Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Book 04

  1. 1. 1 ВІД РЕДКОЛЕГІЇ Вісімдесят років життя позаду... Це більше, ніж півсторіччя, але і не сто. Виросли діти,підростають онуки, учні примножують Ваші досягнення. Але, мабуть, завжди приходить час, колитреба озирнутися і проаналізувати пройдене життя. Важко робити це самому, найкраще, якщо цеспробують оцінити рідні, друзі, учні. Ще приємніше, коли твоя праця визнається тими, для коговсе життя робив добрі справи, не рахуючись із часом, не поступаючись своїми принципами,залишаючись завжди людяним при будь-яких буревіях житія, вірним своєму людському обовязку Безперечно, найвища нагорода за це - визнання Вашої подвижницької праці - ГерардеОлексійовичу - обрання Почесним громадянином міста Чернігова. Міста Вашого дитинства,партизанської юності та плідної творчої активності, яке надихає Вас на нові звершення Багато людей вдячні долі, що допомогла їм зустрітися з Вами. Ці Зустрічі, безперечно,могли бути і випадковими, але потрібними кожному хто хоч одного разу спілкувався з Вами, аособливо тим хто був поруч в археологічних та пошукових експедиціях, слухав Ваші захоплюючіекскурсії. Скільком науковцям і краєзнавцям Ви дали путівку в життя! Не маючи наукових ступенів, Ви визнані науковою громадськістю як фахівець з історії таархеології Чернігівщини. Про що свідчать 130 публікацій у наукових та місцевих виданнях, середяких чотири книги, що розкривають таємниці «білих плям» історії нашого міста. І сьогодні Ви не запишаєтесь осторонь громадського та наукового життя нашого краю. Ви єпочесним головою Чернігівської міської організації та членом Головної Ради Українськоготовариства охорони пам"яток історії та культури, очолюєте комісію з увічнення памяті жертввійни і політичних репресій при Чернігівській міській Раді ветеранів залишаєтеся головоюЧернігівської міської ради колишніх партизанів і підпільників. Зичимо Вам доброго здоровя, нових цікавих відкриттів та публікацій Низький Вам уклін заВашу невтомну працю від усіх нас. Столетье минус двадцать - это срок. Не восемнадцать, что уж тут мудрить. Но это, безусловно не порог. Не время, чтоб итоги подводить. Столетье минус двадцать позади – несметное количество дорог. А сколько километров впереди. То ведают лишь только Вы да Бог. Столетье минус двадцать - это труд. Который не любому по плечу. Но если плечи друга подопрут. То значи т рано задувать свечу. Столетье минус двадцать устоять – на это Вам уже хватило сил. Поэтому хотим Ва м пож елать. Чтоб ангел Ваш и дальше Вас носил. По нашей грешной и родной земле. На состоящем из друзей крыле. В.Руденок
  2. 2. 2 НЕВТОМНИЙ ДОСЛІДНИК РІДНОГО КРАЮ Становлення історико-краєзнавчого руху на Чернігівщині відбувається у другій половиніXIX ст. завдяки діяльності Філарета (Гумілевського), О Лазаревського, О Русова, П.Добровольського Б. Грінченка та інш їх плідні розвідки по вивченню рідного краю в 20 - 30-хроках проводовжували П. Федоренко, Б. Шевельов, Б Пилипенко, Ю Виноградський, В.Шугаєвський але вихор репресій та воєнні лихоліття загальмували плин історико-краєзнавчихстудій на Чернігівщині. Новий етап повязаний з 60-ми роками коли поновлюється діяльність поісторико-краєзнавчому вивченню краю (М. Яцура, В Мурашко, В- Покатило, М. Попудренко, І.Єдомаха). Серед тих хто стояв біля витоків нового етапу в розвитку чернігівського краєзнавства таорганізував діяльність по вивченню та збереженню памяток історії та культури нашого краю, бувГерард Олексійович Кузнецов, якому 23 вересня 2005 р виповнюється 80 років. Ще з дитинства хлопчик з Лісковиці захоплювався таємницями, що зберігали Болдини гори,але Велика Вітчизняна війна надовго розлучила його з містом над Десною. Спочатку партизанивна Житомирщині, пройшов воєнними дорогами у складі Першого Українського фронту, потімпродовжував військову службу в Дрогобицькій області, працював у Бесарабії До Черніговаповернувся, коли розпочалося будівництво обєднання „Хімволокно”, де почав працюватиперекладачем Ось де знадобилися знання, набуті на заочних курсах іноземних мов ГерардОлексійович очолював на підприємстві профспілкову організацію, редагував багатотиражнугазету, але найповнішо його організаторські здібності розкрилися після утворення УкраїнськогоТовариства охорони памяток історії і культури. Його зусиллями впродовж 1966 - 1967 рр булистворені 27 цехових організацій Товариства, працювали екскурсійне та лекторське бюро, секціїспелеотуризму (з 1967 р - спелео-археологічна) та історична, яка займалася вивченням подійгромадянської та Великої Вітчизняної воєн. А знання іноземної мови дозволило знайомитизакордонних гостей Чернігова з памятками минувшини під час роботи в системі "Інтуриста" (1972- 1981 рр.) Довгий час Г.О. Кузнецов був громадським інспектором Товариства охорони памятокісторії та культури, протягом пяти років очолював обласну спелеоархеологічну секцію (1967 -1972рр.). Саме діяльність цієї секції можна вважати початком нового, найбільш плідного етапуархеологічних досліджень на Черніпвщині. З неї вийшли чернігівські археологи В. Коваленко, ВРуденок, О Шекун, Ю. Шевченко. Свою енергію дослідник спрямував насамперед на вивчення підземних культових памятокЧернігова, Першим обєктом дослідження підземних лабіринтів міста стали Алімпієви печери, щов урочищі Малеїв рів біля Троїцького монастиря (1967 - 1970 рр.) Члени секції пройшли понаддвісті метрів підземних переходів та приміщень початку XX ст., зробили заміри, сфотографувалирештки настінних розписів Насьогодні печери засипані з метою їх консервації, а тому звіт пророботи секції 1970 р. - єдина інформація про так званні Нові печери. Потім були Антонієви печери- памятка XI -XIX ст їх дослідженя дозволили Г.О. Кузнецову скласти відносно повне уявленняпро топографію памятки, визначити вік окремих споруд, вивчити історію їх формування. Післяцього дослідник звернувся і до пошуків підземних ком плексів у Седневі, Іржавеці, Клочкові.Новгороді-Сіверському, спробував розпочати дослідження підземних комунікацій на територіїЧернігівської фортеці. Крім підземної культової архітектури, краєзнавець піклувався і про вивчення та збереженняінших памяток міста У 1969 р члени секції взяли участь у розкопках експедиції Чернігівськогоісторичного музею під проводом І. Єдомахи на території Валу та Єлецького монастиря А коли у1975 р на стінах Успенського собору зявилися тріщини, саме Г О Кузнецов забив на сполох.