Видання здійснено в рамках програми малих проектів Матра КАП
              Посольства Королівства Нідерландів




        ...
ЗМІСТ




3




       Якщо демократичне суспільство уявити у вигляді кола, то його образно можна
    поділити на три част...
ЩО ТАКЕ розглядає суспільство як єдине ціле й опікується всім
    Держава ТРЕТІЙ СЕКТОР?
     взагалі в країні, не приділя...
ЧИМ ЗАЙМАЄТЬСЯ ТРЕТІЙ СЕКТОР?
    зації, розвитку особистості, намагаються вирішувати проблеми кож-
    ного в суспільстві...
Організації третього сектора потрібні владі. У багатьох розвине-
них країнах, наприклад, закладами, де проживають люди пох...
ГРОМАДСЬКІ, БЛАГОДІЙНІ
    організації, благодійні фонди, творчі спілки, релі-
    гійні організації. Різні об’єднання, як...
благодійна. Батьки збираються побудувати
гральний майданчик для своїх дітей біля бу-
динку, у якому мешкають, – це громадс...
ЯК ПРАЦЮЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ
       Групу людей, об’єднаних спільною громадською діяльністю, які
    мають спільну мету і спіль...
А ЗВІДКИ ГРОШІ?
        На жаль, сьогодні світ влаштований так, що на ентузіазмі без гро-
    шової підтримки мало що можн...
Благодійні акції, концерти, вистави – це заходи,
     спрямовані не на отримання прибутку, а на збір коштів
     для допом...
довести ефективність засобів вирішення проблеми, чітко бачити кін-
  цевий результат, переконати, що в змозі його досягти....
муючи за це грошової винаго-
     роди. І робота, природно, – не
     основна мета. Для кожного во-
     лонтерство має св...
встановлювати контакти, працювати в ко-
                         манді, цікавишся різними сферами сус-
                   ...
ЩАСЛИВА ДИТИНА
          Ти – вродлива старшокласниця, яка бачить себе в модельному
     бізнесі або видатною журналісткою...
жого лиха люди – представники третього сектора суспільства. Так,
             надія може бути тільки на них. У держави, на...
ЛІРИЧНИЙ ПРОСТІР
         У нашому житті все менше місця залишається
     звичайній паперовій книжці. Їй на заміну приходи...
БРАТИ НАШІ МЕНШІ
                              Зима. Сніг. Мороз. Біля люку лежить собака.
                          Тут д...
ВТІЛИТИ МРІЮ
         Мабуть, у кожного з нас є свої мрії, свої великі бажання. Але
     часто, залишаючись зі своїми бажа...
МОЛОДЬ НА ВАРТІ
        Особливе місце серед організацій третього сектора займають мо-
    лодіжні організації – ті, які с...
БУДЬ ЛІДЕРОМ!
         Твої друзі впевнені в собі, завжди в центрі уваги, всього нібито
     досягають, принаймні тобі так...
УСПІХ ПО ЄВРОПЕЙСЬКИ
        Що об’єднує успішних людей будь-якої професії? Лідерство, ці-
   леспрямованість, наявність в...
АКЦЕНТ НА ПРОФЕСІЮ
         Інтерв’ю з відомими
     людьми, завжди бути в
     курсі того, що і де відбува-
     ється, м...
РЕСПУБЛІКА МРІЯ
       Можливо, ти скажеш, що ще замолодий для такої серйозної ді-
    яльності, що ти не визначився з тим...
ОДИН ДОПОМОЖЕ ІНШИМ
        Є серед громадських організацій і такі, які допомагають іншим
     організаціям третього секто...
ІНФОРМАЦІЯ, ЩО ЗМІНЮЄ СВІТ
НА КРАЩЕ
        Ти – учень школи, щодня в тебе багато проблем – не встигаєш
    вивчити фізику...
або стати видатним банкіром, займатися журналістикою, а також мо-
     делювати одяг. Так само і в третьому секторі: одні ...
*****
   Ось так коротко ми з вами дізналися про те, що таке третій сек-
тор, чому він так називається і чим займаються ор...
Видання "Хто він, третій?"
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

Видання "Хто він, третій?"

1,937 views

Published on

Видання "Хто він, третій? Про третій сектор для школярів"

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Видання "Хто він, третій?"

  1. 1. Видання здійснено в рамках програми малих проектів Матра КАП Посольства Королівства Нідерландів Школярам про третій сектор. – Запоріжжя: «УкрпПростір», 2009. – 28 с.: іл. Наклад – 1300 примірників. – Микола Колодяжний, Наталя Селюкова – Ганна Афенко 2 При підготовці видання були використані матеріали офіційних сайтів Єв- ропейського молодіжного парламенту, організацій «Лікарі без кордонів», «Служба захисту тварин», «Ахалар», «Республіка Мрія», «Дитячі будинки За- поріжжя», «Молодіжна Варта», видання «Розвиток громадянського сус- пільства в Україні в 2008 році. Плани на майбутнє». Упорядники висловлюють щиру подяку всім організаціям, які надали ін- формацію для видання. © «УкрПростір», 2009
  2. 2. ЗМІСТ 3 Якщо демократичне суспільство уявити у вигляді кола, то його образно можна поділити на три частини – сектори, кожен із яких певним чином намагається роз- вивати суспільство. Перший сектор – держава, другий – бізнес (комерційні орга- нізації) і третій – некомерційні організації.
