Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Кошовий отаман ІВАН СІРКО: слава за життя, безмертя після нього

В этой брошюре все, что вы хотели знать, но стеснялись спросить о легендарном атамане Чертомлыцкой Сечи (находилась на территории современного Никопольского района) Иване Сирко - устами Мирослава Жуковского - зам.директора Никопольского краеведческого музея. https://www.facebook.com/groups/niktravel/

Издано и отпечатано Рекламно-полиграфическим центром "Січ" при финансовой поддержке ПНЦ "Трубосталь"...

  • Be the first to comment

Кошовий отаман ІВАН СІРКО: слава за життя, безмертя після нього

  1. 1. Мирослаб % ЖИ КОВСЬ КИЙ 4:: НЙЩЁЁ С! ‘**%’гх› {их рёёткшмд: * оза: сштгтзтукщ.5 г ‚ ц к 4 . ‘И л . ' . ‚ #3?" * ‚Г‘? ‘ у г ‘ %%3а* ‚г „Й +4 к’ У `. -. * ‘ ` ‚ А "А " ‘П! 1 а ` _ 1 ‚ "_ъ4‘! “ ' ` : ‘ - "ц ) - ) ` х/ га 1:. ' ц Ё /1 '— / . _ #512 ‘ ` ' ч у ‘ д ‘я ‚а ‚У ' › ч? )
  2. 2. М1н1стерство культуры Украёни Нйкопопьський краезнавчий музей Наукова частина Всеукрашська сшлка краезнавшв Нйкопольська м1ська орган1зац1я Мирослав Жуковський СЛАВА ЗА ЖИТТЯ - БЕЗСМЕРТЯ ПКЁПЯ НЬОГО 3-е видання, доповнене Ншопопь „а Видавець : СПД Фельдман О. О. ЙД 2012 д Ё `— г _ х ‚_ _1_ д; ____+ ху _ ‚
  3. 3. Ъ/ ч к УДК 63.3 ББК (4 Укр-Днтпр) Ж86 Жуковський М. П. Слава за ЖИТТЯ — безсмертя п1сля нього: Стислий перелйк походйв 1 бо1в 1. Д. С1рка / Передмова Г лядченка В. П. — Нйкополь : СПД Фельдман О. 0., 2012. — 32 с. — 1л. Ж86 18ВЫ 978-966-2421-07-1 Видання надруковане за сприяння депутата Днйпропетровськой’ обласной’ ради, генерального директора ВНЦ «Трубосталь», спйвзасновника Благодййного фонду «Славетна ст» Олександра [сааковича Фельдмана Життя ц1е1 людини оповите легендами. 1ван Дмитрович Сйрко (близько 1610—1680 рр. ), уславлений кошовий отаман Запорозькот сип, уособлював, як нйхто 3 визначних украТнських полководцтв козацькот доби ХУП ст. , лицарську вдачу. В1йськовий 1 полйтичний дйяч до само1 смерт1 обирався сйчовиками кошовим ота- маном, тому й Ц1ЛКОМ справедливо вважався Найусптшнйшим оборонцем украш- ського народу. Найбйльших лавр1в Сйрко здобув у боротьбй 3 турками 1 кримськими татарами — 55 перемог, 1 з них жоднот поразки. Стрко — це цйла епоха 1 легенда Запорозькоё С1ч1, йсторй нашот держави, нацтонального в1йська 1 флоту. Протягом двох десятилйть в1н невтомно 1 самовйддано боровся за визволення 1 об’еднання Укра1ни. Пйсля Богдана Хмельницького кращого полководця, нйж 1ван С1рко‚ Ук- ра1на не знала. Сьогодн1, мабуть, немае укра1нця, котрий би не прийшов поклонитись великому патрйоту Укра1ни. Лежить його прах бтля високого кургану, ЩО непо- дал1к села Капулйвка. Час вйд часу лягають до п1дн1>кжя стародавнього кургану кв1ти, беруться пригорщй землй. .. УДК 63.3 ББК (4 Укр-Днйпр) Вей нрава захищенй. Жодна частина дано? книги не може бути вйдтворена у будь-яки? форт без письмового дозволу впасника авторських прав © Жуковський М. П. 15ВЫ 978-966-2421-07-1 © СПД Фельдман О. 0., 2012
  4. 4. ё ПИЦАР ЗАПОРОЯОКЯ Г; Ёменем 1вана С1рка повязана найгеро1чн1ша доба в л1топис1 ‘ 3апоро3ько1 С1ч1. Упродовж 20 роктв вйн не покладав ратно1 “д 3бро1, проявляючи надзвичайний шйськовий хист, безпри- кладне лицарство, завзято втдстоюючи козацьку волю, стародавнт запо- розькй звича1 1 Цйлковите самоврядування. 1вана С1рка п’ятнадцять ра31в обирали кошовим отаманом, чого не було на Запорожжт споконв1ку. Серпень 2010 року став знаменитий тим, що вщзначалася 330 р1чни- ця пам’ят1 1вана Сйрка 1 десята рйчниця перепоховання кошового отамана. Мент довелося бути св1дком 1 безпосереднтм учасником вшанування ге- ро1чно1 постат1 отамана запорозького, останки якого нарешт1 знаишли спок1й. Бо вважаеться, що коли прах великого отамана знайдуть свое по- ст1йне мйсце, в Укра1ну прийде злагода, пйднесення 1 наступить час вели- ко1 злуки та благодат1. Буття птдтверджуе — життя налагоджуеться. В пертод перепоховання окремт ЗМ1 розм1щали Немало домисл1в, вигадок та пл1ток, все це вносило багато ускладнень в роботу. Але завдяки приск1пливост1, обв’язковост1 та посл1довност1 Мирослава Жуковського, заступника директора Нйкопольського краезнавчого музею, все вдалося зробити так, щоб тсторйя життя, смерт1 1 птсля смертного часу була правди- вою 1 документальною. Сьогодн1 Мирослав Жуковський представляе на розсуд широко1 громади сво1 досл1дження про життя, в1иськов1 1 державницькт дтяння кошового отамана 1вана С1рка. Маемо можлив1сть у концентрованому вигляд1 споглянути на неперевершену постать великого нашого пращура. Спод1ваемося, що це не остання досл1дницька праця Мирослава Жуков- ського. А люди наряд, хто б не йшов, Стишають крок в величнйй шанй. Тут наша несть, тут наша слава, Син вол! спокйй тут знайшов. Володимир ГЛЯДЧЕНКО, Заслужений журналйст Укратни, голова Нйкопольсько? регйонально? органйзацй Нацйональнот спйлки журналйстйв УкраТни. ч / ‹ к‘ к, 1 д И, 1 1 1 1
