Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Скочиляс Г. художньо стильові напрями і течії в літературі

704 views

Published on

художньо стильові напрями і течії в літературі

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Скочиляс Г. художньо стильові напрями і течії в літературі

  1. 1. Художньо-стильовіХудожньо-стильові напрями і течії внапрями і течії в літературілітературі УзагальненняУзагальнення
  2. 2. Основні літературні напрями:Основні літературні напрями:  Бароко (Бароко (XVII – XVIIIXVII – XVIII ст.);ст.);  Класицизм (Класицизм (XVIIIXVIII – початок– початок XIXXIX ст.);ст.);  Сентименталізм (друга половинаСентименталізм (друга половина XVIIIXVIII – початок– початок XIXXIX ст.);ст.);  Романтизм (кінець XVIII – початок XIX ст.);Романтизм (кінець XVIII – початок XIX ст.);  Реалізм (друга половина XIX ст.);Реалізм (друга половина XIX ст.);  Модернізм (кінець XIX – XX ст.);Модернізм (кінець XIX – XX ст.);  Імпресіонізм, символізм, неоромантизм, імажинізм,Імпресіонізм, символізм, неоромантизм, імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, дадаїзм,футуризм, акмеїзм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, екзистенціалізм тощо;сюрреалізм, екзистенціалізм тощо;  Постмодернізм (з 1980-х pp.).Постмодернізм (з 1980-х pp.).
  3. 3.          Перед тим як розбиратись ізПеред тим як розбиратись із конкретними літературнимиконкретними літературними напрямами, методами, стилями,напрямами, методами, стилями, спочатку слід довідатися, якспочатку слід довідатися, як тлумачаться в теорії літературитлумачаться в теорії літератури ці поняття.ці поняття.
  4. 4. Художній методХудожній метод — це сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення— це сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення світу, спосіб осягнення дійсності засобами мистецтва. В історії літератури виділяють такі художнісвіту, спосіб осягнення дійсності засобами мистецтва. В історії літератури виділяють такі художні методи: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм. Кожнийметоди: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, натуралізм, модернізм. Кожний художній метод (за винятком модернізму) має відповідний літературний напрям. Напрямхудожній метод (за винятком модернізму) має відповідний літературний напрям. Напрям користується певним методом, заснованим на ньому.користується певним методом, заснованим на ньому.              Літературний напрямЛітературний напрям — це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе— це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям єв ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом (поєднанням) художнього методу та індивідуального стилю письменника.своєрідним синтезом (поєднанням) художнього методу та індивідуального стилю письменника. Категорія напряму передбачає об'єднання митців на основі єдиного методу, а також певну схожістьКатегорія напряму передбачає об'єднання митців на основі єдиного методу, а також певну схожість індивідуальних стилів. Кожному літературному напрямові відповідає сукупність творів, які маютьіндивідуальних стилів. Кожному літературному напрямові відповідає сукупність творів, які мають спільні, характерні риси. У межах одного літературного періоду може виступати кілька літературнихспільні, характерні риси. У межах одного літературного періоду може виступати кілька літературних напрямів, наприклад, у Просвітництві — класицизм, рококо, сентименталізм. Назва домінантногонапрямів, наприклад, у Просвітництві — класицизм, рококо, сентименталізм. Назва домінантного (провідного) напряму нерідко стає назвою цілого періоду, а його часові межі — межами періоду(провідного) напряму нерідко стає назвою цілого періоду, а його часові межі — межами періоду (бароко, романтизм, модернізм).(бароко, романтизм, модернізм).
  5. 5.              Літературні напрями можуть матиЛітературні напрями можуть мати складові частини. Ці розгалуження напрямівскладові частини. Ці розгалуження напрямів називають течіями чи школами.називають течіями чи школами.                           СтильСтиль — сукупність ознак, які— сукупність ознак, які характеризують твори певного часу,характеризують твори певного часу, напряму, індивідуальну манеру письменника.напряму, індивідуальну манеру письменника. Поняття стилю сьогодні є багатогранним. УПоняття стилю сьогодні є багатогранним. У літературознавстві також спостерігаєтьсялітературознавстві також спостерігається багатозначність цього поняття.багатозначність цього поняття.
  6. 6. Дослідники розглядають:Дослідники розглядають:  стиль доби;стиль доби;  стиль напряму й течії;стиль напряму й течії;  стиль письменника і стиль певного періодустиль письменника і стиль певного періоду його творчості;його творчості;  стиль твору і стиль його окремого елемента.стиль твору і стиль його окремого елемента.
