Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

літературне читання 3 клас ІІ семестр

83,342 views

Published on

Плани-конспекти уроків 3 клас. Літературне читання

Published in: Education

літературне читання 3 клас ІІ семестр

  1. 1. Харків Видавнича група «Основа» 2014 Серія «Початкова школа. Мій конспект» Заснована 2008 року
  2. 2. ISBN 978-617-00-2117-5 Ковальчук Н. О., Настенко А. І. К56 Літературне читання. 3 клас. IІ семестр (за підруч- ником В. О. Науменко). — Х. : Вид. група «Основа», 2014. — 157, [3] с. — (Серія «Початкова школа. Мій кон- спект»). ISBN 978-617-00-2117-5. Посібник містить орієнтовне календарне планування та розробки уроків літературного читання в 3 класі (IІ семестр) для шкіл з українською мовою навчання, складені відповідно до вимог нової навчальної програми (К. : Видавничий дім «Освіта», 2012) за підручником В. О. Науменко (К. : Видавництво «Генеза», 2013). Задля зручності використання всі розробки розміщені на відривних аркушах. Поля для записів дозволять творчому вчителеві, користуючись запропонованим у посібнику матеріалом, скласти власні плани-конспекти уроків курсу. Для вчителів початкової школи. УДК 37.016 ББК 74.263 © Ковальчук Н. О., Настенко А. І., 2014 © ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2014 УДК 37.016 ББК 74.263 К56
  3. 3. Зміст Орієнтовне календарне планування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Легенди. Байки. П’єси (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Байки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 Урок 49. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Леонід Глібов «Коник-стрибунець» . . . . . . . . . . 7 Урок 50. Дива в природі. Євгенія Горева «Зелені коники в траві». Панас Мирний «Ранок...» . . . . 11 П’єси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Урок 51. П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської народної казки (уривок) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Урок 52. П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської народної казки (уривок) (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15 Урок 53. Підсумок за розділом «Легенди. Байки. П’єси» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 Світ поезії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Поетична майстерня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Урок 54. Вступ до розділу. Світ поезії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19 Урок 55. Пейзаж. Павло Тичина «Пастелі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21 Урок 56. Урок позакласного читання. «Світ поезії у творах Наталі Забіли» . . . . . . . . . . . . . . 23 Урок 57. Уособлення. Володимир Сосюра «Спокоєм повиті...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 Урок 58. Епітет. Наталя Забіла «Зірочки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27 Урок 59. Милуємось вечором. Марійка Підгірянка «Вечір іде» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29 Урок 60. Замилування красою природи. Микола Вороний «Ущухла буря» . . . . . . . . . . . . . . . 31 Урок 61. Тривога. Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33 Урок 62. Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою» . . . . . . . 35 Урок 63. Спокій. Вадим Скомаровський «Після грози» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37 Урок 64. Урок позакласного читання. «Вірші українських поетів» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39 Урок 65. Захоплення. Ігор Калинець «Зірка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41 Урок 66. Підсумок за розділом «Поетична майстерня» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43 Поетична збірка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45 Урок 67. Зимовий пейзаж. Олена Пчілка «Діброва смутная вже листячко ронила» . . . . . . . . . . 45 Урок 68. Радісний настрій. Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку...» . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 Урок 69. Рими. Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв...» . . . . . . . . . . . . . . . . . 49 Урок 70. Коли твір відкриває свої таємниці. Дмитро Білоус «Щедрий вечір» . . . . . . . . . . . . . 51 Урок 71. Настрій зимових свят. Степан Жупанин «На білих конях віхола...» . . . . . . . . . . . . . 53 Урок 72. Урок позакласного читання. «Т. Г. Шевченко — великий співець України» . . . . . . . . 55 Урок 73. Вище України тільки небо. Петро Осадчук «Стежка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59 Урок 74. Поетичне слово проникливе й щире. Дмитро Павличко «Вітряк» . . . . . . . . . . . . . . 61 Урок 75. Білий вірш. Дмитро Павличко «На щастя» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63 Урок 76. Шануємо бабусю. Володимир Коломієць «Сиве сонечко» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65 Урок 77. Не упусти свою жар-птицю. Володимир Коломієць «Тюхтій і Торохтій» . . . . . . . . . . 67 Урок 78. Милуємося красою світанку. Андрій М’ястківський «Курличуть хмари, тьохкає вода...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69 Урок 79. Пейзаж. Микола Вінграновський «Лазить сонечко в травах...» . . . . . . . . . . . . . . . . 71 Урок 80. Урок позакласного читання. «Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка» . . . . . . 73 Урок 81. Зворушливе звучання. Микола Вінграновський «Приспало просо просеня» . . . . . . . . 75 Урок 82. Коли твір відкриває свої таємниці. Микола Вінграновський «Грім» . . . . . . . . . . . . . 77 Урок 83. Підсумок за розділом. «Завдання з поетичної збірки» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79 Світ прози . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Оповідання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Урок 84. Світ прози. Оповідання. Олександр Копиленко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81 Урок 85. Людина і природа. Олександр Копиленко «Розбишака Чив» (скорочено) . . . . . . . . . . 85 Урок 86. Дива в природі. Юрій Старостенко «Хто це такий?» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 Урок 87. Дива в природі. Юрій Старостенко «І трапиться ж таке...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89 Урок 88. Урок позакласного читання. «Весну-красну зустрічаймо!» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91 3
