Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
Проект
Вноситься народними депутатами України
__________________________
__________________________
З А К О Н У К Р А Ї Н ...
2
3. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної
Ради України, 2004 р., № 40 – 42, ст. 492 із наступн...
3
провадження спрямований на перехід права власності на вказані у ньому
активи до держави (є речовим позовом).
5. Стягненн...
4
Відмова суду у відкритті провадження у справі має бути обґрунтованою
і не перешкоджає повторному зверненню прокурора з в...
5
2) останньому відомому з офіційних джерел розміру річних доходів
підозрюваного – за відсутності відомостей щодо термінів...
6
опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо
таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню п...
7
цього Кодексу, підлягають доказуванню шляхом доведення існування
обґрунтованих доводів вважати про наявність таких обста...
8
5. У разі доведення суду обставин, вказаних у частині четвертій цієї
статті, відповідач не вважається номінальним власни...
9
інформаційно-телекомунікаційних систем у випадках, передбачених цим
Кодексом».
4. У Кримінальному процесуальному кодексі...
10
3) виклад обставин, що дають підстави вважати власника активів
номінальним (якщо арешт активів накладається у випадку, ...
11
яких інших особливостей його правового статусу.
8. Не можуть бути арештовані в порядку, визначеному цією статтею,
вказа...
12
пункт 4 викласти в такій редакції:
«4) управління активами – діяльність із володіння, користування та/або
розпорядження...
13
частину першу після слів «у кримінальних провадженнях» доповнити
словами «та про стягнення в дохід держави необґрунтова...
14
від мети застосування цього заходу забезпечення кримінального
провадження, звернення до суду з метою вирішення питання ...
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

Aktivi proekt 180716__ostatocna_redakcja1_1

4,646 views

Published on

док

Published in: Business
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

Aktivi proekt 180716__ostatocna_redakcja1_1

  1. 1. Проект Вноситься народними депутатами України __________________________ __________________________ З А К О Н У К Р А Ї Н И Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів _____________________________________________________________ Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: І. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 – 26, ст. 131 із наступними змінами): 1) частину другу статті 96-1 доповнити пунктом 5 такого змісту: «5) ухвали суду про закриття кримінального провадження у зв’язку із смертю обвинуваченого, а у випадку закриття кримінального провадження прокурором у зв’язку із смертю підозрюваного – на підставі відповідної ухвали суду»; 2) частину третю статті 96-2 викласти в такій редакції: «3. Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв’язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, або у разі закриття кримінального провадження у зв’язку із смертю підозрюваного, обвинуваченого». 2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40 – 44, ст. 356 із наступними змінами): 1) частину першу статті 346 доповнити пунктом 12 такого змісту: «12) стягнення необгрунтованих активів у дохід держави»; 2) доповнити статтею 3541 такого змісту: «Стаття 3541 . Стягнення необґрунтованих активів у дохід держави 1. До особи може бути застосовано позбавлення права власності на необгрунтовані активи шляхом їх стягнення в дохід держави за рішенням суду у випадках і порядку, визначених законом».
