Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Володимир Короленко. КОНЦЕПЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ М. КИЄВА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОР

862 views

Published on

Проект концепції розвитку дерматовенерологічної служби міста Києва, представлений на співбесіді у департаменті охорони здоров'я КМДА як кандидатом на призначення на посаду директора ТМО "Дерматовенерологія" у м. Києві, 11 грудня 2015 р.

Published in: Healthcare
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Володимир Короленко. КОНЦЕПЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ М. КИЄВА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОР

  1. 1. 1 КОНЦЕПЦІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ М. КИЄВА В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Володимир Короленко кандидат медичних наук, доцент кафедри дерматології та венерології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, головний позаштатний спеціаліст за напрямом "Громадське здоров'я" департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації, магістр Національної академії державного управління при Президентові України, віце-президент Української асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів Київ, 2015
  2. 2. 2 Оптимізація роботи ТМО «Дерматовенерологія» м. Києва (далі – ТМО) в умовах реформованої системи охорони здоров’я потребує розробки концептуальних підходів і стратегічного плану інноваційного розвитку за етапами, які залежать від стану реформування системи охорони здоров’я в місті та розвитку й ресурсного забезпечення дерматовенерологічних закладів. Відповідні документи повинні розроблятися, виконуватися, контролюватися і коригуватися відповідно до положень: Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014-2017 роки, Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, «Європейської політики "Здоров’я-2020", Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015 – 2020 років, ініціативи «Здоровий киянин», інших комплексних і галузевих загальнодержавних та міських цільових програмних документів.
  3. 3. 3 Місія: сприяти кожній людині у забезпеченні права на збереження здоров’я та життя; сприяти кожному працівнику у цілісному розвитку і професійному становленні; служити людині, громаді, суспільству. Візія: розвивати корпоративну професійну культуру, забезпечувати впровадження світових стандартів надання медичної допомоги, безперервної освіти і інноватики в дерматовенерології; створювати сприятливе середовище, інфраструктуру та умови для забезпечення здоров’я киян, розвитку особистості; служити територіальній громаді м. Києва. Ключові цінності: Людина Громада Довіра Духовність Моральність Відповідальність Професіоналізм
  4. 4. 4 Реалізацію інноваційного розвитку ТМО пропонується здійснювати у таких напрямках: оптимізація структури та потужності закладів ТМО; оптимізація системи взаємодії із закладами охорони здоров’я, які функціонують у місті і надають медичну допомогу населенню, та клініками державного рівня; підвищення рівня кваліфікації лікарського та середнього медичного персоналу закладів ТМО; впровадження ефективних медичних технологій діагностичного та лікувального процесів, які базуються на даних із доведеною ефективністю; оснащення закладів ТМО сучасним обладнанням, необхідним для використання сучасних медичних технологій; забезпечення сталого фінансового розвитку закладів ТМО та впровадження сучасних ефективних методів фінансового менеджменту; професійна та наукова співпраця з вищими медичними навчальними закладами; впровадження системи безпеки пацієнтів при перебуванні в закладах охорони здоров’я ТМО; підвищення рівня інформаційної підтримки процесів управління ТМО при прийнятті лікарських рішень у клінічній практиці; моніторинг та оцінка діяльності ТМО в цілому, а також закладів, структурних підрозділів і кожного медичного працівника ТМО персонально.
  5. 5. 5 Оптимізація структури та потужності ТМО. Насамперед мають бути затверджені на галузевому рівні структура та перелік захворювань і станів, при яких повинна надаватися дерматовенерологічна допомога населенню за державний кошт у плановому та ургентному порядках. Відповідно до затвердженого переліку і рівня поширеності захворювань серед населення міста та з урахуванням показників роботи всіх закладів ТМО за останні п’ять років розраховується потреба населення міста у дерматовенерологічній допомозі. Визначити потребу в реструктуризації ліжкового фонду стаціонарів, виокремлення непрофільної діяльності . Враховуючи, що Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» інфекції, що передаються статевим шляхом, віднесено до соціально-небезпечних захворювань, на сьогоднішній день важливо максимально використати кращі здобутки існуючого диспансерного принципу, мережу існуючих закладів, а також максимально зберегти досвідчені кадри та виховувати молодь. Доцільне проведення аудиту з метою встановлення істинного стану речей щодо якості інфраструктури, застарілих будівель та обладнання, вироблення та затвердження плану заходів з оптимізації інфраструктури.
