Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
ОФІЦІ НА ІНФОРМАЦІЯ

лугів і нерозчинних основ.  Опишіть заходи безпе-
ки під час роботи з лугами. 

З.  Складіть рівняння...
в СЧСНІЙ КОІ

м» 2 (90) 2012 БЕРЕЗЕНЬ - квшзнь

Виходить шість,  разів на рік
Передплатний індекс 74643

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР...
них груп живих організмів
(таксонів).  Приклади таксо-
номічних категорій,  або ран-
гів:  надцарство (домен),  цар-

САІО...
СТ.  ФОРМИ І М

 

ся з двох слів:  перше - родова назва,  друге -
видова.  Наприкінці наукової назви виду наводить-
ся пр...
люють широке цитування,  що,  у свою чергу,  спри-
яє широкому використанню цих наукових праць в
усьому світі. 

Упродовж ...
ЗМІСТ,  ФОРМИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ

 

іЦо таке біологічна систематика

До статті Віктора Фурсова (с.  8-11)

   

Голова мет...
і. : і. : * «і І П і. :
і* іі*

[із

у і ПЕРЕДПГІАТНИЙ ІНДЕКС 74543

і -і в СУЧАСНІЙ

_ ` А  *не СУЧАСНИЙ погляд
є  " я , ...
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

Фурсов В.Н. Що таке біологічна систематика. Біологія і хімія в сучасній школі (Київ). 2012

949 views

Published on

25. Фурсов В.Н. Що таке біологічна систематика // Біологія і хімія в сучасній школі (Київ). – 2012. – № 2. – С. 8-11.

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Фурсов В.Н. Що таке біологічна систематика. Біологія і хімія в сучасній школі (Київ). 2012

