Учебники

1. Л.Г. Кондратова
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
ПІДРУЧНИК ДЛЯ 4 КЛАСУ
загальноосвітніх навчальних закладів
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
® ТЕРНОПІЛЬ
НАВЧАЛЬНА КНИГА - БОГДАН

2. УДК 78(075.2)
ББК 85.31я71
К 64
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
(наказ М іністерства освіти і науки України
від 20.07.2015 р. № 777)
ВИДАНО ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ. ПРОДАЖ ЗАБОРОНЕНО
Рецензенти:
Ковальова С.В., кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри педагогічної майстерності Київського обласного інституту
післядипломної освіти педагогічних кадрів
Манжос В.М., вчитель музичного мистецтва загальноосвітньої школи
І-III ст. №1 м. Запоріжжя, вчитель-методист,
заслужений учитель України
Кондратова Л.Г.
К 64 Музичне мистецтво : підручник для 4 кл. загальноосвіт.
навч. закл. / Л.Г. Кондратова. — Тернопіль : Навчальна
книга — Богдан, 2015.— 176 с. : іл.
1ЭВЫ978-966-10-4118-8
УДК78(075.2)
ББК85.31я71
Охороняється законом про авторське право.
Жодна частина цього видання не може бути відтворена
будь-якому вигляді без дозволу автора чи видавництва.
ІвВИ 978-966 -1 0-4118-8
© Кондратова Л.Г., 2015
© Навчальна книга - Богдан, 2015
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ
Цими піктограмами у підручнику позначено ті його складові, які
можна відкрити в електронній версії за посиланням:
http://www.bohdan-digital.com/edu.
Ж — послухай музику;
— заспівай пісню;
— мелодія пісні;
— виконання пісні.

3. Ю ний друже!
Запрошую тебе до Країни музичного мистецтва. Цього року
ти будеш мандрувати музичними стежками України та країн Єв­
ропи і світу та зрозумієш, що музика не знає меж і кордонів.
Ми спробуємо з тобою не тільки відчути красу української
народної музики, але й осягнути її інтонаційні особливості та
національну своєрідність.
Завдяки цьому підручнику ми познайомимося з народними
піснями українців та інших народів, а також із творами україн­
ських та зарубіжних композиторів. На ігровому майданчику бу­
демо грати в музичні ігри та виконувати цікаві творчі завдання.
Разом з тобою вивчати основи музично­
го мистецтва, слухати твори і співати піс­
ні, подорожувати та гратися на майданчи­
ку будуть наші друзі — Оксанка й Петрик.
Вони теж навчаються у 4 класі та прагнуть
стати справжніми музикантами.
Бажаю тобі приємних зустрічей із му­
зичним мистецтвом!
Автор

4. УМОВНІ
ПОЗНАЧЕННЯ
Послухай музику
Заспівай пісню
Мелодія пісні
Виконання пісні
Сходинки пізнання
Запам’ятай
Музичні цікавинки
Хвилинка творчості
Ігровий майданчик
Підсумовуємо вивчене
б Виконай удома

5. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА
НАРОДІВ СВІТУ

6. МУЗИКА РІДНОГО КРАЮ
Доброго дня, мій друже! Пропоную тобі за­
вітати до Країни музичного мистецтва та дізна­
тися про співучу державу, в якій ми усі живемо.
Допоможуть у цьому Оксанка та Петрик.
Авторами музичних творів є професійні музи­
канти — композитори. Але серед безлічі музичних
творів є й такі, автори яких невідомі. Вони назива­
ються народними, бо їхнім творцем є сам народ.
Іноді композитори створюють музичні твори, які
написані на основі народної музики або подібної
до неї. Це музичні твори в народному дусі.
6

7. на композитором і виконана професійними
виконавцями.
Народна музика — музика, створена
народом, її автори — невідомі. До неї на­
лежать вокальні та інструментальні мелодії,
що від найдавніших часів існування певного
народу переходять з одного покоління до
наступного шляхом усної передачі.
Професійна музика в народному ду­
сі — музика, написана композитором на
основі народних мелодій чи схожа на народну
музику.
^___________________________________________________ -
Професійна музика — це музика, створе-
У житті кожного народу музика відіграє важли­
ву роль. Пісні розповідають про історію народу,
передають національний колорит, малюють обра­
зи природи. Пісня, мова, народний одяг, побут —
усе це перебуває в нерозривному зв’язку з кон­
кретним місцем на землі.
Українська народна музична культура має дав­
ні традиції та цікаву історію. Із сивої давнини
українці оповідали в піснях про своє життя та
любов до рідного краю. А чи знаєш ти, що наша
Батьківщина вважається найспівучішою країною?
У народній пам’яті музика і тексти пісень збері­
гаються дуже довго. До нас дійшли навіть твори,
які звучали кілька століть тому!
Джерелами народної творчості завжди були
традиції, обряди та побут людей.
7

8. Тема 1. Музика мого народу
ДЕРЖ АВНИЙ ГІМ Н УКРАЇНИ
Слова П. Чубинського Музика М. Вербицького
Урочисто
т А Б т А7
J Л І J J
Бпі С 7
Ще не вмер - ла У - к р а -ї- ни і сла-ва, і ля,
4 т Н ---------- Г г - п = н ----------------Р п
и т л і-
-__Ал____________ 1 і >^ т і 9 а і рч * ш і
У /' 1 у ^ J - 1 й і о 0
ще нам,бра - ття мо - ло-ді - ї, у-см іх - не-ться до - ля.
— =— ^ ------>г ті---------ГТРГТ * і ш — ' 1 1Г/Ц V 1*_Г____У_К__Г__ г (* т ~
і V = и^Г
1
1
(
(
^ _ у
Ду - ш уй ті-л о ми по-ло - жим за на-ш у сво-бо - ду,
р С Б пі А 7 Б пі
-----------ь — ’— ^ ^ ------------------------ Ч 1
—А ____Ь __ А _- 4________________ ____,__ Т *1г т ^ і чр? і т 1 • 1
^ 1 у 1 ’ ’ к « Щ
_=а
4 Ы
7 )---------» М ------
і по-ка-ж ем,щ о ми, бра - ття, ко-заць-ко - то ро - ду.
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.

9. Музика рідного краю
У кожного народу є своя головна пісня — гімн.
Сьогодні, мабуть, важко знайти українця, який би
не знав гімну України. Прапор, герб та гімн є сим­
волами нашої країни.
ПРАПОР
Синій, як море, як день, золотий —
з неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Олександр Олесь
ГЕ Р Б
Наш герб — тризуб,
це воля, слава й сила;
наш герб — тризуб.
Недоля нас косила,
та ми зросли, ми є,
ми завжди будем,
добро і пісню несемо
ми людям.
Наталка Поклад
Доля багатьох пісень схожа на долю нашого
народу. Коли він оживав, воскресав — оживали
і його пісні. Коли людей гнітила неволя — народна
душа наче ховалася, але ніколи не вмирала. Бага­
то патріотичних пісень продовжували існувати не­
легально, вселяючи у серця віру в краще майбут­
нє. їх суворо забороняли, але знищити не змогли.
Це стосується і пісні «Ще не вмерла України».
Державним гімном України є національний гімн
на музику М. Вербицького зі словами першого ку­
плету та приспіву твору П. Чубинського. Уперше
гімн з нотним текстом було надруковано у 1865 р.

10. Тема 1. Музика мого народу
Муз. М. Вербицького, сл. П. Чубинського.
Державний гімн України у виконанні Націо­
нального заслуженого академічного народно­
го хору України ім. Г. Вірьовки та Національ­
ного симфонічного оркестру України.
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від твору.
2. У чому особливість гімну нашої держави? Роз­
кажи про характер твору.
3. Хто виконував гімн України? Які інструменти
звучали у творі?
4. Які риси характеру українців передає гімн?
5. Чи сподобався тобі цей твір? Чим саме?
Гімн — головна пісня держави. Разом із
гербом та прапором є державним симво­
лом України.________ !__________________________________________
я
и т г _ ЦЕ МОЯ УКРАЇНА
Слова А. Камінчука, Музика М. Ведмедері
Г. Осадко
От
В темпі вальсу О т С І'
^ щ
т
Бт
За-цві-та-є ка - ли - на, зе -л е -н і-є лі - щи - на,
О т С р Б 7
^ Щ .і і ч М іи р р р V
степом ко - ти-ться ди - во - лу - на.
О т С р
Це мо-я У к-ра-
Р т
X і. ».----- . 1 Г^— ь------Ь-п^— —
*
•
^ = р = м
йи!• І: 7 1 в 1
і - на, це м о - я Бать-ків - щи - на, що, як та-то і
10

11. Музика рідного краю
Зацвітає калина,
зеленіє ліщина,
степом котиться
диво-луна.
Приспів:
Це моя Україна,
це моя Батьківщина,
що, як тато і мама,
одна.
(2)
Спів пташиний лунає
у найкращому краї,
заквітчалася пишно весна.
Приспів.
Небо чисте, прозоре,
сині води та гори,
ця земля, ніби доля,
ясна.
Приспів.
Жайвір пісню співає —
тут усього без краю:
і лісів, і садів, і зерна.
Приспів.
Наші друзі Оксанка і Петрик запрошують на
ігровий майданчик. Стань із друзями в коло, взяв­
шись за руки. Заспівайте пісню «Це моя Україна»
під свій таночок.
• Які різновиди музики тобі відомі?
• Чим відрізняються українські народні твори від
професійних творів композиторів?
• Які державні символи України ти знаєш? Розка­
жи про них.
Послухай музичний альбом. Чи є серед пісень
професійні та народні твори? Створи малюнок під
назвою «Я люблю співучу Україну».

12. ГРАЮТЬ ТРОЇСТІ МУЗИКИ
Привіт, мій друже! Сьогодні на тебе че­
кає зустріч із троїстими музиками. Позна­
йомитися з ними дуже хочуть наші друзі.
Хто ж вони — троїсті музики? Які ін­
струменти входять до їхнього складу?
Про все це ти сьогодні і дізнаєшся.
За легендою, красуня-гуцулка ніяк не могла
вибрати собі нареченого з-поміж закоханих у неї
скрипаля, цимбаліста і сопілкаря. Та якось вирі­
шила: нехай хлопці позмагаються у грі на улю­
блених інструментах. Змагання почалося. Кожен
парубок грав так майстерно, що переможця годі
було визначити. Та ось заграли вони водночас —
і народилася прекрасна музика, яка зачудувала
весь народ.
Так і залишилися музиканти грати разом,
а назвали їх троїстими музиками.
Знайомся — музичні інструменти, які найчасті­
ше входять до складу троїстих музик.
Цимбали Скрипка Бубон

13. Троїсті музики грали на народних святах, ве­
сіллях, ярмарках та виконували переважно танцю­
вальні мелодії.
До складу сучасних троїстих музик входять різ­
ні інструменти: замість скрипки зі струнних інстру­
ментів можуть бути віолончель, контрабас, бандура;
бубна замінює барабан із мідними тарілками; дода­
лися клавішні (гармонь, баян) і духові інструменти
(флейта, кларнет, сопілка, труба, тромбон тощо).
Українські троїсті музики.
Л. Колодуб. «Троїсті музики» у виконанні
оркестру народних інструментів.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Назви особливості звучання троїстої музики.
2. Які інструменти виконували твори?
3. Охарактеризуй темп, динаміку, ритм та мелодії
творів.
4. Порівняй народну музику з авторським твором.
Назви їхні спільні та відмінні риси.
Троїсті музики — народний інстру­
ментальний ансамбль, у складі якого троє
виконавців: скрипаль, цимбаліст і бубняр
(або виконавці на іншому інструменті).
Лев Колодуб — український компо­
зитор, педагог, музично-громадський
діяч, автор опер, оперет, балетів та
симфоній, концертів, п’єс, романсів,
хорових творів, музики до кінофільмів та
театральних вистав.
13

14. Тема 1. Музика мого народу
Оксанка та Петрик запрошують разом із ними
пограти в лото. Розглянь ілюстрації музичних ін­
струментів. Спробуй скласти з них декілька скла­
дів ансамблів сучасних троїстих музик.
Скрипка
ґ > ,
Барабан
Сопілка
Тромбон
Кларнет
Цимбали
Труба
Флейта
Бубон
Корнет
*---------------------------------------------------------------------'
Засоби музичної виразності
Темп — це швидкість, з якою виконуєть­
ся музичний твір.
Динаміка — сила звучання голосу, музики.
Тембр — забарвлення голосу чи звуку
музичного інструмента.
Регістр — певна частина звукоряду.
Ритм — організоване чергування звуків
різної тривалості.
ч________________________________________________________________ ^

15. Грають троїсті музики
Заспіваємо разом пісню М. Ведмедері «Це
моя Україна».
Спробуй разом із Петриком і Оксанкою створи­
ти супровід до пісні за допомогою музичних інстру­
ментів.
Бубон Дзвіночки
о о
Маракаси
Переглянь фільм від Оксанки і Петрика про
троїстих музик.
А зараз пограй із друзями у музичну гру «Тро­
їсті музики». За лічилкою об’єднайтеся в трійки.
Кожна група повинна мати у своєму складі три
різних інструменти. Під мелодію у виконанні тро­
їстих музик потрібно зімітувати рухи на інструмен­
тах так, щоб у класі змогли впізнати музиканта.
• Що таке троїсті музики?
• Які інструменти входять до їхнього складу?
• Музичний твір якого композитора ми слухали?
• Які ти знаєш засоби музичної виразності?
• Розкажи про свої враження від уроку.
Послухай українську народну музику. Чи є се­
ред виконавців троїсті музики?
Намалюй музичні інструменти ансамблю тро­
їстих музик, які тобі сподобалися найбільше.
15

16. КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ.
ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ
Привіт, мій друже! Сьогодні Оксанка і Пе­
трик вирушають у подорож до села. Там на
великому полі вже збирають урожай і пра­
цюють хлібороби. Приєднаймося до наших
Друзів!
Розглянь народний календар свят і обрядів.
Поміркуй, як народні пісні пов’язані з календарем.
НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР СВЯТ І О БРЯДІВ
Кожна пора року в народі супроводжувалася
виконанням народних пісень. Такі календарні пісні
були пов’язані з народними звичаями та обряда­
ми і складали цілий цикл року.
Уважно розглянь ілюстрації. Усі вони пов’яза­
ні з календарно-обрядовими піснями. Що зобра­
жено на кожному малюнку? Поміркуй, які свята
вони ілюструють.
іб

17. Сьогодні ми познайомимося з піснями осінньо­
го циклу.
Давня українська народна традиція — подавати
гостям хліб і сіль. Хліб цілують, ним присягають,
скріплюють договір, з ним пов’язують добробут
і навіть саме життя.
Саме з хлібом пов’язана одна з найдавніших
народних професій — косар. Під час жнив косарі
виконували важливе завдання — зібрати врожай.
Жнива — підсумок усієї праці хлібороба, справ­
дження його мрій та сподівань.
17

18. Тема 1. Музика мого народу
У перший день жнив селяни, одягнені в чистий
одяг, урочисто вирушали до схід сонця в поле.
У піснях, які виконували під час жнив, йшлося
про основні періоди праці й обряди, пов’язані з
нею. Жниварські пісні виконували переважно жі­
ночі гурти або окремі виконавці одноголосно без
інструментального супроводу. Спів завжди допо­
магав хліборобам працювати. Це давня українська
традиція — співати жниварські пісні.
М. Пимоненко. «Жнива в Україні»
Музичний калейдоскоп жниварських пісень.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Про що йшлося у піснях?
2. Як ти гадаєш, коли ці пісні виконувалися? Хто
їх виконував?
3. Яка картина жнив постала у твоїй уяві під час
слухання пісень?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодії пісень.
Влаштуймо конкурс! Об’єднайтеся із друзями в
групи та створіть малюнки до жниварських пісень.

19. Календарно-обрядові пісні. Жниварські пісні
В. Філіпенко. «Поле моє, поле» у виконанні
Національного заслуженого академічного на­
родного хору України ім. Г. Вірьовки.
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від твору.
2. Яке поле ти уявляєш, слухаючи музику?
3. Які засоби музичної виразності допомогли тобі
уявити картину жнив?
4. Визнач характер мелодії твору.
Жниварські пісні — музично-поетичні
твори, що оспівують початок, хід та завер­
шення жнив.
Такі пісні поділяються на три групи:
• зажинкові, що виконуються під час зажи­
нання першого снопа;
• жнивні — виконуються найчастіше під час
ходьби в поле, повернення з нього й на
перепочинку;
• обжинкові — оспівують ритуал зжинання
останнього снопа.
19

20. Тема 1. Музика мого народу
ВИИШ ЛИ В ПОЛЕ КОСАРІ
Українська народна пісня
А Е7
0 М і — І 1— І ■ і і і —
^ і і ^ і і і і - ш •
ї т тї * л ш * А ш ш ш Р Шл П Ш ^
У ф л * __ ч__ *
1 '
ко - сить ран - ком на зо - рі. Гей, ну - те,
а ц Р ^ = Р ]
Гу
-----------і-----
оу 1 ^ *-----а^--- *------
^ = н
1 і -----*
~»
J *■
ко - са - рі, бо не-ра - но по - ча - ли.
А ¥ « . , , J р = | = р я ' Л. яN = 4 = — — 1
Ф ' г : р Г ^
ш •
-я
= а
. а = * = -
Н 1
і= ш — 5
Хоч не-ра - но по - ча - ли, та ба-га - то у - тя - ли!
Вийшли в поле косарі
косить ранком на зорі.
Приспів:
Гей, ну-те, косарі,
бо нерано почали.
Хоч нерано почали,
та багато утяли!
До обіда покосили,
гострі коси потупили.
Приспів.
По обіді спочивали,
гострі коси поклепали.
Приспів.
20

21. 1
Календарно-обрядові пісні. Жниварські пісні
Увечері холодком
клали копички рядком.
Приспів.
А в стоги як пометаєм,
то добряче погуляєм!
Приспів.
Пограймо разом з Оксанкою і Петриком на ігро­
вому майданчику. Будемо разом співати та імітува­
ти сіяння проса.
СІЯВ МУЖИК ПРОСО
Музична гра
Рухливо
У Вії ------------------------Є--------к----- н — — — --------------------1 1я я п п п п я* 7
р р р р
Сі - яв м у-ж ик про - со, жін-ка ка-же: «Мак!»
I * * р Р р р 1 ; ' ъ * -1 Ц ' з J
Жін - ка ка - же: «Мак»!____________ Ой, так_____ чи не так,
Л Ч V V К =—
І ’ ^ J -------^ — ,---------------------
не - хай бу - де з про - са мак. / / з про - са мак.
• Які пісні називаються календарно-обрядовими?
• Які пісні називають жниварськими? На які різно­
види вони поділяються?
• Розкажи про характер та особливості жнивар­
ських пісень.
• Які музичні твори ми слухали на уроці?
• Поділися своїми враженнями від уроку.
Розпочни створювати пісенник календарно-об­
рядових творів, додаючи до кожної пісні свій ма­
люнок. Цей пісенник буде готовий тільки наприкінці
навчального року.
21

22. МУЗИКА В ПОБУТІ
Привіт, мій друже! Сьогодні
ти разом з Оксанкою і Петриком
дізнаєшся про особливості му­
зичних творів у побутовому житті
кожного з нас.
Музика завжди супрово­
джує життя людини, адже
кожного дня вона лунає на
хвилях радіо, з екранів те­
лебачення. Не можна уяви­
ти жодного свята без му­
зики та виконання пісень.
/. Гоищук.
«Козацька родина»
Роздивись схему музичних захоплень. Що ха­
рактерно для твоєї родини, а чого не вистачає?
МУЗИЧНІ ЗАХОПЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ
Народні музичні г Музика на
ч обряди ) родинних святах )
(
Народні танці
)
^ Народні пісні ^
ґ
Музика у
Г
Музика, яка лунає
концертних залах, вдома: телебачення,
^філармоніях, театрах^ радіо, Інтернет )
Пісні
у виконанні родини
22

23. ґ
Музика в побуті, побутова музика —
це коло музичних творів та захоплень, які
оточують людей все життя.
У____________________________________________________________________ -
Роздивись репродукції картин українських ху­
дожників, на яких зображено повсякденне життя
народу. Розкажи, які з них пов’язані з музикою.
Українська народна пісня «Дівка в сінях сто­
яла» у виконанні академічного хору.
М. Калачевський. «Українська симфонія»,
II частина.
23

24. Тема 1. Музика мого народу
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від творів.
2. Який із творів був інструментальним, а який —
вокальним?
3. Які музичні інструменти тобі вдалося розпізнати?
4. Чи пов’язані прослухані твори між собою?
5. Визнач характер мелодії другої частини симфонії.
ґ--------------------------------------------------------------------- N
Симфонія — великий музичний інстру­
ментальний твір, який виконується сим­
фонічним оркестром. Симфонія зазвичай
складається з чотирьох частин, різних за
характером.
Михайло Калачевський — ук­
раїнський композитор, піаніст,
громадський діяч, автор ряду фор­
тепіанних п’єс і романсів, а також
симфоній.
М. Калачевський один зі сво­
їх творів назвав «Українська сим­
фонія», адже у ній звучать народні
мелодії нашого народу. У творі є
чотири частини, кожна з яких має свої характерні
особливості.
У другій частині симфонії композитор викори­
став мелодію заспіву української народної жартів­
ливої пісні «Дівка в сінях стояла».
Заспіваємо разом українську народну пісню
«Вийшли в поле косарі».
24

