Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Нові національні стандарти України з інформаційної, бібліотечної та видавничої справи

9,112 views

Published on

Заняття з циклу заходів з професійного розвитку бібліотекарів «Наукова бібліотека: інтеграція у міжнародний науковий простір», Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка, 15 вересня 2016 р.
Спікер: Ірина Анатоліївна Карнаух, головний бібліотекар відділу науково-методичної роботи, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка

Published in: Education
  • Be the first to comment

Нові національні стандарти України з інформаційної, бібліотечної та видавничої справи

  1. 1. Цикл занять з професійного розвитку бібліотекарів «Наукова бібліотека: інтеграція у міжнародний науковий простір» Нові національні стандарти України з інформаційної, бібліотечної та видавничої справи Спікер: Ірина Анатоліївна Карнаух — головний бібліотекар відділу науково-методичної роботи, Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка.
  2. 2. НОВІ НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ УКРАЇНИ Згідно наказу ДП «УкрНДНЦ» від 22 серпня 2016 р. № 244 «Про прийняття національних нормативних документів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими нормативними документами, та скасування національних стандартів України» прийняти національні нормативні документи України, гармонізовані з міжнародними та європейськими нормативними документами, методом підтвердження з наданням чинності з 1 вереcня 2016 року:
  3. 3. ВПЕРШЕ ДСТУ ISO 2789:2016 (ISO 2789:2013, IDT) Інформація та документація. Міжнародна бібліотечна статистика ДСТУ ISO 16439:2016 (ISO 16439:2014, IDT) Інформація та документація. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек ДСТУ ISO 11620:2016 (ISO 11620:2014, IDT) Інформація та документація. Показники функціонування бібліотек
  4. 4. НОВІ НАЦІОНАЛЬНІ СТАНДАРТИ УКРАЇНИ З 01 липня 2016 року, відповідно до наказу ДП «УкрНДНЦ» від 4 березня 2016 року за № 65, набувають чинності національні стандарти України:  ДСТУ 3017:2015 Інформація та документація. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять (на заміну ДСТУ 3017-95);  ДСТУ 8302:2015 Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання (уведено вперше). http://profy.nplu.org/
  5. 5. ДСТУ 3017:2015 ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ. ВИДАННЯ. ОСНОВНІ ВИДИ. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
  6. 6. ДСТУ 3017:2015 ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ. ВИДАННЯ. ОСНОВНІ ВИДИ. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
  7. 7. ДСТУ 3017:2015 ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ. ВИДАННЯ. ОСНОВНІ ВИДИ. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
  8. 8. ДСТУ 3017:2015 ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ. ВИДАННЯ. ОСНОВНІ ВИДИ. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ У ФОНДІ ХДНБ ІМ. В.Г. КОРОЛЕНКА
  9. 9. ДСТУ 8302:2015 ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ. БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ
  10. 10. ЕЛЕМЕНТИ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ЗАПИСУ (ЗАГОЛОВОК І БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС) ТА ЗНАКИ ПУНКТУАЦІЇ В БІБЛІОГРАФІЧНОМУ ПОСИЛАННІ ПОДАЮТЬ З УРАХУВАННЯМ ТАКИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ:  у заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють;  за потреби у заголовку бібліографічного запису позатекстового посилання можна зазначати більше ніж три імені авторів;
  11. 11. замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують); відомості, запозичені не з титульної сторінки документа, дозволено не брати у квадратні дужки; після назви дозволено не зазначати загального позначення матеріалу («Текст», «Електронний ресурс», «Карти», «Ноти» тощо — перелік згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1);
  12. 12. у складі вихідних даних дозволено не подавати найменування (ім'я) видавця; у складі відомостей про фізичну характеристику документа можна зазначати або його загальний обсяг (наприклад: 285 с.), або номер сторінки, на якій подано об'єкт посилання (наприклад: С. 19); дозволено не наводити відомостей про серію та Міжнародний стандартний номер (1SBN, SMN, ISSN); В усіх елементах бібліографічного опису (за винятком основної назви документа й відомостей, що належать до назви та містять одне слово) дозволено скорочувати окремі слова та словосполучення згідно з ДСТУ 3582, ДСТУ 6095, ДСТУ 7093, ГОСТ 7.12.
