Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

моніторинг додаток ю

145 views

Published on

читацька активність

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

моніторинг додаток ю

  1. 1. Додаток Ю Без високої культуричитання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, читання – ценайважливіший інструмент навчання та джерелобагатогодуховногожиття. В.О.Сухомлинський Моніторинг читацької активності учнів середнього шкільного віку 2016
  2. 2. У счасних умовах інформатизації відбувається зміна орієнтирів у визначенні потреб для забезпечення інтелектуального, духовного розвитку дітей і молоді. На першому місці нетрадиційні носії інформації – комп’ютер, Інтернет, CD-ROM, відеофільм. Книгу, як важливий чинник виховання моральної, духовно збагаченої особистостісьогодні, в епоху екранної культури, замінили вище перераховані елементи і частину часу, який раніше витрачали учні на читання, тепер витрачають на перегляд відео-кінофільму, комп’ютерні ігри. Але все ж таки, незважаючи на ці обставини, книга – це складова частина, головний носій загальної культури. На думку багатьох педагогів, психологів, філософів, бібліотекознавців – книга виступає засобом збереження інформації для людей наступних поколінь, засобом комунікації у вигляді твору. Сьогодні, коли йде обезцінення духовних якостей особистості, – добра та порядності, чесності, вміння співчувати, значним чинником, який впливатиме на прищеплення позитивних цінностей, має стати книга і читання. У теперішній час, в добу комп’ютеризації, книга все ж таки залишається неоціненним скарбом, як джерело мудрості, знань, досвіду та фундаментом освіти, а бібліотеку, книгозбірню можна назвати основою цього фундаменту. Проблеми дитячого читання – це проблеми державного масштабу. Потрібно підтримувати і стимулювати читання дітей і підлітків, спираючись на досвід розвинутих країн і багату вітчизняну практику бібліотек як соціальних інститутів, які мають можливість отримувати зворотній зв’язок з читачем. Наразі в більшості регіонів України функціонують або розробляються відповідно до «Концепції Державної цільової програми підтримки та розвитку читання» регіональні програми підтримки та розвитку читання, спрямовані на зростання читацької активностігромадян. Реалізація цих програм передбачаєяк розробку системи критеріїв оцінки рівня читацької компетенції, так і вивчення ефективності реалізації самої програми або окремих заходів. Тобто, дослідницька функція бібліотек набуває першорядного значення. Для визначення ефективності різних форм і методів бібліотечної роботи, їх впливу на просування читання та підвищення читацької активності бібліотекарі Нетішинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 провели спеціальний моніторинг для учнів середнього шкільного віку. Надзвичайно важливим і доцільним є як метод вивчення читача – аналіз читацького формуляра. Для більш повного і глибокого аналізу ми використовуємо анкетування, спостереження, бесіди, індивідуальну роботу з читачами, аналіз фонду, бібліотечних уроків, щоденників читання, відгуків про книгу, диспутів.
  3. 3. Наше дослідження мало на меті вивчити рівень читацької активності, читацькі інтереси, вплив на читання сім’ї, бібліотеки, Інтернету, оновлення бібліотечних фондів необхідними виданнями, забезпечення зростання творчої, інтелектуальної особистості, читацької компетентності учнів. Моніторинг читацької активності — це механізм контролю та стеження за активністю читання в бібліотеці в залежності від якості діяльності з просування читання, що дозволяє виявити тенденції у розвитку та наслідки прийняття рішень, спрямованих на удосконалення діяльності. Аналізуючи відвідуваність та читаність учнів, ми виділили три групи читачів: • пасивні - (1-5 відвідувань бібліотеки) на рік; • середньоактивні - (5-8 відвідувань); • активні - (більше 8 відвідувань). Відслідковували їх показники за І та ІІ семестр 2015-2016 навчального року. Ці результати представлені в таблицях та діаграмах.
