Zbirka ekspertyza

3,446 views

Published on

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Zbirka ekspertyza

  1. 1. Громадська експертиза: практика та перспективи розвиткуМатеріали реалізації проекту громадської організації «ПРАВО»«Школа громадської експертизи», спрямованого на підвищенняпрофесійного рівня представників інститутів громадянського суспільства з невеликих міст Вінницької області для підвищення ефективності їх діяльності та впливу на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку, який було реалізовано за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Хмільник ГО «ПРАВО» 2011
  2. 2. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПРАВО» ПРОЕКТ «Школа громадської експертизи»Видання здійснене в рамках проекту громадської організації «ПРАВО» «Школа громадської експертизи», за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» Це видання жодним чином не пов’язане з політичною діяльністю, впливом на результат виборів, а також діяльністю, яка стосується виборчих кампаній. Громадська організація «ПРАВО» висловлює щиру вдячність за до- помогу в реалізації проектуДоценту кафедри державного управління і місцевого самоврядуванняОРІДУ НАДУ при Президентові України, кандидату політичних наук,директору Одеського суспільного інституту соціальних технологій Крупнику Андрію Семеновичу Голові Ради Подільського центру соціальних технологій Оксані Яцюк Президенту Творчого об’єднання «TOPO» Олексію Хмарічлену Координаційної ради Львівського представництва «Громадян- ської мережі «ОПОРА» Ользі Стрелюк Голові Правління громадської організації «Територія успіху» Інзі Дуднік юристу Інституту Медіа Права Ользі Сушко особлива подяка: Наталі Хайдаровій, Володимиру Ткачу, Аллі Корнієнко,Володимиру Плахотнюку, Тетяні Шевчук, Олександру Вознюку, Олені Аврамчук, Юлії Шандрі, Віктору Гричанюку, Річарду Віллануева, Мирославі Дворніцькій, Валентині Білаш.
  3. 3. «…громадська експертиза – це безкоштовна послуга громадської організації, якамає на меті підвищити ефективність роботи органу влади…» Андрій Сільченко 999громадська організація «Унікальна країна» м. Жмеринка «…громадська експертиза є дуже корисним і потрібним ресурсом для самих орга-нів виконавчої влади. Адже вони безкоштовно отримують зовнішній аудит своєї діяльнос-ті та цінні рекомендації щодо очікувань соціальних груп, пріоритетів політики, бажанихзаходів для її реалізації…» Олена Аврамчук громадська організація «Молодіжна Рада» м. Хмільник «…проведення громадської експертизи не лише дає права, але й накладає обов’язкина ОГС. Обов’язки відповідального, фахового і неупередженого виконання процедур гро-мадської експертизи…» Олександр Вознюк громадська організація «Молодіжна Рада» м. Хмільник «…громадська експертиза – це механізм, коли можна діяти правильно, методично,в рамках чинного законодавства і на конкретний результат…» Шевчук Тетяна громадська організація «ПРАВО» м. Хмільник «…потрібно зробити перший крок… Всі реформи, в тому числі розбудова грома-дянського суспільства, відкритість і прозорість діяльності влади, мають працювати ви-ключно на інтереси людини, її соціальні гарантії і добробут…» Анна Чайковська Суспільна Служба України м. Вінниця 3
  4. 4. Віталій Дорох Голова Ради громадської організації «ПРАВО», керівник проекту «Школа громадської експертизи». Я довго думав, як розпочати цю збірку, яким матеріалом її наповнити, щоб вонабула цікавою для читачів. І, повірте, нічого розумнішого не придумав, як просто надатислово тим, хто працював, як то кажуть «в полі»… Тим, хто долучився до реалізації проек-ту в якості експертів, хто не пошкодував свого часу, зусиль та терпіння для того, щобздійснити громадські експертизи діяльності органів виконавчої влади… Але, попри всі мої висновки, все ж таки доведеться сказати кілька слів від себе, пе-редусім для того, щоб подякувати всім тим, хто долучився до реалізації проекту «Школагромадської експертизи», а також для того, щоб читачеві було зрозуміло, про що взагалійдеться, і чому виникла необхідність проведення такої Школи. Після затвердження постановою КМУ № 976 від 5 листопада 2008 року Порядкусприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, інсти-тути громадянського суспільства отримали ефективний правовий механізм реалізації кон-ституційного права громадян на участь в управлінні державними справами, що передба-чено статтею 38 Конституції України. Процедура громадської експертизи фактично даєможливість ІГС стати учасниками вироблення державної політики в різних сферах та гро-мадськими контролерами за її реалізацією, так як передбачає проведення інститутамигромадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективностіприйняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розвязаннясуспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі. Але, на жаль, ситуація на місцях, особливо в невеликих містах Вінницької області,попри існуючі можливості для проведення громадської експертизи діяльності органів ви-конавчої влади, є незадовільною. Представники інститутів громадянського суспільства зневеликих міст Вінниччини не володіють необхідними знаннями та практичними навич-ками для того, щоб ефективно здійснювати громадську експертизу діяльності органів ви-конавчої влади. Це стосується знання та розуміння структури державної влади в Україні,повноважень органів виконавчої влади, розробки методології моніторингу, знання механі-змів доступу до інформації, а також підготовки пропозицій за результатами громадськоїекспертизи. Зараз є гостра потреба в наявності на місцях локальних експертних груп, які будутьздатні аналізувати державну політику в своєму регіоні, для того, щоб оцінити ефектив-ність виконання, наприклад, певної державної програми, законність витрачання бюджет-них коштів, оцінити якість надання адміністративних послуг чи виконання законодавстватощо. Керовані такими доброчесними намірами члени нашої організації проаналізувалистан використання інститутами громадянського суспільства з невеликих міст Вінницькоїобласті механізму громадської експертизи в своїй діяльності, провели консультації з орга-нізаціями, які мають значний досвід в проведенні громадської експертизи діяльності орга-нів виконавчої влади й вирішили розробити проект, реалізація якого могла б виправитинаявну ситуацію хоча б частково… 4
