Skip to main content
Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
_________________________________________________________________________________________ 1
© Адріана Химинець
Наталя Околітенко (1939-2017)
Зміст
Біографія ..............................................................................................................................................................................1
Про Наталю Околітенко та її творчість.........................................................................................................................2
Цікаві факти ........................................................................................................................................................................2
Джерела.................................................................................................................................................................................2
Біографія
1. Загальні відомості. Наталя Іванівна Околітенко - українська письменниця, журналістка й авторка
науково-популярних книжок. У її доробку поєдналися психологічна, історична та науково-фантастична
проза, публіцистика й популяризація біологічних знань. Членкиня Спілки письменників у 1977-2002
роках. Лауреатка літературної премії імені Ірини Вільде (2012), заслужена журналістка України (2013).
2. Народження. Народилася 6 вересня 1939 року в Києві. Дитинство провела в місті Остер на
Чернігівщині. За краєзнавчими відомостями, рано втратила батька.
3. Дитинство і перші літературні спроби. Потяг до письменства виявився ще у шкільні роки: перші
публікації Наталі Околітенко з'явилися, коли вона навчалася в шостому класі. Водночас її цікавила
природа - це згодом визначило і фах, і важливу рису творчості: прагнення осмислювати людину як
частину складного живого світу.
4. Освіта. У 1962 році закінчила біологічний факультет Київського державного університету імені Тараса
Шевченка. Природничі знання стали підґрунтям її науково-популярних книжок і фантастичних творів.
5. Учителювання. Після завершення університету три роки працювала в школі, викладала біологію та
хімію. Учительський досвід допоміг їй навчитися пояснювати складні наукові явища доступно, точно й
образно.
6. Редакторська й журналістська праця. Працювала редакторкою у видавництві «Радянська школа»,
літературною редакторкою газети «Радянська освіта», завідувачкою відділу науки журналу «Україна»,
кореспонденткою журналу «Жінка». Також була заступницею головного редактора природничого
альманаху. У журналістиці поєднувала інтерес до науки, культури, довкілля та людських доль.
7. Початок творчості. Першою окремою книжкою стала збірка новел «Інтеграл Піфагора» (1967). Уже
в ранній прозі письменницю цікавили моральний вибір, відповідальність людини, її право на внутрішню
свободу.
8. Реалістична й психологічна проза. У збірках «Сніжні ягоди» (1970), «Велика річка» (1973), «Місяць
активного сонця» (1979), «Найкоротша ніч року» (1983) та інших книжках авторка досліджувала
поведінку людини в складних життєвих обставинах. Наскрізними стали мотиви гідності, доброти,
вірності переконанням і подолання тиску буденності.
9. Фантастика. Науково-фантастичні повісті й оповідання Наталі Околітенко спираються на природничі
знання, але не зводяться до опису технічних відкриттів. Фантастичне припущення дає змогу порушити
питання про майбутнє людства, межі пізнання, екологічну відповідальність і моральну ціну прогресу.
10. «Крок вікінга». Збірка «Крок вікінга» вийшла у видавництві «Молодь» 1990 року. До неї ввійшли
науково-фантастичні твори, написані в різні роки. Однойменний твір побудовано навколо космічної місії
та пошуку нового світу для людства; пригодницька інтрига поєднується в ньому з роздумами про
небезпеку безвідповідального ставлення до власної планети. Оповідання вивчають у 7 класі Нової
української школи.
11. Науково-популярні книжки. Авторка прагнула наблизити сучасну біологію до широкого читача. Її
науково-популярний доробок охоплює книжки «Годинник життя» (1987), «Таємниця пентагіри» (1989),
«Що записано в Книгу Життя» (1990), «Парадокси професіоналізму» (1991), «Таємниця точки Хе-Гу»
(1993), «А що ж за межею?» (2008, для дітей).
12. Навчальний посібник. У співавторстві з академіком Дмитром Гродзинським підготувала навчальний
посібник «Основи системної біології» (Київ: Либідь, 2005). Видання обсягом 360 сторінок адресоване
студентам закладів вищої освіти й зафіксоване в каталозі Національної бібліотеки України імені В. І.
Вернадського.
Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
_________________________________________________________________________________________ 2
© Адріана Химинець
13. Історична проза. В історичному романі «Рось-Марія» (2009) у центрі оповіді постає художник Іван
Сошенко - людина, яка відіграла важливу роль у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва. Роман поєднує
життєпис митця, маловідомі сторінки Шевченкової біографії та широку картину культурного життя XIX
століття.
14. Родина. Чоловіком Наталі Околітенко був Данило Кулиняк - український письменник, журналіст,
історик, еколог і громадський діяч. Подружжя було не лише родиною, а й творчими однодумцями; від
початку 1990-х років вони мешкали в Ірпені.
15. Громадська діяльність. Наталя Околітенко брала участь у літературному й громадському житті,
відстоювала власну позицію в питаннях культури та діяльності письменницьких організацій. Її
публіцистика вирізнялася принциповістю й увагою до суспільно важливих проблем.
16. Нагороди й визнання. 2012 року письменниця стала лауреаткою літературної премії імені Ірини
Вільде за роман «Рось-Марія». Указом Президента України від 27 квітня 2013 року № 242/2013 їй
присвоєно почесне звання «Заслужений журналіст України».
