпійський прапор надається команді, що перемогла.
На прапор, рівняйся, смирно! Прапор опустити. Олімпіаду вважати закритою!
Фонограма Гімну України.
Опускання прапору та гасіння олімпійського вогню
Ведучий. Усіх учасників: спортсменів та гостей Малих Олімпійських
ігор запрошуємо на фінальний спортивний танець! Виходьте на поле!
ФЛЕШМОБ проводить музичний керівник під гімн табору.
Ведучий: Діти, на честь традиції проведення Малих Олімпійських ігор
наступного року, на рахунок три запустимо разом кулі в небо. Рахуємо разом
раз, два, три – відпускаємо кулі! Ура!
77.
76
3.4. Конспект спортивногозаходу
«Організація змагань із різних видів спорту»
Спортивні змагання – невід’ємна частина роботи з фізичному
вихованню в закладі оздоровлення. У процесі їх проведення вирішують
наступні завдання: дати кожній дитині можливість перевірити й оцінити свої
знання, вміння, фізичну підготовленість; допомогти дітям поліпшити свою
фізичну підготовленість, спортивну форму; доставити почуття радості. Отже
ретельно підготоване спортивне змагання сприяє не тільки зміцненню
фізичного здоров’я, а і сприяє покращенню психологічного клімату в загоні.
Сім умов, обов’язкових для успішного проведення спортивного заходу:
– своєчасне ознайомлення з Положенням про змагання вожатих,
дітей;
– простота організації змагань і системи заліку, що дозволяє
залучати до проведення змагань не тільки дорослих, а й дітей;
– барвистість оформлення і своєчасність підготовки місць змагання;
– швидкоплинність, тривалі змагання стомлюють дітей, знижують
інтерес до них;
– забезпечення кваліфікованого суддівства;
– дотримання учасниками техніки безпеки і правил проведення;
– оперативне підведення підсумків змагань.
КОНСПЕКТ СПОРТИВНОГО ЗАХОДУ
«ФУТБОЛЬНА КРАЇНА»
Тип виховного заходу: спортивне змагання.
Мета:
– навчальна: збагачувати й поглиблювати знання дітей про різні
виду спорту, про здоровий спосіб життя, про українських спортсменів
та їх досягнення;
78.
77
– розвивальна: розвиватифізичну активність учнів, закріплювати
вміння котити м’яч правою та лівою ногою прямо та обводячи його навколо
предметів («змійкою»); виконувати удар по м’ячу з місця та з розбігу;
передавати м’яч іншій дитині та отримувати його; зупиняти м’яч, що котиться
підошвою, або внутрішньою стороною стопи, закріплювати дії воротаря з
м’ячем
– виховна: прищеплювати любов до здорового способу життя
та занять спортом, виховувати дружні почуття, уважне ставлення до успіхів та
невдач товаришів, відтворити атмосферу свята.
Хід спортивного заходу
І. Урочисте відкриття спортивного заходу
Під супровід «Спортивного маршу» діти крокують та шикуються
на майданчику у дві колони.
1 ведучий. Увага! Увага!
2 ведучий. Доброго дня, любі друзі!
1 ведучий. Вітаємо вас на нашому спортивному заході.
2 ведучий. Сьогодні в таборі проходять дуже цікаві змагання,
а влаштували ми їх на честь нашої збірної України, яка вперше в історії
перемогла на чемпіонаті світу з футболу U20.
1 ведучий. Що таке U20, запитаєте ви. Усе просто.
2 ведучий. Так називають спортсменів, віком до 20 років.
1 ведучий. Ми вболівали й підтримували наших хлопців. Треба
зазначити, що футбол в Україні є одним із найпопулярніших видів спорту.
2 ведучий. Футбол – це більше, ніж гра. Сказати, що футбол – це життя,
нічого не сказати. Футбол не можна описати одним словом. Ця гра, у яку
грають усього 22 людини, а дивляться її мільйони людей.
1 ведучий. Що таке футбол! Це гра, це життя, це пристрасть.
Футбол – гра, яка подобається і дорослим і малим, дівчатам і хлопцям.
У футбол грають на перервах у школах, під час літніх канікул та відпочинку,
професійно займаючись у спортивних закладах та просто з друзями.
79.
78
Учень. Удар м’ячаі знов душа літає,
Забили гол і сльози на очах,
Від гри цієї серденько палає,
Від гри цієї легко на плечах.
Учень. Футбол без дружби не футбол,
Не буде гри, якщо не довіряєш,
Товаришу присвячуєш ти гол,
3 товаришем на полі ти літаєш.
Учень. Футбол для когось просто гра,
У дворах у неї грають діти,
Та поки сам ти не прийшов на стадіон.
Футбол тобі сповна не зрозуміти!
Учень. О мить, коли пройшов крізь турнікет,
І більше перешкод уже немає,
У руці стискаєш міцно ти білет,
І швидко на свої місця рушаєш.
Учень. О мить, коли співає стадіон,
І все стороннє враз кудись зникає,
Чув пісень я, мабуть, уже з мільйон,
Повірте, музики милішої немає!
Учень. О мить, коли забитий нами гол,
І всі ми кричимо, несамовито.
Ні, ми не дикі, просто любимо футбол,
Його, як Київ, неможливо не любити.
1 ведучий. Ми дуже радіємо за наших хлопців. І ми хочемо приєднатися
до них!
2 ведучий. Не поспішай. Зараз із великим задоволенням я хочу
представити, вам наших суддів та гостей.
Отже на нашому святі присутнє почесне журі в складі… Вітайте.
1 ведучий. Слово для привітання надається директору табору.
80.
79
Фонограма Гімн України.
2ведучий. Ми зичимо нашим спортсменам усього найкращого,
подальших перемог та рекордів. І говоримо слова вдячності за їх важку та таку
необхідну всім нам працю. Нехай їхня мужність і наша підтримка надихає
наших спортсменів на подальші звершення на славу спорту і на честь своїх
команд.
1 ведучий. Нехай Український прапор майорить на всіх змаганнях
вищого ґатунку, на вищому щаблі і прославляє Україну як спортивну державу.
Не завдяки, а всупереч усім перешкодам на шляху до зоряного Олімпу.
2 ведучий. А ми підтримаємо їх нашими змаганнями. Тож, пропонуємо
разом із нами зануритися в цікаву й дивовижну подорож під назвою «футбол».
1 ведучий. Запрошую на старт команди. І бажаємо перемоги
найсильнішим.
Вихід команд. Козацький марш.
ІІ. Спортивна частина змагань
Ведучий. Щоб гарно позмагатися, треба добре розім’ятися.
Розминка. Комплекс ЗРВ:
1. Ходьба по колу звичайним кроком. Ходьба на носка, на п’ятах.
2. В. п. – руки на поясі. Нахили голови вперед, назад, вліво, вправо.
Повторити 7-8 разів.
3. В. п. – руки на рівні плечей, колові рухи рук уперед, назад.
Повторити 7-8 разів.