  5. 5. Так з’явилася ідея розробки проекту «Школа громадської експертизи». Метою про-екту є підвищення професійного рівня представників інститутів громадянського суспільс-тва з невеликих міст Вінницької області для підвищення ефективності їх діяльності тавпливу на вирішення актуальних проблем місцевого розвитку шляхом проведення Школигромадської експертизи. Під час реалізації проекту ми планували провести такі заходи: 1. Навчити представників громадських організацій з невеликих міст Вінницької обла- сті розробляти систему та методологію здійснення громадської експертизи діяль- ності органів виконавчої влади; 2. Створити умови для здобуття представниками громадських організацій Вінницької області, що візьмуть участь в навчанні, практичних навичок проведення громадсь- кої експертизи діяльності органів виконавчої влади. Предмет та мету громадської експертизи учасники мали визначити самостійно; 3. Здійснити порівняльний аналіз проведення громадської експертизи учасниками Школи громадської експертизи; 4. Поширити досвід проведення громадської експертизи діяльності органів виконав- чої влади серед представників місцевих громадських організацій Вінниччини. Формуючи план проведення Школи громадської експертизи, ми вирішили йти відпростого до складного. Тобто учасники, згідно нашого задуму, мали б поступово освою-вати мистецтво здійснення громадської експертизи, для чого їм необхідно було розуміннягромадського контролю як явища, а також структури державної влади в Україні, реалізаціїправа на доступ до інформації тощо. Після проведення консультацій ми вирішили, що в рамках нашої Школи буде ви-світлено наступні питання: • Що таке громадський контроль та чому він потрібний? Правові основи громадсько- го контролю; • Структура органів державної влади в Україні. Органи виконавчої влади. Нормати- вно-правові документи; • Право на інформацію та участь в управлінні державними справами. • Мета, предмет, об’єкт та методи проведення громадського контролю. Визначення індикаторів громадського контролю. Система та методологія здійснення громадсь- кого контролю; • Громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади. Постанова КМУ №976 від 5 листопада 2008 р.; • Підготовка пропозицій за результатами громадської експертизи; • Успішні практики проведення громадської експертизи діяльності органів виконав- чої влади в Україні. Я хочу ще раз подякувати від імені громадської організації «ПРАВО» всім, хто до-лучився до реалізації проекту, особливо тим, хто виступив в якості тренерів та допоміг врозробці навчальних матеріалів:Андрію Крупнику, Олексію Хмарі, Оксані Яцюк, Інзі Дуднік, Ользі Стрелюк та Ользі Сушко. Школу громадської експертизи було проведено в березні на базі готельного ком-плексу «Аіст», що знаходиться при в’їзді в Хмільник. А тепер, як і обіцяв, передаю слово учасникам Школи, для того, щоб Ви моглиознайомитися з практиками проведення громадської експертизи учасниками нашої Шко-ли. Я перепрошую всіх, хто надіслав нам свої звіти за те, що ми їх трішки скоротили. Ма-теріалу занадто багато й в одну збірку він просто не поміститься… 5
  6. 6. Андрій Сільченко громадська організація «Унікальна країна» м. Жмеринка Розповідає керівник Жмеринської міської молодіжної громадської організації «Унікальна країна» Андрій Сільченко Громадська організація «Унікальна країна» працює з 2003 року. Основними напря-мками нашої роботи було створення умов для самореалізації та розвитку своїх здібностейі талантів представниками нашої територіальної громади. За час свого існування ми ство-рили клуб інтелектуально-психологічної гри «Мафія», учасники якого здобувають навич-ки швидкого прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також навчаються чітко талаконічно висловлювати свої думки, і доводити свою думку до аудиторії. Даний клубпрацює вже майже три роки і не втрачає своєї актуальності та популярності. Вік його від-відувачів коливається від 15 до 45 років. Окрім самої гри, існування даного клубу створюєможливість спілкування між представниками різних поколінь, що в наш час, на жаль, є недуже поширеним явищем. Ще однією родзинкою нашої організації є молодіжний журналістський клуб, якийспочатку починався з звичайної шкільної інформаційної служби, у якій діти збирали но-вини про свою школу і вчились готувати програми для шкільного радіо. Невдовзі ми по-чали думати над тим, як об’єднати всі школи (в нашому місті їх 6) в єдиний інформацій-ний центр і створили на базі нашої організації онлайн-радіо «Юнік». Ді-джеями та веду-чими радіо у супроводі дорослих мають можливість працювати усі бажаючі школярі. Три-чі на тиждень готуються авторські програми соціального і розважального характеру. Та створивши радіо, ми не зупинились на місці, інтерес дітей до журналістики і ме-діа постійно зростав, і коли у нас з’явилась можливість, за підтримки Волонтера КорпусуМиру США ми створили молодіжне телебачення. За кошти Корпусу Миру ми придбалипрофесійну відеокамеру і потужний комп’ютер для роботи з відео, провели навчання длямайбутніх операторів, монтажерів і журналістів, і запустили в місті молодіжне телебачен-ня «Youth TV». Також зіткнулись з тією проблемою, що для проведення різноманітних акцій та за-ходів нам потрібні були волонтери. Як правило декілька з них були постійними, але осно-вну частину потрібно було постійно залучати серед молоді, яка слабо уявляла, куди і длячого ми їх запрошуємо. Отже, ми вирішили створити в нашій організації волонтерськийклуб, де б формувалась стала база волонтерів, які б були безпосередньо залучені до пла-нування діяльності, у якій вони безпосередньо брали б участь. Окрім того з волонтерамисистемно проводиться робота у вигляді тренінгів та ігор, які допомагають сформувати зних справжню команду. Наряду з сталими проектами, які започатковані, і тривають із року в рік, наша ор-ганізація займається і короткочасними акціями та заходами. Серед таких були, наприклад,організовані чемпіонати з вуличного баскетболу, які допомогли привернути увагу міськоївлади до проблеми відсутності в місті секції з баскетболу протягом 8 років. Так після де-кількох чемпіонатів, проведених влітку, з 1 вересня 2010 року у міській ДЮСШ відкрилисекцію баскетболу. 6