  6. 6. 6 Оптимізація системи взаємодії із закладами охорони здоров’я, які функціонують у місті і надають медичну допомогу населенню, та клініками державного рівня. На рівні міста оптимізується порядок скеровування пацієнтів для отримання планової (як консультативної та діагностичної, так і стаціонарної допомоги) третинного рівня за різними спеціальностями. При створенні на рівні регіону єдиного інформаційного медичного простору реєстрація пацієнтів для отримання планової (будь-якого виду) медичної допомоги проводиться в електронному режимі з визначенням її дати і часу. При скеровуванні пацієнта в стані, який потребує екстреної інтенсивної медичної допомоги, через мережу єдиного інформаційного медичного простору заклади охорони здоров’я інформуються про направлення та можливий час доставки відповідного пацієнта з метою готовності останньої до надання інтенсивної медичної допомоги. Новим ефективним механізмом взаємодії дерматовенерологічних закладів з іншими закладами охорони здоров’я міста є створення та організація роботи на базі закладів ТМО тренінгового центру з безперервного післядипломного підвищення професійної майстерності медичних працівників (лікарів, середнього медичного персоналу) дерматовенерологічних закладів охорони здоров’я м. Києва та, на договірних засадах, Київської і суміжних областей.
  7. 7. 7 Підвищення рівня кваліфікації лікарського та середнього медичного персоналу закладів ТМО. Рівень кваліфікації медичного персоналу поряд із застосуванням сучасних клінічних технологій та ресурсним забезпеченням закладів ТМО визначає якість та ефективність медичної допомоги. Тому має бути забезпечений добір медичного персоналу для роботи в дерматовенерологічних закладах столиці, починаючи від студентського гуртка під час навчання через інтернатуру/резидентуру/спеціалізацію до прийому на роботу. Можливе забезпечення відкритого конкурсного відбору медичних працівників на заміщення вакантних посад, пов’язаних з використанням сучасного високотехнологічного обладнання. По-друге, необхідно підняти рівень та значення середніх медичних працівників у процесі надання медичної допомоги пацієнтам із передачею їм частини функцій лікарів (з патронажу та догляду), а також необхідність і значення молодших медичних працівників у забезпеченні лікувально-охоронного режиму в закладі. Важливою складовою оптимізації кадрової політики в ТМО є обґрунтований на реальній потребі, а не жорсткому централізованому нормативі, штатний розпис із диференційованим підходом і визначеними критеріями до оплати праці медичних працівників, що стає критерієм професійної конкуренції між ними. Також це облік лікарських помилок як індикатор навчання, а не підстава притягнення до відповідальності. Усе вище наведене повинно скласти основу створення системи постійного підвищення професійної майстерності всіх медичних працівників закладів ТМО.
  8. 8. 8 Впровадження ефективних медичних технологій діагностичного та лікувального процесів, які базуються на даних із доведеною ефективністю. Впровадження ефективних медичних технологій діагностичного та лікувального процесів, які базуються на даних із доведеною ефективністю, здійснюється через систему галузевих стандартів, якими є уніфіковані клінічні протоколи, затверджені Міністерством охорони здоров’я України. Вони створені на базі даних доказової медицини, а їх впровадження забезпечує пацієнтам отримання якісної медичної допомоги. Тому на першому етапі оптимізації діяльності закладів ТМО має бути проведене інформування медичних працівників про затверджені уніфіковані клінічні протоколи та завершена розробка і затвердження локальних клінічних протоколів. У подальшому шляхом стажування медичних працівників у провідних клініках країн світу, що є і засобом підвищення професійної майстерності, медичні працівники засвоюють нові медичні технології із наступним їх впровадженням у закладах ТМО м. Києва.
  9. 9. 9 Оснащення закладів ТМО сучасним обладнанням, необхідним для використання сучасних медичних технологій. Технічне дооснащення закладів ТМО – це конструктивне управлінське рішення, спрямоване на наближену та віддалену перспективи використання сучасних діагностичних і лікувальних технологій, у тому числі телемедицини та електронної охорони здоров’я. Дооснащення закладів ТМО має бути здійснено на рівні світових підходів. Це впровадження сучасних комплексів діагностики, лабораторних досліджень, функціональної (інструментальної) діагностики. Важливим є повною мірою використати на договірних засадах ресурсний потенціал кафедр вищих медичних навчальних закладів, розташованих на базі закладів ТМО.
