АКУШЕРСТВО                          ТА                      ГІНЕКОЛОГІЯ                                  а редакцією      ...
В підручнику, підготовленому колективом кафедри акушерства і гінекологіїУкраїнської медичної стоматологічної академії, нав...
ЗМІСТ        Вступ        Розділ 1. Основні етапи розвитку акушерства (А.М.Громова, Л.М. Добровольська)        Розділ 2. С...
*43 Біомеханізм родів при тазових передлежаннях*44 Особливості перебігу і ведення пологів при тазових передлежаннях       ...
•   Операції, що виконуються в третьому періоді пологів і в ранньому післяпологовому                    періоді        Роз...
АТ – артеріальний тискАТФ – аденозинтрифосфатБМ – бар’єрний метод (контрацепції)ВВР – вроджені вади розвиткуВМК – внутрішн...
ВСТУП         Акушерство і гінекологія – це дві спеціальності, які в практиці тісно пов’язані між собою.         Акушерств...
екзогенних факторів (прийом медикаментів, вплив іонізуючої радіації та електромагнітних полів). Сюдивідносять: неправильну...
2.1. Жіноча консультація        Жіноча консультація – це амбулаторно-поліклінічне відділення диспансерного типу, в роботі ...
відповідне відділення. Пологове відділення (приміщення пологового блоку) має оглядову кімнату,передпологові та пологові па...
Малі статеві губи (labia minora pudendi) - складки шкіри, що нагадують слизову оболонку розташованімедіально і паралельно ...
Шийка матки частково виступає у просвіт піхви (піхвова частина). Шийка матки має циліндричнуформу. Зовнішній отвір шийково...
що здавлює сечівник (m. sphincter uretrae internum) i глибоким поперечним м’язом промежини (m. transversusperinei profundu...
Тіло матки інервується симпатичними волокнами підкрижового нерва (верхнього підчеревногосплетіння), який починається від ч...
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова

9,455 views

Published on

0 Comments
1 Like
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

No Downloads
Views
Total views
9,455
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
15
Actions
Shares
0
Downloads
0
Comments
0
Likes
1
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Obstetrics and gynecology, ред. а.м. громової, в.к. ліхачова

  1. 1. АКУШЕРСТВО ТА ГІНЕКОЛОГІЯ а редакцією доктора медичних наук, професора А.М. Громової, доктора медичних наук В.К. ЛіхачоваДопущено Головним управлінням навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я України як підручник для студентів стоматологічних факультетів медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації ПОЛТАВА-2000 ББК 57.1+57.16 ] я 73 УДК 618.2/.7+618.1(075.8) Автори: А.М.Громова, В.К.Ліхачов, Л.М.Добровольська, А.П.Голубєв, Г.М.Алтуєв, Н.І.Мітюніна, Т.Ю.Ляховська, М.С.Чопорова, Н.О. Удовицька, В.Б.Мартиненко, О.Г.Макаров, А.А. Дудченко. Акушерство та гінекологія / За ред. А.М. Громової, В.К. Ліхачова.– Полтава: Полтава”, 2000. – 600с., іл.
  2. 2. В підручнику, підготовленому колективом кафедри акушерства і гінекологіїУкраїнської медичної стоматологічної академії, наведені вичерпні дані про фізіологічне тапатологічне акушерство, гінекологічні захворювання, які передбачені програмою длястоматологічних факультетів, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України.Висвітлено сучасні уявлення про фізіологію вагітності та пологів. Описано етіологію,патогенез, клініку, діагностику, лікування основних видів акушерської та гінекологічноїпатології, зокрема пізні гестози, невиношування та переношування вагітності,фетоплацентарну недостатність, аномалії скоротливої діяльності матки, акушерськікровотечі, запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення менструальноїфункції. Викладені основи оперативного акушерства, сучасні методи планування сім ї.
  3. 3. ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Основні етапи розвитку акушерства (А.М.Громова, Л.М. Добровольська) Розділ 2. Структура і організація акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні (Л.М. Добровольська)*0 Жіноча консультація*1 Стаціонар пологового будинку Розділ 3. Анатомо-фізіологічні особливості жіночого організму (А.М.Громова)*2 Анатомія жіночих статевих органів*3 Фізіологічні особливості жіночого організму*4 Менструальний цикл*5 Методи функціональної діагностики Розділ 4. Запліднення та розвиток плода (А.П.Голубєв, О.Г.Макаров)*6 Запліднення*7 Розвиток плідного яйця Розділ 5. Зміни в організмі жінки під час вагітності (В.К.Ліхачов)*8 Ендокринна система*9 Центральна нервова система*10 Особливості метаболізму, властиві вагітності*11 Водно-сольовий обмін*12 Серцево-судинна система*13 Гематологічні зміни під час вагітності*14 Функція системи дихання*15 Органи травлення*16 Зміни в статевих органах і молочних залозах*17 Опорно-рухова система*18 Покриви тіла та вага жінки при вагітності Розділ 6. Діагностика вагітності. Спостереження за її перебігом (А.П.Голубєв, В.Б.Мартиненко)*19 Ознаки вагітності*20 Біологічні методи діагностики вагітності*21 Акушерська термінологія*22 Методи обстеження вагітної*23 Діагностика терміну вагітності*24 Ведення вагітної в жіночій консультації. Видача дородової відпустки Розділ 7. Сучасні методи діагностики стану плода (В.Б.Мартиненко, Л.М.Добровольська)*25 Ультразвукове дослідження*26 Біофізичний профіль плода*27 Оцінка стану серцевої діяльності плода*28 Визначення ступеня зрілості легень плода*29 Інвазивні методи діагностики стану плода та навколоплідних вод Розділ 8. Гігієна та дієтетика вагітних (М.С.Чопорова) Розділ 9. Асептика та антисептика в акушерстві (М.С.Чопорова, Г.М.Алтуєв) Розділ 10. Жіночий таз. Таз з акушерської точки зору (В.Б.Мартиненко, О.Г.Макаров) Розділ 11. Фізіологія пологів (А.М.Громова, Н.І.Мітюніна, Г.М.Алтуєв)*30 Причини початку пологів*31 Регуляція пологової діяльності*32 Пологові сили*33 Біомеханізм пологів при згинальних передлежаннях*34 Клінічний перебіг пологів*35 Ведення пологів Розділ 12. Знеболювання пологів (Н.І.Мітюніна)*36 Метод психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів*37 Медикаментозне знеболювання пологів*38 Немедикаментозні методи анестезії в пологах Розділ 13. Фізіологія новонародженого, надання допомоги та догляд за ним (А.М.Громова) Розділ 14. Клінічний перебіг та ведення післяпологового періоду (В.К.Ліхачов)*39 Перебіг післяпологового періоду*40 Ведення післяпологового періоду Розділ 15. Тазові передлежання плода. Перебіг вагітності та пологів (А.М.Громова, Н.І.Мітюніна)*41 Діагностика тазових передлежань*42 Перебіг і ведення вагітності