  7. 7. Ми також співпрацюємо з місцевими творчими колективами. Впродовж останніхроків ми провели декілька локальних фестивалів, у яких брали участь молоді жителі міста,які роблять перші кроки у різних видах творчості, таких як музика, танці, біт бокс, та ін.Наряду з фестивалями ми вже другий рік поспіль в партнерстві з іншими міськими НУОорганізовуємо локальний конкурс «Жмеринка має таланти», в яких за два роки взялоучасть більше 100 місцевих жителів, які демонстрували різноманітні вміння та таланти. В2011 році два фіналісти нашого конкурсу попали на всеукраїнське телевізійне шоу «Укра-їна має таланти». Все більше місцевих колективів та окремих осіб, бачачи результати нашої діяльно-сті, звертаються до нашої організації за допомогою в організації якихось заходів, абостворення умов для репетицій та тренувань. І, відчуваючи дефіцит ресурсів зі своєї сторо-ни, ми почали пошук додаткових можливостей. Після аналізу ситуації в нашому місті мизупинились на тому, що місцевий районний Будинок культури (велика двоповерхова буді-вля майже в центрі міста) використовується вкрай неефективно. Багато приміщень взагаліпростоюють, деякі здаються в оренду. Одним словом ресурс, який можна використати накористь громади є, залишилось тільки знайти можливість переконати владу, що можнайого використовувати ефективніше. Ми розуміємо, що заклади культури за часи незалежності ніколи не були пріорите-тною галуззю фінансування. А після фінансової кризи, ситуація стала ще більш критич-ною, оскільки ціни на комунальні послуги і продукти зростають, місцевий бізнес потерпаєвід зниження купівельної спроможності населення і як результат маємо дефіцит бюджету,що не дозволяє в повному обсязі фінансувати таку велику кількість будинків культури ібібліотек у маленьких містечках і селах. Тим більш, що працюють ці заклади на 10–15%своєї потужності. Отож ми усвідомлювали що через співпрацю між нашою громадською організаці-єю та районним Будинком культури можна вирішити одночасно дві нагальних проблеми:з одного боку в нас може з’явитись додатковий ресурс для здійснення своєї діяльності тароботи на користь місцевої громади, у вигляді приміщень та інфраструктури, які має у ро-зпорядженні районний відділ культури, з іншого боку Будинок культури набуде більшоїпопулярності в місті внаслідок того, що силами громадської організації активізує своюроботу з місцевою громадою. На наступному етапі нам потрібно було глибше вивчити дане питання, щоб визна-чити, які саме форми співпраці між нашою організацією та Будинком культури будутьнайбільш ефективними, і принесуть максимальну користь нашій територіальній громаді.Звісно, що і Будинок культури, і громадська організація мають отримати в цьому процесіумови для розвитку. Працюючи над пошуком механізму дослідження роботи районного Будинку куль-тури, я натрапив на оголошення про «Школу громадської експертизи», яку проводилагромадська організація «ПРАВО» за підтримки Міжнародного фонду Відродження у містіХмільнику. Оскільки наша організація не працювала в юридичній площині, я на той часмало знав про таку процедуру, як громадська експертиза. Але опрацювавши інформацію вмережі Інтернет, зрозумів, що громадська експертиза – це саме той механізм, який ми шу-кали. І саме за допомогою нього можна отримати інформацію, необхідну нам для дослі-дження діяльності районного Будинку культури і пошуку ефективних шляхів співпраці згромадськими організаціями. В результаті я та ще один член нашої організації подали за-явку на участь у «Школі громадської експертизи»… Заявки, подані нами на участь у «Школі громадської експертизи», були підтвер-джені організаторами, і ми були запрошені на першу сесію Школи, яка відбувалась з 18 по20 березня 2011 року у місті Хмільник. На даній сесії, окрім нас, були присутні ще пред-ставники громадських організацій з Хмільника, Козятина, Літина, Липовця та Вінниці. 7
  8. 8. Впродовж трьох днів першої сесії ми отримали багато нової корисної інформації,але потрібен був час, щоб систематизувати її. А вже через п’ять днів, 25 березня, почаласьдруга, не менш цікава та насичена сесія «Школи громадської експертизи». На цей раз про-грама навчання була більш вузько направлена та зосереджена саме на механізмі громадсь-кої експертизи. Школа була організована достатньо збалансовано, ми отримали багато теоретичнихзнань, які були систематизовані і подані в дуже легкій для засвоювання формі. Всі учас-ники з зацікавленістю сприймали наданий матеріал і брали активну участь в обговорен-нях. Але, на мою думку, велике значення має те, що окрім теоретичної частини багато ча-су було приділено практичним завданням, де кожен учасник міг сам спробувати застосу-вати на практиці ті знання, які щойно отримав. Це дало змогу глибше зрозуміти, що і якпотрібно робити, а якщо виникали складнощі чи запитання, їх відразу припрацьовували ірухались далі. В результаті такої роботи по завершенню другої сесії «Школи громадськоїекспертизи» більшість учасників мали чітке уявлення, що таке громадська експертиза іяким чином можна використати цю процедуру на користь своїй громаді. І повернувшись зостанньої сесії, ми почали готуватись до проведення експертизи. Отже, як ми вже дізналися під час навчання, громадська експертиза складається зчотирьох основних етапів: 1. Планування проведення громадської експертизи 2. Проведення громадської експертизи 3. Розгляд результатів громадської експертизи 4. Врахування результатів громадської експертизи органом виконавчої влади Ми приступили до виконання першого етапу – планування. Нам потрібно було ви-значити мету громадської експертизи, предмет, методи моніторингу і аналізу, індикатори,які вимірюються, джерела інформації і спосіб її отримання та експертну групу. Як я вже писав вище, нам було необхідно проаналізувати роботу управління куль-тури Жмеринської райдержадміністрації в частині забезпечення функціонування та розви-тку районного Будинку культури. Тому мету і предмет експертизи нам було визначити до-статньо просто. Отож, метою нашої експертизи стала оцінка діяльності Жмеринської РДА щодо до-тримання основних засад державної політики у сфері культури у відповідності до вимогЗакону України № 2778–VI «Про культуру». Предметом експертизи ми визначили стан дотримання та виконання своїх повно-важень Жмеринською РДА щодо розвитку Жмеринського районного Будинку культури,залучення для його розвитку інвестицій, коштів від надання платних послуг та благодій-ництва. Предмет та мета визначені, тепер нам потрібно було підібрати ефективні методимоніторингу та аналізу, які ми будемо використовувати в своїй експертизі. Ми визначилидекілька методів, які найбільше підійшли в нашій ситуації: 1. Аналіз документів (Даний метод передбачає ознайомлення громадського експерта з такими типовими документами органів влади як: план діяльності на рік, звіт про діяльність в минулому році, державні цільові програми, що реалізовує орган та звіти по них, штатний розпис, положення/закон про ор- ган виконавчої влади, посадові інструкції працівників відповідного органу тощо) 2. Глибинне інтерв’ю (Цей метод ми обрали, оскільки завжди є інформація, яку влада не може чи не хоче відкрито надати через офіційні документи. А для отримання більш повної картини по проблемі ця інформація може мати велике значення. Особиста бесіда з представниками влади та експертами в обраній темі може надати додаткову інформацію) 8