  4. 4. Урок 89. Ми з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93 Урок 90. Ми з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля» (продовження) . . . . . . . . . . . . . . 95 Урок 91. Дружба — то найбільший скарб. Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг» (скорочено) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 Урок 92. Дружба — то найбільший скарб. Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг» (скорочено) (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101 Урок 93. Пригоди. Микола Трублаїні «Яшка і Машка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103 Урок 94. Пригоди. Микола Трублаїні «Омар» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105 Урок 95. Пригоди. Микола Трублаїні «Шоколад боцмана» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 Урок 96. Урок позакласного читання. «Бережіть природу, діти!» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109 Уроки 97–98. Загадки в природі. Євген Гуцало «Прелюдія весни» (уривок) . . . . . . . . . . . . . . 111 Урок 99. Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки» . . . . . . . . . . . . . . . 113 Урок 100. Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки» (продовження) . . . . . . 115 Урок 101. Коли твір відкриває свої таємниці. Галина Демченко «Лелеки» (скорочено) . . . . . . . . 117 Урок 102. Будь природі другом. Василь Чухліб «Равлик» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121 Уроки 103–104. Все так цікаво навкруги. Дмитро Чередниченко «Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123 Урок 105. Урок позакласного читання. «Рідна мати моя...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127 Урок 106. Висловлюємо свої міркування. Олег Буцень «Айстри» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129 Повість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131 Урок 107. Повість. Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» . . . . . . 131 Урок 108. Повість. Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» (продовження) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133 Урок 109. Підсумок за розділом «Світ прози» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137 Світ гумористичних творів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139 Гумор у дитячій літературі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139 Уроки 110–111. Світ гумористичних творів. Гумор у дитячій літературі. Грицько Бойко «Отакий у мене ніс» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139 Урок 112. Урок позакласного читання. «Урок щирої посмішки. Веселі вірші Грицька Бойка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141 Уроки 113–114. Світ дитини. Микола Носов «Витівники» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 143 Урок 115. Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху. Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147 Уроки 116–117. Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху. Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» (продовження) . . . . . . . . . . . . 149 Урок 118. Підсумок за розділом «Світ гумористичних творів» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151 Урок 119. Підсумковий урок за рік . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153 Урок 120. Урок позакласного читання. «Літо красне зустрічаймо!» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155 4
  5. 5. Орієнтовне календарне планування № з/п Тема уроку Дата З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) Легенди. Байки. П’єси (продовження) Байки 49 Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Леонід Глібов «Коник-стрибунець» 50 Дива в природі. Євгенія Горева «Зелені коники в траві». Панас Мирний «Ранок...» П’єси 51 П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської народної казки (уривок) 52 П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської народної казки (уривок) (продовження) 53 Підсумок за розділом «Легенди. Байки. П’єси» Світ поезії Поетична майстерня 54 Вступ до розділу. Світ поезії 55 Пейзаж. Павло Тичина «Пастелі» 56 Урок позакласного читання. «Світ поезії у творах Наталі Забіли» 57 Уособлення. Володимир Сосюра «Спокоєм повиті...» 58 Епітет. Наталя Забіла «Зірочки» 59 Милуємось вечором. Марійка Підгірянка «Вечір іде» 60 Замилування красою природи. Микола Вороний «Ущухла буря» 61 Тривога. Ліна Костенко «Шипшина важко віддає плоди» 62 Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою» 63 Спокій. Вадим Скомаровський «Після грози» 64 Урок позакласного читання. «Вірші українських поетів» 65 Захоплення. Ігор Калинець «Зірка» 66 Підсумок за розділом «Поетична майстерня» Поетична збірка 67 Зимовий пейзаж. Олена Пчілка «Діброва смутная вже листячко ронила» 68 Радісний настрій. Олена Пчілка «Новину сьогодні зранку...» 69 Рими. Андрій Малишко «Вихопивсь дощик поміж заграв...» 70 Коли твір відкриває свої таємниці. Дмитро Білоус «Щедрий вечір» 71 Настрій зимових свят. Степан Жупанин «На білих конях віхола...» 72 Урок позакласного читання «Т. Г. Шевченко — великий співець України» 73 Вище України тільки небо. Петро Осадчук «Стежка» 74 Поетичне слово проникливе й щире. Дмитро Павличко «Вітряк» 75 Білий вірш. Дмитро Павличко «На щастя» 76 Шануємо бабусю. Володимир Коломієць «Сиве сонечко» 77 Не упусти свою жар-птицю. Володимир Коломієць «Тюхтій і Торохтій» 78 Милуємося красою світанку. Андрій М’ястківський «Курличуть хмари, тьохкає вода...» 79 Пейзаж. Микола Вінграновський «Лазить сонечко в травах...» 80 Урок позакласного читання. «Краса і милозвучність поезії Дмитра Павличка» 81 Зворушливе звучання. Микола Вінграновський «Приспало просо просеня» 82 Коли твір відкриває свої таємниці. Микола Вінграновський «Грім» 83 Підсумок за розділом. «Завдання з поетичної збірки» 5
  6. 6. № з/п Тема уроку Дата Світ прози Оповідання 84 Світ прози. Оповідання. Олександр Копиленко 85 Людина і природа. Олександр Копиленко «Розбишака Чив» (скорочено) 86 Дива в природі. Юрій Старостенко «Хто це такий» 87 Дива в природі. Юрій Старостенко «І трапиться ж таке...» 88 Урок позакласного читання. «Весну-красну зустрічаймо!» 89 Ми з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля» 90 Ми з природою єдині. Григір Тютюнник «Бушля» (продовження) 91 Дружба — то найбільший скарб. Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг» (скорочено) 92 Дружба — то найбільший скарб. Всеволод Нестайко «Просто Олесь друг» (скорочено) (продовження) 93 Пригоди. Микола Трублаїні «Яшка і Машка» 94 Пригоди. Микола Трублаїні «Омар» 95 Пригоди. Микола Трублаїні «Шоколад боцмана» 96 Урок позакласного читання. «Бережіть природу, діти!» 97–98 Загадки в природі. Євген Гуцало «Прелюдія весни» (уривок) 99 Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки» 100 Коли твір відкриває свої таємниці. Юрій Збанацький «Лелеки» (продовження) 101 Коли твір відкриває свої таємниці. Галина Демченко «Лелеки» (скорочено) 102 Будь природі другом. Василь Чухліб «Равлик» 103–104 Все так цікаво навкруги. Дмитро Чередниченко «Хлопчик Івасик і дідусь Тарасик» 105 Урок позакласного читання. «Рідна мати моя...» 106 Висловлюємо свої міркування. Олег Буцень «Айстри» Повість 107 Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» 108 Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять» (продовження) 109 Підсумок за розділом «Світ прози» Світ гумористичних творів Гумор у дитячій літературі 110–111 Світ гумористичних творів. Гумор у дитячій літературі. Грицько Бойко «Отакий у мене ніс» 112 Урок позакласного читання. «Урок щирої посмішки. Веселі вірші Грицька Бойка» 113–114 Світ дитини. Микола Носов «Витівники» 115 Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху. Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» 116–117 Найкращий у світі літун, машиніст і моторист — Карлсон, що живе на даху. Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» (продовження) 118 Підсумок за розділом «Світ гумористичних творів» 119 Підсумковий урок за рік 120 Урок позакласного читання. «Літо красне зустрічаймо!» 6