4. В. п. – ноги на ширині плечей, руки на рівні плечей. Нахил тулуба
вперед на рахунок три. На чотири – вихідне положення. Повторити 7-8 разів.
5. В. п. – руки внизу. Почергове піднімання рук вгору. Повторити 7-
8 разів.
6. В. п. – руки на поясі. Повороти тулуба вправо, вліво. Повторити
7–8 разів.
7. В. п. – руки на поясі. Присідання. Повторити 8 разів.
81.
80
8. В. п.– руки вздовж тулуба, махи над головою. Стрибки на місці на
2-х ногах у чергуванні з ходьбою (8-10 стрибків, 8-10 кроків). Повторити
2 рази.
Ведучий: Ви розминку закінчили,
Для змагань набрались сили!
Будемо усі змагатися
І весело розважатися!
Гра «М’яч ведучому»
Команди шикуються в колони. Навпроти кожної з них на відстані 5-
7 м. стоїть ведучий із м’ячем. Відстань між командами 3–5 м. За сигналом
вихователя ля ведучий виконує удар по нерухомому м’ячу будь-яким
способом із місця першому зі своєї команди, а той, зупиняючи м’яч підошвою,
відбиває його ведучому й біжить у кінець колони. Естафета закінчується, коли
останній з учасників команди відіб’є м’яч ведучому.
Естафета «Футбольний слалом»
Гравці діляться на рівні команди й шикуються в колону по одному,
паралельно одна одній, на відстані не менше 3 м. Перед учасниками,
на відстані 8-15 м ставиться по 3 фішки на відстані 2-3 м одна від одної.
На стартовій лінії перед гравцями, що стоять попереду, кладуть
по футбольному м’ячу. За командою гравці, що стоять попереду, виконують
ведення м’яча до першої фішки, огинають її справа, підходять до другої,
огинають її зліва, третю фішку огинають справа й таким же шляхом ведуть
м’яч назад. Зі встановленого місця ударом ноги передають м’яч наступному
гравцю, що стоїть попереду колони, а самі йдуть у кінець колони своєї
команди. Перемагає команда, що закінчила гру швидше й без помилок.
Естафета «Передача м’яча зі зміною місця»
Гравці діляться на команди й шикуються в колонах паралельно одна
до одної. Кожен гравець стоїть у колі на відстані один від одного 6-8 м. Гравці,
82.
81
що направляють, маютьпо м’ячу. За сигналом вони, зробивши поворот,
передають м’яч другому у своїй команді гравцеві, а той далі. Останній гравець,
оволодівши м’ячем, швидко веде його до першого кола й розпочинає таку ж
передачу м’яча. Гравці після передачі м’яча пересуваються на одне місце
вперед. Перемагає команда, яка швидше і правильно виконає завдання та
направляючий опиниться на місці з якого починав.
Гра з глядачами.
1. Звідки походить Футбольна кричалка «Оле-Оле-Оле»? (з Іспанії)
2. Одними з перших гравців у футбол на теренах теперішньої
України були… (англійські моряки)
3. Де було збудоване перше футбольне поле в Україні? (в Одесі)
4. Що означає пенальті? (11 м штрафний удар)
5. Що означає – бек? (захисник)
6. Кого називають віце-чемпіоном? (команда, що зайняла
в розіграші першості друге місце, футболісти якої нагороджуються
срібними медалями.)
7. Яким терміном пояснюють, що м’яч поза грою, (аут, офсайд)
8. Що таке корнер? (кутовий удар)
9. Скільки футболістів виходить на поле стадіону коли йде гра? (22)
10. Під час одного матчу футболіст пробігає близько 9,5 миль. (Так)
11. Що таке ФІФА? (Міжнародна федерація футболу)
12. Чи є футбол олімпійським видом спорту? (Так)
Естафета «Біг навпаки»
Гравці діляться на команди й шикуються в колону по одному.
На відстані 8-10 метрів ставиться фішка. За сигналом перший гравець починає
біг спиною вперед. Оббігаючи фішку так само повертається до своєї команди
й передає естафету наступному гравцеві. Перемагає команда, яка швидше
виконає завдання.
Естафета – «Хто спритніший?»
83.
82
Кожен гравець командимає набивати м’яч на нозі якомога більше разів.
Без зупинок. З обмеженням – не більше 50 ударів, якщо гравець набив 50 разів
команді зараховується 50 балів, а м’яч переходить до іншого гравця.
Перемагає команда у якої загальна кількість ударів буде більшою.
ІІІ. Завершення спортивного заходу.
1 ведучий. Журі підбиває підсумки, а ми пропонуємо глядачам
позмагатися в конкурсі кричалок:
1. Жовте поле! Синє небо!
Гол забити дуже треба!
2. Грай команда наша так, як танцюємо гопак!
3. Треба гол нам забивати,
Треба нам перемагати!
4. Доки ми кричати зможем – «Колобок» наш переможе!
5. Капітан не ніяковій,
По чужих воротах бий!
6. Ми всі одна команда,
Ми всі за одного,
Нам усі потрібна перемога й більше нічого!
2 ведучий. Слово для привітання та нагородження надається…
1 ведучий. Я хочу, щоб ви пам’ятали, що на наших змаганнях
переможених немає. Згадаємо слова П’єра де Кубертена: «Головне
не перемога, а участь!».
2 ведучий. Звертаємо на це увагу й радіємо такому неперевершеному
явищу в нашому житті як спорт.
1 ведучий. Що ж наші змагання – завершено. До нових зустрічей та до
нових стартів.
Фонограма пісні «Україно, уперед» https: // www. youtube. com / watch?
v=oreHXx6Mfsw
3.5. Рухливі ігри
84.
83
Рухлива гра –один із важливих засобів всебічного виховання дітей
будь-якого віку. Характерна її особливість – комплексність впливу на організм
і на всі сторони особистості дитини: у грі одночасно здійснюють фізичне,
розумове, моральне, естетичне та трудове виховання.
Активна рухова діяльність ігрового характеру і викликані нею позитивні
емоції посилюють усі фізіологічні процеси в організмі, покращують роботу
всіх органів і систем. У рухливих іграх дитині доводиться самій вирішувати,
як діяти, щоб досягти мети. Швидка й часом несподівана зміна умов змушує
знаходити все нові й нові шляхи вирішення завдань, що виникають. Усе це
сприяє розвитку самостійності, активності, ініціативи, творчості, кмітливості.
Ігри допомагають дитині розширити й поглиблювати свої уявлення про
навколишню дійсність.
Рухливі ігри благотворно впливають на загальний стан здоров’я дітей,
покращуючи апетит, зміцнюючи нервову систему, підвищуючи опірність
організму до різних захворювань.
Найефективнішим є проведення рухливих ігор на свіжому повітрі,
унаслідок яких посилюється робота серця та легенів, а отже, збільшується
надходження кисню в кров.
85.
