Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Дослідження адаптації та потреб жінок внутрішньо переміщених осіб

1,888 views

Published on

В рамках проекту "ВПО та приймаючі громади"

Published in: Government & Nonprofit
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Дослідження адаптації та потреб жінок внутрішньо переміщених осіб

  1. 1. ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТАЦІЇ ТА ПОТРЕБ ЖІНОК ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
  2. 2. Методологія Фокус-групові дискусіїМетодМетод 4 ФГДКількістьКількість Харків, Дніпропетровськ, Херсон, ВінницяГеографіяГеографія  38 жінок ВПО  віком від 18 до 77 років, середній вік – 39 років  29 мають вищу освіту, 7 – середньо спеціальну та 2 – середню повну  11 не мають дітей, решта мають 1-3 дитини, у 11-ти жінок є 1-2 члени родини, які потребують догляду (ймовірно батьків). Дані за 3-ма ФГД (окрім Вінниці): • усі респондентки (28 осіб) зареєстровані як ВПО • 21 мешкають у найманому житлі, 6 – у платному державному житлі, 1 – у родичів • 15 жінок отримували матеріальну допомогу у вигляді речей та продуктів від ГО, 20 – фінансову допомогу (маючи на увазі державну і від ГО) • 16 проходили ті чи інші навчання організовані ГО • 10 отримують допомогу/спілкуються з ГО раз на місяць чи раз на кілька місяців, 8 – раз на пів року і рідше, 10 – не відвідували ГО. Цільова аудиторія Цільова аудиторія Лютий 2016Дати проведенняДати проведення
  3. 3. Ключові цілі дослідження • Виявити напрямки та ініціативи, спрямовані на кращу адаптацію ВПО, спільні проекти з представниками місцевих громад, напрямки потенційної допомоги. • Вивчити досвід адаптації жінок ВПО, їхні досягнення та існуючі проблеми. • Вивчити співпрацю та отримання допомоги жінок ВПО від державних органів та громадських організацій. • Виявити бачення майбутнього жінками ВПО, і необхідні для втілення цього бачення ресурси/допомога. • Дослідити гендерний аспект різниці у адаптації між чоловіками та жінками.
  4. 4. Значна частина респонденток схилялись до рефлексії, усвідомлення своєї життєвої ситуації, відкритості до інформації щодо можливостей покращити свою життєву ситуацію, готовності і мотивації скористатися пропозиціями допомоги від ГО. З такими респондентками комунікація була адекватною і двосторонньою. •Значна частина респонденток користувались послугами ГО, були активістками. •В Харкові і Дніпропетровську, на відміну від інших ФГД, респонденти мали значний досвід роботи з психологами, позитивно відгукувалися про цей досвід і однозначно вважали, що психологічна допомога, робота і надалі є актуальною, потрібною і корисною. Частина респонденток могли лише емоційно жалітися на численні проблеми і не в змозі були почути, сприйняти можливості та пропозиції щодо допомоги, підтримки. Помітна була певна зацикленість на собі, порушення комунікації, таку ситуацію інші респонденти могли окреслити як «знаходження в коконі», «перебування в позиції жертви», з яких жінку необхідно виводити. •Такі респонденти, на думку, учасників, складають значну частину жінок ВПО, і вони вимагають особливої, індивідуальної уваги, особливого залучення їх до ГО. Дана категорія жінок ВПО вирізняється тим, що вони не вміють шукати інформацію, не мають мотивації використати отриману інформацію, не вірять в те, що є можливості для зміни, покращення їх життєвої ситуації. •Особливо яскравою була дана тенденція у ФГД у Херсоні, можна було помітити порушення комунікації, респонденти не відповідали на питання модератора, але говорили те, що їм наболіло. Динаміка та атмосфера обговорень в групах були досить інтенсивними, з суттєвим емоційним накалом та напруженням, оскільки під час ФГД обговорювалися складнощі та проблеми адаптації, які для респонденток є суттєвими та актуальними. В одних ФГД респондентки більшою мірою рефлексували свої думки та переживання, в інших менше. Найбільш емоційною була ФГД у Херсоні: учасниці відчували значне незадоволення своєю життєвою ситуацією і активно, емоційно це незадоволення висловлювали, в той же час раціонально, не усвідомлюючи можливості змін, покращення своєї життєвої ситуації.
