1. Дифініції складів 2. Класифікація А - Д

1. Трансформаційні центри: класифікація, функції та завдання
 Типи складів
 Класифікація A – D
 Питання оренди і
будівництва
Олександра Горбенко, к.е.н, доцент кафедри
транспортного права та логістики
Національного транспортного університету,
керівник проекту Logistics in Ukraine

2. Відколи і ким були збудовані перші
склади достеменно не відомо. Втім знаємо,
що комерційні склади були у Венеції. Тоді
ними управляла співдружність купців –
гільдія. З поширенням торгівлі за межі
Середземномор'я, в кожному портовому
місті з'явився свій склад. Складське
зберігання в портовому місті скоротило час
знаходження корабля в порту (вантаж одразу
переміщувався до складу) і поліпшило
морське транспортування. Кораблі поступово
переставали бути плавучими складами.
Чому ситуація зі складами така як вона є, і не інакша
З плином часу, промисловий переворот перетворив ремісничі
майстерні в заводи, що призвело до появи масового виробництва і
виробничих потужностей повного циклу, від приймання до
відвантаження. Це спонукало до розвитку нових підходів
складського зберігання.
Коли масове виробництво тільки зароджувалося, товари, як
правило, вироблялися відповідно до прогнозу продажів. Готова
продукція і сировина, необхідні відповідно до прогнозу, зазвичай
розміщувалися на заводському складі. Однак, з розвитком систем
розподілу (постачання), компанії пересунули склади ближче до
ринків збуту. Це підвищило рівень обслуговування споживачів,
розташованих поряд з заводом і ринком збуту.
У ті часи складське зберігання пропонувалося як додаткова послуга до транспортування, і склади були
частиною терміналів з митного оформлення вантажу. Під «терміналом» розуміли товарний склад,
розташований в місті неподалік залізничної станції і оптового ринку (це був майже центр міста тоді).
З ростом попиту на складські приміщення і збільшенням вартості землі, були побудовані
багатоповерхові споруди, щоб мати більше складського простору на мінімальній площі землі

3. Оскільки залізничні компанії мали монополію на складське
зберігання і на фрахт вагонів, то вони мали можливість віддавати
перевагу великим корпораціям, надаючи їм безкоштовні послуги
складського зберігання з використанням залізниці.
У 1891 власники незалежних складів організували Американську
асоціацію власників складу. Асоціація спонукала залізничних
перевізників до припинення безкоштовного складського
зберігання.
Американська асоціація власників складу зуміла домогтися
прийняття закону Хепберна в 1906, який поклав кінець
фрахтуванню залізничних станцій для складського зберігання. В
цьому законі було дано визначення "зберіганню та обробці
власності, що транспортується" як частини функцій залізниці та
були запропоновані тарифні ставки на всі послуги такого роду, що
надаються залізницею.
Наприкінці XIX століття в Сполучених Штатах Америки надшвидкісне транспортування забезпечувала
залізнична промисловість, поєднуючи портові міста з містами, розташованими всередині країни. Тепер
товарні вагони почали використовуватися як склади на колесах, особливо під час збирання врожаю
зернових, але брак товарних вагонів змусив залізничні компанії розділити функції транспортування і
складського зберігання.

4. Під час Першої світової війни при обробці матеріалів на
складі, як правило, використовувалися ручні візки. Складування
виконувалося вручну, і в більшості споруд висота складування
проектувалася в діапазоні від 8 до 12 футів (до 3,6 метрів).
Під час Другої світової війни почали використовуватися вилочні навантажувачі і
дерев'яні піддони. Масове виробництво навантажувачів дозволило збільшити висоту
складування товарів до 30 футів (до 9 метрів) – 300% збільшення. Крім того, це
дозволило більш швидко переміщувати товари всередині складу. Через збільшення
висоти складування і труднощів з використанням навантажувачів в багатоповерхових
складах, одноповерхові будівлі прийшли на зміну багатоповерховим.
Оскільки в містах не було необхідних площ землі для одноповерхових складів,
то вони були переміщені на міські околиці.
У одноповерхових складів висота стелі, як правило,
від 20 до 30 футів, що дозволяє максимально
використовувати вилочні навантажувачі.

