Skip to main content
UploadLanguage (EN)Support
BusinessMobileSocial MediaMarketingTechnologyArt & PhotosCareerDesignEducationPresentations & Public SpeakingGovernment & NonprofitHealthcareInternetLawLeadership & ManagementAutomotiveEngineeringSoftwareRecruiting & HRRetailSalesServicesScienceSmall Business & EntrepreneurshipFoodEnvironmentEconomy & FinanceData & AnalyticsInvestor RelationsSportsSpiritualNews & PoliticsTravelSelf ImprovementReal EstateEntertainment & HumorHealth & MedicineDevices & HardwareLifestyle
ДК
Uploaded byДарницька Книгиня
DOCX, PDF12 views

Христина Данилівна Алчевська : життя заради світла.docx

Українська педагогиня, організаторка і науковець, віце-президент Міжнародної ліги освіти, удостоєна багатьох найвищих нагород – золотих та срібних медалей, почесних дипломів, популяризаторка української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка.

Social Media◦
Відділ культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Централізована бібліотечна система Бібліотека ім. Ю. Смолича Інформаційно-бібліографічний нарис до 185-річчя від дня народження Христини Данилівни Алчевської Київ, 2026 Христина Данилівна Алчевська: життя заради світла
~ 2 ~ УДК 016:929:37(477) А55 Христина Данилівна Алчевська: життя заради світла : інформаційно-бібліографічний нарис до 185-річчя від дня народження / уклад. Л. Дуброва ; комп. набір Т. Гуменюк ; Бібліотека ім. Ю. Смолича ЦБС Дарницького району. – Київ, 2026. – 11 с. Серед видатних діячів просвітництва одне з чільних місць займає постать Христини Данилівни Алчевської – людини, яка присвятила себе справі поширення друкованого слова серед простих людей – селян, бідняків, неосвіченого жіноцтва. Усе життя вона віддала цій нелегкій, але вельми необхідній справі. Жінка-лідер, яка першою в світі поставила пам’ятник Тарасу Шевченку – у своїй харківській садибі, 1899 року. І просто справжня українка – такою ми пам’ятаємо її сьогодні. Інформаційно-бібліографічний нарис вміщує науково- популярну літературу, матеріали з довідкової літератури, статті із збірників і періодичних видань про неї, ознайомить читачів з існуючою літературою в бібліотеках Централізованої бібліотечної системи Дарницького району та в бібліотеках м. Києва. Видання розраховане на широке коло читачів. Укладач Л. Дуброва ; комп. набір Т. Гуменюк
~ 3 ~ «...якщо в мені є талант, то я горда і щаслива, що віддала його не бездільній, ситій юрбі, а мужицькій хаті…» Алчевська Христина Данилівна (Журавльова) (16.04.1841 - 15.08.1920) – українська педагогиня, організаторка і науковець, віце-президент Міжнародної ліги освіти, удостоєна багатьох найвищих нагород – золотих та срібних медалей, почесних дипломів, популяризаторка української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. Народилася Христина 16 квітня 1841 року в м. Борзні Чернігівської губернії у дворянській родині. Її мати, Аннета Вуїч, що мала сербське та молдовське коріння, була дочкою генерала Вуїча, героя Вітчизняної війни 1812 року, сина молдовського господаря. Батько її, Данило Журавльов, був українцем, працював повітовим вчителем в училищі. Проте здобувала освіту дівчинка вдома: її навчала мама, яка закінчила інститут у Смольному, була талановита, мала чудовий голос. Христинка також виявляла неабиякі здібності до наук й навчилася читати та писати раніше за братів. Любов до книжності та материна підтримка змусили Христину перечитати всі твори з батьківської бібліотеки. Вона настільки полюбила творчість Тараса Шевченка, що з часом почала влаштовувати імпровізовані читання його
~ 4 ~ віршів для кріпаків і селян. Ще з дитинства вирішила, що буде вчителькою. У Курську, куди переїхала родина і де минула юність Христини, вона вперше випробувала свої сили на освітянській ниві – навчала грамоті селянських дітей. Брала активну участь у молодіжному народницькому гуртку. Це були роки піднесення громадсько-педагогічного руху. Згодом Алчевська напише: «Тут я почула дивовижні українські пісні, рідну мову, познайомилися з палким прагненням молоді зробити свій народ грамотним». Під псевдонімом «Українка» писала до часопису «Колокол». В одному з випусків її вірші прочитав Олексій Алчевський, майбутній чоловік. «Я вийшла заміж за щирого українця», – скаже Христина Данилівна. Він зіграв важливу роль у її педагогічній роботі: фінансував засновані дружиною школи, всіляко підтримував, вважав, що вона робить дуже важливу, потрібну для народу справу. В 1862 році молода сім’я переїхала до Харкова. Того ж самого року народився їхній первісток Дмитро. З часом сім’я значно побільшала – Алчевські мали чотирьох синів і двох доньок. Першим «пунктиком» Христини Данилівни було прагнення створити школу для жінок, навчити якомога більше жінок грамоті. Так, 13-го травня 1862 року з’являється її недільна школа в Харкові. Офіційно її засновано у 1870, утримувала цю школу до 1919. В школі викладала з колективом педагогів-сподвижників – безкоштовно працювало понад 100 вчителів. Однак виходить урядовий наказ про закриття усіх недільних шкіл в Росії. Звичайно, школу в Харкові теж не обминула недоля. Тому з 1862 до 1870 року заняття