84
Гра «Кольори»
Гравці стаютьу коло. Ведучий командує: «Торкніться жовтого, раз, два,
три!«Гравці якнайшвидше намагаються взятися за річ (предмет, частину тіла)
інших учасників у колі. Хто не встиг – вибуває з гри. Ведучий знову повторює
команду, але вже з новим кольором. Перемагає той, хто залишився останнім.
Гра «Космонавти»
По краях майданчика креслять 6-8 трикутників – «ракетодромів».
Усередині кожного з них малюють кола – «ракети», але обов’язково на кілька
кіл менше, ніж тих, хто грає. Усі учасники стають у коло в центрі майданчика.
За командою ведучого йдуть по колу, взявшись за руки, кажучи слова:
«Чекають на нас швидкі ракети для прогулянок планетами. На яку захочемо,
на таку полетимо! Але в грі один секрет: тим, хто запізнився, місця
немає!«Після цього всі біжать до «ракетодрому» й займають місця
в «ракетах». Хто не встиг зайняти місце – вибуває з гри.
Гра «Спіймай горобчика»
Діти стають у коло, вибирають «горобця», «кішку». «Горобець» у колі,
«кішка» – за колом. Вона намагається вбігти в коло, зловити «горобця». Діти
не пускають.
Гра «Займи будиночок»
Діти розбиваються на пари, беруться за руки – це будиночки. Група дітей
– пташки, їх більше, ніж будиночків. Пташки літають. «Закапав дощик»,
пташки займають будиночки. Кому не вистачило будиночка, вибувають із гри,
а потім міняються з дітьми «будиночками».
Гра «Берег і річка»
На увагу. На землі креслять 2 лінії на відстані 1 м. Між цими лініями
«річка», а по краях – «берег». Усі стоять на «берегах». Ведучий подає команду:
«РІЧКА», і всі стрибають у «річку». За командою «БЕРЕГ», усі вистрибують
на «берег».
Гра «Їхав цар лісом»
Їхав цар лісом, лісом, лісом
86.
85
Знайшов собі принцесу– 3 р.
Давай з тобою пострибаємо – 3 р.
І ніжками пострибаємо – 3р.
Ми ручками поплескаємо – 3р.
І ніжками потупаємо – 3р.
Давай з тобою покружляємо – 3р.
Ну, а потім подружимося – 3р.
Гра «Капканчики»
Чотири гравці встають парами, взявшись за обидві руки й піднявши
їх догори. Це капкани, вони розташовуються на незначній відстані один
від одного. Усі інші беруться за руки, утворюючи ланцюжок. Вони повинні
рухатися через капкани. За хлопком ведучого капкани «захлопуються», тобто
капкани опускають руки. Ті, хто попався в капкан, утворюють пари й теж
стають капканами.
Розрахувати на 1-ий і 2-ий. Перші номери встають у коло, піднімають
руки й кажуть:
Золоті ворота
Пропускають не завжди
Перший раз – прощається
Другий раз – забороняється
А на третій раз – не пропустимо вас.
Решта бігають ланцюжком під руками по колу. (коло може рухатися)
Гра «Невід»
Двоє або троє гравців беруться за руки, утворюючи «невід». Їх завдання
– зловити якомога більше «плаваючих риб». Якщо «рибку» спіймали, то вона
приєднується до тих, хто водить, і стає частиною «невода».
Гра «Земля, вода, повітря, вогонь»
Для цієї народної вірменської гри знадобиться м’яч. Усі стають у коло,
у середині – ведучий. Він кидає м’яч кому-небудь із гравців, вимовляючи при
цьому одне із чотирьох слів: «земля», «вода», «повітря», вогонь». Якщо
87.
86
ведучий сказав «земля»,той, хто спіймав м’яч, повинен швидко назвати будь-
яку домашню або дику тварину; на слово «вода» гравець відповідає назвою
якоїсь риби; на слово «повітря» – назвою птаха. При слові «вогонь» усі мають
кілька разів швидко перевернутися кругом, змахуючи руками. Потім м’яч
повертається ведучому. Ті, кому не вдається правильно відреагувати на слова
ведучого, виходять із гри.
Гра «Атоми й молекули»
Усі, хто грає, безладно пересуваються ігровим майданчиком, у цей
момент вони всі є «атомами». У молекулі може бути і 2, і 3, і 5 атомів.
Гравцям за командою ведучого потрібно буде створити «молекулу»,
тобто схопитися один за одного. Якщо ведучий каже: «Реакція йде по три», то
зчіплюються 3 гравці. Сигналом до того, щоб молекули знову розпалися на
окремі атоми, служать команди ведучого: «Реакція закінчена».
Сигналом для повернення в гру гравців, які тимчасово вибули, слугують
команди:4 «Реакція йде по одному».
Гра «Салки на одній нозі»
Призначається ведучий – салка, усі інші вільно розміщуються
на майданчику. Салка, стрибаючи на одній нозі, намагається наздогнати
й осалити гравців, а ті теж стрибаючи на одній нозі, ухиляються. Якщо салка
наздогнав і торкнувся гравця, вони міняються ролями. Час від часу можна
змінювати ногу, на якій стрибаєш, але переходити на біг заборонено.
Гра «Вовк у рові»
Посередині ігрового майданчика креслять рів дві паралельні лінії
завширшки 50–60 см. У рові перебувають два вовки, які ведуть. Решта
козочок, які грають, знаходиться на одній стороні рову. За сигналом ведучого
кізоньки намагаються переправитися через рів, щоби потрапити на інший бік
майданчика на пасовище. Вовки можуть ловити кіз, тільки перебуваючи в рові
(у той момент, коли кози стрибають або коли вони перебувають поруч із
ровом). Коза, яка прибігла до рову, але побоялася вовка й не стрибнула
протягом трьох секунд, вважається спійманою. Осалені відходять убік,
88.
87
їх рахують, івони знову включаються в гру. Щоразу ведучий дає сигнал для
початку виходу кіз на пасовище. Після двох-трьох разів перебіжок
вибираються нові вовки, і гра повторюється. Виграють кози, жодного разу
не спіймані, і вовки, які спіймали найбільшу кількість кіз.
Гра «Вудка»
Гравці встають у коло. У середині його ведучий із мотузкою, на кінці
якої прив’язаний мішечок із піском. За командою ведучого ведучий починає
кружляти мотузку з мішечком над землею так, щоб мішечок постійно торкався
землі. Гравці перестрибують через мотузку, коли вона підходить до ніг,
намагаючись не зачепити. Той, хто зачепив, стає ведучим.
Гра «Стій»
Гравці утворюють коло й розраховуються по порядку. Один стає
ведучим. Він бере маленький м’яч і виходить на середину. Ведучий сильно
вдаряє м’ячем об землю і називає чийсь номер. Викликаний біжить за м’ячем,
а решта розбігаються по майданчику. Щойно викликаний схопить м’яч, він
кричить: «Стій!», і всі повинні миттєво зупинитися. Тоді гравець із м’ячем
кидає його в найближчого до нього, але той може ухилятися, не сходячи з
місця. Якщо той, хто кидає, промахнеться, то має бігти за м’ячем, а в цей час
інші можуть перебігти подалі. Взявши м’яч, ведучий знову кричить «Стій!» –
і намагається кого-небудь осалити. Осалений стає новим ведучим, гравці
оточують його, і гра починається спочатку.