  7. 7. БарокоБароко       Напрям у мистецтві та літературі XVII—XVIII ст., який прийшов на зміну      Напрям у мистецтві та літературі XVII—XVIII ст., який прийшов на зміну Відродженню, але не був його запереченням. Бароко синтезувало мистецтво готикиВідродженню, але не був його запереченням. Бароко синтезувало мистецтво готики й ренесансу.й ренесансу.  посилення ролі церкви і держави,посилення ролі церкви і держави, поєднання релігійних і світськихпоєднання релігійних і світських мотивів, образів;мотивів, образів;  мінливість, поліфонічність,мінливість, поліфонічність, ускладнена форма;ускладнена форма;  тяжіння до різких контрастів,тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності,складної метафоричності, алегоризму;алегоризму;  прагнення вразити читача пишним,прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичнимбарвистим стилем, риторичним оздобленням твору;оздобленням твору;  трагічна напруженість і трагічнетрагічна напруженість і трагічне світосприймання;світосприймання;  настрої песимізму, скепсису,настрої песимізму, скепсису, розчарування.розчарування.
  8. 8.              Українське бароко виникло у першій чверті XVII ст. і розвивалосяУкраїнське бароко виникло у першій чверті XVII ст. і розвивалося протягом двох віків в усіх жанрах тодішньої літератури, зокрема впротягом двох віків в усіх жанрах тодішньої літератури, зокрема в проповідях І. Галятовського, А. Радивиловського, в поезії Л.проповідях І. Галятовського, А. Радивиловського, в поезії Л. Барановича, І. Величковського, Г. Сковороди та інших. НайвідомішимБарановича, І. Величковського, Г. Сковороди та інших. Найвідомішим жанром барокової поезії була духовна пісня, але й світська поезіяжанром барокової поезії була духовна пісня, але й світська поезія також мала різноманітні жанрові форми: філософська й еротичнатакож мала різноманітні жанрові форми: філософська й еротична лірика, панегірик та епіграма, пейзажні та емблематичні вірші тощо.лірика, панегірик та епіграма, пейзажні та емблематичні вірші тощо. Серед найоригінальніших творів українського бароко виділяютьСеред найоригінальніших творів українського бароко виділяють «віршові іграшки»: акростих (коли початкові літери кожного рядка«віршові іграшки»: акростих (коли початкові літери кожного рядка утворювали ім'я автора) і мізостих (коли потрібні слова складалися зутворювали ім'я автора) і мізостих (коли потрібні слова складалися з літер, що знаходилися посередині вірша), кабалістичні вірші (числовелітер, що знаходилися посередині вірша), кабалістичні вірші (числове значення слов'янської абетки давало можливість підрахувати рікзначення слов'янської абетки давало можливість підрахувати рік написання твору), фігурні вірші (друкувались у формі серця, хреста,написання твору), фігурні вірші (друкувались у формі серця, хреста, яйця тощо), «раки літеральні» І. Величковського — вірші, рядки якихяйця тощо), «раки літеральні» І. Величковського — вірші, рядки яких можна читати однаково як справа наліво, так і зліва направо тощо.можна читати однаково як справа наліво, так і зліва направо тощо.
  9. 9. КласицизмКласицизм Напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше з'явився в італійськійНапрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше з'явився в італійській культурі XVI ст.культурі XVI ст.  раціоналізм;раціоналізм;  наслідування зразків античного мистецтва;наслідування зразків античного мистецтва;  нормативність, встановлення вічних танормативність, встановлення вічних та непорушних правил і законів;непорушних правил і законів;  обов'язкове дотримання канонічних правилобов'язкове дотримання канонічних правил написання творів;написання творів;  у галузі мови класицизм ставив вимоги ясності тау галузі мови класицизм ставив вимоги ясності та чистоти, ідеалом була мова афористична,чистоти, ідеалом була мова афористична, понятійна, яка відповідала б засадам теорії трьохпонятійна, яка відповідала б засадам теорії трьох стилів;стилів;  аристократизм, орієнтування на вимоги, смакиаристократизм, орієнтування на вимоги, смаки вищої-суспільної верстви;вищої-суспільної верстви;  встановлення ієрархії жанрів, серед якихвстановлення ієрархії жанрів, серед яких найважливішими вважалися античні;найважливішими вважалися античні;
  10. 10.                          Класицисти вважали, що призначення літератури —Класицисти вважали, що призначення літератури — виховувати людину, але не шляхом читання моралей чи нотацій, авиховувати людину, але не шляхом читання моралей чи нотацій, а насолодою, яку-мусить давати мистецтво.насолодою, яку-мусить давати мистецтво.              Розвиткові класицизму в Україні не сприяли ні політичні, ніРозвиткові класицизму в Україні не сприяли ні політичні, ні загальнокультурні умови. Поширення набули переважно тількизагальнокультурні умови. Поширення набули переважно тільки «низькі» жанри — травестійна поема, комедія, байка. Але саме«низькі» жанри — травестійна поема, комедія, байка. Але саме завдяки цій неповноті класицизму в українській літературізавдяки цій неповноті класицизму в українській літературі відбувається епохальний перехід від українізованої книжно-відбувається епохальний перехід від українізованої книжно- слов'янської до живої народної мови. Так започатковується новеслов'янської до живої народної мови. Так започатковується нове відродження українського письменства, а згодом і нації в цілому.відродження українського письменства, а згодом і нації в цілому. Представники українського класицизму — І. Котляревський, Г.Представники українського класицизму — І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, П, Білецький-Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, П, Білецький- Носенко та ін.Носенко та ін.
