Narodni sotsialno-pobutovi pisni. Analiz pisen

Narodni sotsialno-pobutovi pisni. Analiz pisen

• 1.
  Копіювання та розміщенняматеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! __________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________ http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/literaturazno/suspilno_socialno_pobutovi_pisni_zno/65-1-0-1170 1 НАРОДНІ ПІСНІ Народні пісні — ліричні твори призначені для співу. Будова: поділяються на куплети з двох або чотирьох рядків. Приспів (або рефрен) — частина твору, що періодично повторюється. Тематичні групи народних пісень Календарно-обрядові Родинно- обрядові Родинно- побутові Суспільно- побутові Історичні пісні «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль», «Зажурилась Україна», «Стоїть явір над водою», «Гей, як крикнув та козак Сірко», «Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить» Зимовий цикл: - колядки ("Добрий вечір тобі, пане господарю", "Нова радість стала") - щедрівки ("Щедрик, щедрик, щедрівочка") Весняний цикл: - веснянки («Ой весна, весна — днем красна») Літній цикл: - русальні («У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору»), - купальські («Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!», «Купайло, Купайло») - жниварські («Маяло житечко, маяло», «Там у полі криниченька») - косарські («Вийшли в поле косарі») весільні, колискові, голосіння - про кохання («Місяць на небі, зіроньки сяють», «Цвіте терен»), - про сімейне життя, - про трагічні сімейні обставини, - гумористично- сатиричні вірші - козацькі («Ой на горi та женцi жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві») - чумацькі («Ой у степу криниченька») - бурлацькі («Та нема в світі гірш нікому...») - кріпацькі, жебрацькі, ремісничі СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ Теоретичний навігатор Суспільно-побутові пісні відтворюють настрої певної соціальної групи, викликані певними явищами суспільного життя. Соціальні групи минулого: козаки, чумаки, кріпаки, наймити, ремісники, солдати тощо. Відповідно виділяють козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські та заробітчанські, солдатські, рекрутські й жовнірські пісні. Види суспільно-побутових пісень: козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські та заробітчанські, солдатські, рекрутські й жовнірські пісні Суспільно-побутові пісні зображують внутрішній психологічний стан героя в певний момент його життя, викликаний певною подією чи явищем. Герої суспільно-побутових пісень — узагальнені образи багатьох людей із подібною долею. Народна пісня порушує проблеми не тільки однієї людини, а зорієнтована на загальнолюдське. Козацькі пісні Козацькі пісні присвячено відтворенню боротьби козаків проти ворогів — турецько-татарської навали та польської шляхти, розставання з рідними, прощання з матір’ю та коханою («Ой на горi та женцi жнуть», «Гомін, гомін по діброві», «Стоїть явір над водою»). Теми козацьких пісень: - прощання козака з рідними та його від’їзд із дому, - мотив ностальгії за рідною домівкою; - мотив небезпеки, що постійно загрожує козакові; - тема смерті. Символічні образи: калина — символ України; явір — молодий хлопець, козак, лицар; могила — своєрідний обеліск козацької слави.
• 2.
