Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ    Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії                    програмного забез...
розвинута     держава,      насамперед          високотехнологічними,високонауковими технологіями.Відповідно зростають інв...
Виходячи з того, що індустрія програмного забезпечення в Україніпереважно розвивається зусиллями      не державних, а прив...
співдоповідь в межах 15 хвилин. Потім після, під кінець, вірніше,завершення наших слухань, у кого з вас будуть запитання д...
прогнозував би, що ми мали би 50 відсотків і більше темпів зростаннягалузі.В Україні існують… і чому ця галузь приваблива....
Але існують чинники, які стримують розвиток галузі. В першу чергу, цесуттєві недоліки в податковій та інвестиційній політи...
малого та середнього бізнесу. Це неприпустимий сценарій і безумовноми його взагалі виключаємо з розгляду.Державна підтримк...
термінових дій, щоб поправити ситуацію, оскільки є велика кількістьвакансій в багатьох компаніях, особливо провідних, які ...
Програма спрямована на створення умов для використання в органахдержавної влади програмного забезпечення з відкритим кодом...
При збереженні існуючих темпів у 2015 році може бути створено ще, якмінімум, 168-200 тисяч робочих місць. Ми по-різному ра...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має голова Комітету Верховної Ради зпитань науки і освіти Максим Георгійович Луцький. Будь ласка,...
тисяч осіб. Завдяки цій сфері українці забезпечують свої сімїдостатком, виховують дітей, купують продукти, сплачують послу...
На реалізацію цих законів Кабінетом Міністрів України визначеніпріоритетні напрямки щодо розвитку індустрії програмногозаб...
останні декілька років відповідно до глобального індексуконкурентоспроможності відбулося зниження позицій України з 72-год...
інформаційно-комунікаційних технологій потребує наявності власногоматеріального виробництва. Наявність останнього є показн...
Зрозуміло, що проблеми пов’язані з побудовою інформаційногосуспільства мають розв’язуватися комплексно. Для цього на держа...
має чотири реперні точки: перше – це освіта є величезним ринком збутупрограмної продукції; друге – освіта створює умови дл...
Друга реперна точка. Освіта створює умови для розробок програмнихпродуктів у навчальних закладах. Комплектність і        в...
програмне забезпечення як ключової складової сучасних інформаційнихтехнологій. А високотехнологічні країни, такі, як США, ...
програмування є певні результати і на підтримку розвитку індустріїпрограмного забезпечення. Але реалізація наявних наукови...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Глібович.Слова має Микола Володимирович Роєнко,             президент асоціації"Інформаційні т...
можем нарастить… вырасти реально индустрию, которая будет иметь…экспорт будет осуществляться больше 10 милиардов.Я вспомин...
16:02:43ЦАРЬКОВ Є.І.Уважаемые участники парламентских слушаний! Сперва я хотел сказать,почему я от имени фракции коммунист...
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
парламентські слухання
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

парламентські слухання

1,435 views

Published on

  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

парламентські слухання

  1. 1. ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ Створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення Сесійна зала Верховної Ради України 14 грудня 2011 року, 15.00 година Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮКГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань!Сьогодні наприкінці року Верховна Рада своєю постановою, рішеннямвирішила провести парламентські слухання, присвячені одній ізактуальних і перспективних проблем розвитку нашого суспільства.Сьогодні ми маємо з вами поговорити на цих парламентських слуханняхпротягом трьох годин про створення в Україні сприятливих умов щодорозвитку індустрії програмного забезпечення. Для кожного, хто насслухає, особливо для тих, хто зібрався у цій сесійній залі, немає, напевно,необхідності доказувати, доводити, переконувати у перспективності іважливості цієї сфери розвитку держави особливо у майбутньому і тимбільше навіть у недалекому майбутньому. А ті технологій розвиваютьсяу всьому світі, у тому числі у нашій державі, надзвичайно прискоренимитемпами і все більше і більше завойовують собі місця в економіцідержави, виходячи на інші сфери.За даними Державної служби статистики у нас вже на сьогодні працюєбільше 3 тисяч, майже 3 тисячі 200 підприємств, у яких зайнято 215тисяч людей, у тому числі 40 тисяч із них – це висококваліфікованіспеціалісти, котрі займаються безпосередньо IT-технологіями. Разом ізтим у нас є біля 2 тисяч різних організацій, копаній також займаютьсярозробкою проблеми програмної індустрії. І задоволенням можнаконстатувати той факт, що ці підприємства, ці компанії щорічновиробляють сьогодні продукції вже на суму більше 12 мільярдівгривень на рік. В тому числі, із цієї продукції, що виробляється на суму12 мільярдів гривень щорічно, 9,5 мільярдів гривень продукції іде наекспорт. Це також досить і досить хороший показник, що ми, такимчином, завойовуємо своє місце в європейському світі не тількисировиною, а завойовуємо тим, до чого прагне кожна цивілізована,
  2. 2. розвинута держава, насамперед високотехнологічними,високонауковими технологіями.Відповідно зростають інвестиції у цю сферу. За даними статистики якщоу 2010 році порівняно з 2009 роком обсяги інвестицій у цю галузь зрослидесь приблизно на 70 відсотків, то лише за перше півріччя 2011 рокупорівняно з аналогічним періодом попереднього року уже ці інвестиціїзбільшилися більше ніж в 2,5 рази. І зрозуміло, що це показує доситьхорошу і достатню динаміку розвитку ІТ-індустрії.Щорічно обсяги зростають, а відповідно до цього із зростанням обсягів іпостає проблема щодо кадрів. Кадрове забезпечення, на жаль, не встигаєза таким розвитком, це одна сторона медалі. І друга сторона медалі, прощо я сьогодні прочитав із тривогою в інтервю відомого спеціаліста в ційсфері, академіка Сергієнка Івана Васильовича, директора інститутукібернетики й генерального директора кібернетичного центруНаціональної академії наук, я сподіваюсь, він тут присутній, що за йогооцінками із тих спеціалістів, яких випускають наші вищі щорічно великукількість і, здавалось би, достатню, але, на його думку, лише 15-20відсотків тих випускників можуть працювати на достатньому рівні.Решту, як кажуть, потрібно дотягувати, потрібно вчити, перевчати і,таким чином, додатково витрачати кошти. Тобто мова йде проефективність тих, хто здобуває цю освіту. А ви розумієте, що в насосвітні заклади із цієї спеціальності виникають майже вже навіть усільських, у селах уже можуть вчити на будь-яку спеціальність, у томучислі і цієї. тому ми сьогодні повинні поговорити про проблеми, якііснують в цій галузі і, передусім, зосередити увагу… я просив бивиступаючих зосередити увагу на тому, що залежить безпосередньо відВерховної Ради. А Верховна Рада, я вам нагадую, це вищий законодавчийорган. Тобто від Верховної Ради, від ваших рекомендацій, від того, що мипорадимо, порекомендуємо для парламентарів, буде залежатизаконодавче забезпечення розвитку цієї проблеми.На думку спеціалістів, потрібно було б у цій сфері в законодавчомузабезпеченні зробити два кроки. Один із них полягає в тому, щобпривести і прийняти Закон про економічний експеримент і підтримкурозвитку програмного забезпечення розвитку цієї індустрії. І відповідноіз цим внести необхідні зміни до Податкового кодексу, що знову-таки…простимулювати розвиток цієї перспективної сфери.На парламентських слуханнях в роботі беруть участь як і народнідепутати, так і представники органів виконавчої влади, представникиНаціональної академії наук і галузевих академій наук, провідні вчені,освітяни та фахівці.