Варіант. Ведучий не вдаряє м’ячем об землю, а кидає м’яч якнайвище
й називає номер якогось гравця, той ловить, і якщо спіймав, то відразу ж може
кидати вгору, називаючи інший номер. Якщо викликаний не зловить м’яч і він
упаде на землю, потрібно його швидко підібрати й далі чинити так, як
зазначалося вище: салити найближчого.
Гра «Вишибали»
Той, хто водить із м’ячем (волейбольним), – вишибала, інші довільно
розміщуються на майданчику. За сигналом вишибала починає кидати м’ячем
у гравців, які намагаються ухилитися або втекти подалі. Вишибала теж може
89.
88
бігати майданчиком, ійого завдання – заплямувати м’ячем якомога більше
гравців. Коли це вдається, він рахує вголос: «Раз, два, три…» тощо. Гравці
можуть ловити кинутий у них м’яч і, коли їм це вдається, стають вишибалами.
Коли м’яч, що високо летить, потрапляє в голову гравця, він не вибуває з гри.
Іноді навіть доводиться відбити головою м’яч, якщо вчасно не вдається від
нього ухилитися. Перемагає гравець, який осалив м’ячем більшу кількість
школярів, що беруть участь.
Гра «Не дай водящому»
Один із тих, хто грає, – ведучий – перебуває всередині кола, а всі інші –
поза ним, ті, хто стоїть поза колом, перекидають у всіх напрямках м’яч,
а ведучий намагається до нього доторкнутися. Кидати потрібно не вище
голови, можна катати м’яч по підлозі. Якщо ведучому вдається схопити м’яча,
він входить у коло, а ведучим стає той, під час кидка якого був осалений м’яч.
Варіант. У гру вводять два м’ячі й у колі перебувають двоє ведучих.
Гра «Захисник»
Гравці стають у коло. У центр його кладеться м’яч або стає три булави.
Біля покладеного предмета стоїть захисник. Гравці, перекидаючи м’яч один
одному, намагаються відволікти захисника в бік і потім швидким кидком
влучити в предмет, який перебуває в центрі кола. Захисник намагається
відбити м’яч. Гравець, якому вдається влучити в ціль, стає захисником.
Гра «Обжени м’яч»
Гравці стають у коло на відстані витягнутих рук. За коло виходить
ведучий. Через п’ять-шість осіб від того місця, де він перебуває, одному
з гравців дається волейбольний м’яч.
Після сигналу ведучого ті, хто стоїть у колі, починають швидко
передавати один одному м’яч по колу, а ведучий біжить у тому ж напрямку.
Він намагається, оббігши коло, стати на своє місце раніше, ніж м’яч,
обійшовши коло, повернеться в початкове коло. Якщо ведучому вдається
обігнати м’яч, а той стає ведучим. М’яч не дозволено перекидати один одному,
його можна тільки передавати з рук у руки.
90.
89
Гра «Кругова гонитва»
Розбившисьна дві команди, гравці утворюють два кола. Кожен гравець,
що стоїть у внутрішньому колі, запам’ятовує гравця протилежної команди,
який стоїть попереду нього. Потім за сигналом ведучого гравці, що стоять у
колах, починають рухатися приставними кроками в різні боки. За другим
сигналом гравці зовнішнього кола розбігаються, а гравці внутрішнього кола їх
переслідують. Переслідувати треба тільки гравця, що стоїть попереду.
Ведучий рахує до тридцяти, потім каже: «Стій!» – і підраховує осалених.
Потім команди міняються ролями.
Гра «Один у колі»
Старовинна, але досі дуже популярна гра угорських школярів.
П’ятнадцять-двадцять гравців стають у коло й перекидають один одному
маленький м’яч. Якщо хто-небудь упустить м’яч, то він виходить у середину
кола. Ті, хто стоїть у колі, продовжують перекидати м’яч, стежачи, щоб той,
хто стоїть у центрі, його не перехопив, а потім кидають у того, хто стоїть
посередині, намагаючись у нього влучити. Якщо влучать, то м’яч,
що відскочив, ловлять і знову кидають. Але якщо той, хто стоїть у середині,
перехопить м’яч, він кидає в когось із тих, хто стоїть у колі, і якщо влучить, то
змінюється з ним місцями. Гра ведеться у швидкому темпі й дуже емоційна.
Гра «Тягни в коло»
На землі креслять два концентричних кола – одне в іншому – діаметром
1 і 2 м. Усі гравці оточують велике коло й міцно беруться за руки. За сигналом
ведучого всі починають рухатися по колу вправо або вліво, не відпускаючи
з’єднаних рук. За другим сигналом усі зупиняються і намагаються втягнути за
руки своїх сусідів у коло. Гравці, рятуючись, прагнуть або перестрибнути
велике коло, щоб потрапити в мале, де дозволено перебувати, або
переступити, але так, щоб не роз’єднати руки. Той, хто потрапив у велике коло,
знову береться за руки. Гравці, які роз’єднали руки під час перетягування,
виходять із гри обидва. Коли гравці, що залишилися, не зможуть оточити
91.
90
велике коло, вонивстають навколо малого кола і втягують один одного в
нього. У цьому випадку врятуватися від втягування нікуди.
Гра «Бій півнів»
На землі креслять коло діаметром 3-4 м. Гравці діляться на дві команди
й шикуються у дві шеренги біля кола одна проти одної. У кожній команді
вибирають капітана. Капітани посилають по одному гравцеві – півню – у коло.
Кожен із них встає на одну ногу, іншу підгинає, руки кладе за спину. За
сигналом ведучого півні, стрибаючи на одній нозі, починають виштовхувати
плечем один одного з кола або прагнуть змусити свого супротивника встати
на обидві ноги. Переможець виграє очко для своєї команди. Потім у середину
кола йде наступна пара півнів тощо. Гра триває доти, доки всі не побувають у
ролі півнів. Виграє команда, гравці якої здобули більше перемог. Якщо під час
виштовхування обидва гравці вийдуть із кола, перемога нікому не
присуджується.
Гра «Виштовхни з кола»
На майданчику креслять чотири – шість кіл діаметром по 3 м. Усі, хто
грає, діляться на дві рівні команди й шикуються в шеренгу на протилежних
сторонах майданчика обличчям одна до одної. У кожній команді вибирається
капітан. Капітани посилають по одному гравцеві в кожне коло. Пари,
що знаходяться в колах, отримують по гімнастичній палиці. Обидва гравці
тримають палицю в руках, притискаючи один її кінець ліктем. За сигналом
гравці, натискаючи на палицю, намагаються виштовхнути один одного з кола.
Переможець отримує виграшне очко. Потім у кола стають нові пари.