  Копіювання та розміщенняматеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! __________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________ http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/literaturazno/suspilno_socialno_pobutovi_pisni_zno/65-1-0-1170 2 «Ой на горi та женцi жнуть» Ой на горі та женці жнуть, А попід горою, Яром-долиною Козаки йдуть. Гей, долиною, Гей, широкою, Козаки йдуть. Попереду Дорошенко Веде своє військо, Військо запорізьке, Хорошенько. Гей, долиною, Гей, широкою, Хорошенько. А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн та люльку, Необачний. Гей, долиною, Гей, широкою, Необачний. "Гей, вернися, Сагайдачний, Візьми свою жінку, Віддай тютюн-люльку, Необачний! Гей, долиною, Гей, широкою, Необачний!" "Мені з жінкою не возиться, А тютюн та люлька Козаку в дорозі Знадобиться! Гей, долиною, Гей, широкою, Знадобиться. Гей, хто в лісі, озовися! Та викрешем вогню, Та закурим люльку, Не журися! Гей, долиною, Гей, широкою, Не журися!" Час, про який йдеться у пісні. Доба Запорозької Січі. Головна думка твору. Уславлення хоробрих козаків, які навіть життя не шкодували заради захисту рідної землі. Образ козака. Рішучий, має почуття гумору; як справжній воїн, він ставить особисті інтереси на другий план, а на перший виносить громадські. Образи-символи. Гора, козак, кінь. Слово-символ «козак» — ознака чоловічої відваги, краси, благородства душі, щирості. Образ козака як виразника народних сподівань і вподобань знайшов широке висвітлення в художній літературі. Козак — це відчайдушна, безжурна, нестримна, часто непослідовна у своїх вчинках людина. Слово-образ «гора» використовується в символіці різних народів. В українській традиційній символіці гора передає значення чогось важкого, нездоланного. Гора водночас і символ високості, піднесення. Характерні ознаки народної пісні. Повтори, вигуки, анафора, зменшено-пестливі слова, окличні речення. «Стоїть явір над водою» Стоїть явір над водою, В воду похилився; На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький! Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький! Не рад явір хилитися – Вода корінь миє; Не рад козак журитися – Да серденько ниє! Ой поїде в Московщину Козак молоденький – Оріхове сіделечко І кінь вороненький. Ой поїде в Московщину Да там і загине, Свою рідну Україну Навіки покине. Скаже собі насипати Високу могилу, Скаже собі посадити В головках калину. Будуть пташки прилітати Калиноньку їсти, Будуть йому приносити Од родоньку вісти!.. Жанр. Суспільно-побутова козацька пісня Тема. Про сумну долю козака, який поїхав на чужину й там загинув Ідея. Уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, його патріотизму, засудження війни як антилюдського, антигуманного явища Головна думка. Народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі Засоби виразності. Паралельне зображення образів людей з явищами природи: козак — явір, вода корінь миє — серденько ниє, калиноньку їсти — приносити од родоньку вісти епітети Милу (Україну), молоденький (козак), зелененький (явороньку) метафори «Стоїть явір», «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», звертання «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…», риторичні оклики «Не хилися, явороньку, / Ще ти зелененький!»; «Не журися, козаченьку, / Ще ти молоденький!» та ін. зменшувально-пестливі форми слів явороньку, зелененький, козаченьку, молоденький, серденько, вороненький, колисоньку, родоньку Образи. Поряд з образом козака, як паралель, вимальовуються образи природи — явора, калини, пташок із рідного краю Явір. Наші предки вважали, що він виростає з обличчя вбитого. В українській народній поезії явір символізує нещастя, загибель. Водночас це образ красеня-юнака, що на нього чекає мила дівчина — червона калина. Часом явір — ознака молодості, багатства: молодого парубка, козака. Вода. За уявленнями давніх слов’ян, вода має жіноче першоджерело. Вона народжує й годує весь світ; це одна з основних стихій, запорука плодючості. Носій чистоти духу й тіла, уособлення щастя, самого життя. Але образ води — це водночас і символ згуби, забуття, загибелі.
• 3.