5. Наразі дослідник Сток у своїй книзі [7] наводить вичерпний перелік
трансформаційних центрів (складів) залежно від виду запасу (матеріального
ресурсу), з яким вони працюють. Оскільки основна функція складування – це
збереження запасів, Сток поділяє всі трансформаційні центри (ТЦ) за
ознакою роботи саме із потоками матеріальних ресурсів. В такий спосіб
існує умовний поділ на ТЦ фізичного забезпечення (постачання сировини,
напівфабрикатів) та ТЦ фізичного розподілу (робота з товарами та
готовою продукцією).
Склади обслуговують два потоки – вхідний та вихідний.
В якості обслуговувача вхідного потоку склад виступає, коли приймає
матеріальні ресурси від постачальників у варіантах повного завантаження
вантажівки (TL – Truck Load) та / або залізничного вагону (CL – Car Load). В
такому випадку склад розташовано максимально близько до виробничого
підприємства.
В якості обслуговувача вихідного потоку (готової продукції, товарів)
склади можна класифікувати за такими напрямками:
 для формування асортименту продукції (продуктового міксу – mixing
product). Загальний асортимент складу складається з товарів, що
надходять від різних підприємств А, Б, В. Вантажі надходять великими
партіями на центральний склад (у варіантах TL, CL), звідки споживачі
мають змогу замовляти комбіновані в інший спосіб партії відвантажень;
 для консолідації вантажів, що необхідно відправити, та / або розподілу
оптових постачань (break bulk). В разі, коли склад використовують задля
консолідації вантажів, що надходять від декількох виробничих
підприємств, розташованих в різних місцях, продукція надходить на
центральний склад в режимі CL, TL, після чого склад об’єднує отримані
ним вантажі у одну вантажну одиницю, яку відправляє конкретному
замовнику (LTL – Less than Track Load)

6. В цілому у підприємства є декілька варіантів
складування. Можна постачати товари одразу в
точки збуту, оминаючи проміжне складування, – це
має назву «пряме постачання» (direct store delivery).
В якості прикладу компаній, що використовують
складування лише в місці виробництва продукції,
можна навести тих, хто продає продукцію за
каталогами.
Коли підприємство приймає рішення щодо
зберігання продукції на складі, воно повинно
вирішити майнове питання: використовувати
склад загального користування (public warehousing)
на умовах оренди або мати власні складські
приміщення (private warehousing).
Серед складів загального користування розрізняють такі:
1) склади промислових тарно-штучних вантажів;
2) склади-рефрижератори або склади, що забезпечують заданий температурний режим зберігання;
3) митні склади;
4) склади продукції масового споживання, меблеві;
5) склади спеціальної продукції;
6) склади для зберігання безтарної продукції.
Кожен з них надає споживачам широкий перелік спеціалізованих послуг.

7. Склад промислових тарно-штучних вантажів (general
merchandise warehouse) – використовують виробники,
дистрибутори.
Склади-рефрижератори (refrigerated cold storage warehousing)
– надають можливість зберігати продукцію, що потребує певного
температурного режиму (фрукти, овочі, ліки, заморожена
продукція).
Склади спеціальної продукції (special commodity warehouses)
– використовують для зберігання деяких видів
сільськогосподарської продукції (зерно, бавовна, вовна). Як
правило, у кожному з таких складів зберігається якась конкретна
продукція і надають послуги саме для неї.
Склади для зберігання безтарної продукції (bulk storage
warehouses) – зберігання відкритим типом або під навісом, а також
у ємностях для збереження рідини. Використовують для зберігання
піску, вугілля, хімічних продуктів. Послуги таких складів –
заповнення ємностей, змішування різних типів хімічних продуктів
тощо.