Команда-переможниця визначається за сумою отриманих очок. Тим, хто
програв, оголошується той, хто заступив хоча б однією ногою за межу кола.
Якщо з кола вийдуть одночасно обидва гравці, очко нікому не присуджується.
Час змагання пар можна обмежувати 1-2 хв.
Гра «Салки з футбольним м’ячем»
Шість сімох гравців стають на полі в довільному порядку, один із них
салка. За сигналом салка намагається наздогнати й осалити кого-небудь,
92.
91
але інші гравціударами ноги передають йому м’яч, а салити того, хто має м’яч,
не можна. Тоді салка перемикається на затримання іншого гравця, але і йому
передають м’яч. Від салки потрібно багато спритності і швидкості, щоб
поліпшити відповідний момент і осалити того, хто не встиг перехопити м’яч.
Якщо салка торкнувся м’яча або заволодів ним, його змінює той, хто зробив
неточну передачу. Виграє той, хто жодного разу не був ведучим салкою або
водив меншу кількість разів (перший салка не враховується).
Гра «Боротьба у квадратах»
Креслять три квадрата: розмір першого 3x3 м, другого 2x2 м, третього
1x1 м. Відстань між квадратами 1,5 м.
У перший квадрат викликають чотирьох гравців. За сигналом вони
намагаються плечем виштовхнути один одного з кола. Переможець
залишається у квадраті. Троє переможених переходять у сусідній квадрат
і таким же способом продовжують боротьбу. Решта двоє закінчують поєдинок
у малому квадраті. Гравець, який залишився в першому квадраті, отримує
чотири очки, у другому – три, у третьому – два, а вибивший – одне очко.
Закінчивши гру, четвірка йде на своє місце, а в перший квадрат викликається
чергова четвірка. Забороняються грубі поштовхи. Гравцеві, що очікує
суперника, дозволяється стояти в положенні вільно.
Гра «Мисливці й качки»
Гравці діляться на дві команди, одна з яких – «мисливці» – стає по колу
(перед межею), друга – «качки» – входить у середину кола. У «мисливців»
волейбольний м’яч.
93.
92
Опис гри. Засигналом мисливці починають вибивати качок із кола.
Кожен гравець може сам метати м’яч або передати м’яч для кидка партнера по
команді. Качки, бігаючи усередині кола, рятуються від м’яча, ухиляючись і
підстрибуючи. Підбита качка залишає коло. Гра закінчується, коли в колі
не залишається жодної качки, після чого гравці міняються ролями. Перемагає
команда, що зуміла підстрелити качок за менший час. Керівник може
встановити час гри для метання м’яча в качок. Тоді підсумок підводиться за
кількістю качок, вибитих за цей час.
Гра «Виклик номерів»
Гра – змагання в бігу. Гравці розподіляються на дві команди із 6-10 осіб,
шикуються в паралельні колони й розраховуються по порядку номерів. У 15–
20 кроках перед командами знаходяться стійка, набивний м’яч. У 5 кроках
перед лінією старту проводять ще одну межу – лінію фінішу.
Керівник стоїть збоку й називає номер. Ці гравці оббігають предмети
і прагнуть якнайскоріше перетнути лінію фінішу. Той, кому це вдалося
першим, приносить команді одне очко.
94.
93
Номери називають убудь-якій послідовності, що забезпечує їх постійну
готовність до старту. Гра продовжується 3-4 хвилини. Перемагає команда, що
набрала більше очок.
Гру можна провести, орієнтуючи хлоп’ят на зоровий сигнал. У цьому
випадку на щільних листах наперед пишуть великі цифри. Керівник стоїть
перед командами й піднімає листи. Гравці, що мають цей номер, оббігають
предмет, фінішують і встають на свої місця в колонах.
Гра «Знайди собі пару»
Мета: учити дітей бігати в різних напрямах, не наштовхуватись одне
на одного. Виховувати увагу, вміння орієнтуватися в просторі, слухати
сигнали вихователя.
Хід гри: Діти стають парами. Вихователь каже слова: «кожен пару свою
має, поряд грається, гуляє. За сигналом розійдіться, пострибайте,
посміхніться. Майданчиком пройдіть… Пару знов свою знайдіть!» за умовним
сигналом діти розходяться або розбігаються по майданчику. За другим
сигналом – діти стають парами.
Гра «Пташки літають»
Мета: вчити дітей вистрибувати з невисоких предметів і бігати врозтіч.
Виховувати увагу, кмітливість.
95.
94
Хід гри: Дітистоять на майданчику на підвищенні (5-10 см)
Ясно світить сонечко,
Пташки в поле захотіли,
Піднялися і полетіли.
Діти зістрибують і «літають» – бігають, розмахуючи руками,
присідають; «клюють зернятко» – стукають пальчиками по колінах. На слова
ведучого: «Дощ! Пташки в гніздечка полетіли», діти біжать на свої місця.
96.
95
РОЗДІЛ 4. РЕКОМЕНДАЦІЇВСІМ УЧАСНИКАМ ОСВІТНЬОГО
ПРОЦЕСУ З РОЗГЛЯНУТОГО ПИТАННЯ
Успіх у виховному процесі в літньому дитячому закладі оздоровлення та
відпочинку можливо досягти тільки при тісній співпраці вихователя, батьків і
дітей. Саме тому надаємо поради, які можуть бути корисними всім учасникам
виховного процесу.
Поради молодому вихователю
1. Необхідно запам’ятати відразу всіх дітей, звертатися до кожної
дитини по імені (краще так, як звертаються удома).
2. Під час спілкування застосовувати: посмішку, жести, інтонацію,
виразний погляд, силу голосу. Усі емоції мають бути щирі.
3. Бути цікавою дітям. Мати у своєму арсеналі й постійно
поповнювати: 3–4 вірші, пісеньки, казки, гра, прислів’я; варіанти ручної
і особистої умілості: орігамі, музично-ритмічні рухи, ліплення тощо.
4. Усі вимоги до дітей проговорювати без посмішки, формулювати
зрозуміло й точно.
5. Пояснювати свої дії та дії інших, залучати дітей до пояснень,
міркувань про вчинки.
6. Хвалити дитину за хороші вчинки.
7. Завжди піднімати авторитет батьків.
8. Упродовж дня кожна дитина повинна отримати «порцію»
позитивної уваги педагога.
9. Увечері зацікавити дітей якоюсь цікавою діяльністю на завтра.
10. Якщо діти разом із тобою працюють, бавляться, співають, сміються,
ти – переможець.
11. Ніколи не роби в приміщенні того, що можна зробити на вулиці.
12. Знай: нудне життя дітей буває тільки в нудного дорослого.
13. Працюючи з дітьми, частіше згадуй себе в дитинстві, тобі буде
легше їх зрозуміти.
97.
96
14. Не захоплюйсянотаціями, вони не викликають нічого, крім
бажання затиснути вуха.
15. Добрий – це не той, хто вміє робити добрі справи, а той, хто
не здатний на зло.