  Копіювання та розміщенняматеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! __________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________ http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/literaturazno/suspilno_socialno_pobutovi_pisni_zno/65-1-0-1170 3 Калина поширена по всій Україні, відзначається зовнішньою красою, із нею порівнюють кохану дівчину. Калина несе водночас і прикмети жалю, смутку, туги за коханим. Якщо калина хитається — то дівчина сумує, коли червоніє — це чиєсь горе. Зламати калину означає покинути кохану, а посадити на могилі — висловити жаль за покійним. Узагальнений образ птаха (птиці) у поетичній творчості сприймається як символ польоту, натхнення, духовного пориву людини й цілої нації. Настрій, який створює пісня. Настрій у пісні сумний, журливий, пронизаний патріотичним пафосом Висновок Ця пісня викликає почуття великої пошани до наших славних предків — козаків «Гомін, гомін по діброві» Жанр. Суспільно-побутова козацька пісня Тема. Про зраду козака й ставлення його родини до цього. (Хоча слово «зрада» в пісні не вживається, але розкривається описово, через діалог козака з матір’ю. Коли мати, проганяючи сина, говорить: «Нехай тебе турки візьмуть!.. Нехай тебе орда візьме!» На це син відповідає: «Мене, нене, турки знають — Мене кіньми наділяють! Мене, нене, орда знає — Сріблом, злотом наділяє!» Можливе й інше трактування, оскільки метафоричний зміст пісні можна розуміти по-різному. Наприклад, козакові набридли постійні походи, війни, перебування далеко від рідної домівки, він уже навоювався і з турками, і з татарами, привіз багату здобич у свій кіш. Але треба ж комусь іти на службу, захищати рідну землю, своїх близьких від підступних ворогів, які постійно здійснюють напади. Тому мати й змушена, знітивши серце, відправляти сина у військо, хоч знає про смертельну небезпеку, яка на нього чекає.) Образи твору. Центральним образом твору є образ парубка, який заради наживи стає на бік ворогів (або не хоче більше йти до війська служити). Мати не може змиритися із цим і проганяє його. Сестри поділяють думку матері, але співчувають братові. Молодша сестра запитує про те, коли він прийде з війська. Розуміючи, що вороття йому немає, юнак відповідає їй метафорично, що повернеться, як пісок зійде (проросте) на камені. Мати, хоч і відправила сина на війну, щиро вболіває й прикликає його, але син відповідає: «Мене, нене, змиють дощі, / А розчешуть густі терни, / А висушать буйні вітри!..» Поряд з образами людей змальовано образи природи: туман, вітер та інші. Гомін по діброві — це як розбурхані почуття, туман — як огидне явище зради. Гомін, гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Туман поле, поле покриває, Мати сина проганяє: "Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе орда візьме!" "Мене, мамо, мене орда знає – В чистім полі обминає". "Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе турчин візьме!" "Мене, мамо, мене турчин знає Сріблом-злотом наділяє". "Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе ляхи візьмуть! "Мене, мамо, мене ляхи знають Медом-вином напувають". Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе москаль візьме!" "Мене, мамо, мене москаль знає – Давно уже підмовляє". Гомін, гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Туман поле, поле покриває, Мати сину промовляє: "Вернись, синку, вернись додомоньку, Змию тобі головоньку". "Мені головоньку дощі змиють, А висушать буйні вітри". Чумацькі пісні Чумацькі пісні передавали смуток чумаків, вимушених покинути рідну домівку, відтворювали випробування дорогою, труднощі й небезпеки, пов’язані з мандрівкою («Ой у степу криниченька»). Тематика: - від’їзд у дорогу; - приготування до тривалої подорожі; - прощання з родиною; - пригоди чумаків (тяжка зимівля, повернення додому тощо); - гуляння після повернення, застереження дівчатам не закохуватися в чумака, висміюється чумакова жінка, яка - гуляє, поки чоловіка немає вдома (у жартівливих чумацьких піснях) та ін.
• 4.
