1.
Світле свято Великодня
Мета: розширити знання учнів про святкування Великодніх свят; розкрити
зміст свят; відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його
традиції; виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
Обладнання: зала прикрашена вишитими рушниками, гілочками верби,
листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска. (Діти
одягнені в національні українські костюми),макет печі, стіл, лавки, застелені
тканими доріжками.
У календарі українського народу багато свят. Великдень – одне з найбільших
свят християн, воно святкується навесні і пов'язане з Воскресінням Ісуса
Христа.
Виходять хлопчик, дівчинка, господиня з короваєм на рушнику.
Здрастуйте, друзі хороші,
Здрастуйте, друзі мої.
В ясний цей день і погожий,
Шлем вам вітання свої.
Господиня.
У нас здавна є традиція славна:
Воду брати з чистої криниці,
Муку з ярої пшениці.
Руками добрими замісити
І гостей на свято запросити.
Хлопчик.
Прийміть щиросердечні вітання зі Святом Свят і Торжеством Торжеств —
Великоднем!
Дівчина.
Радіймо торжеству Життя, дарованого нам Господом!
Звучить музика. Всі вклоняються. Коровай кладуть на стіл на сцені.
Господиня.
Великдень – одне з найбільших після Різдва Христового свят у християнській
релігії. Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий
день або Великдень.

2.
Хлопчик
Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувалися до нього
заздалегідь.
Дівчинка
Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати,
розмальовували стіни зсередини, інколи і знадвору. Прикрашали покуть,
вивішували найкращі рушники.
Сходять зі сцени.
Пісня-сварка Уляни і Мотрі (інсценізація).

3.
Мотря.
Ой, Уляно, Уляно, в тебе в хаті погано!
Уляна.
Брешеш, брешеш, сусідко, що в мене в хаті гидко!
Мотря.
Горщики під лавкою поросли отавкою,
Мисочки на полиці поросли печерицями.
Уляна.
Чи ж я не хазяйка, чи не господиня?
Сім днів хати не мела, печі не топила!
Мотря.
Подивіться на неї, премудрую швачку,
Віник на кілочку, а мисник – в куточку!
Уляна.
Гарна я хазяйка, добра господарка!
Як прийде Великдень, буде в мене гарно.
(Прибирає кімнату).
Інсценізація дівчатами уривка "Великодній четвер"( на сцену виходять
дівчата)
– Йде Великдень, йде, дівчата! Будемо писанки писати. Писаночки-крашаночки
напишемо аж сім коробочок.
– А й справді! Сьогодні ж Великодній четвер! Якраз писанки писати! Писанки,
розмальовані в цей день, будуть довго зберігатися.
– Дівчата, а де ж ми фарби візьмемо?
– Ось я маю жовту. А виварила її з кори дикої яблуньки, що росте в мене в
садочку.
– А мене бабуся навчила робити зелену фарбу. Для цього треба мати луску
молодого соняшника. А ще принесла темну – із дубової кори.
– А я принесла фіолетову – з кори чорної вільхи.
Дівчатка імітують розмалювання писанок. Виходять діти.
1.Ой малює Одарочка
Писанки червоні,
І біжать до неї взори –
Півні, зорі, коні.
2.Кожне просить на писанці
Його написати.
Кожне хоче звеличати
Господнєє свято.
3. Кожне каже: "На писанці
Я вже не віднині.
Мене здавна так писали,
Та ще в Україні".
4.Подумала Одарочка,

4.
Сіла за роботу.
Вже всі взори на писанці
У Велику Суботу!
Учениця: ( показує присутнім писанку)
Гарна писанка у мене – мабуть, кращої нема!
Мама тільки помагала, малювала я сама.
Змалювала диво-пташку, вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки, й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала, – зіпсувала п'ять яєць,
Та як шосте закінчила, тато мовив: "Молодець!".
Я ту писанку для себе для зразочка залишу,
А для мами і для тата дві ще кращих напишу
Дівчата розмальовують писанки і співають.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Гривастого коника намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Соловейка-любчика намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Різьблену сопілочку намалюю.
А сопілка буде грати –
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченько
Славно танцювати.
Учні розповідають повір'я.
1. Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.
2. 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській
сім'ї.
3. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб
воно зростало в силі.
4. Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що
писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.
5. Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути
рум'яними.
6. Писанки клали в землю, щоб родилося жито, пшениця.
7. Під поріг стайні клали теж писанки, щоб добре велося худобі.
8. Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.
Учитель.
Дякую, діти. Великдень – весняне свято.
Давайте заспіваємо весняну пісню "Щебетала пташечка".
Щебетала пташечка (українська народна пісня в обробці Я. Степового).
Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком.