  9. 9. Наступний крок – це визначення експертів для експертизи. З цим в нас теж про-блем не виникло. Для дослідження нам потрібні були спеціалісти в економічній та право-вій площині. В нашій організації є спеціалісти з економічних питань, що ж стосуєтьсяправових питань, нам надавали всю необхідну допомогу представники Хмільницької ра-йонної громадської організації «ПРАВО», які власне і організували «Школу громадськоїекспертизи». Отож всі підготовчі дії реалізовані, можна переходити до проведення громадськоїекспертизи. Проведення громадської експертизи складається власне з наступних етапів: 1. Надсилання запиту на проведення громадської експертизи 2. Отримання інформації від органу виконавчої влади і іншого сприяння під час здійснення громадської експертизи 3. Здійснення моніторингу, оцінки і аналізу отриманих результатів 4. Підготовка експертного висновку та його направлення на розгляд органу ви- конавчої влади 5. Оприлюднення висновків експертизи для широкого загалу. Згідно методології проведення громадської експертизи ми маємо надіслати пись-мовий запит щодо проведення громадської експертизи на ім’я керівника відповідного ор-гану влади. В запиті необхідно вказати дані про організацію та перелік питань, які цікав-лять, а також інші форми сприяння, які очікуються. Окрім того, в запиті на проведенняекспертизи обов’язково потрібно зазначити: • Найменування інституту громадянського суспільства, який проводитиме громадсь- ку експертизу; • Відомості про легалізацію інституту громадянського суспільства (коли, ким та де був зареєстрований); • Місцезнаходження інституту громадянського суспільства (контактну адресу); • Контактна електронна адреса й телефон (по можливості); • Прізвище, ім’я та по батькові особи, уповноваженої контактувати з органом вико- навчої влади; • Предмет і мету громадської експертизи; • Перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської експертизи; • Перелік інших форм сприяння, які, на наш погляд, мав би надати орган влади (від- повідно до обраних нами методів збору інформації на її аналізу). Запит я особисто відніс до Жмеринської районної державної адміністрації Вінни-цької області 10 червня 2011 року. Секретар зареєструвала його у книзі вхідної докумен-тації і зробила позначку про отримання на моїй копії запиту. Отже, згідно до ПостановиКМУ від 05.11.2008 року №976, цей момент є ОФІЦІЙНОЮ ДАТОЮ початку громадсь-кої експертизи. 9
  10. 10. Згідно п. 4 Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності орга-нів виконавчої влади, після надходження нашого письмового запиту щодо проведеннягромадської експертизи орган влади ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ: 1. Видати у тижневий строк наказ (розпорядження) про проведення громадської експертизи та про заходи, пов’язані з підготовкою матеріалів; 2. Визначити особу (осіб), відповідальну (відповідальних) за забезпечення взаємо- дії з нами у проведенні громадської експертизи, зазначивши прізвище, ім’я, по батькові та посади цієї особі (цих осіб) у наказі (розпорядженні) про проведення громадської експертизи; 3. Протягом трьох днів з моменту видання наказу (розпорядження) довести його зміст до нашого відома; 4. Утворити у разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів із залучення наших представників; 5. Розмістити у тижневий строк інформацію про надходження нашого запиту що- до проведення громадської експертизи та заходи, що будуть здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння у її проведенні, на офіційному веб-сайті цього органу влади; 6. Надати нам, як інституту громадянського суспільства, матеріали, завірені в установленому порядку. Тепер давайте співставимо те, що ми мали отримати з тим, що ми отримали в реа-льності. Запит було подано у п’ятницю, отже час на відповідь у РДА був до наступноїп’ятниці. Тиждень спливав, але ніякого зворотного зв’язку я не отримував. У другій поло-вині п’ятниці я, спілкуючись з представником влади, нагадав про те, що направив до РДАзапит на проведення громадської експертизи, сьогодні фактично останній день, коли ямаю отримати відповідь, але реакції поки що ніякої немає. На що отримав відповідь, щойому відомо про мій запит, і що працівники районної ради запитували у нього «Хто такийАндрій Сільченко і що за експертизу Він зібрався тут влаштувати?». Я так розумію, щовесь цей тиждень у них пішов на те, щоб розібратись, що ж таке насправді ця громадськаекспертиза і як вони мають реагувати на мій запит. Для мене це було здивуванням, адже узапиті я залишив усі свої контактні дані, за допомогою яких вони могли зв’язатися із’ясувати питання, які виникли у них щодо експертизи. Я запланував візит в РДА на наступному тижні, щоб з’ясувати, як справи з моїм за-питом і чому немає ніякої реакції. Але прийшовши увечері додому, перевіривши своюелектронну скриньку, побачив серед інших листів лист зі Жмеринської РДА, який надій-шов на мою скриньку 17 червня 2011 р. о 13:07. Цей лист містив текст:Hello u-kraina,--Best regards, Жмеринська mailto:gmrrda@ukrpost.ua Я так розумію, що фразу Hello u-kraina згенерувала поштова програма, з першої ча-стини електронної пошти моєї громадської організації u-kraina@ukr.net і людина, яка дава-ла відповідь, навіть не приклала зусиль, щоб змінити цей текст на адекватний для діловоїпереписки або хоча б просто видалити його. Але були і хороші новини. У листі було дваприкріплених файли, власне щось схоже на офіційну відповідь на мій запит і додаток здеякими документами, які я просив надати у своєму запиті. 10