  13. 13. У внутрішньотекстовому та підрядковому бібліографічному посиланнях на складник документа (наприклад, статтю з журналу, збірника) дозволено зазначати бібліографічні відомості тільки про ідентифікувальний документ і номер сторінки — за наявності в його тексті відомостей про автора (якщо він є) та назву. У бібліографічних посиланнях на складник документа у формі аналітичного бібліографічного опису розділовий знак «дві навскісні риски» («//») можна замінювати крапкою, а відомості про документ (його назву), в якому розміщено складник, виділяти шрифтом (наприклад, курсивом). Приклад Підрядкове посилання 4 Добко Т., Антоненко І., Мосієнко Н. Бібліографічний опис електронних ресурсів віддаленого доступу та соціальних сервісів Веб 2.0. Бібл. вісн. 2014. № 4. С. 12–21.
  14. 14. ВИДИ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ ТА ПРАВИЛА ЇХНЬОГО СКЛАДАННЯ  За складом елементів бібліографічного запису розрізняють повне та коротке бібліографічне посилання.  За місцем розташування в документі розрізняють такі бібліографічні посилання: внутрішньотекстове; підрядкове, позатекстове.  За повторністю наведення посилань на один і той самий об'єкт розрізняють первинне та повторне бібліографічне посилання.  За вмістом бібліографічних записів може бути комплексне бібліографічне посилання.
  15. 15. ВНУТРІШНЬОТЕКСТОВЕ БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ  розміщують безпосередньо в тексті документа, подають у круглих дужках;  знак «крапка й тире» («.—») у внутрішньотекстовому бібліографічному посиланні замінюють знаком «крапка».  може бути у повній або короткій формі (якщо частину відомостей про джерело цитування подано в тексті). Рекомендовано складати внутрішньотекстове бібліографічне посилання в короткій формі. Приклади: (Вісник Книжкової палати. 2011. № 4. С. 15–18.); (Книжкова палата Украйни сайт URL. http://www.ukrbook.net)
  16. 16. ПІДРЯДКОВЕ БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ  розміщують як примітку в нижній частині сторінки (полоси набору), відмежовуючи від основного тексту горизонтальною рискою;  пов'язують із текстом документа за допомогою знаків виноски, які подають на верхній лінії шрифту після відповідного фрагмента в тексті (наприклад: Текст 29 ) та перед підрядковим посиланням (наприклад: 29 Посилання). Знаки виноски відокремлюють від тексту проміжком. Приклади Повна форма 2 Методика заповнення полів в АРМ «Каталогізатор» бібліотечної системи «ІРБІС»: метод. рек. та приклади/Бондарчук Т. А. та ін. ; за ред. Т. Є. Клименко ; Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка, Бібліотека. Херсон: Олді-плюс, 2014. С. 107–123. Коротка форма 5 Методика заповнення полів в АРМ «Каталогізатор» бібліотечної системи «ІРБІС». Херсон, 2014. С. 107–123.
  17. 17. У підрядковому бібліографічному посиланні на електронний ресурс віддаленого доступу за наявності в тексті бібліографічних відомостей, що його ідентифікують, дозволено зазначати тільки електронну адресу, використовуючи замість слів «Режим доступу» абревіатуру «URl» або «URL» (відповідно до 7.4.4.4). Приклад y тексті: Звертаємося до Порядку присудження наукових ступенів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567  * У підрядковому посиланні: * URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/567-2013-%D0%BF (дата звернення: 03.08.2016).