  2. 2. 2 3. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40 – 42, ст. 492 із наступними змінами): 1) частину першу статті 60 доповнити абзацом четвертим такого змісту: «У справах про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження обов’язок спростування наявності у активів ознак необґрунтованості покладається на відповідача»; 2) частину першу статті 157 після слів «з дня відкриття провадження у справі» доповнити словами «(крім випадків, установлених цим Кодексом)»; 3) розділ ІІІ доповнити главою 10 такого змісту: «Глава 10 ОСОБЛИВОСТІ ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО СТЯГНЕННЯ НЕОБГРУНТОВАНИХ АКТИВІВ У ДОХІД ДЕРЖАВИ ДО ЗАКІНЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Стаття 233-4. Стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження. 1. Стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження здійснюється за рішенням суду за результатами розгляду позовної заяви Генерального прокурора України або його першого заступника, заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (для цілей цієї глави далі – прокурор) в інтересах держави упродовж строку загальної позовної давності з дня накладення арешту на вказані у позовній заяві активи у порядку Кримінального процесуального кодексу України 2. Встановлені цією главою Кодексу порядок та умови стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження можуть бути застосовані до таких видів активів: коштів у готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах, цінних паперів, платіжних документів, банківських металів та дорогоцінного каміння (для цілей цієї глави Кодексу далі – активи), якщо їх вартість перевищує одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати. 3. Встановлені цією главою Кодексу порядок та умови стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження не застосовуються до активів, які є об’єктом спеціальної конфіскації або конфіскації у кримінальному провадженні, в якому їх виявлено. 4. Передбачений цією главою Кодексу позов прокурора про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального
  3. 3. 3 провадження спрямований на перехід права власності на вказані у ньому активи до держави (є речовим позовом). 5. Стягнення необґрунтованих активів у дохід держави у порядку та на умовах, встановлених цією главою Кодексу, не є заходом юридичної відповідальності, та застосовується незалежно від гарантованих законодавством їх власнику імунітету чи будь-яких інших особливостей його правового статусу. Стаття 233-5. Порушення провадження у справі про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження 1. Провадження у справі про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження розпочинається за позовною заявою прокурора. 2. Позов про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження пред’являється до власника активів: 1) щодо якого є обґрунтовані доводи вважати, що він є номінальним власником таких активів за наявності інших обставин, вказаних у пунктах 3, 5 частини першої статті 233-8 цього Кодексу; 2) який є підозрюваним у кримінальному провадженні, в якому виявлено такі активи, та за наявності інших обставин, вказаних у пункті 5 частини першої статті 233-8 цього Кодексу. 3. При вирішенні питання про порушення провадження у справі суд з’ясовує: 1) чи належать активи, вказані у позовній заяві прокурора, до видів активів, на які може бути звернено стягнення в дохід держави за цією главою; 2) чи такі активи виявлено в ході розслідування корупційних злочинів щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 3) чи накладено на такі активи арешт у кримінальному провадженні; 4) чи додані до позовної заяви прокурора докази в підтвердження обставин, вказаних у пунктах 1 – 3 цієї частини, без оцінки судом цих доказів. 4. У разі відповідності позовної заяви прокурора вимогам до її змісту, встановленим статтею 233-8 цього Кодексу, та дотримання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, суд відкриває провадження у справі. 5. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі у разі невідповідності позовної заяви прокурора вимогам до її змісту, встановленим статтею 233-8 цього Кодексу, та/або недотримання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті.
  4. 4. 4 Відмова суду у відкритті провадження у справі має бути обґрунтованою і не перешкоджає повторному зверненню прокурора з відповідною позовною заявою у разі усунення недоліків, які стали підставою для відмови у відкритті провадження у справі. 6. Інформація про порушення провадження у справі розміщується в оголошенні в друкованому органі, що визначається Кабінетом Міністрів України, на офіційних веб-сайтах судової влади України та Генеральної прокуратури України. Така інформація повинна містити відомості про перелік і види активів, вказаних у позовній заяві прокурора, їх місцезнаходження, а також відомості про сторони спору в обсязі, передбаченому вимогами цього Кодексу до змісту позовної заяви. Судова повістка іноземній особі надсилається відповідно до статті 415 цього Кодексу. У разі якщо суду невідомі місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс іноземної особи, але суду відомі дані про інші засоби зв’язку з таким відповідачем, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, судова повістка надсилається іноземній особі за допомогою таких засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Стаття 233-6. Попереднє судове засідання у справі про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження 1. Протягом сорока п’яти днів з дня оприлюднення інформації про відкриття провадження у справі будь-яким із способів, вказаних у частині шостій статті 233-5 цього Кодексу, суд призначає та проводить попереднє судове засідання у справі з викликом у судове засідання прокурора та відповідача. 