17. Останні роки. Після смерті чоловіка у січні 2016 року тяжко хворіла. Померла 2 грудня 2017 року в
Ірпені. Похована на Ірпінському кладовищі поруч із Данилом Кулиняком.
18. Основні твори. «Інтеграл Піфагора» (1967), «Сніжні ягоди» (1970), «Велика річка» (1973), «Місяць
активного сонця» (1979), «Найкоротша ніч року» (1983), «Казка про синього птаха» (1986), «На єдиній
дорозі» (1988), «Крок вікінга» (1990), «Запах острова» (1990), «А ми - не праведники. Не праведники ми»
(2002), «Політ на вогненних крилах» (2005), «Рось-Марія» (2009), «Повернення фараонового сина»
(2015).
Про Наталю Околітенко та її творчість
В. А. Бурбела, автор енциклопедичної статті: Визначає провідним мотивом її прози пошук внутрішньої
свободи й прагнення особистості піднятися над обставинами повсякденного життя, не зраджуючи
одвічних людських цінностей.
Анатолій Зборовський, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею: Наголошував на
багатогранності її обдарування, значному внеску в художню літературу, науково-популярну
журналістику та українську публіцистику.
Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка: У характеристиці роману «Рось-Марія»
підкреслено, що письменниця звернулася до долі Івана Сошенка та маловідомих епізодів Шевченкової
біографії, показавши благородство людини, яка не відступилася від внутрішніх переконань.
Цікаві факти
• Перші публікації Наталі Околітенко з'явилися ще під час її навчання в шостому класі.
• Письменниця мала фах біолога, працювала вчителькою, редакторкою й журналісткою - усі ці
професійні досвіди відбилися в її прозі.
• Була академікомю одразу трьох наук — гуманітарного циклу, економіки та біології, а також мала
ступінь гранд-докторки філософії.
• Твори авторки перекладено словацькою, болгарською, грузинською, румунською, естонською та
іншими мовами.
• «Крок вікінга» поєднує наукову фантастику з екологічною проблематикою, тому твір
залишається актуальним у XXI столітті.
• Історичний роман «Рось-Марія» присвячено Іванові Сошенку, чия роль у долі Тараса Шевченка
часто лишається в тіні.
• На честь Наталі Околітенко названо вулицю в Ірпені; пам'ять про письменницьке подружжя
Кулиняків-Околітенків зберігає Ірпінський історико-краєзнавчий музей.
• Письменниця говорила про обраний нею Ірпінь: «В Ірпені видно зорі».
Джерела
1. Бурбела В. А. Околітенко Наталія Іванівна // Енциклопедія Сучасної України. Київ: Інститут
енциклопедичних досліджень НАН України, 2022; оновлено 2023. DOI: 10.5281/zenodo.19771032.
https://esu.com.ua/article-76167
Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
_________________________________________________________________________________________ 3
© Адріана Химинець
2. Околітенко Н. І., Гродзинський Д. М. Основи системної біології: навчальний посібник. Київ:
Либідь, 2005. 360 с. Каталог НБУВ. https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=S&I21DBN=EC&P21DBN=&S21P03=U=&S21STR=%D0%9
5.%D1%8F73
3. «Рось-Марія». Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка: архів подань.
https://knpu.gov.ua/archive/kniga-ros-marija-2/
4. Заболотний В. В., Заболотний О. В., Слоньовська О. В., Ярмульська І. В. Українська література:
підручник для 7 класу. Київ: Літера ЛТД, 2024. Розділ «Наталя Околітенко. “Крок вікінга”».
https://uahistory.co/pidruchniki/zabolotniy-ukraine-literature-7-class-2024/21.php
5. Письменники, поети, перекладачі. Ірпінська міська бібліотека імені Максима Рильського:
краєзнавчий матеріал. https://www.irpin-
bibl.kiev.sch.in.ua/podii_masovi_zahodi/vidatni_postati_nashogo_krayu/pisjmenniki_poeti_perekladachi/
6. Зборовський А. Померла письменниця і науковець Наталя Околітенко. Українська Народна Рада
Приірпіння. 04.12.2017. https://imounr.org.ua/pomerla-pysmennytsya-i-naukovets-natalya-okolitenko/
7. Ірпінський музей поповнився експонатами родини Кулиняка-Околітенко. Офіційний сайт Ірпеня.
https://irpin.ua/news/irpins-kyy-muzey-popovnyvsia-eksponatamy-rodyny-kulyniaka-okolitenko/
8. Околітенко Наталя Іванівна // Вікіпедія. — Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Околітенко_Наталя_Іванівна
9. Біографія Наталі Околітенко // УкрЛіб : бібліотека української літератури. — Режим доступу:
https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=26703
10. Чиє ім'я на моєму будинку: Наталія Околітенко // Irpin.ua. — Режим доступу:
https://irpin.ua/news/chyie-im-ia-na-moiemu-budynku-nataliia-okolitenko-video/
11. Указ Президента України від 27.04.2013 № 242/2013 «Про відзначення державними нагородами
України працівників підприємств, установ, організацій». Офіційний вебпортал Верховної Ради
України. https://zakon.rada.gov.ua/go/242/2013