Зусиллями членів міської спелео-археологічноі секції памятку було врятовано: під фундаментзалили бетон Герарду Олексійовичу приналежить і ряд значних відкриттів невідомих памятокмонументальної архітектури У першу чергу, це фундаменти давньоруського храму XII ст по вулСіверянській (1982 р.). які протягом 1983 - 1984 рр досліджувалися Л. Большаковим та В .Коваленком Розвідками в урочищі Святе було зафіксовані руїни каплиці XVII ст., а на південномуберезі озера Млиновище 1983 р був відкритий комплекс плинфовипалювальних печей, якийуспішно розкопав О. Шекун у 1984 р. Та найбільше уваги Г.О. Кузнецов приділяв вивченню археологічних старожитностейЧернігівщини Вже 1969 р члени секції розкопали свій перший курган на відомому некрополі біля сГущин під Черніговом, в якому виявилось парне тілопокладення. Інвентар у похованні буввідсутній (окрім уламків кружальних горщиків та кремневого відщепу), зате в ногах небіжчиків
  3. 3. 3лежав череп великого вепра. Влітку 1970 р. Г.О. Кузнецов організовує перший масовий виїзд секції в археологічнуекспедицію Чернігівського історичного музею під проводом М.А Попудренко. Експедиціядослідила ще 1 курган (безінвентарне тілопокладення в підкурганній ямі) на Тушинськомумогильнику, 2 кенотафи на Шестовицькому могильнику в ур. Коровель (І група), відкрила першепоселення другої половини XIII - XIV ст в ур. Заплава південніше могильника (знайдена шифернаіконка із зображенням св. Миколи), обстежила Шестовицькі городище та посади. Восени того жроку експедиція обстежила археологічні памятки біля сс Анисів (ур Підкова та Діброва) таПідгорне (ур Курча та Угор). розкопала 1 курган І тис. до н є (пограбований ще в давнину) та 2невеличих побіля нього (поховання зрубної культури з керамікою) біля с Петрівка Прилуцького р-ну, що потрапляли в зону будівництва дороги, відкрила неподалік велике поселення черняхівськоїкультури. Обласна спелео-археолопчна секція з 1972 р. активно включилась у підгоювкуЧернігівського тому Зводу памятників історії і культури Саме її члени провели на кошти обласноїорганізації УТОПІК обстеження сотень археологічних памяток Чернігівщини. Зокрема розвідкамиу Городнянському, Чернігівському, Р іпкинському, Носівському, Прилуцькому, Ічнянському таТалалаївському районах Г.О. Кузнецовим відкрито та паспортизовано близько 130 памятокархеології від доби неоліту до Київської Русі. Здійснено картографування археологічних таприродничих памяток по річках Білоусу, Стрижню, Муравлі. Розвідки дозволили уточнитимаршрут давньоруського шляху Чернігів - Любеч. Відкритий у 1980 р. унікальний курганниймогильник милоградської культури біля с. Деснянка досліджувався О. Шекуном протягом 1980-1982 рр. Під час розкопок 1985 р, у західній частині дитинця дослідник зафіксував решткибудівельних матеріалів та фрагменти фресок давньоруської доби, що ймовірно, говорить прознаходження є цій частині Валу ще однієї невідомо; монументальної споруди. Тоді ж дослідженочастину наземної споруди XII ст.. в заповненні якої знайдені фрагменти тиглів різних розмірів іззалишками І сплаву кольорових металів, залишки берестяних кошиків, в котрих зберігалась Івохра. Все це дозволило Г.О., Кузнецову висловити думку про ремісниче і призначення споруди,ймовірно, майстерні художника Того ж таки року краєзнавець здійснив розкопки рову X - XVIIст., що відокремлював Верхній замок від решти території фортеці. Плідним и виявилисядослідження в заплав р Десни в урочищі Селище неподалік с. Анисів. Разом з Ю. Ситим булазроблена спроба відтворити картину життя заміської феодальної садиби XII -XIII ст. Як археолог-аматор, він користується авторитетом у наукових колах. Про це свідчить,зокрема, надання йому Польовим комітетом Інституту археології НАН України протягом кількохпольових сезонів "Відкритого листа" першої форми. Свою зацікавленість, любов до археології,історії рідного краю Герард Олексійович щиро передавав молоді. З 1980 р. він був незміннимкомісаром міського шкільного клубу „Юний археолог”, створеного при відділі археологіїЧернігівського історичного музею, заняття якого відвідували гонад 200 підлітків щорічно. Цюунікальну школу краєзнавства, патріотизму, виховання любові до своєї Батьківщини пройшли йбагато з відомих насьогодні чернігівських археологів та краєзнавців - О Веремейчик, В. Мултанен,Ю, Ситий, Л. Сита, С Лаєвський, Т. Новик Г, Жаров, та ін. Учасник Великої Вітчизняної війни, Г.О. Кузнецов не міг не звернутися до її подій. Ще 1974р. на прохання керівництва міської організації Товариства охорони памяток історії та культури віночолив комісію по вивченню діяльності чернігівського підпілля. Комісією було встановлено, що вЧернігові діяло кілька підпільних організацій. Детально вивчена діяльність Добрянськогопартизанського загону та підпільної групи, яку очолювала Олена Білевич. Велика роботапроводиться по увічненню памяті загиблих; за активної участі Г.О., Кузнецова встановленіпамятні знаки на братських могилах у Подусівці, урочищі Дубовий Рів. Організував експедиціїнауковців, студентів, школярів ( міста для пошуку радянського бомбардувальника, збитогонімцями в боях на лівому березі Десни у вересні 1941 р. (2000 р.),сторожового катера (2001 р.) тазагиблих воїнів під с. Шестовиця (2002-2004 рр.) та інші. Г.О. Кузнецов – автор декількох сценаріїв документальних фільмів. Один із нихприсвячений Чернігову років Великої Вітчизняної війни. І як людина невгамовна, він незалишився осторонь і екологічних проблем у нашому краї, про що розповідає другий фільм. Пронього самого та його діяльність знято декілька документальних фільмів, які демонструвалисядалеко за межами України. І зараз Герард Олексійович Кузнецов продовжує відкривати нові сторінки історії нашого
  4. 4. 4міста, розповідаючи про це в м ісцевій пресі, проводить пошукові експедиції, готує до друку своюнову книгу про Чернігів 1941 - 1943 рр. Він зустрічає своє девяте десятиріччя повний творчоїнаснаги, нових планів та задумів. Л.Ясновська