2. У разі пред’явлення позову до власника активів, вказаного у пункті 1 частини другої статті 233-5 цього Кодексу, під час попереднього судового засідання прокурор повинен обгрунтувати, а відповідач спростувати існування розумних підстав вважати, що підозрюваний у кримінальному провадженні, у якому виявлені відповідні активи, може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню прав власника на розпорядження чи користування ними, та/або має щодо таких активів будь- яке право, зміст якого є ширшим за зміст правомочностей власника. 3. У разі пред’явлення позову до власника активів, вказаного у пункті 2 частини другої статті 233-5 цього Кодексу, під час попереднього судового засідання прокурор повинен обгрунтувати існування розумних підстав вважати, а відповідач спростувати, що сума (вартість) активів не відповідають: 1) відомому з офіційних джерел розміру доходів підозрюваного у календарному році, в якому такі активи були набуті ним у власність;
  5. 5. 5 2) останньому відомому з офіційних джерел розміру річних доходів підозрюваного – за відсутності відомостей щодо термінів набуття відповідних активів у власність. 4. При обгрунтуванні вказаних у частині третій цієї статті обставин застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют та/або курс банківських металів, визначений Національним банком України, відома вартість інших активів: 1) станом на дату набуття їх у власність – у разі, якщо така дата відома; 2) станом на дату підписання позовної заяви прокурором – у разі якщо така дата невідома. 5. Обгрунтування прокурором обставин, вказаних у частинах другій та третій цієї статті, та відповідно неспростування їх відповідачем є підставою для винесення судом ухвали про закінчення попереднього судового засідання та призначення справи до судового розгляду. 6. З моменту винесення ухвали про закінчення попереднього судового засідання у справі вважається, що зазначені у заяві прокурора активи мають ознаки необґрунтованості. 7. Невиконання прокурором вимог частини другої чи третьої цієї статті є підставою для постановлення судом ухвали про залишення позову без руху. Стаття 233-7. Підсудність та строк розгляду справ 1. Розгляд справ про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження здійснюється апеляційним судом за місцезнаходженням таких активів (їх частини). 2. Розгляд справ про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження здійснюється у розумний строк, але не пізніше трьох місяців з моменту порушення провадження у справі. Стаття 233-8. Зміст позовної заяви 1. Позовна заява про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави до закінчення кримінального провадження повинна містити: 1) перелік і види активів, їх належність до активів, на які може бути звернено стягнення у дохід держави за цією главою, їх місцезнаходження; 2) виклад обставин корупційного злочину, під час кримінального провадження в якому було виявлено такі активи, у тому числі обставин їх виявлення; 3) виклад обставин, які дають підстави обґрунтовано вважати, що власник активів є номінальним власником, оскільки підозрюваний у кримінальному провадженні, у якому виявлені вказані активи, може прямо чи
  6. 6. 6 опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню прав власника на розпорядження чи користування ними, та/або має щодо таких активів будь- яке право, зміст якого є ширшим змісту правомочностей власника, – у разі пред’явлення позову до власника активів, вказаного у пункті 1 частини другої статті 233-5 цього Кодексу; 4) виклад обставин, які свідчать, що власником активів є підозрюваний у кримінальному провадженні, у якому виявлені зазначені активи, – у разі пред’явлення позову до власника активів, вказаного у пункті 2 частини другої статті 233-5 цього Кодексу; 5) виклад обставин, які підтверджують, що підозрюваний у кримінальному провадженні, у якому виявлені вказані активи, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та знаходиться у розшуку, у тому числі міждержавному та/або міжнародному, не менше двох місяців з дня його оголошення, а також відомості щодо здійснення спеціального досудового розслідування або відмови слідчим суддею у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування. 