Skip to main content
UploadLanguage (EN)Support
BusinessMobileSocial MediaMarketingTechnologyArt & PhotosCareerDesignEducationPresentations & Public SpeakingGovernment & NonprofitHealthcareInternetLawLeadership & ManagementAutomotiveEngineeringSoftwareRecruiting & HRRetailSalesServicesScienceSmall Business & EntrepreneurshipFoodEnvironmentEconomy & FinanceData & AnalyticsInvestor RelationsSportsSpiritualNews & PoliticsTravelSelf ImprovementReal EstateEntertainment & HumorHealth & MedicineDevices & HardwareLifestyle
Adriana Himinets, profile picture
Uploaded byAdriana Himinets
2 views

Taras Shevchenko. Biohrafiia poeta. 8 klas

https://svitliteraturu.com/load/ukrainska_literatura/8_klas/t_shevchenko_8_kl/62-1-0-1060

Education◦
Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! ____________________________________________________________________________ 1 http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/8_klas/t_shevchenko_8_kl/62-1-0-1060 Т.Г.Шевченко (1814-1861) 1. Дата народження. 9 березня (25 лютого за старим ст.) 1814 р. 2. Місце народження. с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії 3. Батьки. Григорій Іванович Шевченко та Катерина Якимівна Бойко - кріпаки поміщика пана Енгельгардта. Мати походила з с. Моринці, вона була кріпачкою пана Енгельгардта. Сюди після одруження, за розпорядженням поміщика, переселилися Шевченки з Кирилівки на короткий час. Під час цього переселення у них народився син Тарас. У 1816 році родина Шевченків повертається до рідної Кирилівки. Батько був грамотний і досить обізнаний як для свого середовища, відзначався побожністю. Часто й охоче він переказував житія святих та подвижників благочестя. Інший характер розповідей був у діда Івана — живого свідка Коліївщини. 4. Сім’я Шевченків. В сім’ї було шестеро дітей, Микита, Катерина, Тарас, Ярина, Йосип, Марія (від другого шлюбу батька). 5. Сирота. В 11 років осиротів. У 1825 році помирає батько, висловивши знаменне пророцтво щодо майбутнього сина: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе». 6. Дитинство. У сільського дяка Павла Рубана (Совгиря) навчився читати й писати, почав малювати. Після смерті батька, малого Тараса віддали наймитом у школу до сільського дяка Петра Богорського (був школярем-попихачем: носив воду, опалював школу, обслуговував дяка, читав псалтир над померлими). Малий Шевченко вчився читати й писати, засвоїв часослов і псалтир. Наука йому давалася легко, але відзначався він непосидючістю й норовливістю, за що часто бував битим. Тоді ж проявляється неабиякий його хист до малювання. Вуглиною чи крейдою малював він на стінах, дверях, дошках, де тільки можна було вмістити образ, що поривався на волю з дитячої уяви. Наснажений цією пристрастю і втративши всяке терпіння зносити знущання дяка Богорського, Шевченко робить спроби влаштуватися в науку до малярів у Лисянці, Тарасівці. Вчився малярства в диякона Єфрема, мав учителів-малярів із сіл Стеблева, Тарасівки Наймитує в кирилівського священика Кошиця. У 1827 р. він пас громадську отару в Кирилівці й там зустрічався з Оксаною Коваленко. З 1828 р. Тарас деякий час живе у хлипнівського маляра, той, запримітивши його меткість, залишає при собі у прислуги. 7. У Енгельгардта. 1828 року Шевченка взяли козачком (слугою) до панського двору у Вільшаній (Звенигородського повіту на Київщині), куди він пішов по дозвіл учитися в хлипнівського маляра. Коли Тарасові минуло 14 років, помер Василь Енгельгардт і село Кирилівка стало власністю його сина — Павла Енгельгардта, Шевченка ж зробили дворовим слугою нового поміщика у вільшанському маєтку З 1828 р. Шевченко переведений до пана Енгельгардта у с. Вільшана в кімнатні козачки маєтку пана в селі Вільшана. Вигадуючи вільні хвилини, хлопець копіює лубочні картини суздальської школи, що прикрашали панські покої. Відомий факт, як заставши одного разу свого козачка за таким заняттям, Енгельгардт наказав влаштувати тому екзекуцію, за те, що насмілився малювати вночі, запаливши свічку. Восени 1929 року разом з іншими слугами – кріпаками за наказом пана Енгельгардта 15 – річний Тарас вирушає в далеку дорогу до Вільна (тепер Вільнюс – столиця Литви), де пан таки віддав
Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! ____________________________________________________________________________ 2 http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/8_klas/t_shevchenko_8_kl/62-1-0-1060 Тараса в науку до професійного художника. Поет відвідував лекції малювання в професора Віленського університету Йонаса Рустемаса Шевченко вивчив тут польську мову і став свідком польського повстання проти Росії. Польське повстання змусило Енгельгардта виїхати до Петербурга. 8. У Петербурзі у Ширяєва. Передбачаючи мати вигоду з малярських здібностей Тараса і зваживши на невідступні його прохання, пан Енгельгард віддав свого кріпака на науку до майстра петербурзького малярського цеху Василя Ширяєва. Чим займався Тарас у малярському цеху? Різним – спочатку розтирав фарби, малював дахи і паркани, а в 1833 р. ми бачимо Шевченка у складі артілі Ширяєва, яка займалась оздобленням Сенату, Синоду, а згодом Великого, Александринського та Михайлівського театрів. У 1836 р. під час перебудови Петербурзького Великого театру йому, як доброму рисувальнику доручили зробити рисунки орнаментів та арабески плафона. Уже в цей час Шевченко виказав хист умілого рисувальника. Ширяєв був людиною скупою, «неотесаною і жорстокою». Учням своїм ніколи й ні в чому не потурав і не поблажав, а якщо котрий із них провинився, то й бив. Коли кінчався сезон малярських праць, Ширяєв не дозволяв своїм учням виходити з дому навіть по святах – хіба що до церкви. Спізнюючись на обід у неділю, Шевченко знав, що буде битий. Безвихідність положення змушувала хлопця «перетерпіти всі спроби». 9. Літній сад С.-Петербурга. Уночі, після роботи у Ширяєва, юний Шевченко любив відвідувати Літній сад С.-Петербурга, милувався мармуровими скульптурами, змальовував їх Саме тут Тарас почав віршувати. Він писав про Україну, козаків, недолю рідного краю. Улітку 1836 року під час одного з петербурзьких нічних рисувальних сеансів у Літньому саду він познайомився зі своїм земляком — художником Іваном Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, Василем Григоровичем і Олексієм Венеціановим, які познайомили Тараса з упливовим при дворі поетом Василем Жуковським. Сошенко вмовив Ширяєва відпустити Шевченка на місяць, щоб той відвідував зали живопису Товариства заохочення художників. Ось як оцінили талант Т. Шевченка члени комітету Товариства: «Розглянувши рисунки стороннього учня Шевченка, комітет визнав, що вони заслуговують на похвалу, і поклав мати його на увазі на майбутній час». Згодом відбувається знайомство Шевченка з К. Брюлловим. О. Карл Брюллов (відомий російський художник) хвалив його художні роботи, а надто вірші, які показував йому юнак, і взявся безкоштовно приватно навчати талановитого кріпака. К. Брюллов передоручив виконати замовлення Т. Шевченкові написати портрет генерала Клейнміхеля, який вважав себе красенем і принижував Тараса. Шевченко висміяв вельможу, намалювавши йому потворне обличчя. Той не викупив портрет, а забрав картину цирульник, повісивши її як вивіску. Від відвідувачів не було відбою. Генерал змушений був викупити портрет за 500 рублів. 10. Викуп з кріпацтва. Художник Карл Брюллов і поет, вихователь спадкоємця престолу Василь Жуковський вирішили викупити молодого поета з кріпацтва. Енгельгард погодився відпустити кріпака за великі гроші — 2500 рублів. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського, який розіграли в лотереї. Портрет придбала царська родина. Відпускну Т. Шевченка було підписано 22 квітня 1838 p. 11. У Петербурзькій академії мистецтв. Юнака зарахували до Академії мистецтв. Розпочався новий етап у його житті. Шевченко став улюбленим учнем Карла Брюллова, постійно бував у його майстерні, жив у нього на квартирі. Завдячуючи Брюллову, поет вимовив своє захоплено-радісне: «Живу, учусь, нікому не кланяюсь і нікого не боюсь, окроме Бога — велике щастя буть вольним чоловіком».
Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! ____________________________________________________________________________ 3 http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/8_klas/t_shevchenko_8_kl/62-1-0-1060 Шевченко - чудовий портретист та великий майстер акварельного рисунка, за успіхи у навчанні одержав від Академії три срібних медалі; знайомиться з визначними творами західноєвропейської літератури, вивчає французьку мову; все це в значній мірі підносить політичний і культурний рівень поета. 12. «Кобзар». 1840 року побачила світ збірка творів Шевченка "Кобзар", що містила вісім творів: "Думи мої ...", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч". У 1845 р. Шевченко закінчив Академію мистецтв. 13. Подорожі Україною. Перша подорож Україною (1843-1844) У травні 1843 року разом з письменником Є.Гребінкою поет відвідує Україну. Качанівка, Київ, Катеринослав, Хортиця, Чигирин, Кирилівка — ось лиш деякі села і міста, де побував Кобзар. Тривалий час живе в Яготині, у маєтку князя Рєпніна. Відвідує він і ряд інших міст. У 1844 році виходять друком поеми «Гамалія», «Чигиринський кобзар», «Гайдамаки», альбом офортів «Живописная Украина». У 1844 р., тяжко захворівши під час чергової подорожі, пише славетний «Заповіт» в Переяславі. Подорожі, зустрічі, читання надихають поета на все нові й нові задуми. Друга подорож Україною (1845-1847). 1845 року поету рада Академії мистецтв дала йому звання художника та квиток на право проїзду в Україну Поет побував на Полтавщині, Чернігівщина, Київщині, відвідав Волинь, Поділля; гостював у своїх родичів у Кирилівці, відвідав сестру Катерину в Зеленій Діброві, побував у Княжому. Ставши співробітником Київської археографічної комісії, Шевченко збирав фольклорні й етнографічні матеріали та змальовував історичні й архітектурні пам'ятки Кирило-Мефодіївське товариство. У Києві Шевченко познайомився з викладачем історії Київського університету М. Костомаровим. Він загітував Т. Шевченка ввійти до Кирило- Мсфодіївського братства, яке, діючи таємно, поширювало ідеї ліквідації кріпацтва, єднання слов’янських народів на засадах рівності й братерства. Саме ці погляди поділяв Т. Шевченко, за них же її постраждав. 14. Арешт. 5 квітня 1847 р. поета було заарештовано й відправлено до Петербурга. Його звинувачували не лише за участь у братстві, а передусім за написання революційних творів. Два місяці він перебував у казематі Третього відділення. 15. Вирок. 30 травня 1847 року Шевченкові оголошено царський вирок про заслання його в Окремий Оренбурзький корпус рядовим солдатом «під суворий нагляд із забороною писати й малювати». 16. Заслання. У засланні поет провів 10 років. Свою службу він проходив в Орській кріпості. Незважаючи на суворий нагляд, Шевченко намалював автопортрет, продовжує писати поетичні твори, які вміщав у невеликі «захалявні книжечки». З весни 1848 р. Шевченка ввели як штатного художника до складу Аральської описової експедиції під командуванням лейтенанта Олексія Бутакова. Перебування на острові Кос-Арал було дуже продуктивним у творчості митця. Окрім виконання численних малюнків, сепій та акварелей, Шевченко написав поеми «Царі», «Титарівна», «Марина», «Сотник» і понад 70 поезій, у яких відбито поетів емоційний стан. За порушення царського наказу про заборону писати й малювати Шевченка знову було заарештовано та під конвоєм відправлено до Орської кріпості. 17 жовтня 1850 року Шевченко прибув у Новопетровське укріплення, що на півострові Мангишлак; там він перебував сім років. У Новопетровській фортеці, попри нагляд, моральне страждання й фізичне виснаження, Шевченко таємно провадив малярську й літературну діяльність. Під час експедиції в гори Каратау влітку 1851-го він виконав близько ста малюнків аквареллю й олівцем.
Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! ____________________________________________________________________________ 4 http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/8_klas/t_shevchenko_8_kl/62-1-0-1060 Комендант укріплення А. Маєвський та його наступник І. Усков за кілька років заслання дещо полегшили становище безправного солдата-засланця. Знайшовши коло форту добру глину й алебастр, Шевченко почав вправи в скульптурі. У 1852 р. Тарас Шевченко почав писати прозові твори російською мовою. У 1855 р. поет розпочав листування з художником, віце-президентом Академії мистецтв Федором Толстим стосовно клопотання щодо свого визволення. У Новопетровську він пробув довгих 7 років, поки його друзі не домоглися від уряду звільнення Тараса Григоровича із заслання. 1 травня 1857 р. було дано офіційний дозвіл звільнити Шевченка з військової служби зі встановленням за ним нагляду і забороною жити в столицях. 17. Після заслання. У кінці березня 1858 р. Шевченко приїхав до Петербурга. Літературно-мистецька громадськість столиці гаряче зустріла поета. Він бере діяльну участь у громадському житті, виступає на літературних вечорах, стає одним із фундаторів Літературного фонду, допомагає недільним школам в Україні. 18. Остання подорож митця до України відбулась влітку 1859 року. Поет зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою; мав намір оселитися на Україні; шукав ділянку, щоб збудувати хату. 19. Третій арешт. 15 липня Тараса Григоровича було заарештовано втретє, але після закінчення слідства йому було дозволено повернутися в Петербург. 20. Останні роки. У січні 1860 року вийшло доповнене новими поезіями видання «Кобзаря». Рада Академії мистецтв надала поету звання академіка гравюри. В січні 1861 року надруковано «Буквар Южноруський». Ностальгія, туга за рідною землею не полишають великого Кобзаря. Восени 1859 р. він звертається до Варфоломія Шевченка з проханням купити матеріал для будівництва хати і знайти ділянку для неї. Влітку 1860 року знайомиться з Ликерою Полусмаковою і, як йому здається, зустрів ту жінку, яку шукав усе життя. Та побудувати сімейне щастя йому так і не судилося. З осені починає різко занепадати здоров’я поета. Та, навіть, хворим продовжує він малювати, писати вірші, листуватися. 21. Смерть і поховання. 9 березня поет ще одержав вітальні телеграми з нагоди дня народження, а наступного дня - 10 березня 1861 р., о 5-ій годині 30 хвилин ранку його вже не стало. Його тіло було поховане на Смоленському кладовищі в Петербурзі, але потім згідно із «Заповітом», його прах було перевезено до України. 10 травня 1861 року біля Канева на Чернечій горі поховано Тараса Григоровича Шевченка. 22. Основні твори: збірка віршів «Кобзар», балади «Причинна», «Тополя», «Утоплена», поеми «Катерина», «Наймичка», «Сон», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…»; драма «Назар Стодоля» Джерела Авраменко О. М. Українська література: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Грамота, 2016. Біографія Т. Г. Шевченка. — Київ: Наукова думка. — 1984 http://litopys.org.ua/shevchenko/bio.htm Вікіпедія. Т.Г.Шевченко Вікіпедія. Список картин і малюнків Тараса Шевченка Восемь реально нескучных фактов о Тарасе Шевченко https://businessviews.com.ua/ru/personal- life/id/taras-shevchenko-1519/
Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! ____________________________________________________________________________ 5 http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/8_klas/t_shevchenko_8_kl/62-1-0-1060 До 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка http://informatika152.wixsite.com/tg-shevchenko/zhyttya-kartyny Інтерактивна біографія Т.Шевченка. http://shevchenko.ukrlib.com.ua/#wilno Кривобокова А. І. Усі уроки української літератури в 6 класі / А. І. Кривобокова, М. Г. Шленьова. — Х. : Вид. група «Основа», 2014. Міщенко О. Українська література: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Київ, "Генеза", 2016 http://narodna-osvita.com.ua/4198-pdruchnik-ukrayinska-lteratura-8-klas-mschenko-chitati- onlayn.html Павлів І. В. Уроки з української літератури для 6 класу: навч. посіб. / І. В. Павлів. – К.: Дивослово, 2015 Павлів І. В. Уроки української літератури для 7 класу: навч. посіб. / І. В. Павлів. – К.: Дивослово, 2016. Паращич В. В. Українська література. 7 клас : розробки уроків.— Х. : Видавництво «Ранок», 2015. Паращич В. В. Українська література. 8 клас : розробки уроків.— Х. : Видавництво «Ранок», 2016. Чупринін О. О. Усі уроки української літератури в 6 класі. — Х.: Вид. група «Основа», 2008. Чупринін О. О. Усі уроки української літератури в 7 класі. І семестр / О. О. Чупринін. — Х. : Вид. група «Основа», 2015. Чупринін О. О. Усі уроки української літератури. 8 клас. І семестр. Нова програма. — Х.: Вид. група «Основа», 2016.