  3. 3. ЩО ТАКЕ розглядає суспільство як єдине ціле й опікується всім Держава ТРЕТІЙ СЕКТОР? взагалі в країні, не приділяючи увагу конкретній людині та її потре- бам. Тобто її хвилюють виплати пенсій усім пенсіонерам, стан доріг, якими їздять усі авто, захист кордонів усієї країни, здоров’я всієї нації тощо. І вона не знає проблем кожного з нас, бо всі ми особливі, як і наші проблеми. Бізнес (комерційні організації) забезпечує потреби окремо кож- ного громадянина, однак обмінює своє піклування на гроші. Третій сектор – неприбуткові (або їх ще називають «неко- мерційні» чи «недержавні») організації, які також намага- ються змінити на краще життя окремої людини зокрема і суспільства взагалі, проте роблять це не заради прибутку і не заради влади. Ці організації – добровільні об’єднання людей, створені задля спільної діяльності, для вирішення спільних проблем. Однак варто звернути увагу на те, що некомерційні органі- зації – це не безкоштовна робоча сила. Вони можуть надавати певні 4 послуги за гроші, але всі зароблені кошти мають бути спрямовані на діяльність, заради якої вони створені, а не на збагачення. На сьогодні налагоджуються стосунки між трьома секторами, що для України ще кілька років тому було не лише дивно, а й немож- ливо. Адже суспільство – це свого роду система, що об’єднує людей, а система може працювати тільки в тому разі, якщо всі її складові ефективно співпрацюють, взаємодоповнюють одна одну. Що ж саме роблять неприбуткові організації? Допомагають у скрутні хвилини, захищають права людини, сприяють творчій реалі-
  4. 4. ЧИМ ЗАЙМАЄТЬСЯ ТРЕТІЙ СЕКТОР? зації, розвитку особистості, намагаються вирішувати проблеми кож- ного в суспільстві, розвивати державу. Яким чином організації третього сектора цього досягають? організовують різні заходи для обговорення актуальних проблем і пошуку шляхів їх подолання; проводять тренінги й навчальні семінари з підвищення кваліфі- кації; влаштовують ознайомлюючі туристичні поїздки містами країни; обмінюються досвідом із вітчизняними і зарубіжними партне- рами; проводять конкурси для привернення уваги до певних проблем громади; допомагають організувати дозвілля різних категорій населення; піклуються про стан довкілля; 5 проводять профілактичні заходи щодо захворювань і шкідливих звичок; надають консультації з різних питань, що хвилюють громадян; організовують гуртки за інтересами; навчають бути лідером і впевненою в собі особис- тістю; сприяють творчому розвитку талановитих людей... ...і так далі. Завдяки всьому цьому вони намагаються допомогти людям, покращити їхнє життя, зробити його цікавішим. Тобто організації третього сектора потрібні, щоб допомагати кож- ному з нас, задовольняти наші інтереси. Звичайно, можна покласти ці обов’язки на державу. Однак, погодьтеся, було би дивним, якби щоранку вам додому телефонували урядовці і питали, чи все у вас га- разд, які у вас проблеми. Та й чи все вони могли б зрозуміти? І скільки людей мали б працювати, щоб це зробити, адже населення України – майже 46 мільйонів осіб!
  5. 5. Організації третього сектора потрібні владі. У багатьох розвине- них країнах, наприклад, закладами, де проживають люди похилого віку, опікуються не державні органи, а виключно громадські та бла- годійні організації, які самі збирають кошти, закуповують необхідне устаткування, допомогають дідусям і бабусям. Організації третього сектора можуть не лише виконувати частину обов’язків влади (на- приклад розвивати культуру чи туризм), а й надати необхідну пораду з того чи іншого питання – для цього при органах влади навіть ство- рюються громадські ради. Не меншу користь від співпраці з третім сектором може отримати і другий сектор – бізнес. Адже більшість тих навчальних програм, тре- нінгів, які проводять організації третього сектора, стануть у нагоді й бізнесу. Окрім того, бізнес може долучатися до масових заходів, які організовують громадськість, при цьому підвищуючи свій імідж і допомагаючи суспільству. Організації третього сектора потрібні суспіль- 6 ству, по-перше, тому, що вони надають різнома- нітні послуги безкоштовно або значно дешевше – не кожен у змозі сплатити навчання на курсах, а здобути таких самих знань (адже там працюють віддані своїй справі люди, фахівці) на тренінгах на базі благодійних організацій доступно всім. По- друге, ці невеликі організації надають людям мож- ливість створити власну справу, проявити власну ініціативу, зробити своє життя цікавим і корисним. Як до комерційного сектора належать різні види підприємств – заводи, фабрики, крамниці, так і серед некомерційних об’єднань є громадські