  7. 7. Дата _______________________ Клас _______________________ З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) Легенди. Байки. П’єси (продовження) Байки Урок 49. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Леонід Глібов «Коник-стрибунець» Мета: ознайомити учнів з новим літературним жанром — байкою, з її особливостями; вчити аналізувати події, що відбуваються у природі, вміти переносити їх у реальну дійсність життя, оцінювати вчинки персонажів, визначати мотиви їхньої поведінки; розвивати навички читання (швидкість, виразність, правильність), уміння переда- вати при виразному читанні стан, характер, настрій; формувати мовленнєві вміння; виховувати любов до праці. Хід уроку I. Організаційний момент — Подивіться одне на одного й усміхніться одне одному, як сонечко. II. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою На річці Лука спіймав рака у рукав. — Послухайте, будь ласка, скоромовку. Зверніть увагу на ім’я хлопчика. — Що ви можете про нього сказати? (Це рідкісне українське ім’я.) — Діти, що може трапитися, коли рак попаде в рукав? (Він може ущип- нути.) Читання скоромовки кілька разів з прискоренням. 2. Робота за картками «Друкар» Діти «віддруковують» скоромовку на картках. 3. Гра «Знайди“зайве”слово» Казка п’єса байка каска п’єса байкар казка п’ята байка казка п’єса байка казка п’єса байка 4. Вправляння у виразному читанні слів (закартками-блискавками) Життя, травиця, радіє, мурашки, широкий, злючая. III. Перевірка домашнього завдання 1. Гра «Обличчям до обличчя» Учні в парах повертаються одне до одного і в парах переказують уривок твору, якому відповідає малюнок на с. 88. 2. Обговорення статті «Чи знаєш ти?» (с.90) — Ким уявляли Ладу давні слов’яни? — Якою її зображували? 7
  8. 8. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку Гра «Мікрофон» — Діти, твори яких жанрів ми вже читали? (Вірші, казки, оповідання, ле- генди, загадки...) Шифрограма-колограма Сьогодні ми ознайомимося з новим жанром. А яким, ви скажете, коли розшифруєте шифрограму-колограму. Ключ: читати за рухом годинникової стрілки через букву, починаючи з виділеної. (Байка) Б О А Р Й М К В А Л V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Інформація про байку — Байка — невеликий найчастіше віршований твір повчального змісту. Дійовими особами байок найчастіше є тварини, але іноді — людські істоти чи неживі предмети. Байка служить зразком життєвої мудрості. 2. Біографічна довідка — А сьогодні ми ознайомимося з творчістю видатного українського бай- каря Л. І. Глібова. Леонід Іванович Глібов народився на Полтавщині. У дитинстві Льолик, як усі його звали, був веселим і жвавим, йому подобалося все красиве, але найбільше він полюбляв доглядати за квітами, тому його прозвали «королем квітів». Знайомі і родичі, вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику». Хлопчик дуже любив слухати казки баби Одарки. А ще Леонід любив слухати народні пісні, зачаровувався народними звичаями й об- рядами. Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопчик так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші «Сон». Залишив Л. Глібов великий доробок: байки, віршовані загадки і казки, акровірші, жарти. Ці твори принесли йому славу, його шанують, люблять і знають не тільки в Україні, а й в усьому світі. У творчому доробку Леоніда Івановича Глібова 107 влучних байок. Недарма І. Я. Франко назвав його «найкращим українським байкописом». Відгадавши загадки, ви дізнаєтесь, хто буде героями байки, яку ми прочитаємо сьогодні на уроці. Ти хвилиночку постій, придивись:yy Хто ж то у траві пахучій причаївсь? На зеленій скрипочці виграва, Сам зелений, як трава-мурава. (Коник) — Розгляньте малюнок коника. Чи доводилося вам бачити цих комах? За пеньочком горбочок,yy А на ньому — будиночок. (Мурашник) — Хто живе в мурашнику? 8
  9. 9. — Що вам відомо про мурашок? (Вони дуже працьовиті.) — А тепер прочитайте, будь ласка, назву байки, яку ми будемо вивчати. — Коник і Мураха будуть дійовими особами цієї байки. Фізкультхвилинка 3. Робота над байкою «Коник-стрибунець» (с.91–93) 1) Словникова робота (слова записані на дошці). Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем Вдатний гульк досхочу непереливки молодець проворний кряче не вгаваючи вдача розкошував — Знайдіть і правильно прочитайте слова, які мають такі значення: який виділяється серед інших певними надзвичайними рисами, якостями,yy особливостями (вдатний); скрутно, дуже погано (yy непереливки); який характеризується спритністю, моторністю, жвавістю і т. ін. (yy про- ворний). 2) Виразне читання байки вчителем. — Яким зображено Коника? — Хто вам сподобався? Чому? — Кого засуджуєте? Чому? 3) Установлення логічної послідовності поведінки коника. — Байка близька до казки, тому дійові особи подібні до казкових. Читаючи байку, потрібно намагатися передати голосом ставлення автора до подій, що зображені. Зараз ми будемо читати, як і чому змінювався настрій Коника. Діти, давайте згадаємо, який Коник на початку байки, яким він став у кінці байки. Читання карток Веселий, вдатний, співучий; порятуй, порадь, згину я. — Отже, на початку байки Коник веселий, безтурботний, тому початок байки треба читати бадьорим голосом, у пришвидшеному темпі. Зверніть, будь ласка, увагу на незавершеність думки, позначену крап- ками. Тут потрібно зробити довшу паузу, щоб зацікавити читача наступними подіями. 4) Аналіз змісту байки. Вибіркове читання. — Прочитайте опис Коника. — Знайдіть і прочитайте, яким було його життя влітку. — Прочитайте, як змінилася його поведінка. З чим це пов’язано? — Про що просив Коник Мурав’я? Прочитайте. — Якою була відповідь Мурав’я? Прочитайте. — Як ви зрозуміли його слова? — Які слова є мораллю байки? 5) Читання байки за особами. VІ. Підсумок уроку — Які недоліки людського характеру засуджує байкар? — Чого вчить ця байка? VІІ. Домашнє завдання Байку Леоніда Івановича Глібова «Коник-стрибунець» вивчити напам’ять. 9
  10. 10. Додаток до уроку 50 1. Читайте, доповнюйте склади! Мали — ... (на); лимо — ... (над); машина — ... (на); бузи — ... (на); лопа — ... (та); воро — ... (та); морк — ... (ва); сини — ... (ця). 2. Читайте. Намагайтеся зрозуміти, про що йдеться! КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ Скаче коник-стрибунець З кукурудзи на чебрець, З конюшини на бузок, Подає свій голосок. Скаче коник вже півдня, А уся його рідня, Зелененька і прудка, Цвіркотить біля ставка. Н. Бугай — Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм. 3. Хто це? Що це? Цікава, захоплива, ілюстрована — ... (книжка). Солодка, запашна, червона — ... (ягода). Весела, мелодійна, задушевна — ... (музика). Прудка, маленька, пухнаста, руда — ... (білка). Додаток до уроку 51 Робота над скоромовкою Я — малесенька Марина Посадила кущ калини. Я росту і він росте — Хто кого переросте? — Прочитайте скоромовку мовчки. Про кого вона? — Тепер читаємо хором повільно. Гра «Дощик, дощ, сонце» 1-ша група — «дощик» (напівголосне читання пошепки); 2-га група — «дощ» (голосно, швидко); 3-тя група — «сонце» (читання мовчки). «Злива» — голосно скоромовкою. — Хто з вас розкаже іншу скоромовку? 10
