Планети гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, розглянули їх фізичні властивості і будову.
Юпітер: полярні сяйва, Велика червона пляма, найбільші крижані супутники: Іо, Європа, Ганімед і Калісто. Вулканічна активність, кріовулканізм, підповерхневий океан.
Сатурн: шестикутний полярний шторм, кільця, їх будову, і взаємодію із супутниками, у тому числі Енцеладом, на якому спостерігається кріовулканізм, що формує зовнішнє кільце, Прометей і Пандора. Титан, видимий навіть у середні телескопи.
Уран і Нептун та їх супутники Міранда і Тритон. Дослідження Сонячної системи космічними апаратами Pioneer, Voyager, Cassini-Huygens, Galileo, Juno, New Horizons.
Малі тіла Сонячної системи: метеороїди, астероїди, комети, карлікові планети. Місії до малих тіл: Dawn, Stardust, Deep Impact, Rosetta, Giotto, Hayabusa.
Формування Сонячної системи і її місце серед зірок, туманностей і зоряних скупчень, що її оточують. Місце Сонця у рукавах галактики Молочний шлях, будова нашої галактики, сусідні карлікові і іррегулярні галактики, Магеланові хмари. Найближчі галактики, серед них галактика Андромеди, локальні групи галактик, надскупчення галактик і структура Всесвіту.
Типи об'єктів, які можна спостерігати в межах нашої галактики: кулясті і розсіясні зоряні скупчення; темні, відбивні, планетарні та емісійні туманності. За межами галактик можна спостерігати інші спіральні, еліптичні, лінзоподібні, іррегулярні і пекулярні галактики, або такі, що гравітаційно взаємодіють між собою.
Характеристики планеты. Положение в Солнечной системе. Противостояния с Землёй. Сравнение размеров. Масса. Вращение. Химический состав. Строение. Тепловая загадка Юпитера. Атмосфера Юпитера и её состав. Ветры и ураганы. Большое Красное Пятно. Магнитное поле. Радиационные пояса. Полярные сияния. Система колец. Столкновения с небесными телами.
Планети гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, розглянули їх фізичні властивості і будову.
Юпітер: полярні сяйва, Велика червона пляма, найбільші крижані супутники: Іо, Європа, Ганімед і Калісто. Вулканічна активність, кріовулканізм, підповерхневий океан.
Сатурн: шестикутний полярний шторм, кільця, їх будову, і взаємодію із супутниками, у тому числі Енцеладом, на якому спостерігається кріовулканізм, що формує зовнішнє кільце, Прометей і Пандора. Титан, видимий навіть у середні телескопи.
Уран і Нептун та їх супутники Міранда і Тритон. Дослідження Сонячної системи космічними апаратами Pioneer, Voyager, Cassini-Huygens, Galileo, Juno, New Horizons.
Малі тіла Сонячної системи: метеороїди, астероїди, комети, карлікові планети. Місії до малих тіл: Dawn, Stardust, Deep Impact, Rosetta, Giotto, Hayabusa.
Формування Сонячної системи і її місце серед зірок, туманностей і зоряних скупчень, що її оточують. Місце Сонця у рукавах галактики Молочний шлях, будова нашої галактики, сусідні карлікові і іррегулярні галактики, Магеланові хмари. Найближчі галактики, серед них галактика Андромеди, локальні групи галактик, надскупчення галактик і структура Всесвіту.
Типи об'єктів, які можна спостерігати в межах нашої галактики: кулясті і розсіясні зоряні скупчення; темні, відбивні, планетарні та емісійні туманності. За межами галактик можна спостерігати інші спіральні, еліптичні, лінзоподібні, іррегулярні і пекулярні галактики, або такі, що гравітаційно взаємодіють між собою.
Характеристики планеты. Положение в Солнечной системе. Противостояния с Землёй. Сравнение размеров. Масса. Вращение. Химический состав. Строение. Тепловая загадка Юпитера. Атмосфера Юпитера и её состав. Ветры и ураганы. Большое Красное Пятно. Магнитное поле. Радиационные пояса. Полярные сияния. Система колец. Столкновения с небесными телами.
Este documento describe diferentes tipos de herramientas informáticas como Microsoft Office, Open Office y sus aplicaciones como Word, Excel y PowerPoint. También define estas herramientas y explica que una herramienta informática permite manipular diferentes tipos de información como datos numéricos, alfabéticos y alfanuméricos. Además, divide la historia de la tecnología en tres etapas: tecnología del azar, tecnología del artesano y tecnología de ingeniero.