  5. 5.  Клімат та природа міста.  На вибір міста вплинула наявність в ньому родичів чи знайомих жінок ВПО, які допомагають їм у пошуках роботи та із забезпеченням житла: надають чи допомагають винаймати.  Позитивні відгуки про міський центр працевлаштування, який має програми навчання та перекваліфікації для ВПО.  Херсон порівняно з іншими містами викликає особливо гостре обурення і звинувачення місцевої влади у повній закритості і бездіяльності щодо ВПО.  Зазначена найбільш гостра з поміж інших міст незадовільна фінансова ситуація респонденток, вказували найнижчими рівень зарплат. Респонденток обурювало, що за 14- годинний робочий тиждень без вихідних людина отримує 1000 гривень і така оплата є нормою.  Місто - маленьке і індустріально нерозвинуте, відтак можливостей знайти оплачувану роботу у ньому не так багато. Кращу, більш оплачувану роботу можна знайти лише через знайомства.  Аналогічною є ситуація із житлом – житло значна частина респондентів знімала за рекомендаціями, при самостійному пошуку житла у власників виникала значна недовіра і відмови, з часом проблема стала менш гострою. ПеревагиПереваги НедолікиНедоліки Херсон: адаптація, актуальні проблеми, взаємодія з органами місцевої влади
  6. 6.  Велике місто з більшими можливостями для працевлаштування, з кар’єрними перспективами.  Підкреслювалась нова тенденція визнання роботодавцями цінності працівників із Донбасу, їхньої високої кваліфікації і прагнення знайти саме працівників ВПО.  Природні та культурні ресурси: річка Дніпро та історична частина міста, хоча водночас респондентки зазначали занедбаність міста в порівнянні, наприклад, з Донецьком.  Умови роботи є жорсткими і негнучкими щодо потреб жінок, в яких є діти: • Розповсюдженою проблемою в місті назвали довгий робочий день, вимогу роботодавців до працівників працювати до 7-8 години вечора, що для жінки, у якої є діти неприйнятно. • Респондентки зазначали, що виникають складнощі із лікарняними, у випадку, якщо хворіє дитина – вихід на лікарняний не вітається і за часті лікарняні можуть звільнити.  Нижчий рівень зарплат, ніж в Донецьку чи Луганську ПеревагиПереваги НедолікиНедоліки Дніпропетровськ: адаптація, актуальні проблеми, взаємодія з органами місцевої влади
  7. 7.  Велике місто з більшими можливостями для працевлаштування  На загал наявність можливості професійного розвитку у місті.  Наявність зручного транспорту – метро. Необхідність витрачати левову частку доходу на житло, що є загальною тенденцією для всіх міст. « Минус конечно, что осталась двухкомнатная квартира. Теперь те деньги, которые могли бы тратить на себя – тратим на жилье. На себя остается минимум. Можно работать, зарабатывать, здесь можно как-то, но львиная доля уходит на жилье.» (Харків) Менший рівень розвитку міста, ніж у Донецьку Нижчий рівень зарплат, ніж в Донецьку чи Луганську ПеревагиПереваги НедолікиНедоліки Харків: адаптація, актуальні проблеми, взаємодія з органами місцевої влади
  8. 8.  Затишне, спокійне, привітне місто  Історичне місто  Хороша екологія  Високий рівень безробіття  Складнощі з пошуком роботи  Якщо робота є, то рівень зарплат здебільшого залишається незадовільним ПеревагиПереваги НедолікиНедоліки Вінниця: адаптація, актуальні проблеми, взаємодія з органами місцевої влади
  9. 9.  Респондентки з симпатією ставляться до нових міст, одначе помітна ностальгія за рідними містами, присутнє постійне порівняння і спогади про те, що в рідному місті усе було кращим.  Суттєвою проблемою для респонденток ВПО є призупинка державних виплат, респондентів обурює нечіткість інформації щодо причин такої призупинки – чи це перевірки ВПО, чи брак коштів.  Типовими проблемами респондентки, як і в попередніх ФГД, називали: • орендоване житло і необхідність платити за нього левову частку доходу (також вказували необхідність державних програм, компенсації тощо) • пошук роботи • необхідність роботи із вищим рівнем зарплатні, ніж є у місті. ПеревагиПереваги НедолікиНедоліки Усі міста: адаптація, актуальні проблеми, взаємодія з органами місцевої влади