  5. 5. 5 СПЕЛЕО-АРХЕОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ Г.А. КУЗНЕЦОВА Несмотря на то что интерес к пещерам Чернигова зародился еще в XVII в., планомерныеисследования искусственных сооружений были начаты лишь четверть века назад. Основоположником черниговской спелео-археологии стал Герард Алексеевич Кузнецов -известный сегодня краевед, один из основателей Черниговской организации УкраинскогоОбщества охраны памятников истории и культуры, почетный ее член, бессменный на протяжениимногих лет председатель городской спелео-археологической секции. Официальным днем основания секции считается 25 мая 1967 г., когда на заседаниигородского правления Общества охраны памятников Г.А. Кузнецов внес предложение о еесоздании, и оно было одобрено. Однако фактически работа по исследованию черниговскихподземелий началась 15 мая того же года. Именно в этот день произошло первое собраниеинициативной группы по организации исследования пещер Чернигова. Были намечены задачигруппы, которые впоследствии определили основные направления деятельности городскойспелео-археологической секции. Первые мероприятия носили чисто ознакомительный характер. Так. 21 мая 1967 годасостоялся выход группы в количестве 14 человек для осмотра Антониевых пещер ТроицкогоИльинского монастыря и так называемых Алипиевых пещер. Однако следует отметить, что спервых дней существования секции ее члены приступили к сбору информации о подземельяхгорода и всего, что с ними связано. Наряду с изучением печатных изданий фиксировались всевозможные воспоминания,легенды и предания относительно пещер Чернигова, При этом записывалось даже то, что носилооткровенно фантастический характер. Дальнейший ход событий подтвердил правильность такогоподхода. Собранные материалы концентрировались в специальном журнале, который вел Г.А.Кузнецов. 8 декабря 1967 г. была предпринята первая попытка внести в процесс исследованияподземелий элементы научности. Членами секции под руководством Г.А. Кузнецоваосуществлены обмеры, фотофиксация и зарисовки Алипиевых пещер. Сделанные тогдафотографии остаются, к сожалению, и сегодня единственными фотодокументами относительноданного памятника, В 1968 г. исследования Алипиевых пещер и прилегающей к ним территориибыли продолжены. Первый выход в поле осуществлен 10 мая В работах принимало участие 20человек. Занимались обследованием небольшой пещерки, расположенной в юго-восточном склонемыса, продолжили работы в Алипиевых пещерах, но самое главное, обнаружили вход в ранеенеизвестное подземное сооружение и обследовали его. Памятник имеет, несомненно, культовоеназначение. Это довольно обширное подземелье, состоящее из большой церкви сполусферическим сводом, и нескольких небольших помещений. Высота церкви более 5 м. Онавырублена в суглинке и не укреплена кирпичной кладкой. По своему месту расположения пещераполучила условное наименование "Западная". Археологических исследований по рядуобъективных причин проведено не было, В связи с этим окончательно возраст "Западная" неустановлен. Однако говорить о ее древнем происхождении оснований нет. Следует отметить, что наряду с пояском и исследованием пещер секция: занималась ихохраной, о чем свидетельствовали многочисленные комиссии, работавшие в Чернигове поинициативе спелео-археологов I Основным объектом исследований Г.А. Кузнецова и его соратников стали Антониевыпещеры. Этот выбор был обусловлен рядом причин. Во-первых, Антониевы пещеры наиболеедревние и известные в Чернигове, Во-вторых, с| созданием Черниговского государственногоархитектурно-исторического заповедника они вошли в его состав и были включены в планНаучно-исследовательских и реставрационных работ ряда организаций <л институтов. Дляпоследующего периода исследовательской деятельности Г.А., Кузнецова характерно неизменноесотрудничество с коллективом ЧГАИЗ. Работы в Антониевых пещерах начались 1 июня 1968 г. с субботника по их благоустройству,в котором приняло участие 18 членов черниговской городской организации. Общества охраныпамятников истории и культуры. Это были люди, составившие впоследствии ядро спелео-археологической секции, и активно участвовавшие в ее работе на протяжении многих лет. Первыепрактические мероприятия по изучению памятника заключались в их фотографировании, обмерах,визуальном осмотре. Только год спустя, 21 июня 1969 г. была предпринята попытка ихархеологического исследования. Впоследствии археологические работы в Антониевыхпещерах приобретают все более планомерный характер. Осуществлялись они или под
  6. 6. 6непосредственным руководством Г.А. Кузнецова, или при его активном участии, В результатеэтих исследований была получена ценная научная информация об истории и архитектуреАнтониевых пещер, уточнена их планировка и облик в различные периоды, открыты ранеенеизвестные участки. Археологические раскопки памятника продолжаются и в настоящее время.Спелео-археологические исследования на территории древнего Ильинского монастыря неограничились одними Антониевыми пещерами, т к. с самого начала не было сомнений в том, чтопещерный монастырь состоял из большого количества подземелий, состоявших в единомкомплексе. 15 июня 1968 г. начались исследования обширного пещерного комплекса в западномсклоне оврага напротив Ильинской церкви. Изучение этого памятника продолжается и сегодня, атогда была обнаружена небольшая полуразрушенная пещерка, исходя из размеров, получившаяусловное наименование "Двенадцатиметровка". Через некоторое время ее длина увеличилась до 30м., но обнаружить основную часть комплекса удалось лишь много лет спустя, в 1991 г. Еще одно подземное сооружение Ильинского монастыря было обследовано в 1982 г.Расположено оно на расстоянии 13 м на север от колокольни Ильинской церкви и представляетсобой грушевидное в плане помещение (церковь) площадью около 30 м2. Обе вышеупомянутыепещеры еще до конца не исследованы, но тем не менее уже сейчас есть основания говорить об ихдревнерусском происхождении. 20 июля 1968 г. Г.А.Кузнецовым был осуществлен первый выход в подземелья Елецкогомонастыря. А уже 25 июля секция в составе. 