Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Як пермакультура врятує нас від водного колапсу

164 views

Published on

Валентина Мовчан, Пермакультурна спілка

Published in: Environment
  • Be the first to comment

Як пермакультура врятує нас від водного колапсу

  1. 1. Вирішення екологічних проблем водних ресурсів, або Як пермакультура врятує нас від водного колапсу Пермакультура вміє накопичувати водні ресурси на території та забезпечувати їх чистоту
  2. 2. Мовчан Валентина Олексіївна • Сертифікований пермакультурний дизайнер, вчитель пермакультури • Викладач екології • Кандидат біологічних наук за спеціальністю “Гідробіологія (санітарна гідробіологія)” • Декан факультету біомедичних технологій Університету “Україна” • 067 507 26 01 greendragoness16@ukr.net
  3. 3. Екологія – це НАУКА про: • взаємозв’язки у природі • екосистеми (сукупність живих організмів та середовища їх проживання, де здійснюється більш-менш замкнутий кругообіг речовин за рахунок потоку енергії) • сталий розвиток людства у гармонії з природою
  4. 4. Еко-, екологічно чисте… - • …таке, що НЕ шкодить екосистемам • Горілка НА ПОЛЮВАННІ зробила для захисту тваринного світу більше, ніж усі Грінпіси разом узяті!!!
  5. 5. Пермакультура • (від англ. permaculture — permanent agriculture — «Стале сільське господарство») — підхід до проектування сталих систем і система ведення сільського господарства, що працює в гармонії з природніми процесами з мінімальними витратами праці і без шкоди для довкілля.
  6. 6. Етичні принципи пермакультури: Турбота про Людину Повага до Природи Справеливий розподіл (щодо людей і природи) Вищий прояв турботи про Людину: священний принцип НІЧОГОНЕРОБЛЕННЯ – оскільки Природа знає краще як має бути
  7. 7. ПЕРМАКУЛЬТУРА – це: • НАУКА про облаштування усього середовища проживання людини відповідно до законів екології • Природозгідна система вирощування їжі • Конструктивна екологія • Єдина галузь життєдіяльності людини, де на практиці втілюється ідея сталого розвитку
  8. 8. Сталий розвиток – це: • такий розвиток людства, коли задовольняються базові життєві потреби нинішнього покоління і при цьому гарантується право майбутніх поколінь на задоволення їх базових потреб • ???? А потреба у спілкуванні з природним середовищем, яке активно знищується ВЕЛИКИМ БІЗНЕСОМ???
  9. 9. Проблеми водних ресурсів • Води все менше • ПРИЧИНИ: • Знеліснення • Масове створення ставків і водосховищ, де вода інтенсивно нагрівається і випаровується, а хмари проливаються дощем за межами країни • Вода все брудніша ПРИЧИНИ: • Відсутність рослинності • Перегрів • Скид неочищених стоків • Поверхневий стік
  10. 10. Південно-Африканська Республіка
  11. 11. На Яворівщині селяни «вкрали» річку 10:43 3 Липня 2017 • У селі Верещиця місцеві мешканці встановили на річці Верешці бетонну загату. Внаслідок цього річка, що протікає територією Розточчя, обміліла та фактично зникла. Під загрозою опинились унікальні червонокнижні види рослин та тварин Яворівського національного природного парку та заповідника «Розточчя». З таким ставленням до збереження природи нам до Європи ще далеко
  12. 12. Як вбити річку. Місцева влада Лохвицького району Полтавщини планує екологічний колапс?
  13. 13. Фундаментальні принципи екології і пермакультури 1. Основна проблема людства – це ЛЮДИ!!! 2. УСІ екологічні проблеми вирішуються за допомогою РОСЛИН 3. Все пов’язано з усім 4. Природа знає краще 5. “Нічогонероблення” 6. “Межовий ефект” (“ефект узлісся”) – для межі середовищ характерний “вибух життя” 7. Грунт – це шкіра Землі, регулююча система біосфери 8. Ні п’яді голої землі 9. Замкнутість кругообігу речовин – основа стійкості 10. Біорізноманіття – основа стійкості
  14. 14. НЕ пермакультурно • На 25% території України спостерігається посуха. В основному в південно-східній частині країни.
