A.Malyshko "Pisnia pro rushnyk", "Chomu, skazaty, y sam ne znaiu"

Копіювання та розміщення матеріалу на сторонніх сайтах ЗАБОРОНЕНО!!!
1
https://svitliteraturu.com/load/ukrainska_literatura/7_klas/a_malishko_pisnja_pro_rushnik_chomu_skazati_j_sam_ne_znaju/60-1-0-1561
Андрій Малишко (1912 -1970 pp.)
«Пісня про рушник» (1959)
Рідна мати моя, ти ночей недоспала,
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала.
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі
проводжала,
і рушник вишиваний на щастя, на долю
дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка.
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава
усмішка.
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава
усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до
болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до
болю:
І дитинство, й розлука, й твоя
материнська любов.
Анкета вірша А.Малишка «Пісня про рушник»
1. Рід: лірика
2. Вид лірики: філософська
3. Жанр: пісня
4. Збірка «Серце моєї матері» (1959)
5. Історія написання. Вірш написаний до кінофільму «Літа молодії». Композитор П. Майборода
написав музику до вірша. Першим виконавцем став Олександр Таранець, голос якого прозвучав
у фільмі «Літа молодії». Проте найбільшої популярності «Пісня про рушник» набула у виконанні
Дмитра Гнатюка.
6. Композиція. Твір містить шість строф, з яких три — по 4 рядки, а решта — по 2. Всі вони
перемежовуються. Як у пісенному жанрі, спочатку співають куплет пісні (4 рядки), а потім
приспів (2 рядки), і так тричі.
7. Зміст твору. У вірші йдеться про народний обряд - проводи в дорогу. Ліричний герой з
теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання прилучити дитину
до всього прекрасного, людяного, її сокровенне бажання бачити свою дитину щасливою, не
обійденою долею. Ненька дарує синові рушник, вишиваний як символ життєвої дороги, на якому
оживає «і дитинство, й розлука, й материнська любов». Серце матері сповнене безмежної любові
до дитини, вона уміє і прощати, і наставляти, і жаліти; рідна ненька відриває від свого серця
дитину, посилає її у широкий і бентежний світ, «в дорогу далеку», на якій будуть і радість, і
смуток, і печаль.
Світлому, радісному, хоча й пройнятому сумом розлуки звучанню пісні відповідає й сонячний,
прекрасний пейзаж. Через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської
любові. Росяниста доріжка, зелені луги, солов’їні гаї, тихий шелест трав, щебетання дібров —
усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку, бо ще до зорі рушає син у дорогу.
8. Настрій: сум розлуки з матір’ю
9. Тема: монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб подякувати любій матусі за її
турботи, вірну любов і ласку; гімн материнству.
10. Ідея: оспівування любові до матері, її щирих почуттів до своєї дитини.
11. Основна думка: материнський рушник для її дитини — щастя, доля, любов.
12. Ліричний герой: люблячий, уважний син; поетичний, вразливий.
13. Образ матері: працьовита, турботлива; вірна, ласкава, вразлива, красива
14. Символічні образи
Рушник – символ любові матері та її благословення

2
Мати - символ чистоти і любові, це образ матері-берегині
Дорога – символ життя
15. Віршований розмір: чотиристопний анапест
16. Строфа: чотиривірш (катрен) із двовіршем (рефреном, або приспівом).
17. Римування: перехресне (абаб)
18. Художні засоби.
Звертання: «Рідна мати моя».
Епітети: «далека дорога», «засмучені очі», «незрадлива, вірна усмішка», «тихий шелест
трав».
Метафори: «цвіте… доріжка», «шелест трав», «щебетання дібров», «оживе…. і дитинство, й
розлука, і вірна любов».
Порівняння: «…той рушник простелю, наче долю…».
Рефрен: " І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя... ", " І
твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші...", " І на тім рушничкові
оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука...".
Анафора: "І ...".
18. Висновок. У творі вдало поєдналися задушевність інтонації, загальнолюдська тема
материнської любові, традиційний народнопоетичний мотив чекання сина, які автор майстерно
втілив в образі рушника, цього неньчиного подарунка, своєрідного спогаду про рідну домівку,
матір, отчий край із зеленими лугами та солов’їними гаями. Поет змушує кожного згадати своє
дитинство, молоді роки, прощання з отчим порогом і матір’ю, відтворити і щем розлуки, і
передчуття майбутніх незвіданих доріг, і материнську тривогу за долю дитини.
Пісня перекладена 35 мовами світу. "Пісня про рушник" — це данина подяки й любові народного
поета священній пам'яті Матері.
«Чому, сказати, й сам не знаю…» («Стежина»)
Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краю
Одним одна біля воріт.
На вечоровім виднокрузі,
Де обрій землю обніма,
Нема кінця їй в темнім лузі -
Та й повороту теж нема.
Кудись пішла, не повертає,
Хоч біля серця стеле цвіт,
Одним одна біля воріт.
Дощами мита-перемита,
Снігами вметена у даль.
Між круглих соняхів у літі
Мій ревний біль, мій ревний жаль.
Моя надієчко, я знаю:
Мій крик життя на цілий світ -
Одним одна коло воріт
Анкета вірша А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…»
1. Рід: лірика
2. Вид лірики: філософська (внутрішній монолог ліричного героя)
3. Жанр: вірш-пісня
4. Історія написання. Поезія «Чому, сказати, й сам не знаю...» – «лебедина пісня» Андрія
Малишка, Вірш написаний за 8 днів до смерті, 8 лютого 1970 року... Вірш «Чому, сказати, й сам
не знаю…» живе в народі як пісня під назвою «Стежина». Музику написав композитор Платон
Майборода.
5. Композиція. Твір містить п’ять строф по чотири рядки.