  Копіювання та розміщенняматеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! __________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________ http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/literaturazno/suspilno_socialno_pobutovi_pisni_zno/65-1-0-1170 4 «Ой у степу криниченька» Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. (2) Гей, там чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває. Воли ревуть, води не п’ють. Бо в Крим доріженьку чують. (2) Ой Бог знає, та Бог і відає. Де чумаченьки ночують. Ой ночують чумаченьки В чистім степу при долині, (2) Розпустили сірі воли пасти При зеленій муравині. Умер, умер чумаченько Та в неділеньку вранці, (2) Поховали того чумаченька У зеленому байраці. Ой прилетіла сива зозуленька. Та все «ку-ку» та «ку-ку». (2) — Ой подай, чумаче, та подай, голубе, Та хоч правую руку! — Ой рад би я, моя мила. Хоч обидві подати: (2) Насипано та сирої землі. Що не можу підняти. Жанр. Суспільно-побутова чумацька пісня Тема. Розповідь про трагічну долю чумака, який не повернувся додому з далекої мандрівки Ідея. Висловлення співчуття до важкої, часто трагічної долі чумаків Головна думка. Непросте мандрівне життя чумаків так чи інакше впливає на стан їхнього здоров’я та врешті-решт призводить до смерті Засоби виразності. Художній паралелізм: «у степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе та з криниці напуває»; вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування та ін. паралелізм «у степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе та з криниці напуває» епітети Постійні епітети: сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька) метафора «воли… доріженьку чують» звертання «Ой подай, чумаче, та подай, голубе», «Ой рад би я, моя мила…» риторичні оклики «Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!» зменшувально-пестливі форми слів криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька Образи. Степ, зозуля Повтори «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку» Степ вражав уявлення наших предків своєю безмежністю, простором, неосяжністю. Його образ пов’язувався з родючістю, багатством і красою землі — життєдайної сили, основи існування людини. Образ степу як носія ідеї безкрайності доповнював ці уявлення. Сама безмежність, незмірність степів органічно викликає ідею свободи, прагнення бути вільним, сміливим, непоборним. Зозуля — образ, який уособлює в собі й ідеї горя та смутку, і співчутливої, ніжної істоти. Символізує, з одного боку, віщування, що визначає межі життя і смерті, щасливого або нещасливого кохання, з іншого — сумної жіночої долі. За народними уявленнями, зозулею стає жінка, що втратила свого чоловіка. Кування зозулі часто віщує недобре, воно викликає почуття страху, перестороги. Настрій, який створює пісня Твір пронизано сумним настроєм Висновок Пісня викликає жаль і разом із тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину. Бурлацькі пісні Бурлацькі пісні відтворювали поневіряння бурлаки на чужині, його тяжку працю й зневажливе ставлення до нього хазяїна, злидні, нарікання на злу долю. До бурлацьких пісень тематично близькі наймитські («Та нема в світі гірш нікому...») й заробітчанські. У них теж ідеться про лиху долю наймита-заробітчанина. Та нема в світі гірш нікому... Та нема в світі гірш нікому, Як бурлаці молодому, Гей-гей, як бурлаці молодому! Що бурлак робить- заробляє, Аж піт очі заливає, Гей-гей, аж піт очі заливає. А хазяїн його лає, А хазяйка дорікає, Гей-гей, а хазяйка дорікає. "Де ти, бурлак, волочився, Забродився, заросився, Гей-гей, забродився, заросився?" "Яром, яром за товаром, А лугами за волами, Гей-гей, а лугами за волами". Прийшов бурлак та до хати: "Дай, хазяйко, вечеряти, Гей-гей, дай, хазяйко, вечеряти!" "Я ж сьогодні не топила, Не топила, не варила, Гей-гей, не топила, не варила. Лягай, бурлак, і так спати,– Нема чого вечеряти, Гей-гей, нема чого вечеряти". Ой ще ж бурлак не проспався, А хазяїн вже проспався, Гей-гей, а хазяїн вже й проспався. "Та вставай, бурлак, годі спати, Пора воли у степ гнати, Гей-гей, пора воли у степ гнати!" Та встав бурлак, зашатався, Чортма чобіт – не взувався, Гей-гей, чортма чобіт – не взувався, Чортма свити – не вдягався, За товаром поспішався, Гей-гей, за товаром поспішався. Яром, яром за товаром, А лугами за волами, Гей-гей, а лугами за волами. Що лугами за волами,– Горе жити з ворогами, Гей-гей, горе жити з ворогами!
• 5.