  11. 11. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 50. Дива в природі. Євгенія Горева «Зелені коники в траві». Панас Мирний «Ранок...» Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; на- вчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати здатність сприй- мати словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово; виховувати любов до природи. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка (див.додатокнас.10) III. Перевірка домашнього завдання 1. Бесіда — Діти, пригадайте, що таке байка? — Хто найчастіше буває героями байки? — З творчістю якого байкаря ми почали ознайомлення на попередньому уроці? — Що цікавого ви дізналися про життя і творчість Леоніда Глібова? — Яку байку Л. Глібова вивчали на минулому уроці? Учні зачитують листа одному з героїв байки 2. Конкурс на краще читання з пам’яті байки Леоніда Глібова «Коник-стрибунець» IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Цікавий і неповторний світ природи. Усе в цьому світі прекрасне і гармонійне. Ми вчимося мудрості у природи, черпаємо з неї силу і натхнення. Героями наших улюблених казок, байок, пісень є тварини. Якими людськими якостями наділив коника-стрибунця Леонід Глібов у своїй байці? — Сьогодні ми прочитаємо, як написала про коників-стрибунців українська поетеса Євгенія Горева та письменник Панас Мирний. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Зелені коники в траві»(с.93–94) 1) Виразне читання вірша вчителем. — Чи сподобався вам вірш? — Хто є його головними персонажами? Фізкультхвилинка 2) Словникова робота. Читання стовпчиків слів у парах Вночі вдвох злови музики поснуть брички скрипоньки гойдалки — Яке слово має пестливе значення? 11
  12. 12. — За допомогою якого суфікса воно утворене? — Поясніть значення слова бричка. Бричка — легкий візок для їзди, іноді з відкидним верхом. 3) Читання вірша учнями «ланцюжком». — Які слова у вірші повторюються? — З яким почуттям автор пише про коників? — Якими словами він підкреслює своє добре ставлення до них? — Порівняйте двох коників Євгенії Горевої із Коником-стрибунцем Леоніда Глібова. 4) Робота в групі. — Чи схожий вірш на пісню? — Придумайте мелодію і заспівайте про зелених коників. 2. Опрацювання тексту Панаса Мирного «Ранок...» (с.94) 1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями — Що ви уявляли, читаючи текст? 2) Робота в парі. Гра «Ти — мені, я — тобі» — Складіть запитання до виділених висловів і поставте їх одне одному. 3. Цікаво знати! — Коник — комаха, у якої довгі і сильні задні лапки. Коли коники труть крильцями — виникає специфічний звук — скрекіт. Коник-стрибунець «чує» ногами: органи слуху розміщені у нього на гомілках передніх ніг. Це корисна комаха: поїдає попелиць, цикад, дрібних гусениць, двокрилих і інших комах. Не гребує він і рослинною їжею: соковитими ягодами, м’яким насінням, ніжним листям. VI. Підсумок уроку — Ви чудово сьогодні працювали, і для вас ожила казка. До нас завітав коник-стрибунець. (Заходить учень у вбранні коника.) — Я — коник-стрибунець. Я мешкаю у степовій Країні Густих Трав разом із жуками, жабками, ящірками, мушками, бджілками, осами. Люблю ласу- вати зеленню, грітися на сонечку, перелітати зі стеблини на стеблину. А мої крильця в цей час виблискують різними барвами. Якось я почув пісню жайворонка. Вона так мене зачарувала, що я почав мріяти про те, щоб навчитися співати. Відтоді я прислухався до кожної ко- машки, але не зміг повторити жодної їхньої пісеньки. Навіть мурашка — і та вміє співати за допомогою вусиків, а хрущ — за допомогою крил. Я геть засу- мував... Невже я ніколи не навчуся співати? І лише мудрий цвіркун зрозумів, у чому справа. Виявляється, що насправді співати я можу! І жоден мешканець густих трав не здогадається, як саме я створюю свою власну пісеньку. Коли ти будеш гуляти разом із татом і мамою в Країні Густих Трав, то зможеш розпізнати всіх її мешканців за їхніми пісеньками. І серед лугового хору почуєш мене — голос співака-стрибунця. VII. Домашнє завдання Виразно читати вірш. Намалювати до нього ілюстрації. 12
  13. 13. Дата _______________________ Клас _______________________ П’єси Урок 51. П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської народної казки (уривок) Мета: ознайомити учнів із новим жанром — п’єсою; вчити передавати інтонацією по- чуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, інтуїцію; виховувати здатність емоційно реагувати на художнє слово. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка (див.додатокнас.10) III. Перевірка домашнього завдання Гра «Вернісаж» Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки, які вони проілюстру- вали. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Які літературні жанри ви знаєте? (Казки, загадки, легенди, прислів’я, скоромовки, байки). — Що таке казка? (Казка — це розповідний твір про вигадані, часто фантастичні події.) — Чи чули ви слово п’єса? Якщо так, то де? — Сьогодні ми ознайомимося з новим літературним жанром — п’єсою. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Опрацювання тексту «П’єса» (с.95) Читання тексту «буксиром» за вчителем — Що таке п’єса? — За допомогою чого передається зміст п’єси? — Що називається ремарками? — Що таке п’єса-казка? — Сьогодні ми ознайомимося з п’єсою-казкою Лесі Мовчун «Горіхові прин- цеси». 2. Біографічна довідка — Леся Вікторівна Мовчун народилася 26 серпня 1969  р. у м. Києві. Постійний автор рубрики «Наш скарб — рідна мова» (журнал «Барвінок»). Має кілька сотень публікацій у журналах для дітей «Малятко», «Барвінок», «Соняшник», «Перець», «Пізнайко», «Стежка», «Однокласник», «Веселка» та ін., а також книжки для дітей «Неслухняні яблучка» (1997), «Чепуриться черепаха» (1999), «Для чемних ведмежат» (1999), «Кактусове королівство» (2007), «Ви такого ще не чули?» (2008), «Мовна лікарня. Пригоди Лєрки Сев- рючки і цікаві завдання з культури мови» (2009), «Усе підростає» (2010), «Арфа для павучка» (2011), «Про цікавих тварин загадки малим» та дві збірки поезії «Боса троянда» (1993) та «Відцвітають птахи» (2005). Леся Вікторівна говорить: «Творчість для мене — це форма існування думки. Думка — це озвучений образ. А образ — маленький атом моєї внутрішньої галактики». 13