16. У нас, дорослих, завжди повинна бути активна позиція добра.
17. Будь із дітьми разом, поруч і трохи попереду.
18. Не можна довіряти дітей тому, хто не вміє посміхатися.
19. Люби всіх дітей, а найбільше – найприємніших для є тебе.
20. Справедливість – головна дорога дорослого.
21. Критикуй дітей не із задоволенням, а з болем.
22. Не сердься довго на дитину – це непрофесійно.
Поради батькам
Прийнявши на сімейній раді рішення відправити свого сина або дочку в
дитячий заклад оздоровлення та відпочинку постарайтеся не забути, а отже
обов’язково пам’ятати, про необхідність:
1. Повідомити вашому сину або дочці про прийняте вами рішення, про
майбутню розлуку на 14, 18, 21 день і отримати його (її) згоду на цей вид
відпочинку. Це дуже важливий момент, тому що від бажання і готовності
дитини залишити рідний дім залежить і її успішне перебування в літньому
дитячому закладі оздоровлення та відпочинку, і ваш спокій за правильність
прийнятого вами рішення.
2. Разом із дитиною відвідати дитячу поліклініку й одержати довідку
про реальний стан її здоров’я на цю мить. На жаль, відсутність вичерпної
та правильної інформації про здоров’я дитини, хронічні захворювання,
диспансеризацію ставить під сумнів оздоровлення дитини.
3. Заповнити анкету, що додається до путівки. Ця анкета – реальна
допомога викладачу, вихователю у виборі правильних психолого-
педагогічних форм і методів роботи саме з вашим сином або дочкою. Крім
офіційних даних (ПІБ, дата народження), хотілося б ознайомитися з усіма
98.
97
захопленнями, інтересами вашоїдитини, а також бути готовими до можливих
«сюрпризів» із її боку.
4. Обговорити разом із дитиною гардероб, що складе основну частину
багажу. Одяг і взуття мають відповідати сезону, бути охайними, зручними й
подобатися дитині.
5. Актуалізувати знання своєї дитини про властивості різних рослин
і комах, які трапляються в даній місцевості та які можуть становити небезпеку
для її здоров’я.
6. Ще раз нагадати, підкріпивши особистим прикладом, про
необхідність дотримуватись правил особистої гігієни, тому що «чистота –
запорука здоров’я».
7. Провести просвітницьку бесіду про «білу» й «чорну» магії, давши
зрозуміти, що, звичайно ж, можна витратити всі години нічного відпочинку на
виклик «жувального гнома», «пікової дами» та інших представників
«паралельних світів», але не факт, що вони захочуть вступити в контакт. Тому
вночі все-таки краще спати.
8. Ввести в активний словник дитини (особливо підлітка) поняття
здорового способу життя, що передбачає відсутність шкідливих звичок.
Паління (а в таборі є велика спокуса самому спробувати те, від чого застерігає
МОЗ України), вживання алкогольних напоїв можуть назавжди зруйнувати
мрії про приємний відпочинок і зашкодити й дитині, і вам.
9. У тихій вечірній бесіді поділитися з хлопчиками або дівчатками
спогадами про свою першу любов, проте, що трапилося з вами в такому
самому юному віці теж у літньому дитячому закладі оздоровлення
та відпочинку.
10. Якщо ж ваш хлопчик (дівчинка) уже вступили в період статевої
зрілості і ви гадаєте, що далеко від рідного дому в нього (неї) може виникнути
бажання піддатися спокусі й набути особистого досвіду «дорослого життя»,
запропонуйте йому (їй) ознайомитися із численною медичною, довідковою,
психологічною літературою, у якій доступно описані можливі наслідки
99.
98
прийняття такого необдуманогорішення: ранньої небажаної вагітності,
інфекції, що передаються статевим шляхом, СНІД / ВІЛ.
11. Підказати, що встановлення дружніх взаємин з однолітками
можливе не тільки за допомогою грубої фізичної сили і слів приниження.
Вихованість, тактовність, толерантність, уміння слухати, почуття гумору
і, звичайно ж, особиста чарівність – гарантія успіху на шляху до визнання
і поваги.
12. Усвідомлено підвести дитину до думки про те, що в таборі
працюють прекрасні люди й досвідчені педагоги, що намагатимуться зробити
її відпочинок цікавим і захоплюючим. Цьому, безумовно, сприятиме уміння
вашої дитини слухати, чути й розуміти свого вихователя. Адже вихователь –
це «і тато, і мама, і нянька, і друг», можливо, не тільки на всю табірну зміну, а
й на довгі роки.
Поради дітям
1. Спілкуйтеся з однолітками. Спілкування з незнайомими дітьми
в неформальному оточенні табору дає можливість розвивати вміння
знайомитись, спілкуватися.
2. Спілкуйтеся з дорослими. У закладі оздоровлення та відпочинку
є можливість комунікацій зі старшими людьми (вожатими) поза межами
звичної системної поведінки.
3. Спробуйте себе в «новій ролі». Заклад оздоровлення
та відпочинку – це місце, де дитину мало хто знає, що дозволяє їй бути самою
собою, не грати «дбайливого учня», «хулігана» або інші соціальні ролі; це дає
чудову можливість виявити власні переваги та заробити авторитет серед
однолітків.
4. Будьте самостійними. Життя в закладі оздоровлення та відпочинку
вчить самостійності в побутовому відношенні, а й у емоційному
(самостійність прийняття рішень).
5. Будьте активними. Приймайте участь у всіх формах роботи закладу
оздоровлення та відпочинку – це чудова можливість набути нового досвіду.
100.
99
6. Будьте обережними.Неухильно дотримуйтесь правил техніки
безпеки як у приміщенні так і на подвір’ї.
ПІСЛЯМОВА
101.
100
Дитячий заклад оздоровленнята відпочинку – це новий світ дитини,
нехай і тимчасовий, але дуже важливий. Він дає змогу розширити соціальний
досвід, досвід творчого спілкування з новими друзями – однолітками
й дорослими. Заклад оздоровлення та відпочинку – це сфера активного
відпочинку, це різноманітна суспільно значуща діяльність, відмінна
від типової навчальної, дидактичної, словесної шкільної діяльності в умовах
природи й унікальності літнього канікулярного часу.
Літній дитячий заклад оздоровлення та відпочинку – це чудова
можливість для максимального розвитку творчих здібностей, задоволення
суверенних інтересів кожної дитини, вдосконалення особистісних
можливостей, долучення до культурних і освітніх цінностей.
Методичні рекомендації сприятимуть кращій організації і проведенню
виховної роботи в дитячому оздоровчому закладі під час літньої практики
здобувача вищої освіти. Літня педагогічна практика вимагає від здобувачів
вищої освіти глибоких знань вікових та індивідуальних особливостей дітей,
рівня їх вихованості, інтересів, прагнень і потреб. Саме в ході цього виду
практики в здобувачів вищої освіти формуються вміння творчо застосовувати
теоретичні знання з педагогіки, психології, здійснювати планування своєї
діяльності та діяльності дитячого колективу.
