1. Відділ культури
Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Бібліотека № 133
Андрій Малишко –
талановитий співець свого народу
(до 110-річчя з дня народження Андрія
Самійловича Малишка)
Інформаційний список літератури
Київ, 2022

2. 2
УДК 821.161.2.09(092)
А65
Андрій Малишко – талановитий співець свого народу :
до 110-річчя з дня народження поета : інформаційний
список літератури / уклад. Н. П. Потапова ; бібліотека
№ 133 ЦБС Дарницького району м. Києва. – Київ, 2022. –
14 с.
Андрій Самійлович Малишко — український
поет, перекладач, літературний критик, постать
його у ряду визначних талантів, яких дала
українська поезія світові у двадцятому столітті,
вирізняється глибокою поетичною самобутністю,
власним баченням світу, органічним
єдинокорінням з народнопоетичною творчістю,
інтимним тоном звучання, навіть коли він
говорить про світові, загальнолюдські проблеми.
А ще — пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її
рядок бринить за камертоном української народної
пісні.
Даний інформаційний список створений на
матеріалах тематичної добірки літератури фонду
бібліотеки № 133 ЦБС Дарницького району
м. Києва.
Література розташована в алфавітному порядку.
Видання розраховане на широке коло
користувачів, хто цікавиться життям і творчістю
видатних краян.
Укладач Н.П. Потапова

3. 3
Твори Андрія Малишка
1. Малишко, А. Вибрані твори. Літературно-
критичні статті / Андрій Малишко ; упоряд.
Л. Забашти ; передм. Д. Павличка. – Київ : Дніпро,
1982. – 302 с.
2. Малишко, А. Далекі орбіти : вірши / Андрій
Малишко. – Київ : Дніпро, 1965. – 351 с.
3. Малишко, А. Жайворонка срібляний смичок :
поезії : для старшого шкільного віку / Андрій
Малишко ; упоряд. В. Малишко. – Київ : Веселка,
1988. – 270 с.
4. Малишко, А. Перстень : поезії / Андрій
Малишко ; передм. М. Т. Рильського. – Київ :
Вид-во художньої літератури, 1966. – 215 с.
5. Малишко, А. Поетичні твори. Літературно-
критичні статті / Андрій Малишко ; упоряд. і
приміт. Н. М. Гаєвської. – Київ : Наукова думка,
1988. – 736 с. – (Біб-ка української літератури.
Сер. «Радянська українська література»).
6. Малишко, А. Серпень душі моєї : лірика / Андрій
Малишко. – Київ : Радянський письменник,
1970. – 319 с.
7. Малишко, А. Твори в 5-ти томах : поезії / Андрій
Малишко ; упоряд. В. Малишко, передм.
Д. Павличка. – Київ : Дніпро, 1986 .

4. 4
8. Малишко, А. Україно моя! : поезії / Андрій
Малишко ; упоряд. та передм. Д. В. Павличка. –
Київ : Український письменник, 2015. – 96 с. –
(Сер. «Бібліотека українського воїна»).
Література про Андрія Малишка
9. Александрова, Г. Мене народила доля
словом … / Галина Александрова // Дивослово. –
2013. – № 6. – С. 54-57. – (Тематична папка
«Андрій Малишко – знаний і незнаний»).
10. Андрій Малишко // Чумацький шлях. – 2016. –
№ 1. – С. 2-9. – (Тематична папка «Андрій
Малишко – знаний і незнаний»).
11. Артюшенко, О.А. Андрій Малишко : «Ми
неорганізовані, ми – дурне, розрізнене стадо…» [з
архівів] / Олена Артюшенко // Українська
літературна газета. – 2018. – 2 листопада (№ 22). –
С. 5. – (Тематична папка «Андрій Малишко –
знаний і незнаний»).
12. Бакуменко, О. Душа Андрія Малишка /
Олександр Бакуменко // Доброзвучна муза.
Літературні портрети. – Київ : Україна, 2016. – С.
7-17.

