Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Мельник О. соц. побут. пісні

321 views

Published on

соц. побут. пісні

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Мельник О. соц. побут. пісні

  1. 1. Наймитські та Заробітчан- ські Чумацькі Козацькі Бурлацькі Рекрутські та солдатські Кріпацькі
  2. 2. Чумацький промисел на Україні відомий з 15 століття, а його розквіт припадає на 18 – початок 19 століття. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили з Дону і з берегів Чорного та Азовського морів. Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороба і смерть на чужині – основні мотиви чумацьких пісень. У них показані й причини, які змушували селян вдаватися до чумакування.
  3. 3. Ой горе тій чайці, ой горе небозі, Що вивела чаєнята в степу при дорозі. Там чумаки ішли, ту чаєчку найшли, Вони чаєчку зігнали, чаєнят забрали. А чайка в’ється, в сиру землю б’ється, До сирої припадає, чумаків благає: - Ой ви, чумаченьки, ой ви, дорі люде, Верніть моїх чаєняток, бо горе вам буде! - Не вернемо, чайко, не вернемо, наша, як не було в степу чайки, добра була паша…
  4. 4. Козацькі пісні пов’язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни від турецько-татарських загарбників, готовність молодих патріотів пожертвувати родинним затишком, а може й життям, тому в цих місцях важливе місце займає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака. У козацьких піснях підкреслена непокірність молоді, що не хотіла закріпачення і вибирала життя, повне тривог і небезпек, але вільне, тому й покидала рідні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха».
  5. 5. У піснях цього циклу часто йдеться не про вчинки, а про емоції героя – це, переважно, тужливий настрій самотнього, безталанного козака, безрідного сироти, якому – степ широкий – рідний брат, а шабля й люлька – вся родина. Єдиний вірний товариш, що оплакує зраненого помираючи козака, - його бойовий кінь. Козацькі пісні відзначаються багатою палітрою художніх засобів, особливою мелодійністю, яка досягається, зокрема, і тонко підібраними асонансами й алітераціями.
  6. 6. Стоїть явір над водою, Ой поїхав в Московщину В воду похилився; Козак молоденький - На козака незгодонька, Оріхове сіделечко Козак зажурився. І кінь вороненький Не хилися, явороньку, Ой поїхав в Московщину Ще ти зелененький! Та там і загинув, Не журися, козаченько, Свою милу Україну Ще ти молоденький! Навіки покинув. Не рад явір хилитися – Гадав собі: насипали Вода корінь миє; Високу могилу… Не рад козак журитись – Казав собі: посадили Так серденько ниє! В головах калину… Будуть пташки прилітати Калиноньку їсти, Будуть мені приносити Од родоньку вісти!..
  7. 7. Ці пісні мають багато спільного з козацькими та чумацькими піснями: в них звучить туга за домівкою, за ріднею, нарікання на долю; один з провідних мотивів – прокляття панам, які насильно віддали в солдати, офіцерам, які знущалися з новобранців; зображені картини кривавих боїв, страждань і смерть поранених, які ненавидять тих, хто затішав війну. Велику групу складають пісні про рекрутський набір, як пише Г. Хоткевич, пісні «безпомічності, покірності всесильному режимові. І дивний незвичайний хаос утворили ці звуки, перемішавшись зі стогоном матерів, сумом батьків і риданням покинутих дівчат». У піснях, створених на землях Західної України, що тривалий час була під владою цісарської Австро-Угорщини, також відбита трагедія рекрутів: незрозумілі порядки, чужа мова, чужа сторона, покарання, безконечна муштра, а попереду кров, яку проливають жовніри заради чужої вигоди. Для них служба – то страшна мука, бо «наші руки нігде того не робили, но сіяли й орали, за плугом ходили». Найтяжча доля випала біднякам, «бо багацькі гроші мають, то ся викупляють», а сироти мусять відбувати повний термін, тому солдатські й рекрутські пісні сповнені скорботою, жалем і часом підносяться до трагедійних вершин.