25. Музика в побуті
Розглянь ілюстрації. Які музичні інструменти
тобі знайомі? Знайди зображення тих інструмен­
тів, які виконували головну мелодію симфонії. Що
тут зайве?
ХТО КОГО ПЕРЕТАНЦЮ Є?
Музична гра
Давай пограємо з Оксанкою
та Петриком. Потрібно розді­
литися на дві команди, які тан­
цюватимуть по черзі. Щоразу
потрібно придумувати нові рухи
і не допускати повторів.
• Яке значення має музика в побуті українців?
• Розкажи про музичні традиції своєї родини.
• Яку симфонію ми слухали на уроці?
• У чому її особливість і чому вона має таку назву?
• Поділися своїми враженнями від уроку.
Намалюй схему музичних захоплень своєї сім’ї.
Не забудь зобразити власні уподобання. Презен­
туй цю схему своїй родині та друзям.
25

26. КОЛИСАЛА МЕНЕ МАТИ
Привіт, любий друже! Сьогодні ми разом з Оксанкою
та Петриком будемо говорити про пісні, з якими росте
кожна дитина. Ці пісні називаються колисковими.
Г. Розеленд.
«Колискова»
Серед безлічі народних пісень особливо ви­
окремлюються колискові пісні.
У житті кожної дитини є своя колискова пісня,
яку виконувала їй рідна ненька. Заколихуючи малу
дитинку, кожна матуся бажає їй здоров’я, добра
та щасливого життя. Окрім змісту, визначальним є
і звуковий (ритмо-мелодійний) компонент.
/----------------------------------------------------------------------'і
Колискова пісня — лірична пісня, яку
виконує матір, коли заколисує свою дитину
для того, щоб її приспати.
_________________________________________________________________ У
Кожна пісня має свої особливості та засоби
музичної виразності. Чи пам’ятаєш ти, які засо­
би музичної виразності існують у музиці? Уважно
роздивись схему про засоби виразності колиско­
вих пісень.
26

27. ОСОБЛИВОСТІ КОЛИСКОВИХ ПІСЕНЬ
Українські колискові пісні «Повішу я коли­
сочку» у виконанні О. Гури; «Ой ходить сон коло
вікон» у виконанні К. Цісик.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Про що розповідає кожен твір?
2. Яка мелодія колискових пісень?
3. Охарактеризуй темп, ритм і регістр прослуха­
них творів.
4. Чим колискові відрізняються від інших народних
пісень?
5. Чи сподобалися тобі колискові пісні? Чим саме?
27

28. Тема 1. Музика мого народу
КОТИКУ СІРЕН ЬКИ И
Українська народна пісня
В темпі вальсу
___ Ж.__ _______ £ _____________ N ^ 1
—
— 7- — і— —К ^ к 1 11. 9 — 1 1 ) Л ________________
Гггу ^ л ^ ~ л___ - Г ® л
-їу — ^ I і ~ г-----------— У 1---------------—
Ко - ти - ку сі - рень - кий, ко - ти - ку бі - лень - кий,
Не хо - ди по
л к і
ха - ті, не бу- ДИ ди - тя ти.
і/ 1У 1 ]К ш 9 9 — 1 9 9 9 9 П • 1
гм ^ J___в___л ______~ 3___ л ______ ~ • 1
} / ) 1) ^ } } / У ^ 1
•І У У У У У
кот - ку во - ло - ха - тий, не хо - ди по ха - ті.
Ди - тя бу - де спа - ти, ко - тик - вор-ко - та - ти.
Котику сіренький,
котику біленький,
котку волохатий,
не ходи по хаті.
Не ходи по хаті,
не буди дитяти.
Дитя буде спати,
котик — воркотати.
Ой на кота воркота,
на дитину дрімота.
А-а, люлі, а-а, люлі. А...

29. Колисала мене мати
Подивись, як наші друзі намалювали котика.
Зобрази цю тваринку і ти такою, як її уявляєш.
У багатьох колискових мотив присипляння по­
в’язаний із котом. Кіт у піснях — це символ обе­
регу дому. Здавна була помічена здатність кота
швидко засинати і спати більшу частину доби. Із
цим був пов’язаний мотив закликання кота у ко­
лискових піснях:
Коте сірий, коте білий,
коте волохатий,
ходи вже до хати
дитиноньку колихати,
дамо тобі папи
та у твої лапи.
Л. Андрощук.
Ілюстрація до збірки
дитячого фольклору
ПТАШ КА
Музична гра
Спробуй зобразити птаха. З’єд­
най великі пальці разом, інші паль­
ці — випрямлені, не напружені.
Заспівай колискову та покажи, як
летить на спочинок пташка.
• Що таке колискова пісня?
• Назви особливості колискових пісень.
• Що характерно для українських колискових?
• Які колискові пісні звучали сьогодні на уроці?
Розпитай рідних про те, які колискові пісні вони
знають. Спробуй скласти власну колискову.

30. СПІВАЮТЬ ДІТИ
Добрий день, любий друже! Сьогодні ти
разом з Оксанкою і Петриком познайомишся
із дитячим фольклором. Ти дізнаєшся, що таке
дитячий фольклор, які його характерні риси та
які є різновиди дитячих народних пісень.
Серед великої спадщини українського пісенно­
го фольклору особливе місце займають пісні для
дітей та пісні, створені ними.
Окремі пісні діти виконували під час своїх ігор —
лічилки, дражнилки та інші, вигадуючи їх самостій­
но. Діти полюбляють гратися, тому запам’ятовува­
ли ці пісні дуже швидко. У той час, коли з малечею
гралися дорослі, створювалися забавлянки.
Більшість дитячих пісень виконувалися без
музичного супроводу. Це називається співом
а капела.
Народні дитячі пісні є невід’ємною частиною
українського фольклору. За допомогою цих пі­
сень діти знайомилися з навколишнім світом, вчи­
лися правильно поводитися. Ці пісні виховували
доброту, чесність, працелюбність, любов і повагу
до родини та рідного краю.
Дитячий фольклор: дражнилки, лічилки,
забавлянки у виконанні дитячого хору.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Про що йдеться у кожному творі?
2. Які пісні лунали: професійні, народні чи профе­
сійні в народному дусі? Обґрунтуй свою думку.
зо

31. 3. Які особливості дражнилок, лічилок та забав-
лянок тобі вдалося розпізнати?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію кожного твору.
5. Які дитячі пісні ти знаєш? Чи подібні вони до
тих, які щойно прозвучали?
Дитячий фольклор — це народна пі­
сенна творчість, яка присвячувалася дітям
і створювалася дорослими або самими діть­
ми та передавалася із вуст в уста.
Різновиди дитячих народних пісень:
забавлянки, дражнилки, лічилки, колискові
та інші.у і
Я — КОМПОЗИТОР
Оксанка і Петрик пропонують погратися. Спро­
буй побути композитором і вигадати нескладну
мелодію до дитячих пісень, щоб усі їх могли легко
запам’ятати.
ЛІЧИЛКА
Десять, дев’ять,
вісім, сім —
замовкає в небі грім.
Линуть хмари де-не-де.
Далі цифра шість іде.
В лузі скошена трава —
п’ять, чотири, три і два.
Після двійки — одиниця.
От і йди тепер жмуриться!
Станіслав Шаповалов
31

32. Тема 1. Музика мого народу
ЗАБАВЛЯНКА
Гойда-да! Гойда-да!
Добра в коника хода,
поводи шовкові,
золоті підкови.
Наталя Забіла
Серед забавлянок в українській народній творчості
виділяються утішки, пальчикові ігри, забавлянки з еле­
ментами масажу, лоскотання та погойдування на колі­
нах.
Чи знаєш ти якусь із цих пісень? Пригадай і підбери
до них мелодії.
ДИТИНСТВА СВІТ
Слова Н. Погребняк Музика О. Янушкевич
X і 4------ ^ ^ -------- *— К ь Ь Ь = 1
Й) ^ 4---- ± -------------- ^ у * -*— ^ ^ ^ — п—
Нас ди тин - ства світ каз ко вии знов
----------- К-----5і - к— ‘р -
4 ^ ^ д 4 *
и — ё
^ = н
гос - ті кли - не всіх по д о - р і ж - ц і ве- сел - ко - вій, де л у -
9 , К К к 1 ----------------Ь - Кл 5 ^ і і и з і ч ш ш »ч т ~11 ^
т * п т т я т1 тП П П П і П п 9
9 --------------------------------------------------------------------------------------------------
^ - Ц / — V— V— У— V— р --------------------
■ Н
на - є друж-но сміх, д ена куль-ках ко - льо - ро - вих ли - не

33. 1
Співають діти
с— -------1--------------- *—^ — ^ ^ ,
^ к 1___ ___ “ 1 1 1 ] І . ____ ) ) ) > г т ^ і 1і ^ Р Щ а І л і я ___ші__я 1 J___
) * * 0 '
в не-бо діт - во- ра, бо кра - ї - на ця чу - до - ва— світ лю -
н р т — — і ------------------ ь —
У- к к . ___Ч 1 і N У
Г т ^ > V л 1 / у > я 1і п ^ 1 1
в * 1Н
В «Iі ^ * ’ # « I м
бо - ві і доб-ра! Бо кра - ї - на ця чу - до - ва— світ лю-
№ *
і 1 1 г> і ' Л і '
т $
бо - ві і доб-ра! Ди-тин-ства світ, ча-рів-ний світ, це світ ро-
&
же-вих доб-рихмрій! Цедо зі - рок швид-кий по-літ, ві-но-чок
щш $ і ір р її-щщ>
со - няч - них на - дій! Це світ доб - ра, це літ-ній
луг, це я, це ти, мій най - до - ро - жчий друг!
1 і.
п І І к.
2.
У і 1 п п _ 1 П Ч
У-_Ь__ ________ и__11 т __5__і 1 Д______М_____ к«ґ >г т ^ д я а п і • і м рї я ^ 1 £
^ ^ ^ V у
" V V # О #
Це світ до //ти , мій най-до-ро - жчий другТ
Нас дитинства світ казковий
знов у гості кличе всіх
по доріжці веселковій,
де лунає дружно сміх,
де на кульках кольорових
лине в небо дітвора,
бо країна ця чудова —
світ любові і добра! Двічі
33

34. Тема 1. Музика мого народу
Приспів:
Дитинства світ, чарівний світ,
це світ рожевих, добрих мрій!
Це до зірок швидкий політ,
віночок сонячних надій!
Це світ добра,
це літній луг,
це я, це ти,
мій найдорожчий друг!
Тут і гноми, і чаклунки
у країні цій живуть,
і різдвяні подарунки
під ялинками нас ждуть,
тут навкруг лунає дзвінко
дивних птахів ніжний спів,
біля кожного будинку
є крамниця добрих див!
Приспів.
і
Перепочинемо на ігровому майданчику разом
із Оксанкою і Петриком.
Поглянь на торбу. У ній —
українські інструменти, на яких
наші музики зіграють народну
лічилку «Котилася торба» в об­
робці українського композито­
ра Ж. Колодуб.
На кому скінчиться лічилоч-
ка, той буде пританцьовувати
під пісню.

35. 1
Співають діти
КОТИЛАСЯ ТОРБА
Українська народна пісня-гра в обробці Ж. Колодуб
Помірно
9 V ~ ті - - - - - - - -‘Ч— ‘ПX п * - - ) ) - - ) )Р п п ш ш г г г
ї ї 4 Р Р- - - - - - - г * у — 9- - - - - - - -І Ч — і— Г Г
Ко-ти-ла-ся тор-ба з ве-ли-ко-го гор-ба, а в тій то р-бі
Ч И Н - - - - - - -К - і- - - - - - - - -Я ГІ *4 - 1) ) - -п п 1 1 1 )П П л я
ї ї 4 г — г г'Р Р Р9 — — 1Р Р Р Р - - - - - - -
хліб, па-ля-ни - ця, ко-му до-ве-де-ться, той б у-д е ж м у-р и - ться.
Котилася торба
з великого горба,
а в тій торбі
хліб, паляниця,
кому доведеться,
той буде жмуриться.
• Що таке дитячий фольклор?
• Які пісні відносяться до нього?
• Назви характерні особливості дитячих пісень.
• Хто є автором дитячих народних пісень?
• Чи є у цих піснях музичний супровід?
• Чи цікаво тобі було у ролі композитора?
• Які дитячі пісні тобі сподобалися найбільше? Чому?
• Яку пісню ми вивчали на уроці? Про що вона?
Вигадай власні лічилки та дражнилки, приду­
май до них мелодії.
Поспівай ці пісеньки своїм рідним та друзям.
35

36. УКРАЇНЦІ ЖАРТУЮТЬ
І ТАНЦЮЮТЬ
Добрий день, мій друже! Сьогодні ми разом з Оксан-
кою та Петриком будемо жартувати та сміятися. У цьому
нам допоможуть веселі запорізькі козаки.
Знайомся — козаки Бурмило, Коротун і Силач.
Цих героїв ми побачимо у мультиплікаційному
серіалі «Козаки» (режисер — В. Дахно, худож-
ник-постановник — Е. Кірич). Перегляньмо його
уривок.
Яка музика супроводжує мультфільм? Розкажи
про її характер.
Українці завжди славилися своїм почуттям гу­
мору та вмінням у кожній життєвій ситуації з опти­
мізмом дивитися у майбутнє.
Музика, яка допомагала їм у цьому, називаєть­
ся жартівливою, а пісні й танці — жартівливими.
Особливою популярністю користуються гумо­
рески — невеликі віршовані або прозові твори з
комічним, жартівливим сюжетом.
Популярними є й коломийки — невеликі жартів­
ливі пісні. Вони не мають сталого змісту, а залежать
від уподобання співака та обставин виконання.
36

37. Жартівливі пісні описують родинний побут,
зображають різні кумедні сторони сімейних відно­
син, висміюють лінивих, недотепних, легковажних
людей.
Ці пісні виконували сольно чи хором, поєднуючи
їх з деякими побутовими танцями (метелиці, гопа­
ки, козачки, коломийки тощо). Весілля, вечорниці,
досвітки і дозвілля українців, як правило, супро­
воджувалися жартівливими піснями.
Жартівливі пісні — народні пісні жар­
тівливого змісту, веселого характеру та
жвавого темпу.
Жартівливо-танцювальні пісні — на­
родні пісні жартівливого змісту, виконання
яких супроводжується хороводами і танцю­
вальними рухами.
Коломийки — коротенькі пісні жартів­
ливого змісту, пов’язані з танцями. Зазви­
чай коломийка складається з двох рядків, а
кожен рядок має 14 складів.
37

38. Тема 1. Музика мого народу
Народна коломийка у виконанні хорової ка­
пели та народного оркестру.
Симфонія невідомого автора початку XIX
століття (фінал) у виконанні камерного ор­
кестру.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Який твір відноситься до народної музики, а
який — до професійної музики в народному
дусі? Обґрунтуй свою думку.
2. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію коломийки.
3. Які ознаки народної музики звучали в симфонії
невідомого автора?
4. Які інструменти виконували основну мелодію
симфонічного твору?
Уперше симфонію невідомого автора почат­
ку XIX ст. було виконано кріпацьким симфонічним
оркестром у 1809 році. Нотний текст цього тво­
ру довго вважався загубленим. І тільки наприкінці
40-х років XX ст. були віднайдені оркестрові партії
симфонії та опубліковано твір.
Характер музики яскраво національний, коло­
ритний; у ній втілюються різні настрої та почуття
людини, змальовано сцени з народного життя. За­
ключна частина симфонії називається «Козачок».
Намалюй ілюстрацію до прослуханої симфонії.
Які епізоди мультфільму про козаків можна озву­
чити цим твором?
38

39. Українці жартують і танцюють
Виконуємо пісню О. Янушкевич «Дитинства
світ».
Роздивись схему диригування,
вона дуже проста. Спробуй заспіва­
ти перший куплет пісні та диригува­
ти, наче ти — справжній музикант.
Я запрошую тебе та наших
друзів потанцювати на майдан­
чику, де виконують веселі жар­
тівливі таночки. Спробуй сильні
долі витупувати ногою, а при
слабших — плескати в долоні.
Не забудь і про відповідні до
мелодії рухи тіла.
КОЛОМИЙКА
Весело
А й » .
ГГП * п п п П п я І П п П
ї ї 4 у р р р Р Р ^^ Р Р Р
Ко - ло - ми-йка, ко-ло-м и-йка та й к о -л о -м и - йоч - ка,
---------------- —*1--- -----ч— — ч--
П П б =Р Р ^ ~і4---в4--- — -)— —4-----Ф
кос - ті би ся роз - си - па - ли, ко - би не со - роч - ка.
• Що таке жартівливі пісні?
• Які різновиди українських жартівливих пісень
тобі відомі? Назви їхні характерні особливості.
• Розкажи про музичні твори, які ти прослухав.
• Які спільні та відмінні риси між танцювальними
піснями і коломийками?
Послухай альбом народних пісень. Чи є серед
творів жартівливі пісні? Придумай свій веселий
таночок під музику коломийки.

40. МУЗИКА В ЖИТТІ НАРОДУ
Урок узагальнення знань
Добрий день, мій юний друже! Сьогодні
на нас чекає цікавий ігровий майданчик, на
якому ми будемо змагатися та брати участь
у цікавих завданнях. До нас приєднуються
Оксанка та Петрик.
І ТУР
«М ІСТО УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ»
Перед тобою — карта музичного міста. На його
вулицях ти знайдеш кілька знайомих тобі назв,
пов’язаних із музичною культурою України. Роз­
кажи про відомі тобі вулиці.
вул.
Троїстих музик
.0
І
0о
ъ
с;
оа
Ой
с;оо
V
о.
аз
*
о
о.
0со
о
со>
01
С[о
о.
пз
X
азоа
О
О
с;
о
с;
со
о.
0
со
о
X2 _о
X І
^ О
.9-Ё
вул. М. Чурай
.0
о
о-л
со
о
С[сс
с; '
о
^3
■
00
сквер
Історичних
пісень
просп. Дитячих
фольклорних пісень
40

41. II ТУР
«ГА Л ЕРЕЯ ІЛЮ СТРАЦІЙ ДО МУЗИЧНИХ ТВО РІВ»
Роздивись уважно ілюстрації. Як ти гадаєш, з якими
піснями асоціюються ці зображення? Розкажи про осо­
бливості цих пісень.
III ТУР
«МУЗИЧНА ВІКТОРИ НА»
Музична карусель
Музична карусель із пісень, які ми з тобою ви­
вчали на уроках, кружлятиме знайомими мелодія­
ми. Разом будемо виконувати мелодії на зупинках.
Назви пісенних зупинок: «Це моя Україна»,
«Вийшли в поле косарі», «Дитинства світ», «Коти­
ку сіренький».
41

42. IV ТУР
«В Е С Е Л І МУЗИКАНТИ»
Тема 1. Музика мого народу
Маракаси Дзвіночки Барабан Бубон
Влаштуй із друзями оркестр дитячих інстру­
ментів. Вибери собі той музичний інструмент,
який тобі найбільше до вподоби. Оберіть разом
диригента та спробуйте заграти знайому всім піс­
ню «Ой на горі та женці жнуть».
У Т У Р
«ТАНЦЮ ВАЛЬНИЙ МАЙДАНЧИК»
На танцювальному майданчику тебе чекає чудо­
ве імпровізоване перевтілення. Розглянь малюнки
тварин та спробуй зобразити їх рухами свого тіла
так, щоб усі відразу зрозуміли, хто це. Таночки не
повинні повторюватися. Це буде твій ланцюжок
танцювальних імпровізацій.
42

43. Музика в житті народу. Урок узагальнення знань
VI ТУР
«КОШ ИК МУЗИЧНИХ УПОДОБАНЬ»
На невеликому аркуші па­
перу намалюй кошик. Помі­
сти у нього всі музичні сма­
ки та уподобання українців,
які зможеш пригадати.
Це завдання виконуй зі своїм другом. У якої
пари буде найповніший кошик?
"*т
А тепер затанцюй у відповідних ритмах на кож­
ній музичній станції.
С танція «КОЛОМИЙКОВА СМУГА»
Затанцюй у ритмі коломийок.
С танція «Ж НИВАРСЬКА НИВА»
Створи рухами тіла таночок-імпровізацію на
теми жниварських пісень.
С танція «КОЛИСКОВА ПРЕЛЮ ДІЯ»
Створи пластичний етюд колискової пісні, ру­
хами свого тіла передаючи її настрій і темп.
• Чи вдалося тобі на уроці узагальнити свої знання?
• Яке завдання тобі сподобалося найбільше?
• Який тур виявився найважчим? Чому?
• Поділися своїми враженнями від уроку.
Виготов альбом-книжку «Музика мого народу»
та розташуй там свої малюнки, що будуть нагаду­
вати про твори і пісні, які ми вивчали на уроках.
Цю книжечку згодом ти зможеш доповнити.
43

44. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ДУМА
Привіт, мій юний друже! Ми продовжуємо з тобою
подорожувати музичною Україною. Сьогодні ми позна­
йомимося з творчістю кобзарів та послухаємо народні
думи.
У музичній історії України кобзарем називали
творця та виконавця історичних пісень, релігійних
піснеспівів, дум, а також казок та переказів, що су­
проводжувалися грою на кобзі, рідше лірі чи бан­
дурі, звідки походять інші їхні назви —лірники або
бандуристи. У своїй творчості кобзарі утверджу­
вали дух українського народу.
Т. Шевченко.
«Сліпий» («Невольник»)
Кобзарем також називають одного з найвідо-
міших поетів України — Тараса Шевченка. Свою
першу книгу великий поет назвав «Кобзар», у якій
він, наче народний співець, розповідав про життя
простих людей. Так поет став Кобзарем, народ­
ним співцем, який писав про народ і для народу.
44

45. Ґ---------------------------------------------------------------------
Кобзар — український народний спі-
вець-музикант, який виконував свої пісні у
супроводі кобзи (ліри, бандури).
Кобза — український музичний струнно-
щипковий інструмент.
_________________________________________________________________*
Кобза Бандура
Мандруючи від села до села, кобзарі несли лю­
дям не тільки інформацію про різні події, а й ідеї
єднання народу, волі та незалежності.
Найпоширенішими творами, які виконували коб­
зарі, були думи.
45

46. Тема 1. Музика мого народу
Українські народні думи «Іван Богун», «Піс­
ня про Байду», «Дума про козака Голоту» у ви­
конанні чоловічої хорової капели (фрагмент).
М. Вериківський. «Пісня кобзаря» з хорової
поеми «Гайдамаки» у виконанні хорової капе­
ли «Почайна».
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від прослуханих
творів.
2. Про що розповідалося у народних думах?
3. Які характерні ознаки дум тобі вдалося розпіз­
нати у творах?
4. Який образ кобзаря створив композитор
М. Вериківський?
5. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію композиторського твору.
Дума — український народний твір лі­
ро-епічного жанру, що розповідає про ге-
роїко-історичні та соціально-побутові події
минулого і сучасності.
Михайло Вериківський — україн­
ський композитор, педагог, диригент,
фольклорист, автор опер, музичних
комедій, кантат, камерно-вокальних
творів, пісень для дітей та близько
100 обробок українських народних пі­
сень для різних виконавців.
46

47. Українська народна дума
г іА
ОИ НА ГО РІ ТА Ж ЕНЦІ Ж НУТЬ
Українська народна пісня
Маршем
^ 8 і 1• ''і г = И~____
о
Ой на го - рі та жен-ці жнуть, ой на то - рі
4 і- і 1Ш і Г ір р р р
та жен-ці жнуть, а по-під го - ро - ю я-р о м -д о -л и -
но ю ко - за - ки йдуть. Гей,
іч^ р'ґ іг г т
до-ли-но-ю, гей, ши - ро - ко - ю, ко-за-ки йдуть.
Попереду Дорошенко
веде своє військо,
військо Запорізьке
хорошенько.
Гей, долиною,
гей, широкою,
хорошенько.
Двічі
Двічі
Ой на горі та женці жнуть, | Двічі
а попід горою
яром-долиною
козаки йдуть.
Гей, долиною,
гей, широкою, Двічі
козаки йдуть.
47

48. Тема 1. Музика мого народу
А позаду Сагайдачний,
що проміняв жінку
на тютюн та люльку,
необачний.
Гей, долиною,
гей, широкою, Двічі
необачний.
Двічі
«Гей, вернися, Сагайдачний,
візьми свою жінку,
віддай тютюн-люльку,
необачний!
Гей, долиною,
гей, широкою, Двічі
необачний!»
Двічі
Гей, хто в лісі, озовися!
Та викрешем вогню,
та закурим люльку,
не журися!
Гей, долиною,
гей, широкою, Двічі
не журися!
«Мені з жінкою не возиться,
а тютюн та люлька
козаку в дорозі
знадобиться!
Гей, долиною,
гей, широкою, Двічі
знадобиться!»
Двічі

49. Українська народна дума
Виконай пісню разом із друзями, обравши му­
зичні інструменти для ритмічного супроводу.
Маракаси Дзвіночки Трикутник Барабан
На ігровому майданчику на нас чекають го­
ловні персонажі пісні «Ой на горі та женці жнуть».
Зобрази ходу козаків під час виконання пісні.
Завдання ускладнюється. Візьми у руки горіхо­
ві половинки та відтвори ними ходу коней.
Об’єднайтеся у дві групи та виконайте такий
ритмічний супровід пісні.
1 група
2 група П І П І П І П І
• Розкажи про співаків-кобзарів.
• На яких музичних інструментах грали кобзарі?
• Якого українського поета називають Кобзарем?
Чому?
• Розкажи про особливості жанру народної думи.
• Які думи ми слухали на уроці? Про що вони роз­
повідали?
• Поділися своїми враженнями від уроку.
Послухай альбом народних пісень. Чи є серед
музичних творів думи?
Намалюй персонажів одного з творів, які ми
слухали на уроці.

50. В ПІСНЯХ ІСТОРІЯ НАРОДУ
Добрий день, мій друже! Сьогодні ти по­
знайомишся з піснями, в яких живе історія
нашого народу. Тобі допомагатимуть знавці
української пісні — Оксанка і Петрик.
Своєрідним символом української
національної культури є історичні піс­
ні, які розповідають про козацтво, народних героїв
та важливі історичні події.
Історичні пісні з’явилися у XV столітті, в період
боротьби українського народу проти турецько-та­
тарських загарбників. Розглянь схему особливос­
тей цих народних пісень.
Історичні пісні можна розподілити на певні те­
матичні групи. Уважно розглянь схему. Які істо­
ричні пісні можна віднести до кожної групи?
50

51. ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ ІСТОРИЧНИХ ПІСЕНЬ
У «Пісні про Байду» зображе­
на героїко-романтична постать
козацького ватажка. Байда —
князь Дмитро Вишневецький —
хоробрий чоловік, який брав
участь у боротьбі з турецько-та­
тарськими нападниками. Байду
підступно захопили та передали
в Царгород. У пісні оспівана його
героїчна смерть.
Дмитро
Вишневецький.
Копія XVIII ст.
з картини XVI ст.
У пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний
козаче...» змальовано героїчну смерть в бою мо­
лодого козака, народного улюбленця зі славного
козацького роду Морозів, який брав участь у виз­
вольній боротьбі українського народу під прово­
дом Б. Хмельницького.
51

52. Тема 1. Музика мого народу
Пісня «За Сибіром сонце схо­
дить», на думку вчених, складе­
на про Устима Кармелюка — ле­
гендарного ватажка повсталого
селянства. Пісня має романсо­
вий характер. У ній створено
ліричний образ народного ва­
тажка. Журливий характер піс­
ні навіяний трагічною долею
У. Кармелюка.
В. Тропінін.
Портрет
У. Кармелюка
Популярною є народна козацька пісня «Ой на горі
та женці жнуть», у якій оспівується слава й гордість
України — Запорозьке військо на чолі зі своїми ота­
манами. Заради жінок і дітей, задля спокою рідної
землі козаки майже все своє життя перебували в
тяжких походах, віддаючи за це життя. Пісня бадьо­
ра, сповнена оптимізму й тонкого гумору.
Українська народна пісня «Ой на горі та
женці жнуть» у виконанні Національного заслу­
женого академічного народного хору України
ім. Г. Вірьовки.
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Про що йшлося у пісні?
2. Як музика допомогла створити образи мужніх
козаків?
3. Опиши мелодію твору, добираючи відповідні
слова.
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності пісні.
5. Чи сподобалася тобі пісня? Чим саме?
52

53. піснях історія народу
Історичні пісні — це фольклорні твори,
присвячені певній історичній події чи відо­
мій історичній постаті.
І-
Переглянь уривки з фільму С. Омельчука «Ко­
заки йдуть» (1991 р.).
Чи такими козаки постали у твоїй уяві під час
слухання української народної пісні?
Виконуємо українську народну пісню «Ой на
горі та женці жнуть».
Роздивись схему та спробуй диригувати під пісню.
1і
м
2і
т
Оксанка і Петрик запрошують тебе на ігро­
вий майданчик. Послухай українську прикарпат­
ську коломийку та потанцюй із друзями. Станьте
в коло, починає таночок той, у кого в руці буде
українська стрічечка. Передаючи її по колу, ви пе­
редаватимете і танцювальну естафету.•
• Які пісні називаються історичними?
• Назви характерні ознаки історичних пісень.
• Які є тематичні групи історичних пісень?
• Пісні про яких історичних героїв ти знаєш?
• Поділися своїми враженнями від уроку.
Послухай альбом народних пісень. Чи є серед
пісень історичні твори?
Доповни свою книжечку «Музика мого народу»
ілюстраціями до історичних пісень.

54. ЛІРИЧНА ПІСНЯ НАРОДУ
Привіт, мій друже. Сьогодні для тебе будуть лунати
українські ліричні пісні. Послухати їх хочуть і наші друзі.
Ліричні пісні — яскравий зразок художньої
творчості народу.
Для ліричних пісень характерно те, що в їхній
основі — не сюжетність, а естетичне сприйняття
дійсності, відтворення людських переживань.
Тематика ліричних пісень дуже різноманітна —
це щасливе і нерозділене кохання, вірність і зра­
да, розлука та складності родинного життя.
На основі тематики ці пісні поділяються на ро­
динно-побутові та соціально-побутові.
Чимало ліричних пісень мають гумористичний
зміст. Як і інші твори, ліричні пісні мають свої ха­
рактерні особливості.
54

55. Прослухай уривки українських народних пі­
сень. За допомогою яких засобів виразності ство­
рюється ліричний настрій? Охарактеризуй мелодії
пісень та їхній музичний супровід.
Музичний калейдоскоп українських лірич­
них пісень (уривки з пісень «Розлилися круті
бережечки», «Ой горе тій чайці», «Ой, не ходи,
Грицю»).
Ліричні пісні — народнопоетичні твори,
в яких основна увага спрямована на роз­
криття внутрішнього світу людини, її пере­
живань і настроїв.
Ліричні мотиви звучать і в творах українських
композиторів. Запрошую тебе у подорож на
Гуцульщину — західноукраїнський етнографіч­
ний регіон, який розташований у південно-східній
частині мальовничих Карпат.
Музика займає невід’ємне місце в житті гуцу­
лів. Найпоширенішими інструментами тут є дри-
мба, трембіта, флояра, денцівка, сопілка, дуда
(волинка) та інші. Які з них тобі знайомі?
55

56. Тема 1. Музика мого народу
Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія» (фраг­
мент) у виконанні Державного симфонічного
оркестру України.
І. Шамо. «Гуцульські акварелі» (фрагмент)
у виконанні камерного оркестру.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Опиши свої враження від прослуханої музики.
2. Охарактеризуй мелодію творів.
3. Які засоби музичної виразності допомогли ство­
рити відповідний настрій у композиціях?
4. До якого виду музики можна віднести тво­
ри — професійної чи народної? Доведи свою
думку.
5. Порівняй музику композиторів. Назви спільні та
відмінні риси їхніх творів.
Георгій Майборода — українсь­
кий композитор, музичний діяч, ав­
тор численних опер, хорів, романсів,
пісень. Його «Гуцульська рапсодія» —
інструментальний твір, в основі яко­
го українська народна лірична пісня
«Верховино, світку ти наш».
Ігор Шамо — український ком­
позитор, автор симфоній, солоспі­
вів на слова Т. Шевченка, музики
до кінофільмів та радіовистав. Його
перу належить сюїта для фортепіано
«Гуцульські акварелі».
56

57. Лірична пісня народу
Слова М. /Іисянського
Переклад Б. Олійника
о
Бадьоро
Ш КІЛЬНА СТЕЖ ИНКА
Музика В. Мураделі
*-
Че
у J і 1- J і'. ІЧ |> J і і'-
рез луг, де рос-те ма - те - рин-ка, там, де
Ет А пі
ЛМг Г Іі
Епі
£ ¥
пер-ш ати мо-я, ле - ти від ш ко -л и д о п о -р о -га , про
Е пі А пі
Р і г і
ІДИ
*
А 111
ь И '
% * Р Е± л -і ^ і ^ :І * : * 1
жин - ко ти мо-я шкіль-на.
Апі
Сте - жин - ко, оте
Р | J — і— V — * — 4-
Г, Ш
і • 1 і > І
§ 1 } J 3 і і ^ а • • — —«і— 1
жин - ко, сте - жин - ко ти мо-я шкіль-на. Сте - / / на.
57

58. Тема 1. Музика мого народу
Через луг, де росте материнка,
там, де трави рясні, запашні,
в’ється з школи знайома стежинка,
кожен день я крокую по ній.
Приспів:
Стежинко, перша ти моя,
лети від школи до порога,
пройди всі гори і моря
і влийся в сонячну дорогу.
Стежинко, стежинко,
стежинко ти моя шкільна. Двічі
Друже мій і по класу, й по парті,
не одну зустрічать нам весну.
Цілий світ перед нами на карті,
ми відкриєм свою цілину.
Приспів.
Як настане прощальна година,
ми залишимо сонячний клас,
і по цій незабутній стежині
піде наше дитинство від нас.
Приспів.
58

59. Лірична пісня народу
« і'1 ^і ' 11 '' ■ /
1 *
Наші друзі пропонують
пограти. Спробуй разом із
однокласниками створити
шум дощу, вдаряючи паль- іР§
цями по парті. А ось і грім
гримить — потупай ногами. Подув вітерець — по­
три руки. А ось і сонечко вийшло з-за хмар — по­
тягни руки вгору.
Пригадай пісню і заспівай її, зобразивши руха­
ми тіла її настрій. Імпровізуй!
ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ
Українська народна пісня
Ш видко
£ £^4= £ ш
І - ди, і - ди, до - щи - ку, зва-рю то - бі бор - щи - ку
ІІ І |ІІ ІІ
в по - ли - в'я - нім тор - щи - ку! І - ди, і - ди, до - щи - ку,
г г г г і і г г г г
ш т
щ
цеб-ром, від-ром, д ій -ни-ц е-ю над н а-ш о -ю паш - ни - це-ю !
і 1 і 1*•
І - ди, і - ди, до - щи - ку, зва - рю то - бі бор - щи - ку!
• Що таке лірична пісня?
• Назви її характерні особливості.
• Які музичні твори ми слухали на уроці? Розкажи
про них.
• Розкажи про пісню, яку ми сьогодні вивчали.
Створи разом із друзями невеликий пісенник
ліричних творів. Придумай до нього оформлення
в українському стилі.

60. НАРОДНА И ПРОФЕСІЙНА МУЗИКА
Добрий день, любий друже! Оксанка
і Петрик запрошують тебе у справжній
концертний зал. На сцені звучатимуть
твори професійних композиторів і мело­
дії українських народних пісень.
Сьогодні на концерті народна та про­
фесійна музика зустрінуться разом, а ми
будемо слухати і порівнювати різні твори.
Професійна і народна музика тісно пов’яза­
ні одна з одною. Народні твори часто стають ос­
новою для професійної музики, яку виконують і
професійні, і народні виконавці. Композитори за
допомогою засобів музичної виразності здійсню­
ють обробку народної музики, видозмінюючи її.
Розглянь спільні та відмінні особливості, що
характерні для народних і професійних музичних
творів.
СП ІЛЬН Е І ВІДМ ІННЕ В НАРОДНІЙ
ТА ПРО ФЕСІЙ НІЙ МУЗИЦІ
Спільним для професійної та народної музики
є виконання творів на музичних інструметах або
голосом, а також спільні засоби музичної вираз­
ності.
Відмінним є те, що творцем народної музики
є народ, а професійної — композитор. Для про­
фесійної музики обов’язковим є нотний запис
твору, а народній музиці характерна імпровіза­
ційність.
60

61. М. Лисенко. «Елегія».
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Який настрій навіяла тобі музика?
2. Що ти уявляєш, слухаючи цей твір?
3. Які інструменти створили неповторний музич­
ний образ?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію твору.
5. Цей твір належить до професійної музики,
народної чи професійної у народному дусі?
Обґрунтуй свою думку.
Елегія (від грец. еІедоБ — жалоба, жур­
ба) — п’єса сумного, журливого характеру.
І
А
У
Микола Лисенко — український
композитор, піаніст, диригент, педа­
гог, збирач пісенного фольклору. Його
перу належать опери, романси, чис­
ленні обробки пісень. Композитор на­
писав багато творів на слова Т. Шев­
ченка. Він вважається засновником
української національної музики.
Концерт продовжує народна та професійна музика в
народному дусі.
Українська народна пісня «Зоре моя вечірняя»
у сольному виконанні та у супроводі оркестру
українських народних інструментів (фрагмент).
Я. Степовий, сл. Т. Шевченка. «Зоре моя
вечірняя» (фрагмент).
бі

62. Тема 1. Музика мого народу
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Розкажи про особливості народної пісні.
2. Які ознаки народної пісні було відчутно у про­
фесійній музиці?
3. Порівняй професійну та народну музику. Які
їхні спільні та відмінні риси?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодії творів.
5. Яка пісня тобі сподобалася найбільше? Чому?
Яків Степовий — український ком­
позитор, педагог і музичний критик,
продовжувач традицій М. Лисенка,
автор численних солоспівів, хорових
і фортепіанних творів. Мелодія його
твору на слова Т. Шевченка «Зоре моя
вечірняя» відзначається простотою і
ліризмом. У поєднанні з поетичним текстом вона
відтворює картину природи тихої вечірньої пори.
Візьми пензлик та акварельні фарби. Змочи ар­
куш паперу і спробуй зобразити свій настрій після
слухання музичних творів.
Т. Шевченко. «Місячна ніч на Кос-Аралі»

63. 1
Народна й професійна музика
Чи схожий твій малюнок на картину Тараса
Шевченка «Місячна ніч на Кос-Аралі»?
Завершимо концерт, виконавши пісню «Шкіль­
на стежина» В. Мураделі.
Оксанка з Петриком запрошують нас на ігро­
вий майданчик та пропонують погратися повітря­
ними кульками.
Спочатку, коли музика лунатиме тихо, потрібно
з’єднати кінчики пальців рук разом. Коли музика
стане голоснішою — уявно надуй кульку, відтво­
рюючи руками її збільшення. Коли кулька стане
великою і музика перерветься — скажи: «Куль­
ка — лусь!» — і розпочни все спочатку.
• Розкажи про особливості професійної музики.
• Які спільні та відмінні риси професійної та на­
родної музики?
• Що таке елегія?
• Які твори ми слухали на уроці? Хто є їхніми ав­
торами?
• Чи сподобався тобі концерт?
• Розкажи про свої враження від уроку.
Послухай народну та професійну музику.
Намалюй ілюстрацію до твору, який тобі най­
більше сподобається.
63

64. НАРОДНА ПІСНЯ — ДЖЕРЕЛО
МУЗИЧНИХ ТВОРІВ
Добрий день, мій юний друже! На тебе чекає зустріч
з українською народнопісенною творчістю, що є джере­
лом професійної музики та окрасою духовної культури.
Оксанка і Петрик дуже хочуть познайомити тебе із
творчістю напівлегендарної полтавчанки Марусі Чурай.
Маруся Чурай — українська
народна поетеса та співачка ча­
сів Хмельниччини.
Пісні талановитої дівчини і
сьогодні вражають нас щирістю
та глибиною почуттів.
Найбільш відомими піснями
Марусі Чурай стали «Віють вітри,
віють буйні», «Ой, не ходи, Гои-
цю», «Гоицю, Гоицю, до робо­
ти», «За світвстали козаченьки»
та інші. Про життя співачки Ліна Костенко напи­
сала історичний роман у віршах «Маруся Чурай».
Українська народна пісня «За світ встали ко­
заченьки» розповідає про козака, який вирушає
у дорогу — захищати рідну землю. Пісня побудо­
вана у формі діалогу, в ній присутні традиційні для
народної пісні звертання, зменшувально-пестливі
слова та постійні епітети.
Пісню виконують по-різному: іноді вона співа­
ється повільно з виразним ліричним забарвлен­
ням, іноді — швидко, у маршово-похідному темпі.
Ю. Чумак.
«Маруся Чурай»
64

65. По-новому зазвучала ця піс­
ня в опері «Тарас Бульба» відо­
мого українського композитора
М. Лисенка, що була написана
за мотивами однойменної пові­
сті М. Гоголя. В опері за допо­
могою музики зображено харак­
терні риси героїчного козацтва.
М. Дерегус.
«Тарас Бульба на чолі війська»
(фрагмент)
Українська народна пісня «За світ встали
козаченьки» у виконанні Державної капели
бандуристів.
М. Лисенко. Увертюра до опери «Тарас
Бульба» у виконанні симфонічного оркестру.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Що ти уявляєш, слухаючи народну пісню?
2. Як видозмінилася пісня в увертюрі до опери?
3. Які інструменти виконували головну мелодію
увертюри?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію увертюри.
Увертюра (франц. ouverture, від лат.
apertura — відкриття, початок) — інстру­
ментальний вступ до театральної вистави з
музикою (опери, балету, оперети), кантати
або ораторії, кінофільму тощо.
65

66. Тема 1. Музика мого народу
Наші друзі пропонують нам переглянути ури­
вок художнього фільму «Тарас Бульба» режисера
В. Бортка, прем’єра якого відбулася у квітні 2009 р.
Розкажи про музику до фільму. Чи схожа вона
на увертюру М. Лисенка?
УКРАЇНО-СВІТ
Слова В. Герасимова Музика Л. Попернацького
У ї ї * я 1 <--- <---- <----ч--- рТ— ч --------------Гу------ЕГ Т гї ^ N 1 1 ] N в і N і 11тГт Р І> я Ті П ' J______ 1_я_к_
У-У/____ * «11___Я___
(
1
1
О - зо - ри ме-не цвіт-ка - ли-но-ю, у сте-
9 і к---------------------------------- К— г - *------- >— я — Г — ь - н — ї —1 1 ) п 1 • 1 ) 1 ) 1 Щ т
Г(т» " і» П п Г • а ^ __1___ __1 • ш ш г) ) П
- ї ? —нч1--------------------^ і----у —
п и св о -ї по-ве - ди. ЯкДні - про по-вік зУк-ра-
9 Л > . к N — N--------------г— г т С-----• —і --- 1к 1. У 1) _____ ____к___ ) Ч лг т и У - ^ • / л Гч г . т ^___ - - ' / ) І • 1
у ^ « 1 " Ч / є ) ^
_______________ ' 1 __ і
ї - но-ю, так і з не-ю я на-зав-жди. Я кД ні-//
з не - ю я на - зав - жди.
Озори мене цвіт-калиною,
у степи свої поведи.
Приспів:
Як Дніпро повік з Україною,
так і з нею я назавжди. Двічі
Словом, піснею і зерниною
засівай добро і роди.
Приспів.
Стала синові берегинею,
у дитинства сни знов прийди.
Приспів.

