SlideShare a Scribd company logo
1 of 7
КАЗКА ПРО МУЖИКА ТА ВЕДМЕДЯ
Учня 10-Б класу
Яценка Олексія
ГОЛОВНІ ГЕРОЇ:
 Мужик­ це приватний підприємець, який купив
собі дешеву землю біля лісу. Земля була такою
дешевою, тому що там були скажені ворони та
інші дикі тварини, через яких ніщо там не може
рости. Ведмідь це уособлення «нерозумної»
людини, яка не хотіла вчитися.
ЗМІСТ:
 Одного дня Мужик на свій страх та риск купив
собі дуже дешеву землю, на якій нічого не хотіло
рости через скажених воронів, які нічого не
боялися і все з`їдали. Проте це було пів
біди, тому що ця ділянка знаходилася біля лісу і
дуже часто з відти виходили дикі звірі, такі як
вепр та зайці. Тому спочатку він розвісив
оголошення, що йому потрібен охоронець
сильної статури, який нічого не боявся. На це
оголошення до його прийшов Ведмідь:
 ― Яку заробітну плату я буду заробляти?
 ― А що ти хочеш? ― відповів йому Мужик.
Трохи подумавши Мужик йому каже:
 ― Хочеш половину? Якщо так тоді обирай яку:
вершки чи корішки. Ведмідь не думаючи
відповів:
 ― Давай вершки!!!
 Отже Мужик вирішив зробити так: він посадить
ріпку і тоді він буде у плюсі. Так він і зробив, а
Ведмідь собі почав охороняти і день і ніч. Ніхто
не наважився піти на Ведмедя, навіть скажені
ворони. Тому восени урожай вродився дуже
добре і вони стали ділити врожай: Ведмідь взяв
собі вершки, а Мужик узяв собі корішки. На тому
і розійшлись. Мужик частину продав, частину
залишив собі, тому в нього все було добре.
 А Ведмідь нічого так і не придумав що ж можна
зробити з вершками, тому він їх викинув і пішов
до Мужика:
 ― Тобі що жити надоїло? Чи ти думаєш що я
такий дурний, давай мені корішки, а собі забирай
вершки, вони усе одно нікому не потрібні.
 ― Чому це? Так це ж ти сам захотів собі
вершки, чи не так? Ну добре,я дам тобі ще один
шанс, хочеш ще раз зі мною попрацювати?
 ― Ну добре, тільки мені на цей раз давай
корішки, добре?
 ― Гаразд ― відповів йому Мужик і вирішив, що
на цей раз він посадить пшеницю. Так і зробив, а
Ведмідь знову почав охороняти. На цей рік також
зійшов добрий врожай і знову вони поділили:
Ведмідь взяв собі корішки, а Мужик собі вершки.
На цьому і розійшлись. Мужик знову частину
продав, а частину залишив собі. Ведмідь також
знову нічого не зміг зробити і знову викинув. На
цей раз Ведмідь не пішов до Мужика
розбиратися і заприсягся, що ніколи не піде
працювати охоронцем. Мужик зрозумівши це
вдало продав землю, тому що вона стала
набагато дорожче за ці два роки. Ось така моя
економічна казка.

More Related Content

More from Остап Жолобчук

№17. Храмовічева Анастасія
№17. Храмовічева Анастасія№17. Храмовічева Анастасія
№17. Храмовічева АнастасіяОстап Жолобчук
 

More from Остап Жолобчук (20)

№17. Храмовічева Анастасія
№17. Храмовічева Анастасія№17. Храмовічева Анастасія
№17. Храмовічева Анастасія
 
№16. Анищенко Альона
№16. Анищенко Альона№16. Анищенко Альона
№16. Анищенко Альона
 
№15. Біляєва Олександра
№15. Біляєва Олександра№15. Біляєва Олександра
№15. Біляєва Олександра
 
№14. Долгова Анастасія
№14. Долгова Анастасія№14. Долгова Анастасія
№14. Долгова Анастасія
 
№13. Гурець Юлія
№13. Гурець Юлія№13. Гурець Юлія
№13. Гурець Юлія
 
№11. Смердова Ксенія
№11. Смердова Ксенія№11. Смердова Ксенія
№11. Смердова Ксенія
 
№12. Засоріна Євгенія
№12. Засоріна Євгенія№12. Засоріна Євгенія
№12. Засоріна Євгенія
 
№10. Муригін Олександр
№10. Муригін Олександр№10. Муригін Олександр
№10. Муригін Олександр
 
№5. Жолобчук Остап
№5. Жолобчук Остап№5. Жолобчук Остап
№5. Жолобчук Остап
 
№4. Жолобчук Остап
№4. Жолобчук Остап№4. Жолобчук Остап
№4. Жолобчук Остап
 
№9.
№9. №9.
№9.
 
