Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

9 gdz h_p

14,171 views

Published on

serybr srdyeryer

Published in: Education
  • Be the first to comment

9 gdz h_p

  1. 1. РОЗДІЛ I ВОДА. РОЗЧИНИ Ш — п — це кількість речовини, яку можна знайти за формулами п - п = М де т — маса речовини, М — молярна маса речовини, N — кількість частинок (молекул, атомів, йонів, протонів, нейтронів, тощо), — стала Авогадро, N . = 6,02 10^® . 7 . Д ано: т ( Н 20)= 1 мг = = 1 ■10-3 г ЛГ(Н) — ? ЛГ(0 ) — ? Р озв’язання: М ( н р ) = 2М (Н )+ М (о ) = 2 •1 + 16 = 18 г/моль; 10-- « ^ ,0 " ) = — --------= 5,56 10 " моль. ' “ ' 18г моль Знайдемо кількість молекул води за формулою N = N^-n = 3 ,35 •10'‘® молекул;N (Н^О) = 5,56 ■10'" г/моль 6,0 2 10"® Лг(0 )=ЛГ(Н 20) = 3,35 10 " атомів; JV(0 ) = 2N (H 20)=2 3,35 ■10■^^ = 6 ,7 10 ” атомів. В ідповідь: ЛГ(0)= 3,35 ■1 0 атомів, ЛГ(Н)= 6,7 1 0 атомів. 8. Маса атома складається з маси протонів і маси нейтронів, тобто ■N ■ Якщо /Пр = = 1 а.о .м ., тоді гп^ = N^ + N^. (D) =1 + 1 = 2 а.о.м., (D )= 2 . ш (В )= , де ю (В ) — масова частка Дейтерію; ^1)2^ ) ,(D ) = 2 - 2 4 1 = — = - = 0,2 , або 20 % . 2-2 + 16 20 5 В ідповідь: 20 % . 9. Д ано: N (Н20)= 1 молекула ^ ( н р ) — ? Р озв’язання: І спосіб М — молярна маса (маса 1 моль) речовини, 1 моль будь-якої речовини містить 6,02 10"® частинок, а М (Н 20)= 2 + 16 = 18 г/моль. О тж е, 6,02 10"® молекул HjO мають масу 18 г, а 1 м олекула — X г. Складаємо пропорцію: 6,02 10 "® молекул — 18 г; 1 молекула — х г; 18 г ■1 молекула _ , __2з Х = ---------------------------------- « 3 - Ю Г. 6,02 10"® I I спосіб Масу однієї молекули будь-якої речовини в атомних одиницях маси (а.о.м.) мож­ на обчислити за формулою т (Н^О) = 2т^ (Н )+ (О) = 2 1 + 16 = 18 а.о.м.; 682 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. w w w .4book.org
  2. 2. •1 а.о.м = — m (С )= 1,66 ■lO'^'a.o.M. = 1,66 10 “ г;12 »v 7 m (H ,0)= 18 а.о.м. ■ 1,66 10 “ = 29,10 ** = 2,99 •10 “ = З ■10 г. I l l спосіб m (Н ,0 ) = JVf ~ = 18 г/моль 1 молекула = 2,99 ■10 г ~ З ■10 г. N , g молекула моль В ідповідь: маса однієї молекули води становить 3 10^^ г. § 2 К ислот ні оксиди — це оксиди неметалічних елементів, які з водою утворюють кислоти, а основні окси ди — це оксиди металічних елементів із валентністю І і II, яким відповідають основи. Тільки оксиди активних металів (І, II гру­ пи головної підгрупи, крім В е )з водою утворюють луги — розчинні основи. Ступінь окиснення елемента в кислоті або основі повинен бути таким самим, +4 - 2 ^ - 4 -2 ^ +6 -2 +2 -2 ^2 / -2 + ' ЯК І в оксиді. Наприклад: SO - Н2 8 0 з ,а не H2 SO 2, Си О - Си ОН * -2 + V ^ а не СиОН. 1 1 .а) SO 2 + H j0 = H 2 S 03 ; б) Na^ О + Н^О = 2N aO H ; в) Ї 2 6 5 + Н 20 = 2 Н ? 0 з ; г ) M g 0 + H 20 = M g [ 0 H Кислотні оксиди — SO2, І2О5 , їм відповідають кислоти H2SO3 , НІО3 . Основні оксиди — КазО , MgO , їм відповідають основи NaOH , Mg(OH^ . 1 2 .3 водою реагують кислотні оксиди з утворенням кислот, виняток — ЗіОг (пі­ сок); NjOj — кислотний оксид, який із водою дасть H N Oj. Основні оксиди ак­ тивних металів з водою утворюють луги. LijO з водою утворює луг LiOH ; FeO і AljOj з водою не реагують, оскільки Fe не належить до найактивніших ме­ талів, а АІ2О3 — амфотерний оксид, який із водою не реагує. В ідповідь: з HjO реагують Li^O і N^Oj . f2 -2 13. S r 0 4 -H ,0 = Sr ОН +6 -2 + +6 -2 ; S e 0 3 + H 2 0 = H jS e 0 , ; +7 -2 ^ +7 -2 +3 -2 ^3 Л 2 + ' C ljO j-Н Н зО -гН С Ю , ; La2 0 3 -b 8 H j0 = 2 L a ОН . IСтупінь окиснення елемента в кислоті або основі дорівнює ступеню окиснен­ ня елемента в оксиді. 14. Літій реагує з водою, бо він активний метал, а золото не реагує, оскільки є не­ активним металом. Барій оксид реагує з водою, оскільки це оксид активного металу, нікель(ІІ) оксид не реагуватиме, бо нікель не належить до активних ме­ талів. Фосфор(У) оксид реагує з водою, оскільки є кислотним оксидом. Арґен- тум хлорид — нерозчинна сіль, з водою не реагує. Кисень не може окиснити воду, оскільки вода вже окиснюватися не може, тому що є продуктом окиснен­ ня Гідрогену. 1) 2Li -Ь 2HjO = 2UOH + Щ -, 2) ВаО -І- Н ,0 = Ва(О Н ), ; ХІМІЯ Попель П. П ., Крикля Л. С. 683 w w w .4book.org