18 человек выехала в Седнев для осмотра усыпальницы Лизогубов. В обоих случаях былоотмечено крайне неудовлетворительное состояние памятников. Характерной особенностью первых лет деятельности секции была массовость припроведении спелео-археологических исследований Это позволяло за короткий период (один илидва выходных дня) проделать большую работу, после чего законсервировать объект, что былоочень важным условием при исследовании неохраняемых подземных сооружений. Так. в работахпо исследованию подземного хода из Успенского собора к теплой церкви, 24 августа 1968 г.,участвовало 12 человек, а в работах в Алипиевых пещерах 2 ноября 1968 г, - 17 человек. Тем не менее, даже большое количество участников исследований не могло в полной меревосполнить недостаток времени, отпущенного на ту или иную работу. Дело в том, что практическивсе члены секции, включая и Г.А. Кузнецова, занимались исследованиями лишь в выходные Дни ине имели возможности осуществлять рассчитанные на длительное время раскопки. Этим можнообъяснить большое количество неисследованных объектов. Одним из них стал подземный ход,обнаруженный 5 августа 1969 г. за апсидой Борисоглебского собора. Следует отметить, чтоизучение подземелий Вала стало особой страницей поисковой работы Герарда АлексеевичаКузнецова. Был собран большой материал относительно данной группы памятников, которыйвключал в себя множество воспоминаний старожилов Чернигова, которым приходилось бывать вних в 20-30-х и 40-х годах нашего столетия, изучены все печатные свидетельства о подземныхкоммуникациях древнего Черниговского детинца. Но, несмотря на это, проникнуть в подземельяВала не удалось, хотя было произведено большое количество бурений и заложено множестворазведочных шурфов. Как уже отмечалось, наряду с поисковыми и научно-исследовательскими работами, спелео-археологическая секция осуществляла конкретные противоаварийные мероприятия. Так,практически весь 1972 г. Г.А. Кузнецов руководил работами по ликвидации обвальных участков иустановкой крепежных конструкций в Антониевых пещерах, осуществляя при этомархеологические исследования. Полученные при этом данные стали отправной точкой дляпоследующих изысканий. Пещеры Чернигова были не единственным объектом научного интересаГ.А. Кузнецова. Немало сил и времени уделял он изучению пещер области. Особое место при этомотводилось пос.Седнев Черниговского р-на. 11 июля 1973 г. группа черниговских спелео-археологов в количестве 16 человек выехала туда с целью обследования подземелий камяницыЛизогубов и образовавшегося неподалеку провала. Была осуществлена и археологическаяразведка в окрестностях поселка. Спелео-археологические исследования в Седневе проводились ив 1974, и в 1975 годах, однако существенных результатов не принесли. Только в 1983 г. на берегур. Снов между пос. Седнев и селом Клочков была обнаружена пещера, несомненно, культовогоназначения. Памятник был обследован под руководством Г.А. Кузнецова Помимо Седнева,спелео-археологические исследования проводились в Новгород-Северском, Любече, селе ИржавецИчнянского р-на, с. Дубровное Городнянского р-на и т. д.
  7. 7. 7 Практически невозможно в одном сообщении дать исчерпывающую характеристику всемосуществленным Г.А. Кузнецовым спелео-архео-логическим исследованиям. И в настоящее время,когда руководство спелео-археологическими исследованиями в Чернигове осуществляет автор,ГА. Кузнецов остается неизменным научным консультантом и непосредственным участникомвсех проводимых изысканий. В. Руденок
  8. 8. 8 КУЗНЕЦОВ Г.О. – ЛЮДИНА, ПАТРІОТ Чернігівщина - край революційної, бонової, партизанської та трудової слави. Ценайменування нашої області утвердилося в Україні і далеко за її межами з тих часів, коликомуністами стали активні учасники Велико) Жовтневої Соціалістичної революції тагромадянської війни, наші земляки 16-19-літні: Ю.М.Коцюбинський, В.М.Примаков,М.О.Щорс, С.І. Соколовська, Л.Г. Мокіевська-Зубок, О.Г. Листопад, Д.О. Самусь, а в рокиВеликої Вітчизняної війни - двічі Герой Радянського Союзу В.В, Сенько, Герої РадянськогоСоюзу: Д.І. Жабинський, ПО. Брайко, Я.П. Батюк. МО. Гарам, І В.Є. Акуленко, І.Є. Ігнатенко ітисячі воїнів Радянської Армії, партизанів, підпільників. В роки фашистської окупаці Чернігівщини вступив у боротьбу зі окупантами і 17-літнійчернігівець (уродженець м. Вологди) Герард Олексійович Кузнецов. Юний підпільник пішов упартизани, воював І розвідникому зєднанні ім. О. Невського, яким командував М.І. Шукаєв. Післяобєднання партизанів з регулярними військами Радянської Армії, воював у складі 1-гоУкраїнського фронту, був поранений. Комуністом став у 1954 році І Закінчив Київський інститутіноземних мов. Працював у ВО „Хімволокно”, завідуючим агентством ВАО "Інтурист", займавсяархеологією, спелеологією. 1 став відомим на Чернігівщині краєзнавцем, активістом товаристваохорони памяток історії і культури, написав дві книги про чернігівських партизанів іпідпільників: "Летопись города Чернигова периода Великой Отечественной войны 1941 -1945 гг. і"Край непокоренный". Протягом багатьох років Г.О. Кузнецов займався пошуковою діяльністю, і повязаною зподіями Великої Вітчизняної війни, повертаючи із забуття імена і воїнів Радянської Армії,партизанів, підпільників, які загинули за Батьківщину. Не встиг оглянутися, а зозулі йому вже накували понад сім десятків |років. Якраз 23 вересняйому виповнюється 80. Комуністи Чернігівщини, його численні друзі у нашому краї і вусій Україні щиро вітають Герарда Олексійовича з цим ювілеєм і зичать йому літ та літ життя,міцного здоровя та вагомих успіхів у його подвижницькій пошуковій творчості. А він і нині все такий же непосидючий, переповнений турботами голови ради колишніхпартизанів та підпільників, заступника голови міської організації товариства охорони памятокісторії та культури, члена ради ветеранів війни та праці, мемуариста, краєзнавця. А. Добровенко