  18. 18. ПОЗАТЕКСТОВЕ БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ  використовують переважно у наукових виданнях;  наводять як перелік бібліографічних записів і розміщують наприкінці основного тексту (або після заключної статті, післямови, коментарів – за їх наявності) документа або його складника (зазначаючи, наприклад, «Список бібліографічних посилань»)  повторюють бібліографічні відомості про об'єкт посилання, який згадано в тексті документа. Приклад У тексті: «... про що зазначено у Законі України «Про видавничу справу»4 ». У позатекстовому посиланні: 4. Про видавничу справу: Закон України за станом на 20 берез. 2004 p./Верховна Рада України. Київ: Парлам. вид-во, 2004. 17, [3] с. (Закони України).
  19. 19. Позатекстове бібліографічне посилання пов'язують із фрагментом тексту документа, до якого воно належить, за допомогою знаків виноски, які або виносять на верхню лінію шрифту після відповідного тексту та перед позатекстовим посиланням, або складають в одну лінію зі шрифтом основного тексту (у квадратних дужках у тексті та без дужок перед позатекстовим посиланням). Приклад 1 У тексті: Особливості каталогізації електронних ресурсів викладено у науково- методичному посібнику «Каталогізація електронних ресурсів» (автори І. П. Антоненко, О. В. Баркова)2 . У позатекстовому посиланні: 2 Антоненко, І. П., Баркова О. В. Каталогізація електронних ресурсів: наук.- метод. посіб./Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України. Київ, 2007. 114 с. Приклад 2 У тексті: Особливості каталогізації електронних ресурсів викладено у науково- методичному посібнику «Каталогізація електронних ресурсів» (автори І. П. Антоненко, О. В. Баркова) [2]. У позатекстовому посиланні: 2. Антоненко, І. П., Баркова О. В. Каталогізація електронних ресурсів: наук.- метод. посіб./Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України. Київ, 2007.114 с.
  20. 20. Якщо в тексті згадують конкретну частину тексту документа, після неї можна зазначати (у квадратних дужках) порядковий номер позатекстового бібліографічного посилання та сторінку, на якій подано цей об'єкт посилання. Між поданими відомостями проставляють знак «кома». Приклади У тексті: [2, с. 27]; [2, с. 15]. У позатекстовому посиланні: - 2. Антоненко, І. П., Баркова О. В. Каталогізація електронних ресурсів: наук.-метод. посіб./Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України. — Київ, 2007. — 114 с.
  21. 21. Якщо у позатекстовому посиланні бібліографічні записи не нумеровано, в тексті (у квадратних дужках) після згадування подають відомості, що є достатніми для ідентифікування об'єкта посилання (ім'я автора, назва документа тощо). Якщо посилання в тексті подають на документ, авторами якого є одна, дві чи три особи, у квадратних дужках зазначають їхні прізвища, розділяючи знаком «кома». Приклад У тексті: [Антоненко, Баркова]. У позатекстовому посиланні: Антоненко, І. П., Баркова О. В. Каталогізація електронних ресурсів: наук.-метод. посіб./Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського НАН України. — Київ, 2007. — 114 с.
  22. 22. Якщо посилання в тексті подають на документ авторами якого є чотири та більше осіб, у квадратних дужках зазначають тільки його назву Приклад У тексті:: [Компьютерные информационные системы и хранилища данных]. У позатекстовому посиланні: Компьютерные информационные системы и хранилища данных: толковый слов./А. Г. Додонов и др. ; НАН Украины, Ин-т проблем регистрации информации. Киев, 2013. 553 с.
  23. 23. ПОВТОРНЕ БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ  дозволено долучати елементи, що не увійшли до складу первинного бібліографічного посилання, однак є потрібними для ідентифікування документа.  У повторному бібліографічному посиланні на документ, авторами якого є одна, дві або три особи, подають заголовок бібліографічного запису, основну назву та номер сторінки. Приклади: Внутрішньотекстове посилання Первинне: (Слободяник М. С. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій /НАН України, ЦНБ ім. В. І. Вернадського. Київ, 1995. 266 с.). Повторне: (Слободяник М. С. Наукова бібліотека. С. 22).