  15. 15. Модифікована екосистема = = мінімізація затрат
  16. 16. Дніпро з космосу
  17. 17. На душу населення в Україні припадає в 10 разів менше прісної води, ніж в Європі І навіть ці краплі ми не бережем
  18. 18. Стаття 88. Прибережні захисні смуги • для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; • для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; • для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
  19. 19. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється
  20. 20. Щоб мати моральне право вимагати від влади виконання цих законів, ми самі повинні їх виконувати, а для цього – розуміти і закони, і ЩО потрібно робити
  21. 21. Чи любимо ми свої водні ресурси??? ЛЮБОВ – це активне піклування про комфортне життя і всебічний розвиток об’єкта любові (М.Е.Литвак)
  22. 22. Затраты на производство продукции растительного происхождения за отчетный период выросли на 13,2%, а животного — на 16,2%. У землю вкладається все більше, а ефективність вкладень все менша У малих присадибних господарствах – те саме
  23. 23. • Підземні води є найбільшим джерелом прісної води, від якого залежать близько двох мільярдів чоловік. Вони знаходяться в тісному взаємозв'язку з поверхневими водами і кліматом, поповнюються завдяки атмосферних опадів, а також самі впливають на клімат • Води в Україні відносно швидко виснажуються під час посух, але також швидко підвищують свій рівень при рясних опадах
  24. 24. Щоб підземні води були чистими • Потрібно, щоб пласти гірських порід над ними і поверхня були чистими – • і ні п’яді голої землі!
  25. 25. …а не такими
  26. 26. …чи такими
  27. 27. Фундаментальні принципи екології і пермакультури 1. Основна проблема людства – це ЛЮДИ!!! 2. УСІ екологічні проблеми вирішуються за допомогою РОСЛИН 3. Все пов’язано з усім 4. Природа знає краще 5. “Нічогонероблення” 6. “Межовий ефект” (“ефект узлісся”) – для межі середовищ характерний “вибух життя” 7. Грунт – це шкіра Землі, регулююча система біосфери 8. Ні п’яді голої землі 9. Замкнутість кругообігу речовин – основа стійкості 10. Біорізноманіття – основа стійкості
  28. 28. Діяти разом з природою, а не проти неї • Знати закони функціонування Біосфери • Навчитись їх застосовувати • Створювати умови Природі для її роботи
  29. 29. Пермакультурна водойма
  30. 30. Де взяти воду? • Дощ • Сніг • Роса • Повеневі води
  31. 31. Де взяти воду?? Є безкоштовні ДОЩОВІ ВОДИ (600 мм/рік) • З 1 м2 даху – це 0,6 м3 на рік • Із даху 10х10 м це 100 м2 х 0,6 м3 = 60 м3 води/рік • Для наповнення водойми • Для поливу • Для миття машини • Для змиву туалетів • Для прання Використовуючи дощову воду, ви можете зберегти до 71 літра питної води на людину в день • Але потрібна окрема система водопостачання
  32. 32. Дощовий садок переправляє очищені води в підземні водоносні горизонти і для нашого господарства вона втрачається
  33. 33. Очищена в дощовому садку вода потрапляє в підземний резервуар і йде на зрошення
  34. 34. Де взяти воду?? Є безкоштовні ПОВЕНЕВІ ВОДИ Рекомендації для далекоглядного захисту від паводків: «Паводки - причини і наслідки» - за розпорядженням конференції міністрів охорони довкілля ЄС Ми можемо допомогти у зменшенні паводків, якщо ми не будемо шкодити природним функціям затримання води
  35. 35. Природні функції затримання води Рослинний покрив, дерева і кущі вздовж берегів струмків ведуть до стабілізації водних земель Верхній шар грунту- коли зростає вміст гумусу в грунті - зростає здатність його до накопичення вод Рельєф поверхні – вода затримується в пониженнях і за обвалуванням Мережа річкового стоку - накопичувальна здатність річкової мережі набагато більша для природних водотоків, ніж для перетворених людською діяльністю