2. До позовної заяви мають бути додані копія ухвали про арешт таких активів відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, а також докази обґрунтування пред’явлених вимог. Стаття 233-9. Обов’язок доказування у справі 1. Прокурор у справі зобов’язаний довести суду обставини, викладені у позовній заяві. Обставини, що встановлені ухвалою про арешт активів, вказаних у позовній заяві, не підлягають доказуванню. У разі якщо ухвалою про арешт активів, вказаних у позовній заяві, не встановлено будь-якої з обставин, що підлягає доказуванню прокурором, він має довести суду таку обставину на підставі інших доказів. Обсяг встановлення дійсних обставин справи (стандарт доказування) для цілей цієї глави Кодексу під час попереднього судового засідання у справі та після призначення справи до судового розгляду є різними. Під час попереднього судового засідання у справі є наявність обставин, вказаних у частинах другій, третій статті 2336 цього Кодексу, підлягають доказуванню шляхом доведення існування розумних підстав вважати про наявність таких обставин. Під час розгляду справи по суті наявність обставин, вказаних у пункті 3 частини першої статті 2338 цього Кодексу, існування розумного сумніву щодо обґрунтованості підстав виникнення у підозрюваного в такому провадженні щодо таких активів майнових прав чи можливостей, вказаних у статті 2338
  7. 7. 7 цього Кодексу, підлягають доказуванню шляхом доведення існування обґрунтованих доводів вважати про наявність таких обставин поза розумним сумнівом. 2. Відповідач у справі – власник активів, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, в якому виявлено такі активи, зобов’язаний довести суду такі обставини: 1) наявність у нього права власності на активи, зазначені у позовній заяві прокурора; 2) правомірність підстав виникнення у нього права власності на такі активи; 3) правомірність походження майнових прав на блага, зокрема, грошові кошти, за рахунок яких відповідачем були набуті активи, зазначені у позовній заяві прокурора. 3. Відповідач у справі – власник активів, щодо якого є обґрунтовані доводи вважати, що він є номінальним власником таких активів, зобов’язаний довести суду такі обставини: 1) наявність у нього права власності на активи, зазначені у позовній заяві прокурора; 2) відсутність у підозрюваного у кримінальному провадженні, в якому виявлено такі активи, можливості прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню прав власника на розпорядження чи користування ними, а також відсутність у підозрюваного щодо таких активів будь-якого права, зміст якого є ширшим змісту правомочностей власника. 4. Відповідач, вказаний у частині третій цієї статті, має право довести суду, що він не є номінальним власником активів, вказаних у позовній заяві прокурора, шляхом доведення таких обставин: 1) набуття права власності на активи здійснювалося відповідачем від свого імені та у власних інтересах; 2) жодна третя особа не має будь-якого права прямо чи опосередковано (через інших фізичних чи юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню прав користування або розпорядження такими активами, а також не має щодо таких активів будь-якого іншого права, зміст якого є ширшим змісту правомочностей власника таких активів; 3) власник активів з моменту набуття права власності на такі активи: крім володіння також здійснював правомочності користування та/або розпорядження активами, а також доходами та іншими матеріальними благами, що одержувались з них (за наявності останніх); здійснює будь-яку діяльність, що не пов’язана прямо чи опосередковано зі здійсненням правомочностей власника активів, що мають ознаки необґрунтованості.
  8. 8. 8 5. У разі доведення суду обставин, вказаних у частині четвертій цієї статті, відповідач не вважається номінальним власником активів, вказаних у позовній заяві прокурора. 6. Відповідач у справі також зобов’язаний надати суду: 1) у разі, якщо відповідач є юридичною особою: інформацію про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі всіх бенефіціарних власників (контролерів) свого засновника, якщо засновник – юридична особа, за змістом та у обсязі, визначеному законом у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також надати докази, що підтверджують таку інформацію; 2) інформацію про повний перелік, зміст та підстави виникнення існуючих майнових прав третіх осіб на активи, зазначені у позовній заяві прокурора, а також докази, що підтверджують таку інформацію. Стаття 233-10. Право на безоплатну правову допомогу 1. Під час розгляду справи відповідачу за клопотанням рішенням суду призначається адвокат в порядку, передбаченому Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Стаття 233-11. Рішення суду 1. Суд ухвалює рішення про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження, якщо відповідач не доведе обставин, зазначених у статті 233-9 цього Кодексу, або не надасть суду вказаної у ній інформації чи доказів на підтвердження такої інформації. 2. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 3. Рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ є остаточним та оскарженню не підлягає»; 4) статтю 291 доповнити частиною другою такого змісту: «2. У випадках, передбачених цим Кодексом, апеляційною інстанцією може бути Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ»; 5) статтю 415 доповнити частиною третьою такого змісту: «3. Судове доручення не вимагається у разі надіслання судової повістки поштою відповідно до міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або шляхом надсилання факсу або електронного повідомлення з використанням