  14. 14. Фізкультхвилинка 3. Опрацювання п’єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси» (с.95–96) 1) Визначення структури п’єси. Учні читають перелік дійових осіб п’єси. Учитель звертає увагу на слова, які винесені на початок кожної строфи. Учні прочитують їх, визначають, що це — назва дійової особи, яка має промовляти ці слова. Учитель пояснює: слова в дужках — це вказівки автора щодо інтонації, темпу мовлення чи дії героя; текст автора — це опис місця подій, вказівки щодо руху дійових осіб на сцені. 2) Первинне ознайомлення з текстом (с. 96). Читання «вчитель — учні» — Чи зацікавив вас початок п’єси? Які почуття він викликав? 3) Словникова робота. Читання стовпчиків слів у парах Покої сім’ї життю яснооку в’ється ввійшла обличчі колотнеча — Поясніть значення слів покої (королівські кімнати); колотнеча (сварки). 4) Спостереження за мовою дійових осіб. Почергово розглядається кожна роль, визначається особливість мовлення, інтонація, темп, зміни у настрої героя. Звертається увага на вказівки автора щодо рухів, дій того, хто виконує роль. 5) Читання п’єси за особами. — Якою була Джоан? Як до неї поставилася мачуха? Як про це пише автор? 6) Робота в парі. Гра «Передбачення». — Спробуйте передбачити, як розвиватимуться події в дідусевій казці? — Прочитайте переказ опрацьованої частини п’єси і порівняйте його зі своїм варіантом розвитку подій. VI. Підсумок уроку — З яким новим літературним жанром ми ознайомилися на сьогодні- шньому уроці? — Які почуття викликала у вас казка? — Кому ви співчуваєте? Кого з персонажів авторка наділила негативними рисами? VII. Домашнє завдання Виразно читати п’єсу (с. 96). 14
  15. 15. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 52. П’єси. Леся Мовчун «Горіхові принцеси». За мотивами англійської народної казки (уривок) (продовження) Мета: продовжити ознайомлення учнів із новим жанром — п’єсою; вчити передавати інтонацією почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, образне мис- лення, інтуїцію; виховувати товариськість. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Білі вівці уночі до нас прийшли, На подвір’ї всі тихенько залягли. Ось візьму я хворостину замашну — Всіх непрошених овець я прожену. Хворостину взяв і вибіг за поріг, А в дворі не білі вівці — білий сніг. 2. Гра «Переплутались рядки, ти їх швидше віднови» Й ненароком розлила. 4 Хмарка йшла на іменини. 2 В подарунок дощ несла, 3 До сестрички, до хмаринки 1 3. Гра «Добери кінцівку» абе чита деся варе мі ... (тка) бажа ... (ння) ті віта сі навча III. Перевірка домашнього завдання Гра «Хто краще?» Виразне читання п’єси за особами. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Що завжди перемагає в казках? — Хто є уособленням зла в п’єсі-казці Лесі Мовчун «Горіхові принцеси»? — Сьогодні ми дізнаємося, чи буде покаране зло? Чи переможе добро? V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Опрацювання п’єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси» (продовження) (с.97–99) 1) Словникова робота. 15
  16. 16. Читання слів «луною» за вчителем Ельфи сновида довіку обличчя лорнет веремія невимовна гарнолика — Як ви розумієте слово ельфи? Ельф — доброзичливий дух природи, який нібито живе у повітрі, землі, горах і т. ін., виступає в казках як жваве і веселе створіння. — Яке слово складається з двох частин? (Яснолика) — Прочитайте тлумачення слів лорнет та веремія у підручнику (с. 97–98). Фізкультхвилинка 2) Читання п’єси учнями за особами. — Чи сподобалася онуку казка? А вам? 3) Аналіз змісту п’єси з елементами вибіркового читання. — Куди зайшов Принц? Хто його зустрів у печері? — Чию розмову підслухали Ніколь і Джоан? — Як їм удалося перехитрити фей? — Які чарівні предмети опинилися в руках Джоан і Ніколь? — Як вдалося зняти чари з Джоан і Принца? — Знайдіть у тексі ремарки. Поясніть їхню роль у творі. — Що допомогло дівчатам подолати труднощі? (Уміння дружити, кмітливість...) — Знайдіть у тексті порівняння. Тільки Джоан і Ніколь, дві сестри,yy Раді життю,... (мов привабливій грі). Принц таємничо встав, як... (yy сновида з побліклим обличчям,...). ...бо голова в неї,... (yy наче в теляти). Джоан гарнолика —yy поруч з Ніколь,... (мов ясний промінець). 4) Гра «Упізнай героя». Ясноока, гарнолика... (Джоан) Юна... (Ніколь) Мудрий... (Король) Хитренька... (Фея) Бідолашний... (Принц) Кмітливі... (Принцеси) 2. Гра «У театрі» Робота в парах — Розіграйте сцену з прочитаної п’єси-казки (за вибором). VI. Підсумок уроку — Яку п’єсу-казку читали на сьогоднішньому уроці? — Чого вчить ця казка? — Які особливі ознаки має п’єса як жанр? — Доведіть, що «Горіхові принцеси» — чарівна казка. VII. Домашнє завдання Підготувати розповідь про улюбленого героя з п’єси-казки «Горіхові прин- цеси». 16
  17. 17. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 53. Підсумок за розділом «Легенди. Байки. П’єси» Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів за розділом «Легенди. Байки. П’єси»; вчити порівнювати, співставляти прочитані твори, розуміти образну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над художнім змістом; розвивати творчу уяву, об- разне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка 1. Читання чистомовки-добавлянки Ма-ма-ма — прийшла холодна зима. Те-те-те — снігу намете. Ем-ем-ем — саночки візьмем. Дем-дем-дем — на гірку підем. 2. Робота над скоромовкою Їхав грудень возом, Віз мішок морозу, До морозу криги, А до криги снігу. 3. Гра «Складаємо казочку» — Складіть казку, доповнюючи текст словами з трьох букв. Жив був (дід). У нього болів (зуб). Зайшов він у (дім). Хотів з’їсти (сир). Раптом прилетіла (оса). Вона вкусила діда за (ніс). Потім хотіла скушту- вати (мед). Але побачила, що там сидить (жук). Старенький зі злостю вдарив ногою (м’яч). Він потрапив жукові в (око). Жук образився і полетів у (ліс). От і казочці кінець, а хто її складав, той молодець. III. Перевірка домашнього завдання Гра «Обличчям до обличчя» Учні в парах повертаються одне до одного і розповідають про улюбленого героя з п’єси-казки Лесі Мовчун «Горіхові принцеси». IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Який розділ ми закінчили вивчати? — Сьогодні ми пригадаємо твори, які читали в цьому розділі, перевіримо свої знання. V. Систематизація та узагальнення знань 1. Гра «Назви жанр твору» «Лада Прекрасна» літературна казка «Горіхові принцеси» легенда «Бременські музиканти» байка «Коник-стрибунець» п’єса-казка 2. Гра «Упізнай героя» Казка в житті довго-довго тривала.yy Принц одружився з Джоан. А Ніколь Взяв за дружину могутній Король. (Казкар) 17
  18. 18. Проспівав ти літо боже —yy Вдача вже твоя така,— А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Мурашка) Я повернуся тоді, коли зорі загоряться ясним промінням, коли сонце вийдеyy із-за хмар, коли оживуть ріки, а пустині хвилюватимуть золотим колосом, коли гори зазеленіють, а люди знову стануть великою ріднею. (Лада) Біля печери ліщина росте.yy Вийдемо, люба, горішків нарвати. (Ніколь) Чуєш — в лісі ворон кряче,yy Вітри буйнії гудуть? Порятуй, порадь, земляче, Як се лихо перебуть! (Коник) Фізкультхвилинка 3. Гра «Повтори і пригадай» — Прочитайте, вставляючи пропущені слова. Скрізь, де її кличуть, з’являється до людей — світла, мов..., прозора, наче..., чарівна, як... — Про кого так сказав автор? — Чому письменник обрав саме такі слова? 4. Гра «Доповни речення» Народне оповідання казкового, фантастичного характеру про життяyy й діяльність визначної особи або незвичайну, важливу подію — ... (ле- генда). Невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом — ... (yy байка). Твір, призначений для постановки на сцені,— ... (yy п’єса). Примітки автора щодо зовнішності й поведінки дійових осіб, а також щодоyy обставин дії, які подаються в дужках або окремими рядками,— ... (ре- марки). — Для чого в тексті п’єси потрібні ремарки? — Уявіть, що ви переглядаєте театральну виставу. Як ви гадаєте, хто, крім авторів, причетний до її створення? — Чим байка відрізняється від п’єси? А чим вони схожі? 5. Робота в групі — Підготуйте спектакль за байкою Леоніда Глібова «Коник-стрибунець». Продумайте, якими будуть костюми, декорації (живописне оформлення місця дії на сцені), якими рухами супроводжуватимуться слова персонажів. Розіграйте байку за ролями. VI. Підсумок уроку Гра «Закінчи речення» Сьогодні на уроці я вчився...yy Найбільше мені запам’яталося...yy Було цікаво...yy VII. Домашнє завдання Дізнатися, як насправді зимує коник-стрибунець. 18