  3. 3. Виходячи з того, що індустрія програмного забезпечення в Україніпереважно розвивається зусиллями не державних, а приватнихкомпаній, тут сьогодні присутні чимало представників саме цихкомпаній, які займаються IТ-бізнесом.В зв`язку з тим, що ми сьогодні розглядаємо саме таке питання, то сайтВерховної Ради, і я це наголошую хто нас чує, сьогодні робить прямутрансляцію з наших парламентських слухань в режимі он-лайн, можнабуде подивитися цю… послухати і подивитися парламентські слухання.Відповідно йде пряма трансляція на каналах "Рада" і на Першомунаціональному каналі.Всім учасникам парламентських слухань роздані рекомендації, які маєприймати Верховна Рада за їхніми результатами нашої сьогоднішньоїрозмови, тому я просив би уважно їх подивитися. Ті, хто матимеможливість сьогодні взяти участь в обговоренні, висловити пропозиціїдо цих рекомендацій. Ті, хто не встигне і не матиме можливістьвиступати від мікрофону, будь ласка, якщо у вас є ідеї, ви можете їхподати до працівників секретаріату комітету нашого профільного, вонизнаходяться справа від мене, зліва від вас, у цій, нижній ложі.Також ті, хто мав виступи, але не вкладеться у відведений час, бо, ще разнаголошую, ми о 18 годині закінчимо парламентські слухання, такожтексти своїх виступів можете подати до секретаріату, бо за результатаминашої розмови ми швидше за все будемо випускати матеріали, і вонитоді навіть, невиголошені виступи, можуть увійти до цих матеріалів.У зв’язку з тим, що тут, в сесійній залі, зібралися представники, які дужедобре знають і розуміють, що таке техніка, то я вам нагадую ще раз, щотаймер у нас відраховує відповідно час, який залишається вам длявиступу, а виступи будуть у вас по 5 хвилин. За 30 секунд до завершеннявиступу буде звучати сигнал. На шостій секунді шостої хвилини вашоговиступу мікрофон буде автоматично вимкнений. Я прошу не проситимене його ще раз ввімкнути. Тому що той, хто виступає, йому хочетьсясказати якомога більше, тому я вам рекомендую починати із того, чимви хотіли завершити виступ, бо завжди на завершення найкращі думкилунають. А, по-друге, кожному виступаючому просив би не забувати, що,крім вас, є п’ять десятків людей, які також хочуть щось сказати. Тому,перебираючи час, ви його забираєте у когось іншого.Таким чином, ми переходимо до реалізації нашої програми слухань. Миспочатку заслухаємо доповідь від Кабінету Міністрів і співдоповідь віднашого профільного комітету. Для доповіді надається 20 хвилин,
  4. 4. співдоповідь в межах 15 хвилин. Потім після, під кінець, вірніше,завершення наших слухань, у кого з вас будуть запитання до доповідачаі співдоповідача, також передайте їм, і ми матимемо можливість почутивідповіді на ваші запитання, коли уже будемо підходити і підбиватипідсумки нашої розмови. А зараз я запрошую до слова ВолодимираПетровича Семиноженко, голову Державного агентства з питань науки,інновацій та інформатизації України. Будь ласка, Володимир Петрович, увас 20 хвилин.СЕМИНОЖЕНКО В.П. Шановний Адам Іванович, шановні колеги!. Дійсно,наше головне завдання, яке міститься у всіх рішеннях, які поприймали усвій час і оголошуючи Національну програму інформатизації, ізаконодавство щодо розвитку інформаційного суспільства, зосередженоу тому, щоб у 2015 році ми з вам сказали, дійсно, ми маємо інформаційнесуспільство, інформатизація – це одна з головних стартових площадоктаких, фундаментів, з якої ми можемо не тільки рухати вперед економікуї робити її конкурентною, але і якісно змінювати життя, і навіть уцивілізаційному виборі шукати вже інші аспекти щодо наших цінностей.Але сьогодні мова йде про такі більш конкретні завдання. Індустріяпрограмного забезпечення, про це дуже яскраво і чітко сказав АдамІванович у вступі, за останні десятиріччя стала однією з, ну, фактично,найрентабельнішою, якщо говорити про статистику нашу економічну, ішвидко зростаючу галузей світової економіки. Завдяки своїмспецифічним можливостям, а це, перш за все, поєднання не занадтовеликих капітальних вкладень, якщо порівнювати з іншими галузями, іінтелектуальних можливостей, а це спадщина нам дісталась достатньогарна в Україні, є можливість розвивати цю сферу, яку називають вже всігалуззю.Український ринок програмного забезпечення не тількихарактеризується тими цифрами, які вже сьогодні були оголошені, а цегалузь, яка має рекордні темпи зростання. Навіть у післякризовий час у2009 році ми мали зростання на рівні 32 відсотків, десятий рік – 40відсотків. І в цьому році ми вже мали за перше півріччя більше, ніж 40відсотків зростання порівняно з десятим роком. Але очікуємо зарезультатами року не менше 40 відсотків.Якщо б в у свій час не було однієї випадковості, а саме, законодавство,яке торкається ПДВ на інформаційні послуги продовжувалися, як цебуло спочатку з 1 січня відповідно до Податкового кодексу, я абсолютно
  5. 5. прогнозував би, що ми мали би 50 відсотків і більше темпів зростаннягалузі.В Україні існують… і чому ця галузь приваблива. Якщо говорити проструктуру економіки України, яка, на жаль, недостатньо має привабливуструктуру щодо високотехнологічних складових, то цей напрямок єабсолютно таким, знаєте, хрестоматійним шостим технологічнимукладом, а якщо мати на увазі, що це є основа для розвитку ще і іншихсфер високотехнологічних послуг, то це основа і для розвитку, те, щозараз захоплений весь світ, сьомий технологічний уклад.В Україні існують всі необхідні передумови для більш повної реалізаціїпотенціалу індустрії програмного забезпечення: традиційно сильнафундаментальна математична база в системі вітчизняної освіти;позитивні результати діяльності українських компаній наміжнародному ринку програмного забезпечення та ІТ-сорсингу;фундаментальні наукові досягнення у сфері інформатики; системногоаналізу; моделювання та програмування. Ми часто говоримо, це, дійсно,є фактично не просто ритуальні такі слова, а це є та цінність, якуповинні конвертувати в наші успіхи. Якщо ми в Україні мали і маємошколу Глушкова, це означає, що Україна повинна залишатися в світовихлідерах в цьому напрямку.В Україні зареєстровано, я не буду повторювати те, що сказав АдамІванович, я можу тільки сказати, що, на жаль, сьогодні абсолютно чіткоїцифри щодо валютної виручки від експорту програмного продукту, мине знаємо, ми знаємо статистичні дані це більше мільярда доларів, але зарізними оцінками ця сума значно перевищує. І в цьому якраз і є, мабуть,головна проблема, яку можна вирішити в стінах Верховної Ради, а саме:удосконалити наше законодавство, яке б не тільки дало поштовхрозвитку індустрії програмного продукту, а легалізувало би цю сферу якв інтересах держави, так і в інтересах будь-якої компанії, яка працює, ібудь-якого співробітника, який працює в цій компанії. Я на останнє,хотів би окремо підкреслити.За результатами досліджень Gartner Україна входить до п’ятіркисвітових лідерів за обсягами експорту програмними продуктами,поступаючись Індії, Китаю, Росії та випереджаючи Бразилію. Але надумку незалежних експертів українська ІТ-сфера буде лідирувати впереліку найбільш перспективних галузей економіки протягомнайближчого десятиліття і свідченням цього є і значення цихпарламентських слухань, які фактично окреслюють всі ті завдання, якіми спільно повинні вирішити протягом найближчих 5-10 років.