5. 5
13. Висоцький, А. Поезія перелита у пісню /
Анатолій Висоцький // Історичний календар,
2007. – Київ : Планета, 2007. – С. 368-372.
14. Дем’янівська, Л. С. Андрій Малишко : життя і
творчість / Л. С. Дем’янівська. – Київ : Дніпро,
1977. – 115 с.
15. Дем’янівська, Л. С. Андрій Малишко : життя і
творчість / Л. С. Дем’янівська. – 2-ге вид.,
перероб. і доп. – Київ : Дніпро, 1985. – 207 с.
16. Десятникова, Г. А. Малишко «Пісня про
рушник» / Галина Десятникова // Українська мова
та література, 2012. – № 13. – С. 42-46. –
(Тематична папка «Андрій Малишко – знаний і
незнаний»).
17. Жулинський, М. Той, що натрудив серце
Україною [Андрій Малишко] / Микола
Жулинський // Слово на сторожі нації. – Київ :
Український письменник, 2015. – С. 295-302.
18. Клітина вибуху нових століть [До 100-річчя від
дня народження Андрія Малишка] // Жінка. –
2012. – № 10. – С. 14-15. – (Тематична папка
«Андрій Малишко – знаний і незнаний).
19. Коваленко, Л. Поет Андрій Малишко / Леонід
Коваленко. – Київ : Державне вид-во художньої
літератури, 1957. – 234 с.
20. Комар, М. Андрій Малишко і Платон
Майборода : творчий тандем / Марія Комар //

6. 6
Історія України. – 2018. – № 21. – С. 24–28. –
(Тематична папка «Андрій Малишко – знаний і
незнаний»).
21. Корчинська, С. Андрій Малишко.
Автобіографічна лірика / Світлана Корчинська //
Українська мова та література, 2012. – № 13. –
С. 40-41. – (Тематична папка «Андрій Малишко –
знаний і незнаний»).
22. Костенко, А. Андрій Малишко : біографічна
повість / Анатоль Костенко. – Київ : Дніпро,
1987. – 412 с.
23. Малишко, В. Тату, я люблю тебе. Пережите /
Валентика Малишко. – Київ : Просвіта, 2003. –
142 с.
24. Мерчанська, Є. Пісенна творчість А. С.
Малишка : урок української літератури / Євстолія
Мерчанська // Українська мова і література в
школі. – 2003. – № 8. – С. 43-46. – (Тематична
папка «Андрій Малишко – знаний і незнаний).
25. Неділько, В. «Сонця і правди сурмач…» [До
100-річчя від дня народження Андрія Малишка] /
Всеволод Неділько // Шкільна бібліотека. –
2012. – № 19-20. – С. 7-12. – (Тематична папка
«Андрій Малишко – знаний і незнаний»).
26. Преварська, М. І. Українські поети : довідник
[Малишко Андрій] / М. І. Преварська. – Київ :
Велес, 2015. – С. 114-118.

7. 7
27. Прима, В. Андрій Малишко «Пісня про
рушник» / Валентина Прима // Українська мова та
література. – 2012. – № 18. – С. 30-31. –
(Тематична папка «Андрій Малишко – знаний і
незнаний»).
28. Проненко, В. Про Малишка, якого не знали /
Володимир Проненко // Вітчизна. – 2005. –
№ 1-2. – С. 143-147. – (Тематична папка «Андрій
Малишко – знаний і незнаний»).
29. Русанівський, В. Слова, що перейшли у пісню /
В. Русанівський // Журавлик. – 2018. – № 1. –
С. 14. – (Тематична папка «Андрій Малишко –
знаний і незнаний»).
30. Сазонова, Т. В. Пісенність поезії А. Малишка /
Т. В. Сазонова // Вивчаємо українську мову та
літературу. – 2007. – № 17-18. – С. 24-28. –
(Тематична папка «Андрій Малишко – знаний і
незнаний»).
23. Сидоренко, Т. Почуття безмежної любові сина до
матері в поезії Андрія Малишка «Пісня про
рушник» / Тетяна Сидоренко // Дивослово. –
2020. – № 4. – С. 24-28.
24. Степанчук, К. Пісня про рушник : пісенна
творчість Андрія Малишка / Катерина
Степанчук // Українська мова та література. –
2017. – № 5-6. – С. 34-38. – (Тематична папка
«Андрій Малишко – знаний і незнаний»).

