Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Парламент, вибори та технології

1,818 views

Published on

Громадянська мережа ОПОРА підготувала навчально-просвітницький модуль з п`яти лекцій “Парламент, вибори та технології. Практичний курс для студентів”. Крім того, результатом роботи експертів ОПОРИ над лекціями став виданий посібник для студентів. Метою цих лекцій та посібників є якісне та практичне інформування студентства про принципи виборів до Верховної Ради та виборчі системи, функції парламентарів та інструменти громадського моніторингу їхньої діяльності. Лекції за матеріалами посібників у навчальних закладах регіонів тривають впродовж жовтня та листопада.

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Парламент, вибори та технології

  1. 1. Парламент, вибори та технології Практичний курс для студентів Київ – 2017
  2. 2. Автори: Анатолій Бондарчук Анастасія Константинівська Олександр Неберикут Олександр Клюжев Редактор: Анна Бондар Дизайн: Вікторія Архипенко © ОПОРА, 2017 З кінця 2013 року Фонд Східна Європа почав впроваджувати в Україні проект USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) — Програ- му «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво».  Головною метою Програми РАДА є сприяння становленню підзвітного, відповідального і демократичного представницького органу — Парла- менту України. Це видання здійснене завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «РАДА: підзвітне, відповідальне, демократичне парламентське представництво»). Думки і твердження, висловлені в публікації, можуть не співпадати з по- зицією USAID та уряду США.  Електронну версію цього видання розміщено на веб-сайті Програ- ми «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво» —  www.radaprogram.org ФОНД СХIДНА ЄВРОПА
  3. 3. ЗМІСТ Лекція 1. Інструменти парламентського моніторингу 5 Портал ОПОРИ «РАДА» 6 Публічне досьє народного депутата 6 Пошук по стенограмах «Рада говорить» 7 Сумісне голосування парламентських фракцій 9 Рейтинг депутатів-мажоритарників 10 Мапа приймалень 10 Мапа депутатських округів 11 Портал «Вони голосують для тебе» 12 Візуалізатор даних 16 Лекція 2. Парламентські партії: стандарти фінансування та практики функціонування 19 Державне фінансування партій 20 Міжнародні особливості фінансування політичних партій 22 Українські реалії 25 Державне фінансування статутної діяльності 25 Відшкодування витрат на агітацію 26 Внески фізичних та юридичних осіб 27 Фінансові звіти партій 28 Штрафи і НАЗК 30 Лeкція 3. Робота народного депутата в парламенті, комітеті та «у полі» 33 Обов’язки народного депутата 34 Законопроектна діяльність депутатів 36 Робота депутатів на пленарних засіданнях 44 Відвідуваність пленарних засідань 44 Виступи на пленарних засіданнях 46
  4. 4. Голосування депутатів 48 Запити53 Робота депутата в комітетах парламенту 55 Взаємодія депутатів із виборцями 57 Лекція 4. Виборчі системи та системи адміністрування виборів 65 Виборчі системи світу 66 Типи і види виборчих систем 66 Мажоритарні виборчі системи 67 Пропорційні виборчі системи 69 Змішані виборчі системи 72 Інші виборчі системи 75 Адміністрування виборів 76 Лекція 5. Законодавчий процес в Україні 79 Етапи законодавчого процесу 81 Оформлення, реєстрація та супровідні документ проекту Закону, іншого акта 82 Відмова в реєстрації законопроекту 83 Попередній розгляд законопроектів, проектів інших актів 85 Розгляд законопроектів у першому, другому, третьому читаннях 87 Короткий опис процедур щодо розгляду законопроектів у першому, другому, третьому читаннях 88 Перше читання 88 Друге читання 90 Третє читання 91 Особливості підготовки законів до направлення на підпис Президенту України 92
  5. 5. Лекція 1 Інструменти парламентського моніторингу З розвитком інформаційних технологій спостерігати за роботою Верховної Ради та її інституцій стало набагато простіше. Наразі здійснювати моніторинг діяльності парламенту та депутатів можна не виходячи з дому та не встаючи з-за монітору власного комп’ютера. Зокрема, це все можливо завдяки інтернет-ресурсам, які були розроблені командою Громадянської мережі ОПОРА. Мова йде про портал «РАДА» та портал «Вони голосують для тебе». rada.oporaua.org rada4you.org
  6. 6. 6 Портал ОПОРИ «РАДА» — це платфор- ма,яка містить набір інструментів для аналізу роботи Верховної Ради, народних депутатів, парламентських комітетів та партій. Публічне досьє народного депутата rada.oporaua.org/deputaty/deputati Завдяки цьому інструменту, зайшовши на особисту сторінку депутата, можливо дізнатися про те, як він працює. Зокрема, у профайлах можна от- римати інформацію про: ♦♦ результати всіх голосувань; ♦♦ статистику голосувань проти лінії фракції; ♦♦ показники відвідуваності Верховної Ради і комітетів; ♦♦ тексти виступів у парламенті; ♦♦ біографію та декларацію про доходи; ♦♦ контакти (e-mail; сторінки у соціальних мережах,адреси приймалень); ♦♦ список помічників; ♦♦ передвиборчу програму; ♦♦ звіти про діяльність. Дані постійно оновлюються та є джерелом для об’єктивного і достовірно- го аналізу. Скрін «Профайл народного депутата на порталі ОПОРИ «РАДА»
  7. 7. 7 Пошук по стенограмах «Рада говорить» st.oporaua.org Інструмент дозволяє аналізувати всі виступи народних депутатів на пле- нарних засіданнях Верховної Ради. За його допомогою можна: ♦♦ порівняти між собою слова або фрази, які найчастіше вживали у своїх виступах та промовах народні депутати в різний період,та побудувати на основі цього графіки; ♦♦ проаналізувати, які слова та фрази найчастіше у своїх промовах вико- ристовують представники різних депутатських фракцій та груп; ♦♦ знайти повний текст виступу чи промови, де згадувалося слово або фраза, яка вас цікавить; ♦♦ ознайомитися з повним текстом виступів народних депутатів та дізна- тися перелік слів та фраз, які вони найчастіше використовують у своїх виступах та промовах. Наприклад, за допомогою інструменту «Рада говорить» ОПОРА досліди- ла, як часто народні депутати передають своє право на виступ колегам по парламенту та що це означає для виборців. Детальніше: longread.oporaua.org/peredacha-slova Для аналізу було обрано найбільшу кількість часто вживаних прохань про передачу слова іншому депутату. Так, у період грудня 2014 року по чер- вень 2017 року словосполучення «прошу передати слово» згадувалось у виступах народних обранців 1 037 разів.