  6. 6. ГРОМАДСЬКІ, БЛАГОДІЙНІ організації, благодійні фонди, творчі спілки, релі- гійні організації. Різні об’єднання, які не мають ста- тусу державної організації та не розподіляють прибуток, підпадають під визначення «неприбут- кові організації» (у зарубіжних країнах їх ще нази- вають «некомерційними» – Non-Profit Organization – NPO і «неурядовими» – Non-Goverment Organiza- tion – NGO). Усі вони мають однакову мету – допо- могти, зробити добру справу, досягти змін, бути корисними. У цій книзі ми будемо говорити про громадські й благодійні організації, про ті, які найчастіше від- носять до третього сектора, які працюють з людьми незалежно від їхніх політичних поглядів, релігійних 7 переконань, професії. Чим же відрізняються між собою громадські й благодійні організації? Перші створюються людьми, щоб допомагати самим собі, а другі – для допомоги іншим. У громадські організації об’єднуються задля вирішення спільних проблем (інваліди, вкладники банків, національні меншини) або за інтересами (любителі тварин, природи, гравці в шахи, літератори). Вони можуть зібратися й обговорити ті питання, які їх хвилюють. Благодійні організації, як правило, надають допомогу більш ши- рокому колу тих, хто її потребує, не обмежуючись тільки членами ор- ганізації. Серед діяльності благодійних організацій – боротьба з бідністю, розвиток науки, культури, допомога у профілактиці й запо- біганні катастроф. Якщо ви переймаєтеся проблемами безпритульних тварин і об- говорюєте питання, як допомогти їм, то ви вже майже громадська організація. Якщо ж вирішите створити притулок для бідолах – уже
  7. 7. благодійна. Батьки збираються побудувати гральний майданчик для своїх дітей біля бу- динку, у якому мешкають, – це громадська діяльність. А якщо їм спало на думку облаш- тувати подібним чином і декілька інших дво- рів – то вже благодійність. Хоча це розподілення досить умовне. Однак при цьому варто пам’ятати, що і громадські, і благодійні організації є неко- мерційними, а точніше – неприбутковими. Вони не стануть вимагати коштів, вистав- ляти рахунки за свою діяльність, хоча по- прости допомогти зусиллями або іншими засобами мають право. 8
  8. 8. ЯК ПРАЦЮЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ Групу людей, об’єднаних спільною громадською діяльністю, які мають спільну мету і спільну назву, уже можна назвати організацією. Особливістю організації третього сектора є те, що будь-яку її дію планують спільно всі учасники організації, також разом розподіля- ють між собою обов’язки: хтось відповідає за підготовку документів, хтось – за роботу з волонте- рами, хтось координує ді- яльність усієї організації і так далі. Усі важливі рішення в громадських організаціях, як правило, ухвалюються на загальних зборах. Повсяк- 9 денною ж діяльністю займа- ються спеціально обрані для цього члени організації, на яких покладається велика відповідальність перед іншими співучасниками. Взаємопорозуміння та врахування думки кожного активіста є дуже важливими для того, щоб громадська організація працювала довго та успішно.
  9. 9. А ЗВІДКИ ГРОШІ? На жаль, сьогодні світ влаштований так, що на ентузіазмі без гро- шової підтримки мало що можна зробити. Одна справа, коли неко- мерційна організація вирішила зробити щось, що потребує тільки часу, як, наприклад, проведення розважального або навчального за- ходу власними силами. Однак якщо є потреба купити обладнання, необхідне для лікування, без матеріальних засобів не обійтись. Де ж тоді беруть кошти некомерційні об’єднання? Одним із напрямів діяльності організацій третього сектора є пошук ресурсів для діяльності, який має назву фандрейзінг (від англ. Fundraising – пошук ресурсів). Де ж шукають ці ресурси? Шляхів багато. Як уже говорилося вище, навіть некомерційні організації можуть заробляти кошти, надаючи певні платні послуги. Уся різниця полягає в тому, що отримані від цього гроші мають бути спрямовані саме на діяльність організації – на допомогу тим, хто її потребує. 10 Деякі організації вдаються до членських внесків, необхідність яких визначають самі члени об’єднання і які є добровільними. Вам доводилося бачити у крамницях скриньки з написом «На допомогу...» окремій дитині або, наприклад, для купівлі якогось украй необхідного обладнання для лікарні? Це – також збір коштів, який часто організовують об’єд- нання громадян третього сектора. Публікації в газетах, повідомлення по радіо та телебаченню, листівки у транспорті, розсилки електронною поштою із зазначенням мети збору коштів – це шляхи пошуку фінансування для вирішення про- блеми окремої людини або групи людей, які потрапили у біду і по- требують допомоги.