8. Митні склади (bonded warehouses) / склади тимчасового
зберігання – для збереження, розмитнення імпортної продукції.
Склади товарів широкого споживання, меблеві (household
goods warehouses) – використовують для збереження власних
товарів фізичних / юридичних осіб впродовж тривалого терміну,
мають декілька різновидів. Один з них побудований на концепції
відкритого зберігання – вантаж розташовано на підлозі, а оренда
стягується за квадратні або кубічні метри, що займає вантаж. Як
правило, такий варіант підходить для зберігання товарів масового
використання. Інший різновид – це приватна будівля або підвал, де
можна закрити вантаж. Третій різновид – контейнерне зберігання,
тобто збереження речей, вантажу у контейнерах.

9. Серед інших різновидів використання складів загального
користування необхідно відзначити перевалку (cross-docking) і
контрактне зберігання (contract warehousing).
При перевалці (cross-docking), фактично способі скорочення
часу зберігання вантажу, склад приймає ознаки розподільчого
центру, який використовують для формування та розподілення
асортименту продукції (distribution mixing center). Продукція
надходить великими партіями, які одразу розподіляють на менші та
поєднують між собою у необхідних пропорціях для відвантаження
споживачам. Тобто продукція (вантаж) не зберігається на складі.
Такий спосіб цікавий для рітейлу, оскільки кожен магазин може
отримати саме таку пропорційність товару, яка необхідна, щоб
одразу потрапити у торговельний зал.
Контрактне складування – це партнерська угода між
користувачем і провайдером (надавачем) складських
послуг, як правило, на довготривалий термін. Передбачає не
суто зберігання вантажу (товарів), але більшою мірою
ексклюзивні складські послуги під конкретного замовника

10. Логістичний склад
Зберігає вантажі до моменту їх надсилання іншим
замовникам
Відмінності
Some differences between warehouses and distribution centres.
Distribution centers can act as warehouses too, but warehouses can’t double as a distribution center.
Warehouses can be designed to receive goods directly from railways, airports, or seaports, and are usually equipped with cranes and forklifts for
moving and organizing goods. Some warehouses are temperature controlled, making them well-suited for storing groceries, other perishables,
and other materials including raw materials, packing foods, spare parts etc
Дистрибуційний центр (DC)
Приймає вантажі від виробників для подальшого надсилання їх до
магазинів кінцевого споживання
Foto by http://www.warwickshirerailways.com/lms/mr/bhamcentralgoodsyard Foto by https://fortunedotcom.files.wordpress.com/2017/08/gettyimages-825338322.jpg

11. Фулфілмент склади
Це склади, що використовують оператори електронної комерції,
магазини тощо для обробки великої кількості маленьких
відправлень.
Тобто це склади, які працюють не є єдиною вантажною
одиницею, а подрібнюють великі партії з контейнерів на дрібні
відправлення.
На фото Київський інноваційний термінал Нова Пошта (КІТ)

12. https://logistics-ukraine.com/2021/02/05

13. Склади 3PL або логістичні центри
обслуговують багато клієнтів в одному місці,
маючи для цього необхідне обладнання.
Мають можливості обробляти вантажі як в
контейнерах, так і навалом, довгомірні,
працюють з різними класами вантажів
(звісно, якщо мають дозволи).
Хаби та термінали - іноді ще називають тримодальні логістичні
селища. Оскільки мають змогу в одному місці обслуговувати потоки
вантажів, що надходять водними, авіа та залізничними шляхами
На фото ліворуч хаб в Бельгії