67. Народна пісня — джерело музичних творів
ВЕСЕЛ И Й М’Я Ч
Музична гра
Оксанка і Петрик запрошують на ігровий май­
данчик.
Проведемо веселий конкурс на краще вико­
нання українських народних пісень. Стань із дру­
зями у коло. Під музику передавай веселий м’яч
і співай пісню:
М’яче, м’яче, ти котись
і раптово зупинись.
Хай нам пісню той співає,
хто в руках наш м’яч тримає.
У кого опиниться м’ячик по закінченні пісні, той
виконує свій улюблений народний твір. Після цьо­
го гра починається спочатку: співай пісеньку та
передавай м’ячик далі.•
• Розкажи про Марусю Чурай.
• Які пісні М. Чурай ти знаєш?
• Як змінюється народна пісня в інструментально­
му творі? Наведи приклад.
• Що тобі відомо про увертюру?
• Яку увертюру ми слухали на уроці?
• Поділися своїми враженнями від уроку.
Послухай альбом народних пісень. Чи є серед
музичних творів пісні Марусі Чурай?
Проілюструй пісню, яка тобі найбільше сподо­
бається.
67

68. п р о ф е с ій н а м у з и к а
У НАРОДНОМУ ДУСІ
Привіт, мій друже! Сьогодні Оксанка та
Петрик запрошують тебе в оперний театр.
Ми будемо слухати професійну музику в на­
родному дусі. Пригадай, які музичні твори
відносяться до цього виду. Що характерно
для професійних творів у народному дусі?
Сьогодні ми подивимося оперу «Запорожець за
Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, що є першим
твором цього жанру на лібрето українською мовою.
Прем’єра опери відбулась у Петербурзі 1863 року.
Дія твору відбувається на межі XVIII—XIX століть
у Турецьких володіннях (Задунайська Січ), куди
втекла частина козаків після знищення Запоро­
зької Січі. В опері йдеться про велике бажання
козаків повернутися на рідну землю.
Увертюра до опери написана в традиціях укра­
їнської народнопісенної культури. В опері багато
національного колориту та музики, що близька до
народної.
Яскравими моментами, що висвітлюють в опері
український національний характер, є запальні на­
родні танці «Гопак» і «Козачок» та ліричний танок.
С. Гулак-Артемовський. Танці з опери «За­
порожець за Дунаєм» у виконанні камерного
оркестру.
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Які особливості народної музики було відчутно
у творі?
68

69. 2. Чи схожа професійна музика композитора на
народну?
3. Які інструменти створили образ неповторного
українського колориту?
4. Охарактеризуй музичні засоби виразності та
мелодію кожного танцю.
5. Чи сподобалися тобі танці? Чим саме?
г ч
Опера (італ. opera — твір, дія) — музич­
но-сценічний твір, що ґрунтується на синте­
зі музики, слова і дії.
Семен Гулак-Артемовський —
український композитор, співак, пле­
мінник письменника П. Гулака-Арте-
мовського.
«Запорожець за Дунаєм» — не єди­
ний твір С. Гулака-Артемовського,
композитор писав також романси,
водевілі тощо. Варто згадати пісню «Стоїть явір
над водою», присвячену Т. Шевченку, з яким ком­
позитор мав дружні стосунки.
Чи цікаво тобі знати про
подальшу долю опери?
В Україні вона була екра­
нізована двічі: у 1953 році —
Київською кіностудією (режи­
сер В. Лапокниш, музичний ке­
рівник— М. Вериківський) та
в 2007 році — Національною
кіностудією імені О. Довженка
(режисер — М. Засєєв-Руденко).
69

70. Тема 1. Музика мого народу
Підготуй пензлик і акварельні фарби. Спробуй
передати у своєму малюнку настрій, який викли­
кали у тебе прослухані твори.
Розглянь репродукцію картини. Які музичні тво­
ри можуть озвучити цю картину? Які зимові свята
ти знаєш?
Незабаром буде улюблене свято всіх малю­
ків — Миколая.
С. /Іяхович.
«Перший сніг»
ОЙ, ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮ БИТЬ
Українська народна пісня
Бт
Стримано С І' с І' С І) пі Д І) пі І) пі с
9 і » = Ь = ^----
ї 11 ^___ 3__
Ггг Р__ Д____ £1_________ ^ 1 я
Ж - л * -------‘ 3
Ой, хто, хто М и -к о -л а -я лю-бить, ой, хто,
С Р С В т А В т С
,] і і) Ь і її: і 1 Ь і к Ь іЕ
хто М и -к о -л а -ю слу-жить, то - му свя-тий Ми-ко-лай
С Б пі А Б пі А Б пі
П 1 ^ і і і ь і і } J Л
на вся-кий час по-ма-гай, Ми - ко
70
ла ю.

71. Професійна музика у народному дусі
Ой, хто, хто Миколая любить,
ой, хто, хто Миколаю служить,
тому святий Миколай
на всякий час помагай, Двічі
Миколаю.
Подивись, ми всі чемні діти,
не барись нас розвеселити.
Про гостинці не забудь,
охороною нам будь, Двічі
Миколаю!
Ой, проси долі для Вкраїни.
Ой, нехай встане із руїни.
Доля й щастя най витає,
в славі й волі хай засяє, Двічі
Миколаю!
ХТО КРАЩ Е ЗАТАНЦЮЄ
Музична гра
Пригадай із друзями танці з опери С. Гула-
ка-Артемовського. Спробуй з однокласниками
рухами тіла відтворити характер музики. Позма­
гайтеся за звання кращого танцюриста.
• Що таке опера?
• Що ти знаєш про оперу «Запорожець за Дунаєм»?
• Назви особливості танців з опери С. Гулака-Ар-
темовського.
• Яка пісня розповіла нам про зимове свято?
Послухай альбом народних пісень. Чи є серед
творів ті, які нагадують народні танці?
Заспівай пісню про Миколая своїм рідним
і друзям. Проілюструй пісню власним малюнком.
71

72. КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ
ЗИМОВІ ПІСНІ
Привіт, мій друже! Сьогодні ми пого­
воримо про календарно-обрядові піс­
ні зимового циклу. Про них послухати
дуже хочуть Оксанка і Петрик, які вже
почали приготування до новорічно-різд­
вяних свят.
Пригадай український народний календар свят
і обрядів. Які ти знаєш календарно-обрядові пісні
зимового циклу?
В українському пісенному фольклорі зимового
циклу виділяються колядки та щедрівки.
У колядках прославляють народження Христа і
вітають господаря та всю його родину.
Цікаво, що назви цих пісень в інших народів
дуже схожі: в Білорусі — калядка, Болгарії — коле-
да, Польщі — коленда, Росії — колядка тощо.
Щедрівки виконують переважно дівчата і діти
напередодні Нового року та Водохреща. У цих
піснях є традиційний приспів: «Щедрий вечір, до­
брий вечір».
72

73. Українські щедрівки «Чи дома, дома», «Сла­
ва нашим господарям», фрагменти колядок.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Що характерно для українських щедрівок і ко­
лядок? Про що йшлося у прослуханих піснях?
2. Назви спільні риси прослуханих пісень.
3. Чи було чути музичний супровід у піснях?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодії творів.
ґ
Колядки — старовинні обрядові вели­
чальні пісні, які виконують колядники від
Різдва (7 січня) до Водохреща.
Щедрівки — новорічні обрядові пісні, в
яких висловлюють побажання доброго вро­
жаю й усіляких гараздів.
<________________________________________________________________ «
Розглянь малюнки. Обери той, який, на твою
думку, найбільше підходить до прослуханих творів.
73

74. ОЙ РАНО, РАНО КУРИ ЗАПІЛИ
Українська щедрівка
Тема 1. Музика мого народу
Помірно
у 1----о-----. ---------------------П-------*--------А к о т і 9 ^ * 4 т л І ) )
Г М V__И____ ___ П____ Г ) т
'— ь— І— Г 1У V ^
Ой ра - но, ра - но ку - ри за - пі - ли,
- $ - т -------------- --------------- к ^ - г — N------ *------- 1А к і ^ ----- т л ) ] 1
Гт ^ ) ш • ____ж____ш
^ ' ---------------
1--------- У у в д
щед - рий ве - чір, ку - ри за - пі - ли.
Ой рано, рано кури запіли,
щедрий вечір, кури запіли.
А ще раніше дівчина встала,
щедрий вечір, дівчина встала.
Дівчина встала, свічі зсукала,
щедрий вечір, свічі зсукала.
При першій свічці личко вмивала,
щедрий вечір, личко вмивала.
При другій свічці сукенку вбрала,
щедрий вечір, сукенку вбрала.
При третій свічці косу чесала,
щедрий вечір, косу чесала.
Косу чесала, до церкви пішла,
щедрий вечір, до церкви пішла.
А дяки кажуть, що це дяківна,
щедрий вечір, що це дяківна.
— Я не попівна, я не дяківна,
щедрий вечір, я не дяківна.
Тільки панночка, Михайла дочка,
щедрий вечір, Михайла дочка.
74

75. Календарно-обрядові зимові пісні
ОЙ ГОСПОДАРЮ, ГОСПОДАРОЧКУ
Пісня-гра (Маланка)
Українське народне свято на честь зустрічі Но­
вого року (за старим стилем) в ніч проти 14 січня
називається Маланкою. Коли смеркало, дівчата
йшли щедрувати. До хати, як правило, не заходи­
ли: ставши біля вікна і попросивши дозволу, спі­
вали пісень, якими вшановували господарів.
Оберемо Маланку та будемо разом із нею тан­
цювати та щедрувати. Оксанка з Петриком приєд­
нуються до нас.
■' і' і' "'і ' і '•Ой гос - по - да - рю, гос - по - да - роч - ку.
б І 1 1 ,_ | г 1V 1У 1 т ^ 1 1 1 1
1 3 ж ж 73 ж ♦ж - <[ І__ж___ Ж _____й ___ X______ J_____•
1» » " г
Пу-сти до ха - ти Ма - ла - ноч ку. / / ноч - ку.
• Про які народні свята й обряди йшлося на уроці?
• Що таке колядки і щедрівки?
• Розкажи про особливості зимових календарних
пісень.
• Які колядки і щедрівки ти знаєш?
• Яку пісню ми вивчили на уроці?
• Розкажи про свої враження від уроку.
Заспівай народні колядки та щедрівки своїм
рідним.
Доповни свій пісенник календарно-обрядових
творів колядками і щедрівками. Проілюструй кож­
ну пісню власним малюнком.

76. МУЗИКА МОГО НАРОДУ
Підсумковий урок
Добрий день, мій юний друже! Сьогодні Оксанка та
Петрик знову запрошують нас на ігровий майданчик.
Пройди усі чотири тури змагань і перевір свої знання.
І ТУР
«НОВОРІЧНИЙ МІШ ОК»
Поглянь — у нас є ново­
річний мішок! Серед пода­
рунків (дума, історичні пісні,
ліричні пісні, Маруся, елегія,
увертюра, козачок, щедрівки,
Маланка) знайди те слово чи
словосполучення, що стане
відповіддю на запитання.
• Яке дійство відбувається 13 січня?
• Яку назву має народний твір ліро-епічного жанру
про історичні та побутові події минулого і сучас­
ності?
• Яка назва одного з танців із опери «Запоро­
жець за Дунаєм»?
• Яке ім’я напівлегендарної співачки?
• Які народні пісні виконували до Нового року?
• Який музичний жанр пов’язаний зі словом «по­
чаток»?
• Як називаються фольклорні твори, присвяче­
ні певній історичній події чи відомій історичній
постаті?

77. • Які пісні розповідають про людське життя і пе­
реживання?
• Яку назву має п’єса сумного, журливого харак­
теру?
II ТУР
«МІСТО УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ»
Поглянь на уже знайому тобі карту міста Музи­
ки. Знайди нові вулиці та розкажи, що ти знаєш
про них.
вул. Троїстих музик
.а
і
0
о
'с
аз
са
о
о
с;
О
сі
>са
х
а. І £
8 І £
0.9- с
вул. М. Чурай
ІЗ
о
& *аз і
са 0
і - ї
с;
>са
х со
2 >
9 0 5
сквер
Історичних пісень
с;
са
V
0.
аз
*
1.
0
со
О
0
1
СС
О
о.
аз
X
0 X
с[ О
К “
5 о.
01
просп. Дитячих фольклорних пісень
77

78. *
III ТУР
«НАЙКРАЩ ИЙ ВИКОНАВЕЦЬ»
Тема 1. Музика мого народу
Пригадай колядку та позмагайся з друзями за краще
виконання пісні.
НОВА РАДІСТЬ СТАЛА
Українська народна колядка
Урочисто
і і т і
В Р~ Г — Г —9
Но - ва ра'
*' ----*
дість ста - ла, я - ка не бу
,і № і ' л і т а я
ва - ла. Над вер - те - пом звіз - да яс - на
ї ї . Ь Ь 1------------1 іN ч---------- . і
-----ш----------а ^ = = •II
на весь світ Зс - с -
ф------------ьс---------------------- їм
я - ла.
Нова радість стала,
яка не бувала.
Над вертепом звізда ясна
на весь світ засіяла.
Де Христос родився,
з Діви воплотився,
як чоловік, пеленами
убого повився.
Пастушки з ягнятком
перед тим дитятком
на колінця припадають,
царя-Бога прославляють.
78

79. Музика мого народу. Підсумковий урок
IV ТУР
«ВЕСЕЛ А КАРУСЕЛЬ»
На веселій каруселі на нас чекають співочі зупинки.
На кожній із них будемо виконувати ті пісні, які підкажуть
нам малюнки та мелодії.
• Розкажи про різновиди музики, з якими ми зу­
стрілися на попередніх уроках.
• Як називаються народні пісні, присвячені істо­
ричним подіям і відомим постатям?
• Про які календарно-обрядові пісні зимового ци­
клу ми довідалися?
• Із творчістю яких композиторів тобі довелося
познайомитися?
• Який професійний твір тебе найбільше вразив?
• Поділися своїми враженнями від музичного кон­
курсу.
Виготов власний музичний словничок та за до­
помогою підручника заповни його.

80. УКРАЇНСЬКА МУЗИКА ЯК ЧАСТИНА
МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СЛОВ’ЯН
Привіт, мій любий друже! Сьогодні ми
розпочнемо цікаву подорож країнами світу
і на кожному уроці будемо знайомитися з
музичними культурами різних народів. Ра­
зом із нами подорожуватимуть наші добрі
знайомі Оксанка і Петрик.
Нашу подорож ми розпочнемо зі слов’янських
народів, які мають власну, притаманну лише їм
музичну культуру.
Слов’яни — це велика група споріднених мо­
вою та культурою народів, що живуть у Східній та
Центральній Європі й утворюють три народності:
східнослов’янську (українці, білоруси, росіяни),
західнослов’янську (поляки, чехи, словаки) і пів­
деннослов’янську (серби, болгари, хорвати, сло­
венці, македонці та інші).
/. Гончар. «Веснянка»
80

81. Музична культура слов’ян має давню історію,
їхні побут та світогляд, що тісно пов’язувався з
міфами, вплелися в пісні, казки, ігри і навіть ди­
тячі забави та іграшки. Вагоме місце в культурі
слов’ян займала інструментальна музика (струнна
і духова), яка вплинула на народну і церковну му­
зику та творчість слов’янських композиторів.
Розглянь схему про складові частини, які орга­
нічно поєдналися у музичній культурі слов’ян.
Одними з характерних рис українців, які від­
носяться до східнослов’янських народів, є музич-
ність та співучість. Наша музична культура має ба­
гату історію, а народній пісні притаманне жанрове
розмаїття.
Однією з улюблених пісень нашого народу є
«Реве та стогнеДніпр широкий». Текстом цієї піс­
ні стали перші строфи з балади Тараса Шевченка
«Причинна». Пісня стала народною, а згодом му­
зику до неї написав педагог і композитор Данило
Крижанівський. Ця пісня стала своєрідним гімном
українців.
81

82. Тема 2. Музика не знає кордонів
Українська народна пісня «Реве та стогне
Дніпр широкий» у виконанні Національного за­
служеного академічного народного хору Укра­
їни ім. Г. Вірьовки та Національного симфоніч­
ного оркестру України.
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від твору.
2. Хто виконував пісню? У чому особливість цього
виконання?
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію пісні.
4. Як ти вважаєш, чому ця пісня стала народною?
5. Розглянь картину, яку створив художник К. Тру-
товський. Як вона, на твою думку, пов’язана з
піснею?
К. Трутовський. «Шевченко з кобзою над Дніпром»
Оксанка і Петрик запрошують тебе до картин­
ної галереї. На всіх полотнах зображено Дніпро.
Яка з картин, на твою думку, може бути ілюстра­
цією до прослуханої пісні?
82

83. Українська музика як частина музичної культури слов’ян
А. Куїнджі.
«Місячна ніч на Дніпрі»
І. Труш.
«Дніпро біля Києва»
М. Бурачек.
«Реве та стогне Дніпр широкий»
А. Куїнджі.
«Дніпро вранці»
ГУДЕ В ІТ Е Р ВЕЛЬМ И В ПОЛІ
Слова В. Забіли Музика М. Гпінки
9 о г— ----------- - к — ■*— и - ------------Лш ~ 19 - - П ' 1 - 1 1
Г т Л і * * п і п п ші___- Ф
1 1) _ 1___ и___ и________ 1) ч •
Гу - де ві - тер вель-ми в по-л і, ре - ве,
V ^
ліс ла -
П Г" іЧг п п » * — — 1) Г 1 — 1 1
__Ф__ л __ □___ о___в___в ___л ___ ___J__ф _в___ ш _і А_
1 ; іу і і і і ^ у і і
ма - є... Пла-че ко-зак мо - ло-день-кий, до - лю про - кли -
83

84. Тема 2. Музика не знає кордонів
— — г — Ч--- — к =
А Ч 1 1 і 9 1 1 1І 1І 1 і___ 1
г т я _______л з__- Г5___ л п т -
1—
ч ----------* н------—
1
и
на - є. Г у-д е ві-тер вель-ми в по-лі, ре-ве, ліс ла - ма-є...
0 к К 9 ■ - - -- ------- г * к
А Ч 1 іР І Ч Ч 9 і п з д 1 1 1
Ггг* і - 1 Г" І ) ) ) Г п 9 т 1
У *
1---' ± — 4 4 — 1—
ч — ^
ІІ?_____і ^ __
Ко-зак ну - ди - ться, сер-деш-ний, що ро - бить— не зна - є.
Гуде вітер вельми в полі,
реве, ліс ламає...
Плаче козак молоденький,
долю проклинає.
Гуде вітер вельми в полі,
реве, ліс ламає...
Козак нудиться, сердешний,
що робить — не знає.
Гуде вітер вельми в полі,
реве, ліс ламає...
Козак стогне, бідолаха,
сам собі гадає:
«Ревеш, вітер, та не плачеш,
бо тобі не тяжко!
Ти не знаєш в світі горя,
так тобі й не важко!
84