  9. 9. 9 інформаційно-телекомунікаційних систем у випадках, передбачених цим Кодексом». 4. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9 – 13, ст. 88 з наступними змінами): 1) частину другу статті 36 доповнити пунктом 12-1 такого змісту: «12-1) пред'являти цивільний позов про стягнення необґрунтованих активів у дохід держави у порядку та на умовах, визначених законом»; 2) абзац перший частини третьої статті 132 після слів «не допускається» доповнити словами і цифрами «(крім випадку, передбаченого статтею 1741 цього Кодексу)»; 3) доповнити статтею 1741 такого змісту: «Стаття 1741 . Накладення арешту на активи з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави в порядку цивільного судочинства 1. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт коштів у готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах, цінних паперів, платіжних документів, банківських металів та дорогоцінного каміння, щодо яких існує розумний сумнів стосовно законності підстав їх набуття, з метою забезпечення стягнення таких активів у дохід держави у випадку їх виявлення під час кримінального провадження корупційних злочинів щодо особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо: 1) їх власник є номінальним через існування достатніх підстав вважати, що підозрюваний, який знаходиться у розшуку, може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню прав власника на розпорядження чи користування такими активами; 2) їх власником є підозрюваний, який знаходиться у розшуку. 2. У клопотанні прокурора, слідчого про арешт вказаних у частині першій цієї статті активів повинно бути зазначено: 1) підстави і мету арешту активів; 2) виклад обставин кримінального правопорушення, під час кримінального провадження в якому було виявлено такі активи, що належить арештувати, у тому числі обставин їх виявлення;
  10. 10. 10 3) виклад обставин, що дають підстави вважати власника активів номінальним (якщо арешт активів накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої цієї статті); 4) відомості щодо оголошення підозрюваного у розшук (якщо арешт активів накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті); 5) перелік і види вказаних у частині першій цієї статті активів, що належить арештувати, та їх місцезнаходження. До клопотання додаються копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання. 3. Клопотання розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого без повідомлення будь-кого з інших учасників кримінального провадження. Під час розгляду клопотання слідчий суддя має право за власною ініціативою заслухати будь-якого учасника кримінального провадження або іншу особу чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт вказаних у частині першій цієї статті активів. 4. При накладенні арешту на активи з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави в порядку цивільного судочинства застосовуються положення першого речення абзацу другого частини першої, частин сьомої, одинадцятої статті 170 цього Кодексу. Арешт відповідно до правил цієї статті може бути накладений на активи, на які раніше накладено арешт відповідно до цього Кодексу. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді про накладення арешту на активи відповідно до правил цієї статті. 5. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання, якщо прокурор та/або слідчий не доведе наявність підстав для арешту активів з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави в порядку цивільного судочинства, передбачених частиною першою цієї статті. Відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному зверненню з новим клопотанням про накладення арешту на вказані у частині першій цієї статті активи. 6. У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік і види вказаних у частині першій цієї статті активів, на які накладено арешт, їх місцезнаходження; 2) підстави застосування арешту активів. 7. Арешт на передбачені цією статтею активи може бути накладений незалежно від гарантованих законодавством їх власнику імунітету чи будь-
  11. 11. 11 яких інших особливостей його правового статусу. 8. Не можуть бути арештовані в порядку, визначеному цією статтею, вказані у частині першій цієї статті активи, якщо вони перебувають у власності добросовісного набувача, а також особи, яка набула такі активи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і не знала або не повинна була і не могла знати про відсутність права на їх відчуження у відчужувача. 9. Питання про стягнення вказаних у частині першій цієї статті активів, на які накладено арешт, у дохід держави вирішується у порядку цивільного судочинства. 10. До пред’явлення прокурором цивільного позову про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави в порядку цивільного судочинства власник активів має право оскаржити судове рішення щодо арешту майна у зв’язку з його невідповідністю вимогам частини шостої цієї статті». 5. Статтю 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577 із наступними змінами) доповнити частиною третьою такого змісту: «3. За рішенням суду право на безоплатну вторинну правову допомогу мають особи, щодо яких в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, розглядається справа про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження». 6. Частину першу статті 5 Закону України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87 із наступними змінами) доповнити пунктом 17 такого змісту: «17) органи прокуратури у справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави». 7. У Законі України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (Відомості Верховної Ради України, 2016 р, № 1, ст. 2): 1) у статті 1: пункт 1 після слів «за рішенням суду у кримінальному провадженні» доповнити словами «або на які накладено арешт з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави як необґрунтованих в порядку цивільного судочинства або які стягнені в дохід держави в рамках позовного провадження у справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження»;