  4. 4. *43 Біомеханізм родів при тазових передлежаннях*44 Особливості перебігу і ведення пологів при тазових передлежаннях Розділ 16. Багатоплідна вагітність (Н.І.Мітюніна, М.С.Чопорова)*45 Загальні положення*46 Діагностика багатоплідної вагітності*47 Перебіг та ведення багатоплідної вагітності*48 Перебіг пологів*49 Ведення пологів Розділ 17. Невиношування та переношування вагітності (Л.М.Добровольська)*50 Невиношування вагітності*51 Переношування вагітності Розділ 18. Фетоплацентарна недостатність. Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого(Л.М.Добровольська)*52 Фетоплацентарна недостатність*53 Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого Розділ 19. Ранні токсикози вагітних. Пізні гестози (В.К.Ліхачов)*54 Ранні токсикози вагітних*55 Токсикози вагітних, що рідко зустрічаються*56 Пізні гестози Розділ 20. Аномалії скоротливої діяльності матки (А.М.Громова)*57 Патологічний прелімінарний період*58 Слабкість родової діяльності*59 Надмірно сильна родова діяльність*60 Дискоординована родова діяльність Розділ 21. Аномалії кісткового тазу (В.К.Ліхачов)*61 Анатомічно звужений таз*62 Перебіг вагітності і пологів при звуженому тазі*63 Ведення пологів при звужених тазах Розділ 22. Родові травми (А.П.Голубєв, Т.Ю.Ляховська)*64 Розриви шийки матки*65 Розриви піхви*66 Розриви промежини і вульви*67 Розрив матки*68 Післяродові нориці*69 Післяродовий виворіт матки*70 Розходження і розриви лонного сполучення Розділ 23. Акушерські кровотечі (А.М.Громова, Т.Ю.Ляховська)*71 Передлежання плаценти*72 Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти*73 Кровотечі в послідовому та ранньому післяродовому періодах Розділ 24. Післяпологові септичні захворювання (А.М.Громова, В.К.Ліхачов)*74 Перший етап*75 Другий етап*76 Третій етап*77 Четвертий етап*78 Загальні принципи лікування післяпологових септичних захворювань Розділ 25. Захворювання новонароджених (А.М.Громова)*79 Родові травми новонародженого*80 Токсико-септичні захворювання новонароджених Розділ 26. Оперативне акушерство (В.К.Ліхачов)*81 Операції, що зберігають вагітність*82 Операції, які готують родові шляхи*83 Акушерський поворот*84 Розроджуючі операції – акушерські щипці (Н.О.Удовицька) – вакуум-екстракція плода – екстракція плода за тазовий кінець – кесарський розтин (Н.І.Мітюніна) • Плодоруйнівні операції
  5. 5. • Операції, що виконуються в третьому періоді пологів і в ранньому післяпологовому періоді Розділ 27. Загальна симптоматологія гінекологічних захворювань та методи обстеження гінекологічниххворих (В.К.Ліхачов, Т.Ю.Ляховська)*85 Симптоми гінекологічних захворювань*86 Методи обстеження гінекологічних хворих Розділ 28. Запальні захворювання жіночих статевих органів (В.К.Ліхачов, Т.Ю.Ляховська)*87 Неспецифічні запальні захворювання жіночих статевих органів*88 Запальні захворювання жіночих статевих органів, які передаються статевим шляхом Розділ 29. “Гострий живіт” в гінекології (В.К.Ліхачов)*89 “Гострий живіт”, пов’язаний з кровотечею в черевну порожнину*90 Порушення живлення пухлин внутрішніх статевих органів*91 “Гострий живіт” при гнійних запальних захворюваннях жіночих статевих органів*92 Пельвіоперитоніт та перитоніт Розділ 30. Порушення менструальної функції (А.М.Громова, В.К.Ліхачов)*93 Класифікація порушень менструального циклу*94 Форми порушень менструального циклу Розділ 31. Фонові та передракові захворювання жіночих статевих органів (А.М.Громова,Т.Ю.Ляховська, Н.О.Удовицька)*95 Фонові процеси жіночих статевих органів*96 Передракові захворювання шийки матки*97 Діагностика фонових та передракових захворювань жіночих статевих органів*98 Лікування фонових та передракових станів жіночих статевих органів*99 Гіперпластичні процеси ендометрію Розділ 32. Доброякісні пухлини жіночих статевих органів (А.М.Громова, Т.Ю.Ляховська,Н.О.Удовицька, Г.М.Алтуєв)*100 Доброякісні пухлини яєчників*101 Фіброміома матки Розділ 33. Злоякісні новоутворення жіночих статевих органів (Л.М.Добровольська, В.К.Ліхачов)*102 Рак вульви*103 Рак шийки матки*104 Рак тіла матки*105 Саркома матки*106 Рак яєчників*107 Рак маткових труб*108 Трофобластичні захворювання Розділ 34. Штучний аборт (Г.М.Алтуєв, О.Г.Макаров)*109 Штучне переривання вагітності до 12 тижнів*110 Переривання вагітності після 12 тижнів*111 Ускладнення штучного аборту Розділ 35. Сучасні методи планування сім’ї (Л.М.Добровольська)*112 Традиційні методи контрацепції*113 0Сучасні методи контрацепції*114 Добровільна хірургічна стерилізація*115 Невідкладна (посткоітальна) контрацепція*116 Контрацепція в різні періоди життя жінки Розділ 36. Медико-генетичне консультування в акушерстві (А.М.Громова, А.А.Дудченко)*117Організація і структура медико-генетичної служби*118 Спадкові захворювання та вроджені вади розвитку*119 Методи медико-генетичної діагностики*120 Профілактика вроджених вад розвитку плода. ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ АКТГ – адренокортикотропний гормон АЛТ – аланінамінотрансфераза АСТ – аспартатамінотрансфераза
  6. 6. АТ – артеріальний тискАТФ – аденозинтрифосфатБМ – бар’єрний метод (контрацепції)ВВР – вроджені вади розвиткуВМК – внутрішньоматковий контрацептивВСДМ – висота стояння дна маткиГБО – гіперборична оксигенаціяГГВК – глюкозо-гормонально-вітаміно-кальцієвий фонДВЗ-синдром – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (крові)ДНК – дезоксирибонуклеінова кислотаДХС – добровільна хірургічна стерилізаціяЕКГ – електрокардіографіяЗПОС – загальний периферичний опір судинІЦН – істміко-цервікальна недостатністьКІК – комбіновані ін’єкційні контрацептивиКОК – комбіновані оральні контрацептиви17-КС – 17-кетостероїдиКТГ – кардіотокографіяЛГ – лютеінізуючий гормонНСТ – нестресовий тестНУГ – натрійуретичний гормонОІР – об’єм інтерстиціальної рідиниОЦК – об’єм циркулюючої кровіПМ – природні методи (контрацепції)ПН – плацентарна недостатністьПРПО – передчасний розрив плодових оболонокПСЗ – післяпологові септичні захворюванняРДС – респіраторний дистрес синдромРНК – рибонуклеїнова кислотаСА – самовільні абортиСАТ – середньодинамічний артеріальний тискСДР – синдром дихальних розладівСТ – стресовий тестСТГ – соматотропний гормонТТГ – тіреотропний гормонУЗД – ультразвукове дослідженняУФОАК – ультрафіолетове опромінення аутокровіУФОК – ультрафіолетове опромінення кровіФАП – фельдшерсько-акушерський пунктФКГ – фонокардіографіяФСГ – фолікулостимулюючий гормонХГ – хоріонічний гонадотропінЦРЛ – центральна районна лікарняЧСС – частота серцевих скороченьШВЛ – штучна вентиляція легеньШОЕ – швидкість осідання еритроцитів