У 167 випадках використовувалось словосполучення «передаю слово», 54 випадках — «передать слово», 43 — «передайте слово». Крім того, про передачу слова одного депутата іншому 758 разів згадується у виступах головуючого на засіданні парламенту (спі- кер або його заступники). Найбільшим «передавачем» є Роман Семенуха від «Самопомочі», який з початку каденції відмовився від свого виступу на користь колег 31 раз. 15 разів цим правом скористалася Анна Романова, яка також входить до фракції «Самопоміч». Разом з тим 29 депутатів замість виступів по суті передають слово колегам. Найчастіше це робить депутат від фракції Радикальної партії Олега Ляшка
  8. 8. 8 Олексій Ленський. Всі його 18 виступів зводяться лише до передачі слова колегам. З однієї сторони, депутат має право передати слово своєму колезі, з ін- шої — якщо депутат чи фракції не займають жодної позиції під час обгово- рення важливого проекту рішення, то це створює сприятливий ґрунт для тіньових домовленостей. Якщо депутат нічого не говорив з певної про- блеми, то він фактично і не несе відповідальності перед виборцями за свої подальші голосування, що створює небезпечні прецеденти. Скрін «Аналіз фрази «Передати слово»
  9. 9. 9 Сумісне голосування парламентських фракцій rada.oporaua.org/instrumenty/sumisne-holosuvannia Інструмент дозволяє дізнатися, які депутатські фракції та групи є реаль- ними партнерами та опонентами, на основі аналізу всіх їхніх голосувань. Також за допомогою інструменту можна проаналізувати, якою була спіль- ність голосувань різних фракцій та груп у різний період роботи Верховної Ради України 8 скликання. Важливо розуміти, що спільність голосувань фракцій характеризує рівень взаємодії та узгодженості позицій фракцій під час голосувань. Цей показ- ник вираховується на основі аналізу й порівняння рівня підтримки фракці- ями кожного законопроекту. Підтримка фракції означає, що 50% + 1 депу- тат з її складу віддали свої голоси «за». Наприклад, за допомогою даного інструменту можна виявити, що показ- ник спільності голосувань фракцій партій «Блок Петра Порошенка «Солі- дарність» і «Народний фронт» з їхніми колишніми партнерами по коаліції ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка та Об’єднання «Само- поміч» знизився. Якщо до лютого 2016 року спільність голосувань коалі- ційних фракцій варіювалась з 55% до 81%, то після виходу трьох фракцій з коаліції показник знизився до діапазону 35%-67%. Скрін «Сумісне голосування коаліційних фракцій у період з листопада 2014 по лютий 2016 року» Скрін «Сумісне голосування екс-коаліцій- них фракцій у період з березня 2016 по тра- вень 2017 року»
  10. 10. 10 Рейтинг депутатів-мажоритарників публікується на порталі rada.oporaua.org у вкладці «Аналітика» в розділі «Рейтинги» Щомісячний продукт моніторингу активності 88 народних депутатів-ма- жоритарників, що допомагає підвищити якість їхньої роботи. Дозволяє виборцям дізнатись усі можливі деталі про те, як працює їхній депутат у парламенті та у виборчому окрузі. На порталі також міститься база даних діяльності депутатів у їхніх округах. Завдяки базі можна дізнатися про всі заходи, в яких беруть участь 88 депу- татів-мажоритарників, обраних для моніторингу, а також сортувати заходи за датою,назвою,змістом і категорією (візит у округ,звітування,особистий прийом громадян, участь у роботі місцевої влади тощо). Мапа приймалень rada.oporaua.org/map/ Інструмент допомагає знайти найближчу до себе приймальню парламент- ської партії чи народного депутата. Наразі містить більш ніж 1700 контактів. Мапа постійно оновлюється новими даними. Їх можна завантажити, а та- кож переглянути у текстовому вигляді та відсортувати за типом приймаль- ні, областю чи партією. Варто пам’ятати, що проводити особистий прийом та реагувати на звер- нення громадян — прямий обов’язок народних обранців.
  11. 11. 11 Мапа депутатських округів rada.oporaua.org/instrumenty/okruhy Інструмент дозволяє дізнатися, який саме депутат представляє твій ви- борчий округ. Окрім того, за допомогою порталу «РАДА» можна: ♦♦ читати комплексні звіти про кількісні та якісні показники роботи Вер- ховної Ради, аналітичні матеріали, які стосуються роботи парламенту; ♦♦ знайомитися з результатами моніторингових кампаній та новинами з регіонів про діяльність парламентарів на місцях; ♦♦ слідкувати за роботою парламентських комітетів; ♦♦ вивчати міжнародний досвід світових парламентських практик у ру- бриці «А як у них?»; ♦♦ дивитися передачу «RE:форма» про необхідність та потенційні на- слідки реформ в Україні та передачу «Реформа. Парламент» про ре- форму українського парламенту; ♦♦ знайомитися з продуктами ОПОРИ: анімаційними відеороликами та буклетами про те, як взаємодіяти з депутатами, яких принципів мають дотримуватися партії тощо.
  12. 12. 12 Портал «Вони голосують для тебе» — це платформа, котра пропонує набір інструментів для аналізу роботи Верховної Ради, завдяки яким можна прослідкувати, як саме голосують українські парламентарі за важливі та реформаторські законопроек- ти,з ким вони «дружать» під час голосувань і наскільки послідовні у своїх рішеннях. Тут можна знайти імена тих депутатів, які голосують не так, як більшість членів фракції, самостійно візуалізувати та інтерпретувати дані для кра- щого розуміння парламентських процесів. Портал автоматично збирає всі дані голосувань за законопроекти з офіційного веб-сайту Верховної Ради. Усі дані порталу доступні для завантаження у відкритому форматі, а функція «політики» на ресурсі дає можливість об’єднувати різні голосу- вання за однією темою, щоб бачити, як депутати її підтримують. Скрін «Головна сторінка онлайн-сервісу Rada4you.org» Скрін «Приклади політик, створених на онлайн-сервісі Rada4you.org»