  12. 12. 12 пункт 4 викласти в такій редакції: «4) управління активами – діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави як необґрунтованих в порядку цивільного судочинства, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні, або які стягнені в дохід держави в рамках позовного провадження у справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження»; 2) частину першу статті 2 викласти в такій редакції: «1. Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, або з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави як необґрунтованих в порядку цивільного судочинства, та/або з управління активами, на які накладено арешт, або які конфісковано у кримінальному провадженні або які стягнені в дохід держави в рамках позовного провадження у справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження»; 3) абзац перший частини першої статті 19 після слів «в інтересах держави» доповнити словами «а також активами, на які накладено арешт з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави як необґрунтованих в порядку цивільного судочинства»; 4) абзац перший частини першої статті 20 після слів «у кримінальному провадженні» доповнити словами «або з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави як необґрунтованих в порядку цивільного судочинства»; 5) у статті 23: назву статті викласти в такій редакції: «Стаття 23. Управління конфіскованими активами та активами, які стягнені в дохід держави в рамках позовного провадження у справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження»;
  13. 13. 13 частину першу після слів «у кримінальних провадженнях» доповнити словами «та про стягнення в дохід держави необґрунтованих активів до закінчення кримінального провадження»; абзаци перший та другий частини третьої після слів «в кримінальному провадженні» доповнити словами «та необґрунтованих активів до закінчення кримінального провадження»; частину четверту після слів «Цивільного процесуального кодексу України» доповнити словами «та справах про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження, особливості позовного провадження у яких визначені главою 10 розділу III Цивільного процесуального кодексу України»; 6) у статті 25: у частині першій: - абзац перший після слів «у кримінальному провадженні» доповнити словами «або з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави як необґрунтованих в порядку цивільного судочинства»; - доповнити пунктом 5-1 такого змісту: «5-1) активи, на які накладено арешт з метою забезпечення їх стягнення у дохід держави як необґрунтованих в порядку цивільного судочинства до закінчення кримінального провадження; порушення провадження про стягнення в дохід держави в рамках позовного провадження необгрунтованих активів до закінчення кримінального провадження; суд, який порушив таке провадження; суб’єкта звернення із позовом про стягнення необгрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження; рішення суду за результатами розгляду справи про стягнення необгрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження та стан виконання цього рішення». ІІ. Прикінцеві та перехідні положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до активів, виявлених у кримінальних провадженнях про корупційні злочини, вчинені особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі провадження розпочаті до набрання чинності цим Законом та у яких таким особам повідомлено про підозру або складено та направлено таку підозру в установленому порядку. 2. У випадку накладення до набрання чинності цим Законом арешту на таких видів активів: коштів у готівковій та безготівковій формі в національній та іноземних валютах, цінних паперів, платіжних документів, банківських металів та дорогоцінного каміння в кримінальному провадженні, незалежно
  14. 14. 14 від мети застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, звернення до суду з метою вирішення питання про стягнення необґрунтованих активів в дохід держави до закінчення кримінального провадження допускається за наявності обставин, передбачених частиною першою статті 1741 Кримінального процесуального кодексу України. Наявність цих обставин підлягає доведенню у порядку цивільного судочинства. 3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України щодо забезпечення можливості застосування в інтересах та на користь іноземних держав визначених цим Законом механізмів стягнення в дохід держави необґрунтованих активів. Голова Верховної Ради України

×