  3. 3. і 3) Pj о , + HjO = 2Н Р О3 або PjOs + ЗН^О (надл.) = 2Н3Р О, . 15. Д ано: V (HjO) = 1 л = 1000 мл Р озв'язання: Згадаємо, що р(Н20)= 1 г/мл, отже, m (H 20)= p -V = 1г/моль 1000 мл = 1000 г; 2Н3О = 2H^ + О2. / т т 1000 г л (Н ,0 )= — = -------^---------= 55,56 моль; ^ ^ ^ М 18 г/моль л (Н ,) = п (HjO) = 55,56 моль; л (0^) = і л (Н^О) = 27,78 моль. V = n , де V^ '— молярний об’єм, = 22,4 л/моль газу за н. у. V (H j)= V^ n = 55,56 моль •22,4 л/моль = 1244,5 л; V (0^^)= 622,3 л. Відповідь: 1244,5 л і 622,3 л. 16. Д ано: т (СаО) = т (Н^О) = д: г Чи достатньо води? X г Р озв’язання: СаО + Н2О = Са (ОН)^. За рівнянням реакіцї для гасіння 1 моль СаО потрібно взяти 1 моль Н^О, тобто л(СаО)= л(Н 20). л(С аО )=- ; п (Н ,0 ) = : X X ■< - 56г/моль ^ ' 18г/моль 65 18 Відповідь: води буде не тільки достатньо, але певна ії кількість ще й залишить­ ся, оскільки вода взята в надлишку. §3 18. Сума зарядів усіх йонів дорівнює нулю, отже, на кожен йон Ве^* припадає два йони СГ (2 + 2 ■(-1 ) = О ), звідси формула BeClj . Формула кристалогідра­ ту, що містить чотири молекули води, — ВеСІ2 ■4Н2О , а його назва — берилій хлорид тетрагідрат. 19 . М(СиСІ2) = М(Си) + М (СІ) = 64 + 2 •35,5 = 135 г/моль; 2М (Н^О) = 2 [2М (Н )+ М (О)] = 2 [2 •1 + 16] = 36 г/моль; М(СиСІ2 ■ 2Н 20)= М (С и С І2)+ 2М (Н 20)= 135 + 36 = 171 г/моль; ш(Н20) = 10 0 % -ш (С иС 1г ) = 10 0 -7 9 = 2 1 % , або 0,21. 20. Д ано: тл(Ва(0Н)2 •8H jO )= 6,3 г Розв'язання: І спосіб М (Ва (ОН)у ■8Н 20)= М (Ва (0Н + 8М (Н 20))= = 171 + 8 •18 = 315 г/моль. 1 моль кристалогідра­ ту містить 1 моль безводного Ва(ОН ^ . т(В а(О Н )^ ) — ? 684 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. w w w .4book.org
  4. 4. Знайдемо п (В а(О Н І •8 Н ,0 )= — = - — ---------- = 0,02 моль; ^ ^ ^ f мзі5г/моль vv%%%v m (Ba(O H )jj)= М ■га = 171г/моль■о ,02 моль = 3,42 г. I I спосіб Знайдемо ш(Ва(ОН)^) в кристалогідраті: , ^ М (В а(О Н Х ) 171 ц)(Ва(О Н Х)= , . = ^ = 0 ,5 4 2 9 . м (В а (0 Н -8 Н 2 0 ) 315 / ґ ч ч "» (В а (О Н І) 3 формули НІ(Ба (ОН І, ) = — ^ ----------- —— г виводимо формулу для обчислення т(Ва(О Н )і -SH jO ) маси Ва(О Н : /п(Ва(ОН)^)= т (В а (О Н -в Н ^ о ) и;(Ва(ОН)у); т (В а (О Н )= 6,3 0,5429 = 3,42 г. I I I спосіб 1 моль Ва(ОН)^ -SHjO містить 8 моль HjO . Складаємо пропорцію: у 315 г Ва(ОН)^ — 144 г Н^О ; у 6,3 г Ва(ОН)^ 8НгО — ж г Н^О ; Отже, маса безводного Ва(ОН)^ дорівнює: т (В а (0 Н )= т (Ва(ОН)і ■8Н2О )- т (Н^О) = 6, 3 - 2,88 = 3 ,42 г. В ідповідь: т(В а(О Н )у )= 3,42 г. 2 1 . А](МОз)і^ ЭН^О. 1 моль : 9 моль; 213 г : 162 гІ : 162; 1,3 : 1; 4 : 3. Отже, маса солі відноситься до маси води як 4 : 3. 2 2 . Д ано: Am = 9 г /^(Na^COjlOH^O) — ? Р озв'язання: Ка^СОз ■Ю Н^оЛ Ка^СОз + ЮН^О t . Зменшення маси відбувається за рахунок виді­ лення води. Отже, т ( Н 20)=9 г. 9 г Знайдемо га(Н ,0 ) = — = ------- ^------- = 0 ,5 моль. ^ ' М 18 г/моль п (Na^COj ІОН,О) = ^ л (Н ,0 ) = 0 ,05 моль; т (Na^CO, •lOHjO) = М п = 286 г/моль ■0 ,05 моль = 14,3 г. MCNa^COj •ЮН^О) = MCNa^COj) + ЮМСН^О) = 106 + 10 ■18 = 286 г/моль. В ідп овідь: m ( N a fi0 ^ 1 0 H fi)= 14,3 г, М(Ка,СОз •10Н ,0) = 286 г/моль. ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. Ш 685 w w w .4book.org
  5. 5. 2 3 . Д ано: ш (Н гО )=43,9 % ZnSO, ■хН ,0 — ? Р озв'язання: І спосіб Якщо W(HjO) = 43,9 % , тоді W (ZnSO,) = 100 % - 43,9 % = 56,1 % (або 0,561). M (Z n S 0 ,..H ,0 ) = 1 6 1 ^ = 287 г/моль. M (ZnSO, ■ж Н ,0)= ^ 287 г/моль; и, 5о1 М (ZnSO, •лгН^О) = М (ZnSO^) + хМ (Н^О). 287 = 161 + 18дг; 1 = х ZnSO^ •7Н2О . I I спосіб IV ^ M (ZnSO, х Н ,0 ) ’ 1 Rv М (ZnSO, ■хН^О) = М (ZnSO,) + х М (Н ,0 ) =161 + 18дг; ш(Н20) = ; — ------- = 0,439; 18л: = 0,439(161 +18л;); 18д: = 70,679 +7,902л: ; 161 + 18л: ^ ^ 10,098л: = 7 0 ,6 7 9 ; 126 = 18л:; л: = 7 ; ZnSO, ^HjO. В ідповідь: формула сполуки — ZnSO^ •7НзО. 2 4 . Д ано: МОН •н р ш (Н )= 7 ,1 4% М — ? Р озв’язання: зл(н) ^ м Д м о н -H jO )’ М, (МОН ■Н^О) = (М )+ ЗЛ, (Н )+ 2А^ (О) = (М )+ З + 32 ; Д . 0,0714 = ---------- ; 0,0714(А Г м )+ 3 5 )= 3 ; ^ А Д М )+ 35 А Д м )+ 3 5 V - V 7 J О, 0714А Д М )+ 2,499 = З ; А (М ) = І ^ ^ ^ ^ ; А Д М )= 7 , L i. '' 0,0714 ^ Відповідь: невідомий лужний елемент з = 7 — це Li. §4 І Однорідні суміші речовин називаються розчи нам и . У розчині за розчинник приймають речовину, що перебуває в такому самому агрегатному стані, що й розчин. Якщо агрегатний стан усіх речовин у розчині однаковий, тоді роз­ чинником є речовина, якої в розчині найбільше. 25.'Глина й гас погано розчиняються у воді, тому не зможуть утворювати з нею однорідну суміш. Розчини утворюються при розчиненні у воді спирту (пробірка № 2), фруктового сиропу (пробірка № 3) та питної соди (пробірка № 5). 2 6 . Назва цієї суміші неправильна, бо суміш не є однорідною. 2 7 . Розчинником є: а) золото; б) вода; в) ацетон; г) вода (традиційно в розчинах, де є вода, вона і вважається розчинником). 686 ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. w w w .4book.org