Фізичне виховання в літньому дитячому закладі оздоровлення
та відпочинку являє собою один із засобів сьогоденного виховання молоді,
є одним із найважливіших напрямів роботи з дітьми. Має низку особливостей,
що зумовлені порівняно коротким періодом перебування дітей у закладі
оздоровлення, розмаїттям контингенту дітей за віком, станом здоров’я, рівнем
фізичного розвитку та фізичної підготовленості, ширшими можливостями для
занять плаванням, туризмом, рухливими іграми та іграми на місцевості.
У кожному закладі оздоровлення та відпочинку дітей організація
спортивно-масової роботи матиме свої власності залежно від місця
розташування закладу, спортивної бази, від здібностей, знань і вмінь
фізкультурного керівника. Важливо, щоб план організації спортивно-масової
102.
101
роботи був складенийу перші дні перебування дітей, і весь колектив його
виконував. У процесі роботи деякі заходи здійснити не вдається, а деякі
доведеться перенести з однієї дати на іншу. Відступ від плану допустимий
залежно від умов, що склалися.
Фізкультурно-масова робота в літньому дитячому закладі оздоровлення
та відпочинку, з одного боку, є складовою частиною фізичного виховання
школярів і підлітків, а з іншого – впливає на формування моральності в дітей,
їхніх інтелектуальних і духовних якостей, виховує в них готовність
до майбутньої трудової діяльності та в цьому сенсі є засобом всебічного
й гармонійного розвитку підлітків.
103.
102
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Андрєєва О. В. Технологія розробки рекреаційно оздоровчих
програм у літньому оздоровчому таборі. Слобожанський науково-спортивний
вісник. 2011. № 4. С. 216–220.
2. Аніскіна Н. О. Літня школа. Нова організаційна модель освіти
старшокласників. Київ : [б. в.], 2005. 112 с.
3. Бартків О. С., Грановський В. Г., Дурманенко Є. А., Бартків О. С.
Оздоровчо-виховна діяльність у літньому дитячому таборі: монографія. Луцьк
: Вежа, 2013. 203 c.
4. Биковська О. В., Вагнер С. І., Горбинко В. М. Організація
відпочинку та оздоровлення дітей: концепції, технології, досвід. Київ, 2004.
208 c.
5. Виховні заходи в пришкільному таборі: сценарна мозаїка: добірка
сценаріїв для роботи з дітьми в літньому таборі. Позакласний час. 2016. № 5.
С. 31-42.
6. Гакман А. В., Наконечний І. Ю. Особливості формування
рекреаційно-оздоровчих знань та вмінь підлітків у дитячому таборі
відпочинку. Науковий часопис Національного педагогічного університету
імені М. П. Драгоманова. 2019. Вип. 10 (118) 19. С. 25-29.
7. Гакман А. Структура моделі організації рекреаційно-оздоровчої
діяльності підлітків у літньому оздоровчому таборі (ДОТ). Вісник
Чернігівського педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. 2011. Вип.
91. Т 1. С. 95-99.
8. Джус О. Виробнича педагогічна практика. Університет. Літо.
Часопис Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника.
2015. № 68. С. 5-8.
9. Діти й літо: організаторам літнього відпочинку дітей / упоряд.
Н. В. Любченко, О. Б. Хомич. Київ : Плеяди, 2005. 120 с.
104.
103
10. Дубінка М.М. Методика виховної роботи в дитячих оздоровчих
таборах. Кіровоград : Кіровоградський державний педагогічний університет
ім. В. Винниченка, 153 с.
11. Дубогай О. Фізкультура як складова здоров’я та успішності
навчання дитини. Київ : Шкільний світ, 2006. 128 с.
12. Коваленко О. Пам’ятка вожатому: методичні рекомендації для
роботи в літньому таборі: методичні поради; назви загонів та гасла; ігри,
конкурси. Позашкілля (Шкільний світ). 2013. № 5. С. 34-40.
13. Коваль Н. Г. Розваги в шкільному таборі: конспекти виховних
заходів: заняття та конкурси. Шкільному психологу. Усе для роботи. 2014. № 4.
С. 9-13.
14. Концепція національно-патріотичного виховання молоді.
Затверджена спільним наказом Міністерства України в справах сім’ї, молоді
та спорту, Міністерства оборони України, Міністерства культури й туризму
України та Міністерство освіти й науки України № 3754 / 981 / 538 / 49 від
27.10.2009. URL: https: // zakon. rada. gov. ua / rada / show / v3754643–09. (дата
звернення 18.05.2022).
15. Лаппо В. В. Методика виховної роботи в літніх дитячих
оздоровчих таборах: Практичний посібник. Івано-Франківськ : НАР, 2016. 306
с.
16. Леонова Н. Секрети успіху вожатого і вихователя: добірка
методичних матеріалів. Шкільний світ. 2013. № 15. С. 4-36.
17. Максимчук В. М. Організація роботи літнього пришкільного
табору. Київ : Шкільний світ, 2013. 94 с.
18. Методика виховної роботи в літніх оздоровчих таборах: навч.
посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л. О. Дубровська, В. Л. Дубровський,
О. С. Філоненко; за ред. Є. І. Коваленко. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2012. 179
с.
19. Методичні рекомендації з педагогічної практики (в літніх
оздоровчих таборах) / Укладачі Т. С. Гужанова, Н. Ю. Рудницька – 2-ге вид.,
105.
104
перероб. і доп.Житомир: Житомирський державний університет ім. І. Франка,
2019. 40 с.
20. Методичні рекомендації щодо організації та проведення літньої
педагогічної практики студентів ІІІ курсу в дитячих оздоровчих закладах / укл.
Н. В. Волкова, Н. І. Зеленкова, А. К. Зичков, С. М. Щербина. Кривий Ріг : Вид-
во КДПУ, 2017. 148 с.
21. Оздоровча та фізкультурно-спортивна робота в літньому таборі /
М-во України в справах сім’ї, молоді та спорту, Всеукр. центр фіз. здоров’я
населення «Спорт для всіх»; уклад. Ванджура В. Я. Тернопіль : Горлиця, 2008.
120 с.
22. Організаційно-методичні засади виховної роботи в літніх
оздоровчих таборах: метод. посіб. / В. Д. Гаврішко, І. М. Шоробура,
Л. А. Машкіна, Н. В. Казакова. Хмельницький: Вид- во ХГПА, 2011. 255 с.
23. Організація літнього відпочинку молодших школярів / упоряд.
О. Кондратюк. Київ : Редакції загальнопедагогічних газет, 2005. 128 с.
24. Пенішкевич Д. І. Методика організації табірної зміни: навч.-
метод. Посібник. Чернівці : Рута, 2004. 159 с.
25. Подаруймо дітям усі барви літа: навч.-метод. посібник із питань
оздоровлення та відпочинку дітей / ред. Н. Гиса, О. Жук. Тернопіль :
Підручники й посібники, 2004. 64 с.