  5. 5. 1 Х Початок ХУП столйття 1ван Дмитрович С1рко народився на Брацлавщиш (Сх1дне Подш- ля — сучасна Вйнницька область) у поселеннт На рйчцй Мурахва, неподалйк вйд м1ста Кальник. 1620—1630 роки ` 1ван Стрко брав участь у морських походах запорозьких козак1в на турецькт й татарськй м1ста-фортец1. у ‚‚ ' 1643—1644 роки 1ван Стрко — черкаський отаман в м1ст1 Усерд На Белгородськ1й сто- рожов1й л1н11, що на Слобожанщинй, засновник Ольшанського острогу (нинт м1сто Ольшанськ). Ж 1645 рйк 1ван Сйрко разом з Богданом Хмельницьким та 1ваном Солтенко знаходився в складт двохтисячного козацького вййська п1д час облоги, штурму 1 захоплення м1ста—фортец1 та порту Дюнкерк (Норманд1я) у в1йн1 ‘ Францй проти 1спан11. 1646 рйк 3аг1н слобожанських козакйв на чол1 3 1ваном С1рком здййснив . и похйд «на промисел» пйд турецьке м1сто-фортецю та порт Азов у гирлй Дону. 1653 рйк ’ Кальницький полковник 1ван Сйрко брав участь у боях Втйська Запорозького на чол1 3 Богданом Хмельницьким з татарами п1д Жванцем. Сйчень - березень 1654 року ‘т Кальницький полковник 1ван Сйрко вйдмовився визнавати р1шен- " ня Переяславсько1 козацько1 ради про военно-полйтичний союз з мос- ‚* ковським царем Олексйем Михайловичем 1, покинувши В1йсько Запорозь- ке, перейшов до 3апорозько1 С1ч1. 1 д ` 1 , . 4 у
  6. 6. 1659-1660 роки 1ван Стрко — кошовий отаман Втйська Запорозького Низового. Червень — серпень 1659 року 1ван С1рко на чолй загону запорозьких козактв зд1йснив похтд на турецьке м1сто-фортецю Аккерман та ногайськ1 улуси, де звшьнив багато литовських полонених 1 захопив у полон знатних татар. Це змусило крим- ських татар покинути в1йсько гетьмана Укра1ни 1вана Виговського п1сля його перемоги над московським в1йськом п1д Конотопом. Серпень — вересень 1659 року 3аг1н 1вана С1рка, рухаючись у напрямку Киева на допомогу ро- сййському боярину Шереметьеву в боротьб1 проти гетьмана 1ван Вигов- ського, з1ткнувся з вййськом полковника Тимора, якому завдав нищйвнот поразки, п1сля чого повернувся в Сйч. 9 жовтня 1659 року Кальницький полковник 1ван Стрко — учасник Переяславськот ко- зацько1 ради, яка обрала Юр1я Хмельницького гетьманом Укра1ни. 1660 рйк 1ван С1рко на чол1 козацьких загон1в здййснив напад на КримсЬке ханство. 1661 р1к Запорозьш козаки на чолй з полковником 1ваном С1рко здййсни- ли п0х1д до гирла Буга та отаборились на Андрйвському остров1 для перехоплення татарських загон1в м1ж Кримським ханством 1 Правобе- режною Укра1ною. 1663 рйк 1вана С1рка обрали кошовим отаманом на чол1В1йська Запорозько- го Низового. У союзй з гетьманом Лтвобережжя 1ваном Брюховецьким 1 московськими стрйльцями вйн чинив напади на кримських татар, поляктв та козак1в наказного гетьмана Правобережно1 Укратни Петра Дорошенка. Жовтень 1663 року Вййсько запорозьких козактв на чолт 3 1. С1рком та загоном СТР1ПЬЦ1В Григор1я Косагова здтйснили похтд на Перекоп 1 спалили його. др Грудень 1663 року А Об’еднаний запорозько-калмицько-донський заг1н на чолй з 1ваном г т‘ " / ‘е - с; А _. _ Ж __у _/ _ ‚ “__ ху ,1 Х 3 к 1
  7. 7. ч к Стрко зд1йснив новий пох1д на Перекоп, де знищив татарськт села. У бою 3 перекопською ордою п1д Каланчаком козаки знищили близько 1000 татар 1 визволили з невош 100 християн. Сйчень 1664 року 3аг1н запорожшв На Чош з 1ваном Сйрком зд1йснив напад на ту- рецьк1 поселення На р1чц1Буг1ДН1стер, де взяв велику здобич. 3в1дти 1ван Сйрко вирушив до Брацлава, Кальника, Могильова, Рашкова та Уман1, Мешканш яких повстали проти поляюв 1 гетьмана Правобережнот Укра1- ни Павла Тетер1, щоб надати ЕМ збройну допомогу. Березень — квйтень 1664 року На пйдтримку козакйв 1вана Сйрка прийшли загони Григорйя Коса- гова та Сацька Туровця, якй з’еднались в м1ст1 Кришв. Квйтень 1664 року 1ван Стрко нан1с велик1 втрати 2000-му кйнному загону полков- ника Стефана Чарнецького бйля Мтста Бужин 1, вийшовши зв1дти, за- кршився в Черкасах. У Черкасах козаки 1вана Сйрка витримали облогу вййська полковника Чарнецького, а потйм прийшли до м1ста Смтли. Тут у Капустянтй долинй 1ван С1рко нан1с поразку об’еднаним силам Стефа- на Чарнецького, Павла Тетер1 та татар. В цих боях загинув брат 1вана Стрка. Червень 1664 року О6’еданий загйн 1вана С1рка 1 Григор1я Косагова п1д1йшов до Корсу- ня для боротьби з татарами, що д1яли в його околицях. П1д селом Городи- Ще1ваН Сйрко розгромив татарський заг1н, який йшов На допомогу Стефа- Ну Чарнецькому. Звйдти 1ван С1рко пройшов шляхом Медведйвка-Чиги- рин, де захопив скарбницю гетьмана Павла Тетерй, а Даш Умань — Брацлав, де також захопив велику здобич у Торговицй. Пипень 1664 року Загйн 1вана С1рка здййснив пох1д 13 Торговиц1 у Бшогородчину та Буджак, розгромивши кшька татарських поселень. Пйд час повернення в С1ч п1д МЁСТОМ Гараджин на нього напав 3аг1н польського полковника Себастйана Маховського, який знищив багатьох калмик1в. Листопад - грудень 1664 року Внасшдок конфлткту 3 гетьманом 1ваном Брюховецьким 1ван С1рко покинув Сйч 1 вирушив на Слобожанщину, де заснував слободи Мерефа та Артем1вка (в 20-ти кшометрах на швдень в1д Харкова).
