18 жовтня 2007 року за ініціативи
Європейського
Парламенту започаткований день
боротьби з торгівлею людьми як день
консолідації діяльності з підвищення
рівня обізнаності щодо феномену
торгівлі людьми, особливо - жінками,
небайдужості громадськості до цього
явища та візуалізації проблеми на
глобальному рівні.
Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному
світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле
рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми».
За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають
«живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його
проявами зіткнулась і Україна.
Складна економічна ситуація в
Україні, високий рівень безробіття,
недосконалість законодавства та
правова необізнаність громадян є
основними умовами, що сприяють
цьому явищу. Прагнучи кращої долі,
люди їдуть за кордон шукати добру
роботу. Спритні ділки щороку
використовують сотні таких шукачів.
На сьогодні проблема боротьби з
торгівлею людьми (особливо жінками)
стала надзвичайно актуальною для
нашої держави. Україна, як і більшість
країн Центрально-Східної Європи, вже
має досить тривалий сумний досвід
втрати значної кількості жінок і дівчат,
вивезених з її території за кордон, де
вони стають жертвами різноманітних
методів та форм експлуатації.
Дівчат і жінок заманюють за кордон
брехливими обіцянками, такими, як
можливість працевлаштування
(кухарями, офіціантками,
домробітницями, робітницями без
оплати - за харчування та розміщення)
або виходу заміж, або ж перевозять
туди насильно.
Що можна зробити проти торгівлі жінками?
Дозвіл на перебування з конкретно зазначеними
термінами і надійне розміщення.
Наявність «гарячої» телефонної лінії.
Соціальне і медичне забезпечення жінок та
дівчат.
Психологічна підтримка жінок, які
незаконно вивезені з країни.
Отже, торгівля жінками давно вже стала
явищем глобального масштабу,
складовою міжнародного
кримінального бізнесу. Експлуатація
жіночої праці призвела до появи
міжнародної індустрії торгівлі людьми.
Тому це проблема не тільки України, а й
складова організованої міжнародної
злочинності, що є реальною загрозою
для всієї міжнародної безпеки.
У даний момент найбільш повне визначення
торгівлі людьми дає ”Протокол з
попередження торгівлі людьми, особливо
жінками і дітьми”, який доповнює
Конвенцію ООН про боротьбу з
транснаціональною організованою
злочинністю. Протокол є основним сучасним
документом, спрямованим на боротьбу з
цим злочином. Він визначає торгівлю
людьми як: Здійснення з метою експлуатації
вербування, перевезення, передачі,
приховання чи отримання людей шляхом
погрози силою або її застосування чи інших
форм примусу, викрадення, шахрайства,
обману, зловживання владою чи
вразливістю стану або шляхом підкупу у
вигляді платежів чи вигод для одержання
згоди особи, яка контролює іншу особу.
Торгівля жінками -  проблема століття
Торгівля жінками -  проблема століття
Торгівля жінками -  проблема століття

Торгівля жінками - проблема століття

  • 2.
    18 жовтня 2007року за ініціативи Європейського Парламенту започаткований день боротьби з торгівлею людьми як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо - жінками, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.
  • 3.
    Серед найголовніших порушеньправ людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна.
  • 4.
    Складна економічна ситуаціяв Україні, високий рівень безробіття, недосконалість законодавства та правова необізнаність громадян є основними умовами, що сприяють цьому явищу. Прагнучи кращої долі, люди їдуть за кордон шукати добру роботу. Спритні ділки щороку використовують сотні таких шукачів.
  • 5.
    На сьогодні проблемаборотьби з торгівлею людьми (особливо жінками) стала надзвичайно актуальною для нашої держави. Україна, як і більшість країн Центрально-Східної Європи, вже має досить тривалий сумний досвід втрати значної кількості жінок і дівчат, вивезених з її території за кордон, де вони стають жертвами різноманітних методів та форм експлуатації.
  • 6.
    Дівчат і жінокзаманюють за кордон брехливими обіцянками, такими, як можливість працевлаштування (кухарями, офіціантками, домробітницями, робітницями без оплати - за харчування та розміщення) або виходу заміж, або ж перевозять туди насильно.
  • 7.
    Що можна зробитипроти торгівлі жінками? Дозвіл на перебування з конкретно зазначеними термінами і надійне розміщення. Наявність «гарячої» телефонної лінії. Соціальне і медичне забезпечення жінок та дівчат. Психологічна підтримка жінок, які незаконно вивезені з країни.
  • 8.
    Отже, торгівля жінкамидавно вже стала явищем глобального масштабу, складовою міжнародного кримінального бізнесу. Експлуатація жіночої праці призвела до появи міжнародної індустрії торгівлі людьми. Тому це проблема не тільки України, а й складова організованої міжнародної злочинності, що є реальною загрозою для всієї міжнародної безпеки.
  • 9.
    У даний моментнайбільш повне визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю. Протокол є основним сучасним документом, спрямованим на боротьбу з цим злочином. Він визначає торгівлю людьми як: Здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховання чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.