  11. 11. Від 17.06.2011 р. № 01-44-1279 Жмеринська міська громадськаНа 8 від 10 червня 2011 р. організація « Унікальна Україна» На Ваш запит від 10 червня 2011 року № 8 щодо проведення громадської експерти-зи, який надійшов до районної державної адміністрації 14 червня 2011 року, у відповіднос-ті до Закону України « Про доступ до публічної інформації» направляємо Вам запитувануінформацію, а саме:1. 25 сесією районної ради 5 скликання від 17 грудня 2009 року затверджено « РайоннуКомплексну програму розвитку культури та духовного відродження на період до 2014 ро-ку», якою в тому числі передбачено фінансування і розвиток Жмеринського районногобудинку культури до 2014 року. (додається)2. Протягом 2010- 2011 років на утримання та розвиток районного будинку культури буловитрачено: у 2010 році – 716114 грн., а саме: 1. Заробітна плата з нарахуваннями – 438005 грн. 2. Придбання господарських, канцелярських товарів та палива – 21501 грн. 3. Послуги зв’язку, поточний ремонт, медичний огляд водія, технічний огляд автомо- біля податки та збори – 31481грн. 4. Видатки на відрядження – 1802 грн. 5. Комунальні послуги – 71526 грн. 6. Придбання комп’ютерної техніки, різдвяної зірки – 6600 грн. 7. Капітальний ремонт фасаду та сцени, виготовлення проектно-кошторисної докуме- нтації – 145174 грн. У першому півріччі 2011р. – 340962 грн., а саме: 1. Заробітна плата з нарахуваннями – 207150 грн. 2. Придбання господарських товарів, палива – 4667 грн. 3. Послуги зв’язку, поточний ремонт, медичний огляд водія, технічний огляд автомо- біля – 37672 грн. 4. Видатки на відрядження – 492 грн. 5. Комунальні послуги – 37473 грн. 6. Капітальний ремонт фасаду – 53500 грн.3. Районний будинок культури надає послуги населенню лише відповідно до ПостановиКабінету Міністрів від 5 червня 1997 року №534 «Про затвердження переліку платних по-слуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній такомунальній формі власності» та наказу Міністерства культури і мистецтв України від21.12.1999 року №732/306/152 «Про затвердження Порядку надання платних послуг за-кладами культури і мистецтв».4. Районний будинок культури надає послуги населенню відповідно до наказу по відділукультури і туризму райдержадміністрації №7 від 3 лютого 2003 року і зареєстрованому вміськрайонному управлінні юстиції . З метою розширення кількості та якості послуг на-селенню до даного наказу вносились зміни по переліку послуг в 2007 та 2009 роках.5. В 2010 році від надання платних послуг РБК надійшло 26962,08 грн. На утримання РБКз урахуванням залишку на 01.01.2010р. використано 33403,90 грн. В першому півріччі2011 р. надійшло 11212,20 грн., використано – 10631,99 грн.6. Благодійних коштів у 2010 році не надходило, у 2011році їх надійшло 1505 гривень.. Додатково повідомляємо, що відповідно до розпорядження голови райдержадмініст-рації від 1 червня 2011 року №241 «Про доступ до публічної інформації» відповідальноюза організацію доступу до публічної інформації, розпорядником якої є райдержадміністра-ція визначено керівника апарату райдержадміністрації Москальчук Т.Г. Одночасно ставимо до відома, що у відповідності із п. 9 Постанови Кабінету Мініс-трів України від 25 травня 2011 року №583 «Питання виконання Закону України «Про до-ступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних тамісцевих органах виконавчої влади», якщо інформація містить документи обсягом біль-ше 10 сторінок, то запитувач здійснює оплату вартості фактичних витрат. Перший заступник голови райдержадміністрації Олександр МОНАСТИРСЬКИЙ вик. Слащук Л. В. тел.5-00-07 11
  12. 12. Також до цього документу було додано рішення Жмеринської районної ради «Прорайонну Комплексну програму розвитку культури та духовного відродження на період до2014 року», а також додатки на 9 аркушах, в яких була інформація про заходи з реалізаціїПрограми розвитку культури та духовного відродження на період до 2014 року. Почавши вивчати отримані матеріали, я відразу ж звернув увагу на декілька недо-лугостей в тих документах, які мені надіслали. Давайте на хвилинку повернемось назад, і пригадаємо, коли я відніс запит до рай-держадміністрації. Це було 10 червня 2011 року, про що на моїй копії є відповідна відміт-ка. Тепер читаємо перший абзац відповіді яка надійшла з РДА: «На Ваш запит від 10 червня 2011 року № 8 щодо проведення громадської екс-пертизи, який надійшов до районної державної адміністрації 14 червня 2011 року….» Що означає лист надійшов до районної державної адміністрації 14 червня? Де лист знаходився 4 дні? Можна було б припустити, що проблема в тому, що лист я приніс в п’ятницю, удругій половині дня, і в той самий день він не попав до відповідальної особи (хоча, звісно,це не аргумент), потім ще було два вихідних дні, але якимось дивним чином цей лист неіснував ніде аж до вівторка. Уявляю собі що відбувається з листами, які надходять зви-чайною поштою, особливо коли лист не рекомендований і немає жодних відміток, за яки-ми можна визначити час надходження листа. Далі у листі ніби даються відповіді на питання, які ставились у запиті, а наприкінцілиста мені повідомили що: «Відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 1 червня2011 року № 241 «Про доступ до публічної інформації» відповідальною за органі-зацію доступу до публічної інформації, розпорядником якої є райдержадміністраціявизначено керівника апарату райдержадміністрації Москальчук Т.Г» Я не до кінця зрозумів, навіщо мені про це було знати, але можна припустити, щосаме цю людину вповноважили взаємодіяти зі мною щодо проведення громадської експе-ртизи. Окрім того, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 25 травня2011 року №583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформа-ції» повідомили, що у разі, якщо інформація містить документи обсягом більше 10 сторі-нок, то запитувач здійснює оплату вартості фактичних витрат. Цей пункт я теж не знав як розуміти, або таким чином мене повідомили, що поки яне компенсую витрати, документів я не отримаю або попередили, що за надіслані матеріа-ли потрібно буде розрахуватися. Одним словом, залишалось багато незакритих питань, і я з нетерпінням чекав на папе-ровий варіант відповіді. Оскільки, згідно п.4 Порядку сприяння проведенню громадської екс-пертизи діяльності органів виконавчої влади, після надходження нашого письмового запитущодо проведення громадської експертизи орган влади має надати нам, як інституту грома-дянського суспільства матеріали або завірені в установленому порядку їх копії. Минув ще один тиждень, але відповідь від РДА в паперовому вигляді ми так і неотримали. Тоді я вирішив спробувати зв’язатись з пані Москальчук Т. Г., на яку було поси-лання в електронному листі з райдержадміністрації. Я зателефонував, представився, і по-яснив, що телефоную з приводу запиту на проведення громадської експертизи, що хотівби зустрітись і з’ясувати деталі з цього приводу. На що почув у відповідь, що пані Моска-льчук вперше чує про мене, про громадську організацію, яку я представляю, а тим більшепро якусь там громадську експертизу. Я сказав, що у листі, який я отримав від РДА, вка-зали, що відповідальною за організацію доступу до публічної інформації, розпорядникомякої є райдержадміністрація, визначено керівника апарату райдержадміністрації Москаль-чук Т.Г., тому я зателефонував саме до неї. Пані Москальчук відповіла, що зараз вона ду-же зайнята, і щоб ми повернулись до цього питання пізніше. 12