  6. 6. Але існують чинники, які стримують розвиток галузі. В першу чергу, цесуттєві недоліки в податковій та інвестиційній політиці. Якщо іншікраїни, які зацікавлені в лідерстві на ринку високих технологій,зменшують податковий тиск на ІT-бізнес, то ми, на жаль, не пішли, якщотак дуже м’яко сказати, цим шляхом, поки. В результаті неузгодженихдій різних відомств, ми пам’ятаємо, що 19 травня 2011 року, коливносились зміни до Податкового кодексу України та затвердженняставок ввізного експортного мита на деякі види зернових культурпройшли і зміни до нашої культури, ІT-культури.Не будемо досліджувати цей випадок, але абсолютно є чіткі заяви, нетільки бажання, депутатського корпусу, ініціативних груп, ІT-спільноти,є абсолютно чітка позиція уряду, що ми будемо відновлювати те, щовипадково, на жаль, втрачено було в той день. І це особиста позиціяПрем’єр-міністра України, який оголошував її декілька разів в цьомуроці і на останньому міжнародному інформаційному форумі, я думаю, всізвернули увагу.Високий рівень обов’язкових відрахувань у соціальні фонди та податковінавантаження при значній частині витрат на оплату праці, а оплатапраці повинна бути міжнародного рівня, якщо ні, то ніхто не будепрацювати в наших компаніях, а буде працювати тільки в іноземнихкомпаніях, гальмують ведення легального бізнесу на міжнародномуринку, на українському ринку, конкурентний тиск на якому є дужевисоким. Між тим, країни-конкуренти, а це добре що є конкуренція, цевизначає, нас тонізує і робить нашу спортивну форму покращує, щоб мидосягали рівня кращого продуктів. Це наші конкуренти в добромурозумінні Індія, Росія, Білорусь, цілеспрямовано створюють режиминайбільшого сприйняття для розвитку індустрії і програмної продукції.Наприклад, у Білорусії прийнята спеціальна урядова програма, якоюкомпанія у сфері інформаційних технологій звільнює від оподаткування,від податку на прибуток, ПДВ на товари і послуги індустрії, податок надоходи фізичних осіб, отриманих у вигляді зарплати, зменшено до 9відсотків, а обов’язкові соціальні страхові платежі встановлені на рівні30 відсотків від середньої зарплати в країні. І білоруси пишаються, колипоказують Мінськ, новий Центр високих технологій, який дужединамічно розвивається, маючи на увазі присутність на зовнішніхринках. І це можна приводити такі приклади майже для всіх країн, які мизараз згадали і які сьогодні вийшли на велике світове змагання в ційгалузі. Подальше нехтування створенням належних правових таекономічних умов для стимулювання розвитку індустрії програмноїпродукції в Україні може спричинити вже протягом найближчих п’яти-семи років втрату ринків збуту від тих висококваліфікованих фахівців закордон, відхід з України великих компаній і глибоку тінізацію роботи
  7. 7. малого та середнього бізнесу. Це неприпустимий сценарій і безумовноми його взагалі виключаємо з розгляду.Державна підтримка індустрії програмного забезпечення. Длязабезпечення максимального росту вітчизняних індустрій програмногозабезпечення необхідно створити для них принаймні рівні можливості впорівнянні з провідними країнами світу, а в ідеалі навіть кращі.Одним з вагомих кроків, зроблених останнім часом у цьому напрямі,стало розроблення проектів Законів України про економічнийексперимент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Українііндустрії програмної продукції та про внесення змін до Податковогокодексу України щодо економічного експерименту стосовно створення вУкраїні індустрії програмної продукції, які спрямовані на вирішенняактуальних питань законодавчого врегулювання розвитку індустріїпрограмного забезпечення.Передбачено встановлення особливого порядку сплати податків таплатежів для підприємців та підприємств у сфері інформатизації, щосприятиме їх легалізації. Для учасників експерименту встановлюютьсяспеціальні ставки загальнообов’язкових платежів, зокрема: податок наприбуток в розмірі 16 відсотків від бази оподаткування; єдиний внесокна загальнообов’язкове соціальне страхування в розмірі, зверніть увагу,36 і 76 відсотків від суми, що дорівнює двом мінімальним заробітнимплатам, помноженим на кількість найманих працівників учасниківекономічного експерименту; єдиний внесок для найманих працівників,учасників економічного експерименту і так далі.Я думаю, що всі, хто знаходиться в цьому залі, це не випадкові люди ісаме з вашою участю, фактично майже в усіх громадських організаціях, увсіх представників бізнесу дуже ретельно обговорювались найбільшоптимальні умови, які не створюють, так би мовити, просто пільги, щобвони щось недорахував в державний бюджет, а навпаки тойоптимальний розмір цих цифр, які додають ще додатковий імпульс дозростання, значний, і одночасно збільшують відрахування доДержавного бюджету України в соціальні фонди.Цими законами передбачені також введення Єдиного державногореєстру учасників економічного експерименту у сфері індустріїпрограмної продукції та державне планування підготовкикваліфікованих кадрів у сфері індустрії програмної продукції.Я повинен сказати, що урядом у цьому році, можливо, представникМіністерства освіти скаже про це, вже прийнятий план, так би мовити
  8. 8. термінових дій, щоб поправити ситуацію, оскільки є велика кількістьвакансій в багатьох компаніях, особливо провідних, які не дають вповній мірі розвиватися цій галузі.Наочним прикладом ефективності встановлення преференцій дляіндустрії програмного забезпечення є звільнення від сплати ПДВ. Доречі, яке зробить більш прозору сплату податків у всіх учасників ринку,з якими є договори господарські, чи контракти на ІТ-послуги.Буде передбачено новим Податковим кодексом і що діяло впродовжпершого півріччя 2011 року. І за це й період, я говорив, що значне булозростання, тут є цифра, 48 відсотків в першому році зростала галузь.При цьому, хоча прийнятим Податковим кодексом було зменшеноподаткове навантаження на ІТ-бізнес, суми сплачених податків дозведеного бюджету. І першому кварталі 2011 року, коли було звільненовід ПДВ, підприємствами, які надають ІТ-послуги, збільшилосьпорівняно з відповідним періодом минулого року на, це був скромний,перший крок, але це вже були 67,6 мільйонів гривень. Якщо б цепродовжувалось, я думаю ця сума зростала б і в 10, і в 100 разів.Щодо стану забезпечення органів державної влади ліцензійнимпрограмним забезпеченням. В органах виконавчої владивикористовується близько 1,5 мільйони примірників компютернихпрограм, певна частина яких і досі залишається неліцензійною. Впереважній більшості компютерні програми відносяться до ………програмного забезпечення, близько 50 відсотків програм, цеопераційні системи та офісні додатки, виробником яких є корпораціяМіcrosoft.Найбільша частка неліцензійних компютерних програм припадає самена операційні системи та офісні додатки, це спричинено тим, щозагальноприйнятою практикою в Україні. В тому числі в органахдержавної влади та державних установах є використання самепропрієтарного програмного забезпечення, що потребує постійногозбільшення витрат для його закупівлі, адаптації, ну і відповідно, требаплатити за ліцензії. Міжнародна практика свідчить, що використанняпрограмного забезпечення з відкритим кодом, замість пропрієтарного,дозволяє досягти значних скорочень витрат. І це витрати не тільки врази, це в 10 разів. В різних масштабах використання менше. ТомуУкраїна повинна зайняти більш активну роль щодо стимулювання тадержавної підтримки сегменту ринку з розробки та впровадженняпрограмного забезпечення з відкритим кодом. Це саме ваша позиція, язнаю про це. І уряд вже прийняв Державну цільову програму, яка вжеоприлюднена, ви знаєте, на 2012-2015 роки.