  11. 11. СентименталізмСентименталізм Напрям у європейській літературі, другої половини XVIII — початку ХІХ ст., щоНапрям у європейській літературі, другої половини XVIII — початку ХІХ ст., що характеризується прагненням, відтворити світ почуттів простої людини й викликатихарактеризується прагненням, відтворити світ почуттів простої людини й викликати співчуття читача до героїв твору.співчуття читача до героїв твору.  відтворення почуттів і пристрастейвідтворення почуттів і пристрастей людини як основний предметлюдини як основний предмет зображення;зображення;  позитивні герої — представникипозитивні герої — представники середніх і нижчих верств суспільства;середніх і нижчих верств суспільства;  вільна побудова твору;вільна побудова твору;  підвищена емоційність зображенняпідвищена емоційність зображення подій та характерів, їх нетиповістьподій та характерів, їх нетиповість  мальовничі сільські пейзажі;мальовничі сільські пейзажі;  розробка переважно епічних форм,розробка переважно епічних форм, виникнення ліро-епосу;виникнення ліро-епосу;  інтенсивне використання пестливоїінтенсивне використання пестливої форми та слів, що означаютьформи та слів, що означають почуття й настрої.почуття й настрої.
  12. 12. Сентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональноїСентименталізм розвивався як утвердження чуттєвої, ірраціональної стихії в художній творчості на противагу жорстким,стихії в художній творчості на противагу жорстким, раціоналістичним нормативам класицизму та властивому добіраціоналістичним нормативам класицизму та властивому добі Просвітництва культу абсолютизованого розуму. СентименталізмПросвітництва культу абсолютизованого розуму. Сентименталізм дістав свою назву від роману англійського письменника Л. Стернадістав свою назву від роману англійського письменника Л. Стерна «Сентиментальна подорож по Франції та Італії» (1768). Поступово«Сентиментальна подорож по Франції та Італії» (1768). Поступово сентименталізм запанував і в інших жанрах, змінивши жанровусентименталізм запанував і в інших жанрах, змінивши жанрову систему сучасної йому літератури. Сентименталізм відкидаєсистему сучасної йому літератури. Сентименталізм відкидає класицистичний поділ жанрів на «високі» і «низькі», усі воникласицистичний поділ жанрів на «високі» і «низькі», усі вони стають рівноправними. Письменники-сентименталісти відкрилистають рівноправними. Письменники-сентименталісти відкрили здатність простої людини, не зіпсованої цивілізацією, передовсімздатність простої людини, не зіпсованої цивілізацією, передовсім ідеалізованого селянина, до тонких чуттєвих переживань.ідеалізованого селянина, до тонких чуттєвих переживань.        Видатними представниками цього напряму є Ж.-Ж. Руссо       Видатними представниками цього напряму є Ж.-Ж. Руссо (Франція), С. Річардсон (Англія), Й.-В, Гете (Німеччина.     (Франція), С. Річардсон (Англія), Й.-В, Гете (Німеччина.             В Україні сентименталізм найяскравіше проявився у творчості І.       В Україні сентименталізм найяскравіше проявився у творчості І. Котляревського («Наталка-Полтавка») та Г. Квітки-Основ'яненкаКотляревського («Наталка-Полтавка») та Г. Квітки-Основ'яненка («Маруся», «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов»(«Маруся», «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов» тощо).тощо).