  1. 1. ОФІЦІ НА ІНФОРМАЦІЯ лугів і нерозчинних основ. Опишіть заходи безпе- ки під час роботи з лугами. З. Складіть рівняння окисно-відновних реакцій, кое- фіцієнти підберіть методом електронного балансу. Білет М: 17 1. Розкрийте суть перетворення енергії під час хімічних реакцій. Наведіть приклади екзо- та ен- дотермічних реакцій. Поясніть поняття «тепловий ефект реакції», стермохімічне рівняння». 2. Охарактеризуйте молекулярну, структурну фор- мули, фізичні та хімічні властивості, застосування етанолу. 3. Складіть рівняння реакцій гідролізу солей. Білет М 18 1. Поясніть сутність закону Авогадро та понят- тя ємолярний об'єм газів». 2. Охарактеризуйте основи, їх склад. Поясніть хімічні властивості основ у світлі теорії електро- літичної дисоціації. З. Розв'яжіть розрахункову задачу на обчислен- ня за рівнянням хімічної реакції кількості речови- ЗМІСТ. ФОРМИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ ни реагуючої речовини, якщо відомі маси продук- тів або маса іншої реагуючої речовини. Білет М: 19 1. Поясність суть поняття швидкості хімічної ре- акції. Обгрунтуйте залежність швидкості реакції від різних чинників. 2. Охарактеризуйте молекулярну, структурну фор- мули, фізичні та хімічні властивості етилену. З. Добудьте амфотерний гідроксид і доведіть його амфотерність. Білет М 20 1. Поясність суть поняття електронегативності хімічних елементів. Поясніть взаємозв'язок між розміщенням елементів у періодичній, системі та їх електронегативністю. 2. Охарактеризуйте оксиди, їх склад. класифіка- цію, хімічні властивості. Наведіть приклади вико- ристання оксидів. 3. Розв'яжіть розрахункову задачу на обчислен- ня 3 використанням об'ємних відношень газів під час хімічних реакцій. ЩО ТАКЕ БЮПОГІЧНА СИСТЕМАТИКА Віктор ФУРСОВ, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту зоології НАН України іологічна систематика - це наука про видо- ве різноманіття живих організмів, або нау- кова дисципліна, завданнями якої є розробка принципів ютасифікаііії живих організмів і прак- тичне їх застосування для побудови системи. Кла- сифікація - це опис і розміщення в системі всіх існуючих і вимерлих організмів. Основні цілі сис- тематики: . о найменування таксонів та опис їхніх характер- них ознак; ч діагностика, тобто визначення місця в системі; с екстраполяція, тобто передбачення ознак об'є- кта, яке ґрунтується на тому, що він належить до того чи іншого таксона. Говорячи про класифікацію природи, необхідно визнати величезний внесок багатьох учених почи- наючи з античних часів. Так, одним з перших кла- сифікацію природи здійснив ще Арістотель, описав- ши її у 10-томному виданні <3оологічні праці», яке залишалося класичним упродовж багатьох століть. Проте наступні покоління вчених зробили значний внесок у систематизацію живих організмів. Хто ж є «батьком» і засновником біологічної си- стематики? Звичайно ж, треба зазначити, що основи сучасної систематики живих організмів було закла- дено шведським ученим Карлом Ліннеем (1707- 1778) у його знаменитій книжці Зузсета Магигае (єСистема природиэ), опублікованій-у 1735 р. © Фурсов в. м. , 2012 хімія в сучасній школі - 2012. Ма 2 Карл Лінней запропо- нував «природну класифі- кацію». Живий світ був розбитий Карлом Лінне- єм на таксони, або систе- матичні одиниці, за ієрар- - хічним принципом - від вищих до нижчих. Основ- ний таксон живої приро- ди А вид. Цей принцип побудови системи було названо ліннеєвською іє- рархією. Найважливішими по- няттями в систематиці є таксон і таксономічна категорія. Таксон - це група організмів, пов'язаних будь- яким ступенем спорідненості й відокремлена від інших подібних груп. Це сукупність організмів, що мають спільні ознаки, за якими вони різнять- ся з іншими організмами. Окрема особина (тоб- то індивід) належить до певного таксона, але не є таким. Приклади таксонів: безхребетні, мура- хи, клопи, прямокрилі, Джміль земляний Вотішз ґепгзґгіз. Таксономічна категорія, або ранг. - поняття, що його було введено в систематиці для позна- чення рівня в класифікації різних підпорядкова- карп Лінней