  13. 13. Не очікуючи паперового варіанту документів від райдержадміністрації, ми почалипроводити аналіз того, що отримали в електронному вигляді. Вивчаючи матеріали, я звер-нув увагу на декілька моментів. Найперше враження, яке у мене склалося, коли я позна-йомився з «Програмою розвитку та духовного відродження на період до 2014 року», щозаходи та витрати внесені що даної програми, направлені далеко не на розвиток культуриабо духовного відродження, як написано в назві документу, а на поточні та капітальні ре-монти приміщень, придбання автотранспорту, техніки, меблів і тому подібне. Звичайно,необхідно підтримувати будівлі у належному стані, заклади культури мають також бутизабезпечені необхідною технікою та транспортними засобами, щоб забезпечувати поточнудіяльність, меблі теж з часом виходять із ладу і є необхідність їх оновлювати. Але скажіть,будь-ласка, що все це має до розвитку та духовного відродження? Чому жодної копійки уданій програмі не передбачили для навчання персоналу, або залучення спеціалістів длярозробки професійного стратегічного плану розвитку, чи проведення соціологічного до-слідження в громаді для пошуку нових видів послуг, які заклади культури можуть надава-ти населенню, в результаті чого б авторитет і популярність таких заходів в громаді зрос-тав і вони дійсно могли б виконувати покладені на них функції у повному обсязі. Оскількиза даними останніх досліджень на сьогоднішній день Будинки культури у маленьких міс-тах та селах задіяні на 10–15 відсотків. Чи не варто замислитись над тим, як раціональні-ше використовувати кошти громади? Особливо в умовах, коли кількість цих коштів об-межена. В даній ситуації ініційована нашою організацією громадська експертиза мала статипершим кроком до зміни підходу у розробці планів розвитку закладів культури, коли наперше місце ставляться не будівлі і обладнання, а потреби громади. І кошти розподіля-ються не таким чином, щоб утримувати величезні будівлі та інфраструктуру, якими ніхтоне користується замість того, щоб реформувати сферу таким чином, коли громада будеактивно користуватись цими закладами. Що в свою чергу дасть змогу залучити додатковікошти від самої громади, яка буде усвідомлювати користь закладів культури. Глибше вивчивши отримані матеріали, ми зрозуміли, що для якісного дослідженнягалузі нам потрібно ознайомитись ще з великою кількістю додаткових документів, поспі-лкуватися з посадовцями і працівниками закладів культури. Для цього нам потрібно наді-слати запит на отримання цих матеріалів, але ж формально ми не отримали офіційної від-повіді ще на сам запит. Тому через деякий час, так і не отримавши листа, я пішов до рай-держадміністрації, щоб з’ясувати причину. На цей раз мені все-таки вдалося потрапити до пані Тетяни Москальчук. Я зайшовдо кабінету, представився і розповів, стосовно якого питання я прийшов. Зав’язалась роз-мова, але мені навіть не запропонували присісти на стілець… Я присів без запрошення,оскільки бесіда обіцяла бути довгою. Отож, я нагадав, що 10 червня 2011 року я подав до районної державної адміністраціїзапит на проведення громадської експертизи. Згідно пункту 3, 4 Порядку сприяння прове-денню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, затвердженого поста-новою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976, орган влади у тижне-вий строк мав надати нам, як інституту громадянського суспільства матеріали або копії, за-вірені в установленому порядку. З нез’ясованих причин ми їх не отримали. Також мав бутивиданий наказ або розпорядження про проведення громадської експертизи та про заходи,пов’язані з підготовкою матеріалів, і в триденний строк про цей наказ мали повідомити на-шу організацію. Ніякої інформації про наказ чи розпорядження нам теж не надійшло. Інфо-рмація про надходження запиту на проведення громадської експертизи мала бути оприлюд-нена на офіційному веб-сайті органу влади, але, як з’ясувалось, такого веб-сайту не існує. Мені відповіли, що наш запит сформульований не чітко, з нього не можливо зрозу-міти, що ми взагалі хочемо від райдержадміністрації. Взагалі, якщо ми хотіти щоб райде-ржадміністрація видала наказ або розпорядження про проведення експертизи, ми малипопросити їх про це у своєму запиті. Звісно приємно, що представників інституту грома-дянського суспільства вповноважили розповідати органам виконавчої влади, які і коли їмпотрібно видавати розпорядження, але думаю, що все таки кожен має займатись своєю 13
  14. 14. справою і робити це професійно. Друге, що на думку пані Тетяни Москальчук ми не до-працювали, це те, що не вказали у запиті, що матеріали для проведення експертизи нампотрібні у вигляді, який передбачає Постанова №976, а саме, це мають бути оригінали,або копії завірені в установленому порядку. Мені важко уявити, як електронний лист з те-кстом «Hello u-kraina,» можна вважати офіційним документом. Окрім того, перед тим як подавати запит до органу влади, нам спочатку потрібновивчити всю дотичну законодавчу базу, а не спираючись на одну Постанову Кабінету Мі-ністрів вимагати від органу влади матеріали для проведення якихось там експертиз. І вза-галі, перед тим, як ініціювати експертизу потрібно було порадитись з райдержадміністра-цією, в якій саме галузі дану експертизу потрібно провести. Наш запит ґрунтувався на двох документах Закону України «Про доступ до публі-чної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939 – VI та пункті 3, 4 Порядку сприянняпроведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 року № 976, і