  19. 19. Дата _______________________ Клас _______________________ Світ поезії Поетична майстерня Урок 54. Вступ до розділу. Світ поезії Мета: вчити учнів відчувати красу поетичного слова; розвивати здатність сприй- мати звукові словесні образи, емоційно реагувати на художнє слово, мовне чуття, інтуїцію; виховувати емоцію читача. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Чорногузик через річку У червоних черевичках Чимчикує чимдуж в брід — Чапля кличе на обід! Чемно чапля відчинила, Частуванням стіл накрила. У чудову пору цю Чай смачний із чебрецю. 2. Гра «Прочитай приказку» — Прочитайте слова якнайшвидше. Удруге у кожному слові швидко чи- тайте тільки другу букву. Агроном, море, алея, сонце, один, ананас, сім, айстра, океан, муха, арка,yy ацетон, вісім, азарт, серп, крик, сни, золото, знак, мама, удар, сум, сміх, сцена, місяць. (Голодній курці зерно на думці.) Агент, клас, сало, одяг, тьотя, ткач, томат, сніг, лялька, квас, сіно, сварка,yy оса, горе, тмин, сам, університет, мер, абияк, масло, струм, сом, іграшка, зозуля, емаль. (Гладь коня вівсом, а не батогом.) III. Перевірка домашнього завдання Учні розповідають, як зимує коник-стрибунець. Довідка Самі коники взимку гинуть, а зимують лише яйця, які були ними відкладені. Самки коника відкладають яйця на рослини чи в ґрунт, де вони зимують. Навесні із них виходять личинки, які схожі на дорослих особин, але менші за розміром і без крил. З часом вони перетворюються на крилатих комах. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву (с. 100). — Назвіть свої улюблені вірші. — Кого з українських поетів ви знаєте? — Які поезії пам’ятаєте? — Що хочете дізнатися в новому розділі? — Чого чекаєте від цих уроків? V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Опрацювання статті «Світ поезії» (с.100) 1) Виразне читання статті вчителем. — Які почуття викликав у вас прослуханий текст? 19
  20. 20. 2) Повторне читання тексту учнями «ланцюжком» за абзацами. 3) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання. а) Лірика. — Хто найтонше відчуває красу, яка нас оточує? — Як поети зображують життя? — Які твори називаються лірикою? — Послухайте ліричні рядки поезії П. Тичини. Ой не крийся, природо, не крийся. Що ти в тузі за літом, у тузі... Безгоміння і сум. Безгоміння і сон.— Тільки зірка упала... — Який настрій передає поет у цих рядках? — До кого він звертається? — За чим сумує? — Кого називають ліричним героєм? Фізкультхвилинка б) Ліричний герой. — Послухайте вірш Михайла Стельмаха та уявіть ліричного героя. Поміж березами дівча іде Рожевий схід. Галуззя молоде Пісні виспівує привітні. Поміж березами дівча іде У хусточці блакитній. Рукою гладить пасмо золоте, Іде, співаючи, в долину... І, може, більше дівчину ніде Ніколи не зустріну. — Яким настроєм пройнятий вірш? — Які почуття передає поет? — Якою ви уявляєте дівчину? в) Пейзажна лірика. — Що належить до пейзажної лірики? — Послухайте вірш Ліни Костенко. СЮ НІЧ ЗОРІ ЧОМУСЬ КОЛЮЧІ Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала з кручі, сю ніч ворон сказав: «Апчхи!» Сю ніч квітка питала квітку: — Що ж це робиться, поясни? Тільки вчора було ще влітку, а сьогодні вже восени! — Які художні засоби застосовує поетеса, передаючи свої роздуми і по- чуття? — Знайдіть у вірші епітети (Зорі колючі); порівняння, (зорі, як налякані їжачки); уособлення (сойка кричала, ворон сказав, квітка питала). 2. Бесіда за картиною Іллі Остроухова «Золота осінь» (с.100) — Що художник зобразив на картині? — Що він намалював у центрі картини? вдалині? — Які фарби обрав художник для своєї картини? — Який настрій вони створюють? VI. Підсумок уроку — Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці? — Що вас найбільше вразило? — Про що б хотіли дізнатися на наступних уроках? — Чого навчитися? VII. Домашнє завдання Підготувати запитання за текстом «Світ поезії». 20
  21. 21. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 55. Пейзаж. Павло Тичина «Пастелі» Мета: розкрити красу і своєрідність поезії П. Тичини; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетич- ного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Гучний голос глухар має, Голосисто він співає. Голосний свій спів не слуха, Бо глухий — не миє вуха! Грізно гримить у гаї. Горобці зібрались в зграї. Глухар змок, голівку чуха: «Гарний дощ! Помию вуха!» 2. Робота над чистомовкою Ок-ок-ок — тихо падає сніжок. Ло-ло-ло — все подвір’я замело. Ам-ам-ам — їсти нічого пташкам. Мо-мо-мо — ми їм крихіток дамо. Ки-ки-ки — будуть раді всі пташки. 3. Гра «Незвичайні перетворення» — Виконайте дії і прочитайте слова. Зір + а – іра + ай + чин – ин + еня = (зайченя). Дар – ар + ів + чис – с + на = (дівчина). Рус + і – усі + ома + шке – е + а = (ромашка). III. Перевірка домашнього завдання Робота в групі. Гра «Дуель» Учні в парах ставлять запитання одне одному за змістом прочитаного тексту «Світ поезії» (с. 100). IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Послухайте вірш. Який він за настроєм? Вечір. Тихо, ясно... Зірочка зоріє... Із садочка красно Пахощами віє; Стелються сутіні, Тумани лягають; Кетяги з калини В вікна зазирають. Михайло Старицький — Тихий, привітний вечір заходить у гості до кожної оселі, засвічує вог- ники... Навкруги тиша і спокій. Сьогодні ми будемо читати вірш Павла Тичини про настання вечора. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Опрацювання вірша Павла Тичини «Пастелі» (с.101–102) 1) Словникова робота. — Прочитайте пояснення значень слів пастелі і флейта (с. 101). 21