  Копіювання та розміщенняматеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! __________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________ http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/literaturazno/suspilno_socialno_pobutovi_pisni_zno/65-1-0-1170 5 Кріпацькі пісні Кріпацькі пісні відтворювали тяжке життя кріпаків, протести підневільних селян проти приниження людської гідності й безправ’я. Рекрутські, солдатські, жовнірські пісні У рекрутських, солдатських і жовнірських піснях оспівано тяжку долю рекрута1, солдата (на східноукраїнських землях) чи жовніра (на західноукраїнських землях), у них звучить туга за домівкою, ріднею, висловлено прокльони на адресу панів, які силоміць віддавали кріпаків у солдати. КОЛОМИЙКА - Первісно танцювальний твір, приспівка до танцю. - Дворядкова пісня в танковому ритмі, у кожному рядку по 14 складів. - Двопланова будова: образ природи першого рядка за аналогією або контрастом підсилює смислове й емоційне значення думки, висловленої в другому рядку. - Оспівує усі сфери життя людей: красу рідного краю, кохання, родинні стосунки, дозвілля, господарські заняття й турботи, панський гніт, бунт проти гноблення, рекрутчину, виснажливу працю, еміграцію тощо «Дозвілля молоді» Тема: зображення молоді, яка вміє і добре працювати, і весело відпочити під спів коломийок. Ідея: возвеличення прагнення молоді весело проводити час (співи, танці, музика, різноманітні розваги). Основна думка: поки молодий — вмій організувати своє дозвілля, а допоможе в цьому коломийка, гарний настрій, риси вдачі. Композиція. Цикл (розділ) містить 35 куплетів по два рядки. Орієнтовно цикл містить три частини. І — розповідь про коломийки-співанки, їхній вплив на внутрішній стан людини, її почуття, а також говориться про популярність цих пісень. ІІ — парубоче сприйняття коломийок. ІІІ — повага, любов молодиці до коломийок, які супроводжують її і в роботі, і під час танців. «Дозвілля молоді» Ой співанки-коломийки, в’язанку з них в’яжу, Як попросять заспівати, я ся не відкажу. Як я стану коломийки співати, співати, Засмієшся, і затужиш, і станеш гадати. Ой дрібонько коломийка, дрібонька, дрібонька, Одна мила, друга люба, третя солодонька. — Звідки мої співаночки? — питаються люди. В полонинах, буковинах ростуть вони всюди. Та я собі заспіваю, тоненько засвищу, Стільки знаю співаночок, як трави та листу. Ой повіяв буйний вітер, повіяв, повіяв, Та він мої коломийки по горах розсіяв. Коломийку заспіваю, як ми веселенько, Коломийку заспіваю, як болить серденько. Коли собі заспіваю, то жура щезає, Бо то ж наша коломийка такі чари має. Ой Матію та Матію, відколи тя прошу: Зроби мені коновочки, най співанки ношу. Зроби одну, зроби одну та зроби ще другу, Одна буде про весілля, а друга про тугу. Ой я собі заспіваю двома голосами. Один піде понад лугом, а другий лісами. Ой щебече соловейко у мене на груші, Кожен так собі співає, як йому на душі. Співаночки-складаночки, я вас не складала, Складали вас парубочки, а я переймала. Я посію пшениченьку, вродиться льоночок, Коби таки до роботи, як до співаночок. А я годна льонок брати та годна стелити, А я годна заспівати та й годна робити. Та хоч би всі зорі впали й писарями стали, Ще би наших співаночок не переписали. Через тиждень була хвора, бо робота була, А в неділю подужчала, бо музику вчула. Коломийку заспівати, коломийку грати, Або тоту коломийку легко танцювати. Чи ти мене, моя мамко, купала в романці, Що я така охочая в неділю до танців. Ой дрібуча коломийка, дрібуча, дрібуча, Ото мені сподобалась дівчина робоча. Ой пішов я танцювати, та змилив ногами, Більше я ся та й підпирав носом і руками. Ой пішов би козака я та й пішов би польки, Коби миска киселиці та миска фасольки. Черевички невеличкі, ніженька маленька, Танцюй, танцюй, дівчинонько, доки молоденька. Та я міхом обертаю, та я міхом кручу, День би тебе, дівко, побив, як ся з тобов мучу! Ой буде вже коломийки, ой буде, ой буде, Бо вже мене, молодого, болить попід груди. Але файно скрипка грає, нікому співати, Сидить милий за ворітьми, ніким наказати. А я йому наказую перепеличками, А він мене відсилає та й ластівочками. Ластівочки-щебетушки не хочуть сідати, Не кортить мя заспівати, лишень погуляти. Тато добрий, тато добрий, мати не лихая, Не боронять погуляти, поки молодая.
• 6.
