Successfully reported this slideshow.
Your SlideShare is downloading. ×

Політичні партії і політичний режим після виборів 2012р.

Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad

Check these out next

1 of 18 Ad

Політичні партії і політичний режим після виборів 2012р.

Конференція “Парламентські вибори 2012р. в Україні ”, Київ, 14-15 березня,2013р.

Юрій Мацієвський
НаУОА

Конференція “Парламентські вибори 2012р. в Україні ”, Київ, 14-15 березня,2013р.

Юрій Мацієвський
НаУОА

Advertisement
Advertisement

More Related Content

Slideshows for you (20)

Advertisement

Similar to Політичні партії і політичний режим після виборів 2012р. (20)

Recently uploaded (20)

Advertisement

Політичні партії і політичний режим після виборів 2012р.

  1. 1. Політичні партії і політичний режим після виборів 2012р. Конференція “Парламентські вибори 2012р. в Україні ”, Київ, 14-15 березня,2013р. Юрій Мацієвський НаУОА
  2. 2. Мета • Оцінити вплив парламентських виборів на стан політичних партій, партійної системи і політичного режиму • Питання: Чому попри низьку довіру до влади, опозиційні партії і кандидати не змогли перемогти на виборах? • Чим є українські партії і чому вони не виконують своїх функцій? • Як результати виборів впливають на поведінку ключових політичних гравців, і які це буде мати наслідки для виживання режиму?
  3. 3. Цифри • ВР оновилась на 52%, або 236 депутатів вперше зайшли у парламент (213 депутатів за партійними списками, 22 самовисуванці і один з ЄЦ) • Фракції: Більшість ПР- 208 +КПУ 31=239 • Опозиція: Батьківщина 98 + Удар 42 + Свобода 36= 176 (185) • Не приєднані 27 • Починаючи з 12 грудня 2012р. ВР працювала не більше двох тижнів
  4. 4. Партійна система • Повернення до змішаної системи проведення виборів зупинило рух партійної системи від атомізованої до конкурентної двох- полюсної системи, що складалася протягом 2002 -2012рр. Рік Індекс ЕКП (Лааксо- Індекс фракційності Таагепера) (Д.Рае) 2002 4,67 0,79 2006 3,44 0,71 2007 3,3 0,69 2012 4,28 0,77 • Поява “Свободи” і посилення комуністів у парламенті призведе до поляризації парламенту і посилить фрагментацію партійної системи як на парламентському, так і на загальнодержавному рівні.
  5. 5. Чому опозиція програла? Чи могло бути інакше • Ще листопаді 2011р. опозиція підтримала закон про змішану систему виборів. (Якби вибори відбулись за пропорційною системою, три опозиційні сили разом отримали б 241 мандат) • Уже напередодні виборів опозиція не змогла погодити єдиних кандидатів в округах, чим дозволила перемогти щонайменше 30 провладним кандидатам • Висновок: Опозиція не бажала брати на себе відповідальність за долю країни на порозі кризи і за два роки до президентських виборів. • Крім риторики, опозиція мало чим відрізняється від влади; Вирішення питання щодо персонального голосування покаже чи здатна опозиція не тільки злагоджено протистояти владі (у питанні вступу України до Митного союзу), а й підштовхувати владу до виконання вимог ЄС задля підписання Угоди про асоціацію • опозиція не здатна демонструвати іншу якість політики, тобто вести гру з позитивною сумою; • Опозиційні партії залишаються такими ж вождистсько- клієнтелістськими у структурі і бізнес-політичними у спрямуванні як і владні.
  6. 6. Чим є українські партії? • Функції партій: прихід до влади задля реалізації програмних засад, представництво інтересів суспільних груп, відбір еліт до органів управління. • Наші партії не виконують цих функцій. Це не партії, а замінники (субститути) партій, які «грають» на політико-бізнесовому ринку
  7. 7. Що заважає українським партіям стати справжніми партіями? • три вади: ідейна слабкість, «вождизм» і клієнтелістська структура. • Відсутність позитивних ідей виявляється у вторинності програм, а це не дозволяє виборцям визначитися на ідеологічних полюсах. • «Вождизм» виявляється у змаганні за лідерство у верхівці партії з одного боку і суперечностях між публічними лідерами і «власниками» партій з іншого. Це призводить до розколів («Громада», СПУ чи НРУ) • Перші дві вади мають причину - клієнтелістська структура і клієнтелістський тип відносин
  8. 8. Чому так? • Україна є прикладом “суспільства обмеженого доступу” • У таких суспільствах формальні інститути - держава, політична система чи партії тільки зовні нагадують інститути, які діють у суспільствах «відкритого доступу». • Формальні інститути поглинаються неформальними. Причина: неформальні практики – корупція, непотизм, клієнтелізм є звичними, сильнішими і більш тривкими. • Логіка збереження і відтворення тут проста – кожен інституційний уклад намагається себе зберегти і підтримати, а виживає той, який сильніший.
  9. 9. Наслідки виборів • Добрі для суспільства: • збереження політичного плюралізму (185 місць в опозиції) • Плюралізм буде й далі “вимушеним” • Нездатність Януковича, як і раніше Кучми, маргіналізувати опозицію свідчить не так про її силу, як про організаційну слабкість режиму. • друга половина президентського терміну Януковича буде періодом підвищеної політичної турбулентності. • Чим пояснити успіх Свободи? (з 0,76 в 2007р. до 10,44 в 2012р) • Це розчарування у НУНС і БЮТ (НУНС у 2002р. – 26,6%, 2006- 14%, у 2007р. – 12,9%, а у 2012р. лише 1,11%.) • Загальна слабкість політичного центру, відсутність програмних національно-демократичних і соціально-демократичних партій, одну частину виборців підштовхнула до підтримки умовно радикальної «Свободи», а іншу – до підтримки відверто популістської КПУ. • Успіх «Свободи», як і КПУ, треба розглядати паралельно з провалом НУНС і початком занепаду ПР.