  4. 4. Ми також відстежували охоплення учнів бібліотечним обслуговуванням в І та ІІ семестрі: Аналіз відвідуваності показав, що в ІІ семестрі в порівнянні з І семестром число відвідувань на одного читача середньої школи збільшився. В цілому по паралелі показник відвідуваності збільшився з 2,6 до 3,6 (1% зросту ). Аналіз показників діяльності шкільної бібліотеки, що впливають на читацьку активність показав в цілому позитивну динаміку.
  5. 5. Але в 5-А класі (96%), 5-Г (95%), 6-А (95%), 6-Б (93%), 6-Г (95%) спостерігався в І семестрі недостатній відсоток охоплення учнів бібліотечним обслуговуванням. Щодо усунення цих недоліків ми активізували роботу з реклами шкільної бібліотеки, проведення масових заходів з популяризації дитячого читання. Для збільшення цих показників більше приділили увагу індивідуальній роботі з читачами (зокрема з читачами 6-А та 6-Г класів), також разом з класними керівниками удосконалили роботу з батьками щодо заохочення дітей до читання. Читацька активність дітей та юнацтва підтверджується їх відвідуванням бібліотек. Середнє відвідування бібліотеки читачами-дітьми становить 3-4 рази. Авторитет будь-якої бібліотеки визначається багатством та якістю її фондів. Є що читати, слухати, дивитися – користувач буде до неї звертатися за допомогою, а якщо ні – проігнорує. Книжкові фонди для читачів середнього шкільного віку не відокремлені. Фонд бібліотеки налічує 7698 примірників. Інтенсивніше читання характерне для дівчат. Найвища частка активних читачів – серед опитаних – дівчатка. Бібліотекою користуються дівчатка: майже три п’ятих їх (74%) ходять у бібліотеку, серед хлопчиків – 58%.
  6. 6. В результаті проведеного моніторингу станом на кінець І семестру2015- 2016, початок ІІ семестру навчального рокуможна зробитивисновок, що рівень відвідування шкільної бібліотеки зріс. Такі показники є закономірними, адже наша бібліотека всіма формамироботи сприяє підвищені читацької активності.
  7. 7. Наступним етапом нашого дослідження було обов`язкове співставлення отриманих результатів аналізу читацького формуляра й анкети даного читача. Аналізуючи анкети учнів 5- 6 класів (10-11 років), ми відзначили складний тип читача, оскільки це перехідний період від дитинства до підліткового віку. Під впливом предметного вивчення основ наук відбувається швидке формування навчальних інтересів. Це підштовхує дітей 10-11 років до оволодіння навичками читання науково-пізнавальної літератури. Тому на відміну від читання в молодшому віці, читачі цього віку самостійно виділяють пізнавальний матеріал книги як найбільш привабливий і головний. На запитання, яку книжку хочеться прочитати, ще не можуть назвати конкретну, більше сподіваються на рекомендацію бібліотекаря або свого товариша. Їх ще приваблюють яскраво оформлені книжки, тому дуже важливо рекомендація бібліотекаря. Проводячи анкетування серед учнів 5-6 класів, ми дійшли до висновку, що їх не тільки як читачів, а вже і як особистість, можна поділити ще на 2 категорії: 1) пасивні виконавці-учні, які читають лише те, що від них вимагають, за спрощеною схемою «вивчи й відповідай»; 2) активний дослідник, людина творча, чиї здібності вже почали формуватися. З читачем першої категорії необхідне спілкування з метою пробудження в нього природних даних, творчих нахилів. Це дуже копітка праця і вчителя, і бібліотекаря. Друга група – ідеальний читач, який змушує бібліотекаря застосовувати увесь професійний досвід і знання. І наша шкільна бібліотека повинна створити всі умови для забезпечення і задоволення інформаційних потреб читача, виховати в учнів інформаційно-бібліографічну культуру, виховати учня як творчу особистість, що покликана стати спадкоємцем і творцем української держави. Більшість учнів посилаються на відсутність часу для читання книжок, як вони висловлюються, «для душі». Відповідаючи на запитання анкети, вони пишуть, що їм цілком достатньо програмної літератури. Вони не можуть визначити героїв, що відповідають якостям, які вони цінують у людях і хотіли б бачити в собі. А якщо такі й є, то тільки у творах програмної літератури. Цьому факту є своє пояснення: в родинах приділяють замало уваги читанню дітей; батьки, які самі не читають, не можуть порадити своїй дитині потрібну книгу. А на книжкових полицях сьогодні для молоді «чтиво»: жахи, детективи та фантастика. З екрану телевізора – та ж сама продукція. На превеликий жаль, вона і приваблює сучасного школяра. Чому учні віддають перевагу – книзі чи комп’ютеру ?