  22. 22. Цікаво знати! Флейта є одним з найдавніших музичних інструментів. Прабатьком флейти можна назвати звичайний свисток, що з’явився ще в древніх народів, і у ті часи був здебільшого не музичним інструментом, а іграшкою або при- стосуванням для виконання релігійних магічних обрядів, як наприклад, в індіанців Північної і Південної Америки, що виготовляли свистки з глини, кістки і дерева. Перша знайдена флейта мала чотири отвори і була виготовлена з кістки не- андертальцем. — Послухайте звучання флейти (лунає аудіозапис). Фізкультхвилинка Шумить вітер, шумить ліс. Тихо лісом ходить лис. Заховався зайчик в кущ. Із куща піднявся хрущ. Не хитайте ви куща, Не лякайте-но хруща. Хай росте угору ліс, Не чіпа хай зайця лис. Тільки вітер: «Шу-шу-шу!» Сядьте тихо, вас прошу. 2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями — Який пейзаж змалював поет? — Чи погоджуєтеся ви з думкою, що від створеної у вірші картини віє спокоєм? — Як поет розповів про настання вечора? — На чому наголошують слова навшпиньках підійшов? — Визначте, голосно чи тихо, швидко чи повільно потрібно читати вірш «Пастелі»? 3) Конкурс на краще виразне читання вірша учнями. — Які уособлення використав автор у вірші? 4) Гра «Диктор телебачення». Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подиви- тися на «глядачів». — Які дієслова вживає автор, говорячи про вечір? Вечір (що зробив?) ... підійшов, прослав, ліг. 2. Опрацювання картини Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі» — Розгляньте картину Архипа Куїнджі «Червоний захід на Дніпрі». — Що зобразив художник на картині? — Що він намалював у центрі картини? вдалині? — За допомогою яких кольорів художник зобразив вечір? — Який настрій вони створюють? — Знайдіть у вірші рядки, які могли б стати другою назвою картини. VI. Підсумок уроку — З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці? — Які слова вірша вам найбільше запам’яталися? VII. Домашнє завдання Виразно читати вірш. Намалювати ілюстрацію до нього. 22
  23. 23. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 56. Урок позакласного читання. «Світ поезії у творах Наталі Забіли» Мета: поглибити знання учнів про творчість Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити заглиблюватися в поетичні образи; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до поетич- ного слова. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Щиро щиглик щебетав Щойно на ліщині. Щиросердно він бажав Щастя Україні! Хай щовечора й щоднини Щедрим нивам Батьківщини Рясний дощ полоще щічки, Щоб вродив врожай пшенички. 2. Гра «Віднови вірш» — Прочитайте частину вірша в лівому стовпчику, а в правому знайдіть його кінцівку. Тихо спить собі ведмідь здоровенна голова. Сива кізка скік та скік слово мама написало. Стоїть баба снігова щоб родило житечко. Ой, мороз, який мороз! хтось надворі гупотить. По снігу дівча гуляло, через річку на той бік. Сійся жито і пшениця, треба взяти нам лопату. Принесла я вам літечко, лиш над містом сонце встане. Щоб город перекопати, Всіх пташок проймає дрож. Ти прокинься рано-рано, шкідників нам добуває. Дзьоб міцний і гострий має, буде дітям паляниця. III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми поринемо у чарівний світ поезії Наталі Забіли. Наталя Львівна Забіла — перший лауреат літературної премії імені Лесі Українки, яку вважають зачинателькою сучасної української дитячої літератури. Чимало поколінь із захватом читали і читають яскраві вірші та захопливі казки й оповідання, з любов’ю, незмінною цікавістю сприймають її творчість. Діти, відгадайте загадку, яка допоможе вам дізнатися, в якому відомому дитячому журналі довгий час працювала Наталія Забіла. Цвіте синьо, лист зеленийyy Квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив — Його не займає. (Барвінок) IV. Робота з виставкою книг — Які книжки на виставці вам знайомі? — Хто хоче ознайомити нас зі своєю книжкою? — Візьміть книжку, яка вам найбільше сподобалася. — У ній один твір, чи це збірка творів? — Хто намалював ілюстрації до неї? Де і коли видана книжка? 23
  24. 24. V. Обговорення прочитаних творів — Як же Наталя Забіла знає дітей, як невимушено веде поетичну бесіду: про квіти й траву, вітер, дерево, струмок, свійських тварин, лісових звірів та все живе навколо! 1. Вірш «Журавлик» — Де діти знайшли журавлика? Прочитайте опис цього місця. — Яким був птах? Прочитайте. — Чому діти забрали журавлика? Чи схвалюєте ви їх учинок? Чому? — Доведіть словами тексту, що вони добре доглядали за пташкою. — Чому журавель залишив дітей? — Чого вчить цей вірш? 2. Вірш «Черепаха» — Яка тема цього вірша? мета? — Знайдіть і прочитайте опис черепахи. З яким почуттям пише про неї по- етеса? — Знайдіть слова, які це підтверджують. Фізкультхвилинка VI. Читання віршів Наталі Забіли 1. Вірш «Випав сніг» 1) Гра «Бджілки». Самостійне мовчазне читання вірша учнями — Яка основна думка вірша? — Який основний тон виберете ви для читання? (Радісний, бадьорий) — Які рядки вірша потрібно читати особливо радісним тоном? 2) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами. — Прочитайте рядки, в яких передано замилування зимовим ранком. — До чого закликає нас поетеса? Прочитайте. 2. Вірш «Лісова криниченька» 1) Виразне читання вірша вчителем. — Що ви уявляли, слухаючи вірш? 2) Робота в парі. Учні в парі читають вірш одне одному. 3) Гра «Добери риму». Трава — лісова; запашні — глибині; сюди — води; вода — розповіда. VII. Підсумок уроку — Які поетичні твори Наталі Забіли читали на сьогоднішньому уроці? — Чого вчать нас ці твори? VІІІ. Домашнє завдання — Наступний урок позакласного читання проведемо за темою «Вірші українських поетів». Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача. 24
  25. 25. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 57. Уособлення. Володимир Сосюра «Спокоєм повиті...» Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії В. Сосюри; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, порівнювати поетичні твори різних авторів; розви- вати здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень; ви- ховувати любов до поезії. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Цей концерт такий цікавий. Гра цесарка на цимбалах. Цвіркунець на скрипці Виграє на липці. Цінь-ці-фа і ців-ців-ців — Хор синиць і горобців Цвірінчить цілу годину Для пернатої родини. 2. Гра «Устав букви, утвори слова» — Замість крапок уставте букви таким чином, щоб вони були кінцівкою всіх слів. ур каж сад див рин ... (ок) бан ... (ан) став капк шлун сараф 3. Гра «Завдання від білочки» — Білочка просить вас повернути на місце слова, які розігнав зимовий вітер. — Де ти, білочко, ___? Що ти, білочко, ___? — У зеленому ___, у дуплі, у соснячку. Я гризу ___ і гриби, і ___. — А в морози люті, злі ти не мерзнеш ___? — Мене добре зігріва моя шубка ___, і тому зимові дні мені зовсім ___. (Живеш, гризеш, ліску, горішки, шишки, у дуплі, хутрова, не страшні) III. Перевірка домашнього завдання Гра «Вернісаж» Учні презентують свої малюнки, зачитують рядки вірша, які вони про- ілюстрували. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні на уроці ми будемо спостерігати, як описував вечір український поет Володимир Сосюра. Порівняємо його вірш з поезією Павла Тичини. 25