  2. 2. в СЧСНІЙ КОІ м» 2 (90) 2012 БЕРЕЗЕНЬ - квшзнь Виходить шість, разів на рік Передплатний індекс 74643 ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР Людмила ВШШЧКО, доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії хімічної і біологічноІ освіти Інституту педаґогіки НАПН України РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Нінв БУРИНСЬКА, - доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії хімічної і біологічної освіти Інституту педагогіки НАПН України; Микола ВАСИЛША-ДЕРИБАС. член Наукового товариства імені Тараса Шевченка; Лідія ВАЩЕНКО. кандидат педагогічних наук, доцент. старший науковий співробітник лабораторії моніторингу якості освіти Інституту педагогіки НАПН України: Володимир ВЕРБИІІЬКИЙ, доктор педагогічних наук, професор, директор Національною еколою- натуралістичного центру учнівської молоді; Олег ЄРЕСЬКО, директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти, науки, молоді та спору України: ' Володимир КОВТУНЕНКО, докгор хімічних наук, професор Київського національною університету імені Тараса Шевченка; Михайло КОРНІЛОВ. докгор хімічних наук. професор Київського національною університету імені Тараса Шевченка; Ганна ЛАШЕВСЬКА, науковий співробітник лабораторії хімічної і біологічної освіти Інституту педагогіки НАПН України; Надія МАТЯШ. кандидат педагогічних наук. провідний науковий співробітник лабораторії хімічної і біологічної освіти Інституту педагогіки НАПН України; Сергій МЕЖЖЕРІН. доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу еволноційних і генетичних основ систематики Інституту зоології НАН України; » Микола МІРОШНИЧЕІ-ПСО, допггор біологічних наук, професор Київського" національною університету імені Тараса Шевченка: Світлана МОРОЗЮК. кандидат біологічних наук. професор Національною педагогічною університету ім. М. П. Драгоманова: Євгенія НЕВЕДОМСЬКА. кандидат педагогічних наук. доцент Київського університету імені Бориса Грінченка; .Лариса ПЕРЕШИВАНА. заслужений учитель України, учитель хімії Українського фізика-математичного ліцею Київською національного універсіпегу імені Тараса Шевченка; Олег ТОПУЗОВ, доктор ііедашгічних наук. професор, заступник ДИРЄКТОРЭУЇНСТИТЮУ педагогіки НАПН України; Надія ЧАЙЧЕНКО, доктор педагогічних наук. професор, завідувач кафедри теорії та методики вищої професійної освіти Сумського обласного інституту післядипломної ііедаюгічної освіти: Ольга ЯРОШЕНКО, член-кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова МІНІСТЕРСГВО ОСВІТИ І НАУКИ. МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКІМІНИ ндшоныьнд мцдвмія ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК укнвіни іпткАвнв шФогмАцгйг-іовіаровшш шдгігиємсгво «ґпгднгопчни ггітвса. Заснований у 1995 р. Ч До грудня 2011 р. журнал виходив у світ під назвою «Біологія і хімія в школіь Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інфориацй серія КВ М: 17881-6731 ПР від 25.10.2011 р. Схвалено вченою радою Інституту педагогіки НАПН України (протокол від 23.02.2011 р. М: З) ` . ЗМІСТ ОФІЦІЙНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОРЯДОК ЗАКІНЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ ТА ПРОВ ЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ 'АТЕСТАЦІ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ у 2011/2012 н. р. 2 ЗМІСТ, ФОРМИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ Віктор ФУРСОВ ЩО ТАКЕ БІОЛОГІЧНА СИСТЕМАТИКА 8 Марія САВЧИН НАВЧАЛЬНИЙ ДІАЛОГ ЯК ФОРМА І МЕТОД НАВЧАННЯ 12 Марина СИДОРОВИЧ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНИХ ЗНАНЬ ПРО ОРГАНІЗМ В УЧНІВ ОСНОВНОІ ШКОЛИ 16 Олександр КОЗЛЕНКО МОДЕЛЮВАННЯ БІОПОЛІМЕРІВ. 