  9. 9. Програма спрямована на створення умов для використання в органахдержавної влади програмного забезпечення з відкритим кодом, зурахуванням його функціональних можливостей, що дозволяєзабезпечити оптимізацію витрат бюджетних коштів. Та досягти успіху врозв’язанні проблеми використання неліцензійного програмногозабезпечення. Її реалізація дозволить зменшити, ну, 80 відсотків, це якмінімум, навантаження на державний бюджет.І коли роздається критика, що це означає, що не будуть платити заліцензійний продукт, замість цього уряд вводить програму, це,звичайно, не так. Право в Україні повинно існувати. Умови повиннівикористовувати. І ніхто не буде нікого витісняти. Є вільнийконкурентний ринок. І кожний знаходить там своє місце.Підготовка спеціалістів в IT-сфері, випуск IT-фахівців для індустріїпрограмного забезпечення істотно відстає, на жаль, від поточних потребIT-бізнесу за кількістю і якістю, а також не збігається зі структурою тапереліком пропозицій на ринку праці в IT-галузі. У нас було багатозасідань і круглих столів, громадських обговорень. Фактично картинаабсолютно зрозуміла, навіть і шляхи. І це потрібно, щоб був окремий нетільки план дій уряду, а й також цілісна велика серйозна програма.За статистикою, приблизно кожен четвертий випускник IT-спеціальності влаштовується працювати за спеціальністю, що є дуженизьким показником. Причина в тому, що державна підтримкапідготовки IT-фахівців розвивається без, ну, тут написано, без зв’язку зIT-галуззю, неправильно. Кожен орієнтується на це. Але, на жаль, щекоефіцієнт корисної дії, коли підготовлений випускник потрапляє вкомпанію і з першого дня може працювати, - ну, менше половини, так,м’яко кажучи.Тому багато з вас тримає, як Олександр Кордаков створив свій цент,який дозволяє готувати. Багато з вас співпрацює, компанії розміщуютьсвої на кафедрах різних учбових установ, як це робить член-кореспондент Бондаренко у себе в університеті і так далі.Тому я довго говорити про це не буде, але питання є, зрозуміло, що йоготреба вирішувати. Більше того, унікальна ситуація в цій галузі, щопотрібно підготувати фахівця, і ринок при правильних правилах гри,організованих державою, дасть великий поштовх розвитку економіки,що важко порівняти з іншими галузями.
  10. 10. При збереженні існуючих темпів у 2015 році може бути створено ще, якмінімум, 168-200 тисяч робочих місць. Ми по-різному рахували.Якщо,скажімо, умовно порахувати 40 відсотків зростання, якщо ми,дійсно, приймемо це законодавство, про яке сьогодні іде мова, то нарівні 2015-2016 років, я думаю, що експорт програмного забезпеченняукраїнський може зрівнятися за рівнем з експортом металургійноїпромисловості. Для прискорення вирішення цих проблем необхідно намприйняти багато речей.На завершення висновки. Індустрія програмного забезпечення є одниміз найбільш динамічно зростаючих секторів національної економіки,збереження високих темпів зростання в цій сфері позитивновпливатиме на структуру національної економіки, динаміки розвиткуринку праці, бюджетне наповнення і торгівельний баланс. Ми дужечасто забуваємо, що негативний торгівельний баланс, який є в Україні,– це не тільки просто імпортозаміщення, це симетричний варіант… , цеекспорт. А це якраз у більшій ступені наша провідна експортна позиція.Третє. Зростання конкуренції на міжнародних ринках програмногозабезпечення – це цілеспрямована політика країн-конкурентів Українищодо зниження зайвих податкових навантажень в IT-секторі загрожуєвтрату ринків для українських компаній.Четверте. Є нагальна необхідність створити сприятливі умови длярозвитку індустрії програмного забезпечення в Україні. Для цьоговизначити пріоритетні напрямки розвитку індустрії програмногозабезпечення на період до 2015 року. А я хочу нагадати, саме ВерховнаРада прийняла пріоритети в галузі науки і в інновації, де ця галузьзнаходиться одним з головних пріоритетів; прискорити прийняттязаконів, номер реєстраційний 8267 і номер 8268, від депутатів, хочапрацювали ми всі разом; активізувати, буквально одна секунда, АдамеІвановичу, активізувати розвиток електронних секторів економіки:електронна торгівля, електронний банкінг, електронна біржа. Ви знаєте,що такі ініціативи є у Національного банку. Ви знаєте, що в уряді такожуже готується вже масштабна програма і по створенню єдиного вікнаелектронної звітності, і три важливих позиції програми "Електроннийуряд", які я звітував в понеділок на уряді щодо планів нашихнайближчих сейчас до 1 січня і з 1 січня до 31 грудня наступного року.Збільшити треба координацію зараз… (Оплески)
  11. 11. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має голова Комітету Верховної Ради зпитань науки і освіти Максим Георгійович Луцький. Будь ласка, 15хвилин. За ним буде виступати Суліма.15:31:26ЛУЦЬКИЙ М.Г. Добрий день, шановні колеги, шановний АдамеІвановичу! Надзвичайно приємна така увага і цікавість до цихпарламентських слухань. І, чесно кажучи, більше ми прийшли послухативас, що нам зробити, тому що ми, дійсно, хочемо зробити певні зрушенняв цій галузі. Але, враховуючи обмаль часу, я хотів би тезово, що вжезробили, що плануємо зробити, наше бачення і потім уже в цьомуконтексті поєднати наші точки зору і почати іти разом в цьомунапрямку.Отже, проведення парламентських слухань на тему: "Створення вУкраїні сприятливих умов для розвитку індустрії програмногозабезпечення " є результатом непересічної уваги активної частинигромадян до проблем побудови інформаційного суспільства. Розглядданого питання отримав значний резонанс серед підприємств освітян,програмістів, науковців. Згідно з дослідженням, проведеним Світовимекономічним форумом, інформаційно-комунікаційні технології яккаталізатор розвитку під час рецесій країнами із сильною стабільноюекономікою є ті, у кого високий рівень комп`ютерної грамотності тавпровадження інновацій. Тобто спостерігається пряма залежність міжрівнем розвитку інформатизації суспільства та рівнемконкурентоспроможності країни.Сьогодні індустрія інформатизації… інформаційних технологій якреальна галузь світової економіки забезпечує роботою близько 9мільйонів високооплачуваних кваліфікованих фахівців.Проте галузь українського програмного забезпечення у тому вигляді,якому вона є зараз, сформована стихійно, за практичної відсутностідержавної підтримки, завдяки активній інтелектуальній активностіінтелектуальної частини суспільства та пошуку можливостей свогоіснування за рахунок експерту власних здібностей.За статистичними даними в Україні працює на ринку …..майже 2 тисячікомпаній. При цьому їхній річний валовий дохід складає близько 12мільярдів гривень, середній приріст доходів – близько 30-40 відсотків.Кількість персоналу, зайнятого в ІТ-індустрії коливається від 150 до 200