  13. 13. 13 Окрім того, на порталі можна створити власну політику. Для цього по- трібно: 1. Зареєструватися. Функція створювати політики доступна лише заре- єстрованим користувачам. 2. Вивчити перелік наявних політик на платформі в однойменному роз- ділі — можливо, задумана вами для створення політика вже існує. 3. Якщо ви не знайшли нічого схожого, у розділі «Політики» у правому верхньому кутку натиснути клавішу «Нова політика». 4. На сторінці, що відкрилася, слідувати за інструкціями: написати заго- ловок та короткий опис теми. Створити політику. 5. Через пошук знайти голосування, що вас цікавить. Вводити в пошуко- вик сервісу можна словосполучення або номер законопроекту. 6. Із запропонованого сервісом списку голосувань вибрати те, що вас цікавить, клікнути по ньому. 7. Відкриється сторінка із назвою та результатом голосування. Під напи- сом «Результат голосування» необхідно знайти питання «Чи це голо- сування належить до однієї з політик?». Клікніть по ньому. 8. Система запропонує вам вибрати політику, до якої голосування на- лежить, а також вибрати, позитивний чи негативний результат, який буде залежати від підтримки цієї ініціативи депутатами (Так — корисне голосування, Ні — шкідливе для політики). Приклад: якщо політика «за соціальну допомогу потерпілим від аварії на ЧАЕС», то голосування депутатів за скасування пільг буде шкідливе для політики. 9. Якщо законопроект шкідливий для вашої політики, то необхідно обра­ти тверде «Ні» для голосувань за основу і в цілому, просто «Ні» — для внесення в порядок денний, розгляду за скороченою процедурою тощо. 10. Якщо законопроект корисний, то оберіть тверде «Так» за голосування за основу і в цілому, просто «Так», якщо депутати голосують не за за- конопроект по суті, а за процедурні питання щодо нього. 11. Необхідно пов'язати голосування з політикою. 12. Повторити цей алгоритм для кожного голосування на вашу тему. Портал дозволяє переглядати, як голосують депутати за різні політики, і дивитися, як голосують парламентарі в розрізі кожної політики. Щоб по- бачити, як певний парламентар голосує за всі політики, які створені на
  14. 14. 14 порталі, потрібно просто зайти до нього у профіль. Наприклад, зайшовши у профіль до Олександра Абдулліна, можна побачити, що депутат з фракції ВО «Батьківщина» максимально голосує «за відкликання депутатів місце- вих рад», «за відкриті дані», «за волонтерство», «за врегулювання видобут- ку бурштину» тощо. Також можна побачити, за які політики депутат ніколи не голосує — «за Бюджет-2016», «за арешт народного депутата Олексан- дра Онищенка». Окрім цього, портал дозволяє побачити, за які політики депутат «послідовно голосує за», «переважно голосує за», має «суміш го- лосувань за та проти», «переважно голосує проти» та «послідовно голосує проти». Скрін «Політики, за які максимально голосує Олександр Абдуллін» Скрін «Політики, за які ніколи не голосує Олександр Абдуллін»
  15. 15. 15 Для того, щоб дізнатися рівень підтримки депутатами певної політики, з переліку політик просто потрібно обрати необхідну і клікнути на неї.Для прикладу, обираємо політику «за реформування українського парламен- ту». Натискаємо на неї і бачимо, що максимально за цю політику голосує лише Тетяна Ричкова з фракції «БПП», ніколи не голосує Костянтин Жева- го (позафракційний), Ігор Шкіря (група «Партія «Відродження»), В’ячеслав Богуслаєв (група «Партія «Воля народу») та ще 8 народних депутатів. Скрін «Депутати, які максимально голосують за реформування українського парламенту» Скрін «Депутати, які ніколи не голосують за реформування українського парламенту»
  16. 16. 16 Скрін «Головна сторінка візуалізатора даних» Скрін «Візуалізація даних. Потрібно в одній з 4 категорій обрати необхідну політику та натиснути клавішу «Показати» Візуалізатор даних vis.rada4you.org Візуалізатор — це інструмент, який перетворює великий масив парламент- ських даних у стрункий графік чи інтерактивну таблицю.
  17. 17. 17 Інструмент візуалізує парламентські дані за чотирма критеріями: ♦♦ Голосування по областях—показує,на скільки відсотків регіони через своїх депутатів-мажоритарників підтримують законопроекти з тієї чи іншої теми. ♦♦ Голосування по фракціях — ілюструє, на скільки відсотків фракції під- тримують ті чи інші законодавчі ініціативи. ♦♦ Персональна статистика нардепів — показує відсоток відвідувано- сті обраного депутата, а також скільки разів він/вона натискали «За», «Проти», «Утриматися» або не голосували. ♦♦ Партійна дисципліна фракцій — одностайність фракцій під час голо- сувань з тієї чи іншої теми. Тут кожен депутат фракції позначений кра- пкою. Навівши на неї мишкою, можна прочитати, що це за депутат та на скільки у відсотковому співвідношенні він підтримує певну політи- ку. Якщо крапка червоного кольору, то позицію депутата в голосуванні на певну тему визначити складно, бо він проявляв її через голосуван- ня менше, ніж у 60% випадків. І далі чим більш насиченого синього кольору крапка на графіку, тим вищим є рівень підтримки депутатом певної законодавчої ініціативи. Наприклад, зробивши візуалізацію голосувань по політиці «за врегулю- вання видобутку бурштину» у розрізі областей, можна побачити, що най- більше за неї голосують депутати-мажоритарники з Рівненської, Черні- вецької, Херсонської областей, а найменше — з Кіровоградської, Одеської та Харківської областей. Візуалізація іншої політики «Зняття недоторканості з народних депутатів Липень 2017» в розрізі партійної дисципліни фракцій показує не лише рі- вень підтримки фракціями даної політики, але також дає можливість поба- чити, яким є індивідуальний рівень підтримки кожним депутатом відповід- них законодавчих ініціатив. Скрін «Голосування в розрізі областей за врегулювання видобутку бурштину»
  18. 18. Скрін «Голосування за зняття недоторканості з народних депутатів у липні 2017 року в роз- різі партійної дисципліни фракцій Сподіваємося, що наші інструменти парламентського моніторингу ста- нуть корисними при дослідженні роботи Верховної Ради України та її ін- ституцій, а комплексний громадський контроль сприятиме покращенню якості українського парламентаризму.