20 ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД Надія ГУСАРУК УРОКИ ОЛЕНИ ДЕСЯТНИК. Основи здороиїя 26 Ірина КОШМАН УРОК 3 ВИВЧЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ 29 Зоя ЛОЯНОВА ЗАДАЧІ З ГЕНЕТИКИ_ 30 Алла БІЛОТІЛ ВИКОРИСТАННЯ ПРИСЛІВЧВ І ПРИКАЗОК НА УРОКАХ ХІМІЇ 31 ВІТАЄМО ЮВІЛЯРА ' 3 ЮВІЛЕЄМІ 32 ПРОФІЛЬНА ШКОЛА Кві-экрана НОВЧЕНКОВА ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ХІМІІ В ЛІЦЕІ ' 33 вколопчний зошит Тетяна ВОРОНЕНКО НАУКА ЕКОЛОГІЯ ТА ЕКОЛОПЗАЦІЯ ШКІЛЬНОЇ ХІМІЧНОІ ОСВІТИ - 34 МІЖНАРОДНІ ЗВ'ЯЗКИ Бакир МАНСУРОВ МОДУЛЬНЕ НАВЧАННЯ. Імперія і номттатура циклоалканіа 37 ПЕДАГОПЧНІ ДОСЛЩЖЕННЯ Василь ПЛАХОТНИК, Людмила ВЕ/ ІИЧКО ОРГАНІЗАЦІЯ І СТРУКТУРА МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ 39 Ольга ТУРИІШ . ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ 3 ОРГАНІЧНОЇ ХІМІІ 41 КОНФЕРЕНШЇ. свмінАри н. войкгв ПІДСУМОВУЮЧИ МІЖНАРОДНИЙ РІК ХІМІІ 43 ЛИСТИ ДО РЕДАКЦІЇ Аркадій ТІГАЙ ПРО ДАРВІНІЗМ 46 НА С. 2 ОБКЛАЛИНКШ ДИЇВОСВІТ ПРИРОДИ. Зоряна ЛУКЯНЧУК ПТАХ РОКУ-2012. ОДУД: ПТАХ-МЕТЕПИК ІіАСЗ ЗІіІПСБФ0РМИІМЕІ0ШІ ЩО ТАКЕ БІОЛОГІЧНА СИСТЕМАТИКА? До статті Віктора Фурсоов (с. 12-15)
  3. 3. них груп живих організмів (таксонів). Приклади таксо- номічних категорій, або ран- гів: надцарство (домен), цар- САІОЦ ЫННЕІ п'я- вц ним мш, лиц. .. 1.. .. щ. : я. .- тм. .. щ. .. “Он-мід І-и. З. .-. ... ..„ цЬ-цІІь-гцПцдІииа-ъіа. ЗТ ЕМ ство, тип, клас, ряд, родина, ЫАТНКЕ РЩ* 'тд' наш пі? интим, .. ... .. У чому ж полягає різни- ця між поняттями єтаксонь і «таксономічна категоріяо? Якщо йдеться про таксон, то ми розуміємо конкретну гру- пу живих організмів; якщо ж про таксономічну категорію щйдащапщт (або ранг), - то про окре- 'т мий рівень у класифікації, Титульна сторінка книжки тобто ступінь підпорядкова- т” ”іт” ності в ієрархії. Залежно від ступеня спорідне- ності будь-яка група живих організмів одночас- но належить до різних таксономічних категорій: виду, роду, родини, ряду, класу тощо, Цікаво, що Карл Лінней виділив ства природи - рослини, тварини і мінерали. Царство тварин було поділене , ним на шість класів А Єиасітресііа, Асез. Атрііііэіа, Різсез, Іпзесґа і Уеппез. Клас (Зишігиредіа включав кілька рядів «чотириногихь тварин, включаючи Апґлтротогрііа (примати), Ретае (собачі, лися- чі, ведмеді) тощо. На думку К. Ліннея, клас АтріііЬіа включав рептилій і амфібій. а клас Уеппез був змініаною групою, що об`єднувала хробаків, п'явок. слима- ків, морських огірків, морських зірок і деяких інших тварин. Карл Лінней першим увів біномінальні (подвій- ні) наукові назви для живих організмів. що скла- даються з латинських назв роду і виду. Кожен ряд він поділив на роди, а кожен рід - на види. Учений виділив такі роди тварин, як Ьео, Птиз, Нірророіїатиз, Ното та ін. Цікаво, що саме Карл Лінней дав назву і людині - Ното заріепз (лю- дина розумна). Царство рослин було розподілено К. Ліннеєм на 24 класи. 1758 р. вийшло з друку_і0-те видання Зузгета Ыасигае. Крім того, К. Лінней опублікував РІога Зцесіса («Фл0ра Швеціъ) (1745), РЬЦОЗОрЬЇЗ Вогапіса (єфілософія ботанікиь) (1751) і Зресіез РІапъагит`(єВиди рослинэ) (1753). Новий етап розвитку біологічної систематики почався з праць Чарлза Дарвіна «Походження ви- дів шляхом природного відбору» (1859) та «Похо- дження людини і статевий відбірь (1871), У книжці «Походження видів» він обґрунтував основи еволюції живих організмів. Сер Чарлз Дар- він у результаті тривалої експедиції на кораблі «Бігль» зібрав величезну кількість колекційного ма- теріалу, який був використаний ним під час опи- су нових для науки видів тварин. Найвідоміши- ми стали його описи різноманітних галапагоських вїорків, деяких американських хижих птахів і га- лапагоських ящірок. Ч. Дарвін опублікував два томи із системати- ки вусоногих раків, описавши близько 150 нових сини. екшни, ОІІІЕІА. БІІСІІІ, ь "и "ітітіэі": $51:”""- Темні І. ь. .. ьд. Іди-цим. мм`„„„муч. ьммм. „.