  24. 24. КОМПЛЕКСНЕ БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАНННЯ  Якщо в бібліографічному посиланні використано кілька об'єктів посилання, їх об'єднують в одне — комплексне бібліографічне посилання (далі — комплексне посилання);  кілька об'єктів бібліографічного посилання подають в абетковому чи хронологічному порядку або за абеткою назв мов, тобто за принципом єдиної графічної основи — кириличної, латинської тощо, або кожною мовою окремо.  Бібліографічні посилання у складі комплексного посилання розділяють між собою знаком «крапкою з комою»).
  25. 25. Ідентичні заголовки у бібліографічних посиланнях у складі комплексного посилання можна не наводити. У цьому разі після заголовка в першому посиланні ставлять знак «двокрапка», а перед основною назвою наступного бібліографічного посилання проставляють його порядковий номер. Приклад Позатекстове комплексне посилання: 7. Добко Т. В.:1) Довідково-бібліографічна діяльність наукових бібліотек Національної академії наук України : становлення та розвиток (XX ст. – перше десятиліття XXI ст.): монографія/ НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2013. С. 74 ; 2) Довідково-бібліографічна діяльність бібліотек НАН України : трансформація змісту, форм і методів під впливом зміни інформаційно-комунікаційного середовища (XX ст. – перше десятиліття XXI ст.): автореф. дис. ... д-ра наук з соц. комунікацій : 27.00.03/ НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2013. С. 5.
  26. 26. БІБЛІОГРАФІЧНЕ ПОСИЛАННЯ НА ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ  після відомостей про відповідальність дозволено не подавати відомості про вид електронних даних чи програм, наприклад: електронні текстові дані (скорочено — електрон. текст. дані), електронні графічні дані (електрон. граф. дані), електронний журнал (електрон. журн.), електронні картографічні дані (електрон. картогр. дані), електронна пошукова програма (електрон. пошук. прогр.) тощо.
  27. 27. У бібліографічному посиланні на електронний ресурс локального доступу після вихідних даних подають відомості про кількість фізичних одиниць (арабськими цифрами) та вид носія інформації (наприклад, електронний оптичний диск). У дужках можна подавати відомості про вид оптичного диска (CD-R, CD-RW, DVD-R Touo). Приклад Підрядкове посилання 11 Верховна Рада України, 1991–2001. Законодавча база [Електронний ресурс]/Упр. комп’ютер. систем Апарату Верхов. Ради України. Електрон. текст. дані. Київ, 2001. 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  28. 28. У примітці до бібліографічного посилання на електронний ресурс подають відомості, необхідні й достатні для пошуку та характеристики технічних специфікацій цього електронного ресурсу, в такій послідовності: системні вимоги; відомості про доступ; дата оновлення документа або його частини; електронна адреса, дата звернення до документа.
  29. 29. Відомості про доступ до електронного ресурсу подають у бібліографічних посиланнях на документи з комп'ютерних мереж, а також із повнотекстових баз даних, доступ до яких здійснюють на договірній основі або за передплатою (наприклад, «ЛІГА-ЗАКОН», «Атлас Аналітика», «Нормативні акти України» тощо). Приклад Позатекстове посилання 3. Про відзначення 150-річчя з дня народження видатного вченого Володимира Івановича Вернадського [Електронний ресурс]: проект постанови Верховної Ради України. Документ не було опубліковано. Доступ із інформ.-правової системи «ЛІГА-ЗАКОН».
  30. 30. Відомостям про дату (день, місяць, рік) останнього оновлення електронного ресурсу віддаленого доступу (його частини) передують слова «Дата оновлення». Ці відомості в бібліографічному посиланні наводять перед відомостями про режим доступу («URI», «URL»). Приклад Підрядкове посилання 2 Берташ В. Пріоритети визначила громада // Голос України: електрон. версія газ. 2012. № 14 (5392). Дата оновлення: 04.08.2012. URL: http://www.golos.com.ua/userfiles/file/040812/04081 2-u.pdf (дaтa звернення: 06.08.2012).