  8. 8. Ой зачула моя доля, Що не бути мені дома, Бути ж мені у неволі, У некрутському наборі. У некрутському наборі, У залізі, у закові, У солдатському мундьорі. Козаченько догадався, По улицям не шатався, По улицям не шатався, До дівчини заховався… Ой не шуми, луже, ти, зелений гаю, Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Бо я в чужім краю марно погибаю, Й тим же я погибаю, що роду не маю. Ой єсть рід у мене далеко від мене, Перечув я через люде, що жалував мене…
  9. 9. Ці пісні близькі за тематикою до бурлацьких. В них теж йдеться про долю наймита, «що робить, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає». Бідняки, що домовлялися працювати на хазяїна певний срок, потрапили в найтяжчу кабалу. «Ой матінко-зірко, як у строку гірко, - звертається до матінки дівчина-наймичка, - ні їсти, ні пити, ні сісти, спочити…». У відчаї вона готова прийняти смерть: «ти сира земелька, прийми отця і неньку й мене, молоденьку. Щоб я не ходила, в наймах не служила, чужої роботи тяжко не робила…» Наймита зневажають, називають «неробою», його годують цвілими сухарями, гонять після тяжкої роботи на полі ще й носити воду, пасти волів. Але це ще не найбільше горе буває, що хазяїн супроводжує наймита в солдати замість свого сина. Наймитські та заробітчанські пісні тематично пов’язані з кріпацькими, чумацькими й солдатськими пісні. Великий цикл складають заробітчанські пісні про еміграцію селян Буковини, Галичини, Західного поділля і Закарпаття наприкінці 19 – на початку 20 століття до Америки. Покинувши рідну домівку і клаптик землі, що не міг прогодувати сім’ю, емігранти не знаходили полегкості на чужині, яка «не одного господаря з торбами пустила».
  10. 10. Ой летіла зозулечка Понад гори й села. Чогось наша громадочка Смутна й невесела. Ой летіла зозулечка Та й стала кувати. Ой, сходися, громадочко, Щось маю казати! Щось я маю вам казати Та ще й говорити…
  11. 11. Бурлаки – це селяни, які втікають від закріпачення, ставали на тимчасові заробітки. Вони терпіли поневіряння, голод і тяжку працю, зате належали собі; манила воля, але ніде безрідний бурлака її не знаходив: «Степ веселий, край далекий, та ніде прожити» Образність бурлацьких пісень скупіша, ніж в родинно-побутовій ліриці, більше суворого реалізму, нарікань на соціальну несправедливість, але в ряді пісень простежується пісенний зв'язок з лірикою інших циклів, особливо з козацькими піснями. Настрій туги за рідним краєм, сім’єю, образ смерті на чужині передається за допомогою художніх засобів, широко використовуваних у народній ліриці: схилена вишнева гілка – дружина, що втратила надію на повернення бурлака; рання роса, що висихає на вітрі, - бурлацьке життя, що минає в горюванні; гадина, що в’ється біля серця; явір, коріння якого вода підмиває, - туга, що точить серце бурлака
  12. 12. Та не має в світі гірш нікому, Як бурлаці молодому, Гей, гей, як бурлаці молодому! Та бурлак робить, заробляє, А хазяїн п’є, гуляє, Гей, гей, а хазяїн п’є, гуляє! Та прийшов бурлак, заросився, Заросився - забродився, Гей, гей, вечеряти опізнився…
  13. 13. Ці пісні вважають силою реалістичного зображення тяжкого підневільного життя селян, протесту проти приниження людської гідності і безправ’я у його буденних проявах: «Осавули з нагаями на панщину гонять» не тільки молодих і здорових, але й старих та немічних і навіть малих дітей, а поскаржитися не можна, бо зараз «бере осавула з козаками по сто палок бити» Пісні були чи не єдиною розрадою та розвагою кріпака. У піснях кріпацького циклу можна простежити наростання бунтівничих настроїв кріпаків – від скарг і прокльонів, які, за словами великого Кобзаря, були наївною, невинною помстою(«полож, пане, головою із твоєю роботою»), до усвідомлення того, що пани живуть працею кріпаків(«а хто ж буде лани жати, як мене не стане?!») до прямими закликів до боротьби. Надії колишніх кріпаків не справдилися, а пекуче бажання «озути пана в постоли» витворило пісні, в яких народна уява малювала сатиричні картинки: «пішла наша бариня пшениченьку жати, а за нею паничі колосся збирати». Ці пісні торкаються оцінки явищ соціального порядку.
  14. 14. 1. Людина позбавлена волі, що має пана 2. У кріпацьких піснях показано, як принижували … кріпака 3. Також показане підневільне життя … 4. Кріпаком був і відомий поет Тарас … 5. Єдиною розрадою і розвагою кріпаків була… 1. 2. 3. 4. 5.

×