  Копіювання та розміщенняматеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! __________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________ http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/literaturazno/suspilno_socialno_pobutovi_pisni_zno/65-1-0-1170 6 Ой коби ми, подружечко, голосочки склали, Ми би своїх легіників співанками вкрали. Жартівливі коломийки Тема: зображення в жартівливому тоні повсякденного життя молоді, її стосунків і трудової діяльності. Ідея: засудження ліні, легковажності, намагання скористатися чужим майном. Основна думка: тільки повсякденна праця облагороджує людину, прикрашає її як зовні, так і внутрішньо; бездіяльність нівечить людину, робить її не пристосованою до будь-якої господарської діяльності. Композиція. Цей цикл містить 25 куплетів по два рядки. Більша частина коломийок присвячена розповіді про Івана-Подоляна, його неординарну діяльність; шкоду, яку він учинив городині, решта — розповідь про ледачих Андрія та його дівку. У циклі розповідається про: красу зовнішню і внутрішню; невміння виконувати домашню роботу; шкоду, завдану городині (гарбузинню); надмірну балакучість (плітки); намагання скористатися чужим. Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці, Посіяв я файку жита та цибух пшениці. На припічку молотив, у запічку віяв, Під припічком наорав, пшениці насіяв. Ой Іван-подолян ходив з посторонком, Вперезався комишем, підпирався ворком. Тримав став на печі, черпав воду саком, Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком. Як ся став запалив, риби погоріли, Попалені щупаки до лісу летіли. Ой дівчино, дівчинонько, вмієш ся лишити, А не вмієш до сорочки рукава пришити. Ой ішов я з вечорниць та попід городи, Замотався в гарбузи та й наробив шкоди. Як зачали старі баби кочергами гнати, То я мусив гачі дерти, гарбузи латати. Утікав я од Параски через перелазки, Якась біда ударила по штанах три разки. А я кричу: — Ґвалту, люди, чого біда хоче? — А по мені четвертий раз: — Не ходи поночі! Як ішов я через село, курка мене вздріла, Якби не та паличенька, була б мене з ’їла. Гей скрипочка би не грала, якби не той смичок, Не була би жінка бита, якби не язичок. Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне: Доки зварить дещо їсти, то уже полуднє. Ой мала я миленького, ой мала я, мала, Поставила на ворота, та й ворона вкрала. Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха, Посадила над водою, та й украла муха. Роботящий легінище, нема що казати: До півночі за дівками, до полудня — спати. Та чотири легіники сіно обертали, Миша в сіні шелеснула — вони повтікали. Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє: На роботі — замерзає, коло миски — пріє. Джерела Витвицька С. Українська література. Комплексна підготовка до ЗНО. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2019 Вікіпедія. Українські народні пісні. Вікіпедія. Українські соціально-побутові пісні ЗНО - уроки: українська мова та література. Чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, заробітчанські, солдатські пісні https://www.youtube.com/watch?v=GUsFppLwLcg Коваленко Л. Т. Українська література : підруч. для загальноосвіт. навч.закладів. 7 кл. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2016. Паращич В. В. Українська література. 7 клас : розробки уроків.— Х. : Видавництво «Ранок», 2015. Підготовка до ЗНО і не тільки. Суспільно-побутові пісні https://zno.if.ua/?p=3072 Підготовка до ЗНО і не тільки. Суспільно-побутові пісні https://zno.if.ua/?p=3072 Рідна мова. Суспільно (соціально)-побутові пісні http://www.ridnamova.kiev.ua/ Хворостяний І. Онлайн-курс з підготовки до ЗНО "Лайфхаки з української літератури". Фольклор https://www.youtube.com/watch?v=0qvYpznHBrE Чупринін О. О. Усі уроки української літератури в 7 класі. І семестр. — Х. : Вид. група «Основа», 2015.
• 7.
  Копіювання та розміщенняматеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!! __________________________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________ http://svitliteraturu.com/load/dopomoga_uchnju_z_ukr_lit/literaturazno/suspilno_socialno_pobutovi_pisni_zno/65-1-0-1170 7 Зміст НАРОДНІ ПІСНІ ...............................................................................................Ошибка! Закладка не определена. Тематичні групи народних пісень .......................................................................Ошибка! Закладка не определена. СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ...................................................................................................................................1 Теоретичний навігатор......................................................................................................................................................1 Козацькі пісні ......................................................................................................................................................................1 «Ой на горi та женцi жнуть»...........................................................................................................................................2 «Стоїть явір над водою»....................................................................................................................................................2 «Гомін, гомін по діброві»...................................................................................................................................................3 Чумацькі пісні .....................................................................................................................................................................3 «Ой у степу криниченька» .................................................................................................................................................4 Бурлацькі пісні....................................................................................................................................................................4 Кріпацькі пісні ....................................................................................................................................................................5 Рекрутські, солдатські, жовнірські пісні........................................................................................................................5 Коломийка............................................................................................................................................................................5 «Дозвілля молоді»................................................................................................................................................................5 Жартівливі коломийки.......................................................................................................................................................6 Джерела.................................................................................................................................................................................6