  10. 10.  Наявність проблеми взаємодії ВПО з місцевими органами влади, нечіткість, неврегульованість політики, законодавства та норм щодо ВПО.  Проблемою є позбавлення ВПО прав голосу на місцевих виборах і неможливість отримання кредиту, страхування.  Респондентки вказують на бюрократичні складнощі при оформленні довідок та пільг, вимоги щодо наявності довідок з рідних міст, які неможливо отримати, різні форми довідок, штампів в різних містах тощо.  Проблему незадовільної роботи державних органів респондентки не вважають характерною лише для ВПО, але загалом проблемою діяльності державних органів у країні.  У респонденток часто складалося враження, що вони як соціальна група не потрібні своїм новим містам, що їх проблеми не цікаві місцевій владі, дана проблема меншою мірою звучала у Харкові та Дніпропетровську, значною мірою у Вінниці, дуже гостро в Херсоні. «Госорганы в Херсоне очень инертны, их действия нескоординированны, до них всегда позже доходит информация, они не спешат реализовать то, что уже делается в других городах. Очень сложно достучаться, они закрыты, они просто не заинтересованны в нас, нам так и могут сказать – «вы ж нас не выбирали, мы вам не должны.» (Херсон) Усі міста: недоліки взаємодії з органами місцевої влади
  11. 11.  Щодо гендерних аспектів адаптації жінки ВПО однозначно зауважили, що жінки краще адаптуються в нових, кризових умовах: • швидше починають шукати можливості для заробітку • погоджуються на низькооплачувану роботу • швидше знаходять нові зв’язки, • більш відкриті до навчання, тренінгів - взаємодії з ГО. Одначе, ситуація в кожному випадку є індивідуальною – на думку респонденток, більше залежить від особистості і її якостей. Усіх опитаних за способом адаптації можна поділити на умовні чотири категорії:  респондентки, які налаштовані на позитив і сприймають зміни, як можливість змінити щось на краще – оптимісти (одиниці);  ті, які приймають ситуацію і поза недоліками готові використати можливості для розвитку, шукають покращення – реалісти (значна частина);  жінки ВПО, які втратили багато і теперішня ситуація є вкрай незадовільною для них, вони значною мірою розчаровані та незадоволені – песимісти (значна частина);  респондентки у кризовому, невизначеному, загубленому, емоційно непевному стані, неадаптовані до викликів – на групах таких була меншість, але в реальному житті їх, очевидно, більше. «Встретила достойных людей, с которыми можно общаться, какие-то вместе решаем проблемы. Это положительный момент. А все остальное под большим знаком вопроса, подвешенное состояние и неопределенность.» (Дніпропетровськ) Усі міста: гендерний та інші аспекти адаптації
  12. 12.  Досвід взаємодії ВПО із місцевими мешканцями є різний – і позитивний, і негативний, частина людей з готовністю допомагає, частина ігнорує, не цікавиться і засуджує, упередження є поширеними.  Частина жінок ВПО вказували, що загалом люди в нових містах привітніші і атмосфера легша (Вінниця, Харків, Дніпропетровськ), але окремі респонденти зауважували, що рівень культури, поводження є гіршим, ніж у Донецьку (Харків).  Вказані проблеми не відрізняються від вже окреслених у попередніх ФГД – є сприйняття ВПО як «чужих», «донецьких», більш забезпечених. ВПО з легкістю можуть почути різноманітні варіації звинувачень: «понаїхали», «це ви винні», «ви маєте воювати», «ваш президент», «донецькі» тощо. Ставлення до ВПО в місцевих громадах
  13. 13.  Особливістю Харкова порівняно з іншими містами зазначались: • високий рівень допомоги та послуг ГО • більш розвинута інфраструктура державної допомоги ВПО • більша готовність місцевої влади вирішувати питання ВПО.  На загал діяльність ГО оцінюють позитивно та вважають суттєвою.  Респондентки позитивно відзначали роботу ГО «Станція Харків». Оцінка роботи, ставлення Оцінка роботи, ставлення  Респондентки позитивно відзначали: • послуги безкоштовної медицини • привітність в обслуговуванні ВПО в державних установах • швидке вирішення питань, якісну психологічну та юридичну допомогу • курси та навчання • взаємодопомогу та координацію ГО.  Усі респондентки отримували продуктові набори, одяг, предмети побуту, в тому числі від «Червоного хреста».  Недоліком вважають: • обмеження отримання допомоги лиш для пільгових категорій • недостатнє інформування про можливості отримання допомоги, навчання • складність працевлаштування після навчання – «вудку дали, а вудити не навчили або не вдається». Харків: отримана допомога, ставлення, оцінка роботи ГО, залучення ВПО Отримана допомога Отримана допомога НедолікиНедоліки
  14. 14.  Респондентки критикували роботу ГО: • допомога є недостатньою і спрямована лише на пільгові категорії • організації корумповані • особливі нарікання були на «Червоний хрест» - допомогу від цієї організації пересічному ВПО важко отримати Оцінка роботи, ставлення Оцінка роботи, ставлення  Люди, які насправді потребують допомоги – одягу, їжі – не могли її отримати, треба було багато ходити і звертатися – «вигризати».  Меншість респонденток були залучені до НГО, як волонтери, працівники чи регулярні відвідувачі (3 ос.)  Біля 4 респонденток були орієнтовані на відкриття власної справи і брали чи збираються взяти участь у програмі міні-грантів Дніпропетровськ: отримана допомога, ставлення, оцінка роботи ГО, залучення ВПО Отримана допомога Отримана допомога Залучення ВПО Залучення ВПО