  8. 8. Про що люблять читати учні середнього шкільного віку ? І все ж діти люблять та вміють читати. Бібліотекарі розуміють, що читання - це не просто складання слів із літер, це чудове заняття, що робить читача співучасником подій і таємниць, відчуттів і дій. Результати участі учнів нашої школи у різних конкурсах яскраво свідчать про це. Лідерами читання в середній ланці є звичайно – 5 класи. На жаль, починаючи з 6 класу, інтерес до книги у дітей зменшується. Аналіз відвідувань показав, що мотиви відвідування змінюються залежно від частотизвернення до бібліотеки. Основнимимотивамиє освітня, наукова.
  9. 9. Одним із пріоритетних напрямків роботиє дозвіллєва, саме тому 23,3% відвідувачів цей мотив визнали головним. Мотив звернення до бібліотеки: Читання учнів середніх класів мотивоване переважно власним інтересом, любов’ю до читання: в середньому 72% учнів говорять, що їм подобається читати. Проте з віком в учнів наростає відношення до читання як примусового і нудного заняття, яке нікому не потрібне. Ми припускаємо, що це, серед іншого, пов’язано з дефіцитом літератури для підлітків у вітчизняному книговиданні і перш за все з браком книг про сучасне життя, про гострі проблеми перехідного віку. Серед книг різних типів і жанрів в учнів середніх класів лідирують: пригодницька література, фантастичні, «чарівні» книги, веселі, смішні книги. Частина опитаних люблять читати страшні, таємничі книги, цікаву,
  10. 10. пізнавальну літературу, романтичнікниги, книги про любов (серед дівчаток ), а також книги про війну, битви полководців ( серед хлопчиків). Авторитет батьків, вчителів, бібліотекарів, які рекомендують книги, з віком в учнів падає. На запитання «Чи є у вас домашнябібліотека ?», учні відповіли: У деяких дітей відсутня читацька спрямованість, не вироблений мотив читання і на це потрібно звернути увагу. Діти повинні усвідомлювати для чого, що і як читати. І тільки завдяки увазі вчителів і бібліотекаря можливо продовжувати розвивати і підтримувати читацький інтелект дітей цього віку. Вважаємо, що основною причиною зниження читацької активності дітей цієї вікової категорії є недостатня кількість книг сучасних видавництв. Діти середнього шкільного віку починають цікавитися довідково-популярними виданнями, дитячими детективами, дитячою фантастикою. Протягом останніх років бібліотека комплектується в основному тільки за рахунок благодійних акцій, тому в повному обсязі задовольнити читацький попит немає можливості. Аналізуючи анкети учнів 5-6 класів ми зробили висновки: обмеженість фінансування бібліотек, нестача нових видань літератури саме для читачів цього віку призвели до того, що учні мало знають сучасних авторів і на запитання, яку б хотіли прочитати книгу, не можуть інколи дати конкретної відповіді. Замало нашим дітям дитячих журналів, особливо науково – популярних.