  7. 7. ВСТУП Акушерство і гінекологія – це дві спеціальності, які в практиці тісно пов’язані між собою. Акушерство (від франц. accoucher – народжувати) – медична дисципліна, що об’єднує відомості продітородну функцію жінки і визначає раціональну допомогу під час нормального і патологічного перебігувагітності, пологів і післяпологового періоду. Важливим розділом акушерства є профілактичні заходи,направлені на попередження патологічних процесів, які виникають на підставі вагітності. Гінекологія (наука про жінку, від грец. gyne – жінка та logos – наука) – медична дисципліна, щозаймається вивченням фізіологічної діяльності статевих органів жінки та патологічних процесів, що виникаютьв них, а також профілактикою та лікуванням захворювань статевих органів. Акушерство – це найдавніша галузь медицини, а гінекологія сформувалась як окрема медичнадисципліна в середині ХІХ сторіччя. Зараз в Україні створена широка мережа лікувально-профілактичнихустанов по наданню допомоги матерям і дітям. Це консультації для жінок і дітей, акушерсько-гінекологічністаціонари, ясла, дитячі садки, дитячі поліклініки і лікарні. Вивчення акушерства є невідкладною складовою частиною сучасної підготовки медичних кадрів, втому числі і стоматологів. Одним з перших російських лікарів, який побачив зв’язок акушерства із стоматологією, був засновниквітчизняного акушерства Н.М.Максимович-Амбодик (1744-1812), уродженець с. Веприк Полтавської губернії.В своєму творі “Мистецтво повивання, або наука про баб’ячу справу” (1784-1786) Н.М.Максимович-Амбодикзвертає увагу також на деякі питання стоматології, дає багато корисних порад про гігієну порожнини ротадитини, описує захворювання зубів та слизової оболонки рота. Сьогодні існує науково обґрунтована антенатальна профілактика стоматологічних захворювань.Відомо, що кожному терміну антенатального періоду відповідає ступінь формування та мінералізації різнихгруп тимчасових зубів. Рентгенологічні дослідження показали, що при терміні вагітності 18-19 тижнівпочинається мінералізація ріжучого краю ікла і медіально-щічних горбів перших молярів. У 24-25 тижніввагітності продовжується мінералізація різців, майже повністю кальцифікується ріжучий край ікла, триваємінералізація щічних горбів першого моляра, з’являються ділянки кальцифікації язиково-медіальних горбів,виникають ознаки початку мінералізації щічно-медіального бугра другого моляра, починає вимальовуватисьфолікул першого постійного моляра. У 26 тижнів вагітності продовжується мінералізація різців та ікол; щічнігорби перших молярів майже зливаються, візуалізуються перші ознаки мінералізації верхівки дистально-щічного горба другого моляра, збільшується фолікул шостого зуба. У 32 тижні вагітності продовжуєтьсямінералізація різців та ікол. Зливаються щочні горби перших молярів, з’являється верхівка медіально-язичногогорба другого моляра. У 36 тижнів вагітності кальцифіковані всі поверхні різців (крім пришиїчної ділянки),повністю злилися щічні горби перших молярів, більш чітко вимальовуються язичні горби перших тимчасовихмолярів, процес мінералізації розповсюджується на проксимальну поверхню першого тимчасового моляра.Інтенсивніше йде мінералізація дистально-язикового горба другого моляра. Пришиїчна ділянка різців,вестибулярна, пришиїчна та проксимальна поверхня ікол, язична поверхня першого тимчасового моляра,основна частина коронки першого постійного, а також фісури усіх тимчасових зубів формуються післянародження дитини. Патологія тимчасових різців ізольована від патології молярів. Вона виникає у випадку патологічноговпливу на зачаток, що формується в терміні до 17 тижнів вагітності. Патологічні умови, які впливають наформування тимчасових зубів у період після 17 тижнів вагітності, викликають вади розвитку тільки втимчасових молярах. Патологічний перебіг вагітності (гестози вагітних, ізоантигенна несумісність між організмом матері іплода, загроза переривання вагітності) та екстрагенітальні захворювання у вагітних негативно впливають наформування органів порожнини рота і зубів плода. У здорових вагітних при оптимальних умовах розвиткуплода формування зубів проходить швидше, краще йде кальцифікація зубних тканин тимчасових різців, а ужінок з токсикозом і екстрагенітальними захворюваннями розвиток тимчасових зубів у плода затримується,мінералізація тканин цих зубів значно уповільнюється. Порушення процесу ембріогенезу в зачатках зубів проявляється різними формами гіпоплазії твердихтканин зубів. При цьому має місце дегенерація або деструкція адамантобластів. Їх недостатня, сповільнена, ачасом й спотворена функція викликає порушення процесу формування білкових структур і мінералізаціїтимчасових зубів. Багаточисельними дослідженнями підтверджено, що на стійкість тимчасових зубів до карієсувпливає порушення вуглеводного обміну, що спостерігається у жінок з цукровим діабетом або виникаєвнаслідок захворюваня щитовидної залози, психічних травм, вірусних захворювань, хронічної гіпоксії. Ступіньмінералізації емалі тимчасових зубів і насичення її мінеральними компонентами у недоношених дітей набагатонижче, ніж у дітей, які народились своєчасно. Відомо, що аномалії розвитку обличчя та щелеп у вигляді розщілин з’являються, головним чином, вперші три місяці вагітності. Протягом перших двох місяців внутрішньоутробного розвитку можутьутворюватись кісти та нориці білявушної ділянки та шиї. Захворювання вагітної в ці періоди можуть привестидо подібних ембріопатій. Вади, що виникають пізніше, головним чином є наслідком пошкоджуючої дії якендогенних (підвищена кількість білірубіну та креатиніну в сироватці крові, наявність ацетону), так і