  8. 8. к ‘ 71 Вересень 1665 року Харк1вський слобтдський полковник 1ван С1рко на чолй м1сцевих ко3ак1в розгромив татарський загйн 61ля Балаклй. 1666 р1к Полковник 1ван С1рко повернувся на С1Ч 1 на ЧОЛ1 загону запорожц1в 3д1йснив пох1д на Крим. Сйчень 1667 року Рйч Посполита 1 Московське Царство шдписало Андрус1вське пе- ремир’я за яким Правобережна Укратна залишилась за Польщею, Пйвобе- режна — за Рос1ею, Вййсько Запорозьке Низове повинно бути п1д владою двох держав, а запорожцй повинн1 прийняти присягу на в1рн1сть польсько- му королю та московському царю. Жовтень 1667 року Вййсько запорожц1в на чол1 з 1ваном С1рко здтйснили напад на Крим. Кримський хан змушений був п1дписати перемир’я 3 ПОЛЬСЬКИМ королем Яном Собеським та, залишивши свого союзника гетьмана Петра Доро- шенка у Шдгайцях, повертае до Криму. Але п1д Перекопом його зустрйчае вййсько 1вана С1рка. Внасшдок кровопролитно1 битви татари були роз- громлен1, п1сля чого 1ван Сйрко ще тиждень пустошив Крим, примусивши татар т1кати в гори. П1сля повернення в сш 1ван Сйрко Тде на Слобожан- щину. Березень - травень 1668 року Полковник 1ван С1рко пйдняв повстання на Слоб1дськ1й Укра1н1 проти свав1лля московських бояр. Червень 1668 року Внаслщок переважаючих сил московського вййська 1ван С1рко 13 своёми прихильниками покинув Слобожанщину 1 повернувся в С1Ч. Пипень 1668 року За дорученням кошового отамана Чортомлицькот С1Ч1 1вана Бшковського полковники 1ван С1рко та Гнат Улашвський на чолй загону запорожцйв здййснили пох1д на Правобережну Укра1ну‚ де врятували в1д поневолення татарами кошового гетьмана Петра Сухов1я. Осйнь 1668 року Полковник С1рко зд1йснив чотири походи на Крим, п1д час яких знищив близько 3000 татар 1 500 взяв у полон.
  9. 9. 8 С1чень 1669 року К1нне 1 п1Ше в1йсько на Чол1 з полковником 1ваном С1рко п1д м1стом Ольховець на Переяславщин1 розгромило орду хана Батирч1 та його союз- ника Петра Сухов1я, знищивши 4000 татар. Весна 1670 року В1йсько Запорозьке Низове обирае 1вана С1рка кошовим отаманом. Червень 1670 року 1ван С1рко на Чол1 В1йська Запорозького Низового 3д1йснив пох1д на турецьке м1сто-фортецю 1 порт Очак1в. Спаливши його, захопив у по- лон турок 1 татар, взяв велик1 трофе1. Л1то — ос1нь 1670 року В1йсько Запорозьке Низове на Чол1 з кошовим отаманом 1ваном С1рко в союз1 з 61логородсЬкими татарами надае збройну допомогу геть- ману Петру Дорошенку в м1ст1 Стебл1в в боротьб1 проти кримських татар, козацьких загон1в полковник1в Михайла Ханенка, Петра Сухов1я та Юр1я Хмельницького. Весна 1671 року Запорозька С1ч обрала сво1м гетьманом Михайла Ханенка, при- хильника РеЧ1 Посполито1, який умовив 1вана С1рка вирушити разом у пох1д проти кримських татар. В1йсько Запорозьке Низове на Чол1 з Михайлом Ханенком та 1ваном С1рко в склад1 6000 козак1в вирушило на р1чку Буг, де перехопили орду кримських татар, що поверталися з Брацлавщини додому. Трьохденн1 бо1зак1нчилися перемогою запорож- ц1в. Жовтень 1671 року На загалЬн1й в1йськов1й рад1 запорозьких та польських в1йсЬк на Чол1 з гетьманом Дмитром Вишневецьким та Яном Яблоновським 1ван С1рко та Михайло Ханенко присягнули польському королю у военному сою31, а полЬськ1 гетьмани присягнули В1йську Запорозькому не порушу- вати козацьк1 прив1ле1 та волЬност1. Запорозько-польский заг1н на Чол1 з полковником 1ваном С1рком в 15 верстах в1д м1стечка 1ль1нц1пров1в зуст- р1Чний б1й 3 татарською ордою, П1д Час якого знищив 2000 татар. П1сля бою рушив у м1сто Рашк1в‚ а зв1дти — на Бшогородчину, дал1 в1дступив до Лодижина 1 Кальника. П1д м1стом Кальник розгромив заг1н козак1в геть- мана Дорошенка. Повернувшись на С1Ч, 1ван С1рко разом з Михайлом Ханенком 3д1йснив пох1д на Перекоп, щоб заблокувати вих1д татар з Кри- му на Правобережну Укра1ну для допомоги Петру Дорошенку.
  10. 10. С1чень 1672 року В1йсько Запорозьке Низове на Чол1 з Михайлом Ханенком та 1ва- ном С1рком зд1йснило пох1д у Валах1ю та Б1логородчину. В степах п1д Ку- яльником 1ван С1рко розгромив татарську орду 1 захопив в полон мурзу Тенмамбета 1 трЬох знатних татар. Березень 1672 року 3аг1н 1вана С1рка д1яв в район1 Чечельника, Лисянки‚ Чигирина. Зв1дти 1ван С1рко переправився Через Дн1про на Л1вобережжя 1 по1хав в Курськ до боярина Григор1я Ромодановського. 19 кв1тня 1672 року Полтавський полковник Фед1р Жученко раптово напав на 1вана С1рка та супроводжуючих його 1 арештував Полковники Фед1р Жучен- ко, Петро Заб1ла та 1ван Домонтович пов1домили московського царя Олек- с1я Михайловича про арешт 1вана С1рка. Травень — Червень 1672 року За наказом московського царя 1вана С1рка привезли п1д охороною до Москви, зв1дки його в1дправили на заслання до Сиб1ру в м1сто То- больск. 5 липня 1672 року Польський посол Христофор Ковалевський, виконуючи доручен- ня короля РеЧ1 Посполито1‚ просив московського царя повернути 1вана С1рка 13 заслання на в1йськову службу обох держав у Запорозьку С1ч в зв’язку з наступом 300-тисячно1 турецько1 арм11 на Укра1ну. Одночасно з таким проханням звернулось до царя 1 В1йсько Запорозьке Низове. Ос1нь 1672 року 1вана С1рко привезли до Москви. В царських палатах в присутност1 патр1арха П1т1рима та бояр в1н прийняв присягу на в1рн1сть московсько- му царю Олекс1ю Михайловичу. Червень 1673 року Козацький заг1н на ЧОЛ1 з 1ваном С1рком штурмом узяв турецьке м1сто Аслам (1слам-Кермен) 1 захопив багато полонених. Серпень 1673 року 1ван С1рко 3д1йснив пох1д на околицю турецького м1ста ОЧак1В 1 запросив у московського царя боеприпас1в та артилер11. Також у серпн1 С1ч обрала його сво1м кошовим отаманом.