  6. 6. 28. Соки полунищ, чорної смородини можна вважати розчинами після видалення кісточок. Ці розчини містять воду, солодкі вуглеводи (цукор, глюкозу, фрукто­ зу), органічні кислоти, солі, білки, тощо. 29. у цьому розчині розчинником є вода (за традицією), і її набагато менше, ніж спирту. Отже, розчин концентрований. 3 0 . У водному розчині кухонної солі містяться йони, бо кухонна сіль — це йон- на сполука, що складається з йонів, які відокремилися під дією молекул води й перейшли в розчин. 32. Якщо нагріти ці рідини й випарити всю воду, тоді на стінках тієї пробірки, де був розчин кухонної солі, залишаться кристалики солі. Стінки другої пробірки після випаровування дистильованої води залишаться абсолютно чистими. 33. При розчиненні цинку в хлоридній кислоті утворяться нові речовини: сіль (цинк хлорид) і газ — водень. При розчиненні цукру у воді утвориться розчин цукру. § 5 37. Рідина над кристалами солі — це насичений розчин солі. Щоб розчинити крис­ тали солі, потрібно додати ще води — і неоднорідна суміш перетвориться на од­ норідну, тобто на розчин. 38. Потрібно обидва розчини помістити в холодильник. У насиченому розчині че­ рез деякий час випадуть кристали солі, які можна буде побачити. 39. S(L iC l) при г = 40 °С дорівнює 119 (S — розчинність). 4 0 . При і = 20 °С у 10 мл Н^О — 20 г AgNOg, у 100 мл Н^О — х т-, X = СОЛІ, у 100 г H j O максимально може розчинитися 230 г солі AgNOj (згідно з кривою розчинност і на рис. 19 підручника). Отже, даний роз­ чин є ненасиченим, але концентрованим. 4 1 . Д ано: р(Н20)= 1 г/мл V^(H20)= 1 л = 1000 мл «(N 2)= 2,8 - ? Р озв’язання: Складемо пропорцію: 100 г Н^О — 2,8 мг N2; 1000 г HjO — X мг; 100 г -2,8 мг 100 = 2,8 мг = 0,28 г; . т 0,028 г . - n (N ,)= — = ----------------= 0,001 моль; ' М 28 г моль V (N2)= V^ n = 22,4 л/моль •0,001 моль = 0,0224 л. В ідповідь: в і л води за н. у. розчиняється 0,0224 л N j. 100 22 4 2 . У 20 г Н р розчинили 22 г K^COj, а в 100 г - л: г; х = = 110 г. А за кривою розчинності при f = 80 “С максимально може розчинитися 140 г солі. Отже, у приготованому розчині ще можна розчинити сіль. 100 г HjO — 140 г KjCOj (max за кривою розчинності); 20 г HjO - л: г; л: = = 28 г. ХІМІЯ Попель П. П ., Крикля Л. С. 687 w w w .4book.org
  7. 7. Щоб зробити приготований розчин насиченим, потрібно додати сіль m = 6 г (28 - 22 = 6 г). 43. У 100 г Н^О — 140 г KjNOg (за кривою розчинності). 1ОП•90 а) XV И ,0 - 20 г К^КОз; х = = 14,3 г. Відповідь: мінімальна маса води в розчині — 14,3 г. б) в 100 г Н2О — 90 г KjNOj (за кривою розчинності); 8 0 -9 0 80 г Н ,0 — а: г; д: = 100 = 72 г. Відповідь: максимальна маса KjNOj — 72 г. 44. У 100 г Н^О при t = 70 С максимально може розчинитися 280 г Nal (за кри­ вою розчинності). Отже, маса насиченого розчину становитиме 100 г + 280 г = = 380 г. Складемо пропорцію: 380 г розчину — 280 г Nal ; 280•100 100 г розчину — X г; X = -------------- = 73,7 г. Таким чином, у 100 г насиченого 380 розчину m (H jO )= 100 - 73,7 = 26,3 г. У 100 г Н^О при і = 10 °С максимально може розчинитися 170 г Nal (за кривою розчинності). Складаємо пропорцію: 26 З 170 100 г Н ,0 — 170 г Nal ; 26,3 г Н ,0 — х г; х = — ----- = 44,7 г. При охо- 100 лодженні з розчину випадуть кристали солі масою т В ідповідь: m (N al) = 29 г. 73, 7 - 44,7 = 29 г. §6 48. Д ано: т(розчину) = 300 г и)(речовини) = 0,02 Р озв’язання: w( , , т (р е ч .) 'J(реч.) = — ^ ^ ; m (розчину) т(речовини) — ? т (р е ч .)= m (розчину)- ш (речов.); т (речовини) = 300 •0,02 = 6 г. Відповідь: т(речовини) = 6 г. 49. Д ано: Р озв’язання: т (цукру) = 50 г т (розчину) = т (цукру) + т (Н^О) ; '” (Н20)=200 г ^ (розчину) = 250 г; w (цукру) = - (цукру) - ? ^ ^ (ц укру) = ^ Л = о , 2 , або 2 0 0/0. т (розчину) 250 5 В ідповідь: w (цукру) = 20 % . т (розч.), г т (розч. реч.), г т (води), г W (розч. реч.), % 400 8 392 2 500 40 460 8 50. 51. Д ано: u )(K N 03)= 0,05 m(KN0 3)= 6 г Р озв’язання: . ( Н , 0 ) - ? 0 , 0 5 ( 6 . « ( Н ,0 ) ) = 6 ; 688 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л . С. w w w .4book.org