  10. 10. Погані • Висунення В.Рибака на посаду голови ВР та збереження М.Азарова на чолі уряду вказують не три речі: перша – спроба пом’якшити невдоволення у партії, друга - підготовка до передачі влади «младореформаторам», третя - зовнішньополітичний вибір Януковича. • Конфлікт між «сім’єю» і Партією регіонів рано чи пізно вийде на поверхню. Можливий розкол у ПР і створення нового проекту напередодні виборів 2015р. • Можливі санкції з боку США • Можливий вступ до МС
  11. 11. Зовнішньополітичний контекст • Вибори були визнані “брудними”, але санкцій не було. Чому? • У США і ЄС різні мотиви, але не тільки геополітичні. • В оцінках виборів переважив результат, а не процес - збереження вимушеного плюралізму в парламенті; • У тактичних кроках політика “залучення” переважила роздратування від дій Януковича. • Санкції залишаються як відтягнутий у часі інструмент тиску на українську владу. Погроза санкцій може бути більш важливою ніж самі санкції.
  12. 12. Політичний режим • Чи є режим авторитарним? Установа /Показник 1997 2004 2005 2006 2010 2011 2012 Freedom House/Шкала 4,00 4,88 4,50 4,21 4,39 4,61 4,82 демократизації (від 7 до 1) Economist Intelligence Unit/ - 6.94 6.30 5.94 - Індекс демократії (від 1 до 10) Bertelsman Foundation - - 7.1 7.00 - 6.10 Political Transformation Index 2008- (від 1 до 10) 7.35 Стан демократії в - - - - 4,75 - Україні/експертне опитування (від 1 до 10)
  13. 13. Ознаки консолідованого авторитаризму наявність/ Ознаки консолідованого авторитаризму відсутність так концентрація и централізація влади в руках однієї політичої сили так відсутність конституціоналізму (Rule of Law) и вибіркове використання закону (Rule by Law) так постійні спроби обмежити громадянські права і діяльність опозиції так не прозоре прийняття рішень (необраними) чиновниками частково маніпульовані вибори частково ослаблення "громадянського суспільства " частково низька масова, але прихована висока елітарна конкуренція ні керівництво є само призначеним або навіть вибраним , але таким,що не може бути зміненим громадянами в результаті конкурентних виборів ні невизначений час повноважень правителя чи правлячої партії ні забезпечення політичної стабільності з допомогою контролю над і при підтримці військових/ спецслужб
  14. 14. Структурні обмеження • західний демократичний тиск • низька економічна ефективність режиму • регіональні поділи • фрагментовані еліти • відсутність соціальної опори авторитаризму • відсутність інструментальної опори (дієвої бюрократії і силових структур) • Отже “вимушений плюралізм” у парламенті і наявність структурних обмежень будуть ускладнювати перетворення квазі- авторитарного (гібридного )режиму в авторитарний.
  15. 15. Достатні умови консолідованого авторитаризму • Закріплення практики маніпульованих виборів у наступних парламентських і президентських виборах. • Монополізація політичного простору Партією Регіонів, перетворення змагальної партійної системи (обмеженого плюралізму) на не змагальну (однопартійну або систему з домінуючою партією). • Монополізація економічного простору. Поглинання кількох конкуруючих між собою політико-економічних груп (ПЕГ) однією. • Маргіналізація і поступове знищення опозиції за російським чи білоруським сценарієм. • Ліквідація плюралізму в інформаційній сфері. Монополізація політичного простору провладними ЗМІ. • Атомізація суспільства. Розщеплення острівців громадянського суспільства і перетворення громадян на спостерігачів.
  16. 16. Сценарії • Збереження статус-кво • “Білорусизація” – сповзання до диктатури • нейтралізація праламенту • Референдум (про відміну депутатської недоторканості, вступ до МС) • Введення надзвичайного стану • Реакція: Заходу (санкції),опозиції – заклик до протестів. • Чи буде мобілізація знизу?
  17. 17. Загрози і перспективи виживання Януковича • Головне питання - з ким будуть олігархи і як поведуть себе маси? • Якщо логіка політичного циклу збережеться, нас чекає новий політичний скандал (розвиток справи Тимошенко) розкол в оточенні Януковича і збереження м’якої ізоляції чи накладання «цільових» санкцій. • Політичне виживання Януковича в Україні можливе, якщо б він показав хоча б видимість прогресу у трьох, визначених ЄС сферах, знайшов спосіб звільнити Тимошенко, викрутився від вступу до МС, а також знайшов наступника, який би влаштовував Росію.
  18. 18. висновки • Збереження “вимушеного плюралізму ” у парламенті і низка структурних обмежень будуть ускладнювати перетворення гібридного, квазі-авторитарного режиму на повністю авторитарний. • Відсутність позитивної програми суспільних змін у трьох опозиційних партій в парламенті, їх клієнтелістський характер, потенційний конфлікт між лідерами з приводу кандидата на посаду президента і в цілому опортуністичний стиль діяльності опозиції може посилити системну уразливість не тільки владного угрупування, а й країни. • Підписання угоди про асоціацію з ЄС означатиме втрату Януковичем посади президента, тому – малоймовірне. • «М’яка» міжнародна ізоляція і важка економічна ситуація штовхають В. Януковича в бік Росії, але приєднання до МС теж малоймовірне - ризики надто високі (не лише втрату суверенітету, але й небезпека фізичної дезінтеграції держави)

×