  11. 11. Вересень 1673 року В1йсько Запорозьке Низове на Чол1 з 1ваном С1рком перекрило рух турецьким 1 татарським в1йськам на Муравському шляху в1д Кам’янця- Под1льского на Чигирин та згодом повернувся до С1Ч1. Листопад - грудень 1673 року Кошовий отаман 1ван С1рко на Чол1 10000 арм11 запорожц1в та к1лЬкасот калмик1в 3д1йснив пох1д на Крим та у Валах1ю, спалив м1сто Тягин, спустошив Б1логородЧину 1 повернувся в С1Ч. Червень 1674 року Запорозький 3аг1н на р1чц1 1нгул захопив у полон посла гетьмана Правобережно1 Укра1ни Петра Дорошенка ротм1стра 1вана Мазепу, якого привезли до С1Ч1. Козацька рада засудила 1вана Мазепу на смерть, але 1ван С1рко та стар1козацьк1отамани умовили козак1в зберегти йому життя. У подальшому 1ван С1рко, через арешт белгородським воеводою Г ригор1ем Ромодановським його дружини, змушений був в1дправити 1вана Мазе- пу до гетьмана 1вана Самойловича 13 зверненням зберегти 1вану Мазеп1 «1 волю, 1 життя, 1 3доров’я». Пипень - серпень 1674 року Отримавши пов1домлення про пох1д турецького султана 1 крим- ського хана на м1сто Кам’янець отаман 1ван С1рко на Чол1 В1йська Запо- розького Низового вирушив на р1чку Буг, став кошем на Чечельнику, пот1м п1днявся до Уман1 1 в Капустяну долину, де Чекав в1йсько Л1вобережного гетьмана 1вана Самойловича. Але д13НавшисЬ, що Кримський хан зби- . /‘ раеться вчинити напад на П1вобережну Укра1ну, 1ван С1рко посп1шив по- ч к 10.1 / ‚ вернутися з в1йськом у С1Ч, щоб нанести удар по Криму. Р13дво 1675 року До Чортомлицько1 С1ч1 за п1дтримки 40-тисячно1 орди кримсько- го хана проникли 15 тисяч яничар. В н1чному бою запорожц1 знищили 13500 турок, 1нших захопили в полон, у тому числ1 4 аги. Втрати козак1в склали 50 Чолов1к вбитими, 80 — пораненими. Лютий — березень 1675 року 1ван С1рко направив 3аг1н запорожц1в з 300 Чолов1к на Чол1 3 пол- ковником Мисько та Волошенко на турецьке м1сто-фортецю ОЧак1В, де вони захопили велику к1льк1сть худоби 1 повернулися 3 нею в С1Ч. Кв1тень - Червень 1675 року Кошовий отаман 1ван С1рко на Чол1 частини к1нного В1йська
  12. 12. 3д1йснив пох1д На р1чку Буг, де розгромив м1сцеву татарську орду 1 визво- лив 1000 християн-невшьникйв. П1д час повернення в С1Ч козаки 1вана С1рка на Великому 1нгул1 розгромили татарський 3аг1н, що прямував до гетьмана Петра Дорошенка. Пипень - серпень 1675 року 2О-тисячна арм1я запорожц1в на Чол1 3 1ваном С1рком 3д1йснила пох1д на Крим, де спустошила 1 розорила Бахчисарай, Гезлев та 1нш1 м1ста, а П1д Перекопом розгромила орду кримського хана, знищивши до 10000 татар 1захопивши в полон дек1лька тисяч. П1д Час повернення до С1Ч11ван С1рко, перебуваючи в Чорн1й Долин1 1 д1знавшись, що серед зв1льнених 7 тисяч полонених 3 тисяч1 бажають повернутися в Крим, наказав Тх слратити. 17-30 вересня 1675 року Полк 1вана С1рка чисельшстю 1500 Чолов1к з Черкеським князем Каспулатом Муцаловшем, загоном донських козак1в на Чол1 31 стольника- ми 1ваном Леонтьевим та 1ваном Пукашиним, а також загоном калмик1в на Чол1 3 мурзою Мазаном зд1йснили пох1д на Перекоп 1ро3громили вели- кий татарський 3аг1н. Спаливши в окру31 села, вони зв1льнили чимало християн-Невшьникйв 1 без втрат повернулися в С1Ч. Жовтень 1675 року В1йсько Запорозьке Низове сп1льно з загоном донських козак1в вирушили На Чигирин, де гетьман Петро Дорошенко передав 1вану С1рку свою булаву, прапор, 6 гармат 1 прийняв присягу на в1рн1сть московсько- МУ царю. Сйчень 1676 року В1йсько Запорозьке Низове на Чол1 3 1ваном С1рко присягнуло на Святому евангелй новому московському царю Федору Олекс1йовичу при умов1 дотримання ним вольностей 1 прав запорозьких козак1в, оборони в1д сп1льних ворог1в та виплати жалування. Осйнь 1976 року Кошовий отаман 1ван С1рко на Чол1 запорозьких козак1в 3д1йснив пох1д 13 Чортомлицькот С1ч1 проти татар, що поверталися 3 Польщ1 в Крим, 1 напав на турецьк1 та татарськ1 мйста-фортеш. Л1то 1677 року П1д час першого Чигиринського походу турецько-татарського В1йська 1ван С1рко направив з Чортомлицькот С1ч1 заг1н запорожц1в, який взяв участь у битв1 П1д Бужином. Внасл1док загрози голоду на 3апорожж1, й” ( у к ‘ "к Х . )
  13. 13. вйдсутностт боеприпасйв 1 втдмовою гетьмана 1вана Самойловича напра- 7;’ вити в1йськову п1дмогу С1Ч1 козацькими полками, 1ван С1рко уклав з кримським ханом перемир’я 1 пров1в обм1н полоненими. 12 липня 1678 року П1д Час другого Чигиринського турецько-татарського походу ко- р шовий 1ван С1рко на Ч0П1 В1йська Запорозького Низового розгромив у д Днйпровському лиман1 флотилй турецьких кораблтв 13 хл1бними запаса- ми для турецько1 армй П1д Чигирином. Потопивши кораблт 1 забравши трофе1‚ 1ван С1рко вирушив на Буг до головно1турецько1 переправи. Роз- громивши турецьку заставу 1 спаливши м1ст, козаки перебили чимало туркйв в обозах та зв1льнили 3 полону багатьох християн-невйльниктв. ДН 1вана С1рка змусили татарське в1йсько терм1ново вйдступити з-пйд Чиги- рина в Крим. С1ченЬ 1679 року В1йсько Запорозьке Низове на ЧОП1 з кошовим отаманом 1ваном С1рком розгромили турецьке мйсто-фортецю Кизи-Кермен 1 переправу -‚ Тавань. 1 серпня 1680 року б. , ' Кошовий отаман 1ван С1рко помер на пасщт у с. Груш1вка (за 10 к1лометр1в На сх1д в1д о. Томак1вка). Иого т1ло На козацьк1й Чайц1 пере- везли до Запорозькот С1Ч1. 2 серпня 1680 року 1 . /‘ Козаки поховали 1вана С1рка на цвинтар1 Чортомлицькот С1ч1 «з т„ превеликою гарматою та мушкетною стршьбою 1 з великим жалем всього Низового В1йська. .. Насипали над ним значну могилу 1 поставили на шй кам’яного хреста 13 належним описом його 1мен1 1 справ». . и МОГИЛА 1ВАНА С1РКА: ' 1сторична ретроспектива Весна 1709 року ( а Росййськт В1йська штурмом взяли 1 зруйнували Чортомлицьку С1Ч. " 9^ 3апорозьк1 козаки вивезли останки 1вана С1рка в Олешк1вську С1Ч. За / народним переказом переховували Тх в похщний церквй В1йська Запо- розького Низового. "` ` э ‘г К, Ё 1 1 ъ