8. 8
25. Сушко, Л. Поет материнського смутку і
материнської величі [До 100-річчя від дня
народження Андрія Малишка] / Лілія Сушко //
Українська література в загальноосвітній школі. –
2012. – № 8. – С. 46-48. – (Тематична папка
«Андрій Малишко – знаний і незнаний»).
26. Тарасова, О. Бунтар, з-під пера якого линула
ніжна лірика [до 100-річчя від дня народження
Андрія Малишка] / Олена Тарасова // Вечірній
Київ. – 2012. – 13 листопада (№ 115-116). –
С. 10. – (Тематична папка «Андрій Малишко –
знаний і незнаний»).
27. Фастовець, Ю. Громадська позиція людини й
митця : публічні виступи Андрія Малишка / Юлія
Фастовець // Історія України. – 2018. – № 24. –
С. 22-24. – (Тематична папка «Андрій Малишко –
знаний і незнаний»).

9. 9
Біографічна довідка
«Малишко – один з найяскравіших
наших національних поетів…
він згорів дочасно, упав на півшляху,
полишивши нам золоті розсипи своїх
поезій, нев’янучу красу своїх пісень»
Олесь Гончар
Народився майбутній поет-пісняр 14 листопада
1912 року в невеликому селищі Обухові, що
неподалік Києва. Дитинство Андрія було важким,
але взаємини у багатодітній сім’ї були
доброзичливими. З тісної селянської хати, де
народився, він виніс незрадливу любов до матері,
до рідної землі, до рідної пісні. Це мати
познайомила сина з творчістю Тараса Шевченка й
народними мотивами. Як згадував сам поет: ―Той
незабутній вогник отчого дому, де вперше почув я
думи Великого Кобзаря, материнська пісня,
ласкава і сувора, напоїли й вигодували мене, дали
мені душевний гарт і радість на все життя‖.
Освіту Андрій здобув у місцевій семирічці, по
закінченню якої вступив до медичного технікуму.
Але всім серцем він линув до прекрасного світу
поезії, і зрештою, вступив на літературний
факультет Київського інституту народної освіти
(нині Київський національний університет
імені Тараса Шевченка). Там здібного юнака
одразу ж помітив Максим Рильський, який

10. 10
допоміг у становленні молодого таланту.
Завершивши навчання, Малишко вчителював
на Житомирщині. Але за рік довелося покинути
педагогічну працю. Постійні наклепи та доноси
унеможливили подальшу діяльність в освітянстві.
Та найголовнішою причиною, яку поет відкриє
лише перед смертю, була відмова очолити
«червоні бригади», які грабували селян,
відбираючи збіжжя. Не бажаючи бути причетним
до винищення українського народу, виїжджає до
Харкова, де влаштовується до редакції «Радянське
слово». До вчительської праці він уже ніколи не
повернеться. Але чим більше Андрій працював у
газеті, тим сильніше розгорялося полум’я до
творчості, воно й повернуло поета до Києва.
Великий вплив на становлення Малишка як
поета мали народна творчість і класична
література. Потяг до творчості у нього прокинувся
дуже рано і мав своєрідний характер. Мати поета,
Ївга Базилиха, як її звали «по-вуличному», чудово
співала, і її пісні врізалися в пам’ять на все життя.
Любов до матері дала поетові ніжність і
благородство, пронизувала його свідомість
променем доброти, якої він тримався в творчості, в
поведінці, в ставленні до людей. До образу рідної
матері він додав ідеальні прикмети, витворені з
почуття пошани до інших матерів.
Перші вірші побачили світ у виданнях
«Молодий більшовик» (нині журнал «Дніпро»).
У 1935-му вийшла збірка трьох авторів «Дружба»,
авторами якої були Малишко, Андрусенко та