14. Існує також класифікація складів з погляду оцінювання їх як об’єкту нерухомості. Подібна класифікація існує на вітчизняному
ринку, вона не є кимось або чимось затверджена, проте при пошуку приміщень всі учасники ринку оперують саме такою
термінологією. Розроблена лондонською компанією Knight Frank, що має більш ніж сторічну історію існування на ринку
нерухомості. За цією класифікацією всі складські будівлі поділяють на приміщення відповідних класів від А до D, саме класність
визначає вартісну складову: орендну ставку або вартість придбання складського комплексу
Наприклад: складська споруда класу А повинна
відповідати 21-й вимозі (на відміну від складських споруд
класу D, під якими розуміють підвальні приміщення,
неопалювальні виробничі приміщення або ангари), серед
яких:
• одноповерхова складська будівля з легких
металоконструкцій і сендвіч-панелей, переважно
прямокутної форми, без колон або з кроком колон не
менше 12 метрів, з відстанню між прольотами не менше
24 метрів;
• автономна електропідстанція і тепловий вузол;
• допоміжні приміщення при складі (душові та туалети,
підсобні приміщення, роздягальні для персоналу);
• висота стель – не менше 13 метрів, що дозволяє
установку багаторівневого стелажного обладнання (6–7
ярусів);
достатня кількість автоматичних воріт докового типу
з вантажно-розвантажувальними майданчиками
регульованої висоти: не менше одних на 500 м2 та інші
вимоги.
Деталі на наступному слайді!

15. Classification of warehouses by an international consulting company “Knight Frank”
Class A +
[3]
Essential criteria:
•By type of building and the features of its space-planning decisions: modern single warehouse building of light metal and sandwich panels, preferably rectangular
in shape, with no pillars or columns in increments of at least 12 meters, the distance between the span of at least 24 meters.
• Area – 40-45%
• Flat concrete floor with dust cover, with a load of not less than 5 tons per 1 m2, at 1.2 meters above the ground.
• Ceiling height – at least 13 meters, allowing the installation of a multi-level racking systems (6-7 layers).
• Adjustable temperature.
• Fire alarm system and an automatic fire suppression system
• Ventilation system
• Alarm system and CCTV
• Autonomy-voltage and thermal unit
• Sufficient number of automatic gates dock type (dock shelters) with loading and unloading platform of adjustable height (dock levelers) not less than 1 500 m2
• Platforms for heavy sludge and car parking
• Venues for maneuvering heavy vehicles
• Office space with warehouse
• Auxiliary facilities (toilets, showers, utility rooms, locker rooms for staff).
• The system of accounting and control employee access
• Fiber optics
• Fenced and guarded around the clock, illuminated landscaped area
• Central location near highways
• Professional management system
• Experienced developer
Desirable, but not essential criteria:
Branch line

16. Class B +
Class A + is similar except for the following points:
• Single warehouse building, preferably rectangular, built or renovated
• Area – 45-55%
• Link to the step and the distance between the columns span
• Ceiling height – 8 feet
• The number of automatic gate dock type (dock shelters) – at least 1 in 1,000 m2
• Ramp for unloading vehicles
• Criteria such as “Professional Management System”, “experienced developer”, “The
system of accounting and control employee access”, “Independent-voltage and thermal
unit” and “F / A branch” refer to desirable
• Paul – asphalt or concrete without coating
• The heating system
• Fire alarm and fire extinguishing system
• Ramp for unloading vehicles
• Site for parking and maneuvering of heavy vehicles
• Guards around the perimeter
• Telecommunications
• Alarm system and surveillance system
• Auxiliary facilities for stock
Desirable, but not essential criteria:
Ventilation system
Office space with warehouse
The system of accounting and control employee access
Autonomy-voltage and thermal unit
F / A thread

17. Class C
Essential criteria:
•Capital production room or heated hangar
•Ceiling height – 4 meters
•Floor – asphalt or concrete tiles, concrete without coating
Desirable, but not essential criteria:
• In the case of multi-storey buildings – freight elevators / lifts
• Gate at zero
• Site for parking and maneuvering of heavy vehicles
• Ventilation system
• The heating system
• Fire alarm and fire extinguishing system
• Office space with warehouse
• F / A thread
• Fire alarm and fire extinguishing system
• Ramp for unloading vehicles
• Guards around the perimeter
• Telecommunications
• Auxiliary facilities for stock
Class D
Essential criteria:
•Basements or objects GO, unheated production facilities or hangars
Desirable, but not essential criteria:
• Site for parking and maneuvering of heavy vehicles
• Fire alarm and fire extinguishing system
• Ventilation system
• The heating system
• Office space with warehouse
• F / A thread
• Telecommunications
• Guards around the perimeter

19. Орендна плата за 1 кв.м. в США в 3-му кварталі 2018,
за типами споруд
Statistica.com
Чому це важливо – класність і
приналежність об’єкта
нерухомості до певного типу
Річ у тому, що термін окупності сухого
складу типу А при завантаженні його
на 75%, становить 8 років, ‘холодного”
складу — за 15 років.
Для порівняння, термін окупності
інвестицій в торгово-розважальні
центри становить 3 роки, в офісні
споруди — 5 років (залежно від місця
розташування об’єкту).
Це відповідь на питання, чому не
йдуть інвестиції у складську
нерухомість.