  8. 8. 5,7 0,05 = 114 г. В ідп овідь: щоб приготувати розчин із масовою часткою солі 0 ,0 5 , потрібно 6 г калій нітрату розчинити в 114 г води. 0,3 + 0,0 5 m (H 2 0 )= 6 ; 0,05m (H 20)= 5,7 ; от(Н20) = 52. Д ано: т(розчину) = 2 кг = 2000 г u;(NaCl)= 0 ,9 % , або 0,009 w(NaCl) — ? ^(H^O) — ? Р озв’язання: m (N aCl)= m (розчину)-u;(NaCl); т (NaCl) = 2000 0 ,009 = 18 г; m (H 20)= 2 0 0 0 -1 8 = 1982 г; V ( Н р ) = — = = 1982 мл. р 1г/мл В ідп овідь: m (N aC l)=18 г, У (Н 20)= 1982 мл. 53. Д ан о: тДрозчину) = 200 г ц)Дсолі) = 0,2 F , ( H 2 0 ) = 3 0 м л m (солі) = 20 г ^.(солі) — ? Р озв’язання: Після додавання води й солі до розчину маса нового розчину збільшилася: /Пз(розчину) = т,(розчину) + /^^(солі) + (HjO) = = 200 г + 20 г + ЗО г = 250 г. Маса солі в новому розчині також збільшилася: т(солі) = т,(солі) + т^Ссолі). У першому розчині m^(coлi) = тДрозч.) •w^ (солі) = 200 •0,2 = 40 г. У новому розчині тз(солі) = 40 + 20 = 60 г; U.3(солі) = = о,24 , або 24 % . " ’ т, (розчину) 250 г В ідповідь: масова частка солі в новому розчині становить 24 % . 54. У воді об’ємом 60 мл розчинили натрій хлорид масою 10 г. З утвореного роз­ чину частково випарили воду — і його маса стала 40 г. Обчисліть масову час­ тку солі в новому розчині. На скільки вона збільшилася порівняно з першим розчином? Маса солі в першому й другому розчинах однакова — 10 г.Д ано: V ,(H jO )= 60 мл m i(N aC l)=10 г m (розчину) = 40 г W, (NaCl) - ? У першому розчині іі), (NaCl) = “ У ~ 14 % ), а в новому (NaCl) = = 0 ,25 , або 25 % ; Дш = ц)2 - ы)! = 25 - 1 4 = 11 % . В ідповідь: масова частка солі в новому розчині становить 25 % , порівняно з пер­ шим розчином вона збільшилася на 11 % . 55. Д ано: V (розчину) = 20 мл = 20 см^ р (розчину) = 1,25 г/см® u)(NaOH)= 32 % , або 0,32 Р озв’язання: /п(розчину)= К (р о зч .)р (р о зч .) = = 20 •1,25 = 25 г. m(NaOH)= m (роз-ну)-u)(NaOH) = = 5 •0,32 = 8 г. m(NaOH) — 7 В ідп овідь: m (N aO H )=8 г. ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. 689 w w w .4book.org
  9. 9. Ш Ш Д ано: ІШ *: /«(Li^SO, Н20)=16 г т (Н^О) = 94 г ^^(Li^SO, Н р ) — ? Р озв'язання: w( т (розчину ) = т (Li^SOj •Н20)+ т (Н^О); т (р о з -н у ) т (р о зч .)= 16 + 94 = 110 г. Знайдемо масу у кристалогідраті: 1 моль LijSOj ■HjO містить 1 моль L ijS O ,; п (Li^SO,) = п (Li^SO, Н^О) ; n(Li,SO , Н ,0 ) = — = ----------- + 18г/моль = 0,125 моль. ' - " ^ ’ М 1 10 г моль т (LijSO^) = М л = 110 г/моль ■0 ,125 = 13,75 г; w (L i,SO ,)= ^ = 0,125, або 12,5 % . 110 г В ідповідь: п (LijSO^) = 12,5 % . 5 7 . При і = 60 °С в 100 г Н^О може максимально розчинитися 40 г CuSO^. Отже, т(розчи ну)= т ( Н 20) + m(CuSO^)= 100 + 40 = 140 г. Знайдемо ш (С и80,) в цьому розчині: w (CuSO,) = _ ^9..Г = Q, 286 , або 28,6 % . т(розчи ну) 140 г 5 8 . Д ано: m (C uSO ,-5 Н ,0 )= 5 г u)(CuSO^)= 8 % , або 0,08 Р озв’язання: W , c „ s o , ) . 4 5 S M . от (роз-н у) Знайдемо m (CuSO ,) в мідному купоросі; 1 моль CuSO^ •5НзО містить 1 моль CuSO ,; т (Н ,0 ) — ? п (CuSO^ ) = п (CuSO, •5Н2О ), п rCuSO 5Н О Ь -5Н ,0) _ ■' ■ М (CuSO, •5Н2О) 160 г/моль + 5 ■18 г моль т (CuSO, ) = М п ; т (CuSO,) = 160г/моль •0 ,02 = 3 ,2 г; m (розчину) = 7m(CuS0, •6Н20)+ т (Н 2 0 ) . 5 г = 0 ,02 моль. Нехай т (Н^О) у розчині — х г, тоді w (CuSO,) = I (CuSO,) m(CuSO, -5Н20) + л: ’ 3,2 0 ,0 8 = —^ ; 0,0 8 (5 + ж) = 3,2 ; 0,4 + 0,08x = 3,2 ; 0,08ж = 2 ,8 ; д: = 35 . Ь + х В ідп овідь: для приготування розчину з w (CuSO,) = 8 % потрібно 5 г мідного купоросу розчинити у воді масою 35 г. 5 9 . Д ано: rrij (розчину) = 40 г ш ,(К С 1)= 4% и;Д К С1)=4% т(К С 1) — ? Р озв'язання: Знайдемо т , (КС1) у 4-відсотковому розчині: /П; (КС1) = т (розч.)- U), (КС1): ті(К С 1 )= 4 0 0,04 = 1,6 г. Після додавання солі масою х г, масова частка ії в но- 1, 6 + ї вому розчині буде w.^(КС1) = 40 + л- 690 :$:f: ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. w w w .4book.org
  10. 10. 0 ,4 = 0,95д:; ж = 0 ,4 2 . В ідповідь: для приготування розчину солі з ц>(КС1)= 5 % із 40 г цього ж роз- чину з ю(КС1)= 4 % потрібно додати в розчин ще 0,42 г солі. 0 ,0 5 = Ь ^ - І ^ ; 0 ,0 5 (4 0 + л:)= 1 ,6 + д:: 2 + 0,05дг = 1,6 + д: ; Щ - 60. Д ано: т (К а К О з )= 2 г ш, (МаКОз)= 5 % и>2(NaN03) = 4 % Р озв’язання: Щоб зменш ити м асову частку со л і, потріб­ но до розчину додати води. Із 2 г NaNOj учень зм іг приготувати 5-відсотковий розчин масою . т(К аК О з) 2 г т (5 % розчину) = — ^ ^ = ' ^ ^ U), (NaNOj) 0 ,0 5^ (H jO ) — ? Для зменшення масової частки він додає воду масою х г. Тоді и;(КаКОз) у новому розчині — и)2(КаКОз) = - = 40 г. тД К аК О з) т ( 5 % роз-ну)+ X г Н^О 0,04 = 40 + ж 0,4 ; 0 ,0 4 (4 0 + ж)= 2 ; 1,6 + 0,04л: = 2 ; 0,04л: = 0 ,4 ; 0,04 : д: = 1 0 ; т ( Н 20) = 1 0 г ; У (Н 20) = 1 0 м л . В ідповідь: потрібно до приготованого розчину з л (К аК О з)= 5 % додати 10 мл Н ,0 . § 7 65. Водопровідна вода проводить електричний струм, оскільки вона містить роз­ чинні солі (на відміну від дистильованої води). 