д а- м. .. . ь- ь. ц. . д. .. три цар- видів. Численні колекції тварин і рослин Чарл- за Дарвіна, що розміщено в Британському музеї природної історії, було використано й іншими до- слідниками для опису нових видів. Ідеї Ч. Дарві- на набули розвитку в сучасній синтетичній теорії еволюції органічного світу. Яким же є сучасний таксономічний розподіл живих організмів? Сучасні класифікації живих організмів побудо- вані за ієрархічним принципом. Введено понят- тя таксонів вищого порядку, а саме: нпдцарство (домен), царство, тип (у рослин й відділ), кіас. ряд (у рослин - порядок). родина, рід; і таксонів нижчого порядку - вид. Види складаються вже з окремих особин. Порівняно нещодавно всі живі організми поділя- ли на два царство: тварини й рослини. Три цар- ства виділяв Е. Геккель (1894): тварини, рослини і найпростіші. Пізніше, за працями Р. Уїттекера (1969) та Л. Маргеліса і К. Шварца (1982) було виділено пить царств - чотири царство еукаріот (тварини, рослини, гриби, найпростіші) і царство прокаріот (бактерії, синьо-зелені водорості). Віру- си не відповідали жодній з груп у цій класифіка- ції живих організмів. Нині, за системою Т. Кавальє-Сміт (1998), виді- ляють два надцарства (домени): еукаріоти й прока- ріоти. Надцарство еукаріот складається з 5 царств: тварин, рослин, грибів, хромістів і найпростіших. Надцарство прокаріот складається з двох царств: археїв і еубактерій. Як бачимо, навіть у поділі царств живих організмів ще й сьогодні точаться суперечки серед фахівців. Що ж таке «біологічний видь? Вид (лат. зресіез) - таксономічна, систематич- на одиниця; група особин із загальними морфо- фізіологічними, біохімічними та поведінковими ознаками, здатна до взаємного схрещування, що дає в ряду поколінь плідне потомство, законо- мірно поширена в межах певного ареалу і поді- бно змінюється під упливом чинників зовніш- нього середовища. Вид - реально існуюча генетично неподіль- на одиниця живого світу; це основна структур- на одиниця в системі організмів. Вид - основна таксо- номічна категорія в бі- ологічній систематиці. Що ж таке «видо- ва назваэ в сучасно- му розумінні? За «Кодексом зооло- гічної номенклатури». видова назва - це нау- кова назва виду. Для позначення виду користуються біноміна- льною номенклату- рою. Це система, за якою кожен вид отри- мує назву „татинською мовою, що складаєть- Чарпз Дарвін -2012.-М92 Біологія і хімія в сучасній шко
  4. 4. СТ. ФОРМИ І М ся з двох слів: перше - родова назва, друге - видова. Наприкінці наукової назви виду наводить- ся прізвище автора назви і рік опису в літерату- рі. Наприклад. домашня муха - Мизса ііотєзґіса Ьіппецз, 1758, - вид, що був описаний К. Лінне- єм у 1758 р. Цікаво, що систематики дають іноді вельми незви- чайні назви новим видам живих організмів. Так, ав- стралійський ентомолог Александр Жіро (А. Сігаи1і: ) давав незвичайні імена новим видам комах на честь видатних людей, наприклад учених (вид соретісі, рід Ваоіпсіа), композиторів (Ьееґ/ іооепі, Ьтіітзї, сіюріпі, ішукіпі, Іічґгі, тогапі, зсіштаппі, рід Могапїеііа), поетів і письменників (воеґііеі, Іютеґі, рішіатііі, .