  11. 11. Сьогодні в педагогічній практиці значне місце посідає особистісно- орієнтоване навчання, і бібліотекар, співпрацюючи з учителем, повинен створитиоптимальні умови для розвитку і становлення учня як особистості, як суб`єкта діяльності. Томупотрібні такі формироботи, які б допомогли знайти, підтримати, розвинути в учня кращі людські властивості, дати поштовх для саморозвитку, самореалізації. Бібліотекарям теж слід докласти зусиль, щоб творчі здібності кожного учня були спрямовані на здійснення його майбутніх мрій. Зростання кількості читачів, відвідувань і книговидач також свідчить про зростання читацької активності у нашій бібліотеці. Для збільшення цих показників ми почали більше приділяти увагу індивідуальній роботі з читачами, також разом з класними керівниками удосконалювати роботу з батьками щодо заохочення дітей до читання. Ми також провели моніторинг читацької активності з вивчення факторів індивідуальної роботиз читачами-дітьми та масовихзаходів. Аналіз впливу індивідуальної роботи бібліотекаря з читачем на читацьку активність в шкільній бібліотеці В ІІ семестрі 2015-2016 навчального року в шкільній бібліотеці був проведений моніторинг читацької активності. Досліджувана група: 17 учнів паралелі 5-6 х класів з низьким ступенем активності читання (1 - 5 відвідувань на рік). Фактори–показники, що вивчалися – види індивідуального обслуговування: - бесіда при запису або перереєстрації читача (Б1);
  12. 12. - рекомендаційна бесіда (Б2); - бесіда про прочитане(Б3); - бесіда про орієнтацію в фонді(Б4); -складання індивідуальних рекомендаційних списків читання (Сч) на основіфонду, нових надходжень, рекомендаційних бібліографічних посібників. Метод дослідження – аналіз читацьких формулярів. У формулярі читачів вівся облік індивідуальної роботи з читачем ( бесіди, списки читання), вказувалось кількість відвідувань для обміну книг та участі в масових заходах, відмічалася книговидача за рекомендацією і самостійний вибір. Для кожного читача досліджуваної групи визначалися показники читацької активності. Висновки. Активізація проведення індивідуальної роботи з читачами дає динаміку зростання читацької активності. До початку моніторингу середня кількість відвідувань читачів в досліджуваній групі складала 18, наприкінці – 28, що складає 71 % темпу зростання. З них в групі хлопців абсолютнийприріст склав – 3, в групі дівчат – 28, що складає 50% та 58 % зросту числа відвідувань відповідно. Динаміка середньої книговидачі на період моніторингу простежується зростанням з 22 примірників до 40 (з них у хлопців абсолютний приріст склав 7, у дівчат 49 примірників). Так показник книговидачі в дослідженій групі має темп зросту. За період моніторингуз досліджуваною групою були проведені 10 бесід при запису або перереєстрації читача, 20 рекомендаційних бесід, 14 бесід про прочитані книги, 21 бесіда про орієнтацію в фонді бібліотеки, складено 3 індивідуальні рекомендаційні списки. Аналіз читацьких анкет показує, що 70% читачів є активними учасниками бібліотечних заходів. І лише 7,2% не відвідують творчі акції бібліотек. Більш суттєво впливають на активність читачів рекомендаційні бесіди, та бесіди про прочитане. Але недостатня комплектація фонду бібліотеки та його різноманітність за тематиками, які більше цікавлять читачів не дає достатнього рівня задоволення потреб читачів. Бесіди про орієнтацію в фонді бібліотеки дають читачам більше змоги в самостійному виборі книги. Для підвищення показників роботи шкільної бібліотеки, що оцінюють читацьку активність планується збільшити кількість надходжень до фонду та впроваджувати інноваційні методи, які достатньо його розкривають.
  13. 13. Таблиці та діаграми дають кількісну оцінку зростання читацької активності. Якісну оцінку можна отримати, аналізуючи творчі роботи дітей та книги. Наприклад, якщо немає динаміки росту попиту на літературу за рекомендацією бібліотекаря, то це означає, що вплив індивідуальної роботи бібліотекаря не достатньо ефективний і необхідно подумати про нові форми та підвищення якості індивідуальної роботи. Після закінчення моніторингу ми провели аналіз результатів роботи і зробили пропозиції щодо подальшої роботи. Бібліотека як інформаційний, культурний і дозвіллєвий центр проводить значну кількість різноманітних заходів, використовуючи різні форми роботи. Аналіз свідчить, що перевага читачами надається наочним формам роботи. 40% читачів надають перевагу виставкам нових надходжень, 30% – тематичним виставкам і переглядам літератури, 30% користувачів відвідують масові заходи бібліотеки. На читацьку активність, насамперед мають вплив конкретні масові заходи (Тиждень дитячої та юнацької книги, масові заходи, книжкові виставки, оновлення бібліотечних фондів, інформатизація бібліотеки). Масові заходи з застосуванням інформаційно – комунікаційних технологій проводимо з єдиною метою – підвищення у школярів інтересу до читання, розширення їх світогляду, інформаційної культури, розвитку творчих здібностей учнів. В бібліотеці постійно проводяться:  книжкові виставки та перегляди літератури  інтелектуальні ігри  літературні заходи  мультимедійні презентації та огляди літератури  слайд-бесіди, слайд-вікторини  конкурси Саме моніторинг забезпечує безперервне спостереження за станом бібліотеки як керованої системи і надає можливість прогнозувати її середні показники читацької активності (для вибраних груп читачів) і попит на літературу за даною тематикою.