66 . Електропровідність морської води вища, ніж річкової, оскільки в морській воді міститься більше солей та інших речовин — електролітів, які при розчиненні дають йони, що й будуть зумовлювати електропровідність. 67. у розплавленому стані електричний струм можуть проводити речовини йон- ної будови: солі (магній хлорид), луги (калій гідроксид), основні (барій оксид) й амфотерні оксиди. 68 . а) Д ано: m (N aCl)= 11,7 г ]V(Na^)+AT(Cl ) — ? Р озв'язання: Знайдемо п (NaCl) = — = — ^ ^— = 0 ,2 моль. М 58,5 г моль Сполука NaCl містить однакову кількість йонів Na* і СГ , отже, л (Na* )-і-п ( с і )= 0.2 + 0 ,2 = 0 ,4 моль; N = N ^ -n ; iV = 6,02 10"" 0 ,4 = 2,408 10“ йонів. В ідповідь: сумарна кількість йонів становить 2,408 10“". б) Д ано: т (А І20з ) = 20,4 г Р озв’язання: Знайдемо п (АІ2О3) = ^ ; 9П 4 г "(А І20з)=тт::^-=----------= 0,2 моль. 102 г моль ХІМІЯ Попель П. П ., Крикля Л. С. 691 w w w .4book.org
  11. 11. m Отже, 2п(А І20з)= 2 ■о,2 = о,4 моль; п(о^")= Зп(АІ20з)= 3■ 0 ,2 = 0 ,6 моль; п(А1®*)+п(0^ )= 0,4 + 0 ,6 = 1 моль. iV = 6 , 02 ■О"®—^ •1 моль = 6 , 02 •10"* ЙОНІВ. моль В ідповідь: сумарна кількість йонів становить 6,0 2 10"' в) Д ано: т (С а (К О з )= 4 1 г Лг(Са"*)+ЛГ(К0-з) - 7 Р озв’язання: . ( C ( N O . i ) . ^ , п (Са"*) = п (Са (NO3 ) = 0 ,25 моль; га(МОз')= 2га(Са(НОз)^)= 0,5 моль; п (Са"^ )+ п (NO3' ) = 0 ,25 + 0 ,5 = 0 ,75 моль. N = N .- n ; Я = 0 ,75 моль■6,02• 1 0 " ® = 4,515• 10"® йонів. моль В ідповідь: сумарна кількість йонів становить 4,515 ■10"® . □ При складанні формули йонної сполуки слід пам’ятати, що сума зарядів усіх йонів дорівнює нулю. □ При написанні рівнянь електролітичної дисоціації слід пам’ятати, що: 1) кількість йонів у сполуці й у розчині повинна бути однаковою; 2) сумарний заряд у правій і лівій частинах рівняння має бути однаковим. 71. К^СОз <=» 2К+ + СО^ ; Ге(КОз ^ Fe®* + SNO' ; MgCl^ ^ + 2СГ . 72. LiOH Li* + 0H “ — гідроксид-йон літію; HNO3 Н* + NO3 — катіон гідрогену й нітрат-йон; CuSOj ^ Си"* + S 0 / “ — сульфат-йон і йон Купруму(П); NajS 2Na* + S"“ — сульфід-йон і йон Натрію; КзРО^ ЗК* + Р0®“ — ортофосфат-йон і йон калію. ІБагатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто. Кількість стадій залежить від основності кислоти. Двохосновні дисоціюють у дві, триосновні — у три стадії. 73.1 стадія: H^S Н* + HS“ . П стадія: HS <=± Н* + S " '. 74. Кальцій хлорид — йонна сполука, кожен йон Са"* у сполуці з ’єднаний із дво­ ма йонами СГ . При розчиненні такої сполуки у воді кристали руйнуються, і в розчин одразу переходять усі йони, тому він (як і всі середні солі) дисоціює в одну стадію й повністю. 692 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Криюія Л. С. w w w .4book.org
  12. 12. 7 5 . Д ано: * m (K 2S O ,)= 2,9 г Р озв’язання: .(K .S O ,). „ ( K . s 0 . ) . j ^ ^ ^ . 0 , 0 . 7 » o . b , 1 М О Л Ь KjSO^ містить 2 моль і 1 моль SOj . ЛГ(К) — ? W(SO“ ) — ? Отже, n ( K * ) = 2n (K 2S O j = 2 0,017 = 0,034 моль; n(SO j )= n (K 2S0 j) = 0 ,017 г/моль; N (K * = N . п ; ЛГ(К^')=6,02 10“ ^ — 0,034 моль = 0 ,2 = 2 1 0 " ^ ^ ’ моль п ( s o f )= N ^ -n N (s o j )= 6,0 2 ■10“* ■0 ,017 моль = 0 ,1 ■10“ = 1 •10““ . В ідповідь: iV (K *)= 2 10““ , Af (S 0 “ )= 1 10““ . 7 6 . Д ано: m(Ca“* ) = 6 0 М Г m(Mg“* )= 3 6 МГ 7V(Ca“*)= iV (M g “* ) — ? В ідповідь: правильний варіант — a). Р озв’язання: /V> 2+л ^ 60 З ^ _ n (Ca )= — = — = —= 1,5 моль; '' ^ M 40 2 n(Ca’“")= n (M g “* ) . 7 7 . Д ано: У (Н С 1)= 560м л = 0,56 л н.у. К (Н ,0 )= 1 0 0 мл ( н О - ? ( С 1 - ) - ? Р озв’язання: Знайдемо л (Н С 1 )= :^ ; л(НС1) = 0,65 л 22,4 л/моль = 0 ,025 моль. НС1 Н* + СГ . 0.025 0,02» 0,026 МОЛЬ ноль моль т (Н ^ )= М п = 0,025 г; м ( с г ) = М •л = 35,5 г/моль ■0,025 моль = 0,8875 г; /л(розчину)= пг(НС1)+ лг(Н20); m ( llf i) = F ■р = 100 мл ■1 г/мл = 100 г; т (НС1) = М п т (НС1) = 36,5 г/моль •0 ,025 моль = 0 ,19125 г; /л(розчину) = 0 ,9125 г + 100 г = 100,9125 г. ш (н Л = m i l = 2 ,5 1 0 - або 0,025 % ; ^ т(розчи ну) 100,9125 г ц)(С1~)= ^ , = = 8,8 10 ’’ або 0 ,8 8 % . ' ' /л(розчину) 100,9125 г В ідповідь: ш(Н* )= 0 ,025 % , w (СГ )= 0, 88 % . ХІМІЯ Попель П. П ., Крикля Л . С. 693 w w w .4book.org