  36. 36. За допомогою фашин закріплюються піски і створюється первинний рослинний покрив
  37. 37. Де взяти воду?? Є безкоштовні сніг і роса Українські аграрії вже як даність сприймають посухи і розробляють оригінальні методики збереження вологи
  38. 38. Для вловлення і збереження СНІГУ і РОСИ: • Перший крок. Пшеницю сіють суцільно. Норма висіву до 7 млн/га. Такий висів формує густий, як килим, покрив. Сніг щільно набивається в густу «щіточку» зі сходів і надійно затримується там, тому снігового запасу для старту озимої пшениці більш ніж досить. • Другий крок — не дати йому розтанути швидко. Сніг потрібно змусити танути повільно, щоб тала вода встигала ввібратися в ґрунт. • Із появою сонця вздовж листочків пшениці формуються вертикальні канали. Тала вода стікає прямо до основи кущиків, під коріння . Тінь листя захищає сніг від сонця і продовжує період танення. Суцільний посів забезпечує суцільну тінь, а волога зберігається в землі.
  39. 39. Третій крок - зібрати росу • Рясна роса дає до 0,5 мм опадів за ніч. Тобто за 100 днів можна отримати до 50 мм опадів. А це кілька добрих дощів! У цифрах це по 50 л додаткової води на кожен квадратний метр • У фазі 6 тижнів сумарна площа листкової поверхні за рядкового посіву становить 0,5 м², а в суцільному посіві — 1,0 м². Це дозволяє зібрати вдвічі більше роси. • У суцільному посіві рух повітря є тільки над посівами, міжрядних «протягів» немає, а рясна тінь не дозволяє прямим променям сонця висушити росу. Тому в суцільних посівах вона не випаровується, і її можна побачити навіть пополудні. Витримайте ці умови, і тоді роса тішитиме не тільки око романтика, а й кишеню прагматика.
  40. 40. НЕ так, а суцільно
  41. 41. Як зберегти воду? • У ємкостях – це дорого • У ландшафті – це майже безкоштовно. ЯК? - Відновити природні функції затримання води: *Рослинний покрив *Верхній шар грунту із високим вмістом гумусу *Рельєф поверхні *Мережу річкового стоку
  42. 42. ЗБЕРІГАННЯ ВОДИ У ЛАНДШАФТІ Снігозатримання на ключових висотах + утрамбовування+мульчування снігу + валоканави
  43. 43. Валоканави Найкращі валоканави – це Теплі грядки Розума
  44. 44. Сонячні панелі на поверхні води: електроенергія, затінення, субстрат
  45. 45. Склад забруднень • Отрутохімікати • Стічні води підприємств із важкими металами • Вихлопні гази транспорту • ********************************* • Нафтопродукти • Сірі та чорні води із домогосподарств і ферм • Добрива • Залишки відмерлих рослинних і тваринних організмів
  46. 46. Водні рослини не можуть втекти з водойми, тому всмоктують усі забруднення
  47. 47. У воді корені лише закріплюють рослину на дні, а всмоктування іде через всю поверхню організму
  48. 48. Щоб вижити, рослини руйнують токсичні молекули або зв’язують їх у комплексні сполуки – біологічно неактивні. Відбувається процес очищення води
  49. 49. Більшість водних рослин лікарські і/або їстівні
  50. 50. Забруднення біогенами (добривами) спричинює масовий розвиток - цвітіння води одноклітинними водоростями, у т.ч. отруйними синьозеленими, і розростання нитчатих водоростей
  51. 51. Макрофіти ростуть повільніше від мікрофітів (одноклітинних і нитчатих водоростей). Також потребують біогенів, світла і тепла. Не ростуть глибше 2 м.
  52. 52. Що робити? 1. Не допускати забруднення води біогенами 2. Забезпечити якнайраніший весняний розвиток макрофітів, які акумулюють у собі біогени, не залишивши їх для одноклітинних. Потім макрофіти будуть видалені із водойми, щоб не спричинити повторного забруднення після відмирання. 3. Дбати про біорізноманіття – дафнії та ін. живляться одноклітинними водоростями
  53. 53. Забезпечити якнайраніший весняний розвиток макрофітів
  54. 54. Струмок з піщаним дном
  55. 55. Забруднення нафтопродуктами • Нафта небезпечна у момент розливу. • А вже через декілька тижнів нафта перетвориться у добрива
