Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Модернізм. Літературні течії модернізму. Презентація

Завантажити http://svitliteraturu.ucoz.ua/load/prezentaciji/11_klas/modernizm_literaturni_naprjami_modernizmu_prezentacija/47-1-0-714

  • Login to see the comments

Модернізм. Літературні течії модернізму. Презентація

  1. 1. Модернізм (фр.- новітній) – сукупність напрямків у мистецтві і літературі, які поривають з реалістичними принципами відображення дійсності. Письменники-модерністи: П.Верлен, А.Рембо, Дж.Джойс, Ф. Кафка, М. Пруст, Р.М.Рільке, О.Блок, М.Вороний, О.Олесь, М.Коцюбинський та інші. Течії модернізму: символізм, імпресіонізм, неоромантизм, неокласицизм, акмеїзм, імажизм, герметизм, поетизм, унанімізм, екзистенціалізм.
  2. 2. Чимало визначних письменників, яких за традицією називають модерністами, не належали до жодних модерністських течій. Серед них — Дж.Джойс і В.Вулф, О.Гакслі і Р.Музіль, Г.Гессе і Ф.Кафка, А.Жід і Р.М.Рільке, тобто найвизначніші модерністи. Такий модернізм "поза течіями" називають фундаментальним. Дж.Джойс В.Вулф О.ГаксліР.МузільГ.ГессеФ.КафкаР.М.Рільке
  3. 3. (від грецьк. знак) - течія модернізму кн. ХІХ — поч. XX ст., в якій художній образ перетворюється на багатозначний символ. Завдання поета-символіста — не розповісти про загадковий «ідеальний світ», а натякнути на нього за допомогою символів Представники: Верлен, Рембо, Блок, Метерлінк
  4. 4. (враження) – одна з течій модернізму, для якої характерне відтворення шляхетних, витончених особистих вражень та спостережень мінливих миттєвих відчуттів та переживань, ефектів світла, природи. Гасло імпресіоністів: «Бачити, відчувати, висловлювати» Представники: А.Фет, І.Бунін, К.Гамсун, М.Пруст
  5. 5. течія модернізму, яка характеризується поверненням письменників до таких романтичних образів, як сильна самотня людина, а також до описів екзотичних країн, пригод, таємниць тощо. Представники: Р.Л.Стівенсон, Р.Кіплінг, А.К.Дойль, Р.Хагард
  6. 6. — течія модернізму др.пол. ХІХ—ХХ ст., представники якої зверталися до традицій античності, відродження та класицизму. У своїх творах вони протиставляли суперечностям життя вічні «естетичні норми минулого». Теоретичне обґрунтування новий стиль отримав в працях Йоганна Вінкельмана (1717–1768), який поєднав ідеї Просвітництва з зверненням до античності. Неокласицизм заперечував модне, злободенне, мелодраматично-сентиментальне, бунтарське, примітивно-побутове. Французький неокласик А. Шеньє висунув гасло: «На теми, що нові, античний вірш складаймо!» Це стало нормою для французьких неокласиків XIX ст., які відомі більше під назвою «парнаської школи» (Ш. Леконт де Ліль, T. де Бонвіль, Л. Дьєрке, Ф. Сюллі-Прюдом) До неокласиків відносять творчість Т.С.Еліота, П.Валері, М.Зерова, М.Драй-Хмари, Ю.Клена, М.Рильського, В. Домонтовича, Б. Тена, Г.Кочура Т.С.Еліот П.Валері М.Зеров М.Драй- Хмара Ю.Клен М.Рильський
  7. 7. (вищий ступінь) – модерністська течія в російській поезії поч. XX ст. яка утверджувала класичну ясність і простоту, повернення до реального світосприймання. Вони розробили лаконічний поетичний стиль. У центрі поезії акмеїстів людина в її історичних і духовних проекціях. Представники: Ахматова, Гумільов, Мандельштам
  8. 8. (образ) - модерністська течія в американській поезії 1910-их- початку 1920-их. В основі естетики імажизму - поняття образу як самодостатньої одиниці поетики художнього твору. Засновники та теоретики — англійський філософ Томас Х'юм та американський поет Езра Луміс Паунд, представники – Т.Еліот, Д. Г.Лоуренс, Р.Олдінгтон. Головні принципи імажизму: «чиста образність» при несуттєвості тематики; пряме відношення до «речі»; економія слів; узгодження композиції вірша з його «музикою».
  9. 9. — літературна течія, що з'явилася в Росії в перші роки після Жовтневого заколоту. Імажіністи проголосили художній образ як самоціль поезії, затверджували примат самоцільного образу і формотворчості над сенсом, ідеєю; висловлювали переважно богемні настрої Представники: Єсенін, Марієнгоф, Шершеневич.
  10. 10. - модерністська течія в італійській поезії 1920-1950х рр., яка спиралася на принципи «закритого», ізольованого від світу мистецтва. Риси герметизму: характерна настанова на максимальне виявлення символічних можливостей поетичного слова; багатозначність. Представники: Дж.Унгаретті, Е.Монтале, П.Целан. Твори представників герметизму нерідко загалом не підлягають осягненню в межах традиційної логіки, так як звертаються лише до інтуїції читача.
  11. 11. — (рoetismus) — чеська модерністська течія 1920-1930-их років, що була орієнтована на широкий читацький загал. Пошук нових засобів поетичного самовираження поєднувався у поетистів з настановою на передачу «радості життя». Для поетизму характерні посилений ліризм, емоційна безпосередність, асоціації та нові віршові структури. (В.Незвал)
  12. 12. - модерністська течія у французькій літературі поч. XX ст., лідером течії був Жюль Ромен. Унанімісти проголосили себе противниками символістів. Вони прагнули до соціальної тематики, правдивого відображення життя, а також до простоти стилю. Унанімісти проповідували принцип єднання народів, «однодушності» людей, злиття людини та природи. Мета - вивести літературу на простір багатолюдних вулиць, ущерть заповнених стадіонів і театральних залів. Поети-унанімісти повертають віршу конкретність і ліричну безпосередність, особлива увага приділяється формі вільного вірша (верлібру). Представники – Ж.Дюамель, Ш.Вільдрак, Р.Аркос, Ж.Шенев'єр, Л.Дюртен, П.Ж.Жув.
  13. 13. Основним положенням екзистенціалізму є постулат: екзистенція (існування) передує есенції (сутності). У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя. Визначальні риси екзистенціалізму: абсурдність буття; особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, адже всі вони нав'язують їй свою волю, мораль, свої інтереси й ідеали; вища життєва цінність у свободі особистості; існування людини тлумачиться як драма свободи; найчастіше в художніх творах застосовується прийом розповіді від першої особи. – течія в філософії та літературі, 1930— 60-их pp. Джерела екзистенціалізму - праці філософів C. К'єркегора, М. Гайдеггера, К. Ясперса, Г. Марселя, А. Камю, Ж.-П. Сартра.
  14. 14. ♦ Як можна трактувати поняття «модернізм»? ♦ Як оновилася література і мистецтво в даний період? ♦ Назвіть представників символізму у мистецтві та літературі. ♦ Що вам найбільше імпонує у творчості імпресіоністів? ♦ Схарактеризуйте головні особливості світосприйняття митців модерністської доби.

×