зііаігезреаті зііаігеьреаґеііа, тле13іІіі, роди ЄоеґлеІІа, РІиґаґсІііа і Зіна/ гезрегіа), античних філософів (иезорі, Иепиіоіі, ІіеґасІіґі, рІіпіі, тасИіагеІі) і політиків (саезап Ьтґиз, ІіеЫгпесИґі, дагіЬаісііа, иііапопі, Іепіпі, зшііпі, такхі, роди Матапа і Магхеііа). Крім того, наприклад. нещодавно ЄНТОМОЛОГН описали паразитичних їзд- Ців з такими незвичайними назвами, як Твіпиіо ушіо Тііаріиіп і Насипа ташш Сишоузйу е: Воцсеіс; та- кож є павучок Кі/ гітога раіизітіз Езіюу та муха Мис/ ш шо/ юґис/ іа О2егоу. прикладів з подібними назвами можна навести багато. Нині назви живих організмів регулюють міжна- родні «Кодекс зоологічної номенклатури» і 4Ко- декс ботанічної номеклатури», що визначають су- часні правила присудження, збереження і зміни назв видів живих організмів. Спірні питання при- судження. зміни або збереження назв живих орга- нізмів вирішують міжнародні комісії із зоологічної та ботанічної номенклатури. Кодекс установлює правила, згідно з якими дій- сною (валідною) є назва з першої публікації опи- су даного живого організму. Пізніші назви одного й того самого виду або роду стають синонімами. Дія «Кодексу зоологічної номенклатури» поширю- ється на назви, що їх опубліковано після 1 січня 1758 р. (тобто після виходу ІО-го видання Зузгета Маіигае К. Ліннея). Кодексом установлено правило виділення типо- вого матеріалу, за яким описується даний організм. виділяється один типовий екземпляр, який позна- чається як голотип, а серію того самого виду по- значають як паратипи. Типовий матеріал має збе- рігатися не в приватній колекції, а в музеї, де він доступний для дослідження. Як сьогодні реєструють й описують нові види тварин і рослин? Виявляється, в багатьох випадках учені йдуть практично шляхом К. Ліннея і Ч. Дарвіна, тоб- то публікують наукові статті, в яких наводять довгі складні морфологічні описи нових видів організмів і, як правило, їх чорно-білі малюн- ки або фото. На щастя, нині для складання морфологічних описів вчені-систематики можуть скористатися сучасними оптичними мікроскопами, наприклад МБС, Оіупіриз, Ьеіса або 2еі55 (зі збільшенням до 1000 разів), а також скануючим мікроскопом (зі збільшенням до 50 000 разів). Крім того, су- Біологія і хімія в сучасній школі. - 2012. - Ма 2 часні цифрові кольорові або чорно-білі фотогра- фії уможливлюють показ чітких деталей будови описуваних нових живих організмів. А новітні комп'ютерні програми дають змогу «об'єднати» серії цифрових фотографій і отримати високо- якісні об'ємні фотографії навіть найдрібніших живих організмів. Крім того, сучасні молекулярно-генетичні мето- ди дослідження уможливили порівняння вченими унікальних послідовностей нуклеотидів у структу- рі ДНК (або, коротко, ДНК-послідовностей) з ме- тою систематики живих організмів, У багатьох ви- падках саме порівняння ДНК-послідовностей дає змогу чітко розмежувати види живих організмів, які практично не відрізняються за їхніми морфо- логічними ознаками. Для виконання молекулярно-генетичного аналізу ДНК необхідна проба білка живого організму. Для такого дослідження проби зазвичай зберігаються в 96 %-му спирті, але іноді можна-використовувати і сухий матеріал (наприклад, сухі частини твари- ни або рослини з музейної колекції). За допомогою ДНК-систематики розробле- но міжнародну програму «штрих-код життяь (Вагсоое оЇ Ьііе Іпігіагіуе). Унікальні послідов- ності нуклеотидів у структурі ДНК отримали назву «ДНК штрих-кодів» (ПЫА-Ьагсодіпе). З 2003 р. в Інтернеті розміщується інформація про унікальні ДНК-послідовності багатьох груп досліджених живих організмів, з якими можна порівняти отримані ДНК-послідовності нових видів організмів. Таким чином, можна досліджу- вати навіть частини якого-небудь живого ор- ганізму і дійти висновку, який саме вид пред- ставлений у даній пробі. *Сучасні описи вперше знайдених тварин, рос- лин, грибів та інших організмів супроводжуються вже не тільки докладними морфологічними описа- ми, а й даними каріологічних, біохімічних, етоло- гічних і молекулярно-генетичних