  14. 14. 30-т1 роки ХУП1 столйття Козаки В1йська Запорозького Низового повернулись П1д протекто- рат Рос1йсЬко1 1мперй 1 заснували Нову С1Ч на р1чц1 П1дп1льн1й, перехова- ли останки 1вана С1рка на колишньому цвинтарй Чортомлицько1 Запо- розько1 от, Насипали могилу 1 встановили на нйй плиту 3 вапняка «Року Божого 1680 августа 1 преставился раб Божий Иоан Серко Дмитрович атаман кошовий Войска Запорозького за его ц. (царського) п. (пресветло- го) в. (величества) Феодора Олекс1йовича Память праведнаго со похвала- ми» (в сучасшй транскрипцй). 1827 рйк Могилу 1вана С1рка в1дв1дав 1 описав укра1нський письменник Олекса Стороженко (1806-1874 рр. ). 1845 рйк Могилу 1вана С1рка в1дв1дав 1 описав рос1йський 1сторик Аполлй- нар1й Скальковський (1808-1898 рр. ). 1857 рйк Могилу 1вана С1рка в1дв1дав 1 описав мандртвник-письменник Олександр Афанасьев-Чужбинський. 1872 рйк Могилу 1вана С1рка в1дв1дав 1 описав протойерей Н1кополЬсЬко1 СвятоТ Покрови Божо? Матерт церкви 1оанн Карелтн. 1873 рйк Могилу 1вана С1рка в1дв1дав 1 описав укра1нський 1сторик Микола Костомаров. 1880 рйк Художник 1ван Реп1н вйдвйдав могилу 1вана С1рка б1ля села Ка- пулйвки 1 зробив малюнки могили. 1882 рйк Могилу 1вана С1рка вперше в1дв1дав 1 описав укра1нський 1сторик Дмитро Яворницький. 1894 р1к Художник 1ван Репйн завершив роботу над картиною «Запорожцы з образом кошового отамана 1вана С1рка.
  15. 15. ч к 1894 рйк Опубл1кована наукова праця Дмитра Яворницького «Иван Дмит- риевич — славный кошевой атаман Войска Запорожского низовых каза- КОВ». 1909 рйк Директор Катеринославського обласного 1сторичного музею 1м. О. Поля Дмитро Яворницький за п1дтримки Катеринославського земства викупив дтлянку землй, де розташована могила 1вана С1рка, для будйвниц- тва музею, присвяченого запорозькому козацтву. 1917—1920 роки Музей б1ля могили 1вана С1рка занепав 1 був знищений. 1926 рйк 3 Нйкопольськот Свято-ПокровсЬко1 церкви були передан1 в Н1ко- ПОПЬСЬКИЙ музей витончених мистецтв два кухлт 1вана С1рка. 1939 рйк Могилу 1вана С1рка в1дв1дала група укратнських радянських тсто- рикйв 1 археологйв, як1 проводили польов1 достдження на територй ко- лишньо1 Чортомлицько1 3апорозько1 С1Ч1. Серпень 1941 року Кухл1 1вана С1рка були вивезен1 з Н1копольського краезнавчого музею з 1ншими музейними цйнностями в евакуац1ю на Пйвнйчний Кав- каз, де вони безслйдно зникли. 1942 рйк Н1копольська орган1зац1я «Просв1та» провела благоустр1й територй навколо могили 1вана С1рка 1 заклала навколо неТ парк. 1956 рйк На територй парку б1ля могили 1вана С1рка встановлено пйлон з пам’ятною дошкою, що присвячена Запорозьктй С1Ч1, та погруддям 1вана С1рка (за образом отамана з картини 1вана Реп1на «Запорожцы. 21 липня 1965 року Рада М1н1стр1в УРСР постановою Мг 711 взяла на державний обл1к та П1д охорону могилу 1вана С1рка 1 оголосила И пам’яткою йсторй та куль- тури республ1канського значення. . -` ) ‚дли 0 4. ч.
  16. 16. 15 листопада 1967 року Виконком Н1КОПОПЬСЬКО1 районно1 ради депутат1в трудящих прий- няв р1шення 119 303 «Про заходи, пов’язан1 з перенесенням могили-пам’ят- ника кошового отамана В1йська Запорйзького 1вана С1рка». 23-24 листопада 1967 року Археолог Дншропетровського йсторичного музею 1м. Д. Яворниць- кого П. П. Крилова зд1йснила розкопки могили 1вана С1рка. Частина ос- танк1в кошового отамана була перенохована у п1дн1жжя кургану Сторо- жова Могила за 1300 м на п1вн1ч в1д села Капул1вка. На вершин1 кургану було встановлено погруддя 1вана С1рка та створена в1д кургану до авто- дороги Нйкополь-Капушвка паркова зона. Череп 1вана С1рка 1 частина його к1стяка були вивезен1 до Дншропетровського 1сторичного музею 1м. Д. Яворницького. 1970 рйк Науковий сп1вроб1тник лабораторй антрополог1чно1 реконструкцй 1нституту етнографй АН СРСР кандидат б1олог1чних наук Галина Лебе- динська вйдтворила по черепу 1вана С1рка його зовнйшнйй вигляд, по яко- му було створено погруддя кошового отамана. 1975 р1к Старший науковий сп1вроб1тник НКМ Н. Плетньова склала пас- порт пам’ятки 1стор11 та культури респубтканського значення «Могила 1вана С1рка». Охоронн1 зони пам’ятки не були визначен1. 1980 рйк Погруддя 1вана С1рка, створене за його образом по картинт 1вана Решна «Запорожцт», було замйнено на нове, виготовлене за антрополог1ч- ною реконструкцйею Галини Лебединсько1. 7 листопада 1988 року Г рупа мешканц1в м1ста Орджон1к1дзе на ЧОЛ1 з Анатолйем Носен- ком п1дняли на могилй 1вана С1рка СИНЬ0-ЖОВТИЙ прапор. Сйчень 1989 року 3ав1дуючий в1дд1лом антропологй 1нституту Археологй АН УРСР кандидат йсторичних наук С. Сегеда привйз череп 1вана С1рка з Москви до Киева, зв1дти до Дншропетровська 1 Н1кополя. Пипень 1989 року Могилу 1вана С1рка в1дв1дала наукова експедиц1я журналу «Пам’ят-
  17. 17. ч к ки Укра1ни» «Запорозька С1ч: зруйноване та уц1л1ле» на Чол1 3 кандидатом 1сторичних наук Оленою Апанович. 24 вересня 1989 року Н1кополЬсЬке товариство укра1нсько1 мови м. Н1кополя 1 Н1ко- польського району провело вперше б1ля могили 1вана С1рка посвяту ди- тячих козацьких загон1в. 6 травня 1990 року Урочист1 збори Н1копольського товариства укра1нсько1 мови м. Н1кополя 1 Н1копольського району б1ля могили 1вана С1рка нрийняли звернення до Верховно1 Ради УРСР та Каб1нету М1н1стр1в УРСР створити 1сторико-культурну запов1дну територ1ю навколо могили кошового ота- мана. 3-5 серпня 1990 року Б1ля могили 1вана С1рка в1дбулосЬ Всеукра1нське свято урочистого в1д3начення 500-р1ччя укра1нського козацтва та вшанування пам’ят1 1вана С1рка в зв’язку з 310-ю р1чницею в1д дня його смерт1. Початок громадсько- го козацького руху в Укра1н1. 1 червня 1991 року Б1ля могили 1вана С1рка присягнули на в1рн1сть Укра1н1 та козацт- ву учасники створено1 м1жобласно1 громадсько1 козацько1 орган1зац11 «В1йсько Запорозьке Низове». 5 серпня 1997 року Н1кополЬсЬка районна рада ухвалила р1шення про передачу черепа 1вана С1рка 13 Н1копольського райвиконкому до Дн1нропетровського 1сто- ричного музею 1м. Д. 1. Яворницького. 6 травня 1998 року За допов1ддю 1сторика-краезнавця Петра Ганж1 «Сумна доля ос- танк1в з могили кошового отамана 1вана С1рка» Н1кополЬсЬка м1сЬка нау- ково-практична конференц1я «Початок Хмельниччини», що була присвя- чена 35О-р1ччю початку Визвольно1 в1йни укра1нського народу середини Х7П стол1ття, доручила Н1копольському державному краезнавчому му- зею порушити клопотання перед органами влади Укра1ни про створення компетентно1 ком1с11 для 13: 1дентиф1кац11. Про що дирекц1я музею напра- вила в1дпов1дн1 звернення до орган1в влади м1ста Н1кополя 1 Н1кополь- ського району.