  26. 26. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Біографічна довідка — Володимир Миколайович Сосюра народився на станції Дебальцеве (нині Донецька обл.) 6 січня 1898 р. Дитячі роки поета минали в с. Третя Рота (нині м. Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Про цей край Со- сюра пізніше образно розповів у автобіографічному романі «Третя Рота». Оди- надцяти років хлопець пішов працювати до бондарного цеху содового заводу, потім телефоністом, чорноробом, не цурався випадкових заробітків. Почат- кову освіту здобував під опікою батька, кресляра за фахом, який працював і вчителем, і писарем, і адвокатом, і шахтарем. Любов до рідного донецького краю стала провідним мотивом його поетичної творчості. Фізкультхвилинка 2. Опрацювання вірша Володимира Сосюри «Спокоєм повиті...» (с.102–103) 1) Робота в парах. Учні в парах читають одне одному вірш. — Чи сподобався вам вірш? До якого жанру він належить? 2) Виразне читання вірша учнями. — Назвіть слова, за допомогою яких поет олюднює вечір, ниви, вітер, воду і місяць. Вечір засвітив місяць загляда ниви сплять вода спить вітер шепоче — Це прийом уособлення. — Доведіть, що описана в поезії картина сповнена спокоєм, тишею. — Які почуття володіли автором вірша? 3) Робота в групі. — Порівняйте прочитані вірші про вечір Павла Тичини та Володимира Со- сюри. — Простежте, якими словами його описують різні автори. Доповніть подані речення. За Павлом Тичиною За Володимиром Сосюрою ... підійшов вечір, Вечір ... ..., ... зорі. Місяць... у... 3. Опрацювання тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським (с.103) Виразне читання тексту вчителем Звучить тиха лірична музика. — Які картини ви уявляли, слухаючи текст? — Знайдіть у тексті порівняння. Чому автор порівнює мошок із сіткою? VІ. Підсумок уроку Гра «Закінчи речення» Сьогодні на уроці я вчився...yy Я дізнався...yy Найбільше мене вразило...yy VІІ. Домашнє завдання Намалювати ілюстрацію до вірша «Спокоєм повиті...» за Володимиром Со- сюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським. 26
  27. 27. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 58. Епітет. Наталя Забіла «Зірочки» Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Наталі Забіли; вдосконалювати на- вички свідомого виразного читання віршованих творів; навчати розуміти поетичну мову, знаходити епітети, порівнювати поезії; розвивати вміння заглиблюватися в поетичні образи; виховувати любов до поетичного слова. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка 1. Читання слів, чітко вимовляючи звуки [з] і [с] казка кіска вузька гуска кізка каска мотузка галузка — Прочитайте повільно; на одному диханні. 2. Робота над скоромовкою Казав казку-казочку, Приказку-приказочку Косарикам-косарям, Казкарикам-казкарям. — До слова казав знайдіть у скоромовці спільнокореневі слова. 3. Гра «Знайди назви дерев у сполученнях літер» Іду берегом ріки. (Дуб) Я маю свій буквар. (Бук) Гра була дуже цікава. (Граб) III. Перевірка домашнього завдання Гра «Вернісаж» Учні презентують свої малюнки до вірша «Спокоєм повиті...» за Володи- миром Сосюрою та тексту «Вечоріло» за Михайлом Коцюбинським. Зачитують рядки, які проілюстрували. IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку — Відгадайте загадку. Нічне небо прикрашають,yy Мерехтять вони, палають. Безліч складено казок Про красунь нічних — ... (зірок). — Сьогодні ми прочитаємо вірш Наталі Забіли, який вона присвятила зіркам. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Опрацювання вірша Наталі Забіли «Зірочки» (с.103–104) 1) Виразне читання вірша вчителем. — Які картини ви уявляли, слухаючи вірш? — До якого жанру належить вірш? (Пейзажна лірика. Замилування красою зірок.) 2) Словникова робота. Робота в парі — Прочитайте стовпчики слів. Об’єднайте їх у синонімічні пари. 27
  28. 28. Присмерки розказувати скотиться сутінки пестимо зайде бадьорі голубимо повідати жваві Фізкультхвилинка 3) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання учнями. Підготовка до виразного читання — Який основний тон виберете для читання вірша? 4) Виразне читання вірша учнями за строфами. 5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання. — Назвіть дії зірочок. На прикладах доведіть, що Наталя Забіла зобразила зірки як живих істот. Якими властивостями їх наділила поетеса? — Які слова-ознаки використовує поетеса, описуючи сонечко, зорі, сни? Сонечко ясне; зорі блискучі; сни радісні й бадьорі. — Зауважте, що такі слова називаються епітетами. — Які пестливі слова поетеса вживає у вірші? Про що це свідчить? — Які почуття володіли автором? — Яким настроєм пронизані рядки вірша? — Кому світять зірочки у нічному небі? — Що вони розказують маленьким діточкам? 6) Гра «Добери риму». Додолу — ... (поле); світом — ... (засвітим); над землею — ... (своєю); у морі — ... (просторі); спати — ... (повідати); бадьорі — ... (зорі). 7) Робота в парі. — Що сказано про сонце у віршах, які ви прочитали? — Доповніть подані речення й порівняйте їх. За Павлом Тичиною За Наталею Забілою Коливалося флейтами, ... сонечко Там, де ... ... . ... додолу. 2. Робота за ілюстрацією — Подивіться на ілюстрацію до цього вірша. Чи можемо ми віднести її до всього твору, чи до певної його частини? — Що художник зобразив на картині? Що він намалював у центрі кар- тини? вдалині? — Які фарби обрав для своєї картини? Який настрій вони створюють? — Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша. VI. Підсумок уроку — Який вірш читали на сьогоднішньому уроці? — Хто його автор? — Чим він вам сподобався? VII. Домашнє завдання Виразно читати вірш. 28
  29. 29. Дата _______________________ Клас _______________________ Урок 59. Милуємось вечором. Марійка Підгірянка «Вечір іде» Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Марійки Підгірянки; вчити заглиблю- ватися в поетичні образи, аналізувати ліричні поезії; розвивати образне мислення, творчу уяву, вміння усвідомлювати особливу красу, виразність, емоційність поетич- ного слова; виховувати любов до природи. Хід уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка 1. Робота над скоромовкою Мляво місяць мерехтить, Мрійник, наш Мартин, не спить. Марно мріє полетіть Аж на місяць він в цю мить. Мовить мама: «Милий мій! Манну кашу їж мерщій. Замалий для мандрів ти! Мусиш трішки підрости!». 2. Гра «Плутанка» — Переставте букви так, щоб утворилося слово. Вдруге читайте слова швидше. ашак окмопт ілбих азав арукстля иолм іткащ убиз арфш кпаш інгс оромз аимз окисар олотомк ебон примх ощд яс’ом овбакас ушаб илпак аккач отлеакт III. Перевірка домашнього завдання Конкурс на краще виразне читання вірша Наталі Забіли «Зірочки» (с. 103–104). IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку Гра «Шифрувальники» — Прочитайте кожну третю букву. Назвіть прізвище української поетеси. Лбмчвасоруеіклйвоксфао Одпшбікмдьтгчхізтрсїядгнхпкшчаю. (Марійка Підгірянка) — Сьогодні ми дізнаємося, як писала про вечір Марійка Підгірянка. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1. Біографічна довідка — Марійка Підгірянка народилася 29 березня 1881 р. в селі Білі Ослави не- далеко від Надвірної на Івано-Франківщині в сім’ї лісничого. Тут Марійка на- вчилася розуміти мову сивого лісу. І коли вітер гомонів зі смереками, їй зда- валося, що він розповідає казки, співає пісні. Її дитинство й юність пройшли в Уторопах на Косівщині. Тут училася, тут згодом учителювала. Справжнє прізвище Марії Омелянівни — Ленерт-Домбровська. Марійка так любила свій рідний край, що взяла собі псевдонім Підгірянка. Ним вона й підписувала свої вірші. 29

×