  15. 15.  У Вінниці ситуація з ГО та отриманою допомогою не була сильно розкрита, хоча на групі (це виявилося пізніше) були присутні представники ГО Оцінка роботи, ставлення Оцінка роботи, ставлення  У Вінниці респондентки відмітили хорошу якість медичної допомоги, безкоштовність і доступність послуг, одначе незручну, незвичну систему сімейних лікарів.  Респонденти говорили, що вони кілька разів (1-2 рази, не всі учасники) отримували гуманітарну допомогу – одяг, миючі засоби, одиниці отримували продуктові набори. • Частина респонденток зауважили, що продуктові набори на разі є вкрай потрібною допомогою, оскільки фінансів не вистачає і бувають голодні тижні.  Інша частина зауважила, що ГО мають допомогти ВПО збільшити кількість фінансів, «отримати вудку, а не рибу».  Загальну ситуацію із ГО достатністю чи недостатністю допомоги, достатністю чи недостатністю навчань респондентки не змалювали. Вінниця: отримана допомога, ставлення, оцінка роботи ГО, залучення ВПО Отримана допомога Отримана допомога
  16. 16.  Респондентки активно обговорювали проблеми в сфері ГО  На думку респонденток, місцева влада не сприяє розвитку ГО у місті та області, самі ГО не є настільки активними у пошуку донорів і у них обмежені ресурси порівняно з іншими містами, наприклад, Харковом чи Дніпропетровськом.  Діяльність організацій КримСос та Червоний Хрест була визнана недостатньою  Опитувані зазначали зловживання гуманітарною допомогою з боку ГО – продаж допомоги, в зв’язку з чим був скандал і закриття організації (БФ «Софія»).  Показовою ситуацією респондентки назвали вимогу державних органів сплатити мито і штрафи у донора, який привіз гуманітарну допомогу, в зв’язку з чим кілька вантажівок з допомогою поїхали в іншу, більш відкриту до співпраці область.  На думку жінок, розподіл допомоги не є справедливим та відкритим, не всі отримують допомогу, і в кожної організації є своє коло наближених, яке отримує багато, а хтось, хто насправді потребує не отримує нічого. • Серед респонденток була мати одиначка з дітьми інвалідами, багатодітна мати, які не отримували або не завжди допомогу, або ж вони не були поінформовані щодо можливості отримати допомогу, яка є доступною (наприклад безкоштовні гуртки для дітей), або ж їм багаторазово відмовляли в тій чи іншій допомозі. Оцінка роботи, ставлення Оцінка роботи, ставлення Херсон: отримана допомога, ставлення, оцінка роботи ГО, залучення ВПО
  17. 17.  Щодо конкретної отриманої допомоги, то суттєвими респондентки вважають: • Щомісячні державні виплати • Важливими і цінними грошові виплати від фонду ООН та місцевої влади – 1500 і 300 грн • Допомогу дітям на шкільну форму • Допомогу у облаштуванні побуту від Канадського Фонду (посуд, подушки, ковдри тощо).  Не всі респонденти отримували вказаний перелік допомоги – хтось отримував одну допомогу, хтось іншу, більша частина була здивована, що така допомога є  Проблемою є те, що діяльність організацій непрозора і інформація про ту чи іншу допомогу респондентам недоступна. На їх думку, якщо не дзвонити і не приходити з регулярними проханнями, не зважаючи на відмови, то організація не звернеться з пропозицією допомогти.  Щодо навчань: • Частина респонденток проходила навчання в центрі зайнятості, частина в ГО, частина подавали заявки на міні гранти (3 людини) • Респондентки більш активно залучені до ГО проходили організаційні та психологічні тренінги  Складністю пов’язаною із навчанням та перекваліфікацією є проблема подальшого працевлаштування – кількість вакансій обмежена або вакансій немає, або ж потрібен досвід роботи, тобто перекваліфікація як така не вирішує проблеми працевлаштування Отримана допомога Отримана допомога Херсон: отримана допомога, ставлення, оцінка роботи ГО, залучення ВПО
  18. 18.  В Херсоні на ФГД були присутні респонденти, які створили ініціативну групу із створення ГО, на разі їх організація знаходиться на етапі реєстрації, процес призупинений через відсутність коштів.  Ініціативна група «Відродження надії» уже зверталася до місцевої влади, до депутатів із проханнями та пропозиціями по вирішенню проблем ВПО та проблем місцевої громади.  Побажанням респонденток щодо сектору ГО є: • Координація ГО зусиль • Створення єдиного інформаційного центру усіх ГО • Налагодження зв’язків і співпраці з місцевою владою • Активна робота з донорами • Залучення більших ресурсів • Більш активна робота організацій з ВПО, донесення інформації до кожної ВПО, • Було запропоновано створити єдиний сайт та інформаційний бюлетень.  Створена ініціативна група, на думку аналітика, має потенціал для того, щоб започаткувати ГО та втілювати проекти. Залучення ВПО Залучення ВПО Херсон: отримана допомога, ставлення, оцінка роботи ГО, залучення ВПО