  13. 13. РомантизмРомантизм Один із провідних напрямів у літературі, науці й мистецтві, що виникОдин із провідних напрямів у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. у Німеччині та існував у літературі Європи йнаприкінці XVIII ст. у Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX ст.Америки в першій половині XIX ст.  заперечення раціоналізму добизаперечення раціоналізму доби Просвітництва;Просвітництва;  ідеалізм у філософії;ідеалізм у філософії;  вільна побудова творів;вільна побудова творів;  апологія (захист) особистості;апологія (захист) особистості;  неприйняття буденності й звеличеннянеприйняття буденності й звеличення «життя духу» (найвищими виявами його«життя духу» (найвищими виявами його були образотворче мистецтво, релігія,були образотворче мистецтво, релігія, музика, філософія);музика, філософія);  культ почуттів;культ почуттів;  ліричні та ліро-епічні форми;ліричні та ліро-епічні форми;  захоплення фольклором, інтенсивнезахоплення фольклором, інтенсивне використання фольклорних сюжетів,використання фольклорних сюжетів, образів, жанрів, художньо-технічнихобразів, жанрів, художньо-технічних прийомів;прийомів;  інтерес до фантастики, екзотичних картинінтерес до фантастики, екзотичних картин природи тощо.природи тощо.
  14. 14. Романтики виступали проти нормативностіРомантики виступали проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів такласицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень. Як новий тип свідомості й ідеології, що охопивобмежень. Як новий тип свідомості й ідеології, що охопив різні напрями людської діяльності (історію, філософію,різні напрями людської діяльності (історію, філософію, право, політичну економію, психологію, мистецтво),право, політичну економію, психологію, мистецтво), романтизм був пов'язаний із докорінною зміною всієїромантизм був пов'язаний із докорінною зміною всієї системи світоглядних opієнтацій і цінностей. Ще однимсистеми світоглядних opієнтацій і цінностей. Ще одним засобом романтичного пізнання Всесвіту стає гротеск,засобом романтичного пізнання Всесвіту стає гротеск, поряд з яким використовуються й інші форми умовноїпоряд з яким використовуються й інші форми умовної образності. Митець-романтик не відтворює дійсність, аобразності. Митець-романтик не відтворює дійсність, а перетворює, «романтизує» її. І цей новий умовний світ дляперетворює, «романтизує» її. І цей новий умовний світ для романтика є прекраснішим за реальний. Хоча ці «дваромантика є прекраснішим за реальний. Хоча ці «два світи» далеко не завжди співіснують у гармонійній єдності.світи» далеко не завжди співіснують у гармонійній єдності. Митці часто відчувають цілковитий розлад між мрією таМитці часто відчувають цілковитий розлад між мрією та дійсністю, що спричиняє настрої безнадії та відчаю. Такийдійсністю, що спричиняє настрої безнадії та відчаю. Такий романтичний умонастрій дістав назву «світової скорботи».романтичний умонастрій дістав назву «світової скорботи».
  15. 15. Світового значення набула творчість таких представниківСвітового значення набула творчість таких представників романтизму, як Д. Байрон, В. Скотт (Англія); Г. Гейне, Ф. Шіллерромантизму, як Д. Байрон, В. Скотт (Англія); Г. Гейне, Ф. Шіллер (Німеччина); В. Гюго (Франція) та ін. Український романтизм(Німеччина); В. Гюго (Франція) та ін. Український романтизм охоплює період 20—60-х років XIX століття. Виникнення цьогоохоплює період 20—60-х років XIX століття. Виникнення цього літературного напряму в Україні пов'язане з публікацією в 1827—28літературного напряму в Україні пов'язане з публікацією в 1827—28 pp. творів П. Гулака-Артемовського «Твардовський» і «Рибалка», зpp. творів П. Гулака-Артемовського «Твардовський» і «Рибалка», з появою «Малоросійських пісень» М. Максимовича в 1827р., апоявою «Малоросійських пісень» М. Максимовича в 1827р., а також створенням літературного гуртка І. Срезневського втакож створенням літературного гуртка І. Срезневського в Харківському університеті наприкінці 20-х pp. УкраїнськіХарківському університеті наприкінці 20-х pp. Українські романтики мали кілька своїх осередків: у Харкові діяли Л.романтики мали кілька своїх осередків: у Харкові діяли Л. Боровиковський, А. Метлинський, М. Костомаров; у Львові — М.Боровиковський, А. Метлинський, М. Костомаров; у Львові — М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький («Руська трійця»), М.Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький («Руська трійця»), М. Устиянович; у Києві — кирило-мефодіївці М. Костомаров (якимУстиянович; у Києві — кирило-мефодіївці М. Костомаров (яким переїздить з Харкова), Т. Шевченко, П. Куліш.переїздить з Харкова), Т. Шевченко, П. Куліш.