20. В Ukrainian Trade Guild, наприклад, не враховують при аналізі вакантності склади нижче категорії С, не дивлячись на те, що подібні
реконструйовані склади 50-х —80-х років займають вагому частину ринку — близько 70%. А не приймають їх до уваги при
оцінюванні ринку, оскільки вони не можуть задовольнити актуальний попит з боку замовників. Тобто не впливають істотно на
формування попиту на склади категорій А і В.
В компанії кажуть, що складську нерухомість оцінюють за деякими базовими параметрами – стара / нова споруда, рівень стель,
крок колон. Системні оператори міжнародного рівня посилаються на європейську класифікацію, яка в свою чергу містить перелік
основних пунктів для оцінки об’єктів складської нерухомості, як-то: якість будівлі, інженерія в частині температурного режиму,
системи пожежогасіння, наявність вантажних ліфтів на 20 тис. м2, висота стель не менше 12 м і крок колон.
Оскільки в Україні
високоякісних складів не
багато, а ринок
формується з
індивідуальних потреб –
близько 79% в 2017 році
було побудовано під build
to suit, то подібний попит
не дає можливість
«підвести» загальну
класифікацію під об’єкти
індивідуальних технічних
завдань.

21. Замість висновків
Об’єктивність аналізу ринку сегментів складської логістики унеможливлюється через відсутність певних об’єктів, як таких. Наприклад,
часто використовують поняття фулфілмент-склад і кросс-докінг склад, як об’єкти складської інфраструктури транспортно-логістичних
операторів. Не зрозуміло взагалі намагання оцінити ринок таких складів, тому що вони не є ані об’єктами нерухомості, ані видами
економічної діяльності. Це лише назва операцій, що відбувається з матеріальними потоками. Коректним було б казати «склади
фулфілмент операцій», «склади крос-докінг операцій».
Не можна оцінити також ринок складів контрактного складування, тому що контрактне складування – це партнерська угода між
користувачем і провайдером (надавачем) складських послуг, як правило, на довготривалий термін. Передбачає не суто зберігання
вантажу (товарів), але більшою мірою ексклюзивні складські послуги під конкретного замовника.
Те саме стосовно понять «логістичний склад / центр», «хаб».
Загалом, та ситуація з об’єктами складської нерухомості, що є зараз, історично аргументована. Річ у тому, що у сегменті складської
нерухомості перші спроби суто комерційної класифікації було зроблено у 2000 р., у відповідності до типології, прийнятої у США. Згідно
класифікації, залежно від способу виникнення об’єкти складської нерухомості підрозділялися на так звані greenfield – «зелені
майданчики», тобто, комплекси, побудовані з нуля, на непідготовлених земельних ділянках, і brownfield – «коричневі майданчики»,
майнові комплекси недіючого виробничого підприємства, пристосовані під потреби нового об’єкта шляхом реконструкції та
перепрофілювання. З огляду на економічну ситуацію, що склалась на початку 90-х рр. ХХ ст., коли значна кількість підприємств
радянського періоду припинили своє існування, історичний розвиток складського сегменту розпочався саме з категорії «браунфілд».
По мірі розвитку ринку з’явились проекти категорії «грінфілд», представлені в основному на столичному ринку, а також в ряді великих
міст. А поки переглядалися радянські стандарти та нормативи стосовно складської діяльності, економічна ситуація задавала швидкий
темп. Це відобразилося і на термінології, і на пріоритетах при аналізі ринку. Через що на сьогодні, ми можемо відслідковувати
розбіжності в даних при аналізі однакових сегментів складської нерухомості від різних девелоперських компаній.