  56. 56. Очисна сила піску: бактеріальна плівка на кожній піщинці + проточність + інфузорії (пожирачі бактерій, які підтримують популяцію бактерій у фазі росту – найактивнішій фазі життєдіяльності, чим інтенсифікують процес очистки)
  57. 57. Стилоніхія
  58. 58. Інфузорії на поверхні водної рослини
  59. 59. Рифбол
  60. 60. Забруднення токсичними хімічними речовинами і важкими металами Водні рослини нейтралізують їх: а) всмоктують забруднення всією поверхнею організму; б) руйнують складні сполуки, перетворюючи їх на нетоксичні; в) утворюють комплексні сполуки Із токсикантами, роблячи їх біологічно неактивними
  61. 61. Сучасний екологічний стан України катастрофічний • Тому необхідний системний підхід до вирішення екологічних проблем: БІОПЛАТО • 1) очистка стічних вод; • 2) формування та підтримання високої якості води у водоймах та водотоках; • 3) збереження та відновлення біорізноманіття; • 4) видалення СО2 з атмосфери і його захоронення; • 5) створення енергетичних ресурсів (добриво і біопаливо) • 6) екодизайн середовища відповідно вимогам здоров’я та відеоекології; • 7) пом’якшення місцевого клімату • 8) екопросвіта.
  62. 62. БІОПЛАТО БІОПЛАТО – це системний підхід до вирішення усіх екологічних проблем
  63. 63. Біоплато – це ПРИРОДНИЙ ФІЛЬТР ТА ВИСОКОПРОДУКТИВНА ЕКОСИСТЕМА • Ветленд (“мокра земля”, мочар) • Фітотехнологія • Плавні • Ботанічні ділянки • Біологічні ставки • Зарості водної рослинності • Водно-болотні угіддя • Фіторемедіація і т.д.
  64. 64. МАЛОЗАТРАТНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ ДЛЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ВОССТАНОВЛЕНИЯ МАЛЫХ РЕК УКРАИНЫ • УДК 628.165 • Ф.В.СТОЛЬБЕРГ, д-р техн. наук • Харьковская национальная академия городского хозяйства
  65. 65. Поселок Большие Проходы в Харьковской области: неочищенные сточные воды (в т.ч. из выгребных ям и хлевов) текут по центральной улице прямо в пруд, расположенный на р.Харьков.
  66. 66. Cоздание котлована, отсыпка песчаной подушки под противофильтрационную пленку и ее укладка для защиты подземных вод от загрязнения сточными водами
  67. 67. Посадка высшей водной растительности
  68. 68. У найпростішому вигляді Біоплато – це просто зарослі місцевих водно-болотних рослин, через які повільно протікають стічні води • Гідроізолююча плівка під такими заростями не дозволить недоочищеним водам потрапляти у підземні водоносні горизонти і забруднювати колодязі і т.ін.
  69. 69. 800 м заболоченої річки стали Очисними спорудами Юліївського нафтогазопереробного комбінату
  70. 70. Схема біоплато
  71. 71. Татарське зілля (аїр) знищує у воді навіть віруси гепатиту С, поліомієліту та мікобактерії туберкульозу
  72. 72. Наплавне біоплато
  73. 73. Біоплато – джерело біопалива та гумусу • Зелені рослини, акумулюючи в органічних речовинах енергію Сонця, забезпечують життя всього живого на Землі і є важливим джерелом енергетичних ресурсів, котрі використовує людина для своїх потреб.
  74. 74. Збереження біорізноманіття
  75. 75. Бережіть і розширюйте межі! Болото – суцільна межа
  76. 76. • Дерева випаровують вологу для охолодження і у процесі фотосинтезу • Дерева виділяють фітонциди, ефірні масла, пилок і т.д., які є центрами конденсації дощових крапель Cтворені деревами хмари нагрівають атмосферу і підсилюють циркуляцію повітряних мас • Це сприяє транспортуванню вологи з океану, яка над або поблизу лісу проливається дощем
  77. 77. Щоб вода була чистою і її було багато Потрібні: • Накопичення води в садибі і у ландшафті • Багаті гумусом грунти • Ні п’яді голої землі • Максимальна залісненість • Луги • Проточність • Рифи (пороги) • Водна і прибережна рослинність (біоплато) • Затіненість (зниження температури) • Глибоке вузьке русло Відповідність Водному кодексу
  78. 78. Дякую за увагу!

×