  16. 16. РеалізмРеалізм              Літературний напрям, який характеризується правдивим іЛітературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвихвсебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.явищ.  раціоналізм, раціоцентричний психологізмраціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка(ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів);позасвідомих процесів);  правдиве, конкретно-історичне, всебічнеправдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів узображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей;типових обставинах при правдивості деталей;  принцип точної відповідності реальній дійсностіпринцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як самаусвідомлюється як критерій художності, як сама художність;художність;  характер і вчинки героя пояснюються йогохарактер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем,соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя;умовами повсякденного життя;  конфліктність (драматизація) як сюжетно-конфліктність (драматизація) як сюжетно- композиційний спосіб формування художньоїкомпозиційний спосіб формування художньої правди;правди;  превалювання (перевага) епічних, прозовихпревалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричногожанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва;струменя мистецтва;
  17. 17. Починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом вПочинаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом в інших європейських літературах. На відміну від романтизму, якийінших європейських літературах. На відміну від романтизму, який зосереджував світі людини, основною для реалізму стає проблемазосереджував світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставинвзаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замістьна формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття увагу на внутрішньому наінтуїтивно-почуттєвого світосприйняття увагу на внутрішньому на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало,перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіба типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення. Першим теоретиком реалізму вважаєтьсяхудожнього узагальнення. Першим теоретиком реалізму вважається художник Ж.-Д.-Г. Курбе, який у передмові до каталогу виставкихудожник Ж.-Д.-Г. Курбе, який у передмові до каталогу виставки своїх творів під назвою «Реалізм» (1855), обґрунтував програмовісвоїх творів під назвою «Реалізм» (1855), обґрунтував програмові засади напряму. Розробку теоретичної бази продовжилизасади напряму. Розробку теоретичної бази продовжили письменники Шанфлорі та Л.-Е.-Е. Дюранті, які виступили зписьменники Шанфлорі та Л.-Е.-Е. Дюранті, які виступили з деклараціями на сторінках журналу «Реалізм» (1856—1857). XIX ст.деклараціями на сторінках журналу «Реалізм» (1856—1857). XIX ст. дало світовій літературі таких видатних письменників-реалістів, якдало світовій літературі таких видатних письменників-реалістів, як Стендаль, П. Меріме, О. Бальзак (Франція); Ч. Діккенс, У. Теккерей,Стендаль, П. Меріме, О. Бальзак (Франція); Ч. Діккенс, У. Теккерей, Т. Гарді, Ш. Бронте (Англія); Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. ЧеховТ. Гарді, Ш. Бронте (Англія); Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов (Росія).(Росія).        Серед українських реалістів — Марко Вовчок, І. Нечуй-       Серед українських реалістів — Марко Вовчок, І. Нечуй- Левицький, Панас Мирний, І. Франко.Левицький, Панас Мирний, І. Франко.
  18. 18. МодернізмМодернізм        Загальна назва літературних напрямів та шкіл XX ст., яким       Загальна назва літературних напрямів та шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння допритаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість.умовних засобів, антиреалістична спрямованість.  новизна та антитрадиціоналізм (хоча модерністиновизна та антитрадиціоналізм (хоча модерністи ніколи не поривають із літературною традицієюніколи не поривають із літературною традицією цілком );цілком );  у творах затверджується перевага форми наду творах затверджується перевага форми над змістом;змістом;  заперечення матеріалістичного детермінізму,заперечення матеріалістичного детермінізму, визнання інтуїтивного поруч із логічним шляхомвизнання інтуїтивного поруч із логічним шляхом пізнання;пізнання;  індивідуалізм, зосередження на «Я» автора, героя,індивідуалізм, зосередження на «Я» автора, героя, читача;читача;  психологізм, пильна увага до позасвідомих сферпсихологізм, пильна увага до позасвідомих сфер психіки, до внутрішньої боротьби роздвоєногопсихіки, до внутрішньої боротьби роздвоєного людського «Я»;людського «Я»;  широко використовуються такі художнішироко використовуються такі художні прийоми, як «потік свідомості» та монтаж, щоприйоми, як «потік свідомості» та монтаж, що прийшов у літературу з кіномистецтва;прийшов у літературу з кіномистецтва;  використання символу як засобу пізнання івикористання символу як засобу пізнання і відтворення світу;відтворення світу;