  13. 13. 78. Дано: т (HjO) = 800 г «(N 82804) = ! моль n(NaOH)= 2 моль Р озв'язання: Na^SO, 2Na" + SOj ; NaOH Na* + OH ; 2 2 моль ii>(Na*) — ? w (SO ^) - ? w(OH ) — ? т(розчи н у)= m (H 20)+ ^(N ajSO j)^- m(NaOH) ; m (N ajSO j) = M ■д = 142 г/моль ■1 моль = 142 г; m(NaOH)= М •п = 40 г/моль ■2 моль = 80 г; т (розчину) = 800 г + 142 г + 80 г = 1022 г. тоді сумарна п (Na* )= 2 + 2 = 4 моль. m (N a^)= п М = 4 моль •23 г/моль = 92 г; m (SOl ) = n М = 96 г; /п(Ьн )= п -М = 2 моль 17 г/моль = 34 г; i;(N a")= .( s o r ) = .( о н ) = - > (N a ) 92 г т (розчину ) 1022 г = 0 ,09 г, або 9 % ; 96 г т(р оз-н у) 1022 г К о н ) = 0,094 , або 9,4 34 г т(р оз-н у) 1022 г Відповідь: 9 % , 9,4 % , 3,3 % . = 0 ,0 3 3 , або 3,3 % . ^ Йонні сполуки, солі й луги містяться в розчинах тільки у вигляді йонів. Н Отже, ступінь дисоціації а в них дорівнює 1 (або 100 % ) і вони є сильними електролітами. Ш Ступінь дисоціації а обчислюється за формулою а = N (дис.) — И (загал.) кількість молекул електроліту, що розпалися на йони, N (загал.) — кількість молекул до дисоціації. До сильних електролітів належать не .тільки йонні сполуки — солі і луги, — а й деякі кислоти, які мають молекулярну будову (під дією молекул води молекули кислот перетворюються на йони й переходять у розчин). 80. Правильна відповідь — а). 81. Правильна відповідь — в). , ЛГ(дис.) ЛГ(Н+) ЛГ(СГ) 82. Н С 1<^Н *+С 1-; а(НС1) = — ІР— ( = — 4 = — г— N (заг.) ІУ(заг.) ІУ(заг.) 83. Д ано: jV ^ 2 0 молекул а — ? Р озв’язання: Якщо з 20 молекул залишилося 13 молекул, які не розпалися на йони, отже, на йони розпалося 20 - 13 = 7 молекул. НА Н* + А - , 7 7 7 ’ 694 І::;:: ХІМІЯ Попель П. П ., Крикля Л. С. w w w .4book.org
  14. 14. „ = « = = і . „ .3 5 . N (заг.) ІУ(заг.) N (заг.) 20 20 Відповідь: а (НА) = 35 % . або 35 % . 8 4 . Д ано: N (HNO,) = N ( H -) + N (NO^) у розчині Р озв'язання: Нехай N {HNO^) у розчині, що залишилось — X молекул, тоді N ( Н ) + N {N 0^ )= X .a(H N O ,) — ? Отже, у розчині N (н* )= N (NO^ )= О, Ьх . HNOj ^ Н* + NOj З 1 молекули, що продисоціювала, утворюється 1 пара йонів Н і NO^ . JV(H )=W (N O 2)= iV (H N O ,)= 0,5^ :. ііролисои. Отже, спочатку було HNO2: = ^„род (HN02) + ( H N O j ) ; JV (н ) N (NO,) 0 5 Ы ^ = х + 0,Ъх = 1,Ъх . а (Н К 0 Л = — 5 ^ = — ?^ = - ^ = 0 ,3 3 , або 33 % . 8 5 . Д ано: a(H C N )= 0,2 % залишок A^(HCN) — ? 7V(H") — ? Р озв’язання: Нехай у воді розчинили х молекул HCN , із них про- дисоціювало 0,2 % , тобто х ■0,002 = 0, 002д:. HCN?=^H +CN . Було X — — Продисоціювало 0,002л: 0,002л- 0,002л: Залишок д: - 0 ,0 0 2 * = 0,9980х 0,002л: 0,002л: (HCN) (HCN) 0,998:t _ 499 iV (H *) A f(C N ) 0,002л: 1 В ідповідь: на одну пару йонів Н* і CN" припадає 499 молекул кислоти, що не продисоціювали. 8 6 . HjSO, — сильна кислота, яка дисоціює ступінчасто. І стадія: H^SO, Н* + HSO, . Н стадія: HjSO^" ^ Н* + S O f . Катіони Н* утворюються й на першій, і на другій стадії, отже, катіонів Н* у розчині найбільше (хоча дисоціація на другій стадії відбувається незначною мірою). А молекул HjSO^ у розчині найменше, оскільки це сильна кислота, яка майже повністю дисоціює на йони, отже, непродисоційованих молекул залишиться дуже мало. 8 7 . Д ано: К (Н 20) = 0, 1 мл лг(н*) — ? N ( p n ) — ? Р озв’язання: Відомо, що Н„0 — дуже слабкий електроліт; a (H jO )= 1,8 ■10 ' % (див. ст ор 53 підручника). Знайдемо масу 1 краплі води: т (HjO) = ■р = 0, 1 мл •1 г/мл = 0, 1 г; ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. gg: 695 w w w .4book.org
  15. 15. га(Н ,0)= — = — — = 5,56 10 " моль. ^ ' М 18 г/моль 3 урахуванням того, що продисоціює тільки 1,8 10“^% від усієї кількості, «ПРО.ИС(HjO) = 5,56 ■10'=“■1,8 ■10 ®= 10 " моль; н р Н* + ОН . З 1 молекули, що продисоціювала, утворюється 1 пара йонів Н* і ОН". N (H * )= N (ОН' ) = (Н^О) = л ■ = 10 ” ■6,0 2 ■10"” = 6,0 2 •10‘" . Відповідь: n (h ^ )= N (ОН")= 6,0 2 10‘" . 88. Д ано: Н+, НО Р озв’язання: І спосіб При розв’язуванні цієї задачі можна скористатися даними задачі № 87. У воді масою 0,1 г міститься 7г(0Н")= п (Н ^ )= 1 0 “ МОЛЬ. (Н *) - ? (он)—? і(О Н ")= М п = П г/моль ■10 “ моль = 17 •10 “ г; т (Н * )= М п = 10 “ г. . ! £ ! ; і . „ (о н -) . ^ ' ^ ( H j O ) 0, 1 г ' ^ ( H j O ) 0, 1 г I I спосіб Нехай m (H20) = x г, п(Н 20) = ^ моль. Продисоціювало (Н^О) = л ■а = -^ ■1,8 •10 ^ = 10 “ д:; Н^О «=> Н* + О Н ". 18 m (н *)= M ■ n = 10 ^^‘x■, т(О Н ) = М л = 17 10 '"л:. "■(“ •)■ 10 " , . ( о н - ) . ■■»-" ■' ' п і(Н 2 0 ) X Л / ^ ( H j O ) X Відповідь: у ворХ ш ( Н * )= 1 0 " , и )(О Н )= 17 •1 0 “ . §10 Водні розчини солей можуть реагувати з розчинами солей, лугів, кислот. Але обов’язковою умовою таких реакцій є утворення слабкого електроліту (осаду, газу, слабкої кислоти, води), тобто йони, які знаходилися в розчині, повинні бути зв’язані. Нелетка кислота може витіснити летку з ії солі (а не навпаки). 91 . У водному розчині не можуть одночасно перебувати йони, що утворюють слаб­ кі електроліти (леткі кислоти, нерозчинні основи, солі, воду). Тому у водному розчині не можуть знаходитись йони: б) Са"" і РО^ , оскільки ЗСа"" + 2Р 0^ ^ Са, (РО, і ; в) йони А1=** і ОН , оскільки A f* +ЗОН“ ^ А1(0Н ), і . 9 2 . У водному розчині з FeSO^ можуть реагувати КОН (оскільки утворюється не­ розчинна основа Fe(OH)^), N838 (оскільки утворюється нерозчинна сіль FeS ), 696 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля л. с. w w w .4book.org