85. Українська музика як частина музичної культури слов’ян
Тобі все одно, чи в полі,
чи де ліс ламаєш,
чи по морю хвилі гониш,
чи криші здираєш —
солом’яні і залізні,
яку де зустрінеш,
снігом людей замітаєш,
в полі як застигнеш.
Одірви ж од серця тугу,
рознеси по полю,
щоб я, бідний, не плакався
на нещасну долю!
А коли цього не зробиш,
то кинь мене в море,
нехай зо мною потоне
моє люте горе!..»
М. Глінка створив багато пісень на слова укра­
їнських поетів. Ця пісня являє собою стилізований
твір, в якому використано музичну мову, близьку
до народних пісень.
ТРОЇСТІ МУЗИКИ
Музична гра
Оксанка і Петрик запрошують тебе
на веселий ігровий майданчик. Нам за­
грають сучасні троїсті музики. Затан­
цюй разом з однокласниками під їхню
музику.
• Розкажи про подорож, яку ми розпочали.
• Що тобі відомо про музичну культуру слов’ян­
ських народів?
• Які три гілки слов’ян тобі відомі?
• До якої гілки належить українська народна му­
зика?
• Хто є авторами пісні про Дніпро?
Послухай музичний альбом. Чи є серед творів
пісні про Дніпро?
Намалюй власну ілюстрацію до пісні «Реве та
стогне Дніпр широкий».
85

86. МУЗИКА
РОСІЙСЬКОГО НАРОДУ
Добрий день, друже! Сьогодні ми
продовжимо вивчати музичну культу­
ру східних слов’ян і познайомимося з
музикою російського народу. Оксан-
ка і Петрик у російському національ­
ному вбранні вже чекають на тебе.
Російська музична культура бере свій початок
у народній творчості. Поступово вироблялися ті
особливості та риси, які міцно увійшли в російську
музику та створили її національний характер.
РОСІЙСЬКІ
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМ ЕНТИ
Гуслі Ложки
Жалейка Гармоніка
Балалайка
Російські народні танці дуже різноманітні. До
найвідоміших відносяться хоровод, бариня, ка­
дриль тощо. Хороводи бувають жіночі та змішані,
виконуються вони найчастіше у колі й супрово­
джуються піснею.
86

87. С. Рахманінов. Концерт для фортепіано з
оркестром №3 ре-мінор (фрагмент).
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від музичного
твору.
2. Розкажи про інструменти, які звучали у творі.
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності
композиції.
4. Чим особливий характер головної мелодії?
5. Що ти уявляєш, слухаючи музичний твір?
§
Сергій Рахманінов — російський
композитор, піаніст і диригент, один
із представників фортепіанного мис­
тецтва. Серед його творів багато
прелюдій, варіацій, концертів для
фортепіано з оркестром, симфоній
та п’єс.
Пригадай, що ти знаєш про ліричні пісні.
У ліричних піснях слово зливається зі звуками ши­
рокої, спокійної мелодії з плавними переходами.
Музичність та співучість мови, гра слів і звуків є
характерними ознаками російської ліричної пісні.
В основу мелодії концерту С. Рахманінова,
сповненої надії та любові до рідної землі, яку ти
щойно прослухав, лягла музика російських народ­
них ліричних пісень.
Що ти пам’ятаєш про ліричні пісні українсько­
го народу? Пригадай гуцульську рапсодію, ство­
рену українським композитором Г. Майбородою.
Порівняй мелодії творів обох композиторів. Назви
87

88. Тема 2. Музика не знає кордонів
відмінні риси українських і російських ліричних пі­
сень. У них є також спільні ознаки, що властиві
для багатьох народних ліричних пісень.
Підголоскове багатоголосся — вид на­
родної музики, що має декілька голосів та
виконується хором або інструментами.
основний голос та ПІДГОЛОСКИ. І Іщ голоски м енш
сам остійні, вони іноді л и ш е повторю ю ть з нев ел и ­
ким и зм інам и основну мелодію .
Заспіваємо пісню М. Глінки «Гуде вітер вель­
ми в полі».
Спробуй за допомогою музичних інструментів
(дзвіночків, бубнів тощо) створити супровід до піс­
ні. Зверни увагу на її мелодійність та ліричність.
88

89. Музика російського народу
Наші друзі запрошують тебе на ігровий май­
данчик познайомитися з російською народною
піснею «Зі в’юном я ходжу», в якій застосовано
підголоскове багатоголосся. Разом з однокласни­
ками поводи хоровод під пісню.
ЗІ В ’ЮНОМ Я ХОДЖУ
Російська народна пісня
Помірно
г т я - • л 1-------- І М ^
Ч -— ь----------- ф— 1—^ ------ «1 ^ Ц —
Зі в’ю-ном я хо-дж у, з зе - ле - ним гу-ля - ю, я не
В к , ^— V- Ч— К---- К— N--Е---—я ) ї ї і П ’ і П 4ГМ Д ! 1 л л 1
-ї?----- ^ ^ ^ ---- * * і «І— *-^_і----- * ' «Iі ^ А
зна-ю, ку-ди в’юн по-кла-сти, я не зна-ю, ку-ди в’юн покла-сти.
М. Боскін.
«Хоровод»
• 3 музикою якого народу ми познайомилися?
• У чому особливість українських та російських лі­
ричних пісень?
• Розкажи про особливості підголоскового бага­
тоголосся.
Послухай музичний альбом. Чи є серед творів
ліричні пісні? Визнач у них ті риси ліричних пісень,
які тобі відомі.
89

90. МУЗИКА
БІЛОРУСЬКОГО НАРОДУ
Добрий день, мій друже! Ми продовжу­
ємо знайомитися з музичною культурою
східних слов’ян і сьогодні помандруємо
в Білорусь. Наші друзі Оксанка і Петрик у
білоруському народному вбранні вже го­
тові до подорожі.
Витоки білоруського музичного мистецтва —
у народній творчості східних слов’ян. Першими
його носіями були скоморохи, музиканти (лірни­
ки, дударі, гуслярі, цимбалісти та інші), а також
музиканти в храмах і монастирях.
БІЛОРУСЬКІ
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМ ЕНТИ
Гуслі Ліра Дудка Бубон
Білоруські танці дуже різноманітні за складом
і характером. Вони емоційні, життєрадісні, часто
виконуються колективом. Лявониха, наприклад,
виконується парами, крижачок імітує рухи птахів,
а бульба, що є своєрідним варіантом польки, ви­
конується найчастіше разом із піснею.
90

91. Календарно-обрядові пісні білорусів дуже схо­
жі на народні українські пісні. Наприклад, напе­
редодні Різдва дівчата ворожили про свою долю,
співали колядки і щедрівки. У другий день Різд­
ва група молоді, вбравшись Козою, Ведмедем чи
Конем, обходила будинки сусідів і виконувала ве­
личальні пісні (колядки).
Музична мова білоруського народу є досить
близькою до музичної мови українців, адже у них
є багато спільних ознак.
Білоруська народна пісня «Бульба».
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від народної бі­
лоруської пісні-танцю.
2. Назви характерні особливості твору. Які з них
роблять пісню схожою на танець?
3. Чи схожа пісня «Бульба» на українські танцюваль­
ні мелодії? Чим саме? Обґрунтуй свою думку та
наведи приклади.
91

92. Тема 2. Музика не знає кордонів
Наспівно
От Б 7 О т Б 7 О т
ї й и і л , ш&
£
4-~Г—г
На - ша пе - ре - піл ка ста-рень-ко ю ста - ла.
С7 А7 В7
Щ і і N
О т
Ти ж м о - я, ти ж м о - я пе - ре - пі - лоч - ка,
ти ж мо - я рід - на - я пе - ре - пі - лоч - ка.
Наша перепілка старенькою стала.
Приспів:
Ти ж моя, ти ж моя перепілочка,
ти ж моя рідная перепілочка.
А у перепілки заболіли ніжки.
Приспів.
А у перепілки спинка заболіла.
Приспів.
А у перепілки голівонька болить.
Приспів.
92

93. Музика білоруського народу
Оксанка і Петрик запрошують тебе на ігровий
майданчик. Виконай танцювальні рухи під музику
білоруської народної пісні «Савка і Гришка».
Весело
ф * ЕИ = N Ь к----- — V-
—
Й=І --------*-------- н
Iі 4 і і ---- В=— і- Н--- --------і -------- -
0 .
Сав - ка та Гриш - ка гра-ліЛ Н£і ду - д
у І і,— --------*-------- Н
* = і * = і =5=
-)--- -
_4N 1—«----------------------------------------- и
Д у - д у - д у - д у , д у - д у - д у - д у , гра-ли на ду - ду!
ш
Далі завдання ускладнюється — тепер танцюй,
імітуючи гру на дудочці.
• Що характерно для білоруської народної му­
зики?
• Які народні інструменти та танці білорусів ти
знаєш?
• Розкажи про особливості народної пісні-танцю
«Бульба».
• Яку пісню ти сьогодні вивчив? Про що вона?
• Поділися своїми враженнями від уроку.
Послухай музичний альбом. Чи є серед творів
пісні, схожі на білоруські мелодії?
Заспівай пісню про перепілоньку своїм рідним
і друзям та проілюструй її.
93

94. ТАНЦІ СХІДНИХ СЛОВ’ЯН
У ПРОФЕСІЙНІЙ МУЗИЦІ
Привіт, мій друже! Оксанка та Пе­
трик запрошують тебе на слов’янський
танцювальний фестиваль. Сьогодні
ми будемо слухати твори композито­
рів, створені на основі танцювальних
мелодій, танцювати та співати.
У кожного слов’янського народу є свої тради­
ційні народні танці, які відрізняються хореогра­
фією та музичним супроводом (грою на народних
інструментах). Це відноситься і до народних тан­
ців східних слов’ян.
Розглянь схему. Які з народних танців східних
слов’ян тобі відомі? Що ти про них знаєш?
94
Народні танцювальні мотиви часто ставали ос­
новою для написання професійних творів. Слов’ян­
ські композитори теж створювали музичні твори

95. на основі народних мелодій (обробка народної
музики) або складали твори, близькі до народних
(у народному дусі).
Послухай музичні твори, які лунають на танцю­
вальному фестивалі.
К. М’ясков. «Білоруський танець» (фрагмент).
O. Хромушин. «Фантазія на теми україн­
ських народних пісень» (фрагмент).
P. Щедрін. «Пустотливі частівки» (фрагмент).
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від танцювальних
мелодій.
2. Які танці ти уявляєш, слухаючи пісні?
3. Охарактеризуй мелодію кожного твору.
4. Які засоби музичної виразності допомогли
композиторам створити танцювальні мелодії?
5. Чи вдалося тобі, слухаючи композиції, визна­
чити, який із творів було створено на основі
української, російської та білоруської народної
музики?
6. Назви спільні та відмінні риси прослуханих
музичних творів.
Фантазія — музичний твір довільної
форми.
Частівка — коротка римована пісня,
переважно сатиричного або жартівливо­
го характеру. Створена для окремої осо­
би для вираження швидкоплинних почуттів
і настроїв.
95

96. Тема 2. Музика не знає кордонів
Костянтин М ’ясков — український
композитор та баяніст. Автор музики
до кінофільмів і телепостановок, опе­
рет, кантат, творів для оркестру та
ансамблів народних інструментів.
Олег Хромушин — російський
композитор, диригент, автор багатьох
пісень, музики до спектаклів, джазо­
вих п’єс, фантазій (наприклад, фан­
тазій на теми українських народних
пісень, фантазій на тему циганських
мелодій та на тему романсів росій­
ських композиторів тощо).
Родіон Щедрін — російський
композитор, автор балетів, опер,
ораторій, концертів, творів для ор­
кестру та фортепіано. Серед відомих
творів композитора — балети «Ка-
рмен-сюїта», «Анна Кареніна», «Дама
з собачкою», опера «Лоліта» та інші.
Послухай уривки творів ще раз. Спробуй
пальцями рук зобразити на парті танцюристів під
відповідні мелодії.
Заспіваємо білоруську народну пісню «Пере-
пілонька», супроводжуючи її танцем на стільці.
Вигадай рухи руками і ногами в такт музиці.
Ось ми і перейшли на ігровий майданчик, де
починається справжнє танцювальне змагання. По-
96

97. Танці східних слов’ян у професійній музиці
трібно об’єднатися у дві команди та виконати ком­
позицію з трьох танців. Передай рухами тіла осо­
бливості кожного з народних танців східних слов’ян.
Білоруський народний танець
«Бульба»
Російська народна пісня
«Зі в ’юном я ходжу»
Український народний танець «Козачок»
• Які народні танці східних слов’ян ти знаєш? Які
з них ти можеш затанцювати?
• Твори яких композиторів прозвучали на уроці?
• Які народні танці використали композитори у
своїх творах?
• Що таке фантазія і частівка?
• Виділи спільні та відмінні риси між мелодіями
танців східнослов’янських народів.
Послухай музичний альбом. Чи є серед музич­
них творів композиції, в основу яких покладено
народні танці?
Влаштуй танцювальний конкурс вдома.
97

98. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА
ЗАХІДНИХ СЛОВ’ЯН
Привіт, мій друже! Сьогодні я запро­
шую тебе у подорож країнами західних
слов’ян. Ми відвідаємо Польщу, Словач­
чину та Чехію. Поглянь, наші друзі в поль­
ському національному вбранні вже чека­
ють на тебе.
Польща — держава у Центральній Європі,
а польська музика — одна з найдавніших серед
слов’янських народів.
Варшава —
столиця Польщі
До популярних народних танців поляків відно­
сять полонез, краков’як, мазурку, оберек та інші.
ПО ЛЬСЬКІ НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМ ЕНТИ
98

99. Ф. Шопен. «Мазурка» ля-мінор.
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від польського
танцю.
2. Які риси відрізняють його від іншої танцюваль­
ної музики?
3. Чи схожа мазурка на українські танці?
г д
Мазурка — польський народний танець з
чітко визначеним ритмічним малюнком і різ­
кими акцентами на будь-яких долях такту.
Мазурка
Фридерик Ш опен— польський
композитор та піаніст. Автор бага­
тьох творів для фортепіано: нок­
тюрнів, сонат, прелюдій, концертів,
варіацій тощо. Серед усіх творів
композитора особливе місце зай­
має танцювальна музика (вальси,
мазурки, полонези тощо).
99

100. Тема 2. Музика не знає кордонів
Музична культура Словаччини і Чехії має спіль­
ні риси з музикою інших слов’янських народів.
Братислава —
столиця Словаччини
Прага —
столиця Чехії
Серед словацьких і чеських народних інстру­
ментів найвідомішими є фуяра, пастушачі дудки,
цимбали, флейта, волинка та інші.
Найпоширеніші народні танці словаків — фриш-
ка (швидкий танець), одземок (пастушачий танець,
типу козачка) тощо.
До чеських народних
танців відносяться чесь­
ка полька, соусєдка, фу-
ріант та інші.
Чеська полька
Я. Белла. «Святкова увертюра» (фрагмент)
у виконанні камерного оркестру.
Д. Кабалевський. «Празький концерт» (фраг­
мент).
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від музики.
2. Як ти вважаєш, чому увертюра називається
святковою?
100

101. Музична культура західних слов’ян
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодії творів.
4. Які картини ти уявляєш, слухаючи музику?
Концерт (від лат. concerto — змага­
юсь) — великий музичний твір для оркестру
та соліста.
Ян Белла — словацький компо­
зитор, диригент і педагог, органіст.
Один із засновників словацької ком­
позиторської музики. Його перу на­
лежать опери, вокально-симфонічні
та інструментальні твори.
Дмитро Кабалевський — росій­
ський композитор, педагог. У його
спадщині — опери, оперети, сим­
фонії, оркестрові поеми й сюїти,
інструментальні концерти, фортепі­
анна музика, камерні інструментальні
ансамблі тощо. Концерт для фор­
тепіано з оркестром №4 має назву
«Празький концерт».
ПОЛЬКА
Чеська народна пісня
Швидко
Jf l S— 1----------1------- ---------i n V -i
(сп ^ 4 Я-------Я--------------ш-------- -Р -------- Щ-------- І = 1 = 3 = S —
Н ----------1----------т -----------------------т -----------------------
Ся - є в не - бі со-неч - ко, со-неч - ко,
-n fi— І---------г К-і— — — Н -----1—^ і 11 1 ) І JГМ Р ш 2 2 £ т я _А __ А__• __ ж_____а
і
і
зо - ло - те - є до-неч - ко, до-неч - ко. Про-сить ві - тер
101

102. Тема 2. Музика не знає кордонів
- ± г - =Г= 5 ^ -, — і-----— 5= ---ч—
^ = 1
«1 J І ■" •! і ' = = = ^ — и — } і
хма-роч - ку, хма-роч - ку: «Гей, стан - цю - єм по-леч - ку,
т~
г- к 1 Л Г » 1 - • _г т * і г » ж* і * •______
УЦ ~ а Ш 1 я- * ^ ----- а -----
по-леч - ку!» Тра - ля - ля - ля, тра - ля - ля - ля!
1. 2.
У і і. я і.
^__ Л ^__ Л • Л__ 1___
Гт ^ ) ! •
^7 ^ — = — 4 ---- • — - 4 ________і - 4 4 - 4 4
Гей, стан - цю - єм по-леч - ку, по-леч - ку! / / по-леч - ку!
Сяє в небі сонечко, сонечко,
золотеє донечко, донечко.
Просить вітер хмарочку, хмарочку:
«Гей, станцюєм полечку, полечку!»
Приспів: *
Тра-ля-ля-ля, тра-ля-ля-ля!
Гей, станцюєм полечку, полечку! | Двічі
Струни скрипки тонкі, тонкі,
звуки флейти дзвінкі, дзвінкі,
* Другий рядок кожного приспіву повторює останній рядок по­
переднього куплету.
102

103. Музична культура західних слов’ян
грайте, труби, голосніш, голосніш,
танок буде веселіш, веселіш.
Приспів.
Руки самі хлопають, хлопають,
ноги самі тупають, тупають.
Дружить танець з піснями, піснями,
гей, співайте всі з нами, всі з нами!
Приспів.
В
Оксанка і Петрик запрошують на ігровий май­
данчик, де на нас чекає весела гра «Диригент».
Оберемо музикантів оркестру, які будуть імітувати
гру на улюбленому інструменті, та диригента.
Під музику чеської народної пісні «Полька» ди­
ригент буде керувати оркестром, а музиканти
зображатимують гру на інструментах.•
Полька (від чеськ. риіка — половина) —
чеський народний танець, який виконують у
швидкому русі.
ДИРИГЕНТ
Музична гра
• Які музичні інструменти та народні танці захід­
них слов’ян ти запам’ятав?
• Музика якого композитора тобі сподобалася
найбільше?
• Назви спільні та відмінні риси музичної культури
західнослов’янських народів.
Пригадай музику, яка лунала на уроці.
Заспівай чеську пісню «Полька» своїм рідним
та проілюструй її.
103

104. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА
ПІВДЕННИХ СЛОВ’ЯН
Привіт, мій друже! Сьогодні ми по­
мандруємо до країн, де живуть південні
слов’янські народи. Пригадай, які країни
відносяться до південної гілки слов’ян.
Оксанка і Петрик в болгарському
вбранні вже готові до подорожі.
Болгарія — держава, що знаходиться у Півден­
но-Східній Європі.
Болгарська музика сформувалася на основі
народної музичної культури слов’янських племен,
які населяли територію сучасної Болгарії багато
століть тому.
Софія — столиця Болгарії
Болгарські народні танці різноманітні за своїм
темпом і ритмом. Найбільш популярні масові тан­
ці — хороводи-танці, ручениця, що виконується у
швидкому темпі масово або невеликими групами,
хоро («Шопське хоро»), що виконується у повіль­
ному та швидкому темпі у супроводі народних ін­
струментів, та інші.
104

105. БОЛГАРСЬКІ
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
Гадулка Гайда Кавал
Болгарська народна пісня «Посадив полин я»
у виконанні дитячого хору.
П. Стайнов. Симфонічна сюїта «Фракійські
танці» («Ручениця»).
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Пригадай засоби музичної виразності. Які з них
роблять болгарську музику неповторною?
2. Охарактеризуй мелодії творів.
3. Порівняй, чи схожі народні болгарські мотиви з
авторською музикою.
4. Який танець ти уявляєш, слухаючи симфонічну
сюїту П. Стайнова?
Петко Стайнов — сліпий болгар­
ський композитор-піаніст. Його перу
належать симфонічні поеми, увер­
тюри і ціла низка хорових творів та
симфоній. Симфонічна сюїта «Фра­
кійські танці» складається із кількох
болгарських народних танців.
105

106. Тема 2. Музика не знає кордонів
Музична культура Хорватії черпає свої витоки
з фольклору слов’янських племен, що колись на­
селяли територію сучасної країни.
Загреб — столиця Хорватії
Серед музичної культури хорватів виділяєть­
ся тамбуриця — пісенно-танцювальний жанр на­
родної музики, що виконується під акомпанемент
струнного щипкового інструмента тамбури.
ХОРВАТСЬКІ
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
Гусле Берда Тамбура
106

