Серед багатьох скорботних сторінок української історії є перелік злочинів тоталітарного режиму, особливе місце в ньому посідають події, пов’язані з депортацією кримських татар з Криму. Жахливий, нелюдський акт депортації, здійснений супроти кримськотатарського народу у травні 1944 року призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. Сьогодні обов’язок України не залишити своїх громадян напризволяще і зробити все від нас залежне, щоб кримськотатарський народ міг вільно жити в демократичній Українській державі, де цінують і поважають права усіх її мешканців, незалежно від національності та віросповідання. Свобода українського народу ніколи не буде повною без свободи і вільного розвитку кримських татар. Відділ документів іноземними мовами підготував віртуальний історичний фотопортрет «Кримські татари. Режим поневірянь та надій». Запрошуємо до перегляду!

1. «Кримські татари.
Режим поневірянь та надій».

2. Історія
18 травня 1944 року в досвітніх сутінках здійснився ще один злочин
комунізму — почалася масова депортація кримськотатарського народу з його
історичної Батьківщини. 15 хвилин на збори, і десятки тисяч людей
похилого віку і дітей почали шлях до великої національної трагедії —
загибелі половини кримськотатарської нації.
Роки поневірянь і нелюдських умов існування не зуміли зломити волю
маленького, але мужнього народу. Незважаючи на безмежну жорстокість
режиму, арешти і переслідування, кримськотатарський народ створив
всенародний рух за повернення. Однак рідний Крим не поспішав відкрити
обіймів корінному народу, а тих, хто наважився репатріюватися —
депортували, руйнували будинки, засуджували до довгих років ув'язнення.
Тільки після розвалу СРСР і відновлення української незалежності
кримська репатріація відбулася. Повернення не було легким, але тим не
менше кримськотатарське відродження почалося: розквітало
підприємництво, ремесла, національні організації, незалежна преса, радіо і
телебачення.

3. Офіційною «причиною» депортації стало огульне звинувачення всього
кримськотатарського народу в нібито масовому співробітництві з нацистською
Німеччиною під час Другої світової війни , тому дії сталінської влади щодо
насильницького виселення кримських татар із Криму були цілком злочинними,
адже жоден народ, за всіма міжнародно-правовими нормами, не може і не повинен
бути відповідальним та підлягати покаранню за дії, скоєні окремими його
представниками .

4. Наслідки депортації кримських татар
• Після депортації почалося перейменування кримськотатарських назв сіл,
районів, міст: всього перейменовано близько 1300 населених пунктів Криму.
1945 року скасовано національно-територіальну автономію кримських татар
— Кримську АРСР, а на її місці утворено Кримську область , куди почалося
масове організоване переселення слов'янського населення (в основному з
РСФСР: Воронезької, Курської, Орловської і Білгородської областей) .
• У Кримських татар було вилучено: понад 80 тис. будинків, близько 500 тисяч
голів худоби, всі запаси продовольства, десятки тисяч тон
сільськогосподарської продукції. Були закриті мечеті в Євпаторії, Бахчисараї,
Севастополі, Феодосії.
• Насильницька депортація позбавляла кримських татар їхнього споконвічного
етносоціального і етнокультурного середовища проживання.

5. Більшу частину кримських татар було депортовано до Узбекистану
(151 136 осіб) та прилеглі райони Казахстану (4 286 осіб) і Таджикистану,
невеликі групи було відправлено в Марійську АРСР (8 597 осіб), на
Південний Урал і в Костромську область. 4 липня 1944 року НКВС
офіційно поінформував Сталіна про те, що переселення завершено.

6. Від голоду, хвороб та виснаження протягом 1944 – 1945
років загинуло понад 30 тисяч кримських татар.

7. Кримські татари в Середній Азії на
збиранні хлопка

8. Роки заслання і поневірянь
• Звичайним явищем були втечі з місць заслання.
Особливого масштабу це явище набуло 1948 року, коли
втекло 8692 кримських спецпоселенця, з яких було
затримано 6295 і притягнуто до відповідальності 2645 осіб.
Уряд уже 21 лютого 1948 року спеціальною постановою
«Про заслання, висилку і спецпоселення» зобов’язало
МВС встановити режим повного припинення втеч. 28
листопада 1948 року Президія Верховної Ради СРСР своїм
Указом «Про кримінальну відповідальність за втечу з місць
обов’язкового і постійного поселення у віддалені райони
Радянського Союзу в період Вітчизняної війни»
встановлювала довічний термін виселення і призначала 20-
річне покарання примусовими роботами за втечу та 5 років
– за переховування.