  9. 9. 9 Археологія ИССЛЕДОВАНИЯ В ОКРЕСТНОСТЯХ ЧЕРНИГОВА Экспедиция Черниговского областного общества охраны памятника истории и культурыпродолжала разведку в верховьях рек Стрижень и Билоуі к северу от г. Чернигова. Открыты 17разновременных памятников, четыре эпохи бронзы, три - раннего железа, пять - середины I тыс. нэ и пять - эпох Киевской Руси. На трех распаханных поселениях эпохи бронзы близ с. Деснянка. найдена лепная керамика,незначительная часть которой украшена кругльїмі ямками ниже венчика или защипами по егокраю, а также глиняные прясла і кремневые скребки На синхронном им поселении на южномберегу оз Купнистого,-кроме керамики, найдена глиняная льячка. В урочище Еловщина на левомберегу р. Стрижень (окраина Чернигова), на городище, известном ранее как памятник КиевскойРуси, и прилегающем к нему поселении, помимо киеворусского материала в нижних слояхобнаружены фрагменты сосудов эпохи раннего железа и керамика эпохи бронзы со шнуровыморнаментом. Находки периода Киевской Руси представлены железными серпом и двумя ножами,пряслицем. К востоку от с. Звеничев в урочище Южный Замглай выявлено "болотное" городищеэпохи раннего железа, расположенное среди осушенных в настоящее время болот. Городищеимело в плане форму, близкую к прямоугольнику, площадью до 0,3 га. Оно окружено валомместами достигающим высоты 2 м. Под слоем торфа, в культурном, относительно бедном слое(толщина 20-35 см) встречены единичные фрагменть керамики. У юго-западной окраины того жесела проведены охранные раскопки трех курганов в могильнике из 16 насыпей. Сохранившиесячасть двух насыпей (высота 30 см) перекрывали кострище со следами кремации При расчисткеобнаружены фрагменты человеческих костей, костей животных, обломки лепной и гончарнойпосуды В третьем кургане (высота да 0,6 м диаметр 6 м) на уровне материка вскрыто непотревоженное трупосожжение. Среди тонких обугленных прутьев и кусков древесного угля наплощади 3 кв. м. найдены слабо обожженные кости конечностей и позвонка человека, четырефрагмента гончарного сосуда салтовского типа. Ниже кострища собраны фрагментытолстостенного сосуда. Следует отметить. что керамика трупосожжений идентична материалам,собранным на городище с. Звеничев (800 м. от могильника). В 100 м западнее могильника наберегу р. Вырь открыто и обследовано поселение позднезарубинецкого периода. Здесь выявленыследы жилища, собрано большое количество керамики и керамические прясла, одно из которыхимеет геометрический орнамент Два поселения возле с. Сибереж и одно поселение возле станции Осняки датируютсясерединой I тыс н э (по подъемному материалу и результатам шурфовки). На пахоте и вкультурном слое толщиной 30-50 см встречаются в большом количестве кости животных, печина,лепная керамика. Найдены каменные растиральники. Недалеко от с Сибереж, в уроч. Курганьеоткрыто одно поселение, расположенное вдоль берега древнего водоема. Здесь выявлены следыжилища, собрана керамика I тыс н. э. Из многослойных памятников заслуживает внимание поселение в уроч. Очеретяная Гора.Она находиться на возвышенности (высота до 4 м) между озерами Очеретяное и Купнистое Здесьв культурном слое толщиной 60 см. нарушенном глубокой вспашкой, и на пашне в изобилиивстречаются керамика времени Киевской Руси, фрагменты амфор, обломки шифера и отдельныекуски плинфы XII в., а также лепная керамика середины I тыс н. э. Кузнецов Г.А., Шуляк В.В., Шекун А.В. Археологические открытия 1976 года - М., 1977. - С 379 – 320.
  10. 10. 10 ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМЯТОК РАННЬОГО ЗАЛІЗНОГО ВІКУ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ 30 березня 1974 р відбулася нарада-семінар членів секції археологічних памяток приправлінні Черніпвської обласної організації. Товариства охорони памятників історії та культуриПроведена нарада сприяла значному поліпшенню діяльності краєзнавців Чернігівщини в справіохорони і вивчення археологічних памяток Зокрема, експедиція під керівництвом О В Шекунаобстежила ряд обєктів у Семенівському районі, а також відкрила кілька нових поселень епохибронзи і Київської Русі. Цікаві наслідки дала експедиція в Чернігівському районі, яка працювала під керівництвомавтора. Під час обстеження великого курганного могильника в с. Хмельниця, яке проводилосьчленами секції з метою збирання матеріалів для "Довідника археологічні памятки України", булизафіксовані раніше невідомі поселення раннього залізного віку пізньозарубинецької культури тачасу Київської Русі. Вказане село що розташовується в межиріччі Білоуса і Стрижня, як свідчать результатирозвідки, було досить густо заселене на рубежі першої та другої половини І тисячоліття не та вепоху Київської Русі Очевидно, цьому сприяли географічні та природні умови Повноводні на тойчас ріки Білоус і Стрижень та їхні численні притоки були зручними шляхами сполучення іторгівлі, а незвичайно родючі для Полісся України ґрунти зумовили розвиток землеробства. Сліди поселень виявлено на берегах висохлих річок і струмків, які, стікали до згаданих вищерік по похилій місцевості. Як правило, поселення розташовані на висоті 1 - 3 м від рівня сучаснихводоймищ, проте є окремі памятки, виявлені значно вище Наприклад, одна з них - під назвоюСелище, що належить до епохи Київської Русі, розм іщується на висоті 11,5 м від рівня струмкаХмельниця. Поселення, за рідким винятком, орієнтуються із сходу на захід і відрізняються розмірами.Іноді їхня площа зовсім невелика, наприклад таких, як Юрковщина II (2100 м 2) та-Ланок (5000 м2). Переважають, однак, середні та великі. Зачистка стінок траншей і розрізів на місцяхпроведення будівельних робіт показує, що товщина культурного шару іноді сягає до 0,8 -1,0 м. Під час розвідки у середній течії р. Білоус виявлено поселення скіфського періоду,розташоване в північно-західній околиці с Юрївка, на високому правому корінному березі надкрутим схилом заболоченої заплави Найвища точка над заплавою 10,5 м Поселення мало Ґ-подібну в плані форму. Смуга, де траплявся підйомний матеріал, довжиною 240 м та шириною 30 м, від берегаповертає вздовж городів села на південний схід майже під кутом і продовжується на відстані 220м. поступово розширюючись до 108 м. Кераміка знайдена на території поселення, світло-рожевого, майже жовтоп кольору,підлощена, з великими домішками зерен кварциту. Є такой нечисленні фрагменти посуду часівКиївської Русі. На берегах річок Руда (притока Білоуса) і Стрижень виявлено ще три поселення скіфськогоперіоду (в урочищі Три берези, Валки І та Валки II). Як показала розвідка, в межиріччі Білоуса іСтрижня, були також памятки пізньозарубинецької культури. На відстані 200 м на північний захід від підсобного господарства Чернігівського