107. Музична культура південних слов’ян
Хорватські народні пісні.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від музики.
2. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію творів.
3. Які характерні риси хорватської народної музи­
ки було відчутно у піснях?
4. Чи схожі пісенні мотиви південних слов’ян на
українські? Чим саме?
Виконуємо чеську народну пісню «Полька». За­
співай пісню під фонограму. Спробуй себе в ролі
соліста, а приспів виконай разом із друзями.
Оксанка і Петрик запрошують тебе на ігровий
майданчик. Пригадай назви нот. Прочитай речення:
«Я ДОдому ДОбіжу та ДО матері прийду. Д о­
рога моя матусю, дай ДО тебе пригорнуся».
Знайди ноту, яка сховалася в реченні, та пора­
хуй, скільки разів вона зустрілася в словах.
Спробуй скласти речення, в яких сховалися б
інші ноти.•
• Які національні особливості музики південних
слов’ян тобі запам’яталися?
• Чим особлива музика болгарського народу?
• Що характерно для музичної культури хорватів?
• Поділися своїми враженнями від уроку.
Послухай музичний альбом. Чи є серед тво­
рів музика, схожа на народні мелодії південних
слов’ян? Розкажи рідним про свою мандрівку.
107

108. КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ
ВЕСНЯНІ ПІСНІ
Добрий день, мій друже! Ми повертаємося з наших
мандрівок у рідну Україну і тут зустрічатимемо весну.
Сьогодні на нас та наших друзів чекає зустріч із весною,
піснями і народними звичаями українського народу.
Разом із пробудженням природи від зимового
сну починається цикл весняних свят, що супрово­
джується піснями, іграми та хороводами.
Увесь весняний цикл календарних свят пов’я­
зувався з початком польових робіт. Люди вірили,
що весна принесе їм щедрі дари, тому оспівували
її та закликали.
О. Новаківський. «Рання весна»
Веснянки та весняні обряди були поширені се­
ред усіх слов’янських народів, але в кожній країні
вони мали свої особливості.
Для українських веснянок, наприклад, характерні
багаторазові повторення однієї або двох поспівок
108

109. у межах невеликого діапазону, проста мелодія, за­
кликання весни тощо.
Веснянки «Янчику-білоданчику», «Прийшла
весна з квітами» у виконанні дитячого хору.
Л. Ревуцький. «Веснянка».
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від народних вес­
нянок. Хто їх виконував?
2. Яка веснянка лягла в основу твору Л. Ревуць-
кого?
3. Чи відрізняється веснянка композитора від во­
кальних творів? Чим саме?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
визнач мелодію кожного твору.
5. Яка веснянка тобі сподобалася найбільше?
Чому?
Г--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Веснянки — старовинні слов’янські об­
рядові пісні, пов’язані з початком весни
і наближенням весняних польових робіт.
У західних регіонах їх називали гагілками,
гаївками.
_________________________________________________________________
Лев Ревуцький — український ком­
позитор, педагог, музичний діяч. Се­
ред його творів — сонати, симфонії,
концерти для фортепіано, вокальні
твори та обробки народних пісень.
Л. Ревуцького вшановують як одно­
го з найвпливовіших діячів української
музичної культури.
109

110. Тема 2. Музика не знає кордонів
МАМИНА ПІСНЯ
Слова О. Вратарьова Музика О. Злотника
О т С т Б 7 О т
у Іи я-------- л ЧГт ^ Л ) > J_^__ К і > К і
Т ?— 4 У «Р і* 4 і J J —
При-ле - ті - ли бус - ли - ки із кра-їв да-л е - ких,
О т О т Е С тж Сгш стш е Є пі
у П7 ч Ч ‘ кД к ^ ^ > ч ч л ) > Г г
Г т ^ і ) 1 1 ) 1 ) 1
) ) а 4 А ___І ___ті__ А. 4 •1
при - ле - ті -
т ё
ПИ 3 ВІ1 - рі -
к
ю, бус - л
Б7
и - КИ -
к к
ле
9
- ле
-81 9 4
ки
Е
* 19 ч п Ч ч п
] ж 1! З і 1 к. -
Г т " к ' .і_ __2 _____ 0__ ш1 т 4 л ■ іі шу Т 1 - 'Іт уА___ )
«3 ■*
Пс
0 к
0
- ТО
С т
- ми-лись бус - ЛИ - КИ,
О пі
ГГ9 Ц
бо
А пі
~ 9
на кри-лаX нє
ч
:с
Б7
¥■ -щ
ПІ
1
У 1І* к
к л ч ^ ч )
г т ^ ) 1 л К J__ - __ *1
у Т _____ 4 ___ ~ 1 ) 11 п 11 1 - ^ — 'Та1 ^
кр ас -щ
Л і ^ т
ё
вес ну, с
1
і - І_
0 ш
4
це
-4]
Теп
і
ё
-по - то 0 - л
С пі
ек - су.
Апі ^
__У 11>________ ч _________ о_
^ к і Т і 1 к — 1 ч 1т т Т і’__11___ . 1 п 0___„ і ш1г т 0у Т ______ І~ 11 ~ __ о__о. ) 1) __ J__ і ж
Яе-л(
Л 1 0 7
Г 11 1І
3-ЛЄ-ЛЄ-ЧЄНЬ-КИ, бус-ли-
О, т О т
т у
ки-бус-ля - Тсз, кри-ла
О пі
країл ві-
1
ко - н
/
еч-ка
Ж І ^ п Ч
ХГ_к__ а ________ • 1
Ч жЧ ?___ё_ Т ^ 1л т л
" у г 19 1 п і ^ - ~~
сГ 1
бі - і
Л і с ііі
1
ія ха - ти. Лс
) ё
з-ле
А і
з-ле-г
її
е-чень - ки, бус-л
Б7
рр'
и-к и-бус-ля -
О пі
га,
.]/ 10 Т і п іК ^ т ^ 1) 1 •
Г т ^ Ч г ___ П 1_____ « • J
" у і ) - Т 1 1 т
«3 ■*о * У 1
при - ле - ті - ли со - неч - ко ко - ли - са - ти.
Прилетіли буслики
із країв далеких,
прилетіли з вирію,
буслики-лелеки.
Потомились буслики,
бо на крилах несли
110

111. Календарно-обрядові весняні пісні
красну весну, а іще
Теплого Олексу.
Приспів:
Леле-лелеченьки,
буслики-буслята,
крила край віконечка
біля хати.
Леле-лелеченьки,
буслики-буслята,
прилетіли сонечко
колисати.
Повернулись буслики —
чорно-білі крила,
повернулись буслики
та й заклекотіли.
«Ой лелече колесо,
кинуте у небо...» —
мама тихим голосом
нам співа про тебе.
Приспів.
Візьми фарби і створи на папері свою весня­
ну фантазію. Чи схожий твій малюнок на картину
Ю. Чумака «Веснянки»?
Ю. Чумак.
«Веснянки»
111

112. Тема 2. Музика не знає кордонів
Оксанка і Петрик запрошують нас на ігровий
майданчик. Хлопчики будуть створювати музич­
ний супровід до веснянки «Янчику-подолянчику»
за допомогою дзвіночків та маракасів. Дівчатка ж
спробують передати характер пісні за допомогою
танцю.
ЯНЧИКУ-ПОДОЛЯНЧИКУ
Українська народна веснянка
Помірно
о , .— п — ^ -----------------
— т---г — Т----гМ Р_£_т - ___ 1ф1 м - 1 1 1 1
4 9 — 4 —» -----ш-------
Ян - чи - ку-по-до-лян - чи - ку, по - плинь, по - плинь по Ду-
И ч Л
най - чи - ку, по - плинь, по - плинь по Ду - най - чи - ку.
ф . ^ ^ р ^ ^ ^ р ^ І^ 1 ^ р ^ і -1 ^ р ^
Р о з-ч е -ш и си ку - че - ри - ці та чор-нень - кі ті б р о -в и -ц і.
лліі'Лт Л І
Ян - чи - ку-по-до - лян - чи - ку, по - плинь, по - плинь по Ду - най - чи - ку!
112

113. Календарно-обрядові весняні пісні
ВЕСНЯНКА
Сонечку, сонечку, уставай!
Красну весну-дівоньку розбуджай!
Хай встає — косичиться у кіски,
наливає росоньки в пелюстки.
А ми тую росоньку із черемх
рученьками білими та й зберем.
А ми, весно, росоньку, як даси,
зберемо на личенько для краси.
Оксана Лятуринська
І. Труш.
«Гагілки»
• 3 якими народними піснями ми познайомилися?
• Назви характерні особливості веснянок.
• Чи притаманні веснянки лише для українців?
Обґрунтуй свою думку.
• У творчості якого композитора ми зустріли ін­
струментальну веснянку?
Заспівай рідним і друзям свої улюблені вес­
нянки.
Додай весняні народні пісні у свій пісенник
календарно-обрядових творів. Проілюструй нові
композиції.
113

114. О Б Р О Б К А Н А Р О Д Н И Х П ІС Е Н Ь
Добрий день, мій друже! Сьогодні Оксанка з Петри­
ком хочуть познайомити тебе з творами композиторів,
які займалися обробкою народної музики і створювали
професійні твори за допомогою засобів музичної вираз­
ності та спеціальних композиційних прийомів.
Здавна народна музика слов’янських народів
була тим музичним матеріалом, за допомогою
якого професійні композитори створювали власні
музичні шедеври.
Розглянь уважно схему про те, як народна му­
зика може стати професійною або професійною
у народному дусі.
Ш ЛЯХ п р о ф е с ій н о ї о б р о б к и
НАРОДНОЇ МУЗИКИ
114
Послухай музику і простеж, як мелодія народ­
ної пісні видозмінилася в композиторському творі.

115. Українська народна пісня «А вже весна»
у виконанні мішаного хору та оркестру україн­
ських народних інструментів.
М. Сільванський. Варіації на тему україн­
ської народної пісні «А вже весна».
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Розкажи про характер і настрій народної пісні.
2. Яким чином змінилася пісня в інструменталь­
ному творі? Що з нею відбулося?
3. Які характерні засоби музичної виразності
збереглися в обробленій композиції?
4. Як змінювалася мелодія пісні протягом твору?
Обробка народних пісень — видозмі­
нення народного твору на основі компози­
торського задуму.
Варіації (від лат. уагіаґю — зміна, різ­
новид) — музичний твір, де основна тема
зазнає різноманітних змін.
Микола Сільванський — україн­
ський піаніст, композитор та педа­
гог, автор балетів, симфонії, сюїти,
симфонічних казок, концертів, сонат,
музики для радіопередач. Більшість
творів композитор написав для дітей.
У варіаціях може змінитися темп, ритмічний ма­
люнок, регістр, динаміка твору. Послухай варіації
М. Сільванського ще раз. Скільки разів змінюва­
лася мелодія? Що в ній змінилося і яким чином?
115

116. Тема 2. Музика не знає кордонів
К. Дебюссі. Симфонічна сюїта «Весна».
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від сюїти.
2. Які інструменти звучали у композиції?
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію сюїти.
Клод Дебюссі — французький
композитор, піаніст і диригент, му­
зичний критик. Його перу належать
опери, балети, кантати, камерно-ін­
струментальні ансамблі, твори для
фортепіано тощо.
Оксанка і Петрик запрошують тебе на зустріч із
весною в картинну галерею. Розглянь репродук­
ції картин. Які з них можуть бути ілюстраціями до
творів, які ми сьогодні слухали?
ГА Л ЕРЕЯ ВЕСНЯНИ Х КАРТИН
116

117. Заспіваємо разом «Мамину пісню» О. Злот-
ника.
Навесні українська молодь збиралася на лугах
чи біля річок та водила хороводи, проводила вес­
няні ігри, які супроводжувалися піснями.
Ось і нас Оксанка та Петрик запрошують на
весняний ігровий майданчик. Заспівай разом із
однокласниками веснянки та поводи хоровод.•
• Що нового про веснянки та їхні обробки ми сьо­
годні дізналися?
• Як назвивається видозмінення народної музики?
• Що таке варіації?
• Що може змінюватися у варіаціях?
• Поділися своїми враженнями від уроку.
Намалюй весняну ілюстрацію. Якою музикою
ти озвучиш свій малюнок? Розкажи про це своїм
рідним та друзям.
117

118. К А Л Е Н Д А Р Н О -О Б Р Я Д О В І П ІС Н І У
П Р О Ф Е С ІЙ Н ІЙ М У З И Ц І
Привіт, мій друже! Сьогодні на нас та наших друзів
чекає зустріч із музикою Петра Чайковського. Я запро­
шую тебе до подорожі на природу, де ми послухаємо
чудову музику весни.
Н. Третьякова.
«Проліски»
П. Чайковський. Фортепіанна п’єса «Кві­
тень» («Пролісок»).
П. Чайковський. Фінал концерту для форте­
піано з оркестром №1.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Що допомогло композитору створити весня­
ний настрій у музиці?
2. Які музичні інструменти звучали у творах?
3. Яку картину природи тобі навіяли композиції
П. Чайковського?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію концерту.
5. Пригадай, що таке обробка народних пісень.
118

119. Петро Чайковський — російський
композитор, диригент і педагог. Про­
відними сферами творчості компози­
тора були опера та симфонія, проте
він писав музику майже у всіх жанрах.
П’єса «Пролісок» входить до циклу
фортепіанних п’єс під назвою «Пори
року». Цикл включає 12 п’єс відповідно до кілько­
сті місяців, кожна з них має свою окрему назву та
епіграф із віршів поетів.
Українська народна пісня «Вийди, вийди, Іван­
ку» лягла в основу концерту №1 П. Чайковського.
Розглянь галерею весняних квітів. Які з них ти
бачив у лісі? Обери малюнок, який, на твою дум­
ку, найбільше підходить до фортепіанної п’єси
П. Чайковського.
119

120. Тема 2. Музика не знає кордонів
ВИЙДИ, ВИЙДИ, ІВАНКУ
Українська народна пісня
Весело, жваво
__У._о___ __ J $— ^ 1^1О і ш ^ * ж А Р ? Р МгМ о__»_____Г_______________ Г ___Р______ т_____Г_____Р________ Г_____Р____
^1 ч ^ і “ І ------------Іч__ ,|--------
Ви - йди, ви - йди, І - ван - ку,
К і ї---- іґ^—Н
$г г Гза - спі - ваі
% і $
І^Гл нам
ігг
'Г^І г І^г 1вес - ня нку.
11 і і
^ Г Г гЗи - му - Вс
і 1 «
и- ли, ж
1 Г 1 ^ ^з спі - ва - ли,
11 і ~ її
§ Г Г Г І^г ІГ Г - 11вес - ни до - жи - да - ли.
Вийди, вийди, Іванку,
заспівай нам веснянку.
Зимували, не співали,
весни дожидали.
Ой ти весно, наша весно,
а що ти нам та й принесла?
— Зеленую травиченьку
і зіллячко запашненьке.
Малим дітям — по яблочку,
старим бабам — по ціпочку,
коробочку з веретенцями,
скриню з червінцями.
Усім газдам — по кийочку,
а хлопчатам — по батіжку.
Молодицям — по серпочку,
а дівчатам — по віночку.
120

121. Календарно-обрядові пісні у професійній музиці
Оксанка і Петрик хочуть познайомити тебе з
«Вербовою дощечкою» — давньою весняною грою.
У давнину в цю гру грали таким чином: дівчата
ставали у два ряди, лицем одна до одної, бралися
з тою, що навпроти, за руки і утворювали таким
чином «дощечку», по якій ішла дівчинка-підліток.
Гра супроводжувалася співом.
Наша гра буде трішки видозмінена. Під мело­
дію пісні дівчинка, яку ми оберемо, буде ходити
по колу і пританцьовувати. Потім вона має обрати
того, хто буде виконувати наступний таночок.
ВЕРБО ВА Я ДОЩ ЕЧКА
Українська народна пісня
Помірно
Д І о -----К— К— 1--------К— г н 1-І--------к— —і—г— — І-------1) л 1) л V V 1АН 7 А N Я Я Я , я ) ш • ' 1 Л я
цу 4 1
ЦДІ 1------------
Вер-бо - ва - я до - щеч-ка, до - щеч-ка, до-щеч-ка,
На всі бо - ки ле - лі - є, ле - лі - є, ле - лі - є,
XV у Ь Ь Ь У к
Т і' х ^ т * ’ —Я -------*---Я --- і] 1] J-----Чпо ній хо-дить Нас - точ - ка, Нас - точ - ка, Нас-точ-ка.
звід - ки ми - лий на - ді-йде, на - ді-йде, н а -д і-й д е .
• У яких творах звучала весняна мелодія?
• Яким чином мелодія може зображати весняний
настрій?
• Яку пісню ми вивчали на уроці?
• Як змінилася українська веснянка у концертному
творі П. Чайковського?
• Розкажи про свої враження від уроку.
Створи власну веснянку і подаруй її своїм рід­
ним.
121

122. МУЗИКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ
Урок узагальнення знань
Привіт, мій друже! Сьогодні на тебе та наших друзів
чекає мандрівка Країною музичного мистецтва. Веселий
потяг зупинятиметься на тих станціях, де ти зможеш пе­
ревірити свої знання.
СТАНЦІЯ «П ІД БЕРИ М ЕЛОДІЮ »
Я запрошую тебе на першу станцію.
Упізнай за малюнком пісню та проплескай
її ритмічний малюнок у долоні. Чи зможуть
твої однокласники вгадати назву пісні?
122

123. СТАНЦІЯ
«ТАНЦЮ ВАЛЬНИЙ МАЙДАН»
Розглянь ілюстрації, на яких зображено
фрагменти різних танців, та пригадай їхні
назви.
Зобрази рухами тіла танець так, щоб
його впізнали твої однокласники.
123

124. Тема 2. Музика не знає кордонів
СТАНЦІЯ «ЗНАВЦІ МУЗИКИ»
Пригадай мелодії, які ми слухали на
попередніх уроках, а тоді уважно роз­
дивись таблицю.
Підбери до кожного музичного твору
його автора або характеристику.
Слов’яни Автор музики Назва твору
Україна * Л. Ревуцький
* М. Сільванський
* Українська
народна пісня
* Українські
веснянки
* «Веснянка»
* «Реве та стогне
Дніпр широкий»
* Варіації на тему
української
народної пісні
«А вже весна»
* «Янчику-
білоданчику»
* «Прийшла весна
з квітами»
Східні * С. Рахманінов
* К. М’ясков
* 0. Хромушин
* Р. Щедрін
* «Білоруський
танець»
* «Пустотливі
частівки»
* Концерт для
фортепіано
з оркестром №3
* «Фантазія на
теми українських
народних пісень»
124

125. Музика слов’янських народів. Урок узагальнення знань
Західні * Я. Белла
* Ф. Шопен
* «Мазурка» ля-мінор
* «Святкова увертюра»
Південні * Болгарська
народна пісня
* П. Стайнов
* «Фракійські танці»
(«Ручениця»)
* «Посадив полин я»
СТАНЦІЯ «КАРАОКЕ»
Пригадай, які пісні ми вивчали упро­
довж нашої подорожі слов’янськими
країнами.
Заспівай пісню, яка тобі найбільше
сподобалася.
Заспіваємо українську народну пісню «Вийди,
вийди, Іванку».
• Назви особливості народної музики слов’ян.
• Які спільні та відмінні риси музичної культури
слов’янських народів ти знаєш?
• Які народні танці слов’янських народів тобі відомі?
• 3 якими календарно-обрядовими піснями вес­
няного циклу ми познайомилися?
• Чи може музика перенести нас в іншу країну?
Обґрунтуй свою думку.
• Які веснянки ти знаєш?
• Що таке обробка народних пісень? Які компози­
торські обробки ми слухали упродовж останніх
уроків?
Послухай народні пісні слов’ян. Проілюструй
пісню, яка тобі найбільше сподобається.
125

126. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ЄВРОПИ.
ІТАЛІЯ
Привіт, мій друже! Сьогодні ми розпоч­
немо подорож Європою і відвідаємо Італію.
Зробити це нам допоможе музика, адже
вона не знає кордонів. А ось і Оксанка та
Петрик в італійських національних костюмах.
Музиці країн світу властиві специфічні риси, які
тісно пов’язані з народними традиціями і символі­
кою, з побутом, історією, світоглядом кожної нації.
Кожен народ має свою музичну мову, яка зрозу­
міла усім без перекладу. Мотиви пісень і танців ви­
ражають почуття й образи народного світобачення.
На основі народного фольклору композитори
створюють професійну інструментальну музику за
допомогою різноманітних засобів музичної вираз­
ності та композиторських прийомів.
Упродовж кількох наступних уроків ти будеш
знайомитися з музичною культурою Європи, а
розпочнемо ми нашу музичну мандрівку з Італії.
У музичній культурі Італії, що має давню та ці­
каву історію, особливе місце займають народні
ліричні пісні: віланели, сициліани, вілоти та інші.
Традиційні пісні та танці виконувалися під аком­
панемент гітари, скрипки, свирілі або мандоліни.
До італійських народних танців відносяться та­
рантела, салтарелло, полька, граціозний танець
«Монферіні», веселий танець «Гальярда» тощо.
Музика Італії насичена енергією, темперамен­
том та ліризмом.
126