  10. 10. Благодійні акції, концерти, вистави – це заходи, спрямовані не на отримання прибутку, а на збір коштів для допомоги тим, хто її потребує, на привернення уваги до існуючої проблеми. Ще один і досить поширений шлях пошуку коштів – це звернення до вітчизняних і зарубіжних благодійних організацій – фондів, які також є організаціями третього сектора і мають можли- вість надавати матеріальну допомогу для розвитку суспільства і по- долання його проблем. Такі фонди називають донорами або грантодавцями. Допомога, яку вони надають, відповідно, дістала назву «грант». Ці гранти отримують неприбуткові організації для кон- кретної діяльності, яка попередньо обговорюється. Гранти – це кошти, надані як благодійна допомога, тобто вони не мають повер- татися, однак при цьому можуть бути витрачені тільки на ту діяльність, на яку надавалися. За часом такі програми можуть тривати від од- 11 ного місяця до кількох років. Фонди існують майже в кожній розви- неній країні – США, Канаді, Німеччині, Польщі та в інших державах. Завдяки такому фонду із Нідерландів (який називається «МАТРА КАП») стало можливим і видати книгу, яку ви тримаєте в руках. Зде- більшого кошти з’являються в таких фондах завдяки внескам і податкам мешканців країн. Фонди допомоги є при окремих вели- ких організаціях, як-то ООН, Євросоюз та інші. Подібні гранти надаються і з бюджетів міста, області, держави. Існують і приватні фонди допомоги – Фонд Сороса, Фонд Білла Гейтса та інші. Однак, щоб отримати кошти від будь-якого фонду, потрібно багато чому навчитися, насамперед, підготувати стислі, але логічні описи ді- яльності, на яку залучаються гроші, й обґрунтувати необхідність у них,
  11. 11. довести ефективність засобів вирішення проблеми, чітко бачити кін- цевий результат, переконати, що в змозі його досягти. У фондах зби- раються конкурсні комісії, які серед пропозицій, що надійшли, обирають найкращі й фінансують їх. Деякі організації залучають гроші бізнесу, який також зацікавле- ний у здоровому в усіх сенсах суспільстві, безпосередньо. Роблячи добру справу, від якої стане краще всім, організації третього сектора таким чином піклуються і про тих, хто працює в комерційних струк- турах. Адже вони також мешкають у цьому місті і їм не байдуже, як живуть у ньому люди. Вони також хочуть бачити навколо себе щас- ливі, впевнені обличчя, працювати з професіоналами у своїй справі, відпочивати у зелених парках, купатися в чистій річці. Тож, гроші на добрі справи завжди знайти можна, однак при цьому варто пам’ятати, що ви відповідальні за кожну отриману копійку. 12 ВОЛОНТЕРИ Ти йдеш рядами супермаркету. Біля полиць зупинилася жінка похилого віку – вона погано бачить. Вона звертається до тебе з проханням підказати, скільки коштує ось ця коробка цу- керок. Ти відповіси їй? Адже це робота кон- сультантів, які отримують за це заробітну платню. Але тобі не складно, чи не так? І ти вже зробив добру справу. І почув слова по- дяки. Тобто ти вже свого роду волонтер. «Хто?» – запитаєш ти. Волонтер (фр. volontaire – доброволець) – добровільний помічник. Це той, хто добро- вільно працює на благо суспільства, не отри-
  12. 12. муючи за це грошової винаго- роди. І робота, природно, – не основна мета. Для кожного во- лонтерство має свій сенс. Для ко- гось – це добродійність і можливість допомогти людям, для других – самовираження, для третіх – цікавий спосіб про- водити свій час, для четвертих – набуття досвіду і навичок роботи в певній сфері, які стануть у пригоді в майбутньому, для п’ятих – мож- ливість змінити своє життя й навколишнє середовище, визнаючи в цьому свою роль. У тебе може бути й своє бачення. Серед волонтерів найчисленішою групою є учні старших класів і середніх спеціальних за- 13 кладів, студенти вищої школи. Постає питання: чому волонтерська служба набула такої попу- лярності серед молоді, якщо це вимагає від людей витрачати власний вільний час на без- коштовну роботу? Саме тому, що це можливість для молоді по- знайомитися з активними людьми їх віку, керів- никами проектів, встановити важливі для майбутньої кар’єри зв’язки, потоваришувати з однолітками з інших країн та дізнатися про їхній спосіб життя. Крім того, для того щоб знайти цікаву роботу, отримати гарну посаду ще на початку трудової кар’єри, необхідно мати цікаве резюме, досвід роботи. Участь у громадських організаціях у ролі волонтера дає зро- зуміти роботодавцю, що ти – активна людина, відповідальна, вмієш
  13. 13. встановлювати контакти, працювати в ко- манді, цікавишся різними сферами сус- пільного життя. Волонтерами можна працювати не лише в організації свого міста, а й в інших містах і навіть країнах. Існує поняття «між- народне волонтерство» – це один із най- кращих способів пізнати навколишній світ, дізнатися багато цікавого про життя молоді за кордоном, ознайомитися з місцевими звичаями, поринути в міжкультурне сере- довище, вивчити мову і найголовніше – знайти друзів з різних країн світу. Волонтерами можуть бути також люди старшого віку, пенсіонери та спеціалісти, які безкоштовно надають різні види соціальних послуг. 14