5.
Прилинь, прилинь, чаронько, весна красная,
Як легенька хмаронька в небі ясная.
Вбери степи травами, вквітчай квітками,
Потоки купавами білосніжними.
Осип луки перлами, вкропи росами,
Розлийся джерелами стокосими.
Щебетала пташечка під віконечком,
Сподівалась пташечка весни з сонечком.
Мати.
Улянко, неси миски, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти,
Сергійку, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди.
І швиденько віника подай.
Мати (обмахує віником всі кути хати).
Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати.
Виходьте з моєї світлиці в темницю.
(Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а
мати садить їх у піч). Господи, поможи!
Ведуча.
За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться,
потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі)
Господиня.
Добра паска вродилась, значить, в нашій родині буде все гаразд.
Улянка.
Моя рум'яніша!

6.
Сергійко.
Зате моя з сиром!
Мати.
Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім
удалися на славу – і пухкі, і рум'яні.
Діти.
Дай, мамо, покуштувати.
Мати.
Паску, поки не посвятить священик, не їдять.
Улянка.
Ох і гарна! Ох і гарна!
Пасочка рум'яна.
Ох, духмяна, ох, духмяна,
Пасочка рум'яна.
Сергійко.
Тішиться маленька паска,
Тішусь і я,
Що утримаю в руках її я,
Що вона моя!
Господиня.
А тепер час збирати кошика, який ми до церкви святити підемо. Покладемо ми
до кошика і сир, і масло, і хрін, і ковбаски. Але найголовніше – ми повинні
покласти паску, крейду, писанку та свічку.
Виходять паска, крейда, писанка, свічка.

7.
Паска (гордо).
Та що там говорити!
Важливіша я тут!
Без мене вас святити
До церкви не підуть.
Я головна на святі,
Мій рід йде з давнини.
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Паскою Великдень
Звуть люди на землі!
Тоді і день великий,
Як паска на столі...
Крейда.
Я теж, як ви, свячена.
Лиш з церкви принести –
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.
Писанка.
Я писанка-красуня,
Вся в рисках і квітках,
Красу митців несу я, їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі!
Без мене цеє свято
Не буде тим, чим є!
Бо ж писанка багато
Вам радості дає.
Свічка (до всіх).
Знати ми повинні
Шану собі й другим,
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.
Свята – це дні єднання
З родиною родин,
Це наше спільне знам'я,
Бо ми народ один!
Господиня.
Тепер все, як слід. Можемо нести кошик до церкви і посвятити.

8.
Вибігають 3 учні.
– А можна я кошика до церкви понесу?
– А можна я? (Сперечаються). – Ні, я!
Господиня.
Понесе той, хто найцікавішу загадку загадає.
1. Людей до церкви скликає,
А сам у ній не буває. (Дзвін)
2. Є деревце – не полінце.
Багато дірочок має,
Весело співає. (Сопілка)
3. Кинути вгору – то біле,
Кинути на землю – то жовте. (Яйце).
Господиня.
Всі загадки добрі! А кошика будемо нести по черзі.
(Йдуть, забирають кошик). Звучить музика. З'являються декорації церкви.
Троє учнів читають вірш.
1-й.Вдягла весна мережану сорочку
У день святий, звільнившись від турбот,
І піднімає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
2-й.Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце золото небес,
І крашанку, як усмішку підносить...
Христос воскрес! Воістину воскрес!
3-й.І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми: –
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Звучить магнітофонний запис дзвонів. Всі встають (виходять із церкви).
Перед сценою шестеро дітей. В руках тримають запалені свічки.
Христос воскрес!
1.Співає жайворонок з небес:
"Христос воскрес! Христос воскрес!"
2.У небо дзвін гуде з села:
"Христос воскрес! Йому хвала!"
3. В проміннях сонячних блакить:
"Христос воскрес! Його хваліть!"
4. Дзюрчить струмок – весняний дзвін:
"Воскрес Христос – Господній син!"
5. Радіють діти у вінках:
"Христос воскрес на небесах!"

9.
6.І вся земля, мов той вінок –
З чудесних трав, дітей, квіток!
І в серці радість через край:
Воскресли поле, річка, гай!
І лине пісня до небес:
"Христос воскрес! Христос воскрес!"
Господиня.
Дай нам силу й розум, щоб ми в школі добре вчились.
Віру в тепле, серце чисте, щоб неправді не корились.
Нам усім даруй здоров'я, згоду учнівській родині.
Дай твій захист, волю й долю добрим людям в Україні.
Учні сходять зі сцени із свічками.
От і зустріли ми Великдень.
Дякуємо всім за увагу!