El documento describe diferentes tipos de herramientas informáticas como Microsoft Office (Word, Excel y PowerPoint), OpenOffice (textos, hojas electrónicas y presentaciones) y sus definiciones. También discute brevemente la relación entre ciencia y tecnología, e historia de la tecnología dividida en tres etapas: tecnología al azar, tecnología del artesano y tecnología de ingeniero.
La radiación de Hiroshima se disipó más rápido de lo esperado, y aunque la bomba atómica causó gran destrucción inicial, a largo plazo los políticos pueden causar aún más daño a través de decisiones divisorias.
2. • Диаметр D = 3630 км
• Масса m= 8.531 *10 25 г
• Ускорение силы тяжести g= 181 см/с2
• Плотность средняя r = 3.57 г/см3
• Период обращения P = 1.769 суток
• Площадь поверхности 41,9 млн. км2
(0,08 поверхности Земли)
• Температура поверхности Ио
Тmin = (-185°С) 90 К
Тсредн.= (-145°С) 130 K
Т-ра лавы Тmax = (+2300°С) 2000 K
• Атмосфера Почти отсутствует,
имеются следы диоксида серы.
• Ио (греч. Ιώ) — спутник Юпитера, самый близкий к
планете из четырёх галилеевых спутников. Отличается
бурной вулканической активностью.
ИСТОРИЯ ОТКРЫТИЯ И НАЗВАНИЕ
• Ио была открыта Галилео Галилеем в 1610 г. помощью его
первого в истории телескопа. На открытие спутника
претендовал также немецкий астроном Симон Мариус,
который наблюдал Ио и другие спутники Юпитера в 1609, но
вовремя не опубликовал данные об этом.
• Название «Ио» было предложено именно Мариусом в 1614,
однако в течение долгого времени оно практически не
использовалось. Галилей назвал четыре открытые им спутника
«планетами Медичи» и присвоил им порядковые номера; Ио
обозначалась как «первый спутник Юпитера». Лишь с
середины XX века название «Ио» стало
общеупотребительным.
• Ио названа по имени персонажа древнегреческой
мифологии прекрасной девушки Ио, возлюбленной Зевса
(Юпитера).
• Ио обладает наибольше² 耀 вулканической активностью в
Солнечной системе. Одновременно может извергаться более
3. 10 вулканов. Конфигурация извержений меняется очень
быстро, например, за 4 месяца между пролётами Вояджера-1 и
Вояджера-2 успели потухнуть одни вулканы и начать
извергаться другие. Рельеф Ио полностью изменяется в
течение нескольких сотен лет. Крупнейшие извержения
ионических вулканов выбрасывают вещество со скоростью 1
километр в секунду на высоту до 300 км. Жерла многих
вулканов имеют огромные размеры.
• Подобно земным вулканам, вулканы на Ио выбрасывают
серу и диоксид серы. Ранее предполагали, что лавовые потоки
на Ио состоят главным образом из соединений серы, однако
сейчас исследователи считают, что это расплавленные горные
породы, также как и на Земле (хотя существенные примеси
серы имеют место).
Задача исследования:
ОПРЕДЕЛИТЬ СКОРОСТЬ ВЫБРОСОВ СЕРЫ ИЗ
ВУЛКАНОВ НА СПУТНИКЕ ЮПИТЕРА ИО
Снимок Ио с вулканическими извержениями получен с борта
космического аппарата “Кассини”
Спутник Ио
Диаметр D = 3630 км
Ускорение силы тяжести g= 181 см/с2
Нам нужно найти h – высоту выброса серы над поверхностью.
Диаметр Ио в пикселях X1 - X2= = 376 - 74 = 302
Фонтан- высота в пикселях Y1 - Y2 = 60 - 46 = 14 пкс
Масштаб: М = 3630 / 302 = 12,02 км/пкс
4. Высота = 14 пкс*М =168 км
Угол выброса φ = 45°
•
•
• Макс.высота выброса макс h = V02 sin2φ
Sin φ = 0.707 ° 2g
из этого следует формула для скорости
____ __________________
V0= √2gh = √ 2*1,81м/с2*168000м
Sin φ 0,707
______
= √608160 ______
0,707 = √ 860198 = 927,46 м/с
Таким образом, скорость выброса оценена
в 927 м/с
A
B
C
D
Опорные точки для измерений