  14. 14. ЩАСЛИВА ДИТИНА Ти – вродлива старшокласниця, яка бачить себе в модельному бізнесі або видатною журналісткою, щотижня відвідуєш тренування з шейпінгу, долаєш проблеми першого кохання. Або ти – цілеспря- мований страшокласник, який уже почав задумуватися над тим, куди йти вчитися далі, ким бути в майбутньому, у якій сфері працювати, скільки заробляти. І все в тебе складається нібито добре, хоча іноді відчуваєш себе таким нещасливим і самотнім. Усе в житті відносно. У Запоріжжі є дитячий будинок, у якому живуть діти, позбавлені батьківської опіки. У них дещо інші проблеми. Ні, вони також мріють про світле майбутнє, також закоху- 15 ються, однак самотність для них – це не відчуття, а реальність. Поряд із ними немає батьків, які допоможуть, на яких можна покластися у скрутну хвилину, їм мати не приготує чай з малиною, коли болить горло. Про них піклу- ються лише вчителі й вихователі. І благодійні й громадські організа- ції. Благодійний фонд «Щаслива дитина» розташований у Запоріжжі і намагається допомагати тим, хто залишився без батьківської уваги, у вирішенні проблем. А їх у цих дітей досить багато. Зважаючи на те, що до таких будинків потрапляють здебільшого діти з неблагополучних сімей і їм доводилося жити в різних умовах, історії їхніх хвороб іноді жахливі. І допомогти їм нема кому. Тому «Щаслива дитина» взяла на себе цей обов’язок і робить усе можливе, щоб знайти кошти на лікування, донорів для переливання крові, щоб дати дитині надію на життя. Може, ця дитина не стане відомою лю- диною, однак зможе жити. І це життя їй подарують небайдужі до чу-
  15. 15. жого лиха люди – представники третього сектора суспільства. Так, надія може бути тільки на них. У держави, на жаль, таких нещасних дітей багато. Вона опікується ними взагалі – виділяє кошти на те, щоб забезпечити їх найнеобхідні- шим – одягом, їжею, дахом, середньою освітою, еле- ментарним лікуванням. Однак, щоб побороти деякі хвороби, потрібні значно більші кошти. І їх надають пе- ресічні громадяни, бізнес-організації, усі небайдужі. Роль благодійного фонду в цьому випадку – привернути увагу насе- лення до проблеми дитини, сприяти пошуку допомоги і спрямувати її саме на певні цілі. Організації третього сектора намагаються вирішувати й інші про- блеми дітей, котрі залишилися через якісь причини без батьків. Зви- чайно, як і всім дітям, їм приємно отримувати подарунки – іграшки, солодощі, красивий одяг. Однак найбільше вони потребують уваги. Тому працівники й волонтери фонду «Щаслива дитина» організову- ють для них екскурсії, навчальні програми, влаштовують вистави, 16 спортивні змагання, інші розважальні заходи. Адже це не складно. А натомість у відповідь бачать хоч на мить щасливі дитячі очі і відчу- вають вдячність за свої дії. А це дуже важливо! Лише 10 волонтерів працюють у фонді «Щаслива дитина». Вони дуже різні за віком і за професіями – бухгалтери, програмісти, інже- нери, лікарі, будівельники, журналісти і навіть службовець амери- канської армії. Їх об’єднує одне – вони не можуть пройти повз дітей, які потребують їхньої допомоги, залишитися байдужими, розуміючи, що можуть щось змінити, подарувати хвилину щастя.
  16. 16. ЛІРИЧНИЙ ПРОСТІР У нашому житті все менше місця залишається звичайній паперовій книжці. Їй на заміну приходить монітор комп’ютера або екран телевізора. Однак іноді творчій людині так хочеться побачити свій вірш, оповідання у друкованому вигляді. Принести його додому, покласти перед батьками і з гордістю сказати: «Це вам! Від мене». Батьки, звичайно, роз- хвилюються, здивуються й одразу почнуть перегор- тати сторінки й читати. Або подарувати свій професійно виданий витвір мистецтва другові зі словами: «Тобі як найкращому другу, з яким я можу поділитися найпотаємнішим». З таких видань, як правило, й починається визнання. А також з’явля- 17 ється впевненість у собі, у своєму таланті. На жаль, на сьогодні все не так просто. Видавництва здебільшого друкують тільки твори авторів, ім’я яких знає майже кожен. А знайти кошти, щоб сплатити видання власного твору, не кожному вдасться. Однак не варто впадати у відчай – краще шукати шляхи до вті- лення мрії. Можемо, наприклад, згадати про організації третього сек- тора. Деякі з них переймаються проблемами розвитку культури, духовного відродження нації. Однією з таких організацій у Запоріжжі є «Ліричний простір». Дівчата за власні кошти видають літературно- художній альманах «Махаон», у якому містяться твори невідомих, але талановитих авторів різного віку з різних куточків не лише України, а й усього російсько- й україномовного світу. Декому здається дивним, що люди витрачають зароблені гроші й сили на те, щоб видати чужі твори. Однак у відповідь вони мають не лише цікавих співрозмовників, вони роблять добру справу – дають можливість людям повірити в себе і втілити в життя мрії. Пригадайте мить, коли здійснювалося ваше бажання!
  17. 17. БРАТИ НАШІ МЕНШІ Зима. Сніг. Мороз. Біля люку лежить собака. Тут дещо тепліше. Поряд четверо маленьких цу- ценят. Скиглять, голодні й замерзлі. Вони не винні, що народилися на вулиці. Однак їм су- дилося таке життя. Озирніться навкруги. Це не вигадана кар- тина. Жахлива, але реальна. Не кожен наважиться взяти їх додому. До того ж, врятувати можна одну таку родину, але не всіх. А що буде з ін- шими? Можливо, дехто з них переживе зиму, декому, сподіваємося, пощастить, і його заберуть добрі люди до хати. А інші? Вони продов- жують жити голодними, деяких відстрілюють, пояснюючи це тим, що вони кидаються на людей, є носіями інфекції. Лише одного разу по- бавчивши жахливу мить, коли вмирає безпритульна тварина, не можна залишитися байдужим. Це ж була жива істота. 18 Громадська організація «Служба захисту тварин» почала працю- вати в Запоріжжі не так давно. Її активісти намагаються вирішити проблему безпритульних тварин, звертаючись до пересічних грома- дян, органів влади. Вони знають, що треба робити. Привертають увагу населення через газети, радіо, телебачення, роздають на ву- лицях листівки, щоб не залишати це питання невирішеним ще на не- визначений термін. Адже можна побудувати притулок для цих тварин, де їх будуть годувати, робити щеплення, лікувати. Ви, мабуть, неод- норазово бачили в закордонних фільмах такі будинки для тварин, куди приходять люди й обирають собі чотириногого друга. Однак це не одного дня праця, і поки вона триває, члени органі- зації створили сайт, на якому розміщують фотографії кошенят і цу- ценят, які шукають хазяїна. Адже народжені на вулиці собаки, яким пощастило знайти ха- зяїна, стають найвірнішими друзями і будуть усе життя вдячні тобі.