  12. 12. тисяч осіб. Завдяки цій сфері українці забезпечують свої сімїдостатком, виховують дітей, купують продукти, сплачують послуги,тобто рухають економіку. В той же час держава не може самазабезпечити робочим місцем значну частину населення,перешкодитизбільшенню безробіття.Індустрія програмного забезпечення, як правило, євисокорентабельною, але державної підтримки її розвитку, яка може утому числі і викликати певний супротив, все ж таки видаєтьсястратегічно необхідною, адже це дозволить Україні вийти з кризи,модернізувати більшість сфер життя українського соціуму,задовольнити вимоги суспільства в підвищенні якості життя людей іпосісти достойне місце серед країн-лідерів у світовому поділі праці.Розуміючи всю важливість інформатизації, розвитку модернізаційногопотенціалу інформаційно-комунікаційних технологій для держави ісуспільства Верховною Радою України ще в 1998 році ухвалено дваосновоположних закони України в галузі інформатизації. Перший – "ПроКонцепцію Національної програми інформатизації" та "Про Національнупрограму інформатизації".Слід зазначити, що ці закони були першими на пострадянськомупросторі у сфері інформатизації. У 2007 році прийнято Закону України"Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на2007-2015 роки", де чітко визначено, що розвиток інформаційногосуспільства та необхідність впровадження новітніх інформаційнихтехнологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органівдержавної влади та органів місцевого самоврядування визначаєтьсяодним з пріоритетних напрямків державної політики. Значна увагастимулюванню розвитку наукової технології та інноваційної сфери, доякої належить індустрія програмного забезпечення, приділена упрограмі економічних реформ Президента України, яка називається:"Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка – ефективнадержава".Питання проведення якісної державно-інформаційної політики нашляху до побудови інформаційного суспільства було висвітлено також іу Посланні Президента до українського народу 3 червня 2010 року. Урозвиток завдань щодо реалізації положень Програми економічнихреформ Президента України Верховною Радою України у вересні 2010року прийнято Закон України "Про пріоритетні напрямки розвиткунауки і техніки", а у вересні 2011 року - Закон України "Про пріоритетнінапрямки інноваційної діяльності в Україні".
  13. 13. На реалізацію цих законів Кабінетом Міністрів України визначеніпріоритетні напрямки щодо розвитку індустрії програмногозабезпечення, які сформовані в Постанові "Про затвердження перелікупріоритетних тематичних напрямків наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року". Серед них: інформаційні таінформаційно-аналітичні технології, суперкомп’ютерні програмнітехнічні засоби, grid- та cloud-технології, технологічні та засобирозробки програмних продуктів і систем, технології та засобиматематичного моделювання оптимізації та системного аналізурозв’язання надскладних завдань державного значення, технології таіндустріальні засоби електронного урядування, системи підтримкиприйняття рішень, ситуаційні центри.У вересні цього року урядом України затверджено Державну програмурозвитку внутрішнього виробництва, згідно якої передбаченорозробити державну цільову програму технології виробництвапрограмного забезпечення на довгострокову період: до 2030 року.Шановні учасники парламентських слухань, не виникає сумніву в тому,що інформаційні технології сьогодні належать до пріоритетнихнапрямків державної науково-технічної та інноваційної політики. Але заумов недостатньої координації зусиль органів державної влади,розпорошеністю фінансування та у звязку із дуже широким спектром іноменклатурою компонентів ІТ-забезпечення цього пріоритету єзначною мірою декларативним.Як свідчить досвід контрольної діяльності парламенту та його комітетів,у державі існує значна невідповідність між задекларованою іздійснюваною політикою. У Законі України "Про пріоритетні напрямкирозвитку науки і техніки" зазначено,що обсяги коштів, щоспрямовуються на реалізацію кожного з пріоритетних напрямківрозвитку науки і техніки, щорічно визначається Законом про Державнийбюджет. Однак в Державному бюджеті попередніх років ці коштипередбачені не були. Лише у цьому році вперше буде передбачено на2012 рік 137 мільйонів гривень.З цього приводу викликає тривогу внесення до парламенту пропозиціїпро ліквідацію загальнодержавної комплексної програми розвиткувисоких наукоємних технологій та реалізація Закону України "Проосновні засади розвитку інформаційного суспільства на 2007-2015роки".Очевидно, що такий стан справ призведе до падіння показників Україниу світових рейтингах з формування інформаційного суспільства. Так за
  14. 14. останні декілька років відповідно до глобального індексуконкурентоспроможності відбулося зниження позицій України з 72-годо 89-го місця. Згідно з черговим щорічним дослідженням, проведенимВсесвітнім економічним форумом, у якому країни ранжовані відповіднодо індексу мережі готовності, Україна опустилася ще на 28 пунктів, з 62-го на 90-е. І так далі.Падіння позиції України у світових рейтингах – це є небезпечний фактор.Значною мірою це є наслідком недосконалої державної політикирозвитку національної ІТ-індустрії та неврахування обєктивнихзакономірностей розвитку економіки та суспільства.Шановні колеги, серед проблем, які впливають на розвиток ІТ-сектору,потрібно виокремити, зокрема, питання. Питання перше – питанняправового регулювання, яке має полягати, окрім законодавчогозакріплення пріоритетних напрямків державної політики у даній сфері,ще і в стандартизації діяльності даної індустрії. Необхідно забезпечитипряме введення в дію декількох десятків міжнародних стандартів угалузі програмування. У цьому напрямку спостерігається певнепокращання. Кабінетом Міністрів було прийнято Постанову номер 869про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, якізакуповуються та створюються на замовлення державних органів. Алевідповідний нормативно-правовий документ має досить обмежене колооб’єктів, на які поширюється регулювання.Друге питання. Питання кадрового та інвестиційного забезпечення. Уцьому контексті видається доречним згадати про національні школипрограмування, які практично не задіяні в національній економіці.Вкрай незадовільно здійснюється фінансування Національної програмиінформатизації, державних науково-технічних програм, відсутнєдержавне замовлення на розробку та впровадження національнихопераційних систем, систем управління базами даних, пакетівприкладних програм і так далі. Така кадрова та інвестиційна політикащодо вітчизняної індустрії програмної продукції в умовах, коли цяіндустрія перебуває в стадії становлення і активного розвитку, вжепризвела до негативних наслідків. Україна стала фактично доноромфахівців та інтелектуального продукту. Згідно з даним Джоелєвропком,провідного експерта російського та східноєвропейського ринківпрограмного забезпечення, офшорний аутсорсинговий ринок України заостанні роки зріс на 47 відсотків. Щорічно на ринку праці з’являєтьсяблизько 30 тисяч випускників вузів, фахівців у сфері ІТ-технологій.Наступне питання, яке б треба було розглянути, це питанняінноваційного розвитку. Розробка та впровадження інноваційних