127. ІТАЛІЙСЬКІ
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
Лютня Гітара
Лаунеддас
(тристовбурна свиріль)
С. Рахманінов. «Італійська полька».
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від прослуханого
твору.
2. Який танець ти уявляєш, слухаючи музику?
3. Які характерні ознаки польки були відчутні у
творі?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію польки.
5. Пригадай, що ти знаєш про композитора
С. Рахманінова.
127

128. Тема 2. Музика не знає кордонів
Нашу мандрівку ми розпочнемо з Венеції, що
розташована на північному сході Італії.
Венеція — місто на воді. Води каналів заміню­
ють міську проїжджу частину. Людей перевозять
човнярі на барках (своєрідних човнах). У Венеції
завжди панує чарівна і невимовно святкова ат­
мосфера.
Дж. Каналетто. «Венеція»
М. Глінка. «Венеціанська ніч».
М. Лисенко. «Баркарола».
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Розкажи про музику, яка супроводжувала нас
у Венеції. У чому її особливість?
2. Поділися своїми враженнями від твору М. Глінки.
3. Які засоби музичної виразності створили кар­
тину води та руху на човні?
4. Порівняй твори композиторів. Назви їхні спільні
та відмінні риси.
5. Що ти уявляєш, слухаючи музичні твори?
128

129. Музична культура Європи. Італія
Баркарола (від італ. Ьагка — човен) —
вокальний або інструментальний музичний
твір, що має мрійливо-ліричний характер,
зі спокійною мелодією на фоні розміреного
супроводу, що створює відчуття колисання
на воді.
Михайло Глінка — російський
композитор, співак, викладач вока­
лу, засновник російської компози­
торської школи. У його творчому до­
робку — понад 60 романсів і пісень,
численні симфонічні та камерно-ін­
струментальні твори, опери тощо.
Розглянь репродукцію картини відомого росій­
ського художника І. Айвазовського. Який музич­
ний твір можна проілюструвати картиною? Помір­
куй, чи співзвучний музичний твір із живописним.
Візьми пензлик та акварельні фарби. Намалюй
власну ілюстрацію до музичного твору, який тобі
більше сподобався.
129

130. Тема 2. Музика не знає кордонів
СПРАВЖ НІЙ ДРУГ
Слова М. Пляцковського Музика Б. Савельева
Переклад О. Пархоменка
Dm А 7 Dm
т щДруж - ба ві - дда - на
D7 Gm
не зла
h h-------«і-------м—
З J * if
ма - є - ться,
С7
н е р о з
kJ1J J) і Ш Ш В
кле - І - ться
D 7
ВІД д о - щ у и н е - го д .
Gill С7
Друг в бі - ді не
F
^ а Ь J
г г ір щли - шить, щи - рим сло - В О М ВТІ - шить,
та кии В ІН , не зрад ли вии,
А 7
справ Ж Н ІИ
1.F 2.D 111
II h і II
ДРУГ! / / друг!
Дружба віддана не зламається,
не розклеїться від дощу й негод.
Друг в біді не лишить, щирим словом втішить,
отакий він, незрадливий, справжній друг.
Двічі
Ми посваримось — і помиримось,
«Нерозлийвода!» — кажуть всі навкруг.
Вдень чи ніч негожу друг мені поможе, —
отакий він, незрадливий, справжній друг.
Двічі
130

131. Музична культура Європи. Італія
Друг завжди мене прийде виручить,
він не жде подяк і не жде послуг.
Буть комусь в пригоді в будь-якій погоді —
отакий він, незрадливий, справжній друг.
Двічі
Оксанка і Петрик запрошують нас до танцю.
Об’єднайтеся в пари та затанцюйте італійську та­
рантелу.
Чи знаєш ти, що тарантела — це італійський
народний танець, який виконують у швидкому,
стрімкому темпі? Танець багатий на підскоки, він
виконується однією або кількома парами.
• Чим особлива музика кожної країни?
• Чому ми розуміємо музичну мову інших народів
без перекладу?
• Які особливості італійської народної музики?
• Назви народні музичні інструменти італійців.
• Поміркуй, чи споріднена музика Італії з укра­
їнською музикою. Чим саме? Обґрунтуй свою
думку та наведи приклади.
Послухай музичний альбом. Чи є серед творів
музика з італійськими народними мотивами?
Проілюструй пісню, яка тобі найбільше сподоба­
ється.
131

132. Тем а 2. Музика не ан.че кордонні
Дружба віддана не зламається,
не розклеїться від дощу й негод.
Друг в біді не лишить, щирим словом втішить,
отакий він. незрадливий, справжній друг.
Д в іч і
Ми посваримось — і помиримось,
«Нерозлийвода!» — кажуть всі навкруг.
Вдень чи ніч негожу друг мені поможе, —
отакий він, незрадливий, справжній друг.
Друг завжди мене прийде виручить,
він не жде подяк і не жде послуг.
Буть комусь в пригоді в будь-якій погоді —
отакий він, незрадливий, справжній друг.
Д в іч і
Д в іч і
т

133. Музична культура Європи. Італія
Оксанка і Петрик запрошують нас до танцю.
Об'єднайтеся в пари та затанцюйте італійську та­
рантелу.
Чи знаєш ти, що тарантела — це італійський
народний танець, який виконують у швидкому,
стрімкому темпі? Танець багатий на підскоки, він
виконується однією або кількома парами.
Тарантела
• Чим особлива музика кожної країни?
• Чому ми розуміємо музичну мову інших народів
без перекладу?
• Які особливості італійської народної музики?
• Назви народні музичні інструменти італійців.
• Які італійські народні пісні та танці стали осно­
вою для професійних творів композиторів?
• Поміркуй, чи споріднена музика Італії з укра­
їнською музикою. Чим саме? Обґрунтуй свою
думку та наведи приклади.
Послухай музичний альбом. Чи є серед творів
музика з італійськими народними мотивами?
Проілюструй пісню, яка тобі найбільше сподоба­
ється.
133

134. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ЄВРОПИ.
УГОРЩИНА
Привіт, мій друже! Наша подорож Європою триває.
Сьогодні на нас чекає зустріч із музичною культурою
Угорщини.
Угорщина — держава в Центральній Європі, її
столицю Будапешт називають перлиною Дунаю.
Угорщину з усіх боків оточують гори. Якщо диви­
тися на цю країну з висоти, то її територія здаєть­
ся схожою на велике, неправильної форми блюд­
це з пагорбкуватим дном.
Б уд апеш т — сто ли ц я У горщ ини
Угорці — гостинний, романтичний і дуже музич­
ний народ із давньою історією та своєрідною, ці­
кавою культурою.
Серед угорських народних танців виділяються
в е р б у н ко ш , танець із т опірцями, із ш а б л я м и , ч а р ­
д а ш та інші.
134

135. У ГО РС ЬК І М УЗИ ЧН І НАРОДНІ ІН СТРУ М ЕН ТИ
Ф уруйя
Ц итра
К обоз
Тарогато
У го р ські цим бали
Витоки музичної культури Угорщини — в її ба­
гатому музичному фольклорі.
Формування народного музичного стилю угор­
ців пов’язане із в е р б у н к о ш е м — це стиль угор­
ської танцювальної музики, що виник внаслідок
злиття старовинних угорських народних жанрів
під впливом слов’янських і циганських музичних
стилів. Із вербункоша розвинувся угорський та­
нець чардаш.
Переглянь уривки угорських народних танців.
Які їхні характерні риси було помітно? Які спіль­
ні та відмінні риси між українськими та угорськи­
ми народними танцями?
135

136. Тем а 2. Мулика не знак кордонів
3. Кодай. Чардаш із опери «Харі Янош» у
виконанні симфонічного оркестру.
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від угорського
танцю.
2. Яким ти уявляєш бравого солдата Яноша?
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності
твору.
4. Розкажи про настрій та мелодію чардаша.
5. Чи вдалося композитору створити настрій
народного танцю та передати національний
колорит угорців?
Золтан Кодай — угорський компо­
зитор і музикознавець. Автор духових,
оркестрових і камерних творів. Ко­
ріння його творчості сягає в угорську
народну музику. Одним із найвідо-
міших творів композитора є героїко-
комічна опера «Харі Янош».
Х а р і Я н о ш — герой угорсь­
кого фольклору, бравий солдат
і жартівник. В опері він розпо­
відає усім про свої «подвиги-
походеньки», висміює панів,
розказує про кмітливість наро­
ду і його таланти. Уся мелодика
твору побудована на угорсько­
му народному фольклорі.
Дуже яскраво в опері лунає
угорський народний танець чардаш.
136

137. Музична культура Європи. Угорщина
М
Чардаш — традиційний угорський на­
родний танець, який складається з двох
контрастних частин: повільного чоловічого
танцю у колі та швидкого, запального пар­
ного танцю.
Чардаш має гостру ритміку та яскраву мело­
дію. Чардаш танцюють чоловіки й жінки. Жінки
найчастіше одягнені в традиційні широкі спідниці
яскраво-червоного кольору, які під час кружляння
набувають характерної форми.
БУДОВАЧАРДАША
1 частина
Повільний темп,
танцюють чоловіки
у колі (л а ш ш у)
2 частина
Швидкий та запальний
темп, танцюють пари
(ф р іш )

138. Тем а 2. Мулика не знак кордонів
Й. Брамс. «Угорський танець №2».
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від угорського
танцю.
2. Які характерні особливості ритму роблять його
незабутнім?
3. Які рухи можуть виконувати танцюристи під
таку музику? Уяви танцюристів та розкажи про
їхній танок.
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію танцю.
5. Чи схожа музика Й. Брамса на танцювальні мо­
тиви східних слов’ян?
Йоганнес Брамс — німецький
композитор, піаніст і диригент, автор
камерної та симфонічної музики, тво­
рів для фортепіано та хорів. Багато
його творів стали ключовими в сучас­
ному концертному репертуарі.
«У го р ські танці» були написані для
фортепіано в 4 руки, а потім компо­
зитор переклав їх для оркестру.
«Угорські танці» — це цикл, який складається з
10 танців. Відомим став «Угорський танець N92».
Підготуй акварельні фарби або олівці. Зобрази
настрій музичного твору кольоровими штрихами
або плямами.
Заспіваємо разом пісню Б. Савельева «Справ
жній друг».
138

139. Музична культура Європи. Угорщина
Візьми маракаси та створи музично-ритмічний
супровід до пісні.
Оксанка і Петрик запрошують на танцювальний
майданчик.
Візьміться за руки та
станьте в коло — ви будете
танцювати угорський чар­
даш. Спочатку танцюйте по­
вільно, відповідно до темпу
музики. У другій частині
чардашу потрібно швидко
знайти собі пару та викона­
ти разом імпровізацію у но­
вому ритмі.•
• Про які особливості угорської народної музики
ми дізналися на уроці?
• Які угорські народні інструменти ти знаєш?
• Що таке вербункош?
• Дай визначення чардашу.
• Назви особливості цього народного танцю.
• Які композитори використали народні угорські
мотиви у своїх музичних творах?
• Що, на твою думку, є спільного і відмінного між
угорською та українською музикою?
• Розкажи про свої враження від уроку.
Послухай музичний альбом. Чи є серед пісень
твори, мотиви яких схожі на угорську музику?
Пригадай мелодію чардаша. Виконай для своїх
рідних танець-імпровізацію.
139

140. §
МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ЄВРОПИ.
ФРАНЦІЯ. ФІНЛЯНДІЯ
Привіт, мій юний друже! Сьогодні на
нас чекає дивовижна подорож у Францію
та Фінляндію. Оксанка і Петрик розка­
жуть нам про музичну культуру цих країн.
Поглянь, вони вже вбралися у французь­
кий народний одяг та готові до подорожі.
Франція — держава на Заході Європи.
П ариж — сто лиця Ф р а н ц ії
Французька культура — різноманітна, з багатою
історією. Французька музика бере свій початок з
фольклору кельтських і германських племен, які
жили у давні часи на території нинішньої Фран­
ції. На неї впливали також взаємодії з культурами
інших європейських народів, зокрема італійською
та німецькою.
1-40

141. Серед французьких народних танців найвідомі-
шими є ф а р а н д о л а , б у р е , р и г о д о н , менует , гавот
та інші.
Менует — старовинний
французький танець. Спочат­
ку це був сільський танок, але
потім менует з’явився при дво­
рі французького короля і став
основним придворним танцем
Х/ІІ-Х/1ІІ століть. Менует нази­
вали «королем танців».
ФРАНЦУЗЬКІ
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
Корнємюз
(волинка)
Флажолет Серпент Цистра
В.А. Моцарт. Варіації на тему французької
пісні.
В.А. Моцарт. «Менует ре-мажор».
141

142. Тем а 2 М у т і в * ікає кордит*
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від музичних творів.
2. Пригадай, що таке варіації. Як змінюється му­
зика у варіаціях? Прослідкуй за її розвитком.
3. Розкажи про характер старовинного танцю.
4. Які рухи танцюристів ти уявляєш під цю музи­
ку?
5. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію творів.
/ V і Вольфґанґ Моцарт — австрійський
' композитор, скрипаль, диригент, пред-
У І ч ставник віденської класичної школи.
Його перу належать численні симфо-
’ нії, опери, концерти, велика кількість
інструментальних творів.
ПАСТУШОК
Ф ранцузька народ на пісня
М2

143. Муянпна культура Європи. Франція, Фінляндія
Чуєш, грає пастушок,
кличе вівці на лужок.
Тільки небо запалає,
вийде в поле та й заграє:
«Ту-ру, ту-ру, та-ра-ра,» —
чути з нашого двора.
Трави срібні від роси,
скрізь пташині голоси.
Соловейко сів на гілку,
в руки хлопець взяв сопілку:
«Ту-ру, ту-ру, та-ра-ра,
нам на луки вже пора».
Ми вирушаємо далі — у Фінляндію. Це держа­
ва на Півночі Європи.
Ге л ьсін кі — сто ли ц я Ф ін л я н д ії
Найдавніший пласт фінської музики пред­
ставлений народними піснями: пастушими на­
граваннями на берестяних ріжках і різноманіт-
143

144. Тем а 2 М у т і в * ікає кордит*
б них дудках, короткими піснями з імпровізацією
речитативного характеру та героїчними пісня­
ми — рунами.
Фінській музиці притаманні імпровізаційність,
танцювальність і велика емоційна насиченість.
Серед народних музичних інструментів най­
більше виділяється кант еле — фінський струнний
щипковий інструмент, що схожий на гуслі.
Кантеле
Фіни полюбляють танцювати ф ін сь ке танго,
ф ін с ь к у п о л ьку, в е р б у н к о ш та інші танці.
Я. Сібеліус. Симфонічна поема «Фінляндія».
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Що ти уявляєш під час слухання твору?
2. Які характерні особливості фінської музики було
відчутно у творі?
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію прослуханої композиції.
4. Чи схожий цей твір на мотиви українських на­
родних пісень?
5. Чи сподобався тобі цей твір? Чим саме?
144

145. Ы умпна культура Європа Франція. Фінляндія
Ян (Жан) Сібеліус — фінський ком­
позитор шведського походження. Вва­
жається одним із найвизначніших ком­
позиторів Фінляндії. Автор симфоній,
увертюр, поем та інших творів.
ПАСТУШОК
М узична гра
Пограй разом із пастушком, про якого ми ви­
вчили пісню. Один із твоїх однокласників буде імі­
тувати гру на сопілці, а інші виконуватимуть пісню
у супровіді маракасів. Вигадай із друзями польку
та затанцюй її разом із пастушком.
• Назви особливості французької та фінської на­
родної музики.
• Які музичні інструменти та танці цих народів тобі
відомі?
• Поміркуй, чи пов’язані між собою французькі та
українські народні пісні.
• Розкажи про свої враження від подорожі.
Розглянь репродукцію
картини. Що, на твою думку,
є спільного та відмінного між
музикою та живописом?
/. Левгтан.
• С утін ки. Ф ін л ян д ія•
Намалюй ілюстрацію до музичних творів про
Францію.
145

146. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА
БАЛТІЙСЬКИХ КРАЇН
Привіт, мій друже! Сьогодні ти познайомишся з му­
зичною культурою Балтійських країн: Латвії, Литви та
Естонії. Ці країни знаходяться на Півночі Європи та оми­
ваються Балтійським морем.
Любов до рідної землі, що втілилась у музиці,
піснях, танцях, поезії та в інших видах мистецтва,
є важливою рисою народної культури Балтійських
країн. Тут шанують та оберігають власну націо­
нальну музичну культуру. Співуча душа прибал-
тів особливо виразно відобразилася в пісні. У цих
країнах з особливою увагою ставляться до пісен­
них фестивалів і свят.
Масовий танок та виконання народних пісень
великим хором — це традиція балтійських народ­
них свят і гулянь. Для більшості танців характерна
симетричність малюнка і рухів. Останні — легкі та
м’які, а стрибки невисокі та плавні.
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
БАЛТІЙСЬКИХ КРАЇН
Скудучай Канклеси
146

147. Литовська народна пісня «Добрий мірош­
ник».
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від литовської
народної пісні.
2. Що ти уявляєш, слухаючи музичний твір?
3. Який характер мелодії пісні?
4. Охарактеризуй засоби музичної виразності
твору.
5. Чи сподобалася тобі пісня? Чим саме?
Підготуй акварельні фарби або кольорові олів­
ці. Зроби ілюстрацію до прослуханої пісні за до­
помогою кольорових штрихів.
Естонський народний танець «Тульяк».
К. М’ясков. «Литовський танець».
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від прослуханих
творів.
2. Які особливості народних танців відчувалися у
творах?
147

148. Тем а 2. Музика ае щ е еоддішш
3. Охарактеризуй мелодії та засоби музичної ви­
разності творів.
4. Поміркуй, які спільні та відмінні ознаки між ук­
раїнськими народними танцями та тими, які
щойно звучали.
5. Розглянь ілюстрацію. Чи таким ти уявляєш ес­
тонський народний танець, слухаючи музику?
ПІВНИК
Л атвійська н арод на пісня
Не поспішаючи
К Д - Г - > ■ - р 4 - і , .і
Л : і ' і ' і : І : і : і — ± ~ Т І --------І —
V
Тіл,-ки ра-нок си -н*й еста-не на зо - рі.
ку. ся - вад. ра - но ді - ток Я - дій - май
не

149. Муинчнн культура Балтійських країн
Тільки ранок синій встане на зорі,
кукуріка півник дзвінко на дворі.
П р и с п ів :
Дзвінко, півнику, співай,
рано діток підіймай. Д в іч і
Завтра починаються у нас жнива,
буде працювати в полі вся рідня.
П р и сп ів .
Будем в полі дружно жати ми ячмінь,
буде чутно нашу пісню в далечінь.
П р и с п ів .
Нам потрібно завтра теж раніше встать,
бо ніяк не можна в день такий відстать.
П р и сп ів .
Оксанка і Петрик запрошують на ігровий май­
данчик. Тут на тебе чекає півник із пісні, яку ми
щойно вивчили. Хтось із твоїх однокласників буде
півником і будитиме всіх, а інші співатимуть і руха­
ми тіла відтворюватимуть слова пісні.
• Які народні музичні інструменти та танці прибал-
тів ти знаєш?
• Музика якого композитора створила образ ли­
товського народного танцю?
• Чи схожа музика балтійських народів на мотиви
українських народних пісень?
Послухай музичний альбом. Чи є серед творів
ті, що нагадують музику балтійських народів? За­
пам’ятай авторів та виконавців музичних творів.
»49

150. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА КРАЇН АЗІЇ.
ТУРКМЕНІСТАН. УЗБЕКИСТАН
Привіт, друже! Наша музична по­
дорож країнами світу продовжується.
Сьогодні ми розпочнемо мандрівку кра­
їнами Азії.
Азія — найбільша за площею та на­
селенням частина світу, вона поділяєть­
ся на декілька частин.
Поглянь, Оксанка та Петрик у національному
туркменському вбранні чекають на тебе, адже
наша мандрівка розпочинається з Туркменістану.
А ш га б а т — сто ли ц я Туркм еністану
Туркменістан — держава в Центральній Азії.
Туркменська музична культура у своїй основі
має народні мотиви і традиції та характеризується
особливим звучанням зі складними розмірами та
прийомами гри на народних інструментах.
Народна туркменська музика, як і слов'янська,
містить у собі календарно-обрядові та соціаль­
но-побутові пісні.
150

151. ТУРКМЕНСЬКІ
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
Д ут ар Т уй дук К о б у з Г ід ж а к
Розглянь ілюстрацію туркменського танцю. По
рівняй його рухи з українськими народними тан
цями.
Калейдоскоп народних туркменських пісень.
К. М ’ясков. «Туркменський танець».
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Які мотиви народної туркменської музики було
відчутно у творах?
2. Чи вдалося композитору створити образ танцю?
Які особливості туркменського танцю пролуна­
ли в музиці?
3. Порівняй українські музичні мотиви з туркмен­
ськими. У чому, на твою думку, полягає різниця
між ними?
151

152. □Й!
Тем а 2. Музика не янад кордонів
Ми мандруємо до Узбекиста­
ну. Музична культура узбеків заро­
дилася дуже давно та тісно пов’я­
зана з музичною культурою всієї
Центральної Азії. В основі узбець­
кої народної музичної творчості —
спів і гра в унісон.
Таш кент — сто лиця У збекистану
УЗБЕЦЬКІ НАРОДНІМУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
Д д й р а К а р н а й С у р н а й Н агора
Мавриги — унікальний музично-поетичний і
танцювальний жанр народно-професійної музики
в Узбекистані. Цей стиль має унікальні колоритні
мелодії, у ньому поєднуються спів, танець і зву­
чання національних інструментів.
152

153. Музична культура країн Ааії. Туркменістан, Узбекистан
Узбецька народна пісня-танець «Мавриги»
(відеоперегляд).
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Поділися своїми враженнями від твору.
2. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію твору.
3. Які особливості мавриги тобі вдалося виділити?
и
У країнах Азії поширеними є ансамблі м а ш о -
кля, що схожі на троїсті музики України. До скла­
ду такого ансамблю в Узбекистані й Таджикистані
входять інструменти сурнай, краю, нагора.
До цікавих вокальних прийомів виконання пі­
сень відносять с е к д и р м е к (довге виконання звуку
«і-і-і»), д ж у к -д ж у к (повторення голосного звука з
горловим призвуком); в інструментальній музиці
поширені прийоми ч а й ка м а к (зміна сили звучан­
ня, тембру і висоти дутара), я н л а н м а к (ехо, коли
долонею торкаються струн) та інші.
Унісон — одночасне звучання двох або
декількох звуків інструментів або голосів
однакової висоти.