трестугромадського харчування, на розораному полі поблизу пересохлого водоймища знайдено багатофрагментів грубої неорнаментованої товстостінної кераміки. Поверхня її червоно-бурого кольору,зі слідами горизонтального згладжування травою на тулубі і заглибленням від пальців напридонній частині стінок. Тісто низької якості з рослинним и мінеральними домішками. Випалнерівномірний. Товщина стінок - 0,8 де 1,5 см. Вінця прямі, потовщені вгорі і злегка відігнутіназовні- Кераміка цьогс типу трапляється на площі 250 х 250 м. Вона нагадує керамічні вироби ;деснянського селища Смольянь, розкопаного П,М. Третьяковим. Неподалік від згаданого поселення, яке дістало назву "Підсобне" відкрито селище Рябці її зпідйомним матеріалом цієї ж культури. Кріп кераміки і великої кількості печини, тут знайденонуклеуси та кремінь висоток 6,5 см і шириною 3,3 см. зі слідами обробки, дуже схожий наантропоморфну (жіночу) статуетку без голови. Поселення Юрковщина І та Шумлай двошарові. На них поруч пізньозарубинецькимизнахідками багато матеріалів часу Київської Русі. Особливо цікаве друге, розташоване за 1 км відзалізничної станції Шумлаі (азимут 80 °), на невеликому підвищенні, яке з півдня і півночі
  11. 11. 11обмежуєтьсі руслами двох пересохлих річок. На сході, де вони зливалися, утворився півострівдовжиною 1 км. Поселення перерізане асфальтованим шосе Чернігів - Гомель. Площа на якійтрапилися знахідки - 900 х 350 м. На захід від шос< виявлено поруч з керамікою Київської русібагато фрагменти пізньозарубинєцьких посудин. Але останніх зовсім немає на схід від шосе. Ту наполі зібрано численний матеріал часів Київської Русі у вигляді кераміки печини та шматківшиферу, Є також великий фрагмент верхнього каменя в; жорна, виготовленого а шиферу (діаметр50 см). Як показала зачистка стінкі траншеї, товщина культурного шару на території поселення -1м. Інша памятка Київської Русі - в урочищі Селище, на березі струмкі Хмельниця, близька зарозмірами до поселення Шумлай. Привертає увап знайдена тут велика кількість криці й шлаку. До цього ж часу належить і відкриті під час розвідки поселення Кошівка Рябці І, Талашів І,Талашів II, Ланок І, Ланок II, Юрковщина II. які мають невеликі або середні розміри. Знайдена наних кераміка виготовлена, і простими і профільованими вінцями, неорнаментована або зорнаментом -лінійним, хвилястим і виконаним за допомогою штампу. Серед знахідок с також шифер і криця, скло, уламки брусків, амулет З ікла звіра, кісткилюдей і тварин. Поруч з вже відомою археологічною памяткою Високий Груд розташованою поблизу с.Старий Білоус у нижній течії р. Білоус, видцрено н« зораному вперше лузі поселення культурибагатоваликової кераміки е похи бронзи з фрагментами посуду і кремяними знаряддями праці. Туттакож знайдено кремяні вироби епохи мезоліту. Розвідки в басейнах рік Білоус і Стрижень, організовані Чернігівською археологічноюсекцією, тривають. Археологія - Вип, 21.- К., 1977. - С 707- 109.
  12. 12. 12 НОВЫЕ РАСКОПКИ НА ЧЕРНИГОВЩИНЕ Экспедиция Черниговского областного правления Общества охраны памятников истории икультуры продолжила раскопки курганного могильника у с Звеничев Репкинского р-на. Вскрытыдва кургана. Курган 1 высотой 1,3 м и диаметром 11 м. содержал погребальное кострище счастично сожженным человеческим скелетом, ориентированным на восток. К востоку от местакремации зафиксированы остатки прямоугольного в плане сооружения (2,2 х 2,8 м) из плахдиаметром до 20 см. При погребенном найдены два небольших гончарных сосуда, обугленныекости жертвенного животного, фрагменты одностороннего гребня, кресало, металлическаязастежка. Другая насыпь высотой до 1 м при диаметре 11 м располагалась в стороне от основнойгруппы курганов. Здесь обнаружено аналогичное погребение с трупосожжением на месте.Найдены два гончарных сосуда, один из которых имел на днище клеймо, а также бронзоваяпряжка с антропоморфным изображением. Проведены охранные раскопки на древнерусском селище Лесковое, открытом 1976 г. ксеверо-западу от с. Малый Листвен того же района. На площади 110 кв. м исследованы триразновременных жилища, два хозяйственных сооружения древнерусского времени. Жилище 1слегка углублено в материк, глинобитная печь находилась за пределами жилища. В егозаполнении и в пахотном спое найдены керамика XII - XIII вв., ножи, оселки, пряслица,стеклянные и бронзовые браслеты, стеклянный перстень, костяной орнаментированный гребень,железный наконечник стрелы, фрагмент медного котла. Погибшее при пожаре жилище 1перекрывало прямоугольную землянку (2,7 х 3,4 м) более раннего периода (жилище 5),углубленную в материк до 0,9 м. По углам западной стены выявлены две столбовые ямы, а увосточной стены - канавка со следами перегнившего бревна. С южной стороны землянка имеланаклонный вход в виде коридора длиной 3,2 м. Слева от него в юго-западном углу находиласькаркасная глинобитная овальной формы печь. Под печи (0,75 х 0,65 м) возвышался на 0,08 м надполом. Высота свода 0,45 м. В землянке найдена керамика X -начала XI в., в том числеорнаментированная ложногребенчатым и линейноволнистым орнаментом, а также ножи ипряслица. Жилище 3 (3,2 х 1,8 м) углублено на 0,5 м и ориентировано длинной осью с севера наюг. В полу выявлены три ямы, а в юго-западном углу, на 0,4 м выше уровня пола -печь,сооруженная в материковом останце. Вход в землянку находился в северо-восточной части.Находки из жилища представлены керамикой X -XI вв., ножами, пряслицами, каменнымрастирапьником и костяным челноком. Две постройки производственного назначения размерами4,8 х 1,8 м были углублены в материк на 0,6 - 0,8 м. В заполнении обнаружены обломки керамики,кости крупных животных зола, гвозди, ножи, точильные бруски, костяные проколки,двусторонние гребни. Браслеты и пряслица с орнаментом и надписью, двушиповые скобы,выплески цветных металлов. Разведками к западу и северу от Чернигова открыты поселения милоградской культурывозле сел Кошевка и Рябцы, позднезарубинецки поселения у сел Масаны и Сибереж и восемьпоселений эпохи Киевской Руо в окрестностях сел Масаны, Сибереж, Раище, Великий Злеев,Андреевка и Халявин. А.В.Шекун, И.В.Кривицкая, Г.А.Кузнецов, В.В.Шуля Археологические открытия 1977 года. - М., 1978. - С. 401 - 402.
