Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Меленець Л.І.

15 views

Published on

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК ЯК СУПРОВІДНИК МОЛОДОГО НАУКОВЦЯ ДО ПЕРЕДБАЧУВАНОГО РЕЗУЛЬТАТУ ТА ПЕРСПЕКТИВ

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Меленець Л.І.

  1. 1. Міський науково-практичний семінар для завідувачів/методистів районних науково- методичних центрів м. Києва «Жінка-науковець у сучасному світі» (до Міжнародного дня жінок і дівчаток у науці) КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ КАФЕДРА МЕТОДИКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ТА ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕЧЕРСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КЛОВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ № 77
  2. 2. 22 грудня 2015 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 70/212, якою 11 лютого проголошено Міжнародним днем жінок і дівчат у науці Наука і гендерна рівність – невід’ємні елементи процесу досягнення цілей розвитку. За останні 15 років світове співтовариство досягло значних успіхів у справі залучення жінок і дівчат у науку. Незважаючи на це, вони досі стикаються з обмеженнями у цій сфері. Згідно з дослідженнями, проведеними в 14 країнах, можливість отримання ступеня бакалавра, магістра та доктора для жінок у сфері науки становить 18%, 8% і 2% відповідно, натомість для чоловіків ці показники становлять 37%, 18% і 6%.
  3. 3. Грушевський М. С. На порозі Нової України: гадки і мрії (1918) «Без “високої”, так би сказати, чи “чистої” науки ні освіта, ні школа, ні популярна література, ні, навіть, публіцистика не можуть держатись на відповідній висоті — се той фундамент, той рівень, по котрому рівняється все. Україна повинна мати академію наук і через неї забезпечити можність зайнятись чистою наукою людям, які виявляють до того потрібний хист і енергію, сотворити національну, чи пак народну, бібліотеку, гідну великої держави, національні архіви й музеї...»
  4. 4. Про неї пишуть відомі наукові журнали світу. А найсильніші європейські країни запрошують до себе на будь-яких умовах. Але вона залишається вдома. Це сила і віра Ольги Броварець - наймолодшого в Україні доктора наук. Отримала цей поважний ступінь в 29 років. Не менш вражає і її відкриття. Тому що воно дає надію на повне одужання від раку і багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації.
  5. 5. Ольга Броварець У суспільстві склався стереотип, що наука – це сиві професори в окулярах, але ніяк не молодь, не дівчата. Ці уявлення потрібно змінювати. Адже молодість і завзяття для науки не менш потрібні, аніж досвід і традиції. На заході – це, насамперед, справа молодих, амбітних, сповнених сил та енергії. Часто говорять, що там науку роблять аспіранти, звісно – під керівництвом супервайзерів (від to supervise — спостерігати) — адміністративна посада в державних установах, наукових та освітніх інститутах. Це організатор робіт, які потребують від їх учасників виконання дій за певною програмою, супервізор спостерігає за правильністю виконання такої програми).
  6. 6. Молодість і завзятість – досвід і традиції Ользі Броварець та її науковому консультанту - Дмитрові Говоруну , члену-кореспонденту Національної академії наук України, доктору біологічних наук, професору нещодавно була вручена престижна міжнародна премія Scopus Awards Ukraine 2016 в номінації «Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій» (колаборація, або співпраця спільна діяльність (процес), в якій-небудь сфері, двох і більше осіб або організацій для досягнення загальних цілей, при якій відбувається обмін знаннями, навчання і досягнення згоди (консенсусу(.
  7. 7. Науковці – «золотошукачі», які пересіюють тонни руди заради маленької крупинки цінності Наукова робота важка і рутинна. Із величезного масиву того, що доводиться перешукати, перечитати, у пригоді стає лише мізерна частина. Високий результат можливий: -тільки через уперту працю, -залюбленість у те, що робиш, – коли живеш цим захоплюючим процесом.
  8. 8. 3.1. Діяльність методкабінету (центру) здійснюється за такими основними напрямами: - трансформування наукових ідей у педагогічну практику, науково-методична підтримка інноваційної діяльності в освітній галузі, наукові пошуки та експериментальна робота, яку проводять педагогічні працівники навчальних закладів району (міста); - інформаційно-методичний супровід навчальних закладів і педагогічних працівників; - консультування педагогічних працівників з проблем сучасного розвитку освіти, організації навчально- виховного процесу, досягнень психолого- педагогічних наук.
  9. 9. 3.2. Основними завданнями діяльності методкабінету (центру) є: 3.2.1 створення умов розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників, удосконалення форм і методів підвищення їх кваліфікації, в тому числі з використанням дистанційних форм навчання; 3.2.6 патронаж навчальних закладів, які мають статус експериментальних майданчиків, і надання їм науково- методичної допомоги; 3.2.7 вивчення потреб і надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, у тому числі в період підготовки їх до атестації; 3.2.16 висвітлення в засобах масової інформації інноваційної діяльності педагогічних колективів та окремих педагогічних працівників і проблем розвитку освіти в районі (місті).
  10. 10. ДЯКУЄМО ЗА СПІВПРАЦЮ!

×