  8. 8. екзогенних факторів (прийом медикаментів, вплив іонізуючої радіації та електромагнітних полів). Сюдивідносять: неправильну будову черепа, недорозвиток хрящів носу і вуха. Профілактика зубо-щелепної патології повинна розпочинатись в антенатальному періоді в жіночійконсультації шляхом охорони здоров’я вагітної жінки. Мета профілактики цього періоду – усуненняпрофесійних шкідливостей, встановлення правильного режиму дня і харчування жінки, лікування інфекційнихзахворювань, профілактика та лікування гестозів вагітних. За направленням жіночої консультації стоматологповинен взяти на облік жінок із проявами вродженої патології (розщілини губи та щелеп, вроджені синдроми таін.), забезпечити всім вагітним санацію порожнини рота. Важливим є з’ясування наявності патології зубо-щелепної системи у батьків, так як такі аномалії, як адентія зубів, діастема, глибокий прикус, прогнатичнийприкус спадкуються. Так виникає потреба тісної сумісної роботи стоматолога із акушером-гінекологом і,бажано, із клінічним генетиком. РОЗДІЛ 2 СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ Охорона здоров’я жінки, матері і дитини є першочерговим державним завданням. Правильнаорганізація акушерсько-гінекологічної допомоги в значній мірі визначає її ефективність. Особливе значення має співпраця акушерської та гінекологічної служби з терапевтичною службою,диспансеризація та оздоровлення населення в підлітковому віці, перед вступом до шлюбу і створенням сім’ї.Важливим завданням акушерства є перинатальна охорона плода, покращання діяльності центрів і кабінетівпренатальної діагностики, загальної медичної і спеціалізованої допомоги вагітним жінкам. Лікувально-профілактична допомога жінкам надається в амбулаторно-поліклінічних, лікарняних ісанаторно-курортних закладах, а також в закладах швидкої медичної допомоги. Основними закладами охорони здоров’я, які надають акушерсько-гінекологічну допомогу є: 1. Об’єднаний пологовий будинок (загального профілю і спеціалізований по одному із видів патологіївагітних: серцево-судинні, ендокринні захворювання, туберкульоз, серологічна несумісность крові матері таплоду, невиношування вагітності та ін.). В неспеціалізованих пологових будинках є відділення або палати длявагітних, роділь і породіль з вказаними захворюваннями. 2. Жіноча консультація, яка може бути структурним підрозділом пологового будинку, поліклініки абоамбулаторії. 3. Акушерські та гінекологічні відділення міських, обласних, районних, відділкових та інших лікарень. Згідно розпорядження Міністерства охорони здоров’я можуть створюватись і інші заклади, непередбачені номенклатурою (санаторії для вагітних, матері і дитини, медико-генетичні консультації). Крімтого, акушерсько-гінекологічна допомога жінкам може надаватись закладами, які не входять в систему охорониматеринства і дитини (будинки відпочинку для вагітних, акушерсько-гінекологічні відділення і жіночіконсультації відомчих лікарень і т д ). У великих містах створюються консультації з питань шлюбу та сім’ї, де надається консультативна ілікувально-профілактична допомога при захворюваннях, які приводять до порушення сімейно-шлюбнихвідносин. В цих консультаціях є кабінети сексопатологічної допомоги, дитячої гінекології, жіночого тачоловічого безпліддя, по невиношуванню вагітності, лікуванню патологічного клімаксу, плануванню сім’ї таінші. Також у великих містах організуються медико-генетичні консультації або кабінети. Їх діяльністьнаправлена на профілактику, своєчасне виявлення і лікування складних хвороб, невиношування вагітності тапов’язаних з цим ускладнень для матері і дитини. Акушерсько-гінекологічна допомога в сільській місцевості проводиться поетапно: I етап – сільський лікарський відділок. Він включає: фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП),колгоспний пологовий будинок та пологові і гінекологічні ліжка, кабінети акушерства та гінекології ввідділкових лікарнях або в самостійній лікарняній амбулаторії. II етап – районні заклади. Головними з них є: районний пологовий будинок та центральна районналікарня (ЦРЛ), яка, в свою чергу, об’єднує жіночу консультацію та акушерсько-гінекологічні відділення. III етап – обласні заклади. Сюди входять: обласний пологовий будинок, акушерсько-гінекологічнівідділення обласної лікарні, міський пологовий будинок обласного центру (виконує функції обласногопологового будинку), кабінети лікарів акушер-гінекологів обласної поліклініки. Вищий рівень цього етапу –республіканські (державні) консультативні центри, науково-дослідні інститути охорони матері і дитини,кафедри акушерства і гінекології медичних вузів. На етапі сільського лікарняного відділку за надання лікувально-профілактичної допомоги жінкамвідповідає головний лікар відділкової лікарні. В районі загальне керівництво виконує головний лікар ЦРЛ, абезпосередньо – при населенні району 70 тисяч чоловік і більше – заступник головного лікаря ЦРЛ подитинству і пологовій допомозі; при населенні менше ніж 70 тисяч – позаштатний районний акушер-гінеколог.В обласних закладах відповідає – головний акушер-гінеколог – штатний спеціаліст управління охорониздоров’я обласного виконавчого комітету.
  9. 9. 2.1. Жіноча консультація Жіноча консультація – це амбулаторно-поліклінічне відділення диспансерного типу, в роботі якогонайбільш достатньо відображається основний принцип сучасної охорони здоров’я – єдність профілактики талікування. Метою діяльності жіночої консультації є надання лікувально-профілактичної допомоги, якаспрямована на оздоровлення жінок; профілактики материнської та перинатальної захворюваності та смертності. Для досягнення цієї мети у жіночій консультації вирішуються такі завдання: 1. Здійснення лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на попередження ускладненьвагітності, пологів, післяпологових та гінекологічних захворювань; проведення перинатальної охорони плоду. 2. Надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги. 3. Проведення роботи по контрацепції та попередженню абортів. 4. Впровадження у практику сучасних методів діагностики, профілактики та лікування патологіївагітності, захворювань роділь та гінекологічних хворих. 5. Проведення санітарно-просвітницької роботи. 6. Забезпечення жінок соціально-правовим захистом у відповідності з законодавством про охоронуматеринства та дитинства. 7. Забезпечення послідовності в обстеженні та лікуванні вагітних жінок, породіль та гінекологічниххворих. 