  13. 13. 13 ИССЛЕДОВАНИЯ НА ЧЕРНИГОВЩИНЕ Экспедиция Черниговского областного Общества охраны памятников истории и культурыпродолжила охранные раскопки древнерусского селище Лесковое у с. Малый ЛиственРепкинского р-на. К раскопу 1977 г прирезан новый раскоп (150 м). где культурный слой достигал0,5 м. Исследованы три жилища четыре хозяйственных сооружения и девять хозяйственных ям.Жилище 6 (4,8 х 3,0 м) - полуземлянка с округленными углами, углублена в материк на 0,8 м иориентирована длинной осью с севера на юг. Вокруг ее котлована зафиксированы шестьстолбовых ям. У северной стенки, против входа, находились две печи, сооруженные на гумуснойпрослойке (0,25 Л 0,40 м) Печь, расположенная ближе к западной стенке. – глинобитная, овальнойформы, с глиняным подом (1,05 х 0,65 м). В полу против печи расчищена круглая яма диаметром1.7 м и глубиной 0,4 м, за печью – округлая яма (2 х 1,2 м), заполненная углем. От второй печисохрани/той куски свода и часть округлого глиняного пода, расположенного на высотЛ 0,7 м отпола. Под лежал на тщательно уложенной забивке из фрагментов керамики. Возле печей и вприлегающем слое найдены зубильца, бородки, бруски, стеклянные шлаки, выплески цветныхметаллов, куски серебряной медной проволоки, свыше 30 фрагментов стеклянных браслетов,бубенчики, цилиндрические замки, нательный крестик из мрамора, заготовки и вставки из горногохрусталя для перстня. Видимо, сооружение представляло собой ювелирную мастерскую.Предположительная дата ее - конец XI – начало XII в. К более раннему периоду существования поселения относится жилище 7, где наряду скруговой керамикой найдены отдельные фрагменты лепной. Орнамент - линейно-волнистый и"гусенички". Жилище сильно повреждено хозяйственными ямами Оно ориентировано по странамсвета, углублено на 0,9 м от поверхности. Размер по оси север - юг 2.4 м В юго-восточном углу -прямоугольная в плане печь (0,6 х 0,4 м) с материковым подом на уровне пола. Жилище 8 (3,6 х3,0 м) в плане прямоугольное, углублено в материк на 0,7 м. В юго-восточном углу, против входа,помещалась глинобитная печь (3,0 х 1,8 м), в полу которого были две хозяйственные ямыМатериал из жилища представлен фрагментами керамики с манжетоподобными венчиками. Исследованные хозяйственные сооружения небольшие (до 2 м по родольной оси),углублены в материк на 0,4 - 0,9 м. Стенками служили прутья, обмазанные с двух сторон глиной.В их заполнении найдены ножи, ряслица проколки, скобы, крючки, гвозди, пряжки, гребни,астрагалы с твеостиями металлические и костяные наконечники стрел (один из них огатоорнаментирован) Как правило, хозяйственные ямы расположены вне силищ. В одной из них быломного фрагментов шифера с обработанной оверхностью. Разведками между Черниговом и Любечем открыты еще три селища и два курганныхмогильника периода Киевской Руси. Проведены охранные аскопки открытого у с. Воробьевекурганного могильника из 19 насыпей. Исследован один курган куполообразной формы высотой1.5 м и д иаметром 2 м. В верхней части насыпи обнаружены остатки тризны в виде золы, голькови разбитого гончарного сосуда, а в восточной поле кургана на уровне ревнего горизонта - остаткитрупосожжения. Вещевой материал редставлен погребальной урной и находящейся в нейбронзовой подковообразной фибулой, а также оплавленными бусинами, вкладышем перстня изгорного хрусталя и развалами двух гончарных горшков. Курган датируется концом X в. Шекун А.В.. Косолапое А.Ф., Кривицкая И.В., Кузнецов Г.А.Археологические открытия 1978 года. - М.. 1979 - С. 423 - 424.
  14. 14. 14 ДОСЛІДЖЕННЯ АНТОНІЄВИХ ПЕЧЕР У ЧЕРНІГОВІ Стародавні печери біля підошви Болдиних гір у Чернігові, що носять імя їх засновникамонаха Антонія, являють собою памятку підземної архітектури ХІ - XIII ст. Цей комплексскладається з трьох підземних церков, каплиці та Галереії. Вони розташовані чотирма ярусами, якіуступами один над одним ідуть вглиб гори. Загальна довжина печер дещо перевищує 300 м. Всіцеркви мають притвор, наву та вівтар. Найбільша з них - церква Феодосія (II ярус). Її загальнадовжина 16,9 м, висота в притворі - 8.4 м. Церкви, капличка та частина галерей укріплені міцноюцегляною кладкою (в цілому на протязі близько 100 м). Засновані 1069 р., печери вивені ще недостатньо. З 1972 р. їх дослідження проводятьсяміською спелео-археологічною секцією Українського Товариства охорони памяток історії такультури. Письмові джерела подають про підземний монастир вкрай фрагментарні відомості. Йогоописи до XVIII ст. взагалі невідомі. Матеріали, що збереглися, іістять дані про підземні спорудивже після їх капітальної перебудови, окрема, після укріплення цегляною кладкою. Архітектурно-археологічні дослідження дозволили зняти план монастиря, виміряти всі йогоспоруди, зафіксувати графіті і навіть сліди знарядь праці на стінах. Встановлено, що підземнийкомплекс складався з окремих печер, розташованих по обох схилах яру, який відокремлюєІллінську церкву від головних споруд Троїцько-Іллінського монастиря. Вдалося також з’ясуватихарактер перебудов XVII - XVIII ст. та виявити ділянки, що збереглися у первинному вигляді .Визначені 4 типи знарядь, що застосовувалися для проходки печер, й реконструйовані методипроходки твердих фунтів в давнину. Досліджені залишки підземного кладовища, зібрана значнаколекція побутових речей, прикрас, древньої кераміки та будівельних матеріалів XI - XIX ст. Результати обчислень ґрунту, який був вилучений з товщі гори й утворив 2 тераси біляІллінської церкви, дозволяють стверджувати про існування ще невідомих частин підземногомонастиря. Це зумовлює потребу подальших його досліджень. Перша Чернігівська обласна наукова конференціям історичного краєзнавства (грудень 1985р.): Тези доповідей. - Чернігів. 1985 -С. 113- 114.