  18. 18. к ‘ 171 т. 14 серпня 1998 року `* Голова Ннсопольськот райдержадмйшстрацй Володимир Свтушен- ко п1дписав розпорядження М9 284 «Про в1дродження йсторико-культур- нот снадщини укра1нського народу — могили кошового отамана 1вана „ 9 С1рка», яким було передбачено створення на й основ1 мемор1апьного ком- / в плексу укра1нського козацтва. Березень 1999 року Начальник в1дд1лу культури Н1копольсько1 м1сько1 ради Петро Андр1анов направив у Каб1нет М1н1стр1в Укра1ни, М1н1стерство культури 1 мистецтв Укра1ни, Дншропетровську обласну 1 Н1копольську районну державн1 адм1н1страцй та 1нш1 установи пропозицй Кторишв-краезнавшв Петра Ганж1 та Мирослава Жуковського про необхщнйсть проведення щен- тифйкацй черепа 3 могили кошового отамана В1йська Запорозького Низо- у вого 1вана С1рка 1 пов’язаних 3 цим заход1в. а 28 червня 1999 року Нарада в1дпов1дальних нрац1вник1в управлйння культури Дншро- петровсько1 облдержадшшстрацй та музейних фах1вц1в ДД1М та НДКМ визнала, що череп, вилучений 3 могили 1вана С1рка у 1967 роцй 1 переда- ний у Москву на антрополог1чну реконструкшю, е тим, що знаходиться зараз у Дншропетровському 1сторичному Музе1, 1 запропонувала провести його допоховання у 2000 роц1. 21 вересня 1999 року Могил1 1вана С1рка було надано статус паМ’ятки нац1онального зна- чення за наказом М 579 М1н1стерства культури 1 мистецтв Укратни. ' . ) 26 червня 2000 року М1н1стерство культури 1 мистецтв Укратни за дорученням Каб1нету М1н1стр1в Укратни в1д 22.06.2000 року узгодило клопотання Дн1пропет- 5 ровсЬкоТ ОДА щодо допоховання Черепа 1вана С1рка. 30 червня 2000 року Голова Дн1пропетровсько1 ОДА М. А. Швець п1дписав розпоряд- ження М 218-р «Про проведення заход1в щодо реконструкцй мемор1аль- ного комплексу та проведення ритуалу дозахоронення на Могил1 кошово- го отамана 1вана С1рка». 13-25 липня 2000 року „ы Доцент Дншропетровського держун1верситету‚ кандидат 1сторич- ЙЦ них наук В. Ромашка пров1в археолог1чн1 розкопки могили 1вана С1рка 1
  19. 19. ч к виявив його останки, якй були переданй на збереження до Н1копольського райв1дд1лу МВС Укратни у Дншропетровсьшй область Пипень - серпень 2000 року 3д1йснення Ншопольським АТЗТ «ПМК-2» за п1дтримки НВО «Трубосталь» буд1вельних роб1т на територй навколо могили 1вана С1рка та парково1 зони. 14 серпня 2000 року Робоча група Ншопольськот райдержадмйшстрацй по збереженню останкйв 1вана С1рка та Тх допоховання прийняла 13 м. Днйпропетровська череп 1вана С1рка 1 решту його кйсток 3 Дн1пропетровсЬко1 медично1 ака— демй. 17 серпня 2000 року За дорученням робочот групи Ншопольськот райдержадмйнйстрацй всй останки 1вана С1рка були передан1 Володимиру Ромашц1, який за до- помогою учасника робочот групи Мирослава Жуковського виклав Тх у Нову труну в анатомйчному порядку. В присутност1 вс1е1 робочо1 групи ця труна була закрита. 21 серпня 2000 року В1дбулась скорботна церемон1я перепоховання останкйв 1вана С1рка П1д керйвництвом голови Дн1пропетровсько1 обласно1 державно1 адм1н1- страцй М. Швеця. 12 вересня 2005 року Голова Н1копольсько1 райдержадмшйстрацй Володимир бвтушен- ко п1дписав розпорядження МВ 653-р-05 «Про заходи щодо подальшого облаштування та розвитку меморйального комплексу «Могила кошового отамана 1вана С1рка». Листопад 2005 року В Н1КОПОЛ1 вйдбулась Всеукратнська науково-практична конферен- ц1я «1ван С1рко в контекст1 дослйдження феномену укра1нського степово- го кордону Х/1—Х/ Ш стол1ття». 23 травня 2008 року Дншропетровська обласна рада ухвалила р1шення М9413-15/У «Про програму розвитку Украшського козацтва в Днйпропетровськйй областй на 2008—2012 роки», де зокрема було передбачене фшансування Н1ко- польськот райдержадмйнйстрацй 13 обласного бюджету в розм1р1 680 тисяч )" ‚А.