ми виявилистільки порушень та недолугостей з боку влади. Мені цікаво, наскільки погіршиться цякартина, коли ми вивчимо ще й всю дотичну законодавчу базу? А ми її таки вивчимо! Далі в нашій розмові було ще декілька тез, які з етичних міркувань я не включив досвого опису, але десь після сорока хвилин розмови, нам все ж таки вдалося перевести бе-сіду у мирне русло. У мене з’явилось відчуття, що мене почали чути. Нарешті мені вдало-ся донести думку про те, що метою проведення громадської експертизи не є виявленняякихось порушень або недоліків в роботі. Що, фактично, громадська експертиза – це без-коштовна послуга громадської організації, яка має на меті підвищити ефективність роботиоргану влади. Ось такими були наші перші кроки у проведенні експертизи. Ми натикнулись набагато камінців, починаючи цей шлях. Але встигнувши відчути потужність механізмугромадської експертизи, ми глибоко переконані у тому, що коли доведемо нашу експерти-зу до завершення, це стане не завершенням процедури, а початком великих перетворень устосунках між громадою і владою. Отже, в ході нашої експертизи ми побачили декілька можливостей для співпраці зБудинком культури, які дали нове життя цьому закладу, і принесли б чимало користі міс-цевій громаді. Як я вже зазначав вище, в громаді є попит на місця, де можна цікаво та зкористю провести свій вільний час. Це мають бути клуби за інтересами, художні студії ітому подібне. Але для їх функціонування у громадських організацій не вистачає ресурсів.Оскільки переважно такі клуби безкоштовні для їх відвідувачів, організації, які створюютьтакі клуби витрачають власні кошти на оренду приміщень, комунальні платежі та адмініс-тративні витрати. Натомість у власності управлінь культури пустують великі приміщення,на утримання яких у будь-якому разі витрачаються бюджетні кошти. Чому б наприклад ненадати в оренду по пільгові ціні ці приміщення для громадських організацій, які власнимисилами організовували роботу клубів та гуртків. По-перше в такому разі Будинок культу-ри почне діяти ефективніше, а по-друге громадські організації зможуть залучити додатко-ві кошти від громади і донорських організацій. Також в місті є багато музичних колекти-вів, які не мають де проводити свої репетиції. Чому б не надати їм можливість займатисяна базі Будинку культури? В свою чергу ці колективи могли б проводити благодійні кон-церти і знову ж таки залучати додаткові кошти на розвиток районного Будинку культури.Одним словом, можливостей для ефективної та взаємовигідної співпраці безліч. Але, намою думку, є декілька факторів, які гальмують цей процес. По-перше має змінитися підхідвлади до своїх повноважень та обов’язків, які прописані в Конституції України. Стаття 3. Людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і без-пека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи люди-ни та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держававідповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав ісвобод людини є головним обовязком держави. Люди також повинні вивчати та відстоювати свої права. Тому що тільки за умови ак-тивної участі людей можна побудувати правову державу, яка дбатиме про своїх громадян 14
  15. 15. Олена Аврамчук громадська організація «Молодіжна Рада» м. Хмільник Розповідає член Хмільницької міської молодіжної громадської організації «Молодіжна Рада» Олена Аврамчук Здавалося б, що може обєднати людей з таким різними інтересами, захопленнямита професіями, що може бути між ними спільного? Аж тут знайшлись точки дотику –громадська робота об’єднала зовсім різних людей. А ще – бажання зробити своє життя тажиття людей, які нас оточують, життя громади, в якій ми живемо та працюємо, кращим,насиченішим, справедливішим. Адже хто ж, як не ми, молоді, амбітні та активнізмінюватиме життя на краще. Ми, члени Хмільницької міської молодіжної громадськоїорганізації «Молодіжна Рада». В березні 2011 року в Хмільнику проводилась школа громадської експертизи, якуорганізовувала громадська організація «ПРАВО», за сприяння Міжнародного фонду«Відродження». Почувши про таку Школу, я вирішила взяти в ній участь. Заповнивши всі необхідніанкети, з нетерпінням стала чекати запрошення. І ось нарешті дочекалась. Незважаючи нате, що Школа проходила за містом, та ще й у вихідні дні, я, забувши про законнийвідпочинок, з радістю занурилась в навчання. На Школі зібрались представники громадських організацій Вінниччини та простоактивні громадяни. Хоча ця сфера діяльності для більшості з нас була досить новою танерозвіданою, ми з готовністю виконували всі завдання, які ставили нам тренери. Головною мотивацією для участі в даній Школі було те, що, на мою думку,громадський контроль – це важлива складова ефективної співпраці влади та громади. Домашнім завданням після навчання в цій Школі було провести громадськуекспертизу. І я, як справжня патріотка свого міста, своєї громади, вирішила перевірити,наскільки ж ефективно працює наша влада. Процедура громадської експертизи фактично дає можливість стати учасникамивироблення державної та місцевої політики в різних сферах та бути громадськимиконтролерами за станом її реалізації. Громадська експертиза дає можливість не тількиоцінити діяльність органу влади, а й вплинути на його політику або її виконання. Такожслід зазначити, що громадська експертиза є дуже корисним і потрібним ресурсом длясамих органів виконавчої влади. Адже вони безкоштовно отримують зовнішній аудитсвоєї діяльності та цінні рекомендації щодо очікувань соціальних груп, пріоритетівполітики, бажаних заходів для її реалізації тощо. Органи влади отримують додатковийконсультативний ресурс, а також волонтерів в особі експертів, які проводять експертизу. Натхненна навчанням в Школі, яке було досить насиченим та цікавим, я вирішиласпробувати свої сили та знання, які здобула та провести експертизу. З темою довговизначатись не довелось – мене давно турбувало питання благоустрою нашого рідногоміста. Адже, погодьтеся, набагато приємніше жити в місті, де дотримуються правилблагоустрою, де сміття прибирають вчасно, де багато зелених насаджень, де хороші 15