  16. 16. Ва (NO3^ (оскільки утворюється нерозчинна сіль B aSO ,). З хлоридною й карбо- натною кислотами реакція неможлива, оскільки вони леткі й не зможуть витіс- ЙЙ-Й нити нелетку HjSOj з Гі солі. Отже, правильні відповіді — б), в), г). Й%*Й Алгоритм записування йонно-молекулярних рівнянь (прикладом м ож е слу­ гуват и рівняння а) із завдан н я М 93): 1) Записуємо молекулярне рівняння реакції. 2) За таблицею розчинності визначаємо, які з речовин є нерозчинними, з’ясуємо, чи є вони газами або слабкими електролітами. 3) Змінюємо формули розчинних сильних електролітів на формули йонів (ос­ кільки в розчині вони повністю дисоціюють і знаходяться у вигляді йонів). Сумарний заряд йонів у лівій і правій частинах рівняння повинен бути од­ наковим (з урахуванням коефіцієнтів). 4) Підкреслюємо (якщо це потрібно) однакові йони в обох частинах рівнян­ ня. Вони були й залишилися в розчині. Одночасно перевіряємо коефіцієнти й заряди в однакових йонах (вони не повинні відрізнятися). 5) Виписуємо йони, які зв’язалися й утворили слабкий електроліт — осад, газ, воду. 9 3 . а) Мп (NO3 + Ва (0Н = Мп (ОН;^ -і- Ва (NO, ; Мп (NO3 + Ва (0Н = Мп (ОН)^ 4 -і- Ва (NO3 ; Мп'* ч- 2 N 0 f + Ва='* + 20Н - = Мп(ОН і + Ва'* + 2NO3; М'* + 2 NO3 + Ва'* 20Н - =М п(ОН І +Ва'* + 2 NO3' ; М п '*+ 20Н -= М п (О Н . б ) N a ^ S - І- H j S O , = N a ^ S O , -I- H ^ S t ; 2Na* + S '- + 2H* + SO^- = 2Na*'+ SO f + H^S t ; 2H *-hS'' = H^S t . B) 2K0H + CO2 t = K 2CO3 + H^O ; 2K* + 20H -bCO3 = 2 ІГ + CO3' + HjO ; 20H- + CO2 = CO3' + H^O . r) Ni(OH)^ і + 2HC1 = NiClj + 2HjO ; Ni (0H + 2H* + 2 0 : = Ni'* + 2СГ + 2H3O ; Ni(OH 4- 2H* = Ni'* + 2H^0 . Щоб записати молекулярні рівняння, що відповідають йонно-молекуляр- ■ ним, потрібно: 1)3а таблицею розчинності визначити, у яких сполуках можуть міститися ЩЛ певні йони. Наприклад: Ag* може міститися в розчинах таких солей: AgF, Е Э AgClOj, AgClOj, AgNOj, AgH jPOj, CHjCOOAg (нерозчинні солі врахову- вати не слід, оскільки в них йони Ag* знаходяться у зв’язаному вигляді); СГ може міститися в розчині н е ї або розчинах хлоридів ( NaCl, КС1, АІСІ3 тощо). 2) Записати формули речовин, що містять певні йони й скласти молекулярне рівняння. ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. Щ 697 w w w .4book.org
  17. 17. 9 4 . а) AgN03 + HCl = AgCl 4- + HNO, ; б) 3Pb (NO3 + 2K 3PO, = РЬз (POД 4 + 6KNO3 : в) CuSO, + 2К0Н = Cu(OH)ij 4- + K^SO^ ; г) H jS + 2NaOH = Na^S + 2НгО ; Ґ) К ,80з + 2HNO3 = 2KNO3 + Н ,8 0 з(“ =^; д) Zn(OH + H^SO, = ZnSO, + 2 H2O ; 9 5 . a) Ге(КОз)^ + Ba(OH)^ = Ва(К О з), + Fe(OH)^ 4- ; Fe'* + 2NO3 + Ba'* + 20H = Ba* + 2NO3 + Fe(OH)^ і ; Fe"* + 20H - = Fe(OH і . 6) NaF + HCl = HF t + N aCl; Na^ + F ‘ + H* + СГ = HF T + Na* + СГ ; H* + F = HF t . b ) 2LiOH + HjSO, = L i ^ S O , + 2H ,0 ; 2Li* + 20H + 2H* + SO^ = 2U * + + гН^О ; 20H - + 2H" = 2 Я ,0 |: 2 ; OH" + H" = H^O . 9 6 . a) Більш летка кислота не може витіснити менш летку з розчину її солі. б) LiOH + НВг LiBr + Н^О ; Li* + ОН- + Н* + Вг- Li* + Вг- + Н р ; ОН' + Н* ^ Н^О . в) Реакція не можлива, оскільки жодні йони не зв’язуються з утворенням слаб­ кого електроліту. г) KjCOj + Ва(ОН)^ = ВаСОз 4- + 2К 0Н ; 2К* + СО3' + Ва"* + 20Н - = ВаСОз 4- + 2К* + 2 0 H '; Ва"* + CO f = ВаСО, 4- . 9 7 . а) АІ^* + ЗОН' = А1(0Н^ . Йони А1®* містяться в розчинах солей Алюмінію ( АІСІ3 , А і(Ш з тощо) . Йони ОН' містяться в розчинах лугів ( КОН , NaOH тощо). Відповідь: АІСІ, і К О Н ; Аі(КОз)і і NaOH. АІСІ3 + ЗКОН = А1 (ОН 4. + ЗКСІ ; А1'* + ЗСГ + ЗК* + ЗОН- = А1 (ОН), 4- + ЗК* + ЗСГ ; А1“* + ЗОН' = А1 (ОН), 4- ; Аі(КО з + 3NaOH = Аі(ОН і + 3N aN 0,; А1"* + 3N3 + 3Na* + ЗОН- = А1 (ОН)з -1- + 3Na* + ЗКОз' ; АІ"* +ЗОН = А І(0Н 4- . б) 2Н* + SiOj- = Н^віОз 4- . Для добування силікатної кислоти можна взяти: НС1 і Na^SiOj , HjSOj і К^ВіОз. Na^SiOj + 2НС1 = 2NaCl + H^SiO, і ; 2Na* + SiOj- + 2Н* + 201^ = 2Na* + 201' + H^SiOj 4- ; 698 'Ш ХІМІЯ Попель П. П ., Крикля Л. С. w w w .4book.org