  18. 18. ВТІЛИТИ МРІЮ Мабуть, у кожного з нас є свої мрії, свої великі бажання. Але часто, залишаючись зі своїми бажаннями наодинці, ми так і не на- важуємося їх здійснити, бо вони здаються занадто складними і не- реальними для однієї людини. Проте, об’єднавшись разом з однодумцями в громадську організацію, можна своїми зусиллями створити власне диво. Як це зробили акти- вісти організації «Ахалар» у місті Чернігові. Об’єднавши свої зусилля, вони наважи- лися здійснити спільну мрію та зробили до- сить сміливий крок. Продавши власні квартири, вони придбали занедбану будівлю за містом, де вирішили створити заміську школу – центр розвитку особистості. Три роки 19 вони спільним зусиллями робили ремонт, і у 2006 році відкрили в Чернігові унікальний за- клад – Центр неформального розвитку «Територія розвитку». На дру- гому поверсі приміщення постійно мешкають засновники «Ахалару», а на першому знаходяться навчальні зали і на- віть власна невеличка кав’ярня. Усіх охочих тут навчають корисним речам – як почати свій біз- нес «з нуля», основам комп’ютерної грамотності, англійській мові, дизайну, декоруванню тощо. Для багатьох людей, які опинилися у скрутному становищі, або які не наважуються на якісь се- рйозні зміни, курс навчання в «Території роз- витку» дає поштовх до нового життя. Засновники ж «Ахалару» здобули можливість здійснити своє бажання – розвиватися самим, допомагаючи розвиватися іншим.
  19. 19. МОЛОДЬ НА ВАРТІ Особливе місце серед організацій третього сектора займають мо- лодіжні організації – ті, які створює сама молодь. Сфера їхньої ді- яльності дуже широка: одні займаються міжнародними навчальними обмінами та стажуванням, другі – допомогою у творчій самореалі- зації молодих талантів, треті – об’єднують молодь за спільним інте- ресом до музики чи, скажімо, якогось виду спорту. Є серед молодіжних організацій і такі, які беруться вирішувати достатньо серйозні, «дорослі» питання і досягають у цьому успіху. На- приклад, створена у серпні 2008 року у Бердянську громадська кам- панія «Молодіжна Варта». За рік своєї діяльності вона досягла поваги й авторитету не тільки серед молодих людей, а й серед по- літиків, депутатів, чиновників свого міста. Зовсім молоді активісти «Молодіжної Варти» не побоялися публічно поставити 20 дуже гострі та «незручні» запитання до влади та вимагати таких же публічних відповідей на них. Як, наприклад, про те, як виконують де- путати Бердянської міськради свої обіцянки, які вони давали перед виборами. Спочатку така «зухвалість» викликлала певний шок серед місце- вих депутатів і чиновників – як це хтось насмілився вимагати у них звітів, та й ще ці «хтось» – зовсім молоді хлопці та дівчата. Але швидко молоді «вартовці» довели, що їхні наміри та підхід до справи дуже се- рйозні, і сьогодні з ними рахується і вся міська рада, і навіть міський голова. До речі, громадські організації, які пильно стежать за робо- тою органів влади, публічно повідомляють про виявлені порушення та вимагають їхнього усунення, прийнято називати «watchdog», або дослівно з англійської «сторожовими псами».
  20. 20. БУДЬ ЛІДЕРОМ! Твої друзі впевнені в собі, завжди в центрі уваги, всього нібито досягають, принаймні тобі так здається. А ти – скромна людина, сум- ніваєшся у своїх можливостях, не впевнений, що в тебе все запла- новане вийде, хоча також, як і друзям, хочеться бути душею компанії. Не переймайся, ти такий не один, і це зовсім не катастрофа, усе можна змінити. До того ж досить швидко. Не так, звичайно, як у казці про Попе- люшку, коли гарбуз перетворився на карету після змаху чарівною паличкою. Варто до- дати деяких зусиль – знайти громадську ор- ганізацію на зразок школи або клубу лідерів. Наприклад, у Симферополі з 2005 року існує Клуб молодих лідерів, члени 21 якого проводять тренінги з ораторського мистецтва, командної ро- боти, змін в особистому житті, навчають спілкуватися і переконувати. А потім усі здобуті знання застосовують на практиці через різні за- ходи власними зусиллями. І подібних організацій досить багато по всій Україні. Вони організовують літні табори, де вчаться бути впев- неними у собі, успішними й досягати своїх цілей. «Дипкорпус» – всеукраїнське об'єднання молодих фахівців у га- лузі міжнародних відносин. Вони проводять конференції, семінари, «круглі столи», он-лайн вікторини та конкурси з актуальних питань, сприяють проведенню наукових досліджень, аналізують і розробля- ють пропозиції до законодавства. Члени цієї організації вже кілька років поспіль організовують Дні Європи у містах України, коли всі охочі можуть відчути себе в центрі Європи. У такому європейському містечку гості вивчають іноземні мови, розважаються, дізнаються багато нового про європейські держави, куштують страви європей- ської кухні, беруть участь у конкурсах і виграють тематичні пода- рунки.