22. 1. Волгин В.В. Логистика хранения товаров: Практическое пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2008. – 368с.
2. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / Под общ.ред. проф. В.И. Сергеева. – М.:ИНФРА-М, 2004. - 976 с.
3. Джеймс Р. Сток, Дуглас М. Ламберт Стратегическое управление логистикой: - переклад з 4-го видання. - М.: ИНФРА-М, 2005. -797с.
4. Горбенко О.В. Логістика: нав.посібник. – К. Видавництво «Знання», 2014 - .
5. Ніколайчук В.Е. Транспортно-складская логистика. Учебное пособие. М. 2007 – 452с.
6. Доналд Дж. Бауэрсокс Логистика. Интегрированная цепь поставок. 2-е изд. – М.: Олимп-Бизнес, 2010. – 640с.
7. Гаджинский А. М. Современный склад. Организация, технологии, управление и логистика:Учебно-практическое пособие. М. -: ТК Велби, Изд-во Проспект,
2005. – 176с.
8. Tompkins, James A. and Dale A. Harmelmk. The Distribution Management Handbook. New York: McGraw-Hill, 1994: Chapter 4
9. Економіка логістичних систем: монографія / За науковою редакцією Є. Крикавського та С. Кубіва. – Львів: Видавництво Національного університету
«Львівська політехніка», 2008. – 596с.
10. Сумець О.М., Бабенкова Т.Ю. Логістичні системи і ланцюги поставок: навч.посібник. / О.М.Сумець, Т.Ю. Бабенкова. - К.: Хай-Тек-Прес, 2012. - 220 с.
11. Юхименко-Назарук І. А. Склад нерухомості: ідентифікація для цілей бухгалтерського обліку / І. А. Юхименко-Назарук // Міжнародний збірник наукових праць
«Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу». Економічні науки. – 2011. – Випуск 2 (20). – С. 491-497.
12. Адамчук А.А. Методологічні аспекти обліку нерухомості, як складової частини необоротних активів / А.А. Адамчук // Вісник ЖДТУ / Серія: Економічні науки.
– Житомир: ЖДТУ, 2004. – № 1 (27). – С. 13-16.
13. Чубук Л. П. Класифікація нерухомого майна для потреб оцінки та управління / Л.П. Чубук // Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Економіка. Управління. Інновації. Випуск № 3 (15), 2015.
14. Класифікатор вивід економічної діяльності [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України: сайт / Сервіс для визначення кодів для видів
економічної діяльності. - Режим доступу: http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/52/KVED10_52_24.html
15. Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 [Електронний ресурс] / Державна фіскальна служба України: сайт / нормативно-правові акти. -
Режим доступу: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/mistsevi-podatki/podatok-na-neruhome-mayno--/normativno-pravovi-akti/326201.html
16. Закон України «Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва» 2286-IV від 06.11.2014 [Електронний ресурс] / - Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2286-15
17. Закон України «Про автомобільний транспорт» 2344-III від 07.05.2017 [Електронний ресурс] / - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14
18. Струтинська І. Класифікаційні ознаки в діяльності логістичних центрів [Електронний ресурс] / І. Струтинська // Соціально-економічні проблеми і держава. —
2012. — Вип. 2 (7). — С. 299-307. — Режим доступу до журн. : http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2012/12sivdlc.pdf.
19. Санитарные правила для холодильников 29.09.1998 [Электронный ресурс] / Законодательство Украины: сайт. – Режим доступа:
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0004400-88
20. Классификация складских помещений [Электронный ресурс] / Сommercial property: сайт / Справочная информация. – Режим доступа:
http://commercialproperty.ua/kompanii-obekty/spravochnaya-informatsiya/klassifikatsiya-skladskikh-pomeshcheniy/
21. Складские объекты Украины: тонкости оценивания и реалии рынка [Электронный ресурс] / Logistics in Ukraine: сайт. – Режим доступа: https://logistics-
ukraine.com/2018/05/15