  19. 19. Лекція 2 Парламентські партії: стандарти фінансування та практики функціонування
  20. 20. 20 Останнім часом в Україні активно обговорюється питання прозорості фі- нансування політичних партій та можливості використовувати даний ме- ханізм для запобігання корупції, що є основною проблемою української політичної системи. Згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії та ОБСЄ, політичні партії потребують регулярного фінансування, як під час, так і в період між виборчими кампаніями. Правила фінансування політич- них партій мають засновуватись на принципах, рекомендованих Парла- ментською асамблеєю Ради Європи: баланс між державним та приватним фінансуванням; чіткі критерії розподілу державної допомоги партіям; встановлення межі для партійних видатків на виборчі кампанії; прозора та регулярна звітність за уніфікованою формою, що включає облік прибутків та витрат, боргів та активів; регламентація здійснення пожертв та дарунків; незалежний орган аудиту та моніторингу за діяльністю партій, встановлені санкції для порушників. Виділяють наступні види фінансування партій: ♦♦ кошти, отримані від членських внесків, продажу книг, газет та сувенір- ної продукції; ♦♦ фінансування від фізичних та юридичних осіб як приватні одноразові пожертви, в тому числі в негрошовій формі: приміщення, техніка, ме- блі, транспортні засоби, інтелектуальна власність, тощо; ♦♦ державне фінансування. Державне фінансування партій Державне фінансування почало активно використовуватися в Європі з по- чатку 60-х років і стало рушійною силою розвитку демократичного пар- ламентаризму. Застосування даного феномену було направлене на обме- ження впливу приватних осіб та їх інтересів на партійну діяльність через членські внески. Внаслідок цього партії стали визначним інструментом у руках громадянського суспільства для здійснення державної влади. Також державне фінансування допомагає встановити умови чесної конкуренції між усіма учасниками передвиборчих перегонів. Зараз уряди усіх розви- нутих держав суворо слідкують за прозорістю фінансової діяльності полі- тичних партій і самого виборчого процесу. Виділяють наступні види дер- жавного фінансування партій: ♦♦ підтримка лише партій, що представлені у парламенті відповідно
  21. 21. 21 до кількості отриманих голосів на виборах (Польща, Болгарія) або ж у рівних сумах на кожен мандат (Данія, Фінляндія); ♦♦ фінансування партій, що отримали певну кількість голосів, але при цьому не обов’язково потрапили в парламент (Бельгія, Словаччина, Кіпр, Ісландія, Італія); ♦♦ змішана система, за якою державні дотації надаються в залежності від кількості мандатів у парламенті та кількості отриманих голосів на пар- ламентських виборах (Іспанія); ♦♦ фінансування усіх політичних партій, що представлені на виборах (Франція, Німеччина, Австрія, Чехія, Швеція). За європейськими стандартами фінансування політичних партій держа- вою остання має зосереджуватися на підтримці партій, що мають визна- чний вплив на громадян, що вимірюється голосами на виборах. Правове регулювання фінансування політичних партій зазвичай визначається Кон- ституцією або окремим законодавством. При цьому законодавство демо- кратичних держав заохочує помірні внески від приватних осіб, водночас обмежуючи надмірно великі вклади, щоб убезпечити від зовнішнього по- літичного тиску. В законах прописують види фінансових джерел, умови їх отримання та порядок використання. Невиконання вимог тягне за собою накладення адміністративних штрафів, а при великих порушеннях й кримі- нальну відповідальність. Принципи відкритості та прозорості забезпечуються шляхом публікації фінансових звітів партій у відкритому доступі. Зокрема, звіти заповнюють- ся за формою та відповідно до визначених законодавством термінів, що може відрізнятися в різних країнах: Німеччина та Австрія — 9 місяців після закінчення звітного року; Іспанія — півроку; Угорщина — 2 місяці та Іта- лія дає один місяць. У деяких країнах, окрім стандартних фінансових звітів, політичні партії мають надавати контролюючим органам: перелік пожертв (Австрія, Іспанія), звіти про купівлю/продаж партійного майна (Німеччина), бюджети партії (Італія), форми про доходи та витрати виборчої кампанії (США, Великобританія, Канада). У деяких країнах (Німеччина, Іспанія, Італія, Португалія, Румунія, Угорщи- на, Чехія) згідно із законодавством партії є неприбутковими організаціями, тому можуть не сплачувати податки (повністю або частково). Також у пе- реважній більшості європейських країн партії можуть отримувати різно- манітні форми доходів та навіть займатися підприємницькою діяльністю. Зокрема, у Франції мають право отримувати дохід від здачі нерухомості та майна в оренду; займатися видавничою та дослідницькою діяльністю;
  22. 22. 22 проводити навчальні семінари та тренінги. У Польщі можуть вкладати кош- ти в цінні папери, брати участь у торгах на біржі, продавати партійні вида­ ння та символіку. В Словаччині — торгувати державними казначейськими зобов’язаннями, розміщувати доходи на банківських депозитах та вико- ристовувати відсотки на партійну діяльність; володіти частками в статут- них капіталах підприємств, у тому числі державних, або ж організовувати власні підприємства. Як вже було сказано вище, державне фінансування політичних партій пе- редбачає жорстке звітування перед спеціалізованими фінансовими та/ або правоохоронними органами контролю з окремими повноваженнями. Спеціалізований орган має займатися регулярним моніторингом діяль- ності партій, збором та обробкою фінансових звітів та бути незалежним від фінансового впливу; відбір працівників має здійснюватися за умовами відкритого конкурсу. Зазвичай таку роль виконують податкові органи та структури, що відповідають за адміністрування виборчого процесу (ЦВК, Міністерство юстиції — Австрія), спеціалізовані антикорупційні органи або навіть Рахункова палата (Угорщина, Іспанія). Фінансові правопорушен- ня та зловживання політичних партій зазвичай караються достатньо суво- ро. Переважно це штрафи, вилучення коштів та майна на користь держави, позбавлення права на отримання в майбутньому державного фінансування та субсидій, що зазвичай веде до розпуску партій. Інколи судові справи щодо порушення норм належного виконання фінансової звітності можуть приводити до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі. Міжнародні особливості фінансування політичних партій Великобританія. Внески понад 5 тисяч фунтів для національних партій та понад 1 тисяча фунтів для місцевих партій мають бути задекларовані. Пар- тії можуть отримати державні дотації на відкритому конкурсі на політичні дослідження та проведення експертних обговорень. Також держава фінан- сує адміністративні витрати опозиційних партій, що набрали понад 150 ти- сяч голосів виборців на парламентських виборах. США. За такої полтичної системи підтримки потребують партії, що не представлені в Конгресі—треті партії.Вони заробляють на свою діяльність через проведення лекцій, зустрічей, тренінгів, продаж книг, сувенірної продукції, членські внески та благодійні пожертви. Моніторингом фінан-
  23. 23. 23 сової діяльності партій та контролем за належним виконанням фінансової звітності займається Федеральна виборча комісія. Канада. У країні жорстко регламентовано на законодавчому рівні порядок фінансування політичних партій та витрати на їхню діяльність. Зокрема, встановлено ліміти на передвиборчі витрати, політичну рекламу, оплату персоналу, утримання офісу, проведення політичних досліджень тощо. Німеччина. Партії здійснюють свою діяльність переважно з коштів дер- жавного бюджету, які виділяються відповідно до результатів попередніх виборів (місцевих, національних, виборів до Європарламенту). Фінансу- ються усі без виключення партії, що отримали 0,5% голосів на парламент- ських виборах та 10% на місцевих. Хоча держава витрачає значні кошти на утримання партій, останнім необхідно дотримуватися суворої фінансової звітності, за невиконання якої політична сила може бути оштрафована та навіть припинити свою діяльність. Усі звіти публікуються у відкритому до- ступі, що дає змогу громадськості здійснювати належний контроль. Чехія. Усі партії, що отримали понад 3% голосів виборців, можуть розра- ховувати на державне фінансування, що становить близько 350 тисяч євро на рік. Франція. Держава покриває близько половини витрат партій на утри- мання офісу та їхню діяльність. Точні цифри залежать від кількості голо- сів, отриманих на парламентських виборах, і вираховуються пропорційно. Державним контролем за фінансуванням політичних партій займається Національна комісія зі звітів про виборчу кампанію і політичне фінансу- вання. Партії щорічно звітують перед комісією, за що отримують політичні субсидії. Приватні внески від юридичних осіб обмежуються 10% від усіх виборчих витрат. Іспанія. Державне фінансування здійснюється за умов потрапляння партії до парламенту або отримання не менше 3% голосів виборців. Решта ко- штів розподіляється між партіями, що не потрапили до парламенту та не подолали 3% бар’єр, відповідно до кількості здобутих голосів. В Іспанії дозволено брати банківські позики на статутну діяльність, однак останнім часом це стало великою проблемою, адже борг перед банками за непога- шені кредити зростає щорічно і це стає інструментом впливу на партій- не керівництво для прийняття корупційних політичних рішень. Приватне фінансування від юридичних осіб обмежене 5% від обсягу державного фінансування за одну пожертву. Усі фінансові звіти мають публікуватися у відкритому доступі та вчасно бути надані до Комітету парламентського контролю.