3
6. Зміст твору. Ліричний герой цієї пісні роздумує над людським життям, його духовними
цінностями, підбиває певні підсумки, бо нема вже вороття до днів юності.
Ні кінця ні краю немає стежині людського життя, бо одні покоління приходять на зміну іншим,
але незмінним залишається почуття вдячності рідному дому, отчому порогу. Неперевершена
краса природи і повінь людських почуттів, освячених коханням, ліричні спогади про
батьківський дім і філософські міркування про сенс людського життя — така тематика пісні А.
Малишка. Її образність — у простоті й довершеності.
7. Настрій: тривога, ностальгія, сум
8. Тема: спогади про стежину в рідному краю, до рідної домівки.
9. Ідея: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і
вирушив стежиною життя.
10. Основна думка: кожна людина завжди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде
стежину до неї.
11. Ліричний герой: розмірковує, згадує, тривожиться, при цьому розкриваючи найпотаємніші
куточки своєї душі. Він усвідомлює, що ніколи не зможе повернутись у безтурботне дитинство,
можливо, нема серед живих його батьків, друзів, з якими йшов стежиною життя.
12. Образи: рідний край; батьківська хата; стежина, яка починається біля воріт рідної хати;
відчинені ворота у великий світ; луг; горизонт, за яким нічого не видно; дощ, сніг; соняхи.
12. Символічні образи
Стежина – символ життя людини; у кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона
буде і де проляже
Стежина до рідного дому — це нагадування про безтурботне дитинство, яке не може
повернутися
Відчинені ворота - життєвий шлях, вибір
Вечоровий виднокруг - людське життя, невблаганна старість
Дощі, сніги - випробування, труднощі долі
Розквітлі соняхи – щасливе дитинство, батьківське благословення
15. Віршований розмір: чотиристопний ямб
17. Римування: перехресне (абаб)
18. Художні засоби.
Персоніфікація: «живе у серці», «обрій землю обніма», «стежина… пішла, не повертає,
…стеле».
Повтори: «мита-перемита», «ревний… ревний», «дощами… дощами».
Епітети: «ревний біль і ревний жаль».
18. Висновок. Кожен колись відповідає собі на запитання: якою була і якою буде моя життєва
дорога? Ота, одним одна? Чи зведеться на манівці, чи ляже широким полотном у далекі світи, чи
витиметься «між круглих соняхів» біля рідного дому.
Високе емоційне напруження кожного поетичного рядка окрилює душу, цей внутрішній монолог
ліричного героя став внутрішнім монологом кожного, хто хоч раз у житті, уголос чи подумки,
заспівав улюблену пісню.
Джерела
Авраменко О.М. Українська література: підруч. для загальноосвіт. навч. закладів. 7 кл. — К. : Грамота, 2015.
Вікіпедія. Андрій Малишко
Коваленко Л. Т. Українська література : підруч. для загальноосвіт. навч. закладів. 7 кл. — К.: Видавничий дім
«Освіта», 2016.
Міщенко О. І. Українська література: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. - К.: Генеза,
2015
Павлів І. В. Уроки української літератури для 7 класу: навч. посіб. – К.: Дивослово, 2016.
Паращич В. В. Українська література. 7 клас: Плани-конспекти уроків.— Х.: Веста, 2010
Чупринін О. О. Усі уроки української літератури в 7 класі. ІІ семестр. — Х.: Вид. група «Основа», 2015.

A.Malyshko "Pisnia pro rushnyk", "Chomu, skazaty, y sam ne znaiu"

More Related Content

Similar to A.Malyshko "Pisnia pro rushnyk", "Chomu, skazaty, y sam ne znaiu"

More from Adriana Himinets