~ 5 ~ проводили неофіційно – в будинку Алчевських. Христина Алчевська не мала диплому про освіту. У 1870 році вона склала іспит на право викладання і домоглася офіційного дозволу на відкриття школи. Безплатно недільна жіноча школа проіснувала майже 50 років. У ній навчалися понад 17 тисяч осіб. Навчання у школі проводилися у вихідні та святкові дні з 10-ї до 14-ї години, спочатку у початковому училищі, а згодом – 1896 року – за проектом Олексія Бекетова на гроші Алчевських збудували власне приміщення. Заклад працював до 1919 року, після чого там відкрили вечірню школу для робітничої молоді. У школі Алчевської навчалися жінки різного віку і професій. Працювали за програмою початкових училищ. Спочатку Христина Данилівна викладала сама, а потім зуміла зацікавити й інших. У 1871 році в школі навчалося уже 154 учениці та працювало 22 викладача. Усі вчителі працювали без винагороди. Спільними зусиллями зібрали чудову бібліотеку, наукові посібники. Поступово заклад перетворився на організаційно-методичний центр недільних шкіл для дорослих. Христина Данилівна активно листувалася з колегами, допомагала порадами. До неї їхали звідусіль, аби на практиці освоїти систему навчання дорослих. Методикою шкільного викладання Алчевської передбачалися бесіди з учнями, які ґрунтувалися на літературному матеріалі. З ініціативи Алчевської започаткували педагогічні ради і щоденники для учнів. Вона за участі учителів підготувала критико- бібліографічний порадник у 3-х томах «Що читати народу?», який містив рецензії на народні книги і відгуки самих читачів. В 1879 році була відкрита народна школа в
~ 6 ~ селищі Олексіївка, куди переїхала родина Алчевських. У книжках «Історія відкриття школи в селищі Олексіївка Михайлівської волості», «Півроку з життя недільної школи», «Передумане і пережите» Христина Данилівна виклала свій досвід і поради. Окрім шкіл вона активно займалася громадською діяльністю, організувала в Харкові Товариство грамотності, першу бібліотеку – нині Державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка. На початку 90-х років ініціювала створення «Книги для дорослих», над якою працювало понад 84 осіб. Праця складалася з 3-х томів, які вміщували розділи з різних галузей знань. Перше видання вийшло друком в 1899 році та перевидавалося 17 разів. Сама Алчевська написала 1150 анотацій. Педагогічна праця зробила Христину Алчевську відомою далеко за межами Російської імперії. В 1889 році жінка представляла просвітян на Паризькій педагогічній виставці. Харківська школа експонувала два томи «Що читати народові» та інші твори і праці, які давали уявлення про її діяльність. Праця «Що читати народові» одержала почесний диплом, а саму Христину Алчевську обрали в Парижі віце-президентом Міжнародної ліги просвіти. В 1894 році за педагогічну працю її було відзначено на міжнародному конгресі в Берліні. Російський уряд заборонив навчати робітників грамоті українською мовою. Довелося вибирати: закрити школу чи викладати російською. Обрала друге. За що зазнала гострої критики від деяких діячів української культури. На своїй садибі у Харкові (тепер будинок Центру громадських зв'язків) у 1899 встановила перший у світі пам'ятник Тарасу Шевченку, погруддя роботи скульптора Володимира Беклемішева. Та їй були дорогі українська культура і мова.
~ 7 ~ Ця любов до України і віра в перемогу української справи яскраво виявляється у її переписці. Відома її відповідь на розпачливий лист Олександра Олеся 1910 року, який писав, мовляв, навіщо він пише мовою, якою через 10 років ніхто не спілкуватиметься. Алчевська відповіла поетові: на українство чекає хороше майбутнє. Христина Данилівна Алчевська померла 15 серпня 1920 року у Харкові. Поховали її у сімейному склепі на міському кладовищі. На її могилі лаконічний, але промовистий напис «Просвітителька народу». На жаль це ім’я довгі роки замовчували, і лише тепер воно повертається із забуття.