  24. 24. Італія. Державне фінансування партій виділяється відповідно до відсотко- вого співвідношення отриманих мандатів на парламентських виборах. Од- нак частина коштів розподіляється рівномірно між усіма парламентськими партіями, також окремі кошти надаються для парламентських фракцій. Ча- стину одержують партії, що не потрапили в парламент, але отримали 2% загальної кількості голосів або 300 тисяч голосів. Держава здійснює не- пряме фінансування у вигляді безкоштовного ефірного часу, податкових пільг, пільг на поштові і транспортні витрати. Польща. Держава виплачує матеріальну допомогу всім без винятку партіям за кожен отриманий голос виборця на парламентських виборах. У Польщі також дозволений прибуток для партій від банківських депозитів, опера- цій з цінними паперами; можна брати кредити для виконання статутних цілей. Приватні пожертви можуть бути отримані лише від фізичних осіб у розмірі не більше 15 зарплатних мінімумів. Однак партії не мають права здійснювати підприємницьку діяльність та здавати нерухомість в оренду. Окрім прямої фінансової допомоги, держава може надавати негрошові ак- тиви: звільняти від податків на статутну діяльність (Німеччина, Нідерланди, Великобританія), надавати безкоштовний ефірний час. Ефірний час на те- лебаченні зазвичай розподіляють у два способи: ♦♦ рівномірно для усіх партій, незалежно від результатів попередніх ви- борів для надання однакових можливостей ведення передвиборчої агітації; ♦♦ на основі результатів попередніх виборів пропорційно отриманим голосам. Також держава може сприяти розміщенню політичних повідомлень у ЗМІ, надавати приміщення для публічних зборів та передвиборчої агітації. В де- яких країнах політичні партії можуть отримати фінансові субсидії від дер- жави: на утримання партійної газети (Швеція), дослідницьких інститутів (Нідерланди), молодіжних партійних організацій (Німеччина, Австрія).
  25. 25. 25 Українські реалії Державне фінансування статутної діяльності Аналізуючи досвід України в фінансуванні політичних партій, варто зазна- чити, що в 2016 році була прийнята нова редакція Закону України «Про політичні партії в Україні». Відповідно до цього документа вводиться меха- нізм державного фінансування, який частково компенсує витрати на ста- тутну діяльність та передвиборчу агітацію в період виборів, а також регу- лює порядок сплати добровільних внесків від фізичних та юридичних осіб. Щорічний обсяг державного фінансування партій складає 0,02% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня попереднього року, помноженого на загальну кількість виборців, що взяли участь в останніх виборах народних депутатів України. Право на державне фінансування статутної діяльності мають усі без виключення партії, що отримали 2% го- лосів виборців на останніх парламентських виборах від загальної кілько- сті зареєстрованих виборців (дана норма вступає в дію після наступних парламентських виборів). Наразі ж право на державне фінансування ма- ють 6 партій, які на останніх парламентських виборах подолали 5% ви- борчий бар'єр.Зокрема,це: «Народний фронт»,«Блок Петра Порошенка», «Опозиційний блок», «Об'єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка та ВО «Батьківщина». Рішення про виділення державних коштів на статутне фінансування партії приймає Національне агентство з питань за- побігання корупції (НАЗК) на підставі протоколів Центральної виборчої комісії (ЦВК). Розмір державного фінансування партій на 2017 рік Розмір мінімальної заробітної плати Коефіцієнт Кількість виборців Розмір державного фінансування партій на 2017 рік
  26. 26. 26 Державне фінансування статутної діяльності партій почало здійснювати- ся з третього кварталу 2016 року. Обов’язковими умовами для отримання фінансування були: 1) подання партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за перший і другий квартали 2016 року; 2) внесення відповідних змін до своїх статутів. З 2017 року державне фінансування здійсюється в повному обсязі, на це з держбюджету виділе- но більше 398 млн грн. Також Рішенням НАЗК передбачається виділення коштів у сумі 44 млн 239,94 тис. грн партії «Самопоміч» за дотримання ген- дерної квоти на парламентських виборах 2014 року. Відшкодування витрат на агітацію Особливістю української політичної системи надання державного фінан- сування, є те, що статті витрат про фінансування статутної діяльності та на передвиборчі витрати є розділеними. Так, право на компенсації витрат передвиборчої агітації мають лише ті партії, що отримали депутатські ман- дати на парламентських виборах. Відшкодування здійснюється в розмірі здійснених передвиборчих витрат, але не більше максимального розмі- ру виборчого фонду політичної партії. Рішення про компенсацію витрат приймає Ценральна виборча комісія на підставі звітних документів про надходження та використання коштів виборчого фонду, поданих за ста- лою формою. Згідно з Законом «Про вибори народних депутатів України» максимальний розмір виборчого фонду партії становить 90 000 мінімаль- них заробітних плат. Відшкодування витрат партій на здійснення передви- борної агітації на позачергових виборах народних депутатів України 2014 року не проводиться. Відшкодування витрат розпочинається за результа- 113 753 500 112 103 600 56 394 560 48 467 700 38 257 900 29 182 200 «Народний фронт» «Блок Петра Порошенка» Об'єднання «Самопоміч» «Опозиційний блок » Радикальна партія ВО «Батьківщина» Розмір державного фінансування у розрізі парламентських партій 2017 рік (грн)
  27. 27. 27 тами наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України. Внески фізичних та юридичних осіб Загальний розмір (сума) внеску (внесків) на підтримку політичної партії від громадянина України протягом одного року не може перевищувати чо- тирьохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески. Розмір максимального виборчого фонду політичної партії Розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2017 року Кількість мінімальних заробітних плат Максимальний розмір виборчого фонду партії Максимальний розмір внеску від громадянина на підтримку політичної партії Розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2017 року Кількість мінімальних заробітних плат Максимальний розмір внеску від громадянина
  28. 28. 28 Загальний розмір (сума) внеску (внесків) на підтримку політичної партії від юридичної особи протягом року не може перевищувати восьмисот роз- мірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому здійснювалися внески. Фінансові звіти партій Усі фінансові звіти партій мають бути оприлюднені на сайті Національно- го агентства з питань запобігання корупції. Останнє протягом двох місяців має провести ретельний аналіз звітних даних та підготувати експертний висновок, за результатами якого буде проводитися майбутнє фінансуван- ня. Аналіз передбачає перевірку коректності та повноти наданих даних, своєчасність подання звіту, перевірку відповідності форми заповнення звіту та встановлення наявності або відсутності порушень законодавства щодо фінансування політичних партій чи передвиборної агітації. В разі ви- явлення порушень, НАЗК має повідомити про таке до відповідних право- охоронних органів для притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, які вчинили порушення законодавства. Національне агентство своїм рішенням може призупинити виділення ко- штів державного бюджету на фінансування політичної партії, у випадку, Розмір максимального внеску від юридичної особи для потреб партії Розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2017 року Кількість мінімальних заробітних плат Максимальний розмір внеску від юридичної особи