  19. 19. Модерністські напрями виникли як заперечення натуралістичноїМодерністські напрями виникли як заперечення натуралістичної практики в художній царині, обґрунтованої філософією позитивізму.практики в художній царині, обґрунтованої філософією позитивізму. Модерністи, на відміну від раціоналізму попередників, на першеМодерністи, на відміну від раціоналізму попередників, на перше місце ставили творчу інтуїцію, втаємничення у трансцендентну (замісце ставили творчу інтуїцію, втаємничення у трансцендентну (за філософією І. Канта ту, що лежить поза межами свідомості іфілософією І. Канта ту, що лежить поза межами свідомості і пізнання, тобто не може бути пізнаною) сутність буття. Вищимпізнання, тобто не може бути пізнаною) сутність буття. Вищим знанням проголошувалася не наука, а поезія, зважаючи на їїзнанням проголошувалася не наука, а поезія, зважаючи на її феноменальну здатність одуховнювати світ, проникати вфеноменальну здатність одуховнювати світ, проникати в найінтимніші глибини буття. Модерністи свідомо роблять своюнайінтимніші глибини буття. Модерністи свідомо роблять свою творчість антидемократичною, елітарною.творчість антидемократичною, елітарною.        Окремі напрями модерністської літератури сьогодні стали       Окремі напрями модерністської літератури сьогодні стали класикою. Серед найвизначніших — імпресіонізм, неоромантизм,класикою. Серед найвизначніших — імпресіонізм, неоромантизм, символізм, імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, сюрреалізм,символізм, імажинізм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, сюрреалізм, «театр абсурду», дадаїзм, «новий роман» тощо.«театр абсурду», дадаїзм, «новий роман» тощо.                     Одним з найперших виявів модернізму, точніше його       Одним з найперших виявів модернізму, точніше його провісником в Україні був декаданс.провісником в Україні був декаданс.
  20. 20. ДекадансДекаданс        Напрям, назва якого в перекладі означає занепадництво.       Напрям, назва якого в перекладі означає занепадництво.
  21. 21. Літературознавець В. Щурат трактував декаданс як темне натхнення,Літературознавець В. Щурат трактував декаданс як темне натхнення, як неясну, затемнену нічну красу, а поета-декадента як людину, якаяк неясну, затемнену нічну красу, а поета-декадента як людину, яка здатна пережити самостійну, «безпредметну» тугу і піднятися «вздатна пережити самостійну, «безпредметну» тугу і піднятися «в ідеалу світ», занедбавши так звану громадянську тему, і суспільні:ідеалу світ», занедбавши так звану громадянську тему, і суспільні: проблеми. Уперше декадентами стали називати у Франції символістів,проблеми. Уперше декадентами стали називати у Франції символістів, які відійшли від існуючої літературної традиції. Пов'язано це було зякі відійшли від існуючої літературної традиції. Пов'язано це було з тим, що в 80-х pp. XIX ст. французька молодь, незадоволенатим, що в 80-х pp. XIX ст. французька молодь, незадоволена опортунізмом (пристосовництвом), що запанував у Франції,опортунізмом (пристосовництвом), що запанував у Франції, демонстративно відійшла від політики і повністю віддалась науці,демонстративно відійшла від політики і повністю віддалась науці, філософії, естетиці. Тривалий час в Україні декадентство вживалосьфілософії, естетиці. Тривалий час в Україні декадентство вживалось як синонім модернізму, а в поезії розчинилось у символізмі, який ставяк синонім модернізму, а в поезії розчинилось у символізмі, який став найпотужнішою культурно-стильовою течієюнайпотужнішою культурно-стильовою течією в період раннього модернізму. В українській літературі модернізмів період раннього модернізму. В українській літературі модернізмі набував специфічних рис. Перші спроби «модернізувати» українськунабував специфічних рис. Перші спроби «модернізувати» українську літературу роблять М. Вороний, М. Коцюбинський та М.літературу роблять М. Вороний, М. Коцюбинський та М. Чернявський, видаючи альманахи «З-над хмар і з долин» (1903), «ЗЧернявський, видаючи альманахи «З-над хмар і з долин» (1903), «З потоку життя» (1905), а також представники «Молодої музи» (П.потоку життя» (1905), а також представники «Молодої музи» (П. Карманський, В. Пачовський, С Твердохліб, О. Луцький та ін.),Карманський, В. Пачовський, С Твердохліб, О. Луцький та ін.), «Української хати» (М. Євшан, М. Сріблянський, А. Товкачевський,«Української хати» (М. Євшан, М. Сріблянський, А. Товкачевський, Г. Чупринка, О. Олесь, М. Жуктаін).Г. Чупринка, О. Олесь, М. Жуктаін).