~ 8 ~ «Кажуть, що у кожної людини буває свій «пункт божевілля». Моїм виявилося бажання навчити грамоти якомога більше жінок». Х. Д. Алчевська 1. Алчевська Христина Данилівна (1841-1920) : педагог, прогресивна діячка народної освіти, засновниця й учитель Харківської приватної жіночої недільної школи // Видатні українці. Культура. Мистецтво. Освіта : [довідник]. – Київ : Велес, 2016. – С. 4-6 : портр. 2. Бондар, Л. С. Алчевська Христина Данилівна (1841-1920) : педагог, прогресивна діячка народної освіти, організатор і і керівник недільних шкіл / Л. С. Бондар // Українська педагогіка в персоналіях : навчальний посібник для ВНЗ : у 2 кн. Кн. 1. Х-ХІХ століття. – Київ : Либідь, 2005. – С. 531-538. 3. Видатні постаті України : біографічний довідник / [Г. В. Щокін та ін.] ; Міжрегіональна академія управління персоналом ; Книжкова палата України. – Київ : МАУП : Книжкова палата України, 2004. – 871 с. : іл. 4. Волинська, О. Просвітниці з роду Алчевських / О. Волинська // Порадниця. – 2017. – №11. – С.3.
~ 9 ~ 5. Демська-Будзуляк, Л. Гендерна інтерпретація жіночих та чоловічих образів в українській літературі кінця ХІХ - початку ХХ ст. (новелістика, драматургія) // Слово і час. – 2005. – № 4. – С. 10-17. 6. Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності / за ред. А.П. Коцура, Н.В. Терес ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ : Книги - ХХІ, 2007. – 463 с. 7. Дроздовська, О. Р. Алчевська Христина Данилівна / О. Р. Дроздовська // Енциклопедія сучасної України. Т.1. А-К. – Київ : Координаційне бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, 2001. – С. 401-402. 8. Життя для просвіти : до 175-річчя від дня народження Х. Д. Алчевської (1841-1920) // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 2016. – № 2. – С. 57-70 : портр. 9. Зрослись душею, сплелись корінням : [нариси] / упоряд. Микола Рубанець. – Київ : Успіх і кар'єра, 2008. – 224 с. 10.Кізченко, В.І. Алчевська Христина Данилівна / В. І. Кізченко // Енциклопедія історії України. Т.1. А-В. – Київ : Наукова думка, 2003. – С. 69.
~ 10 ~ 11. Клепач, Т. Життя заради світла і добра : сторінками життєпису родини Алчевських / Таміла Клепач // Дивослово. – 2014. – № 6. – С. 53-56. 12. Луговий, Ол. Визначне жіноцтво України : історичні життєписи / Ол. Луговий. – Київ : Ярославів Вал, 2007. – 268 с. 13. Массовер, Г. Родина Алчевських на бібліотечній та видавничій ниві / Ганна Массовер // Вісник Книжкової палати. – 2012. – № 6. – С. 31-33. 14. Мельниченко, Л. Світ поезії христі Алчевської : ліричний етюд / Людмила Мельниченко, Володимир Нерубайський, Любов Нерубайська // Дивослово. – 2017. – № 9. – С. 28-32. 15.Мосіяшенко, В. А. Алчевська Христина Данилівна (1841-1920) / В. А. Мосіяшенко // Історія педагогіки України в особах : навчальний посібник. – Суми : Університетська книга, 2005. – С. 109-114. 16.Нахлік, Є. Алчевська Христина Данилівна / Є. Нахлік, О. Нахлік // Франківська Енциклопедія. Т.1. А-Ж. – Львів : Світ, 2016. – С. 31-33. 17. Персоналії в історії національної педагогіки : 22 видатних українських педагоги : підручник для вузів / за ред. А.М. Бойко. – Київ : Професіонал, 2004. – 575 с.
~ 11 ~ 18. Соколова, І. Алчевська Христина Данилівна / І. Соколова // Зрослись душею, сплелись корінням. – Київ : Успіх і кар’єра, 2008. – С. 190- 196. 19.Тарасенко, О. Благословенне жіноче ім'я – Україна : жіночі портрети країни / О. Тарасенко. – Київ : ТОВ "Поліпрінт", 2021. – 240 с. : портр. 20. Українська педагогіка в персоналіях : навчальний посібник для ВНЗ : у 2 кн. Кн. 1. Х-ХІХ століття / за ред. О. В. Сухомлинської. – Київ : Либідь, 2005. – 624 с. : портр. 21. Усатенко, Т. П. Алчевська Христина Данилівна [про неї] / Т. П. Усатенко. – Київ : Наукова думка, 2003. – С. 98, 241, 263. 22.Хавіна, С. Я. "Вільна пісня моя..." : творчість Христини Алчевської в контексті української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст. / С. Я. Хавіна // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2011. – № 16-18. – С. 51-60. 23. Христина Алчевська // Видатні постаті в історії України ХХ ст. : короткі біографічні нариси. – Київ : Вища школа, 2011. – С. 7-9 : іл. 24. Христина Данилівна Алчевська : (1841-1920) // Персоналії в історії національної педагогіки : 22 видатних українських педагоги. – Київ : ВД "Професіонал", 2004. – С. 208-238.