  29. 29. 29 якщо остання не подала звіт про доходи, майно та витрати у встановлені строки або звіт був поданий з грубими порушеннями чи неправдивими да- ними. До змін у законодавстві про політчині партії порядок подачі звітів полі- тичними партіями був неврегульований. У старій редакції ЗУ «Про полі- тичні партії в Україні» зазначено, що політична партія зобов`язана щорічно опубліковувати в загальнодержавному ЗМІ фінансовий звіт про доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії. Проте у Законі не була прописана будь-яка форма цього звіту і часові рамки, коли він має опри- люднюватися. Тому не дивно, що більшість звітів українських політичних партій до 2016 року не перевищують розмір 1/5 сторінки А4. У 2016 році НАЗК затвердило спеціальну форму подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, яка має містити детальний перелік усіх надходжень та витрат партії, а та- кож список осіб, які пожертвували для неї кошти. Зокрема, у своєму звіті політичні партії мають вказати: ♦♦ майно політичної партії та його вартість станом на кінець звітного пе- ріоду; ♦♦ загальну суму членських внесків, зібраних політичною партією та структурними утвореннями політичної партії, які в установленому по- рядку набули статусу юридичної особи, протягом звітного року; ♦♦ дату здійснення кожного добровільного внеску на користь політичної партії, розмір внеску, його цільове призначення, особу, яка здійснила внесок (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, дати народження, а також місця проживання фізичної особи, найменування, місцезнахо- дження юридичної особи); ♦♦ дату здійснення кожного платежу з рахунків політичної партії, отри- мувача, призначення та розмір кожного платежу; ♦♦ суму кожного фінансового зобов’язання та особу, на користь якої фі- нансове зобов’язання підлягає виконанню, строк виникнення та при- пинення кожного фінансового зобов’язання. Важливо, що у звіті буде зазначатися прізвище особи, яка зробила до- бровільний внесок. Якщо особа, яка пожертвувала, наприклад, 120 тисяч гривень на розвиток партії, а має річний дохід менше 100 тисяч, то в кон- тролюючих органів одразу виникнуть питання, як ця людина могла пожер- твувати таку суму і чи ця людина не є підставною особою. Для України традиційно, коли офіційні цифри добровільних внесків не відображають
  30. 30. 30 реального рівня фінансової підтримки партій громадянами. Особливо це стосується періоду виборчих кампаній. Бо на практиці левова частка до- бровільних пожертв до виборчого фонду вноситься самими партійцями на вимогу чи з ініціативи партії. За підсумками аналізу ОПОРИ, прикладом такого підходу була структура виборчого фонду партії ВО «Батьківщина» на останніх парламентських виборах 2014 року, де 98% задекларованих надходжень склали добровільні внески фізичних осіб. Всього таких вне- сків було зроблено трохи більше 700, а сума майже кожного з них є абсо- лютно однаковою і складала 149 900 гривень. Грошові внески обсягом до 150 тисяч гривень були популярні не лише се- ред жертводавців «Батьківщини», але й серед інших партій. «Самопоміч» задекларувала 17 (з понад 60) перерахунків від фізичних осіб на однакову суму — 149 тисяч гривень, всі решта внесків (крім одного) не перевищують цієї суми. Також усі 11 добровільних внесків до виборчого фонду «Народ- ного фронту» не перевищували 148 тисяч гривень. Партія «ЗАСТУП» от- римала 33 пожертви по 100 тисяч гривень і 7 пожертв по 149 тисяч гривень. Причина таких збігів у цифрах не випадкова і криється в антикорупційно- му законодавстві. Відповідно частини першої статті 15 згаданого Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів,одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсю- дження зброї масового знищення» фінансова операція підлягає обов’язко- вому фінансовому моніторингу в разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень. Штрафи і НАЗК У судовому реєстрі станом на 21 липня 2017 року опубліковано 133 судові рішення за 123 справами, в основу яких лягли порушення, що стосують- ся 84 політичних партій. Весь перелік цих рішень з описом доступний за посиланням: https://infogram.com/zvity_partii_nazk_sud. Відповідачами у 14 справах були фізичні особи — донори політичних партій, 4 справах — юри- дичні особи — донори, в усіх інших випадках — керівники або уповноваже- ні особи політичних партій. У 50 випадках як покарання було застосовано штрафи, у 7 — штраф та кон- фіскація внесків. Суд оголошував порушникам усне зауваження 13 разів. Справи закривалися через закінчення строку накладення адміністратив- ного стягнення у 27 випадках (порушник визнавався винним, проте уникав покарання), а у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопору-
  31. 31. шення — у 8 випадках. Суд повертав справи до НАЗК (для подачі до належ- ного суду чи на дооформлення, чи для виправлення помилок) у 23 випад- ках. У реєстрі фігурує всього одна апеляція, у цій ситуації апеляційний суд вирішив залишити апеляційну скаргу партії без задоволення та відповід- но залишити без змін покарання — штраф з конфіскацією суми внесків на підтримку політичної партії. Частина судових рішень стосувалася самого процесу, як то розгляд клопотань, перенесення справ чи повернення по- милково сплачених судових платежів. Загальна сума штрафів та конфіскованих коштів склала 1 251 538 грн. Най- більшими невдахами виявилися партії УКРОП — 470 646 грн, Аграрна пар- тія України 247 520 грн, Об'єднання «Самопоміч» — 133 600 грн, Конгрес українських націоналістів — 103  351 грн та Прогресивна соціалістична партія України — 44 320 грн. У всіх цих справах суд постановив накласти штраф та конфіскувати неправомірні внески. Керівні особи 42 партій були оштрафовані на суми по 5 100 грн (випадки порушення строків подання фінансових звітів та порушення змісту та форми звітів). Щодо типів зафіксованих порушень, то ситуація виглядає таким чином: порушення змісту та форми фінансового звіту — 56 судових процесів, по- рушення порядку здійснення внеску політичній партії — 22, порушення строків подання та неподання звіту — 31, порядок отримання внесків на підтримку політичної партії — 15. У 9 судових процесах з тексту судових рішень не вдалося прояснити ситуацію, щодо якого типу порушення вони проводилися.