досліджень. До них додаються описи ДНК-послідовностей, а та- кож сучасні цифрові фотографії деталей будови; останні з них також розміщуються в базах да- них, загальнодоступних для всіх дослідників че- рез Інтернет. До них належать: база Національного центру біо- технологічної інформації США - СтепЬапіс (ити псЬі. пІтліЬдоу/ депьапіц), база ТгееВАЗЕ (штук ізґееЬазеюґд), МогрЬВапІє (шшхюатогрЬЬапІьпес) для зображень, МогрЬоЬаЦІ-к (итхипіогрЬоЬапІк. деопдгіфогд) - для морфологічних описів живих організмів та ін. Велике значення мають питання доступності та ясності інформації в описах живих організмів. Ба- гато матеріалів із систематики публікуються фран- цузькою, іспанською, німецькою, португальською, російською та іншими мовами. Проте сьогодні фахівці-систематики все частіше видають свої праці не тільки українською, росій- ською, італійською, китайською або японською мо- вами, а й англійською. Публікації зі систематики та опис живих організмів англійською мовою уможлив-
  5. 5. люють широке цитування, що, у свою чергу, спри- яє широкому використанню цих наукових праць в усьому світі. Упродовж десятиліть одним з найважливіших видань для зоологів-систематиків були товсті томи реферативного журналу 2ооІо3ісаІ Кесопі. У ньому й сьогодні друкуються списки нещодавно опублікованих нових назв живих організмів, що з'являються у світі всіма мовами. Але в ХХІ ст. багато наукових журналів, що стосуються сітстема- тики живих організмів, «переїжджають» у цифро- вий світ, у Інтернет. Такі інтернет-журнали англій- ською мовою, як Іоогаха. 2ооКеу, РІ. о5 Віоіову, 171,05 Опе, ВМС _]оигоаІ$ тощо, стають все більш популярними, всесвітньо визнаними і широко ци- тованими. Яке ж значення біологічної систематики в сучасному світі? Навіть у ХХІ ст. тваринний і рослинний світ планети Земля приховує свої таємниці, особливо в глибинах океану. Вчені-зоолоти й сьогодні опи- сують нові, невідомі науці види тварин, а ботаніки відкривають нові види рослин. Причому неописа- ними до цього часу залишаються нові види живих організмів достатньо великих розмірів. Наприклад, у 1999 р. вченими був описаний новий вид кистеперої риби (Ьаґітегіа тепасіоепзі: Роцуащі, Шігіоагтоіііо ес аІ. ), яка живе в морі по- близу о. Суматра (Індонезія). Раніше був відо- мий тільки один вид кистеперої риби (Ьаґітегіа сІшІитпае Зтігіі), що трапляється у водах Індій- ського океану біля південно-східної частини Аф- рики та о. Мадагаскар. У 2006 р. у журналі 2ооі: аха був описаний новий вид мавпи Сеішз аиеітгі Мепсіез Ропгез ег МаІга (СеЬіоае, Ргітагез), яка живе на невеличкій ізо- льованій території у Бразилії. У 2010 р. в американському журналі примато- логії був описаний новий вид широконосої мавпи ' ` , чпу/ сей Сеіззтапп, Іжіп еі: аІ. (СоІоЬіпае, Ргігпасез) з М'янми (Південно-Східна Азія). У 2009 р. на о. Сардинія (Італія) уперше за останні 100 років вчені виявили новий для Євро- пи вид ссавця (гризуна). За результатами експедицій зоологів Австралії у 2005-2006 рр. на території Папуа Нова Гвінея (о. Нова Гвінея) було знайдено та описано декіль- ка видів ссавців, близько 100 видів земноводних, понад 200 видів комах тощо. Що й казати про комах дрібних розмірів. Так. щороку дослідники комах (ентомологи) знахо- дять й описують сотні нових для науки видів, причому як з малодоступних тропічних лісів Аф- рики, Південної Америки і Південно-Східної Азії, Австралії, так і зон помірного клімату, з тих місць Європи. Азії, Північної Америки, які, здавалося б, добре вивчено і пройдено вздовж і впоперек. МІСТ, ФОРМИ і МЕТОДИ А НЯ Опис нових видів комах дає змогу не тільки закріпити нові назви за невідомими раніше жи- вими організмами. а й і дати повнішу екологічну характеристику їхніх місць проживання. " Багато природних