  19. 19. Вінницька ФГД йшла у першій хвилі разом з Києвом та Сіверодонецьком, в цих групах учасники спонтанно називали свої потреби та напрямки навчання/допомоги і на підставі цієї інформації був сформований список, який пропонувався у наступних ФГД. ФГД у Харкові, Дніпропетровську та Херсоні належали до другої хвилі, у цих ФГД респондентам пропонувався до обговорення приготований список Готовність респонденток обговорювати запропоновані напрямки залежала від їх попереднього досвіду взаємодії з ГО, досвіду участі в тих чи інших програмах допомоги та від їх рівня рефлексії власних потреб, відкритості до можливостей змінювати власне життя . На сприйняття респондентами пропонованих напрямків також впливає готовність розвиватися та вчитися, розширювати свій світогляд, набувати нових навиків У Харкові респондентки мали найбільший і позитивний досвід співпраці з ГО, були встановлені довірливі відносини з ГО, відтак запропоновані напрямки допомоги та навчання сприймалися позитивно, викликали резонанс. Загальний огляд
  20. 20. У Дніпропетровську група була дещо менш відкритою, респонденти мали менше досвіду співпраці з ГО в програмах навчання, досвід взаємодії з ГО був часто неконструктивний, відтак пропоновані напрямки не сприймалися «на ура», оскільки: • не були встановлені базові відносини довіри • водночас були присутні досвічені активісти ГО, у яких була інша позиція – вони говорили з позиції надання послуг, а не власних потреб • у групі були респондентки зацікавлені в отриманні міні-грантів і подальшому супроводі їх справи У Херсоні, де сектор ГО був найбільш критикований, поза достатнім досвідом участі респонденток у тренінгах та участі у програмі отриманні міні-грантів, обговорення напрямків навчання та допомоги було достатньо стримане і скептичне, не відчувалося, що респонденти готові тісно взаємодіяти з ГО, що у них є потреба в додатковій комунікації, навчанні чи отриманні інших послуг, поза тим також були активісти, які багато тренінгів пройшли і говорили більше як експерти. На думку аналітика, це не значить, що «неготових» респондентів не можна залучити, але значить, що є потреба: • більше працювати над їх мотивацією • більше інформувати • створювати відносини довіри між організаціями та жінками ВПО Загальний огляд
  21. 21.  Не враховуючи активістів ГО, меншість респонденток готові сприймати ГО, як простір, платформу чи клуб, в якому вони можуть реалізувати свої потреби, дане сприйняття для більшості необхідно створити і донести.  Значна частина респонденток не готова бачити можливості, які пропонують ГО, ці ж респондентки не завжди в змозі самостійно впоратися з проблемами і покращити свою життєву ситуацію. Є частина респонденток, які не в змозі усвідомити свою життєву ситуацію і міркувати над її покращенням. Відтак певна частина респонденток психологічно і світоглядно не готові міняти своє життя, свідомо використовувати допомогу, щоб покращити свою життєву ситуацію.  Організаціям необхідно працювати з аудиторією, яка значною мірою не усвідомлює своїх потреб, відтак не готова використовувати запропоновані послуги і це є викликом для ГО. В цій ситуації однозначно потрібні: • психологічні інструменти, • мотиваційні інструменти • стратегія залучення і комунікації, оскільки більшість респондентів ніколи напряму не скажуть про те, що їм потрібен психолог чи психологічні тренінги – прямі питання не працюють. Самостійно до участі у програмах значна частина ВПО не зголосяться, їх треба залучати «за руку». Загальний огляд, рекомендації
  22. 22.  Окрім навчання та перекваліфікації важливо допомагати тим, хто вже пройшов програми перекваліфікації у подальшому працевлаштуванні, пропонувати реальні вакансії, практику. Ті, хто пройшов навчання зіштовхуються з «вудкою, якою не можуть, не вміють «рибалити» - спеціаліст-початківець часто стикається зі складнощами працевлаштування, про це говорили у Херсоні та Дніпропетровську.  Актуальними також є огляди ринку праці, пропозиції перспективних професій, про це напряму респонденти не говорили, але потреба у орієнтуванні на ринку праці у містах існує – існує запит на те, яку роботу і де шукати..  Важливими в плані працевлаштування є психологічні навики: • навики комунікації з роботодавцем • презентації себе • самостійного пошуку роботи через комунікацію • написання резюме • співбесіда тощо Напрямки навчання/допомоги. Працевлаштування