  32. 32. Лекція 3 Робота народного депутата в парламенті, комітеті та «у полі»
  33. 33. 34 Обов’язки народного депутата Повноваження та обов’язки народних депутатів регулюються законами «Про статус народного депутата України», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про комітети Верховної Ради України» та Конституцією України (розділ IV). Конституційний склад Верховної Ради України — 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років. На сьогодні їх є 422, оскільки в 27 округах вибори не відбулися (12 — в Криму, 9 — в До- нецькій та 6 — в Луганській областях), а місце Андрія Артеменка, повнова- ження якого були достроково припиненні, залишається вакантним станом на кінець серпня 2017 року. Джерело: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_zal_frack
  34. 34. 35 На першій сесії Верховної Ради народні обранці об’єднуються в депутат- ські фракції та групи. Народний депутат може входити до складу лише од- нієї депутатської фракції/групи або не входити до жодної. Кількість осіб у депутатській групі не може бути меншою, ніж кількість осіб у найменшій фракції. Сьогодні у парламенті діє 6 депутатських фракцій та 2 групи, а та- кож нараховується 51 позафракційний депутат. Загалом від народного депутата вимагається належне виконання двох ос- новних функцій — працювати в парламенті та взаємодіяти з виборцями. Робота у Верховній Раді включає в себе: ♦♦ участь у пленарних засіданнях парламенту; ♦♦ участь у роботі депутатських фракцій/груп; ♦♦ участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України; ♦♦ участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України; ♦♦ участь у парламентських слуханнях; ♦♦ подання депутатського запиту або звернення. У рамках взаємодії з виборцями депутат розглядає звернення від них, а та- кож від підприємств, установ, організацій, органів державної влади та міс- цевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їхніх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутат- ську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через ЗМІ. Традиційно перший і третій тижні кожного календарного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий — для ро- боти в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціяхгрупах, а четвертий — для роботи депу- татів з виборцями. Як демонструють результати щомісячного моніторин- гу ОПОРИ, народні обранці не завжди дотримуються визначеного ВРУ графіку роботи в округах та проводять особисті прийоми громадян у інші дні: вихідні дні або ж у дні, відведені парламентом для пленарних засідань, засідань погоджувальних рад, а також роботи в комітетах, групах і фракціях.
  35. 35. 36 Законопроектна діяльність депутатів Одним з основних показників ефективності роботи народного депутата є його активна участь в розробці та успішному просуванні проектів зако- нодавчих ініціатив. Часто виборці голосують за конкретного кандидата виключно в розрахунку, що передвиборчі обіцянки майбутнього депута- та будуть безпосередньо конвертовані в закони, обов’язкові до виконання всіма громадянами України. На щастя, далеко не все, що обіцяють потен- ційні депутати перед виборами, урешті потрапляє до парламенту і стає за- конами. Адже будь-яка ідея депутата перш ніж стати законом має пройти тривалу та складну процедуру, яка складається з різних стадій законодав- чого процесу. За підрахунками ОПОРИ, середня тривалість розгляду за- конопроекту в парламенті від моменту реєстрації до підписання складає 5 — 6 місяців. Головними стадіями законодавчого процесу є: 1. Внесення законопроекту на розгляд Верховної Ради (законодавча ініціатива). 2. Розгляд законопроекту. 3. Ухвалення законопроекту. Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України: законопроекту, проекту по- станови або іншої законодавчої пропозиції. Згідно з 93 статтею Консти- туції України право законодавчої ініціативи, окрім депутатів, мають Пре- зидент України та Кабінет Міністрів України. Якщо законопроект, проект іншого акта ініційовано кількома народними депутатами, ініціатором його внесення вважається народний депутат, прізвище (підпис) якого на ньому зазначено першим. Належно оформлений законопроект, внесений до Верховної Ради, реє- струється в Апараті Верховної Ради в день його внесення. Усі зареєстро- вані законопроекти, проекти інших актів та супровідні документи вводять- ся Апаратом Верховної Ради до бази даних законопроектів електронної комп'ютерної мережі веб-сайту Верховної Ради. Законопроект вноситься на реєстрацію разом з проектом постанови, яку пропонується Верховній Раді прийняти за результатами його розгляду, списком авторів законопроекту, пропозицією щодо кандидатури доповіда-
  36. 36. 37 ча на пленарному засіданні та пояснювальною запискою, яка має містити: ♦♦ обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань, основних його положень та місця в системі законодавства; ♦♦ обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття. У разі внесення законопроекту, прийняття якого призведе до зміни по- казників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економіч- не обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). У такому випадку до законопроекту, проекту іншого акта подаються пропозиції змін до законо- давчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення його збалансованості. На практиці належні ар- гументування бюджетних витрат є найслабшим місцем законопроектів, які ініціюють депутати. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту часто зводиться до фрази «прийняття цього Закону не потребує збільшен- ня видатків Державного бюджету України».Для прикладу,у пояснювальній записці до законопроекту «Про реструктуризацію зобов'язань за креди- тами в іноземній валюті» (який дозволяв позичальникам віддавати валют- ні кредити за старим курсом) не містилося жодної згадки про його шкоду банківській системі. Кожен законопроект після його реєстрації для підготовки експертного висновку направляється: ♦♦ у профільний комітет, який визначається головним з підготовки і по- переднього розгляду законопроекту; ♦♦ у комітет, до предмету відання якого належать питання бюджету, для проведення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини; ♦♦ у комітет, який займається питаннями боротьби з корупцією, для під- готовки експертного висновку щодо його відповідності вимогам ан- тикорупційного законодавства; ♦♦ у комітет, до предмету відання якого належить оцінка відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції. Кожен законопроект не пізніш як у триденний строк направляється комі- тетом, до предмета відання якого належать питання бюджету, до Кабінету Міністрів України для здійснення експертизи щодо його впливу на показ- ники бюджету та відповідності законам,що регулюють бюджетні відносини.
