Successfully reported this slideshow.
Your SlideShare is downloading. ×

Лекція 8. Розлади аутистичного спектру..pptx

Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Upcoming SlideShare
271509.docx
271509.docx
Loading in …3
×

Check these out next

1 of 18 Ad

More Related Content

Recently uploaded (20)

Advertisement

Лекція 8. Розлади аутистичного спектру..pptx

  1. 1. «Технології роботи з дітьми з особливими потребами» Лекція № 8. Розлади аутистичного спектру у дітей. Причини та особливості діагностики.
  2. 2. План лекції: • 1. Поняття про аутизм та історія дослідження. • 2. Причини дитячого аутизму. • 3. Особливості діагностики аутизму.
  3. 3. 1. Поняття про аутизм та історія дослідження. • Сьогодні все частіше говорять про те, що аутизм є захворюванням нашого часу. Однак, якщо ми звернемося до давніх казок і легенд, то майже у всіх народів ми знайдемо опис «дивних» людей, які не спілкуються з людьми, нечутливі до болю, але при цьому вражають оточуючих дивовижними здібностями і часто оцінюють ситуацію набагато правильніше і чесніше, ніж «нормальні» співвітчизники ( їх могли також називати юродивими, до думки яких прислухалися, їх поважали, а часом боялися).
  4. 4. • Порушення, що схожі на аутизм, відомі людині з давніх давен, однак вперше термін «аутизм» (від грецького autos - сам) був введений в 1911 році психіатром Єйганом Блейлером, який займався вивченням шизофренії. Тоді це поняття вживалося не в тому сенсі, як його вживають у наші дні, а викорстовувалось для визначення одного з симптомів прогресуючої шизофренії у дорослих, коли хворий все більше заглиблюється у світ своїх фантазій і припиняє взаємодіяти з оточуючим світом (явище аутизації).
  5. 5. • Синдром раннього дитячого аутизму в тому значенні, як ми розуміємо його зараз, був вперше описаний значно пізніше, в 1943 році, американським психіатром, одним із засновників дитячої психіатрії Лео Каннером. Каннер виділив особливий клінічний синдром «екстремальної самотності», який він назвав синдромом раннього дитячого аутизму і який в подальшому почали називати синдромом Каннера. • В дослідженнях 1956 і 1967 років австрійський психіатр Бруно Беттельхейм видвинув теорію «холодної матері»: ідею про те, що дитячий аутизм – це порушена адаптивна реакція дитини на загрожуюче і холодне соціальне оточення. Він проводить аналогію між дітьми з аутизмом і дітьми, які потрапили в концтабір.
  6. 6. • До власне дитячого аутизму належать аутистичний розлад, інфантильний аутизм, інфантильний психоз, синдром Каннера. Перші описи цього розладу були зроблені Henry Maudsley (1867). У 1943 р Leo Kanner у праці «Аутистические розлади афективного спілкування» дав чіткий опис цього синдрому, назвавши його «інфантильним аутизмом». Поширеність Поширеність дитячого аутизму становить 4-5 випадків на 10000 дітей. Переважають першонароджені хлопчики (в 3-5 разів частіше, ніж дівчатка). Але у дівчаток аутизм має більш важкий перебіг, і, як правило, в цих сім'ях вже зустрічалися випадки з когнітивними порушеннями.
  7. 7. • Ідея Беттельхейма також зустрічається у Каннера, він також зазначав наявність у батьків пацієнтів стертих аутистичних рис (відчуженість, труднощі у спілкуванні), але Каннер вважав, що ці риси є свідченням генетичної, спадкової природи аутизму. Пізніше саме теорія генетичної обумовленості була підтверджена, а переконливі дані на користь психогенної теорії не були отримані. Серед дітей, які зазнали жорстокого ставлення, а також, які були позбавлені турботи, зростання випадків захворюваності не спостерігається. На жаль і сьогодні деякі спеціалісти пропонують батькам почуття провини та відповідальність за проблеми дитини. Ставлення батьків не може викликати у дітей аутизм.
  8. 8. 2. Причини дитячого аутизму • Причини дитячого аутизму до кінця не відомі. Існує ряд клінічно і експериментально підтверджених гіпотез про етіопатогенез розладу: 1) Слабкість інстинктів і афективної сфери; 2) Інформаційна блокада, пов'язана з розладами сприйняття; 3) Порушення переробки слухових вражень, що веде до блокади контактів; 4) Порушення активуючого впливу ретикулярної формації стовбура мозку; 5) Порушення функціонування лобно-лімбічного комплексу, що веде до розладу мотивації і планування поведінки; 6) Спотворення обміну серотоніну і функціонування серотонінергічних систем мозку; 7) порушення парного функціонування півкуль головного мозку. Поряд з цим існують психологічні та психоаналітичні причини розладу. Істотну роль грають генетичні фактори, так як в сім'ях, які страждають аутизмом, дане захворювання зустрічається частіше, ніж серед населення в цілому. Аутизм в якійсь мірі пов'язаний з органічним мозковим розладом (часто в анамнезі відомості про ускладнення в період внутрішньоутробного розвитку і при пологах).