  31. 31. Для позначення електронної адреси електронного ресурсу віддаленого доступу в примітці дозволено замість слів «Режим доступу» (чи «Доступ») або їхнього еквівалента іншою мовою (наприкnag, «Available from») застосовувати абревіатури «URI» (Uniform Resource Identifier – Уніфікуваний індефікатор ресурсу) або «URL» (Uniform Resource Locator — Уніфікований покажчик ресурсу). Якщо електронний ресурс має унікальний ідентифікатор DOI (Digital Object Identifier — Ідентифікатор цифрового об'єкта) або інший постійний ідентифікатор, замість електронної адреси цього ресурсу рекомендовано зазначати його ідентифікатор.
  32. 32. Довгу електронну адресу можна переносити на наступний рядок. У цьому разі останнім у першому рядку має бути знак «навскісна риска» («/»). Дозволено подавати відомості про інше місцезнаходження чи форму електронного ресурсу, використовуючи слова «Також доступний» (наприклад, «Також доступний у PDF:...») чи подібні еквівалентні фрази (наприклад, «Відомості доступні також в Інтернеті:...»).
  33. 33. Після електронної адреси подають відомості про дату звернення до електронного ресурсу віддаленого доступу: число, місяць і рік (в круглих дужках) після слів «дата звернення». Приклад Позатекстове посилання 23. Про затвердження Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам: наказ М-ва освіти і науки України від 14.01.2016  № 13 //Верховна Рада України: URL: http://zakon5.rada.gov .ua/laws/show/z0183-16 (дата звернення: 3.03.2016).
  34. 34. У бібліографічному посиланні на електронні ресурси локального та віддаленого доступу в примітці можна не подавати відомостей про джерело назви («Назва з етикетки диска», «Назва з екрана» тощo)
  35. 35. «БІБЛІОСИНЕРГІЯ» : ПІДТРИМКА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ – це партнерський проект бібліотек вишів, спрямований на створення професійного середовища (сайту) для спілкування однодумців та втілення нових практик в напрямку підтримки наукових досліджень. Координатор проекту - Тетяна Колесникова, директор НТБ Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна. http://bibliosynergy.ula.org.ua/in dex.php/pro-proekt
  36. 36. УЧАСНИКИ ПРОЕКТУ «БІБЛІОСИНЕРГІЯ»  Державна науково-технічна бібліотека України  Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного у  Наукова бібліотека Харківського національного медичного універси  Науково-технічна бібліотека Дніпропетровського національного уні  Науково-технічна бібліотека ім.  Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «Ки  Науково-технічна бібліотека Національного технічного університету  Науково-технічна бібліотека Національного університету «Львівськ
  37. 37. КУРАТОР НАПРЯМКУ « АКАДЕМІЧНЕ ПИСЬМО ТА БІБЛІОГРАФІЯ » –  КИРИЧОК ІРИНА ВАСИЛІВНА, директор наукової бібліотеки Харківського національного медичного університету  HTTP://BIBLIOSYNERGY.ULA.ORG.UA/INDEX.PHP/PROEKT1
  38. 38. Якщо Ви готує статтю для публікації в міжнародних наукових журналах, бути академічно доброчесними та правильно оформити посилання в середині тексту і список джерел в кінці статті Вам допоможуть рекомендації, підготовлені працівниками Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенко Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» IEEE style (інженерія, електроніка, телекомунікації, інформатика та інформаційні технології), AIP style (фізика), Chicago style: Author-Date (фізичні, природничі та суспільні науки), ACS style (хімія та інші природничі науки), Vancouver style (медицина та фізичні науки), APA style (суспільні науки), Chicago style: Notes and Bibliography (гуманітарні науки), Harvard Referencing style (гуманітарні науки та суспільні науки), MLA style (гуманітарні науки) http://ela.kpi.ua/handle/123456789/16051
  39. 39. Ірина Анатоліївна Карнаух, головний бібліотекар відділу науково-методичної роботи orishka7@gmail.com https://www.facebook.com/profile.php?id=100009354047460 https://twitter.com/karnaira5 /http://www.scoop.it/t/research-libraries Звертайтесь за консультаціями у відділ науково- методичної роботи! nmo.hdnb@yandex.ua

×