  15. 15. інформаційно-комунікаційних технологій потребує наявності власногоматеріального виробництва. Наявність останнього є показникомрозвинутості власної технологічної бази для виробництва, апаратногозабезпечення в Україні і так далі.В Україні державною службою інтелектуальної власності ведетьсяреєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення. Донього на листопад 2011 року входить 1468 фірм. Однак, лише близько 30відсотків представляють інтереси національних виробників іпрограмного забезпечення.Наступне питання – питання конкуренції. Українські ІКТ-компаніїберуть безпосередню участь у світовому розподілі праці, рівеньекспортної складової є досить високим. Так наприклад у Львовізамовлення для США це 50 відсотків, європейського ринку 30 -40.Загалом же експорт послуг складає близько 9,5 мільярдів гривень, щодорівнює близько 80 відсотків загального доходу ІТ-індустрії.Наступне питання, питання попиту, що відображає як внутрішню так ізовнішню затребуваність ІКТ-продукції. У рамках аналізу даногофактору необхідно висловити перш за все внутрішній попит наінформаційно-комунікаційні технології. Структура споживачів ІТ-послугна внутрішньому ринку складає лише 25 відсотків, це фінансовийсектор, телекомунікації, ТЕК, державний сектор, відповідно 13, 11 і 10відсотків, освіта всього – 3. До того ж медицина та сільське господарствоу цьому процесі зовсім не задіяні.Якщо візьмемо до уваги результати моніторингу використанняпрограмного забезпечення, то побачимо, що в органах державної владивикористовується 750 тисяч примірників комп’ютерних програм, з яких8,5 відсотків це серверне програмне забезпечення та понад 90програмне забезпечення комп’ютерів загального призначення і лише 1,2програмне забезпечення, яке розроблене на замовлення органівдержавної влади. За даними інвентаризації у 2011 року в органахвиконавчої влади використовується 45,5 відсотків неліцензійнихкомп’ютерних програм. А згідно фінансових пропозиційправонаступників цих програм їх легалізація обійдеться державіблизько двох мільярдів гривень.З цього огляду суть обговорення проблеми полягає не стільки у системісприятливих умов для цієї сфери, скільки у зміні діалогу між державоюта суспільством на шляху до побудови інформаційного суспільства таформування економіки і знань.
  16. 16. Зрозуміло, що проблеми пов’язані з побудовою інформаційногосуспільства мають розв’язуватися комплексно. Для цього на державномурівні має бути сформоване національно-обґрунтована стратегіярозвитку індустрії і програмного забезпечення, в якій потрібнопередбачити механізм підтримки та державного стимулювання не самоїіндустрії, а її розвитку.В основу вироблення національної стратегії має бути покладені аналіз ізаходів і форм ефективного стимулювання чи фірм з розробки програм,чи самого програмісти, чи продукцію, тобто комп’ютерних програм чиж попиту споживачів комп’ютерних програм. Очевидно, що такий аналізмає врахувати слабкі і сильні сторони ІТ-індустрії в Україні і можливостіта загрози. Отже, формування національної стратегії розвитку індустріїпрограмного забезпечення повинно лягти в основу концепціїінформатизації і здійснюватися шляхом концепції всіх зусиль державина підтримку інформаційного розвитку ІТ-сфери.Головним завданням такої підтримки ІТ-сфери в Україні має бути підхідвід мануфактурного і кустарного виробництва програмних засобів доіндустріального виробництва програмних продуктів. Успіх у створенніпотужної індустрії програмного забезпечення може бути досягнутолише при ефективній взаємодії держави, науки і бізнесу. Наше завданнязабезпечити умови для такої взаємодії і все що ми можемо для цьогозробити. Саме задля цього ми тут сьогодні з вами зібралися, сподіваюсь,що думки і пропозиції учасників парламентських слухань допоможутьвирішити цю життєво важливу для держави проблему. Дякую.ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сигнал свідчить про те, що 30 секунд зекономивнам співдоповідач. Слово має Євген Миколайович Суліма, першийзаступник міністра освіти, науки, молоді та спорту України. За ним будевиступати Загородній.СУЛІМА Є.М. Шановні колеги, шановний Адам Івановичу! Програмнаіндустрія – це невідємна складова інформаційно-комунікаційноговсесвіту. Вона створює можливості організації інтелектуальнихінформаційних середовищ в освіті, спроможних надати доступ досучасних інформаційних ресурсів, тримати високий рівеньінформаційного забезпечення навчального процесу. Разом з тим, освітнягалузь є не тільки активним користувачем програмних продуктів, освітасьогодні фактично є опорою програмної індустрії. Як надійна опора вона
  17. 17. має чотири реперні точки: перше – це освіта є величезним ринком збутупрограмної продукції; друге – освіта створює умови для розробокпрограмних продуктів у навчальних закладах; третє – освіта готуєспеціалістів для програмної індустрії і четверте – в освіті виконуютьсярозробки наукового та навчально-методичного забезпеченняпідготовки спеціалістів програмної індустрії.Враховуючи ці чотири реперні точки розвитку програмної індустрії,вони підтримані заходами таких державних цільових програм зматеріально-технічного оснащення і модернізації ресурсногозабезпечення системи освіти, як: комплексна програма забезпеченнязагальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладівсучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних ітехнологічних дисциплін і програма, яка має назву "Державна цільовапрограма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніхнавчальних закладів, інформаційно-комунікаційних технологій стовідсотків на період до 2015 року. Виконання зазначених програмздійснюється в межах коштів передбачених Законом України продержавний бюджет та за кошти обласних місцевих бюджетів напоточний рік з урахування стратегій соціально-економічного розвиткурегіонів.Перша реперна точка – це як я уже говорив, освіта, ринок програмноїіндустрії. Станом на 1.09.2011 року ми можемо сказати, що в Україні 19тисяч 815 загальноосвітніх навчальних закладів. За період з 2000 по2011 рік в такі заклади, я маю на увазі, перш за все першого, другого,третього рівня системи освіти було поставлено близько 19 тисячнавчальних комп’ютерних комплексів, з них за кошти державногобюджету – 18 тисяч 537. Завдяки цьому суттєво зросла частказагальноосвітніх навчальних закладів оснащених навчальнимикомп’ютерними комплексами з 47,5 відсотка у 2005 році до 94,6 у 2011році.Крім цього, за ініціативи Президента України до кінця поточного рокукожна без винятку школа-інтернат та спеціальна школа для дітей-сирітта дітей, позбавлених батьківського піклування, отримає по одномуінноваційному навчальному комп’ютерному комплексу на основісучасних портативних комп’ютерів виключно з вичерпним наборомпрограмного забезпечення. А це загалом ще 357 таких комплексів. Зарахунок цього співвідношення кількості учнів до кількості комп’ютерів узагальноосвітніх навчальних закладах у цілому по Україні скоротиться з29 до 27, що є одним із завдань програми.