  23. 23. Про необхідність і важливість таких навиків говорили більш досвідчені респонденти: «Я прошла обучение и в центре занятости и в организации, я готова любое обучение пройти, но что делать если нету вакансий? Зачем мне учиться делать маникюр, если его делают по всему городу, вот, если бы кто-то конкретно был готов меня взять работать, это другое дело.» (Херсон) «Я прошла курсы опертора С1, но устромиться не могу, у меня нету опыта, скорость работы небольшая, получается удочка не работает, нужна практика и работодатель, который готов взять после обучения.» (Дніпропетровськ) «Иногда важно проявить инициативу, самому подойти пообщаться к менеджеру, руководителю, не нужны ли им работники, но для этого нужно обладать навиками коммуникации, этому тоже нужно учить – как себя подать.» (Харків) Напрямки навчання/допомоги. Працевлаштування
  24. 24.  Загалом даний напрямок можна вважати ефективним та перспективним, хоча є значні ризики, що підприємці без досвіду не зможуть розвинути свої проекти. «Это хорошая возможность развивать свое дело, но для новичков нужно постоянное сопровождение во всех аспектах, потому что очень легко попасть с налоговой, учетом и так далее. Очень много деталей есть, которые нужно учитывать, чтоб это было успешно» (Дніпропетровськ)  В кожній з ФГД було біля 3 респонденток, що були зацікавлені у розвитку власної справи і подали свої бізнес-плани на отримання міні-гранту, були такі, що вже почали впроваджувати проект.  Для успішного розвитку власної справи респондентки наголошували на необхідності: • ретельного супроводу проекту • постійного консультування, інакше виникають проблеми з податками, бухгалтерією тощо і це може призвести до краху • на певному етапі потрібні додаткові кошти і необхідна можливість участі в повторному фінансуванні (наприклад, для успішних проектів) або хоча б можливість отримати кредитування Напрямки навчання/допомоги. Розвиток власної справи
  25. 25.  В Херсоні бізнес-проект не був розглянутий через те, що його учасниця перейшла вікову межу, вона мала 54 роки, але це була достатньо молода, активна жінка, і на її думку, це несправедлива умова – якщо люди мають потенціал, то незалежно від віку їм треба дати можливість його реалізувати.  У Харкові респондентки говорили про те, що потрібні спільні групи, тренінги з місцевими підприємцями для пошуку контактів, можливостей та зв’язків.  Актуальним напрямком для мам, які вдома з дітьми, є напрямок самозайнятості в сфері хенд-мейд, важливі питання, в яких потрібна консультація: • як рекламувати себе • знаходити клієнтів • чи потрібно офіційно реєструватися в податковій тощо • в цій сфері також може бути потрібне фінансування для придбання матеріалів тощо Напрямки навчання/допомоги. Розвиток власної справи
  26. 26.  Однозначно це важливий і ключовий напрямок, в той же час він найменше усвідомлюється респондентками, як необхідний • В більшості ФГД респондентки реагували на пропозицію та можливість психологічної допомоги з непевністю, неоднозначно. • В той же час респондентки, які мали досвід роботи з психологом (Харків) давали однозначно позитивні оцінки даному напрямку, зауважували, що хоча вони почували себе цілком нормально, стрес був прихований і лиш робота з психологом дозволила усвідомити свій реальний стан. • Ймовірно це поширена ситуація не лише для ВПО, але загалом у суспільстві – люди не усвідомлюють своїх потреб у психологічній допомозі, існує низька психологічна культура.  У Вінниці респондентки припускали, що робота з психологом є необхідною та корисною, але не є цілком звичною, тобто є певні емоційні бар’єри. У Дніпропетровську та Херсоні для респонденток важливою була фаховість психолога та можливість вибрати спеціаліста, з яким працювати, відчувалася певна недовіра до психологів в ГО. Напрямки навчання/допомоги. Психологічна допомога, розвиток особистості