районів і місць проживан- ня тварин і рослин у тропіках та інших регіонах зазнають значного антропогенного преса, а тому можуть незабаром зникнути або вже практично зникають і руйнуються у нас на очах. Тому дуже важливо вивчити й описати ті живі організми, які перебувають під загрозою зникнення. Напри- клад, біологія рідкісного жука-дроворуба Тіґапиз відапгеиз І. .. розмір якого досягає до 170 мм, і жук Цей був описан ще К. Ліннеєм, навіть у наш час невідома. Крім того, за допомогою описів нових видів ко- мах можна виявляти нові, раніше невідомі види- шкідники і прогнозувати їхнє подальше поширення як видів-вселенців (інтродуцентів) на нових терито- ріях. Наприклад, описаний у 1989 р. вид Сатегагіа оіігісіеііа Везсыса е: Вітіс (каштанова міль) нещо- давно з'явився в Європі, В останні роки він дуже поширився на території України і став небезпеч- ним шкідником каштана кінського, ЩО е окрасою паркових зон міст. Інший небезпечний шкідник - кукурудзяний жук (ВіаЬтґіса (ліві/ ет І, е Сопге) поки що є карантинним видом. Він нині широ- ко розселився в Закарпатті, куди проник в остан- ні роки з Європи. Систематики можуть допомогти вирішити пи- тання діагностики і тих видів живих організмів, з якими людина має справу в разі практично- го використання. Наприклад, український зоолог, кандидат біологічних наук С. Утєвсъкий (Харків- ський державний університет) разом з доктором наук П. Тронтельджі (США) дослідили численні проби широко використовуваної »нібито медичної п'явки (Ніпиіо текіісіпаііз І. ..). У результаті аналі- зу ДНК ними було встановлено, що проби місти- ли чотири види п'явок, які важко розрізнити за морфологічними ознаками. Яке майбутнє біологічної систематики? Можна стверджувати, що й сьогодні біологічна систематпка зберігає своє важливе значення для морфології, біології розвитку, біогеографії. еволю- ції та палеонтології. І в ХХІ ст. систематика жи- вих організмів залишається серйозною наукою, яка допомагає правильно класифікувати види і розумі- ти еволюцію живої природи. Сучасний обмін інформацією та нові комуні- каційні технології дають змогу точніше і швидше розв'язувати питання щодо видової приналежно- сті досліджуваних живих організмів. Це уможлив- лює уникнення або зменшення кількості помилок під час ідентифікації видів і збереження підходу до систематики як до точноі науки та фундамен- тальної частини науки про живе. *ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІІІІІІІІІІІШІіІІІІІІІІІІІІНІІІІІІІІІІІІІІІІІНІІІІІІІІІІІІІШІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІІІОІІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІІІІІІІЬ до уваги освітян, науковців, рекламодавців! Редакція журналу приймає замовлення на розміщення реклами, випуск тематичного номера або окремого розділу коштом замовника. 'ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІППІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІІІІІІІПІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ1ІІІІІІІІІІІІіІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІГ Біологія і хімія в сучасній школі. - 2012. - Ма 2
  6. 6. ЗМІСТ, ФОРМИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ іЦо таке біологічна систематика До статті Віктора Фурсова (с. 8-11) Голова метелика Голова богомола и '„`є . „ "Ї " п* , ъ ч -р _ й , Х , . . ) і ' 4' д , , К в Т 1 Ы. . і “К ”ї” х Голова оси Голова жука-листоїда Голова мурахи В Фурсов В. М, 2012
  7. 7. і. : і. : * «і І П і. : і* іі* [із у і ПЕРЕДПГІАТНИЙ ІНДЕКС 74543 і -і в СУЧАСНІЙ _ ` А *не СУЧАСНИЙ погляд є " я , ЯНА БІОЛОГІЧНУ „ СИСТЕМАТИКУ 4/ Ч ' ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ в ЛІЦЕІ ФОРМУВАННЯ і СИСТЕМНИХ ЗНАНЬ ПРО ОРГАНІЗМ ФОЛЬКЛОЕ НА УРОКАХ ХІМІІ ОСВІТНІЙ ПОРТАЛ і ь" ііііііііііііРЕоРвЕзАлом

×