Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Україна в І Світовій війні

910 views

Published on

Україна в І Світовій війні

Published in: Education
  • Login to see the comments

Україна в І Світовій війні

  1. 1.   Росія: контроль над Східною Галичиною, Північною Буковиною і Закарпаттям.  Австро-Угорщина: панування на Волині та Поділлі.  Німеччина: захоплення всієї України та поділ її між союзниками. Для України – це братовбивча війна. Українці у складі російської та австро-угорської армій мусили воювати по обидва боки фронту. Плани країн-учасниць щодо України:
  2. 2.  ГУР (Головна Українська Рада) СВУ (Союз визволення України) ЗУО (Загальна Українська Організація ) 1 серпня 1914 р. Львів 4 серпня 1914 р. Львів 5 травня 1915 р. Відень К. Левицький, М. Павлик, М. Ганкевич А. Жук, Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський та ін. К. Левицький • Підтримка австрійського уряду у війні. • Активне формування легіону Українських січових стрільців. • Співпраця з Німеччиною та Австро-Угорщиною з метою визволення України. • Утворення самостійної української держави у формі Конституційної Монархії. • Заснування демократичного суспільства. • Самостійність української церкви. • Створення незалежної держави на території підросійської України. • Поділ Галичини та створення в її східній частині широкої української автономії, в яку ввійдуть Буковина і Закарпаття. Політично активні українці в Західній Україні
  3. 3.  Суспільний рух в Наддніпрянщині НАЗВА ПРОГРАМА ТУП (Товариство українських поступовців) Підтримка Росії, сподівання на автономію (самоврядування), але пізніше перейшли до нейтральної позиції. УСДРП (Українська соціал-демократична робітнича партія) Не було єдиного погляду на війну. Група на чолі з С. Петлюрою була на боці Росії. Група на чолі з В. Винниченко засудила війну та відстоювала ідею автономії. Карпато-руський визвольний комітет Створений у Києві емігрантами з Галиччини. Підтримка Росії та обєднання всіх українських земель під ії владою. Комітет Південно- Західного фронту Всеросійського союзу міст Підтримка Росії.
  4. 4.  Основні битви на території України «У Галичині.Кавалерист» восени 1914 р. «Бій під Ярославом, Галицький фронт» восени 1914 р. Січові стрільці в окопах під Галичем. 1915 р. «Легіон Українських січових стрільців» 1914 р. Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.)  Тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис. чол. російських військ і понад 830 тис. чол. австро- угорської армії.  Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли всю Східну Галичину, частину Західної і майже всю Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія втратила 400 тис. чол., в тому числі 100 тис. полоненими, і 400 гармат. Плани німецького командування утримати Східний фронт лише зусиллями Австро-Угорщини зазнали краху.  Було створено генерал-губернаторство «Галицько- Буковинське», на чолі граф Бобринський.
  5. 5.  Австро-Німецький наступ на Галичині 19 квітня 1915 р. німецько-австрійські війська в Галичині почали контрнаступ. Застосувавши на вузькій дільниці фронту масований артилерійський вогонь, вони прорвали фронт в районі Горлиці і змусили російську армію відступати. 21 травня вона залишила Перемишль і перейшла за Дністер. 9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини. Контрнаступ було зупинено лише восени 1915 р. на лінії Кам’янець- Подільський–Тернопіль–Кременець–Дубно. «Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р. «Російські війська у Львові та Бучачі» 1915 р. «Російський військовий патруль у Львові» 1915 р.
  6. 6.  Бойовий шлях легіону УСС
  7. 7.   Наприкінці вересня 1914 р. стрілецькі сотні вступили в перші бої з російськими частинами в районі Верецького та Ужоцького перевалів. У жовтні 1914 р. січовики у складі 55-ї австрійської дивізії перейшли у контрнаступ, подолали перевали і відбили у противника Борислав, Дрогобич і Стрий. Тільки коли російське командування перекинуло з-під Перемишля резерви, «усусам» довелося відійти до Карпат.  На початку березня 1915 р. січові стрільці зайняли позиції на схилах гори Маківка. Російська армія генерала М. Іванова в цей час розгорнула наступ через Карпати з метою прорватись до Угорщини. Штурм російськими підрозділами позицій ЛУСС розпочався в ніч з 28 на 29 квітня. Аж до 2 травня тривали запеклі бої, внаслідок яких російські війська були відкинуті за річку Головчанку. На Маківці загинули 42 січовики, 72 зазнали поранень, 35 потрапило в полон. Наприкінці серпня 1915 р. галицькі курені знову втягнулися в запеклі бої в подільських степах між Серетом і Стрипою.  2 листопада зусиллями стрілецьких куренів було ліквідовано прорив росіян на Бережани.  Зиму 1915–1916 рр. полк УСС перебував у тилу, займаючись військовою підготовкою і культурно- освітньою роботою. У ході Брусиловського прориву влітку 1916 р. австрійське командування знову прикрило січовими стрільцями найважливіший відрізок фронту — шлях із Підгаєць на Бережани. На горі Лисоні полк УСС втратив 150 чоловік убитими і декілька сотень стрільців потрапили у російський полон, до таборів Симбірська і Царицина.  Отже, у ході воєнних дій 1914–1916 pp. легіон УСС значно скоротився через втрати. В 1916 р. полк УСС, що виконував бойове завдання під Тернополем, був оточений переважаючими силами противника. Лише 150 бійців вийшли з оточення, їх було виведено в тил і переформовано. Восени 1916 р. стрілецькі старшини на чолі з Д. Вітовським розпочали велику культурно-освітню місію на Волині. За допомогою громадських діячів Львова К. Студинського,  П. Мишуги січовики придбали для волинських шкіл 1500 підручників, чимало приладів. На фронт під Бережани вже оновлений полк повернувся у лютому 1917 р.  У березні–жовтні 1918 р. полк УСС під командуванням сотника О. Микитки, згідно з умовами Берестейського миру 1918 р., у складі австро-німецьких військ здійснив похід на Наддніпрянську Україну (Жмеринка—Бірзула—Херсон—Нікополь—Олександрівськ).  На початку жовтня 1918 р. УСС було передислоковано з Херсонщини на Буковину, в Чернівці. Після утворення Західноукраїнської Народної Республіки в листопаді 1918 р. полк передислоковано до Львова, де він став ядром Української Галицької армії.
  8. 8.  «Брусилівський прорив» (22 травня – початок червня) Брусиловський прорив (Лу́цький прори́в) — наступальна операція Південно-Західного фронту російської армії проти австро- угорських і німецьких військ під час Першої світової війни. Проведена чотирма російськими арміями під командуванням генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня (4 червня за новим стилем) до 7 вересня (20 вересня) 1916 року на фронті від Луцька до Чернівців. У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорській армії та зайнято Галичину і Буковину. Генерал Олексій Брусилов (1853-1926)
  9. 9.  Новий наступ російських військ (червень 1916 р.), поразка Росії, вона втратила Західні землі України, вийшла з війни. «Росіяни в Галичині» 1916 р. «У боях за Галичину» 1916 р. «Вихід Росії з війни»
  10. 10.
  11. 11.  Наслідки Першої Світової війни для України:

×