26. Положення про проведення практики студентів вищих навчальних
закладів України, наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року
№ 93 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міносвіти № 351 (0351281–94
від 20.12.1994): інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1993.
№ 17–18. С. 16-30.
27. Попова О. Ю. Практика в дитячих оздоровчих таборах: прогр.
Та метод. рек. Для студ. II курсу галузі знань 0101 напряму підготов. 6.010102.
Кам’янець-Подільський : Абетка, 2012. 35 с.
106.
105
28. Практика втаборах відпочинку: навч.-метод. посібник / уклад.: А.
В. Гакман, Я. Б. Зорій. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2021.
84 с.
29. Розваги в літньому таборі: добірка цікавих, пізнавальних заходів,
ігор, конкурсів та розваг. Позакласний час. 2013. № 11-12. С. 65-94.
30. Солова В. М. Педагогіка літнього оздоровчого табору: навч.-
метод. посіб., 2009. 188 с.
31. Сонячне літо в таборі: Навч.-метод. посіб. / Уклад. В. М. Солова
та ін.; Ніжин : Вид-во НДУ ім. М. Гоголя, 2005. 269 с.
32. Соціально-педагогічна діяльність у дитячих оздоровчих таборах:
навч.-метод. посіб. для фахівців та студентів-організаторів літнього
відпочинку дітей та молоді / за заг. ред. С. Я. Харченка; авт. – ред.
С. Я. Харченко, Л. Ц. Ваховский, О. П. Песоцька та ін. Луганськ : Альма-
матер, 2008. 285 с.
33. Теорія та методика професійно-педагогічної діяльності вожатого
в літніх дитячих оздоровчих таборах: навч. посіб. / за ред. В. В. Молодиченка.
Мелітополь : Вид. буд. Мелітоп. міськ. друк., 2013. 232 с.
34. Технологія виховної роботи в умовах табірної зміни: теорія
і практика. Заг. ред. А. Й. Капська. К.: Грайлик, 2007. 196 с.
35. Уілліс Д. Розфарбуй світ любов’ю: посіб. для орг. дозвілля дітей
та підлітків / пер. з англ. В. Степанова. Донецьк: ОБФ «Східноєвроп. місія»,
2012. 114 с.
36. Харківська А. А. Педагогічна практика як один з аспектів
професійного становлення майбутніх педагогів. Матеріали засідання
методичного об’єднання заступників директора з навчальної роботи та
керівників виробничої практики педагогічних ВНЗ І-ІІ рівня акредитації
Східного регіону (14–15 квітня 2011 року). Харків, 2011. С. 16-21.
37. Харківська А. А. Літня педагогічна практика в системі
професійної підготовки майбутніх педагогів. Обрії: часоп. / Івано-Франків.
обл. ін-т післядиплом. освіти пед. працівників. 2016. № 1(42). С. 97-103.
107.
106
38. Харківська А.А. Організація та контроль проходження практики
майбутніми педагогами в закладах освіти. Педагогічні науки: зб. наук. пр. /
Миколаївський національний університет ім. В.О. Сухомлинського. № 2 (61),
2018. С. 294-300.
39. Холковська І. Л. Організація дозвілля дітей у літньому таборі:
ігри, конкурси, розваги. Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2012. 224 с.
40. Шерудило А. Стан готовності майбутніх учителів до проходження
навчально-виховної практики в літніх оздоровчих таборах. Проблеми
підготовки сучасного вчителя. 2014. № 9. Ч. 2. С. 74-80.
41. Яковець Н. І., Стрельнікова Н. М. Методика виховної роботи
в літніх оздоровчих таборах. Ніжин : Видавництво НДПУ ім. М. Гоголя, 2004.
201 с.
108.
107
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А
Структура щоденниказ літньої практики
Титульна сторінка
Щоденник
літньої педагогічної практики
здобувача вищої освіти ____ групи
___ курсу
______________________________________
назва факультету
______________________________________
спеціальність
Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради
______________________________________
прізвище, ім’я, по-батькові
рік
2 сторінка
Назва закладу оздоровлення _____________________________________
Директор закладу оздоровлення _________________________________
Вихователь ___________________________________________________
Загін ________________________________________________________
Зміна ________________________________________________________
109.
108
3–6 сторінки
Відомості продітей загону
№
п /
п
Прізвище,
ім’я, по
батькові
Дата
народж
ення
Школа,
клас
Домашня
адреса
Відомості
про батьків
(ПІП, місце
роботи)
Улюблені
заняття,
захоплення
7–9 сторінки
Режим дня
Загонова пісня
Девіз та інші матеріали, які були ритуальними в загоні
10–11 сторінки
План-мережа загонових справ на зміну
12 сторінка й далі
Облік роботи, який можна вести за такою орієнтовною формою:
Дата й час роботи План роботи на
день
Психолого-педагогічний аналіз
робочого дня
110.
109
ДОДАТОК Б
Схема оформленнязвіту з літньої практики звіт
Титульна сторінка
Звіт
про проходження літньої педагогічної практики
в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку
«_____________________________________________________»
здобувача вищої освіти ____ групи
___ курсу
______________________________________
назва факультету
______________________________________
спеціальність
Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»
Харківської обласної ради
______________________________________
прізвище, ім’я, по-батькові
рік
Схема звіту
1. Вказати назву дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, посаду
та терміни проходження практики.
2. Описати умови роботи в дитячому закладі оздоровлення
та відпочинку.
3. Надати характеристику про:
− перші дні в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку, зустріч
дітей, планування роботи, підготовка до свята відкриття зміни та участь
практиканта в ньому; перші враження і труднощі в роботі;
111.
110
– екскурсії, походий подорожі, натуралістична і краєзнавча робота,
участь практиканта в ній;
– оздоровчу і фізкультурно-спортивну робота (змагання, ігри,
свята), участь практиканта у проведенні цих заходів;
– екологічну роботу;
– роботу гуртків.
4. Короткий аналіз своєї роботи:
– чого навчився на практиці (яких знань, умінь і навичок набуто);
– які взаємини склалися з дітьми в загоні, педагогічним колективом;
– як змінилися особистісні якості практиканта;
– що допомагало Вам у роботі з дітьми;
– яких знань, умінь і навичок не вистачило Вам у роботі з дітьми;
− які виявлено труднощі та прогалини в підготовці до роботи
з дітьми в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку.
5. Висновки і Ваші пропозиції щодо вдосконалення організації
педагогічної практики в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку
та підготовки до неї.
112.
Виробничо-практичне видання
ОРГАНІЗАЦІЯ ДОЗВІЛЛЄВОЇДІЯЛЬНОСТІ
У ЛІТНЬОМУ ДИТЯЧОМУ ЗАКЛАДІ ОЗДОРОВЛЕННЯ
ТА ВІДПОЧИНКУ
Методичні рекомендації
Укладачі:
Аксьонов Володимир Володимирович
Аксьонов Дмитро Володимирович
Калашник Дмитро Сергійович