  16. 16. дороги, де чисто та затишно. Так неприємно дивитись на молодь, яка байдуже відноситьсядо того, що відбувається в місті, до того, скільки смітників стоїть на їхній вулиці таскільки сміття в тому парку, де могли б гуляти діти з батьками, до того, по яких дорогахїздять машини та до того, по яких тротуарах ми ходимо. А це ж все благоустрій, це ж всенаш комфорт, рівень нашого життя, рівень нашої суспільної свідомості. Віднедавна особисто я досить-таки часто зустрічаюсь з поняттям «благоустрій».Що ж воно таке? З чим його їсти? Як розуміти? Закон України «По благоустрій населених пунктів» подає таке визначення поняттяблагоустрій: “Благоустрій населених пунктів – комплекс робіт з інженерного захисту, по-новлення та відновлення дорожнього покриття, засобів організації та регулюваннядорожнього руху, забезпечення комфортних та безпечних умов пересуваннятранспорту та пішоходів, розчищення, осушення та озеленення території, а такожсоціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращен-ня мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійсню-ються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, на-лежного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприя-тливого для життєдіяльності людини довкілля” Отже, скажемо простішими словами. Благоустрій – це створення комфортних умовжиття для громади. Тобто, все що ми маємо в місті, наш парк, зелені насадження, чистіузбіччя, вчасно прибрані смітники, вчасно та якісно відремонтовані дороги, ми маємозавдяки правилам благоустрою. Але ж не все так ідеально. От і виникає питання, чому?Чому не завжди вчасно вивозиться сміття, чому не ремонтують дороги та ще багато різних«чому?». А хто ж повинен за цим слідкувати? От і я вирішила розібратись, кому ж це всепотрібно, хто ж повинен це все робити, на кому лежить відповідальність за комфортнежиття громадян Хмільника. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» передбачає три видиконтролю в цій сфері: державний, самоврядний та громадський. Що ж, з поняттям благоустрою ніби визначились. Але виникає наступне питання,що ж таке той громадський контроль, для чого він потрібен. На Школі громадської експертизи нам багато та цікаво розповідали прогромадський контроль, про те, хто його проводить, від чого він залежить та як йогопроводити. Хотілося б процитувати одного з тренерів школи Крупника Андрія Семеновича:«Громадський контроль ми розглядаємо, як інструмент громадської оцінки ступенявиконання органами влади та іншими підконтрольними обєктами їхніх соціальнихзавдань. Тобто, характерні відмінності громадського контролю від будь-якого іншоговиду контролю полягають у тому, що по-перше, громадський контроль здійснюєтьсясаме громадськістю(організованою та неорганізованою) і по друге, що у процесіздійснення громадського контролю контролюється виконання саме соціальних завдань,повязаних із захистом та реалізацією прав і свобод громадян, задоволенням соціальнихпотреб та інтересів населення». Все зрозуміло? От і мені не зовсім. Що ж, давайте розбиратись. Влада має певнізобов’язання перед громадою. А саме влада повинна створювати комфортні умови дляжиття громади. А громада в свою чергу може та повинна контролювати владу. Адже хтож, як не ми, прості громадяни знаємо, в яких умовах нам краще жити. От і виходить, щогромадський контроль – це можливість впливу на владу, можливість долучатися довирішення місцевих та державних проблем. З поняттям громадського контролю ніби все зрозуміло. Незрозумілим залишаєтьсяодне: для чого ж він потрібен? Знову ж таки хотілося б процитувати Андрія Семеновича 16
  17. 17. Крупника: «З управлінських позицій громадський контроль, як і будь-який інший контроль, єоднією з функцій управління. Він здійснюється шляхом зіставлення діяльностіпідконтрольних обєктів із певними соціальними нормами, обраними як еталонні, напідставі чого робиться висновок щодо відповідності цієї діяльності встановленимвимогам. Але завдання громадського контролю не зводиться лише до виявлення розходженьміж заданими та фактичними результатами. Головна мета громадського контролю –усунення та попередження причин, які породжують цю невідповідність, забезпеченнядодержання обєктами контролю відповідних норм – писаних та неписаних.» Тобто, громадський контроль потрібен для того, щоб контролювати владу (і нетільки), для того, щоб забезпечити виконання певних правил. Стаття 41 вже згаданого мною Закону України «Про благоустрій населених пунк-тів» визначає, що громадський контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійсню-ється громадськими інспекторами благоустрою населених пунктів. Отже, можливість длягромадян здійснювати контроль є… Переосмисливши все це, ми вирішили з’ясувати, а чи можуть члени територіальноїгромади міста Хмільника долучатися до контролю в сфері благоустрою? Чи не існує яки-хось перешкод? І якщо так, то чому ж їх ніхто не усуває? Визначившись з темою, я приступила до підготовки запиту. У відповідності доПорядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності виконавчих органівХмільницької міської ради, громадська організація повинна подати запит на імя міськогоголови щодо проведення громадської експертизи, в якому обовязково вказати: 1. найменування обєднань громадян, що здійснюватиме громадську експертизу; 2. мету громадської експертизи; 3. перелік документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської експертизи. Відповідно до того ж таки Порядку, міський голова після надходження від інститутугромадянського суспільства письмового запиту щодо проведення громадської експертизи: 1. Видає в тижневий строк розпорядження про проведення такої експертизи і заходів, повязаних з підготовкою матеріалів, із зазначенням прізвища, імя, по батькові та посади особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення взаємодії з інститутом громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи, протягом трьох днів з моменту його видання; 2. Утворює в разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів з залученням представників громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи; 3. Виконавчий комітет розміщує у тижневий строк інформацію про надходження запиту щодо проведення громадської експертизи та заходи, здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, на офіційному веб-сайті; 4. Подає інституту громадянського суспільства матеріали або завірені в установленому порядку їх копії. Всю процедуру написання запиту з дотриманням норм я пройшла. Сказати, що цебуло дуже легко, не можу. Запит на імя міського голови був надісланий 16 травня 2011 року. Для того, щоб все було зрозуміло, подаю зразок мого запиту щодо проведеннягромадської експертизи: 17

×