9. Політичні акції кримських татар (петиційна кампанія, створення політичних організацій, акції протесту,
тощо) привели до ще одного політичного успіху. 5 вересня 1967 року Президія Верховної Ради СРСР
видала Указ «Про громадян татарської національності, які проживали в Криму», який скасовував
звинувачення в зраді кримських татар, проте проголошував нібито повне укоріненням кримських татар в
Узбекистані. У січні ж 1974-го Президія Верховної Ради СРСР відмінила заборону грекам, вірменам,
болгарам та кримським татарам повертатися в Крим на колишні місця їх проживання.

10. Реакція влади на примусове переселення
Кримських татар
14 листопада 1989 року Верховна Рада СРСР ухвалила Декларацію «Про визнання
незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому
переселенню, і забезпечення їх прав», а 7 березня 1991 року – Постанову «Про
скасування законодавчих актів у зв’язку з Декларацією Верховної Ради СРСР від 14
листопада 1989 року «Про визнання незаконними та злочинними репресивних
актів проти народів, які зазнали примусового переселення, та забезпечення їхніх
прав». Відтак відновлення за рахунок держави майнового та іншого стану репатріантів,
яким цей стан був до моменту депортації, набувало необхідної легітимності.
Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо
відновлення прав депортованих, а з часу проголошення незалежності взяла на себе повну
відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її
територію з місць депортації.

11. Легендарний льотчик Амет-Хан Султан
Амет-Ха́н Султа́н (крим. Amethan Sultan; 20 жовтня 1920,
селище Алупка, Ялтинський повіт, Таврійська губернія — 1
лютого 1971, Московська область, РРФСР, СРСР) —
національний герой кримськотатарського народу.
Радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни. 30
червня 1945 року за успішне проведення 603 бойових
вильотів, збиті особисто 30 літаків противника різних типів
і 19 літаків ворога, збитих в групових боях, удостоєний
звання двічі Героя Радянського Союзу. З 1947 до 1971 року
— льотчик-випробувач. Заслужений льотчик-випробувач
СРСР, єдиний радянський льотчик, який випробував понад
50 типів літальних апаратів: ним випробувано в повітрі 107
одиниць техніки.

12. «Хайтарма» - перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про
депортацію кримських татар. Режисер фільму і виконавець головної ролі Ахтем Сеїтаблаєв. Фільм
створений на основі реальних подій і розповідає про сталінську депортацію кримських татар, вчинену у
травні 1944 року. Ця трагічна сторінка в історії кримськотатарського народу показана через погляд
прославленого льотчика, національного героя кримських татар Амет-Хана Султана: після вигнання
нацистських окупантів з Криму, військове командування дозволило Амет-Хану разом з його бойовими
товаришами відвідати батьків у Алупці. За збігом обставин на час перебування льотчиків у Алупці припала
операція НКВС з примусової депортації кримських татар. Радянський ас, якого боялися німецькі
пілоти, не зміг захистити свій народ від злочину Сталінського режиму.

13. Окупація Кримського півострова Росією.
20 лютого 2014 року розпочалась збройна окупація Криму. Саме цю дату
Верховна Рада визнала офіційно початком тимчасової окупації Кримського
півострова.Те, що зараз відбувається в Криму під контролем Росії, – це
тотальна підготовка людей до служби в армії. Це знищення української
ідентичності. Отже, агресія Російської Федерації проти України, яка
розпочалась з окупації та незаконної анексії Криму, матиме незворотні
наслідки для всього міжнародного співтовариства. Українські дипломати
наголосили, що Росія як держава-окупант, відповідно до міжнародного
права, зобов'язана припинити політичні репресії проти місцевого населення.
Через 75 років по радянській депортації кримські татари в анексованому
Росією Криму знову відчувають на собі тиск системи - правозахисники
називають це "гібридною депортацією".
Проте, кримські татари демонструють всьому світові
незламність духу, єдність, життєву силу і мрію про мирне та
світле майбутнє у вільному українському Криму!

14. Російсько – українська війна
• З 24 лютого 2022 року в Україні йде російсько - українська війна і
ця війна – вибір президента Путіна. По всій Україні ми бачимо
агресію та руйнування українських міст з боку російських
військових, у тому числі ракетні удари по цивільних об'єктах. Весь
цивілізований світ підтримує Україну у важкій боротьбі проти
кривавої путінської Росії. Українці по всьому світу та міжнародні
партнери об’єдналися та надають надважливу оборонну,
фінансову підтримку, яка наближає нашу перемогу та дає змогу з
надією дивитися у майбутнє: ми вистоїмо , ми переможемо та
відбудуємо свою державу! Слава Україні!