Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

"Тіні забутих предків" (уривок) by Сергій Дзеблюк

Робота за мотивами твору М. Коцюбинського "Тіні забутих предків", виконано учнем 10 класу Святошинської гімназії.

  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

"Тіні забутих предків" (уривок) by Сергій Дзеблюк

  1. 1. Гонихмарник Юра
  2. 2. Про нього люди казали, що він богує. Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар. В своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров'я маржини й людини, його боялись, але потребували усі...
  3. 3. Став проти хмари, одна нога наперед, і склав руки на грудях. Закинув назад бліде обличчя і вперся похмурим оком у хмару. Стояв так довгу хвилину, а хмара ішла на нього...
  4. 4. Але Юра так само міцно стояв, і кучері вились на голові в нього, як у гнізді гадюки. Однак Юра не хотів піддатись. Він лиш зблід дужче, лиш очі потемніли у нього. Коли хмара направо —— то й він направо, хмара наліво —— і він наліво. Він бігав за нею, борючись з вітром, махав руками, грозив ціпком...
  5. 5. І хмара раптом спинилась. Підняла здивовано край, сперлась, як кінь на задні ноги, заклекотіла внутрішнім гнівом, одчаєм знесилля... хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв'язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок...
  6. 6. І хмара раптом спинилась. Підняла здивовано край, сперлась, як кінь на задні ноги, заклекотіла внутрішнім гнівом, одчаєм знесилля... хмара скорилась, покірно повернула наліво і розв'язала мішки над рікою, засипаючи густим градом зарінок...

×