  10. 10. 10 Забезпечення сталого фінансового розвитку закладів ТМО та впровадження сучасних ефективних методів фінансового менеджменту є безумовною складовою розвитку ТМО. Основними джерелами фінансування закладів ТМО є бюджетні асигнування та кошти державних і регіональних цільових програм. Додатковими джерелами фінансових надходжень мають стати: благочинна допомога та кошти грантів; кошти добровільного медичного страхування; оплата за надані послуги за угодами; надходження за послуги, які надають заклади ТМО понад нормативне надання безоплатної медичної допомоги; за послуги, надані пацієнтам з їх власної ініціативи; добровільні внески та пожертви, інші джерела, не заборонені чинним законодавством.
  11. 11. 11 Професійна та наукова співпраця з вищими медичними навчальними закладами. Надзвичайно важливе і непросте організаційно-правове питання, але при цьому користь такої медичної, навчальної та наукової співпраці є очевидною. Його рішення може бути забезпечено створенням відповідно до чинного законодавства лікувально-навчально-наукового консорціуму або в інші способи, не заборонені чинним законодавством, та які відповідають інтересам громади м. Києва.
  12. 12. 12 Впровадження системи безпеки пацієнтів при перебуванні в закладі охорони здоров’я ТМО. Поняття системи безпеки пацієнтів для практичної охорони здоров’я є новим за відсутності вітчизняного досвіду. У цьому випадку слід враховувати міжнародний досвід і дані наукової літератури. У кожному закладі ТМО має бути розроблено відповідний план впровадження принципів і практичних кроків забезпечення безпеки перебування пацієнтів у лікувальному закладі та поетапне його впровадження. Забезпечення безпеки пацієнтів у лікувальному закладі має бути критерієм акредитації закладу.
  13. 13. 13 Підвищення рівня інформаційної підтримки процесів управління ТМО та прийнятті лікарських рішень в клінічній практиці. Насамперед необхідно провести планову комплексну комп’ютеризацію закладів охорони здоров’я ТМО зі створенням автоматизованих робочих місць лікарів у всіх структурних підрозділах та автоматизованих робочих місць – у допоміжних закладах, включаючи економічні та бухгалтерські підрозділи, відділ кадрів, діагностичні служби тощо. Переміщення пацієнта від приймального відділення до його виписки зі стаціонару, включаючи обсяг надання медичної допомоги відповідно до галузевого стандарту і повний економічний розрахунок витрат на кожного пацієнта в процесі надання медичної допомоги у такій комп’ютеризованій системі контролюється. Тому впровадження такої системи розглядається як основа контролю раціонального використання ресурсів у ТМО. За визначеними критеріями узагальнені дані із системи планово та ситуаційно надходять керівництву ТМО для контролю лікувально-діагностичного процесу, використання наявних ресурсів і прийняття необхідних управлінських рішень.
  14. 14. 14 Моніторинг та оцінка діяльності закладу в цілому, структурних підрозділів і персонально кожного медичного працівника ТМО. У ТМО мають бути відпрацьовані критерії оцінки діяльності як ТМО в цілому, так і кожного закладу охорони здоров’я, структурного підрозділу та медичного працівника. Такі критерії (індикатори) переглядаються залежно від їх актуальності для конкретного закладу охорони здоров’я. Поточний і плановий контроль, у визначені терміни, збирання інформації та аналіз має значення для стимулювання медичних працівників до ефективної праці й прийняття оперативних управлінських рішень як основи для корегування стратегічних планів розвитку ТМО.
  15. 15. 15 Окремо слід зазначити необхідність інтеграції дерматовенерологічної служби м. Києва до системи громадського здоров’я, створення якої передбачено, зокрема, Планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014-2017 роки. Доцільно залучати до виконання окремих функцій громадського здоров’я медичних працівників усіх фахів, у тому числі працівників закладів ТМО, а не лише первинної ланки. Медичні працівники ТМО мають бути також активно задіяні в адвокаційно- комунікаційній програмі залучення до виконання окремих функцій громадського здоров’я усіх громадян (відповідно до стратегічних завдань «Європейської політики "Здоров’я-2020"). Інноваційний розвиток ТМО має відбуватися комплексно і поетапно, охоплювати усі види діяльності закладів ТМО і спрямовуватися на підвищення якості й ефективності надання дерматовенерологічної допомоги населенню.
  16. 16. Дякуємо за увагу! 16

×