  9. 9. • До сьогодні ведуться суперечки щодо того, чи є аутизм проблемою психіатричною чи неврологічною, але вже точно можна стверджувати, що він не є психологічною проблемою. Якби погане виховання та недостатня турбота могли викликати аутизм, то випадків цього захворювання було б набагато більше. І величезна доля з них випала б на прийомних дітей, які провели перші місяці чи роки життя в дитячих будинках. • На сьогодні точна причина аутизму не виявлена, але переважає думка про поєднанні декількох факторів, які базуються на органічній основі. Хоча не існує однозначних даних, які дозволили б говорити про певну «зону ураження», яка відповідала б за аутизм, або природу порушення протікання нейрохімічних процесів, характерних для аутизму, дослідники доходять спільного висновку, що причини аутизму полягають в особливостях функціонування мозку. При дослідженні дітей з аутизмом, як правило, спостерігається розсіяну неврологічну симптоматику, без грубих органічних порушень мозку.
  10. 10. 3. Особливості діагностики аутизму. • За основу загальносвітової діагностики аутизму прийняті три ознаки (так звана тріада Лорни Уінг): • - порушення в сфері соціальної взаємодії; • - порушення в сфері вербальної і невербальної комунікації і уяви; • - вкрай обмежений набір видів активності і інтересів, повторювані форми поведінки.
  11. 11. • За основу загальносвітової діагностики аутизму прийняті три ознаки (так звана тріада Лорни Уінг): • - порушення в сфері соціальної взаємодії; • - порушення в сфері вербальної і невербальної комунікації і уяви; • - вкрай обмежений набір видів активності і інтересів, повторювані форми поведінки.
  12. 12. • Діагноз зазвичай ставиться дітям від трьох до п'яти років, однак останніми роками спостерігається тенденція до більш ранньої діагностики, за рахунок того, що батьки стають більш уважними і раніше звертаються за діагностикою. В деяких західних країнах діагноз аутизм можуть поставити з великою точністю дітям у віці 1 рік.
  13. 13. Згідно МКБ -10 (DSM-IV), для діагностики аутизму необхідна наявність наступних ознак: • 1. Порушення в сфері соціальної взаємодії, присутні як мінімум два з наступних ознак: • - яскраво виражені проблеми при використанні різних форм невербальної поведінки: зоровий контакт, міміка, пози, жести, які слугують для регулювання соціальних взаємодій; • - нездатність встановлювати стосунки з однолітками, відповідні стадії розвитку; • - відсутність спонтанного бажання поділитися своєю радістю, інтересами або досягненнями з іншими людьми (дитина вказує пальцем на об'єкт свого інтересу, не приносить і не протягує їх); • - відсутність помітної соціальної та емоційної взаємності.
  14. 14. 2. Порушення в комунікативній сфері, при яких присутні як мінімум 2 з наступних проявів: • - затримка або повна відсутність розмовної мови (без спроб компенсувати її відсутність за допомогою альтернативних форм комунікації, таких як міміка і жести); • - у осіб з нормальним розвитком мови, яскраво виражені проблеми, пов'язані зі здатністю починати та підтримувати розмову з іншими людьми; • - стереотипний або повторюваний характер використання мови, або мовленнєва ідіосинкразія; • - відсутність ігор, які б відрізнялися різноманітністю форм, проявами спонтанності і участю уяви, а також відсутність ігор, які імітують соціальні аспекти дійсності і відповідних стадії розвитку.
  15. 15. 3. Вкрай обмежені, повторювані і стереотипні форми поведінки, інтереси та види занять, при яких присутній як мінімум один з наступних проявів: • - постійне надання переваги і повна поглинутість одним або декількома стереотипними і обмеженими інтересами, патологічними за інтенсивністю і зосередженістю; • - незмінне наслідування специфічним і нефункціональним ритуалам, виконання однотипних, рутинних дій; • - стереотипні і повторювані моторні манеризми (прокручаування або хлопки руками, пальцями, покачування, кугова ходьба); • - постійний інтерес до певних деталей або предметів при недостатньості сприйняття картини в цілому.
  16. 16. Особливості постановки діагнозу • Для постановки діагнозу необхідна наявність як мінімум шести ознак із розділів 1, 2 і 3, з яких як мінімум два повинні відноситися до розділу 1, і як мінімум по одному до розділів 2 і 3. • Аутизм не може бути наслідком розумової відсталості, або наслідком ДЦП. Аутизм не може бути наслідком синдрома Дауна або глухоти. Разом з тим, аутистичні риси є майже при будь-якому порушенні розвитку. • Аутизм – це особливе, окреме порушення розвитку, яке не може бути наслідком іншого порушення.
  17. 17. Вірш, написаний хлопчиком з аутизмом
  18. 18. Література: • 1. Беттельхейм Б. Пустая крепость: Детский аутизм и рождение Я. – М.: Академический проект: Традиция, 2004. – 358 с. • 2. Детская и подростковая психотерапия : учебник для бакалавриата и магистратуры / под. Ред. Е.В. Филипповой. – М.: Издательство Юрайт, 2017. – 430 с. – Серия : Бакалавр и магистр. Академический курс. • 3. Керре Н. Особенные дети: Как подарить счпстливую жизнь ребенку с отклонениями в развитии / Наталья Керре. – М. : Альпина Паблишер, 2018. – 335 с., ил. • 4. Психология развития. – 9-е изд. – СПб.: Питер, 2018. – 940 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»). • 5. Психотерапия: Учебник для вузов. 4- е изд. / под. Ред. Б.Д. Карвасарского – СПб.: Питер, 2012. – 672 с.: ил.

×