  22. 22. ІмпресіонізмІмпресіонізм Художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксаціїХудожній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Сформувався у Франції ввражень, спостережень, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині XIX ст., насамперед у малярстві. Визначеннядругій половині XIX ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця».походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця».  імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не наімпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум;розум;  герой імпресіоністичного твору цікавий не такгерой імпресіоністичного твору цікавий не так своєю активністю, спрямованою на перетвореннясвоєю активністю, спрямованою на перетворення зовнішнього світу, як саме «пасивною» здатністюзовнішнього світу, як саме «пасивною» здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бутисприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень;носієм, навіть колекціонером вражень;  відмова від ідеалізації: ставлячи перед собоювідмова від ідеалізації: ставлячи перед собою завдання зафіксувати реальні моменти,завдання зафіксувати реальні моменти, імпресіоністи найчастіше заперечували поняттяімпресіоністи найчастіше заперечували поняття ідеалізації й ідеалу;ідеалізації й ідеалу;  часопростір ущільнюється і подрібнюється,часопростір ущільнюється і подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стає непредметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), непослідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціальний, логічно впорядкований історичнийсоціальний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя героя, а уривчастівідрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;
  23. 23. Наприкінці XIX ст. імпресіонізм поширився в європейськомуНаприкінці XIX ст. імпресіонізм поширився в європейському письменстві. Засновниками літературного імпресіонізму вважаютьсяписьменстві. Засновниками літературного імпресіонізму вважаються брати Ґонкури. Виявився він також у творчості Ґі де Мопассана, М.брати Ґонкури. Виявився він також у творчості Ґі де Мопассана, М. Пруста, К. Гамсуна, О. Уайльда, Р. Л. Стівенсона, А. Шніцлера, А.Пруста, К. Гамсуна, О. Уайльда, Р. Л. Стівенсона, А. Шніцлера, А. Чехова, І. Буніна, І. Анненського та ін. Поетика імпресіонізмуЧехова, І. Буніна, І. Анненського та ін. Поетика імпресіонізму відбилася у творчості М. Коцюбинського, B. Стефаника, М.відбилася у творчості М. Коцюбинського, B. Стефаника, М. Черемшини, частково О. Кобилянської, а також Г. Михайличенка, М.Черемшини, частково О. Кобилянської, а також Г. Михайличенка, М. Хвильового, Є. Плужника та ін.Хвильового, Є. Плужника та ін.
  24. 24. СимволізмСимволізм        Одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х       Одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст., а в українській літературі поширилася на початку XX ст.pp. XIX ст., а в українській літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образОсновною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.перетворюється на багатозначний символ.  войовничий бунт проти надтовойовничий бунт проти надто консервативної і регламентованоїконсервативної і регламентованої суспільної моралі;суспільної моралі;  підкреслене естетство (захопленняпідкреслене естетство (захоплення витонченою поетичною формою івитонченою поетичною формою і недооцінка змісту);недооцінка змісту);  культ екзотичних і заборонених тем,культ екзотичних і заборонених тем, хвороблива увага до позасвідомого, садо-хвороблива увага до позасвідомого, садо- мазохістських виявів тощо;мазохістських виявів тощо;  спроби вирватися за рамкиспроби вирватися за рамки повсякденного, прив'язаного доповсякденного, прив'язаного до матеріальності буття, зазирнути до «світуматеріальності буття, зазирнути до «світу в собі».в собі».
  25. 25.              Теоретиком символізму вважається Ш. Бодлер. Він висунувТеоретиком символізму вважається Ш. Бодлер. Він висунув теорію «системи відповідностей», за якою всі предмети і явища, всітеорію «системи відповідностей», за якою всі предмети і явища, всі чуття і почуття невидимо зв'язані в одну невиразну, містичну цілість.чуття і почуття невидимо зв'язані в одну невиразну, містичну цілість. Завдання митця — побачити ці зв'язки, розплутати їх, показатиЗавдання митця — побачити ці зв'язки, розплутати їх, показати таємничу залежність усього на світі. У 1880—90-х pp. у Франціїтаємничу залежність усього на світі. У 1880—90-х pp. у Франції з'являється ряд послідовників Бодлера — символістів.з'являється ряд послідовників Бодлера — символістів. Найталановитіші його продовжувачі — П. Верлен, А. Рембо, C.