  14. 14. У читаючих сім’ях, де у батьків вищій рівень освіти і вища готовність дати якіснішу освіту своїм дітям, школярі помітно частіше описують відносини з батьками як дружні, тоді як у не читаючих частіше виникає нерозуміння, сварки, особливо часто-через навчання, побутові проблеми, погану поведінку учнів. На запитання бібліотекарів діти відповіли:
  15. 15. Висновок. У результаті проведеного моніторингу читацької активності учнів зроблено висновки: структура та зміст дитячого читання визначаються соціальними факторами (родина, школа, суспільство), особистісними ( інтереси, нахили, захоплення), книжковим ринком, рекламою друкованої продукції та відсутністю цієї реклами. На сучасному етапі учнів 5-6 х класів наявність книг в бібліотеці ще задовольняє їх читацькі запити. Таким чином, найвразливіше місце бібліотеки – відсутність періодики, науково-популярних книг. Дуже важливим для нас є співпраця з вчителями та батьками, так як існує залежність формування читацької культури від ставлення до книги в сім’ї та наявність великої домашньої бібліотеки. На вибір літератури для читання у вільний час впливають: батьки – 28%, друзі -35%, бібліотекар – 37%. Говорячи сьогодні про необхідність пропаганди книги, потрібно подумати яку книгу ми можемо запропонувати своєму читачеві. На даному етапі основними завданнями нашої бібліотеки є:  активізувати читацьку активність учнів шляхом поповнення фондів науково – популярнимикнигами та періодичними виданнями;  впроваджувати інноваційні форми роботи, активізуватироботуз реклами бібліотеки;
  16. 16.  в рамках «Тижня дитячої та юнацької книги» провести цікаві заходи, заохочуючидітей до читання художньої літератури, використовуючи нестандартні формироботи (уроки–театралізації, проекти, бібліотечні уроки, пошукову діяльність);  з метою залучення дітей до систематичногочитання організувати захист дитячих формулярів, провестиконкурс «Найкращий читач 2017 року»;  підвищити культуру читання через впровадження інтерактивних форм бібліотечної роботи, співпрацівчителів і бібліотеки, творчому підході до роботиз читачами, залученню дітей до участі у заходах бібліотеки;  формуватиінтерес учнів до читання, здійснювати моніторинг читацької активності учнів;  для збільшення показників читацької активності більше приділяти увагу індивідуальній роботіз читачами;  встановлення нових комп′ютерів для користувачів.  зв′язок із громадськими організаціями культурно-просвітницького напрямку.
  17. 17. Список використаної літератури: ДядураН.В. Формування інформаційної компетентності учнів // Шкільна бібліотека.-2008 .- №2.- С.51-54. Когут В.Я. Моніторинг читацького інтересу учнів 4-11 класів // Шкільна бібліотека.- 2011.- .№ 4- С.95-98. Утянська Т.С. Моніторингові дослідження роботи шкільної бібліотеки щодо формування ключових компетентностей в учнів // Шкільна бібліотека.- 2010.- №3.- С.27-32. Кашицька В.А. Досліджуємо галактику читання // Шкільна бібліотека.- 2012.- № 10.-С.57-59. Матеріали Інтернет-ресурсів.

×