  37. 37. 38 Головний комітет попередньо розглядає законопроект і ухвалює висно- вок щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради. До висновку головного комітету додаються висновки комітетів, до предметів відання яких належать питання бюджету, боротьби з корупцією та оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язан- ням України у сфері європейської інтеграції. Зареєстровані у Верховній Раді законопроекти надаються народному де- путату шляхом розсилки на адресу електронної скриньки на поштовому сервері Верховної Ради інформаційного листа про реєстрацію законопро- ектів. Судячи з кількості зареєстрованих законопроектів та об’єму супро- відної документації, жоден депутат фізично не зможе перечитати їх усі. На пленарному засіданні Верховної Ради розглядаються лише законопро- екти, включені до порядку денного сесії Верховної Ради. Як правило, ця процедура складається з трьох читань: ♦♦ перше читання — обговорення основних принципів, положень, крите- ріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу; ♦♦ друге читання — постатейне обговорення і прийняття законопроекту у другому читанні; ♦♦ третє читання — прийняття законопроекту, який потребує доопрацю- вання та узгодження в цілому. Зареєстрований та включений до порядку денного сесії законопроект при підготовці до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи, а при підготовці до всіх наступних читань — для здійснення юридичної експертизи та редакційного опрацю- вання — у відповідні структурні підрозділи Апарату Верховної Ради. На практиці ця норма не завжди виконується. Так, з 516 законів, прийнятих парламентом цього скликання протягом 2 років діяльності, 21 документ (в тому числі Закони «Про Рахункову палату» і «Про судоустрій і статус суддів») був прийнятий без обов’язкового висновку Головного науко- во-експертного управління. У Верховній Раді України щороку реєструються тисячі законопроектів, з яких лише менше третини потрапляє в порядок денний та виноситься на голосування, а законом стає лише кожен 9-й законопроект. Протягом останніх 16 років спостерігається стійка тенденція до зростання кількості зареєстрованих в парламенті законодавчих ініціатив. Так, протягом пер- ших 2 років діяльності до парламенту VIII скликання різними суб’єктами законодавчої ініціативи було внесено вдвічі більше законопроектів (не
  38. 38. 39 враховуючи проектів постанов), ніж до парламенту III скликання (обрано- го в 1998 році) за цей самий період. 2 РОКИ РАДИ Коефіцієнт законотворчої продуктивності парламенту різних скликань (лише законопроекти) III скликання - 29% IV скликання - 14% VI скликання - 19% VII скликання - 10% VII скликання - 11% 557 171 514 377 516 1953 1211 2692 3925 4580 стали законами всього ініційовано законів Більша кількість зареєстрованих у парламенті законопроектів та проектів постанов автоматично не призводить до зростання кількості позитивно проголосованих у Верховній Раді законів. Порівнюючи між собою різні каденції українського парламенту, ОПОРА виявила, що кількість законів, які приймали парламентарі в різні роки, залишалася приблизно на тому ж рівні (в середньому 450 законів за 2 роки). Очевидно, пропускна спро- можність парламенту в творенні та прийнятті законів є обмеженою. Навіть оптимізувавши та пришвидшивши законотворчий процес, Верховна Рада не зможе до кінця каденції розглянути всі зареєстровані сьогодні законо- давчі ініціативи. Лавиноподібне зростання кількості законодавчих ініціа- тив створює додаткове навантаження на парламентські комітети й суттєво знижує якість законотворчого процесу. Депутати фізично не встигають розглянути всі проекти законодавчих актів, які потрапляють до комітетів, не кажучи вже про можливість їх ґрунтовного аналізу чи доопрацювання. З-посеред трьох суб’єктів законодавчої ініціативи саме депутати є ос- новним джерелом появи в парламенті надмірної кількості законопроектів та проектів постанов. Якщо законотворча активність Уряду і Президента протягом тривалого часу залишається більш-менш сталою, то народні де- путати Верховної Ради VIII скликання за перших півтора року зареєстру- вали майже втричі більше проектів законів і постанов, ніж їхні колеги, які працювали в парламенті далекого III скликання.
  39. 39. 40 Через це з року в рік продуктивність роботи Верховної Ради дещо змен- шується. Наголошуємо, що депутати не почали приймати менше законів, натомість вони безупинно реєструють законодавчі ініціативи, хоча об’єк- тивно більше 85% з них не мають перспектив бути розглянутими Верхов- ною Радою. Через велику кількість ініційованих депутатами законопроектів коефіці- єнт продуктивності їхньої законотворчої роботи (співвідношення кілько- сті зареєстрованих законопроектів до кількості прийнятих) в рази нижчий, ніж у Президента та Кабінету Міністрів. За два роки діяльності Верховної Ради лише 7% депутатських ініціатив стали законами, натомість урядових і президентських — 29% і 81% відповідно. Кількість зареєстрованих у Верховній Раді різних скликань законопроектів і проектів постанов (за перших 2 роки) всього уряд президентдепутати VII скликання 7412 6742 560 110 VIII скликання 8090 7345 634 111 III скликання 4239 3266 714 259 VI скликання 5657 4845 687 125 IV скликання 2747 2477 214 56
  40. 40. 41 2 РОКИ РАДИ Продуктивність законопроектної роботи парламенту VIII скликання за 2 роки Депутати - 7% Президент - 81% Уряд - 29% 262 76 178 3871 94 615 стали законами всього ініційованих законопроектів Немає суттєвих відмінностей між показниками законотворчої продук- тивності різних фракцій. Коефіцієнт є однаково низьким і варіюється від 3,6% («Опозиційний блок») до 13,8% (Радикальна партія). Загалом очікува- но нижчі показники продуктивності законотворчої роботи демонструють фракції, які не належать до проурядової коаліції, і дещо вищі — п’ять фрак- цій, які входили до складу коаліції «Європейська Україна». 2 РОКИ РАДИ Коефіцієнт законотворчої продуктивності фракцій і груп в парламенті VIII скликання (лише законопроекти) Блок Петра Порошенка - 9,2% Народний фронт - 11,7% Опозиційний блок - 3,6% Об’єднання «Самопоміч» - 12,1% Радикальна партія - 13,8% ВО «Батьківщина» - 11,3% Воля народу - 8,4% Відродження - 5,1% 187 151 70 18 32 74 22 82 2031 1288 620 497 383 610 432 696 стали законами всього ініційовано законів
  41. 41. 42 Якщо проаналізувати індивідуальний коефіцієнт законотворчої продук- тивності,то він є так само низьким.Станом на кінець 2016 року 99 народних депутатів продемонстрували нульовий показник законотворчої роботи, незважаючи на значну кількість ініційованих законопроектів.  Антиліде- рами тут є, головним чином, депутати фракції «Опозиційний блок». Так, Наталія Королевська долучилася до розробки 97 законопроектів, жоден з яких не став законом. В Юрія Солода таких законопроектів — 79, Дмитра Шпенова — 69, Олександра Вілкула — 58. Позафракційний Євгеній Му­раєв ініціював 90 законопроектів, жоден з яких не набув чинності. Натомість лі- дерами є Богдан Онуфрик («Блок Петра Порошенка») з показником 57% продуктивності, Вікторія Сюмар («Народний фронт») — 42% і Гліб Загорій («Блок Петра Порошенка») — 38%. У цілому, лише 10 народних депутатів станом на кінець 2016 року мали показник законотворчої продуктивності більш ніж 30%, тобто третина ініційованих ними законопроектів стала за- конами. 2 РОКИ РАДИ Найменш результативні депутати парламенту Наталія Королевська Опозиційний блок Євгеній Мураєв Позафракційні Юрій Солод Опозиційний блок Дмитро Шпенов Опозиційний блок Олександр Вілкул Опозиційний блок 0% 0% 0% 0% 0% 97 90 79 69 58 стали законами всього ініційовано законів 2 РОКИ РАДИ Найпродуктивніші депутати парламенту Богдан Онуфрик Блок Петра Порошенка Вікторія Сюмар Народний фронт Гліб Загор Блок Петра Порошенка 57% 42% 38% 4 14 13 7 33 34 94 стали законами всього ініційовано законів

×