  27. 27.  Динаміка груп вказує на те, що у респонденток внаслідок стресу є багато невиражених фонових негативних емоцій, які не усвідомлюються, не є вираженими, відтак їх усвідомлення та вираження є необхідним.  Є респондентки, яким необхідна допомога в тому, щоб вони переосмислили свою життєву ситуацію, знайшли позитивний вихід з складних ситуацій. Наприклад у Херсоні на групі була жінка, яку після переїзду покинув чоловік, вона лишилася з трьома дітьми, він не хоче з ними спілкуватися, її внутрішній стан був нестабільним, або бабуся-пенсіонер, яка вимушена ростити онука, батьки якого у Донецьку, і вона відчуває, що їй важко, вона «хвора і старенька людина, інвалід», тоді як їй всього 60 років – були випадки, в яких психолог може допомогти, але ці люди не звернуться до нього самостійно. «Индивидуально. Правильно, одному тяжело. Сначала нужно было время посидеть дома. Потом человек понимает, что ему необходимо пойти и поговорить. Кому-то нужно выслушать другую историю, такую же больную. А кто-то говорит: «Я уже не хочу слушать эти истории, я хочу двигаться вперед». У кого-то возникают на этом фоне проблемы с подростками, детьми, потому что ты сам сидишь, еще и подросток.» (Вінниця) Напрямки навчання/допомоги. Психологічна допомога, розвиток особистості
  28. 28. Актуальний напрямок, але для більш вузької аудиторії, цікавий насамперед активістам ГО Частина учасників ФГД є активістами і мали базові уявлення про ГО і мають запити на поглиблення знань. • Активна і сформована ініціативна група із сформованим запитом - як працювати з донорами, залучати кошти, працювати з аудиторією, місцевою владою і т.д. - була на ФГД у Херсоні. • у Харкові була висловлена ідея створення ГО, яка б займалася соціальними послугами • у Вінниці були представники та керівники новостворених ГО, але вони не розкрили свої потреби в даному напрямку • у Дніпропетровську активно реалізуються проекти для ВПО, були представники новостворених ГО Напрямки навчання/допомоги. Діяльність ГО
  29. 29.  На думку аналітика, якщо подавати інформацію про ГО в тому числі, як можливість працевлаштування, оскільки не всі ВПО готові створювати власні організації, така інформація може зацікавити більшу кількість ВПО. • Інформація про діяльність ГО необхідно поширювати якомога ширше не лише на тренінгах, але у ЗМІ, оскільки даний сектор є новим і незвичним для більшості ВПО, як і загалом для України, • Інформація про ГО потрібна і для місцевої влади, тобто корисною буде ширша інформаційна кампанія, яка б знайомила та інформувала усіх ВПО та сторони, які причетні до вирішення їх проблем. «Работа центра предполагает, ну, сейчас это на полгода проекты, там посмотрим, как будет, проведение тренингов и консультаций со специалистами для всех активных граждан, не только переселенцами, которые хотят научиться отстаивать свои права, которые хотят научиться работать с документами, которые хотят получить первичную юридическую грамотность для того, чтобы не каждый раз смотреть: о боже, мне нужен юрист, а чтобы понимать, как читать документы, как работать с документами, приоритетность, законодательных, подзаконных актов и так далее. И целый ряд программ по тому, как работать с местными властями, как устраивать коммуникацию, какие этапы нужно проходить для лоббирования своих интересов. Ну, и еще, безусловно, цель всех активных, кто хотел бы, но не знает, как и куда присоединиться, сам в одиночку не хочет воевать, чтобы объединить таких людей, чтобы мы могли усилиться и двигаться уже все вместе. Страница в Фейсбуке. В Модульном городке есть объявления. Есть объявления в Допомога Днепра. И в средствах массовой информации сейчас, когда мы открывались, и по результатам каких-то мероприятий, которые мы проводим, сейчас будет, на местных телеканалах, в газетах мы проводили 2 пресс-конференции, там были средства массовой информации, чтоб дать информацию, чтоб люди к нам присоединялись.» (Дніпропетровськ) Напрямки навчання/допомоги. Діяльність ГО
  30. 30.  Взаємодія із державними органами є однією з гострих проблем, а також: • нестача інформації щодо прав ВПО, • нестабільне законодавство, • незрозумілість процедур (отримання статусу, довідок, питання нерухомості, пільг) тощо.  Респондентки висловлюють потреби у консультуванні та отриманні фахової, безкоштовної юридичної допомоги. Питання фаховості та досвіду у спеціаліста є ключовим для цієї сфери. • в Херсоні респондентки наводили приклади нефахової , недієвої допомоги з боку ГО • в Дніпропетровську респондентки говорили про брак юридичної допомоги. • У Харкові позитивним досвідом вважають отримання допомоги від ГО «Станція Харків» Напрямки навчання/допомоги. Захист прав