8. Здійснення систематичного зв’язку з пологовим будинком (відділенням) поліклінік, відділеньшвидкої та невідкладної допомоги, інших лікувально-профілактичних установ (протитуберкульозного, шкірно-венерологічного, онкологічного диспансерами та ін.); 9. Проведення роботи по плануванню сім’ї. Жіночі консультації працюють в поєднанні з акушерськими стаціонарами, поліклініками, а також яксамостійні лікувально-профілактичні заклади. Не дивлячись на численність завдань, які виконуються лікарями під час нагляду за вагітними, головнимзалишається виявлення серед них груп високого ризику перинатальної та материнської смертності. Жінкам цієїгрупи необхідно проводити цілеспрямовані профілактичні заходи і забезпечити розродження в стаціонарі, щовідповідає ступеню виявленого ризику. До I (низького) ступеню відносять пологи у жінок, що народжують вдруге або втретє і маютьнеускладнений перебіг вагітності; жінок з першою вагітністю без акушерських ускладнень та екстрагенітальнихзахворювань з нормальними даними акушерської антропометрії; жінок, що народжують вперше, які мають небільше одного неускладненого аборту в анамнезі. До II (середнього) ступеню ризику відносять пологи у вагітних з екстрагенітальними захворюваннями,анатомічно вузьким тазом, великим плодом, неправильним положенням плоду, передлежанням плаценти, атакож у вагітних старших вікових груп (понад 30 років). До цієї групи відносяться жінки з гестозами,інфекційними ускладненнями, мертвим плодом, кількома абортами, перинатальною загибеллю плоду ванамнезі, із звичним невиношуванням та загрозою невиношування, жінки з пологами, що ускладненікровотечею, а також жінки з операціями на матці. До III (високого) ступеню ризику відносять пологи у вагітних з важкими екстрагенітальнимизахворюваннями: ревматичний або септичний ендокардит, серцева недостатність, гіпертонічна хвороба II-III ст,загострення системних захворювань сполучної тканини, гепатоз, відшарування та передлежання плаценти,бактеріальний та больовий шок, емболія навколоплідними водами. Направлення вагітних у стаціонар із врахуванням ступеню ризику дозволяє виконати принципетапності розродження та сприяє зниженню перинатальної та материнської смертності. 2.2. Стаціонар пологового будинку Стаціонар пологового будинку, акушерські та гінекологічні відділення лікарні призначені для наданнякваліфікованої медичної допомоги жінкам під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді,гінекологічним хворим, а також для забезпечення кваліфікованої медичної допомоги та догляду зановонародженими. Пологовий будинок (відділення) надає допомогу по територіальному принципу, але перша таневідкладна допомога надається всім вагітним та породіллям незалежно від місця проживання та відомчоїпідпорядкованості установ. Госпіталізація здійснюється за направленням компетентних медичних працівників,але жінка може сама звернутися до пологового будинку (відділення). Стаціонар пологового будинку включає слідуючі відділення: фізіологічне пологове та післяпологовевідділення, обсерваційне пологове відділення, відділення патології вагітних, гінекологічне відділення тавідділення новонароджених. Пологове та гінекологічне відділення пропонують по можливості розміщувати урізних корпусах. Приймально-оглядові приміщення акушерських та гінекологічних відділень повинні бутирозміщені окремо. В них є кімната-фільтр та оглядові кімнати, звідки після санітарної обробки жінка поступає у
  10. 10. відповідне відділення. Пологове відділення (приміщення пологового блоку) має оглядову кімнату,передпологові та пологові палати, палати інтенсивної терапії, операційну, післяпологові палати. В акушерському стаціонарі повинно працювати два пологових відділення: I – фізіологічне і II –обсерваційне. В обсерваційне відділення пологового будинку, згідно наказу МОЗ СРСР N 691, госпіталізуютьсяроділлі і породіллі, які мають: – лихоманку (температура тіла 37,6°С і вища без клінічних ознак захворювання); – довготривалий безводний проміжок (вилиття навколоплодових вод за 12 годин і більше передпоступленням в стаціонар); – тромбофлебіти будь-якої локалізації (гострий або хронічний перебіг у стадії загострення); – загальні захворювання нирок та сечовивідних шляхів (гострий або загострення хронічного процесупід час вагітності, безсимптомна бактеріурія – 105 КУО/мл сечі і більше); – прояви інфекції пологових шляхів (кольпіт, цервіцит, кондиломи, хоріоамніонит); – клінічне або лабораторне підтвердження інфекції з високим ризиком внутрішньоутробного зараженняплоду (токсопламоз, лістеріоз, цитомегалія, краснуха, венеричні захворювання); – внутрішньоутробна загибель плоду; – гострі респіраторні захворювання (грип, анґіна та ін.), прояви екстрагенітальних загальнихзахворювань (пневмонія, отит та ін.); – шкірні захворювання як інфекційної, так не інфекційної етіології; – туберкульоз; –при відсутності у жінок повного обстеження та необхідної медичної документації; – у випадках самовільного переривання вагітності в терміні з 22 до 28 тижнів; – при злоякісних новоутвореннях; – при аномаліях розвитку плоду, визначених під час вагітності; – роділля (протягом 24 годин після пологів) у випадках пологів за межами лікарняного закладу . Згідно наказу МОЗ України № 4 від 5.01.1996 року в пологових стаціонарах введене спільне перебування матері і дитини, яке знижує частоту захворювання породіллі та новонароджених, дає можливість забезпечити раннє прикладання до грудей і навчити матір доглядати за новонародженим. При спільному перебуванні матері та новонародженого їх розміщують в палатах на одне – три ліжка. У палаті знаходяться медичні терези, сповивальний стіл та медикаменти, що використовуються для догляду за новонародженим. Контрольні запитання 1. З яких складових частин складається акушерсько-гінекологічне об’єднання? 2. Головні завдання жіночої консультації ? 3. Які заклади системи охорони здоров’я надають акушерсько-гінекологічну допомогу? 4. Що собою являє етапність надання акушерсько-гінекологічної допомоги сільському населенню? 5. Які виділяють ступені ризику майбутніх пологів? 6. Які відділення вулючають в себе стаціонар пологового будинку? 7. Показання для госпіталізації жінок в обсерваційне пологове відділення. РОЗДІЛ 3 АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖІНОЧОГО ОРГАНІЗМУ 3.1. Анатомія жіночих статевих органів 3.1.1. Зовнішні статеві органи жінки До зовнішніх статевих органів належать: лобок, великі і малі статеві губи, клітор, присінок піхви іззапозами, промежина (рис.1). Дівоча пліва є межею між зовнішніми і внутрішніми статевими органами. Лобок являє собою підвищення, розташоване дещо вище лобкового зчленування, вкрите волоссям уформі трикутника, верхня межа горизонтальна у вигляді перехідної складки (жіночий тип росту волосся) або внапрямку пупка (чоловічий тип росту волосся). З боків лобок обмежений пахвовими складками. Великі статеві губи (labia majora pudendi) - парні товсті складки шкіри з добре розвинутою підшкірноюжировою клітковиною. Зовнішня частина губ має волосяний покрив, внутрішня містить потові та сальні залози,і шкіра її нагадує слизову оболонку. Спереду великі статеві губи переходять у шкіру лобкового горба, утворюючи передню спайку губ(comissura labiorum anterior), ззаду сходяться вони у тонку складку - задню спайку губ (comissura labiorumposterior) між задньою спайкою губ і нижнім краєм дівочої перетинки є човникоподібна ямка.