  15. 15. 15 О РАБОТЕ ВТОРОГО ЧЕРНИГОВСКОГО ОТРЯДА Отряд Чернигово-Северской экспедиции Института археологии АН УССР и Черниговскогоисторического музея вел обследование и охранные раскопок памятников на территориичерниговского детинца и близ города. К западу от Чернигова возле с. Радянська Слобода в уроч. Монастыш обследованомногослойное поселение эпохи бронзы, Древней Руси и руины каменных сооружений XVII в .Памятник расположен на высоком (до 4 м) острове в месте слияния рек Льговка и Белоус. Внижнем течении р. Льговка обследовав поселение эпохи бронзы. В с. Зайцы впервые найденочетыре древнерусских поселения XII - XIII вв. В пойме правого берега р. Десны в окрестностяхЧернива открыто семь поселений эпохи бронзы, раннего железа и Древней Руси. Поселения, какправило, расположены на невысоких (до 1,5 - 2,5 м) продопговатых всхолмлениях в окруженииболотистых низин или озер. Наибольший интерес среди этих памятников представляет двуслойной поселение в урочищеИгрушки. Культурные остатки в вивде фрагментов керамики эпохи средней и поздней бронзы икруговой древнерусской керамики XII - XIII в.в. встречаются на пахоте полосой 50 - 60 м напротяжении 1200 м. Подняты также каменный растиральник и два глиняных пряслица,украшенных линейным орнаментом. Разнообразен материал поселения в уроч. Селище на берегу старицы Глушеи (старое руслоДесны на левом пойменном ее берегу). Поселение расположено 1,5 км на восток от Чернигова.Размеры его 50 - 60 х 240 м, высота над уровнем воды - около 3,5 м. Подъемный материал изкультурного слоя, разрушаемого интенсивной распашкой, состоит из лепной керамикимноговаликовой и лебедевско культур эпохи бронзы обломков плинфы XII в., цемянки. кусковкрасного шифера, туфовых жерновов, круговой древнерусской керамики XII - начала XIII в.Найден миниатюрный серебряный медальон с ушком диаметром 1.5 см с изображением креста вобрамлении веток на лицевой стороне. Выявлено наземное слегка углубленное (до 0,2 м отдневной поверхности XII в. и в 0,4 м от современно поверхности) жилище, квадратное в плане,размером 3,6 х 3,6 м, с глинобитной печью, сохранившейся в нижней части, и двумя ямами -предпечной хозяйственной. Второе жилище подобных размеров раскопано рядом. Неглубокиекотлованы жилищ впущены в чернозем, являющийся культурным слоем эпох бронзы, на глубинуот 0,5 до 0,9 - 1,0 м. Найдена бронзовая литая накладк размером 8х10 см с двумя отверстиями длякреплений с рельефным изображением двух птиц и дерева жизни между ними, а также железнаяострога, свинцовые грузила, три железных ножа, три замка, два ключа, шиферные пряслица,фрагменты стекляных браслетов, наковальня и два пробойника ювелира, много железных гвоздей,обрезки свинца, круговая древнерусская керамика, амфорный материал линфа, шифер, цемянка. На территории чериниговского детинца траншеей (8х2 м) разрезан засыпанный ров.отделявший в XVII - XVIII вв Верхний Замок (цитадель) от стальной части крепости. При ширине18 м. глубина рва достигала 6 м. от дневной оверхности XVII в. В заполнении рва, заваленногонавозом на всю глубину, все находки предметов быта относятся к XIX в . т.е. ко времениликвидации крепости и ее разрушения. Раскопками в западной части детинца обнаружен котлован диаметром 9 м. прорезавшийдревнерусский культурный слой 2 м. и разрушивший жилище XII в. Буром с выемкой кернапроверена засыпка котлована на глубину 10 м. состоящая из рыхлого суглинка с включениямифрагментов разновременной керамики, плинфы, кирпича XVII - XVIII в.в. Бур не достиг днакотлована. По воспоминаниям старожилов, здесь находиться центр подземных коммуникацийстарой крепости. Археологические открытия 1985 года. - М. 1987. - С 358 - 359.
  16. 16. 16 АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЗАПЛАВІ ДЕСНИ Розвідками міської спелео-археологічної секції за декілька останніх років і заплаві Деснинавколо Чернігова відкрито ряд різночасових поселень... Найбільш цікавими з них є в ур. Селище, розташоване за 1,5 км на південний схід відЧернігова, на підвищеному (до 3,5 м) березі стариці Комарівка на лівому березі Десни. На площі50-60 х 240 м зібрані матеріали іоби бронзи, ранньозалізного віку та часів Давньої Русі Розкопом(140 мг) іосліджено залишки трьох жител XII - XIII ст наземного типу, з дещо заглибленою в фунтдолівкою та залишками глиняних печей, та декілька господарських ям. Серед знахідок відзначимоневеличку круглу срібну підвіску і вушком та зображенням проквітшого хреста та бронзову литунакладку 8x10 см) з двома отворами для кріплення (вгорі та знизу) з рельєфним зображенням двохптахів та стилізованого дерева життя між ними. Знайдено гут також уламки скляних браслетів ташиферні пряслиця, залізна острога та свинцеві грузила, залізні ножі, замки та ключі, численнігвіздки з широкими иляпками та шматки й обрізки листового свинцю, що, на наш погляд, свідчитьпро існування тут залишків монументальної давньоруської споруди. Все це дозволяє розглядати поселення в ур. Селище як залишки однієї з іоярських чикнязівських позаміських садиб XII - XIII ст. Цікаво, що подібні будівельні матеріали були зустрінуті під час розвідок і на пятидавньоруських поселеннях, розташованих на підвищеннях у правобережній заплаві міжзалізницею та шосе Чернігів - Київ. Друга Чернігівська обласна наукова конференція з історичного краєзнавства (грудень 1988р.). Тези доповідей. - Вип 2. - Чершгів-Ніжин, 1988 - С 49. Кораблище - урочище в південні частині міста Чернігова, в заплаві и правому березі рДесни, на підвищеному березі старого річища р Стрижні Тут на площі близько 4 га, частковозайнятої лісопосадкою, виявлен поселення 2-го тис до н. є. і XI — XIII ст Під час дослідження1984 року ньому виявлено ліпну кераміку е похи бронзи (2 тис до н. є), кружальь кераміку XI - XIIIст., уламки плінфи Назва урочища, розташованого поблиз Подолу, напевне, повязана з тим, щотут за часів Київської Русі була гавань. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. - К,, 1990. - С 34 Кордівка - урочище за східною околицею Чернігопа. на підвищенні, заплаві правого берегар. Десни У 50 - 60-х рр. археологом О.Попком т) виявлено поселення, обмежене з усіх боківстарицями річок Десни. Стрижня Кордівки Зайняте садибами і парком Знахідки: уламки керамікиепох неоліт бронзи, ранньозалізного віку, ранньословянського часу та періоду Київські Русі. Чернігівщина Енциклопедичний довідник. К., 1990. - С 34. Селище - поселення 12 - 13 ст. біля с. Анисова Чернігівського р-ну, заплаві лівого берега р.Десни на берегах стариць Глушець і Комарівка урочищі Селище. Відоме з 1948, досліджувалося1985. Культурний шар ма потужність 0,7 - 1,0 м Верхня його частина датується 12 - 13 ст., нижняепохою бронзи. Вивчено 2 наземних житла 12 - 13 ст. з глинобитними печами 5 господарських ямрізної форми і глибини. Знахідки епохи бронзи: фрагмєні ліпних посудин багатоваликової, сідно-тшинецької (сосницький варіант) лебедівської культур. Із давньоруських знахідок виділяютьсямініатюрна срібн підвіска з зображенням на лицьовому боці хреста в обрамлені плок, а також литабронзова накладка (8 х 10 см) з рельєфним зображенням двох птахів чоловіка між ними. Знайденітакож залізні остроги, свинцеві і шиферні грузила, замки, ключі, ножі, пробійники, шиферніпряслиця, 27 фрагментів скляних браслетів, дві пряжки, цвяшки, десятки залізних і свинцевихпластинок різни розмірів, а також велика кількість уламків плінфи 12 - 13 ст. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник - К, 1990 - С. 73.

×