  21. 21. УСПІХ ПО ЄВРОПЕЙСЬКИ Що об’єднує успішних людей будь-якої професії? Лідерство, ці- леспрямованість, наявність власної думки та вміння аргументовано її відстоювати. На сьогоднішній день у школах та університетах зазвичай дуже мало уваги приділяється формуванню власного бачення існуючої си- туації у світі та Україні, розробці вирішення різноманітних питань, культурі публічного виступу та ведення дебатів. Але цим питанням важливу увагу приділяє Європейський молодіжний парламент, виховуючи та навчаючи молодих лідерів. Ідеєю проекту є проведення конференцій (сесій) у різних куточках Європи, на яких відбувається всеєв- ропейське обговорення молодими європейцями (16-20 років) актуальних питань розвитку Європей- ського союзу. Наразі ЄМП має представництво у 32 країнах Європи. 22 Нещодавно правління організації провело опи- тування серед своїх членів, поставивши одне запи- тання: «Що змінилося у вашому житті після вступу в Європейський молодіжний парламент?». Багато старшокласників і студентів відповіли, що завдяки отриманим навичкам та досвіду їм вдавалось аргу- ментовано виступати на іспитах у школі та успішно складати співбесіди як в університет, так і на роботу, робити блискучі доповіді на студентських та наукових конференціях. Велика кількість членів організації звикли до праці в багатонаціональному середо- вищі та відкрили для себе нові можливості розвитку в міжнародних організаціях та компаніях. Деякі, отримавши унікальний досвід роз- робки та реалізації проектів, спромоглися розпочати власну справу. Тож, успішними не народжуються – успішними стають.
  22. 22. АКЦЕНТ НА ПРОФЕСІЮ Інтерв’ю з відомими людьми, завжди бути в курсі того, що і де відбува- ється, можливість на все місто висловити свої думки... Усе це дає робота журналіста. Вона тебе ціка- вить? Звичайно, у вашій школі видається стінгазета і ти береш у її підготовці участь. Однак, чи багато людей поза межами школи її бачать? А чи відомі тобі труднощі, з якими стикається працівник справжнього ви- дання щодня? 23 Маша також мріяла бути журналісткою, і ця професія їй здава- лася не лише цікавою, а й легкою – побачив, написав – і твоє пріз- вище на шпальті газети. Дізналася про громадську організацію «Прес-центр «Акцент», яка займається молодіжною журналістикою. Спробувала – вийшло дещо інакше, складніше. Однак усьому можна навчитися – тепер вона пише матеріали для молодіжної газети «Снайпер» і знає, як організована робота в реальних до- рослих виданнях, бо газета справжня. Мабуть, щоб бути справжнім журна- лістом або оволодіти будь-якою іншою професією, не обов’язково чекати, поки мине час навчання у школі, потім у вузі. Можна почати вже сьогодні, до того ж по- дібним навчанням також займаються громадські організації.
  23. 23. РЕСПУБЛІКА МРІЯ Можливо, ти скажеш, що ще замолодий для такої серйозної ді- яльності, що ти не визначився з тим, чим хочеш займатися у дорос- лому житті, однак вважаєш, що, мабуть, у цій громадській діяльності й справді є щось цікаве, принаймні, можна спробувати. Додатковим доводом є й те, що ти, певно, чув, що в розвинутих країнах робота в цьому секторі є досить престижною. Відразу ж заперечиш: в Україні такого ще немає. Однак ми прагнемо до кращого життя, чи не так? У запорізькому навчально-виховному комплексі №19 ще з 2002 року працює дитячо-юнацька організація «Республіка Мрія». До неї входять 10 учнівських класів (з п’ятого по одинад- цятий), які називають себе містами, у кожному з них є свій орган самоврядування – мерія. Щороку жителі цих міст обирають президента. Правда ж, дуже нагадує доросле життя? Як ведеться, у кож- ного міста є своя власна газета, у якій працюють 24 журналісти, фотокореспонденти, є й «всереспублі- канське» видання – журнал «Вісник Мрії». Ця ди- тячо-юнацька країна досить прогресивна і розвинута, тому і їхній журнал виходить як у друкованому вигляді, так і в Інтернеті. Як і в будь-якій державі, у Республіці Мрії життя вирує подіями. Через те, що ця новостворена дитячо-юнацька держава розташо- вана на території міста, яке має певну проблему з екологією, багато зусиль жителі Республіки покладають саме на її вирішення – органі- зовують екологічні марафони, різноманітні фотоконкурси, туристичні походи, екскурсії по Україні. Школярі висаджують дерева, кущі, квіти, – тобто роблять усе, щоб їхнє життя було не лише красивішим, ціка- вішим, а й корисним. Невже не цікаво? Можливо, саме тобі судилося перетворити свою школу на свою республіку, зробити навчання в школі корис- ною грою або репетицією дорослого життя?