  31. 31.  Окремим напрямком в сфері захисту прав для ГО має бути: • захист прав ВПО на рівні місцевих громад • налагодження конструктивної взаємодії та діалогу з місцевою владою, яка часто не є достатньо чутливою до потреб ВПО «Должны быть юридические центры, только с подготовленными юристами, а не так, что понабирали по объявлению – срочно нужны юристы на консультацию. Ты приходишь, задаешь вопросы, если ты сам тему прорабатывал, ты знаешь больше, чем этот юрист. Потому что все понимают прекрасно, что у юристов есть специализация. И нужно, наверное, проводить подготовку юристов сразу, чтобы они работали по законодательству ВПЛ, а потом уже давали консультации. Потому что иногда они людей ставят в ситуацию очень сложную, когда они дают консультацию, человек идет делать, ему говорят – нет, вообще не так. А потом он приходит, ему говорят: ну, мы знаем только общую процедуру. А люди иногда попадают, извините, на деньги, когда сроки какие-то прошли, они что-то не оплатили или где-то не успели вовремя документы подать. Это потом все чревато материальными потерями…» (Дніпропетровськ) Напрямки навчання/допомоги. Захист прав
  32. 32.  В даному напрямку важливим є широке інформування ВПО про існуючі можливості - про усі можливості у місті, оскільки для дитячого дозвілля то розвитку актуальним є місцезнаходження «ближче до дому».  На групах часто виникали ситуації, коли одні респондентки знали про безкоштовні гуртки, а інші були не інформовані і мали актуальні незадоволені потреби. Більш незадоволеними були потреби у: • спортивних секціях, доступними та розвинутими є художні секції • додатковому навчанні – англійська мова • комп’ютерні курси респондентки не згадували, але це не означає, що вони не є актуальними – потреба часто не є актуалізованими, усвідомленими  Також респондентки-активістки ГО зауважували, що батьки часто лінуються віддавати дітей на гуртки, навіть на безкоштовні, відтак певну мотиваційну роботу необхідно проводити з батьками. «Начну с модульного городка. Лето пришло, мы только туда переехали. Я собрала каждого человека, каждого ребенка сама лично, наняла автобус, который будет ходить туда, отвозить детей и привозить. Родителям собрать детей. Родителям просто самим лень. Я с другим ребенком поехала, детей отвезла, привезла. Потом опять собрала родителей, сказала: давайте по очереди, я не могу постоянно возить, у меня трое и у меня малышка. – Да, да, но на этом все. Это проблема не детей, а родителей. У родителей либо нету времени, либо у них отмазки.» (Дніпропетровськ) Напрямки навчання/допомоги. Дозвілля дітей
  33. 33.  Даний напрямок актуальний для найбільш активних та соціально адаптованих респонденток.  Респондентки говорили про те, що потрібна позитивна інформаційна кампанія, яка б показувала ВПО, як хороших, моральних людей, професіоналів, патріотів і громадян України, необхідним є вплив на громадську думку через ЗМІ. В окремих містах були запропоновані ідеї: • влаштувати свято шахтарів, показати культуру Донбасу, те цінне, що було у батьків, дідів, особливі традиції (Херсон) • робити спільні тренінги, навчання, бізнес-майданчики, створити організацію, яка б надавала послуги усім жителям (Харків, Херсон) • благодійні ярмарки зі збором коштів на потреби міста чи окремих соціальних груп, фестивалі хенд-мейд (Дніпропетровськ) • фестивалі, виставки, які б показували досвід, навики та ресурс ВПО для міста, їх патріотизм, громадянську позицію тощо (Вінниця) Напрямки навчання/допомоги. Налагодження взаєморозуміння між ВПО та місцевими мешканцями
  34. 34.  Репонденти зазначали потребу відпочинку, оздоровлення, та культурних обмінів з іншими областями. • Актуальними є медичні напрямки – стоматологія, медичні обстеження тощо. Внаслідок пережитого стресу організм і психіка потребують відпочинку, перезагрузки, в буденних умовах жінки ВПО перевантажені роботою та виживанням, відтак вказані напрямки відпочинку та подорожей є актуальними.  Окремі респондентки згадували курси водіння, кілька разів згадали спеціалізовані курси для медиків – в даному випадку ГО могли б виконати консультативну функцію – допомогти знайти своїм клієнтам інформацію про потрібні  Окремо респондентки піднімали питання пов’язані із житлом, це є важлива потреба, перспективи задоволення якої є вкрай важливою для ВПО, будь-яка інформація щодо житлового питання є актуальною. Напрямки навчання/допомоги. Налагодження взаєморозуміння між ВПО та місцевими мешканцями
  35. 35. Контактна інформація Координати: Адреса: Україна, 04070, Київ, вул. Волошська 8/5, офіс 228 Поштова адреса: Київ, 04070, а/с 92 Тел.: (+38-044) 537-33-76 Факс: (+38-044) 463-58-68 Web-sites: www.kiis.com.ua Контактна особа: Артем Мирошниченко, Керівник відділу якісних методів досліджень E-mail: a.miroshnichenko@kiis.com.ua моб. тел. 050 654 30 23 41

×