Квітень виявився особливим місяцем для Тараса Шевченка. У квітні 1838 року його викупили з кріпацтва. А 26 квітня 1840 року вийшло з друку перше видання його «Кобзаря».
2. Перше видання “Кобзаря” Тараса Шевченка вийшло проти його волі.
Починалося ж усе з того, що українському поміщику Петрові Мартосу
закортіло мати акварельний портрет пензля молодого, але вже відомого в
Петербурзі художника Тараса Шевченка. Якось, уже під час роботи над
замовленим полотном, той відлучився на хвилинку. Знудьгований
Мартос підняв із підлоги аркуш паперу. Там були вірші. Та ще й які!
«Знаєте автора? — запитав, вражений, у художника, коли той
повернувся.
Тарас знітився: «Так, — і за хвильку додав: — Знаю, бо це я».
3. Шевченко витягнув із-під ліжка коробку, у якій тримав увесь свій
поетичний доробок. Коли Мартос простяг руку до купки паперів,
художник притис їх до грудей.
«Прочитаю й неодмінно поверну», — запевнив його Петро Іванович.
Тарас, віддаючи вірші, попроси: «Нікому не показуйте». Мартос
побожився, що не показуватиме. А сам тут же подався до Євгена Гребінки
— найавторитетнішого поета в українській громаді тодішнього
Петербурга. Вірші читали разом. Хоча Гребінка вже знав твори Шевченка
– готував добірку для збірника ”Ластівка”. Вирішили впорядкувати
рукопис і видати книжкою.
4. Згодом Мартос згадував:
”Багато праці коштувало мені
умовити Шевченка. Нарешті
він погодився, і я 1840 року
надрукував ”Кобзаря”.
Видання побачило світ у 26
квітня.
Книга містила вісім поезій:
”Думи мої, думи мої…”,
”Перебендя”, ”Катерина”,
”Тополя”, ”Думка” (”Нащо мені
чорні брови…”), ”До
Основ’яненка”, ”Іван Підкова”,
”Тарасова ніч”.
5. Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері
тиражем 1000 примірників. Кількість сторінок різнилася від 106 до 116-ти.
Це пов’язано з тим, що в друкарні в деяких примірниках відновили
вилучений цензором текст. На початку книгу прикрашав офорт за
малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».
Арешт і заслання поета в 1847-му спричинили заборону й вилучення
«Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.
Сьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.
6. В 1860 році, коли в виданні Кобзаря приймав участь
Симиренко, справжнє число примірників було не 5800, а 6050.
250 примірників були не цензурованої версії. Своїми руками
Шевченко вклеював заборонені цензурою рядки віршів, які
були надруковані на маленьких шматочках паперу.
7. В Черкасах існує музей присвячений збірці Тараса
Шевченко, який має назву “Музей Однієї книги”. Він
містить велику кількість раритетних видань “Кобзаря”.
8. В Києві існує музей мікромініатюри, в ньому зберігається
сама маленька книга у світі - “Кобзар” Тараса Шевченка. Вона
має 12 сторінок, а обкладинка зроблена з листя безсмертника,
площею 0,6 мм². В ній містяться 6 творів, портрет поета, а
також зображення його хати в Моринцях. Товщина букв
складає 3 мікрона. Автор цієї дивовижної роботи українець
Микола Сядристий.
9. Станом на 1985 рік “Кобзар” виходив 124 рази
загальним накладом понад 8 млн. примірників. Низку
творів із “Кобзаря” перекладено понад 100 іноземними
мовами.