Найталановитіші його продовжувачі — П. Верлен, А. Рембо, C. Малларме. Символізм поширювався також в Італії (Г. д'Аннунціо),Малларме. Символізм поширювався також в Італії (Г. д'Аннунціо), Бельгії (Е. Верхарн, М. Метерлінк), Німеччині (С. Георге, Ф. Ніцше),Бельгії (Е. Верхарн, М. Метерлінк), Німеччині (С. Георге, Ф. Ніцше), Англії (О. Уайльд), Польщі (М., С. Пшибишевський, К. Пшерва-Англії (О. Уайльд), Польщі (М., С. Пшибишевський, К. Пшерва- Тетмаєр), Росії (Д. Мережковський, О. Блок, А. Бєлий, В. Іванов).Тетмаєр), Росії (Д. Мережковський, О. Блок, А. Бєлий, В. Іванов).               В українську літературу символізм прийшов через австро-              В українську літературу символізм прийшов через австро- німецьку та польську літератури. Засновницею цього стилю унімецьку та польську літератури. Засновницею цього стилю у вітчизняному письменстві стала Ольга Кобилянська. Серед помітнихвітчизняному письменстві стала Ольга Кобилянська. Серед помітних українських символістів можна назвати П. Карманського, В.українських символістів можна назвати П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого, М. Яцківа, Д. Загула, Я. Савченка, О.Пачовського, Б. Лепкого, М. Яцківа, Д. Загула, Я. Савченка, О. Слісаренка, Т. Осьмачку (у ранній поезії), М. Євшана, М.Слісаренка, Т. Осьмачку (у ранній поезії), М. Євшана, М. Сріблянського, Г. Чупринку. Водночас слід наголосити, щоСріблянського, Г. Чупринку. Водночас слід наголосити, що український символізм міцно переплетений з неоромантизмом,український символізм міцно переплетений з неоромантизмом, практично неможливо визначити, який з двох стилів домінує у томупрактично неможливо визначити, який з двох стилів домінує у тому чи іншому творі.чи іншому творі.
  26. 26. ФутуризмФутуризм Авангардний напрям, назва якого в перекладі з латини — майбутнє.Авангардний напрям, назва якого в перекладі з латини — майбутнє. Виник у літературі на початку XX ст. Як художньо-стильовий напрямВиник у літературі на початку XX ст. Як художньо-стильовий напрям вперше заявив про себе різновидом італійського авангардизму.вперше заявив про себе різновидом італійського авангардизму.  заперечення традиційної культуризаперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх(особливо її моральних і художніх цінностей);цінностей);  прагнення до новацій, бунтівливостіпрагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій;порушення традицій;  культивування урбанізму (естетикакультивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);машинної індустрії і великого міста);  переплетіння документальногопереплетіння документального матеріалу з фантастикою;матеріалу з фантастикою;  у поезії — руйнуванняу поезії — руйнування загальноприйнятої мови,загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі».використання «слів на свободі».
  27. 27. Його теоретиком став поет Т. Марінетті, який пропагувавЙого теоретиком став поет Т. Марінетті, який пропагував радикальний розрив із усією культурною традицією: «Ми підриваєморадикальний розрив із усією культурною традицією: «Ми підриваємо традиції, як поточені червою мости». Декларації українськихтрадиції, як поточені червою мости». Декларації українських футуристів були близькі до цього: «Те, що називають мистецтвом, єфутуристів були близькі до цього: «Те, що називають мистецтвом, є для нас предмет ліквідації... Ліквідація мистецтва є наше мистецтво...для нас предмет ліквідації... Ліквідація мистецтва є наше мистецтво... Мистецтво є пережиток минулого... Смерть мистецтву!.. Хай живеМистецтво є пережиток минулого... Смерть мистецтву!.. Хай живе метамистецтво — «мистецтво комуністичного суспільства»!..».метамистецтво — «мистецтво комуністичного суспільства»!..».        Ознаки футуризму спостерігаємо в творчості М. Семенка, В.       Ознаки футуризму спостерігаємо в творчості М. Семенка, В. Поліщука, Я. Савченка, М. Бажана, Г. Шкурупія.Поліщука, Я. Савченка, М. Бажана, Г. Шкурупія.
  28. 28. ВисновкиВисновки
  29. 29. Найпоширенішим у науці про літературу є розуміння стилю якНайпоширенішим у науці про літературу є розуміння стилю як індивідуальної творчої манери, «творчого обличчя» окремогоіндивідуальної творчої манери, «творчого обличчя» окремого письменника. Отже, індивідуальний стиль — це прояв сукупностіписьменника. Отже, індивідуальний стиль — це прояв сукупності особливих істотних ознак таланту письменника в конкретномуособливих істотних ознак таланту письменника в конкретному художньому творі чи у всій його творчості, індивідуальне втіленняхудожньому творі чи у всій його творчості, індивідуальне втілення художнього методу.художнього методу.
  30. 30. Проект підготували:Проект підготували: учениціучениці VIIVII--г. класуг. класу Петрик М.Петрик М. Олеш А.Олеш А.

×