  18. 18. Друга реперна точка. Освіта створює умови для розробок програмнихпродуктів у навчальних закладах. Комплектність і вимоги допрограмного забезпечення, яке має початися у складі компютерногокомплексу, визначаються обовязковими вимогами чинної навчальноїпрограми з предмету "Інформатика". Для загальноосвітніх навчальнихзакладів і зокрема переліками рекомендованого програмногозабезпечення, для вивчення передбачених програмою тем на різнихрівнях. А також мають на меті створення умов для багатоцільовоговикористання компютерних комплексів як у позаурочній роботі, так інабуття учнями знань. Завдання збереження і розвитку вітчизняногоінтелектуального потенціалу, удосконалення форм і змістунавчального процесу, передбачають не лише оснащення навчальнихзакладів сучасними апаратними засобами інформаційних технологій.Але й необхідними програмними продуктами навчального і загальногопризначення.Зважаючи на фактичний стан матеріально-технічного забезпеченнянавчальних закладів сучасною компютерною технікою, міністерствомпідготовлено і подано пропозиції до проекту Державного бюджету на2012 рік про виділення бюджетних коштів у сумі 120 мільйонів гривень.Для забезпечення понад 850 загальноосвітніх навчальних закладівнавчальними компютерними комплексами. Та близько 200загальноосвітніх навчальних закладів для обладнання сервернимустаткуванням, серверним та програмним забезпеченням.Тому, хотілося б зазначити, що головним пріоритетом державизалишається забезпечення конституційного права її громадян назагальну безкоштовну середню освіту. І підтримуючи законопроектипро економічний експеримент щодо створення сприятливих умов…ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви законопроекти підтримуєте, ми це зрозуміли.Сідайте, будь ласка. (Оплески)Слово має Анатолій Глібович Загородній, віце-президент Національноїакадемії наук України, академік НАНУ. За ним буде виступати Роєнко.ЗАГОРОДНІЙ А.Г. Вельмишановний Адаме Івановичу, вельмишановніучасники парламентських слухань, насамперед хочу сказати, щоНаціональна академія наук України вважає вкрай актуальним іважливим розгляд на парламентських слуханнях поставленого питання:
  19. 19. програмне забезпечення як ключової складової сучасних інформаційнихтехнологій. А високотехнологічні країни, такі, як США, країниЄвропейського Союзу, Японія, Китай, Росія визначили розробкупрограмного забезпечення одним з найпріоритетніших стратегічнихнапрямів свого розвитку і докладають значних зусиль у конкурентнійборотьбі за лідерство.Є усвідомлення важливості цього питання і в Україні. Процесиінформатизації все глибше проникають у всі сфери нашого життя. І проце, зокрема, свідчать приклади, наведені в доповіді главиДержкомінформнауки академіка Семиноженка.Однак, у порівнянні з іншими країнами, Україна з точки зору розвиткуіндустрії програмного забезпечення далеко не в лідерах. Більше того,навіть з існуючими темпами зростання держава приречена навідставання. І головною підставою для такого песимістичного прогнозує те, що в державі так і не була до кінця сформована комплексна і ціліснаполітика розвитку галузі. Ну, про це вже, власне, говорив ВолодимирПетрович. По суті на цю галузь механічно розповсюджена модель, щовикористовується для матеріального виробництва. Це є некоректним іне тільки стримує розвиток інформатизації, але і призводить досерйозних негативних наслідків, як то: відтік кваліфікованихспеціалістів за кордон, перехід на нелегальні умови роботи, високийрівень піратства тощо.Сподівання, які покладались на Національну програму інформатизації урозбудові індустріальних засад інформаційних технологій, на жаль, несправдилися.Шановне зібрання! Програмні системи відносяться до категоріїскладних, наукоємних продуктів, які створюються в результаті науково-технічної діяльності висококваліфікованих спеціалістів та науковців.Методологія їх створення потребує володіння фундаментальнимизнаннями з таких наукових напрямів, як математичне моделювання,твор…. алгоритмів та комп’ютерних обчислень, кібернетика, системнийаналіз, математична логіка тощо. Тому для забезпеченняконкурентоздатності вітчизняна індустрія програмного забезпеченняпотребує постійного та ефективного наукового супроводу.Для цього Україна володіє достатнім науково-технічним потенціалом,який зосереджений в основному в Національній академії наук України тавищих навчальних закладах. Поряд зі значними досягненнями в теорії
  20. 20. програмування є певні результати і на підтримку розвитку індустріїпрограмного забезпечення. Але реалізація наявних наукових досягненьу вигляді програмних продуктів, тим більше організація їх масовоговпровадження науковим установам не під силу. Та це, власне, і не їхфункція. Цю роль мають виконувати інші структури, які, на жаль, унашій ринковій системі відсутні. Зокрема, вкрай бажано створитиналежні умови для відновлення активної діяльності технопарків.З точки зору кадрового забезпечення наукового супроводу галузівелике занепокоєння викликає стан справ з оновленням науковихкадрів, як у Національній академії наук України, так і в країні в цілому.Повязано це з низьким притоком у науку талановитої молоді.Невиправдано мала заробітна плата, відсутність перспектив отриманняжитла, нестача сучасного наукового обладнання – це основні причини,які змушують молодь часто всупереч своїм бажанням і таланту обиратиінші види діяльності. Особливо критична ситуація з програмістами,попит на яких на ринку праці високий, а оплата праці більш, ніж в 10разів вища, ніж у наукових установах. Самостійно наука змінитиситуацію не в змозі. Потрібна екстрена допомога держави. Шановне зібрання, користуючись нагодою, хочу короткопроінформувати вас, що з метою розвитку та зміцнення індустріальноїкомпютерної інфраструктури держави науковцями і спеціалістаминаціональної академії наук України та Міністерства освіти науки,молоді та спорту в рамках відповідної державної цільової програмистворюється українська національна грід-інфраструктура – це мережасуперкомпютерних комплексів обєднаних високошвидкіснимиоптоволоконними каналами передачі даних, яка призначена дляколективного використання інтегрованого ресурсу. На сьогодні вонаобєднує більше 50 наукових та освітніх установ, і вже ефективновикористовується для фундаментальних і прикладних досліджень унайрізноманітніших галузях. Система є складовою європейської грід-інфраструктури, вона відкриває всі перспективи для розширенняміжнародної співпраці.І останнє, що я хотів би сказати, що індустрія програмного забезпеченнязнаходиться на початковій стадії розвитку, тому вважаємо вкрайнеобхідним на державному рівні розробити цілісний план заходів щодовирішення основних питань, які стоять перед галуззю. НАН Україниготова взяти активну участь у формуванні та виконанні такого плану.А законопроект про економічний експеримент щодо створеннясприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмноїпродукції… (Оплески)