  20. 20. ё Ёк 1 ‘9 1 гривень Протягом 2009—2010 рок1в на розробку проекту охоронно1 зони могили 1вана С1рка та побудову каплички бйля неТ. 3 вересня 2009 року Могила 1вана С1рка увййшла до перел1ку, затвердженого Постано- вою Каб1нету М1н1стр1в Укра1ни 119 928 «Про занесення об’ект1в культур- но1 снадщини нац1онального значення до Державного реестру нерухомих пам’яток УкраТни» (охоронний Номер О4001О-Н). 2 квйтня 2010 року Голова Н1копольсько1 райдержадмйнйстрацй Володимир Свтушен- ко п1дписав розпорядження 119 442-р «Про затвердження складу робочо1 групи та планйв заходйв щодо збереження, в1дродження та розвитку 1сто- рико-культурноё снадщини Н1копольського району», яким було передба- чено провести обстеження та скласти акт стану збереженостй (з описами) всйх об’ект1в могили 1вана С1рка, надати пропозицй щодо подальшого збереження могили 1вана С1рка, демонтажу та перенесення надгробного каменю 3 ештафйею, виготовлення копй надгробного каменю 3 еп1таф1ею, оргашзацй роботи по ро3робц1 проекту розташування каплички та сторо- жових веж бйля могили 1вана С1рка. 19 грудня 2010 року Бшя могили 1вана С1рка в1дбулося урочисте в1дкриття каплички та сторожово1 веж1‚ збудованих в листопад1—грудн1 2010 року за кошти На- ц1оналЬно1 енергетично1 компанй УкраТни. П1СПЯМОВА АВТОРА Постать кошового отамана Чортомлицько1 С1ч1 1вана С1рка не зник- ла у бурхливому минулому козацЬкоТ доби Укратни завдяки глибиннйй пам’ят1 укра1нського народу, дослйдженням його йсторикйв — особливо под- вижника Дмитра Яворницького. 1 це враховуючи, ЩО П1д час численних лихолйть зникали у пожежах не одн1е1 в1йни масиви йсторичних доку- мент1в В1йська Запорозького Низового та його С1чей. Протягом майже 30О-л1тнього перйоду йснування у боротьб1 запо- розького козацтва його провщниками були десятки гетьманйв, сотн1 ко- ШОВИХ 1 курйнних отаманйв. Але плин часу знйвечив дощенту, або зрйвняв 1Х могили 3 поверхнею землй. В краю п’яти Запорозьких С1чей залиши- лась пам’яткою 1х героТчно1 доби лише могила отамана-характерника 1вана С1рка. Святим обов’я3ком його нащадк1в по духу е необх1дн1сть зберегти П для всйх наступних поколшь укра1нського народу. . ‚‘ ‚Г „Ж ё" ‚ 1, у / ‹
  21. 21. К 1 СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ ПРО ЖИТТЯ 1ВАНА С1РКА 1. Д. 1. Яворницький. Иван Дмитриевич — славный кошевой ата- ман Войска Запорожского низовых казаков, 1894 р1к. 2. В. Л . Маслййчук. АЬТЕКА РАТША. Нотатки про д1яльн1сть 1вана С1рка на Слобйдськйй Укра1Н1. — Х. : Харкйвський приватний музей м1сько1 садиби, 2004. 3. Ю. А. Мицик. Отаман 1ван С1рко. — Запорйжжя: РА Тандем-У, 2000. — 44 с. 4. В. В. Г рибовський. 1ван С1рко в 1сторичн1й спадщинй Н1кополь- щини (до 400-х роковин народження кошового отамана Чортомлицькот С1ч1 1вана С1рка). — Нйкополь: КП ТРК «Пйвденна Зоря», 2005. — 36 с. 5. В. Маслййчук, Ю. Мицик. Кошовий отаман 1ван С1рко. — К. , 200 . — 76 с. 6. 1. Саратов. 1ван С1рко. — Х. : Акта, 1998. — 112 с. 7. Матер1али до укра1нського дипломатар1ю. Писти 1вана С1рка / Укладач1: Ю. А. Мицик. , М. П. Кравець, 1995. — 82 с. ПРО АВТОРА Мирослав Петрович Жуковський, 1958 року народження, за- кйнчив йсторичний факультет Харк1вського державного унйверситету 1м. М. Горького (1983 р. ) та маг1стратуру Ёсторичного факультету Нацюналь- ного педагог1чного ун1верситету1м. М. Драгоманова (2003 р. ). Заступник директора Н1копольського державного краезнавчого музею (з 1993 р. ), начальник Нйкопольськот археолог1чно1 експедицй (з 2000 р. ), автор б1льше 60 наукових публ1кац1й з 1сторй краю, археологй та 1сторй Украт- ни, голова Н1копольсько1 м1ськоТ орган1зац11 Всеукра1нсько1 сп1лки крае- знавцйв (з 2001 р. ), заступник директора Н1копольського регйонального в1дд1лення науково-дослщного 1нституту козацтва 1нституту йсторй Ук- ратни НАН УкраТни (з 2002 р. ). "х 20.: _
  22. 22. ПДАНЪ. с ТАРОЙ съчи. . Паи-типам „ъмьимм. 49.24“ д’ манил. Лвгввии Кшилонкл джигита-лип: инициативен ‚шиит 10.50 кий шаман [доктрин/ па п „аджика-ив ‚сила 2 д {Зад мага мять под: С 11 джипы д дымили/ шиши или с До. и в мышам служка д Ажтгьлкдсгё вирши е мы сжатое ‚шит гори-души: в мани 1‘ 1 пи п цедила окала а дфонэ мн 30 дтжтоцмяли И/ опмп Кошовий (‘при д‘ Сиди джинн! идут! или
  23. 23. ‚ ёгёатагэагёёл т -. -’ 1 " ‘Ё . ‘Ж Кит ‘по1дгдолатогчдр „тешили: 1`шниг Стяжки баргшояцддшжолпдугкашей: ш царит: $945! рощу
  24. 24. Еёйцупйии? "потопи ; .'_. ` ’ 3:‘ д . _ . . . ‚-_„‚ Д, — „да“; ‚тва ъЬ-эё» °‘ с ‘ . ы дагййтгёё‚кдёзъь'. '.-ц = 'Ч 3 37" ---х4"75’›4е. ь:*м; эг«= -*+ д ‘5’ $8 5 „ь: ж„: дч%гжам: а тишь . о е‘! 115 гпгллпжпий т; нанят апатит Сфтп ‘7 чиджцидтлиж от? ’ д ; Ка: цу: йи: ‹ц. гад-помня ‚‚ `С МСРХИ/ „Щ
  25. 25. Археолог Днйпропетровського {вторичного музею Л. Кирилова оглядае останки 1вана С1рка (с. Капулйвка, фото В. Салатики, 24 листопада, 1967 року) " ‘э! 135%: д; .. Могила 1вана С1рка бйля пйднйжжя кургану Сторожова Могила (1968 рйк, за 1300 метрйв на твнйч в1д села Калулйвка)
  26. 26. „ „ыжщйЁз. „У.