  11. 11. Малі статеві губи (labia minora pudendi) - складки шкіри, що нагадують слизову оболонку розташованімедіально і паралельно до великих статевих губ. Вони обмежують присінок піхви. Ззаду малі статеві губизпиваються з великими, спереду - переходять у крайню плоть клітора, вкриті багатошаровим плоским епітеліємі містять численні сальні залози. Вони добре забезпечені судинами та нервовими закінченнями, котрізумовлюють сексуальну чутливість під час статевого акту. Клітор (clitoris) - рудиментарний аналог чоловічого статевого органа, який міститься між передньоюспайкою губ і сечівником. Складається з голівки з крайньою плоттю, печеристих тіл (правого і лівого) і ніжок.Ніжки клітора фіксуються до лобкових кісток. Слизова оболонка клітора багата на судини, нерви, а такожсальні та потові залози, які виробляють сироподібну змазку (смегму). Клітор з’єднується з малими статевимигубами за допомогою вуздечок. Рясні рецепторні нервові закінчення (тільця Догеля) забезпечуютькровонаповнення і ерекцію печеристих тіл, які підвищують збудливість жінки. Присінок (vestibulum vaginal) - міститься між клітором, малими статевими губами і човникоподібноюямкою. У присінок піхви відкриваються: зовнішній отвір сечівника (ззаду від клітора), парні отвори протоквеликих (glandulae Bartalini) і малих залоз присінка, виробляють секрет, а такожотвір піхви, прикритий дівочоюперетинкою або її залишком. Дівоча перетинка (hymen) - дуплікатура слизової оболонки, її отвір буває різної форми -кільцеподібної, півмісяцевої,решітчастої, зубчастої, трубчастої. Дівоча перетинка є важливим біологічнимбар’єром між зовнішніми і внутрішніми статевими органами, захищає внутрішні статеві органи відпроникнення сторонніх тіл і мікроорганізмів із зовнішнього середовища. У деяких випадках отвору у дівочійперетинці може не бути, що може вести з початком менструацій до накопичення менструальної крові в піхві, апотім в матці. Аномалія розвитку дівочої перетинки (атрезія) лікується хірургічним методом. Великі залози присінка (glandulae vestibulares majores - glandulae Bartolini) містяться в основі великихстатевих губ. Довжина їх 10-15мм, ширина 6-8мм, довжина вивідної протоки до 15мм, яка відкривається біляоснови малих статевих губ і дівочої перетинки. Залози вистелині залозистим сецернуючим епітелієм. Під часпальпації та придавлювання їх виділяється секрет, який зволожує присінок піхви. Під час закупорки протокиможливий розвиток кісти великої залози присінка, а в разі інфікування - бартолініт. Жіночий сечовник (urethra feminina) - відкривається у присінок піхви. Сечовник у жінок коротший іширший, ніж у чоловіків. Довжина його 3-4см. Слизова оболонка має повздовжні складки. Підслизова основабагата на слизові залози. М’язовий шар складається поздовжніх (внутрішніх) і циркулярних (зовнішніх)непосмугованих волокон, які біля виходу із сечівника утворюють сфінктер. Зонішній отвір сечівника міститьсяззаду клітора, оточений невеликим валиком, з обох боків його видно 2-4 отвори обхідних сечовипускнихпроток (скенієвих пазух), котрі часто є вогнищем хронічної гонорейної інфекції. Промежина (perineum). Проміжок між задньою спайкою статевих губ і переднім краєм задньогопроходу. Відстань від задньої спайки до заднього проходу називають висотою промежини, вона дорівнює3-4см. Це частина тазового дна, утвореного шкірою, підшкірною жировою клітковиною, м’язами і фасціями. 3.1.2. Внутрішні статеві органи жінки До внутрішніх статевих органів жінки відносяться: піхва, матка, маткові труби і яєчники (рис.2). Піхва (vagina) – це сполучно-тканинний канал завдовжки 10-12см. Піхва з’єднується з шийкою матки.У місці прикріплення піхви до шийки матки утворюються склепіння: переднє, заднє, праве і ліве. Та частинашийки матки, що виступає в піхву, зветься піхвова частина шийки матки. Стінка піхви складається з трьохшарів: слизового, м’язового і сполучнотканинного. Слизова оболонка вкрита багатошаровим епітелієм,поверхневі шари якого щомісячно відторгаються. Клітини епітелію містять в собі глікоген, який під впливомпаличок Додерлейна перетворюється у молочну кислоту. Кисле середовище вмісту піхви перешкоджуєрозвитку патогенних мікробів. Матка (uterus) – є м’язовий орган, який має грушоподібну форму і складається із тіла, шийки іперешийка. Тіло матки складається з гладком’язових і еластичних волокон. Довжина матки становить близько9см, ширина у верхній частині дорівнює половині довжини (близько 4,5см), передньо-задній розмір – 2,5-3см.Стінка тіла матки завтовшки 1,5см, маса – 50г. Зовні тіло матки вкрито очеревиною, всередині стінка маткискладається з трьох шарів, або оболонок: слизової, м’язової і серозної. Слизова оболонка тіла матки складаєтьсяз двох шарів: поверхневого (функціонального), що змінюється залежно від фаз менструального циклу іглибокого (базального), який не змінюється у зв’язку з менструальним циклом. У ділянці зовнішнього маткового вічка циліндричний епітелій переходить у багатошаровий плоский –це місце стику двох видів епітелію. М’язова оболонка – найміцніша оболонка матки. Серознеа оболонка – є вісцеральним листкомочеревини. Тіло матки вкрите очеревиною, яка спереду, переходячи на сечовий міхур утворює міхурно-матковезаглиблення. Ззаду очеревина, переходячи на пряму кишку, утворює прямокишково-маткове заглиблення. Збоків матки очеревина утворює дуплікатуру – широкі зв’язки, які йдуть від бокових частин матки до стіноктаза. Перешийок (isthmus uteri) – це канал завдовжки близько 1см, розташований між тілом матки івнутрішнім вічком шийки матки. Під час вагітності і пологів нижня частина тіла матки і перешийок становлятьнижній сегмент матки.
  12. 12. Шийка матки частково виступає у просвіт піхви (піхвова частина). Шийка матки має циліндричнуформу. Зовнішній отвір шийкового каналу називають зовнішнім вічком. У тих, що не народжували, вінокруглий, а у жінок, які народжували, він має щілиноподібну форму внаслідок бічних розривів під час пологів.Довжина шийки матки 3-3,5см, товщина – до 2,5см. Слиз каналу шийки матки є основою, з якої утворюєтьсякристеперівська пробка – склоподібний тягучий слиз, що накопичується біля зовнішнього маткового вічка. Маткові труби (tuba uterina) – це анатомічні утворення трубчастої форми, які з’єднують порожнинуматки з черевною порожниною, довжина їх близько 10см. Частину труби, що проходить у стінці матки,називають інтрамуральною, найвужчий відрізок труби поряд з маткою називають перешийком. Найбільша задовжиною звивиста частина труби (її називають ампулярною) переходить у кінцеву, абдомінальну частинутруби, яка лійкою відкривається у черевну порожнину. Стінка труби складається з трьох шарів: зовнішнього –очеревинного, що вкриває маткову трубу по всьому колу, крім місця прикріплення брижі через яку до трубипроходять судини та нерви, середнього – м’язового, внутрішнього – слизового, що являє собою миготливийепітелій, війки якого рухаються з боку черевної порожнини в бік порожнини матки. Маткові труби щеназивають яйцеводами, оскільки по каналу труби яйцеклітина пересувається із черевної порожнини допорожнини матки. Яєчники (ovarium) – жіночі статеві залози, розташовані в заглибленні очеревини і прикріплені дозадньої стінки широкої зв’язки матки. Розмір яєчника становить 3 × 2 × 1см, а важить він близько 7г. Зовні вінвкритий зародковим епітелієм. Під епітелієм розташовується досить щільна сполучнотканинна, так званабілкова оболонка. Під білковою оболонкою розташована коркова речовина яєчника. У корковому шарімістяться фолікули, в яких іде процес дозрівання яйцеклітини. У мозковому шарі, що складається з більшм’якої сполучної тканини, є чисельні кровоносні і лімфатичні судини, нерви. Яєчник міститься на задньому листку широкої зв’язки матки прикрипляючись до неї за допомогоюневеликої бріжі (mesovarium). До стінки тазу він прикріпляється зв’язкою, яка підвішує яєчник (lig.suspensorium ovarii), а з маткою зв’язаний за допомогою власної зв’язки яєчника (lig. ovarii proprium). Яєчникимають велику рухливість і наслідують зміну положення матки. Маткові труби, яєчники і зв’язки матки називають додатками матки. 