  21. 21. ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Глібович.Слова має Микола Володимирович Роєнко, президент асоціації"Інформаційні технології України". За ним буде виступати Царьков.РОЄНКО М.В. Ассоциация "Информационные технологии Украины",которая объединяет бизнес и высшие учебные заведения, с моментасвоего создания в 2004 году пыталась начать диалог с государством иобсудить условия ускоренного развития отрасли, понимая огромныйпотенциал, который есть. Отрадно сознавать, что нашлисьгосударственные мужи среди текущего депутатского корпуса, КабинетаМинистров, и мы сегодня находимся в этом зале и обсуждаем этотвопрос, который, я не побоюсь сказать, касается будущего Украины.Здесь много людей, которые внесли большой вклад в развитие отрасли с…… И история ІТ-отрасли Украины, она вообщем-то промелькнула, этоочень динамичная отрасль. И я бы выделил несколько этапов.Первый этап – 70-80 годы прошлого века, это рассвет реальнокибернетической науки, это Украина с кибернетическим центромшироко известная, разработки на мировом уровне, крупные проекты.Мы писали трансляторы, СУБД. У нас выпускались компьютеры. Я могуназвать проекты: система материально-технического снабженияВоенно-морского флота СССР, в которой там сотни предприятийзадействовано, центр находился в Киеве; это система "Газ" ВиктораМихайловича Глушкова, который на 30 лет как минимум предвидел, чтокак будет развиваться отрасль.Дальше. С распадом СССР отрасль приходит в полный упадок. Заводы,выпускающие технику, закрываются. У нас появляются первыекомпании, которые начинают работать на экспорт. Но отрасльвыживает, выживает, причем успешно. Здесь называли цифры, 1,5миллиарда экспорта – это хороший показатель. На самом деле, Украиназавоевала устойчивое, достойное место среди топ стран-экспортеров. Иу нас есть реальный шанс сделать Украину лидером.Когда мы готовили вместе с представителями государства идепутатами. Мы принимали активное участие, считали, что дастреализация этих законопроектов. Здесь уже говорилось, что… ну преждевсего короткосрочно бюджет ничего не потеряет, а долгосрочно мы
  22. 22. можем нарастить… вырасти реально индустрию, которая будет иметь…экспорт будет осуществляться больше 10 милиардов.Я вспоминаю, когда первый раз я увидел индусов в Институтекибернетики, где начинал свою трудовую деятельность, которыйвосхищались достижениями, их экспорт был 48 миллионов долларов.Когда Украина начиналась как государство в 1992 году экспорт Индиибыл 200 миллионов. Миллиард они получили в 1996 году. В 2004 годууже было 10 миллиардов.Что такое 10 миллиардов для нас? Это 40 миллионов сегодня делаетмиллиард экспорта, то это 300 тысяч, я думаю, специалистов, которыебудут работать на экспорт, это безусловно реальная задача для странытакого масштаба как Украина. Влияние эти отрасли на другие отраслиэкономики повышают их конкурентоспособность. Эта отрасль сегодняменяет общество, она делает его более открытым. Потому я думаю, чтовсе сидящие здесь в зале и депутаты, которые будут рассматривать этизаконопроекты, понимают, что у Украины есть уникальный шанс –уникальный шанс сделать Украину известной не только благодаряметаллургической промышленности, не только сельскому хозяйству, нои в такой высокоинтеллектуальной области как IТ. Причем это нетребует больших инвестиций. Надо послать сигнал инвестору. Принятиеэтих законов – это и будет этим сигналом инвестору. Это абсолютнореальная задача, и мы должны использовать этот шанс.Сегодня складывается очень благоприятная международнаяконъюнктура, то есть вторая волна кризиса, которая надвигается, онаусиливает нашу конкурентоспособность. Мы имеем хороший задел, мыимеем отличное географическое положение, поэтому я призываюиспользовать. Думать о детях и оставим им новые рабочие места,большие валютные поступления и конкурентоспособность всейэкономики.Спасибо. (Оплески)ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, може, проголосуємо за закон – і завершимослухання?Євгеній Ігоревич Царьков, народний депутат України. За ним будевиступати Широков.
  23. 23. 16:02:43ЦАРЬКОВ Є.І.Уважаемые участники парламентских слушаний! Сперва я хотел сказать,почему я от имени фракции коммунистов выступил инициаторомданной инициативы. Ну, две причины. Первая: надоело смотреть настрану, которая с дипломами о высшем образовании вынуждена стоятьна рынках. Вторая: не верю в сказки о том, что благосостояние нашейстраны можно повысить лопатой и дешевой капустой. И из всехкапиталов, которые сегодня есть в нашей стране, наша фракция готова вполном составе поддержать единственный: гуманитарный. IT-индустрия – это и есть гуманитарный капитал нашей страны. И поэтомуя уверен, что с учетом того, что подписали этот законопроектпредставители всех депутатских фракций, он однозначно будет принят.Как заместитель главы Комитета профильного по финансово-банковской деятельности приведу вам еще точную статистику поиндустрии. 2 тысячи 470 компаний работают в сфере IT-индустрии.Валовый доход точный составляет 10,9 миллиардов гривен в год.Средний прирост доходов, действительно, как сказал господинСеминоженко, это 40 процентов. И экспорт составляет около 9,2миллиардов, около 82 процентов.Проблема заключается в том, что, действительно, как нам говорилиребята на "круглом столе", айтишники, что средняя зарплатанормального, квалифицированного специалиста – 12 тысяч гривен. Иплатить с нее сегодня те социальные внески и остальные налогипрактически невозможно. Это я сам знаю, просчитывал на калькуляторе.Мы посмотрели на опыт ближайших наших соседей, не берем Америку:Россию и Беларусь. По Беларуси вам данные привели, приведу их болееподробные, то есть что платит предприятие в Беларуси сегодня. Они неплатят налога на прибыль вообще, они освобождены от НДС на товары иуслуги индустрии, и налог на доходы физлиц они платят в размере 9процентов от фонда заработной платы. Но самое главное: социальныйплатеж, не наш, губительный, который, действительно, душит с этойсуммы, а с одной минималки составляет сегодня 35 процентов, с одноймилималки. Соответственно, если вывести индустрию в такуюплоскость работы, все начнут платить этот сбор, соответственно, будутпоступления и в бюджет, и в Пенсионный фонд. И не будет страха, японимаю, как мне опять-таки говорили рядовые "айтишники",

×