154. Тем а 2. Музика и Ш £ Ю (и (ш
іт РІДНІЙ ВЧИ ТЕЛЬЦ І
Слова Л. Забашти Музика В.Таловирі
лю -бимди-ви - ТИ-СЯ В О -НІтво-І. Сте - ли-тьсяз до - мудо
О т О т О т А 7 О т
+ ї, ЇІ'" г г І:Гг Г ; 'Г Г и гшко-лидо-ро -га. їл о - ва тво-я, якдзвін-кі ру-ча -І.
О т І , О т
ЗІ - йдем, як ру - жі. ми Із лю-бо-ві І лас - ки,
А Н т . , С7 3 . V
}
вчи - тель-ко на - ша.
07 КВІ - ТИ СЬО- ГОД - НІ прий-ми.
* — .? ОтА и І -1 - І Ч т
І 11 Г 1 р Р і : - С І№ г п г щ
Йде - мо в ж и т - тя Із ди-тя-чо-1 мрі-і І каз - ки,
Вчителько наша, добра і строга,
любим Д И В И Т И С Я в очі твої.
>4

155. Музична культура країн Axü ТурнниЬстая. Узбекистан
Стелиться з дому до школи дорога,
мова твоя, як дзвінкі ручаї.
П р и с п ів :
Зійдем, як ружі, ми із любові і ласки,
вчителько наша, квіти сьогодні прийми.
Йдемо в життя із дитячої мрії і казки,
вір, наша нене, виростем всі ми людьми!
Читанку ніжно беремо в руки,
йдемо з тобою в незнані світи,
ти відкриваєш нам щастя науки,
рідному слову навчаєш нас ти.
П р и с п ів .
Дзвін малиновий кличе до школи,
зве нас Вітчизна на славні діла.
Ми не забудемо, рідна, ніколи
тої любові, що ти нам дала.
П р и с п ів .
Оксанка і Петрик запрошують на ігровий май
данчик. де ти з друзями поводиш хоровод під nie
ню «Рідній вчительці»*.
• Чи сподобалася тобі подорож країнами Централь­
ної Азії?
• Чим особлива народна музика цих країн?
• Назви спільні та відмінні риси музичних мотивів
азіатських народів та українців.
Послухай музичний альбом. Чи є серед творів
мотиви, схожі на туркменську чи узбецьку музику?
Проілюструй твір, який тобі найбільше сподоба­
ється.
155

156. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА
ЗАКАВКАЗЗЯ
Добрий день, друже. Сьогодні ми помандруємо до
країн Закавказзя. На нас чекає знайомство з музичною
культурою Грузії, Вірменії та Азербайджану.
Музична культура народів Завказзя відрізняєть­
ся своєю емоційною насиченістю, енергією, рит­
мічними та мелодійними особливостями, а також
вокальним багатоголоссям. їй властиві «гострий»
ритм, яскраві акценти та велика роль ударних ін­
струментів.
ЗАКАВКАЗЬКІ
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМ ЕНТИ
1>6

157. Д ж ура нагара Д ум б ек Гавал
Грузія славиться своїми красивими і витонче­
ними танцями. Танцювальні ансамблі тут, як пра­
вило, дуже численні. Кожен регіон країни має свій
особливий танець. Найбільшої популярності на­
була лезгинка — один із традиційних кавказьких
танців. Танцюристи, наче змагаючись, демонстру­
ють віртуозність, спритність і невтомність. Вико­
нують його як сольний чоловічий танець, а також
у парі з жінкою.
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Розкажи про своє враження від енергійної
лезгинки.
2. Які інструменти звучали у творі?
3. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію лезгинки.
157

158. Тема 2 Музика не газ.-: еодоошв
4. У чому особливість ритмічного виконання гру­
зинського танцю?
5. Порівняй український гопак із грузинським тан­
цем. Які в них спільні та відмінні риси?
Музика Вірменії та Азербайджану дуже різно­
манітна та лірична, але здебільшого вона стрімка
і запальна. У ній — вдача народів гір, особливості
звичаїв і традицій цих народів.
Татевський монастир у Вірменії
А. Штогаренко. Струнний квартет «Вірмен
ські ескізи».
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Який настрій викликав у тебе музичний твір?
2. У чому особливість звучання твору?
3. Які інструменти звучали у ньому?
4. Чи вдалося композитору створити музичну ка-
рину Вірменії?
5. Охарактеризуй засоби музичної виразності та
мелодію твору.

159. Музична культура Закавказзя
Ескізи — музичні твори, які наче змальо­
вують картини природи чи побуту в музиці.
Андрій Штогаренко — український
композитор, педагог, музично-гро­
мадський діяч. Серед його творів —
шість симфоній, сюїти для струнного
оркестру, численні хорові композиції,
солоспіви, музика для вистав і філь­
мів тощо.
А зараз помандруємо до Азербайджану та ви­
вчимо азербайджанську дитячу пісеньку.
Б аку — сто ли ц я А зербайд ж ану
Ціп - ц і п . м о - ! кур-чат-ка, ціп-ціп-ціп,мо - І ма-лят-ка.
159

160. Тем а 2. Музика не янад кордонів
ш іклу - бон -ки, ви - май -бут - ні
МО - ї К8 0 Ч-КИ. Т у твтр а-ві гус - ТІЙ при - ВІЛЬ - но.
і ' Щ ь г і ^ Ш О і Щ р р
по - гу - ля - ти »лож - на віль - но. Ой, мо -1
ви кур - чат - ка. ой. мо -Т ви ма - лят - ка.
т щ ш т т шОй. мо -Т ви ма - лят - ка. ой, мо - Т
^ = т
ви ма - лят - ка. Ви пух-нас-тень - кі клу-боч-км!
Ціп-ціп, мої курчатка,
ціп-ціп-ціп, мої малятка.
Ви — пухнастенькі клубочки,
ви — майбутні мої квочки.
Тут в траві густій привільно,
погуляти можна вільно.
Ой, мої ви курчатка,
ой, мої ви малятка.
Ви — пухнастенькі клубочки.
Ціп-ціп, мої курчатка,
ціп-ціп-ціп, мої малятка.
Д в іч і
160

161. М уи р и » культура З а ш к а ш
Ви — пухнастенькі клубочки,
Ви — майбутні мої квочки.
Ой, підходьте ви напитись,
дам зерна вам і водиці.
Ой, мої ви курчатка,
ой, мої ви малятка.
Ви — пухнастенькі клубочки.
Д в іч і
Чи сподобалася тобі азербайджанська дитяча
пісенька?
А зараз наші друзі запрошують на ігровий май­
данчик потанцювати лезгинку. Обери ударні та
шумові інструменти і спробуй створити музичний
супровід до танцю. Рухами тіла зобрази характер
народного танцю Закавказзя.
• Які особливості музики Закавказзя ти знаєш?
• Які музичні інструменти поширені серед цих на­
родів?
• Що таке лезгинка? Назви характерні риси закав­
казького танцю.
• Який музичний твір українського композитора
допоміг познайомитися з Вірменією?
• Яку пісню ми вивчили? Про що вона?
Послухай музику народів Закавказзя.
Намалюй ілюстрацію під назвою «Музика За­
кавказзя».
!бі

162. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА КРАЇН АЗІЇ.
ЯПОНІЯ, ІНДОНЕЗІЯ
Привіт, любий друже. Сьогодні ти познайомишся з
музичною культурою Японії та Індонезії.
Музичну культуру Японії умовно розподіляють
на традиційну, до якої, окрім придворної чи теа­
тральної музики старовини, зараховують народ­
ні музичні твори, та популярну, сучасну музику,
яка включаює в себе різноманітні музичні жанри
і напрямки, що були започатковані з середини
XX століття. Особливими є національна культура
Японії, традиційні танці та пісні.
Ф удзіям а —
свящ енна
го р а Я п о н ії
Звучання національних япон­
ських інструментів за своїм звуко­
вим тембром значно відрізняється
від звичних для нас інструментів.
Наприклад, сямісен — традицій­
ний струнний музичний інструмент
Японії.
162

163. На ньому грають пластиною (плектром), інколи —
пальцями, вдаряючи не тільки по струнах, а й по
деці, що створює оригінальний тембровий ефект.
ЯПОНСЬКІ
НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ
Сякухаті Сямісен
Біва Кого
Цікавим є японський
національний театр тан­
цю — кабукі, де мовлен­
ня і рухи акторів супрово­
джуються танцями з вія­
лом, музикою та комента­
рем співака-оповідача під
акомпанемент сямісена.
163

164. Тешк'2 М ушка не зя ж кордони
Калейдоскоп народної японської музики.
Перегляд виступу японського народного
ансамблю (фрагмент).
Проаналізуй ці твори за таким планом:
1. Який настрій тобі навіяла музика?
2. У чому особливість звучання японських народ
них інструментів?
3. З яким українським інструментом можна порів
няти сямісен?
4. Чи сподобалася тобі музика? Чим саме?
И
Оксанка іПетрикпропонують
тобі зробити з паперу традицій­
ний атрибут японського костю­
ма і танців — віяло. Спробуй
власноруч зробити віяло, по­
тім розфарбуй його квіточками
І--------------------------1 сакури — японської вишні.
Д. Кабалевський. Варіації на японську
народну тему.
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Яку картину Японії ти уявляєш, слухаючи твір?
2. Чи вдалося композитору створити образ япон­
ської культури в інструментальному творі?
3. За допомогою яких засобів музичної вираз­
ності це досяглося?
4. Чи є щось спільне між японськими мелодіями
та українською народною музикою? Що саме?
їм

165. Мулипні» гультура країн А зії Яшіяїн. Індонезія
Індонезія
ної Азії.
— країна Океанії та Південно-Схід-
Велику розповсюдженість отримали танці ос
тровів Ява і Балі, що базуються на мові жестів.
Розглянь яскравий костюм танцівниці, елемен
ти якого мають символічне значення.
Індонезійські танці разом із музичним супрово­
дом перетворилися у цілі вистави і являють собою
частину цілого народного обряду. Музична мова
танцю складна, насичена специфічними зворота­
ми та музичними прийомами.
Індонезійський народний танець.
Проаналізуй цей твір за таким планом:
1. Яке враження на тебе справив танець?
2. Що є особливим в індонезійській музиці?
3. Порівняй музику індонезійського танцю з на­
родними танцями українців. Які в них спільні та
відмінні риси?
4. Чим музична мова Індонезії відрізняється від
музичних мотивів слов’янських народів?
165

166. Teva 2. Музика не знає кордонів
ПРОГУЛЯНКА З БАТЬКОМ
Інд онезій ська народ на п існ я
жар. ЗІ-бравсь сьо -год - ні ра-но я Із тат-ком на ба-
зар. ВІ - зок скри-пить ко - ле-са-ми, ко - няч-ка ту-по-
тить. СпІ -ва -єм піс-ню ве - се -ло під цо -ка-ння ко -
пит. Дуг-діг-дат-д|г, дуг -діг-даг-діг, дуг-діг-даг-діг.
дуті Дуг-діг-даг-діг. дуг-діг-даг-діг! Під цо-ка-ння ко-пит.
Біжить дорога дальняя,
ллє з неба сонце жар.
Зібравсь сьогодні рано я
із татком на базар.
Візок скрипить колесами,
конячка тупотить.
Співаєм пісню весело
під цокання копит.
166

167. Му.іігіна культура країв Азії Японія. Ітонкая
Дуг-діг-даг-діг, дуг-діг-даг-діг,
дуг-діг-даг-діг, дуг!
Дуг-діг-даг-діг, дуг-діг-даг-діг!
Під цокання ко п и т.
Татусь дозволив правити,
у руки віжки дав.
Сам раджа міг би заздрити,
якби про це він знав.
Бо я не гірш від раджів тих
умію править сам
і пісеньку не гірш від них
я заспіваю вам!
Дуг-діг-даг-діг, дуг-діг-даг-діг,
Дуг-діг-даг-діг, дуг!
Дуг-діг-даг-діг, дуг-діг-даг-діг!
Я заспіваю вам!
Наші друзі запрошують на ігровий майданчик.
Заспівай індонезійську пісню ще раз, імітуючи по­
їздку на возі та супроводжуючи спів грою на му­
зичних інструментах (маракасах та дзвіночках).
• У чому особливість народних мелодій Японії та
Індонезії?
• Які народні танці тобі запам’яталися? Поміркуй,
які особливості має танець жестів.
• Назви народні японські музичні інструменти.
• Чи вразила тебе подорож країнами Азії? Чим саме?
Послухай музичний альбом. Чи є серед ком­
позицій твори з японськими чи індонезійськими
мотивами? Проілюструй твір, який тобі найбільше
сподобається.
167

168. МУЗИКА НЕ ЗНАЄ КОРДОНІВ
Підсумковий урок
Добрий день, мій друже! Сьогодні наша подорож за­
вершується.
Пригадаймо разом ті країни, в яких ми побували під
час нашої музичної мандрівки. Оксанка і Петрик приго­
тували для нас цікаві завдання.
МУЗИКА РІЗНИХ КРАЇН
Дай відповіді на запитання.
1. Хто такі слов’яни та на які гілки вони поділяються.
2. Перелічи спільні риси українських та російських
ліричних пісень.
3. Назви усі народні танці східних слов'ян, які ти зна­
єш.
4. Що таке музична мова певної країни? Чому вона
зрозуміла усім без перекладу?
5. Перелічи найпопулярніші народні танці країн Єв­
ропи й Азії.
6. Дай визначення поняттям п ід г о л о с к о в е багат ого-
л о с с я , б а р ка р о л а , концерт , е с к із и .
А тепер постав собі оцінку. За
кожну правильну і вичерпну від­
повідь на запитання — 2 бали.
168

169. КРАМНИЧКА МУЗИЧНИХ
ІНСТРУМЕНТІВ
У нашій невеличкій крамниці зібрані музичні ін­
струменти багатьох народів. Назви кожен інстру­
мент та розкажи про країну, де він застосовується
у професійній та народній музиці.
169

170. СПІВОЧА КАРУСЕЛЬ
Пісенна карусель понесе нас у різні
країни. Впізнай пісню за вступом і малюн­
ком. Заспівай її перший куплет. Влаштуй­
мо свято улюбленої пісні!
Тема 2. Музика не аи&е кордонні
170

171. М уш ка кордоніа. ПідсумкиКИЙурок
ІГРОВИЙ МАЙДАНЧИК
На ігровому майданчику ми зустрінемо­
ся з різними народними танцями. Спро­
буй відтворити рухами танцювальні фігури
різних країн таким чином, щоб твої друзі
впізнали таночок.

172. А НЕЗАБАРОМЛІТО
А незабаром літо! Літо!
Чарівна й радісна пора.
Промінням сонечка зігріте.
Це ж відпочинок, пісня, гра!
В дітей канікули веселі
та стільки планів і надій...
І вже не всидиш сам в оселі,
летиш на вулицю мерщій.
Хоч спека там несамовита,
та є фонтан або ріка.
І бавляться в водичці діти,
бо манить всіх вода стрімка.
А літо й справді дивне диво:
тут грози і веселка є.
Улітку тепло і красиво,
стежками казочка снує.
Н а д ія Красот кіна
Тема 2. Музика не ана« кордонів
172

173. Q jpO /, ІШЬІЇСЦЛІІ/І/
173

174. ЗМ ІС Т
Музика мого народу
Музика рідного краю................................................................... 6
Грають троїсті музики............................................................... 12
Календарно-обрядові пісні. Жниварські пісні........................16
Музика в побуті...........................................................................22
Колисала мене мати................................................................. 26
Співають діти..............................................................................ЗО
Українці жартують і танцюють................................................. 36
Музика в житті народу. Урок узагальнення знань............... 40
Українська народна дума......................................................... 44
В піснях історія народу.............................................................50
Лірична пісня народу................................................................ 54
Народна й професійна музика................................................ 60
Пісня — джерело музичних творів...........................................64
Професійна музика у народному дусі....................................68
Календарно-обрядові зимові пісні........................................ 72
Музика мого народу. Підсумковий урок................................ 76
Музика не знає кордонів
Українська музика як частина музичної культури слов'ян....80
Музика російського народу...................................................... 86
Музика білоруського народу.................................................... 90
Танці східних слов'ян у професійній музиці...........................94

175. Музична культура західних слов'ян......................................... 98
Музична культура південних слов’ян..................................... 104
Календарно-обрядові весняні пісні........................................108
Обробка народних пісень........................................................ 114
Календарно-обрядові пісні у професійній музиці................ 118
Музика слов’янських народів. Урок узагальнення знань ... 122
Музична культура Європи. Італія............................................126
Музична культура Європи. Угорщина....................................134
Музична культура Європи. Франція, Фінляндія................... 140
Музична культура Балтійських країн.....................................146
Музична культура країн Азії. Туркменістан, Узбекистан ... 150
Музична культура Закавказзя................................................ 156
Музична культура країн Азії. Японія, Індонезія................... 162
Музика не знає кордонів. Підсумковий урок........................168

176. Навчальне аидааил
КОНДРАТОВА Людмила Григорівна
МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО
ПІДРУЧНИК ДЛЯ 4 КЛАСУ
загальноосвітніх навчальних закладів
У тдру'гапку використані репродукції творів авторів:
І. Гршцука, І. Скояоядри, М. Пимонвнка, Т. Шевченка, Г. Розелеида, Л. Андрощук,
В. Тропініна. Ю. Чумака, М. Дерегуеа, С. Ляховича, Е. Козака, І. Гокчара,
К. Трутовського, А. КуҐнджі, І. Труша, М. Вурачека, М. Боекіна, В. Семенова,
О. Поваківського, К. Бркиїяава, С. Каїеснікова, В. Черкасова, О. М іткова,
А. Вейлі, Д ж . К ан алетто. І. Айвазовеькоео, в. де Блааса, 1. Л евітана.
Голош иїй р сд ал то р Богдан Нудний
Р ед актор Оксана Б а т і
М узичний редактор Всезодимир Оапрааеький
Х удож ники Олеся Танків, Олег Ніпель. Ірина Басалига
О б тад ки кії Ііаліхіи.нира Басалиги
В е р с т а Галини Кулі»
Т ехп іч ш гіі р ед ак то р Оксана Чучук
Щ щшсако .то .труку 1X01.2016. Формат їОхІОи'Пі. Погор пфссттпій.
Горпііура ІгТаятсЛісл- Друк офсетний. Уисаш. друк ар *. 14.260
Укаті, фарбо-шдб. 67.024.
Вкіиміиігтікі сП олчаїміа книга - П оїдаю
Соілонтао про шіеєеінія суб'єкта иеддлиичоі сиропи до Дсриплиого ресор)- подавша,
пиіитішіикіп і розповеидяуаі<гіп пидця.иичоіпродукції
ДК Х і 4221 під 07.1X2011 р.
ІІш тпииш книш Богдан. просп. С. Боїдари , 34а, м. Тернопіль, 46002
Пш і'іатиіа книга — Богдан, а /с 529. м. Тернопіль, 46003
тел./факс (0352)52 06-07: 52-19-66; 52-ОМЯ
оДксйМ и/іт Ьааінео«и
»чи .М М м -АоаЬ.ста