3.1.3. Зв’язковий апарат матки. Тазове дно. Правильному розташуванню внутрішніх органів сприяють підвішуючий, закріпляючий тапідтримуючий зв’язкові апарати матки. До підвішуючого апарату матки належать (рис.3): – широка зв’язка матки, яка представляє собою дублікатуру очеревини, що покриває матку; – кругла зв’язка матки (lig. teres uteri) складається з переплетених одним з одним гладких м’язових ізначної кількості сполучнотканинних волокон, має вид канатика довжиною 10-12см, шириною 3-5мм. Від кутаматки вона з двох боків направляється у пахвовий канал, проходить крізь поверхневе пахвинне кільце іфіксуються у клітковині лобкового бугорка; – зв’язка, що підвішує яєчник (lig. suspensorium ovarii) – найрухоміша частина широкої зв’язки матки.Вона утримує яєчник і частину маткової труби у підвішеному стані. В ній проходять a. et v. ovariсa; – власна зв’язка яєчника (lig. ovarii proprium) складається переважно із гладких волокон й сполучаєматковий кінець яєчника з маткою. Через неї в mesovarium вступають яєчникові гілки маточної артерії. Фіксуючий апарат матки включає такі утворення: – прямокишково-матковий м’яз (m. rectouterinus), що іде від задньої поверхні шийки матки до боковоїповерхні rectum; – кардинальна зв’язка (lig. cardinale) являє собою скопичення сполучнотканинних тяжів із пучківнепосмугованих м’язів біля основи широкої зв’язки матки. Медіально тканина зв’язки переходить упараметрит, що оточує шийку матки і верхню частину піхви; – лобково-міхуровий м’яз (m. pubovesicalis) складається із сполучнотканинних тяжів з вплетеними уних гладко-м’язовими волокнами, які йдуть від нижнього кута матки до лобкового симфізу та сечового міхура. Опорний апарат утворюється м’язами і фасціями тазового дна, яке складається з трьох м’язово-фасціальних поверхів. Передній (зовнішній) шар м’язів тазового дна складають слідуючи м’язи: – сіднично-печеристий (m. ishiocavernosus) – починається від сідничного бугорка і вплітається втканини клітора; – цибулино-губчастий (m. вulbospongiosus) – починається із сухожильного центру промежини (centrumtendineum perinei) і прикріпляється до стінок піхви; – зовнішній, який здавлює задній прохід (m. sphincter ani еxternus) – починається у ділянці верхівкикуприка, охоплює своїми волокнами заднепрохідний отвір і вплітається у сухожильний центр промежини.Разом з m. bulbospongiosus утворює у ділянці промежини та присінка піхви фігуру у вигляді вісімки; – поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus perinei superficialis) – починається відсідничного бугра й закінчується у сухожильному центрі промежини. Середній шар м’язів тазового дна складається із сечостатевої діафрагми (diaphragma urogenitale), яка увигляді трикутника розміщується між симфізом, лобковими і сідничними кістками. Вона утворюється м’язом,
  13. 13. що здавлює сечівник (m. sphincter uretrae internum) i глибоким поперечним м’язом промежини (m. transversusperinei profundus). Внутрішній шар м’язів тазового дна (diaphragma pelvis) – це потужний парний м’яз, що піднімає заднійпрохід (m. levator ani). М’язові волокна її починаються від різних кісток таза, ідуть у трьох напрямках таприкріпляються до куприка. M. levator ani утворена лобково-куприковим (m. Pubococcygeus), клубово-куприковим (m. Iliococcygeus). М’язи і фасції тазового дна виконують такі важливі функції: – тазове дно є опорою для внутрішніх статевих органів, сприяє збереженню їх нормального положення; – тазове дно – це опора не лише для внутрішніх статевих органів, а й для інших органів черевноїпоржнини; – під час пологів при вигнанні плода всі 3 шари м’язів тазового дна розтягуються, утворюючи широкутрубку, яка є продовженням кісткового родового каналу. 3.1.4. Кровопостачання та інервація статевих органів жінки Зовнішні статеві органи забезпечуються кров’ю із таких артерій (рис.4а): внутрішньої статевої (a.pudenda interna), яка відходить від внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna); зовнішньою статевою (a.pudenda externa), що починається від стегневої артерії та піднімається догори медіально від зовнішнього кільцяпахвового каналу; затульної (а. оbturatoria), що виходить від внутрішньої клубової артерії; зовнішньої сім’яної(a. spermatica externa) - гілочки зовнішньої клубової артерії (a. iliaca externa). Паралельно до артерій ідутьодноіменні вени. Внутрішні статеві органи забезпечуються кров’ю із судин, що виходять безпосередньо від аорти(яєчникова артерія) і від внутрішньої клубової артерії (маткова артерія). Матка одержує артеріальну кров із маткової артерії (а. uterina) і частково із яєчникової (a. ovarica). А.uterina кровозабезпечує матку, широку і круглу маткові зв’язки, маткові труби, яєчники і піхву, проходить воснові широкої маткової зв’язки вниз і медіально, перехрещується з сечоводом і, віддавши до шийки матки іпіхви (на рівні перешийка матки) піхвову артерію (a. vaginalis), повертає догори і підіймається краєм матки докута. У жінок, котрі народжували, артерія відрізняється звивистістю. На своєму шляху маткова артерія віддаєгілкі до тіла матки, до труби (ramus tubarius) і до яєчника (ramus ovaricus). Вони утворюють безліч розгалуженьу м’язовій і слизовій оболонках і особливо розвивається під час вагітності. Кровозабезпечення яєчників і маткових труб в основному здійснюється за рахунок яєчникової артерії,яка відходить від очеревиної частини аорти і спускається у таз разом із сечоводом. Дійшовши до зв’язки, якапідвішує яєчник, яєчникова артерія віддає гілочки до яєчників, анастомозуючи з яєчниковими гілочкамиматкової артерії. Від яєчникової артерії відходять також трубні гілочки, що анастомозують з одноіменнимигілочками маткової артерії. Верхня частина піхви забезпечується кров’ю із низхідних гілочок маткової артерії; середня - ізпіхвових гілочок нижньої міхурової артерії (a. vesicales inferior); нижня - із гілочок внутрішньої статевої артеріїі середньої прямокишкової артерії (a. rectalic media), гілок внутрішньої клубової артерії (рис.4б). Артерії статевих органів супроводжуються одноіменними венами, які в параметрії утворюють могутні,анастомозуючи між собою, сплетіння (міхурове, маткове, прямокишкове, яєчникове та ін.). Лімфатична система жіночих статевих органів складається із густої мережі лімфатичних судин тавузлів. Розрізняють глибокі і поверхневі пахові, зовнішні і внутрішні клубові, крижові та поперекові(парааортальні) лімфатичні вузли затульного отвору. Крім того, у клітковині таза розсіяні поодинокі лімфатичнівузли. Лімфатичні вузли лежать, у більшості випадків безпосередньо на великих артеріях і венах поряд зними. Від зовнішніх статевих органів і нижньою частиною піхви лімфа йде в пахові вузли. У ці вузличастково через круглі зв’язки матки притікає лімфа від вузлів до дна матки. Із верхніх відділів піхви, шийки і нижнього сегмента тіла матки лімфа проходить лімфатичнимисудинами до крижових, затульних, зовнішніх і внутрішніх клубових вузлів, а також до параметральних іпараректальних лімфатичних вузлів. Від верхньої частини тіла матки, маткових труб і яєчників лімфа збирається у поперечні вузли. У малому тазі лімфатичні вузли розміщуються по ходу загальної клубової артерії, особливо у ділянціподілу її на внутрішню і зовнішню клубові артерії, в ділянці перехрестя сечовода і маткової артерії, уклітковині ділянки затульного отвору та основи заднього листка широкої зв’язки матки (параметральна іпараректальна клітковина), у місці біфуркації очеревиної частини аорти на праву та ліву клубові артерії та уділянці крижової западини. В інервації внутрішніх статевих органів беруть участь як симпатична, так і парасимпатична частинивегетативної нервової системи. Більша частина нервів, що йдуть до матки, симпатичного походження. На шляху до них приєднуютьсяспиномозкові волокна (n. vagus, n. phrenicus, rami communicantes) і крижового сплетення.