№9.
№9. №9.
№9.
 
№8. Бабаніна Анастасія
№8. Бабаніна Анастасія№8. Бабаніна Анастасія
№8. Бабаніна Анастасія
 
№7. Васильченко Єлизавета
№7. Васильченко Єлизавета№7. Васильченко Єлизавета
№7. Васильченко Єлизавета
 
№7.
№7. №7.
№7.
 
№5. Яценко Олексій
№5. Яценко Олексій№5. Яценко Олексій
№5. Яценко Олексій
 
№4. Жолобчук Остап
№4. Жолобчук Остап№4. Жолобчук Остап
№4. Жолобчук Остап
 
№3. Волкова Альона
№3. Волкова Альона№3. Волкова Альона
№3. Волкова Альона
 
№2. Вихарева Дар'я
№2. Вихарева Дар'я№2. Вихарева Дар'я
№2. Вихарева Дар'я
 
№1. Калачова Вікторія
№1. Калачова Вікторія№1. Калачова Вікторія
№1. Калачова Вікторія
 

№4. Яценко Олексій

  • 1. КАЗКА ПРО МУЖИКА ТА ВЕДМЕДЯ Учня 10-Б класу Яценка Олексія
  • 2. ГОЛОВНІ ГЕРОЇ:  Мужик­ це приватний підприємець, який купив собі дешеву землю біля лісу. Земля була такою дешевою, тому що там були скажені ворони та інші дикі тварини, через яких ніщо там не може рости. Ведмідь це уособлення «нерозумної» людини, яка не хотіла вчитися.
  • 3. ЗМІСТ:  Одного дня Мужик на свій страх та риск купив собі дуже дешеву землю, на якій нічого не хотіло рости через скажених воронів, які нічого не боялися і все з`їдали. Проте це було пів біди, тому що ця ділянка знаходилася біля лісу і дуже часто з відти виходили дикі звірі, такі як вепр та зайці. Тому спочатку він розвісив оголошення, що йому потрібен охоронець сильної статури, який нічого не боявся. На це оголошення до його прийшов Ведмідь:  ― Яку заробітну плату я буду заробляти?
  • 4.  ― А що ти хочеш? ― відповів йому Мужик. Трохи подумавши Мужик йому каже:  ― Хочеш половину? Якщо так тоді обирай яку: вершки чи корішки. Ведмідь не думаючи відповів:  ― Давай вершки!!!
  • 5.  Отже Мужик вирішив зробити так: він посадить ріпку і тоді він буде у плюсі. Так він і зробив, а Ведмідь собі почав охороняти і день і ніч. Ніхто не наважився піти на Ведмедя, навіть скажені ворони. Тому восени урожай вродився дуже добре і вони стали ділити врожай: Ведмідь взяв собі вершки, а Мужик узяв собі корішки. На тому і розійшлись. Мужик частину продав, частину залишив собі, тому в нього все було добре.
  • 6.  А Ведмідь нічого так і не придумав що ж можна зробити з вершками, тому він їх викинув і пішов до Мужика:  ― Тобі що жити надоїло? Чи ти думаєш що я такий дурний, давай мені корішки, а собі забирай вершки, вони усе одно нікому не потрібні.  ― Чому це? Так це ж ти сам захотів собі вершки, чи не так? Ну добре,я дам тобі ще один шанс, хочеш ще раз зі мною попрацювати?  ― Ну добре, тільки мені на цей раз давай корішки, добре?
  • 7.  ― Гаразд ― відповів йому Мужик і вирішив, що на цей раз він посадить пшеницю. Так і зробив, а Ведмідь знову почав охороняти. На цей рік також зійшов добрий врожай і знову вони поділили: Ведмідь взяв собі корішки, а Мужик собі вершки. На цьому і розійшлись. Мужик знову частину продав, а частину залишив собі. Ведмідь також знову нічого не зміг зробити і знову викинув. На цей раз Ведмідь не пішов до Мужика розбиратися і заприсягся, що ніколи не піде працювати охоронцем. Мужик зрозумівши це вдало продав землю, тому що вона стала набагато дорожче за ці два роки. Ось така моя економічна казка.