  27. 27. р Покровська сйльрада, село Капулйвка, Схематичний генеральний план ч/ розташування могили 1вана Сйрка ’ . (Днтропетровська область, Нёкопольскии район, 1,3 кйлометра на пйвнйч в1д села, 1975 р. ) д с-+——— доле С ч ‚1 У гид . /' к " . — / км _/ А’ О’ ""‘ - — Нина/ голо — ‚(ату/ Ю 5 1:1000 т“ Експлйкацйя: “ж . 1 — могила . ’у` 2 — погруддя 1. Д. С1рка И З — курган 4 — клумби ` д к п 20 К ч. г
  28. 28. Г _5 1ван С1рко, 1680р1к. Г рафйчна реконструкции кандидата бёологйчних наук Г алини Лебединськой’
  29. 29. . ‘. "‹` ‘ В О у ` " ‹ . ч—‘! | 7;’ › ? ` С ч г х 4 ` [ дг‘ " д’, / ‘г я“ " ’ д г _ ‘ат ( ' ‘Ч “их „ . . . . й < Кошовии отаман 1ван С1рко у вщ: 50-60 рокгв, р! антропологйчна реконструкцдя. Автор — кандидат бйологйчних наук Галина Лебединська (1970 рйк) `д . :’ ——— ‚ д‘ _/ ` у ‘___ ‘ „_ ___„
  30. 30. ' . . . г ж р. „‚ и ‘ _ ц Всеукрайнське ` святкування *< 500-родия ‚н‘ И- укра1нського козацтва > А бйля могили ' ‘ч 1вана С1рка - д (З—5 серпня * 1990 р. )
  31. 31. ч%| ‚. 1.1115 ь . цЁд-мддлон . ..-ч ч . . . ‚ил. ж. .. › „Т . _ г. .. „. .. ‚ „к м. г. „ Ёт к „ _ _„. т, „Ем 0 3:3: А. .. . Ь Археолог В. Ромашка розкладае в анатомйчному порядку останки отамана 1вана С1рка ( 17 серпня, 2000 року) Мйжвйдомча група Нйкопольськой‘ райдержадмйнйстрацй’ по збереженню та допохованню останкйв 1вана С1рка бЕля його труни (17 серпня, 2000 року)
  32. 32. Г‘ ‹ 7 ‘ _ Ейтдхнхйнгдй «тайны а агтггщтанм дищцупхйналй штат 5% дпппццтанп у ‘т! пищит Ьшшж Сщжп т! шиит Дйтт! йтп стирании опциона, 3010935115) (нашили: и нтщтнщ, шиш тю)
  33. 33. ‚И Спйвзасновник Благодййного презентуе голов! Днйпропетровськой’ облдержадмйнйстрацйй’ Олександру Вйлкулу макет {старика-культурного комплексу «Чортомлицька Сйч» на Всеукрайчськйй виставцй «Барвиста Украйш» (м. Кий), присвячена? 20-й рйчницё незалежностй УкраТни фонду «Славетна Сйч» Володимир Буштаренко ‚ Благодпйний Фонд ^- 0ААБ0ТНА Макет историко-культурного ’ о комплексу «Чортомлицька Сйч», * " . розроблений Благодййним д А‘ фондом «Славетна Сйч» к › 1 д‘ 1:; ** . ° ъ *; ‚› о. Т: пЧПЕ ‘ г‘ и ‘ ‹__„› д; __'* * д‘ 4н_др‹„›цд. .‹_ “ГЁЮ Мг; 71%" "р ЬЦЩ г гм мат " ' " газе: "ы 5% х‘: . , т: ‘ юг „в К: х- ат; ^ “ о ‚ М“ ‚и да; д ЧИН‘: ‘Ау ‚с А, „д д . „ га- . „м“ 111Г%—5„. %— в . ———* Г‘ у ‘чкьцыцдхд ‘шик ‚ 1 ‚к!
  34. 34. Бтографтчний довйдник Жуковський Мирослав Петрович СЛАВА ЗА ЖИТТЯ - БЕЗСМЕРТЯ П1СПЯ НЬОГО (на украгнськйй моей) Редактор О. В. Дащук Коректор О. В. Дащук Дизайн обкладинки М. М. Данйлейченко Компьютерне складання М. М. Данйлейченко Пйдписано до друку 3.03.2012. Формат 60Х841/16. Папйр крейдяний. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 1,86. Ум. фарбгвтдб. 7,44. ОбПгВИД. арк. 3,09. Тираж 200 прим. Замовлення М9418. Видавець: СПД Фельдман О. О. 53200, Днйпропетровська обл. , м. Нйкопопь, вул. Геротв Чорнобиля, 138 Свйдоцтво ДК М93266 в1д 28.08.2008 р. Друкарня: СПД Фельдман О. О. 53200, Дншропетровська обл. , м. Н1кополь, вул. Геро1в Чорнобиля, 138 Свйдоцтво ДК М93266 в1д 28.08.2008 р. Тель: +38 (0566) 639-750. Жуковський М. П. Ж86 Слава за життя — безсмертя П1сля нього: Стислий перетк поход1в 1 ботв 1. Д. С1рка / Передмова Глядченка В. П. — Нткополь : СПД Фельдман О. 0., 2012. — 32 с. — 111. 1$В1Ч 978-966-2421-07-1 Життя ц1е1 людини оповите легендами. 1ван Дмитрович С1рко (близько 1610—1680 рр. ), уславлений кошовий отаман Запорозькот СМ, уособлював, як нтхто 3 визначних укратнських полководшв козацькоТ доби ХУП ст. , лицарську вдачу. В1йськовий 1 поштичний д1яч до само1 смертй обирався стчовиками кошовим ота- маном, тому й цйлком справедливо вважався найуспйшнйшим оборонцем укра1н- ського народу. Найбшьших лаврйв С1рко здобув у боротьб1 з турками 1 кримськими татарами — 55 перемог, 1 3 них жоднот поразки. С1рко — це цтла епоха 1 легенда Запорозькот С1ч1, тсторй нашоТ держави, нац1онального В1йська 1 флоту. Протягом двох десятилйть в1н невтомно 1 самовтддано боровся за визволення 1 об’еднання Укра1ни. П1сля Богдана Хмельницького кращого полководця, нтж 1ван С1рко, Ук- раТНа не знала. Сьогоднт, мабуть, немае укра1нця, котрий би не прийшов поклонитись великому патр1оту Укратни. Пежить його прах бтпя високого кургану, що непо- далйк села Капулйвка. Час в1д часу лягають до птднтжжя стародавнього кургану квтти, беруться пригорщй земш. .. УДК 63.3 ББК (4 Укр-Дншр)
  35. 35. ЩРЫШЭФШЭ БЦШЦШГ’! ззхсззшшцшзээзй ззуьвэлузэзз: издевку 15193113 эозшушшшгу шумит ‚ново? Жгущий врем: Ыззшлицьсуашъ ззуаэдгзашигу шугать Ми идушлзлцшззы бы ‘ш вишшшй ждавшая 1. д. Шиш» ашо. гдольсьзсшйт КЗАЗЗЬЬЬЗЩШ злуёйгт ддлддуудтггуивси обл. , ш. Ниш толь, Будь Визе’! уишгчишхурхйв, азид. ‘вы из (извоз; шаги, вмиг

×