  14. 14. Тіло матки інервується симпатичними волокнами підкрижового нерва (верхнього підчеревногосплетіння), який починається від черевного аортального сплетення. Перешийок матки (isthmus uteri) інервує тазове (нижнє підчеревне) сплетення. Крім перешийка матки,воно інервує пряму кишку, сечовий міхур, сечоводи і піхву. Це сплетення парне, воно міститься з боків відшийки матки. Матка інервується гілками матково-піхвового сплетіння, утвореного переважно нижньопереднімивідділами нижнього підчеревиного сплетення. Шийка матки і піхва інервуються в основному парасимпатичними нервами, що йдуть від матково-піхвового сплетення. Яєчники одержують інервацію від яєчникового сплетення, до якого підходять нервові волокнааортального та ниркового сплетень. Маткові труби інервуються частково із яєчникового сплетення, частково - із матково-піхвового. До зовнішніх статевих органів ідуть гілочки статевого нерву (n. pudendus) який бере початок відкрижового купряного нерва (n. splanchnici sacralies). 3.2. Фізіологічні особливості жіночого організму Функції жіночих статевих органів тісно пов’язані з діяльністю всього організму та навколишньогосередовища. На розвиток та нормальну діяльність жіночих статевих органів великий вплив здійснює загальнийстан організму, стан ЦНС, перенесені інфекційні захворювання. Дуже важливо враховувати інфекції,перенесені в дитинстві, в період формування та розвитку жіночого статевого апарату. Правильна уява про фізіологію статевих органів складається при вивченні біологічних процесів, щопроходять в організмі дорослої жінки, з нормальним менструальним циклом, коли всі функції цілого організмугармонійно пов’язані між собою. На основі біологічн6их особливостей жіночого організму розрізняють такі періоди життя жінки:ембріональний, дитинство, статевого дозрівання, статевої зрілості, перехідний (клімактеричний),постклімактеричний (менопауза) і старечий (синільний). Ембріональний період починається від моменту зачаття до повного дозрівання плода і йогонародження. Суттєвою особливістю розвитку яєчника в онтогенезі є бісексуальність його зачатка. Запозанабирає властиві статі риси в міру диференціації статевого центру нервової системи. Набута статева належністьзалишається стійкою і не зникає ні після кастрації, ні у клімактеричний період. Від кінця восьмого тижняембріонального розвитку в яєчнику з’являються первинні фолікули, через деякий час вони перетворюються напухирчасті яєчникові фолікули і починають функціонувати. Раннє дитинство починається від народження і продовжується до 10-11 років. У дівчинки в першіроки життя в корковому шарі кожного яєчника міститься до 200 000 примордіальних фолікулів (тобто всьогоблизько 400 000). В цей період фолікул складається з яйцеклітини, що оточена оболонкою з фолікулярнихклітин, розташованих в один ряд, та зовнішньої оболонки. Фолікули, які розташовані близько до поверхніяєчника, вважаються недорозвиненими. В глибших шарах є більш розвинуті фолікули, у яких ендотелійрозташовується навколо яйцеклітини у 2-3 ряди, в них з’являється вже фолікулярна рідина, утворюється thecainterna (внутрішня оболонка). В перші 10 років життя дівчинки ріст та розвиток фолікула проходить дуже повільно. До початкупершої менструації фолікул ніколи не досягає повної зрілості і не проходить овуляція. Гормональна функція дитячого яєчника дуже низька. В організмах дівчаток цього віку визначаєтьсяневелика кількість естрогенів та андрогенів. Необхідно відмітити, що приблизно таку ж кількість андрогеніввиділяють і хлопчики цього віку. З десятирічного віку в яєчнику зростає кількість зріючих фолікулів, і, як наслідок, в організмізбільшується кількість естрогенів. Їх рівень різко зростає з 12-річного віку (порівняно з 10-річним вікомкількість естрогенів збільшується у 10-15 разів, на 60% вище, ніж у статевозрілих жінок). За 1-1,5 роки до початку менструацій вироблення естрогенів приймає циклічний характер. В цей часважко відрізнити дівчаток від хлопчиків, пізніше з’являються значні відміни: таз дівчинки ширший, груднаклітина вужча, обличчя ніжніше. Загальний розвиток у дівчаток настає раніше, ніж у хлопчиків. У новонародженої дівчинки епітелій піхви ніжний, низький, одношаровий, пізніше він складатиметьсяз декількох рядів клітин, у статевозрілої жінки він багатошаровий, а на поверхні навіть проходить ороговіння. Вдитячому віці тіло матки менше, ніж шийка матки, а у дорослої жінки навпаки. Іноді у дівчаток в перші дніпісля народження спостерігаються недовготривалі та незначні кров’янисті виділення з піхви, а також набуханнямолочних залоз. Це можна пояснити тим, що внутрішньоутробно через плацентарний бар’єр до плодапотрапляє невелика кількість естрогенів матері. Маткові труби відносно довгі, тонкі, звивісті. Піхва і її склепіння короткі, вузькі, складчастістьслизової оболонки виражено добре, але легко розгладжується, немають пружності як у дорослих. Піхва умалому тазу розміщена майже вертикально і лише з віком розміщується під гострим кутом до горизонтальноїплощини виходу із малого тазу. Епітелій слизової оболонки містить недостатньо глікогену, реакція вмістуслаболужна, що сприяє розвитку вагініту. Період статевого дозрівання (пубертатний період) від 10-11 до 16 років.

×