  24. 24. ОДИН ДОПОМОЖЕ ІНШИМ Є серед громадських організацій і такі, які допомагають іншим організаціям третього сектора в їхній роботі. Як правило, такими «вчителями» стають ті, що мають успішну історію ді- яльності, досвід, яким можна поділитися, і що дуже важливе – вміють усе це передавати іншим. До таких організацій належить «Творчий центр Каунтерпарт», який був створений у 1996 році і знаходиться у Києві. «Творчий центр Каунтерпарт» постійно проводить семінари, тренінги, на яких громадські активісти здо- бувають необхідні знання та навички, що знадоб- ляться їм у роботі – наприклад, як працювати із владою, із засобами масової інформації. Проводив «Творчий центр Каунтерпарт» такі тренінги і для гро- 25 мадських організацій Запорізької області. Найкращі випускники цих занять були запрошені на кілька днів до Києва, де відвідали офіси провідних організацій третього сектора України та головні органи влади нашої держави – Верховну Раду, Ка- бінет міністрів тощо. Щоб навчання було повноцінним, потрібні і навчальні матеріали. «Творчий центр Каунтерпарт» випускає книги для організацій третього сектора з різних практичних питань. Інша подібна організація – «Інститут гро- мадського лідерства» зі Львова – навчає плану- вати свою роботу, допомагає у реалізації запланованих заходів. Громадська організація «Тамариск» відкрила в Дніпропетровську громадський медіацентр, у якому проходять прес-конференції, брифінги та інші зустрічі із журналістами представників різ- них організацій третього сектора міста.
  25. 25. ІНФОРМАЦІЯ, ЩО ЗМІНЮЄ СВІТ НА КРАЩЕ Ти – учень школи, щодня в тебе багато проблем – не встигаєш вивчити фізику, написати твір з літератури, а тут мама просить по- мити посуд та й ще до крамниці сходити. Друзі вже чекають на дворі, а в тебе стільки проблем. Чи знає про них ще хтось, крім тебе? У кожного в суспільстві свої проблеми, які не менш важливі за твої. Деякі з них може вирішити тільки сама людина, деякі потребу- ють сторонньої допомоги. Але для цього ці сторонні мають знати, що вони комусь потрібні, що на них чекають і покладають надію. Однак що необхідно зробити, щоб донести їм цю інформацію? Зателефо- нувати, написати листа, сказати при зустрічі. «Хто вам може допомогти?» – спитали матусю, дочка якої потре- бувала негайного переливання крові. – «Мабуть, жоден, принаймні, я такої людини не знаю». Але безвихідних ситуацій не буває. Поши- 26 рення інформації про лихо стало передумовою її вирішення. Про проблему почули, і знайшлися люди, готові допомогти. «А як же інакше?! Адже це – чотирирічна дитина», – промовила Яна, яка ви- рішила стати донором для дівчинки. А якщо б мати мовчала, не поділилася цією інформацією з тими особами, які їй допомогли, що б було з донькою? Є вислів: проблеми не існує, якщо про неї мов- чать. Так само важливо го- ворити й про те, як ці проблеми можна вирішити. Адже не повинна кожна людина вміти все на світі: навряд чи будівельник зможе працювати кухарем
  26. 26. або стати видатним банкіром, займатися журналістикою, а також мо- делювати одяг. Так само і в третьому секторі: одні організації зай- маються екологічними проблемами, другі допомагають пенсіонерам, треті розвивають туризм, четверті – культуру, п’яті про- водять психологічну роботу з людьми, хворими на СНІД, шості нада- ють юридичні консультації і так далі. І у своїх сферах діяльності вони фахівці. Однак, якщо про них ніхто не знатиме, то як же вони змо- жуть допомогти. Інформацію про організації варто поширювати, щоб людина, яка потребує підтримки, не відчувала себе наодинці зі своїми проблемами, щоб зрозуміла, що є виходи з її ситуації. Поширенням інформації про діяльність організацій третього сектора, які намагаються вирішувати проблеми суспільства, займається у Запоріжжі громадська організація «УкрПростір». Подавати інформацію можна по-різному: публі- 27 кувати статті в газетах, в Інтернеті, організовувати заходи, щоб привернути увагу засобів масової ін- формації (телеканалів, радіостанцій, друкованих ви- дань) не стільки до самих організацій, скільки до проблем суспільства і можливостей їх розв’язати. Ось і займається «УкрПростір» тим, що допомагає третьому сектору організовувати такі заходи, які б не залишилися поза увагою, – презентації, прес-кон- ференції, «круглі столи», форуми. І, повірте, це дуже цікаво! Ця книга – це також поширення інформації про те, що таке «тре- тій сектор» і чим він займається. Власними зусиллями «УкрПростір» створив сайт www.ngo.zp.ua, на якому поширює інформацію і для самих організацій третього сек- тора про конкурси, цікаві навчальні програми, тренінги, можливості отримати фінансування для подальшої діяльності. Тобто «УкрПростір» створює свого роду інформаційний майданчик, де зустрічаються ор- ганізації третього сектора і засоби масової інформації, створює про- стір для пошуку шляхів вирішення проблем суспільства.
  27. 27. ***** Ось так коротко ми з вами дізналися про те, що таке третій сек- тор, чому він так називається і чим займаються організації, які до нього входять. Звичайно, багато інформації в цій книгі є спрощеною. Ми й не намагалися розказати про все детально, ми хотіли дати загальне уяв- лення про те, що таке третій сектор. Сфер діяльності і самих органі- зацій третього сектора набагато більше, ніж описано в книзі – ми лише навели кілька прикладів. Якщо у вас виникне бажання дізнатися більше – дуже багато ін- 28 формації про третій сектор є в Інтернеті. Наприклад, можете зайти на сайт новин третього сектора Запоріжжя WWW.NGO.ZP.UA. Ми будемо щиро вдячні за ваші відгуки, побажання та заува- ження до книги, які ви можете надсилати на поштову адресу 69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 76 Б / 57, або на електронну пошту ukrprostir@gmail.com. З найкращими побажаннями, Микола Колодяжний, Наталя Селюкова, громадська організація «УкрПростір»

×