11. 11
Білецький. А за рік Андрій видав власну книгу
віршів «Батьківщина», яка розкрила непересічний
талант поета. У цій збірці він написав невеличкий
портрет української землі, який з роками
вималювався в поетичне панорамне полотно
Батьківщини:
Ти мене з дитинства підіймала,
Хліб дала і пісню солов’я,
Відвела доріг мені чимало,
Земле, зореносице моя
Як тебе на голос не впізнати,
Серце і життя моє, і кров
Найсвятіше слово наше – мати,
Рідна земле, сонячна любов!
Тематика довоєнних творів різноманітна: праця
хліборобів, події революції та громадянської війни,
чудові пейзажні поезії, де картини природи
гармонують з ліричним настроєм, з розквітом
першого кохання («Зимове», «Пейзаж», «Дощ упав
на край широкий»). Героями творів Малишка є
«хлібороби й сівачі», прості робочі люди. Оживає в
його творах й історична пам’ять народу. Постають із
рядків циклу «Запорожці» славетні прадіди наші, які
кров’ю своєю боронили рідний край від ворогів.
Під час німецько-радянської війни Малишко
працював військовим кореспондентом. Але це не
стало на заваді його творчості, навпаки, у цей
період вийшло чимало поетичних збірок: «До бою
вставайте!» (1941); «Україно моя!» (1942); «Понад

12. 12
пожари» (1942); «Слово о полку» (1943); «Битва»
(1943); «Полонянка» (1944), «Ярославна» (1946).
1941-1946 роки – найвищі творчі досягнення
Андрія Малишка. Твори цього періоду мають
знамення художніх документів часу, з яких постає
образ нескореної фашистськими поневолювачами
України. В них обезсмертилась духовна велич
всього народу.
У повоєнні роки Малишко пише нові твори, в
яких змальовує українського трударя, але не як
бездушну складову механізму, а як особистість й
Людину з великої літери, яка все своє життя віддає
улюбленій праці, і в тому вбачає найвищу
цінність.
Андрія Малишка з упевненістю можна назвати
ліриком від Бога. Його вірші наповнені
пристрастю, інтимними інтонаціями, кожен рядок
яких пломенить українським барвистим словом. У
когорті видатних митців, таких як Максим
Рильський, Павло Тичина, Євген Маланюк, Богдан
Ігор Антонич, Василь Стус, Малишко вирізняється
індивідуальною щедрістю на бурхливі емоції в
радості та коханні, й на полум’яний праведний
гнів та смуток. Розчинений у поезії пісняр, який
віддано служив слову.
Новий і чи не найпродуктивніший етап у
творчості поета починається із середини 50-х
pоків. У збірці «Що записано мною» (1956)
містяться тексти відомих пісень: «Знову цвітуть
каштани», «Пісня про Київ», «Як на дальнім
небосхилі»; у збірці «Серце моєї матері» (1959) —

13. 13
«Пісня про рушник», «Ми підем, де трави
похилі»; у збірці «Полудень віку» (1960) —
«Вчителька» тощо. Ці поезії поклали на музику
композитори брати Майбороди, Ревуцький,
Козицький, Вериківський та інші. Саме завдяки
плідній співпраці з композиторами Малишко
увійшов в історію як український пісняр.
У більшості пісень Малишка – роздуми над
людською долею, оспівування найсвітлішого
почуття – кохання, жива краса природи, краса
людини праці. Тема матері – наскрізна у поезії
Андрія. Усе найдорожче, найрідніше, найсвятіше у
нього пов’язане з образом матері, яка навчила його
добра, краси, любові до людей. «Пісня про
рушник» – це данина подяки й любові народного
поета священній пам’яті Матері.
Рідна мати моя, ти ночей недоспала
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
«Пісня про рушник» – поезія Малишка,
сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує
синові рушник, вишитий як символ життєвої
дороги. Рушник – символ чистоти і любові, а
вишивка – справжній оберіг. «Пісня про рушник»
на слова Андрія Малишка та музику Платона
Майбороди звучить і донині на всіх континентах
Землі, тому що почуття, висловлені в ній, близькі,

14. 14
дорогі кожній людині.
Поезія Малишка завжди була і буде дуже
популярною в народі, бо простота і прозорість її
форми, тематика, мова близькі як сучасникам
поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому,
що у своїх творах митець порушував морально-
етичні та загальнолюдські проблеми сучасності.
17 лютого 1970 р. А. Малишко помер.
За своє життя поет видав близько сорока
збірок. Не всі вони мають однакову художню
вартість. Але найголовніше те, що в українську
літературу він увійшов як поет-пісняр, бо пісні
на його вірші вже давно сприймаються як
народні.