  18. 18. 2Н* + SiSO, = H^SiOj 4- ; 2К* + SiO^’ + 2Н* + So^ = 2К* + S o f + H.SiO, і ; 2Н* + ЗіОз"'- = HjSiOj 4.. Щ :; *♦%%%*♦ 98. а) FeSO, + 2К0Н ?=і Fe (0Н 4- + K^SO,; Ш М Fe"* + SO^ + 2К* + 20Н - Fe (ОН)^ і + 2К* + SO^ ; Fe"* + 20Н - = F e (ОН;^ і . б) Са(ОН + Na^COj = CaCO, 4. + 2NaOH ; Са"* + 20Н ' + 2Na* + СО^ = CaCO, і + 2Na* + 20Н ; Са'* + CO f = СаСОз 4- . в) Ва(ОН +CuSO, = Cu(OH 4- + BaSO, 4-; Ва^" + 20Н - + Си"* + SO"- = Си (ОН^ 4- + BaSO, і . 99. а) Ва (NO, + H^SO, = 2HNO3 + BaSO, 4-; Ва"* + 2NO- + 2Н* + SO^" = 2Н" + 2N 0, + BaSO, 4.; Ва"* + SO^ ^ BaSO, і . б) NiClj + 2К0Н = Ni(OH)^ 4. + 2KC1; Ni"* + 2СГ + 2K* + 20H - = Ni (OH)^ 4- + 2K* + 2СГ ; Ni"* + 20H =N i(O H 4.. b ) К,СОз + H,SO, = KjSO , + Н^СОз^^^^т ; 2K* + CO3 + 2H* + s b f = 2K* + SO f + HjO + CO^ t ; CO f + 2H* = H2O + CO2 T . r) KAIO2 + 4HC1 = KCl + AICI3 + 2 Н р ; К* + AlOj + 4H* + 4СГ = К* + 4СГ + Al®* + гН^О ; AlO^ + 4H* = Al^* + 2H2O . 100. a) H3PO, + ЗОН = P O f + ЗН2О ; H3PO, + 3K 0H = K 3PO, + ЗН^О . 6) Cr(OH + 3H* = Cr®* + ЗН2О ; Cr(OH)^ + 3HC1 = СГСІ3 + ЗН^О . 101. У практичній роботі не відбувається реакція між розчинами а) магній нітра­ ту й сульфатної кислоти; калій карбонату й натрій гідроксиду. Щоб реакція а) відбулася, потрібно до кристалів солі додати концентрований розчин суль­ фатної кислоти. При цьому краще ці речовини не нагрівати, оскільки нітратна кислота при нагріванні може розкладатися з утворенням отруйного газу. Mg (NO3X + 2H ,S0, (к ) = Mg (HSO, X -h2HNO3 T . магній гідросульфат 102. Якщо замість розчину натрій гідроксиду взяти розчин барій гідроксиду, тоді відбудеться реакція між розчином калій карбонату й лугом (яка не відбулася в практичній роботі): К 2СО3 + Ва (0Н = ВаСОз і + 2К0Н ; 2К* + СО3- + Ва"* + 20Н" = ВаСОз 4- + 2К* + 2 0 Н -; Ва"* + СО|“ = ВаСОз ^ ■ ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. Щ. 699 w w w .4book.org
  19. 19. ^ РОЗДІЛИ ХІМІЧНІ РЕАКЦІЇ в Р еакц ія сп олученн я — це реакція, при якій із кількох речовин утворюєть­ ся одна. Р еакц ія р о зк л а д у — це реакція, при якій з однієї речовини утворюється кілька нових речовин. Р еакц ія зам іщ ен ня — реакція між простою й складною речовинами, у ре­ зультаті якої атоми простої речовини заміщують частинки в складній і ут­ ворюються нові проста й складна речовини. Р еакц ія обм іну — реакція між двома складними речовинами, у результаті якої вони обмінюються своїми складовими частинами й утворюються дві нові складні речовини. 107. Відповідність: 1 — в, 2 — г, З — б, 4 — а. 108. 4А1 -ьЗО2 = 2АІ2О3 — реакція сполучення; 2А1(ОН)^ = AljOg + 3HjO — реакція розкладу. 109. Ag* -ьСГ = AgCl і ; AgNOj ч- NaCl = AgCl і + HNO3; AgF NaCl = AgCl 4- -нNaF . пряма 1 1 0 . К^-нЗЩ ^ 2NH3 . зворотна 11 1 . Д ано: т (розч. HNO3) = 800 г и)(Н Ш з)= 25,2 % , або 0,252 т (солі) — ? Р озв’язання: п (HNO3)= m (розчину)■ ш(HNO3) , т(Н К О з)= 8 0 0 0,252 = 201,6 г. З Mg(OH)y буде реагувати кислота масою 201,6 г. Mg(OH 4- 2HNO3 = Mg(N03)^ -I- 2Н2О ; п (HNO3 ) = — = = 3 ,2 моль; n(Mg(N0 3 = ^ n(HNO, ) = ^ = 1,6 ; М 63 г/моль 2 2 m (Mg (NO3 ) ^ ) = М п = 148г/моль •1,6 моль = 236,8 г. Відповідь: маса солі — 236,8 г. 11 2 . 2SO3 ^ 2SO2-bOj . За рівнянням реакції з 2 моль SO3 утворюється 2 моль SO3 і 1 моль O j. п (SO2)+ п (О2) = 2 -ь1 = З моль. Порівняємо масу З моль цієї суміші з масою З моль повітря: m (суміш і) _ п М (SO^)+ пМ (О 2) ^ 2 64 -н32 ^ ^ щ (повітря) пМ (повітря) 3 -2 9 Відповідь: суміш газів SO2 і О2 важча за повітря в 1,84 раза. 113. Д ано: Втрата маси — 11 % Р озв'язання: І спосіб CaCOj ^ СаО СО, Т .W(речовини) у твердому залишку — ? 700 ш ХІМІЯ Попель П. П ., Крикля Л . С. w w w .4book.org
  20. 20. Втрата маси відбувається за рахунок того, що виділяється газ СО^ . Нехай т(СаСОз) = х (г), тоді т ( С 02)= О, Іідг (г). Знайдемо п { С О ,) = ^ = ^ ^ ^ = 2,5 10'^х (моль). За рівнянням реакції п (COj) = п (СаО) = п (СаСО^) . Знайдемо т(С аО )= М •л = 56 ■2,5 •10'®х = 0,14д: (г); т (СаСОз) = М п = 100 •2,5 ■10 = 0 ,25х (г). Твердий залишок складається з СаО і СаСОз, що залишився: т (т в . зал.)= т(С аО )+ т (СаСОз)= 0 ,1 іх + (х - 0 ,2 5 х )= 0,89х (г). Знайдемо ш( Са О) =— _ 0,14х _ jg у о/^ '' m ( т е . зал.) 0 ,8 9 * W(СаСОз) = ^ ^ ' т (т в . зал.) 0,89д: (або ш(СаСОз) = 100 % - w (СаО) = 100 % - 1 5 ,7 % = 8 4 ,3 % ). I I спосіб Нехай т(С аС О з)= 100 г, тоді маса вуглекислого газу СО2 , що виділився, дорів­ нює: 100 0,11 = 11 г; л (С О ,)= ---------^ — = і моль. 44г/моль 4 За рівнянням реакції « (0 0 ^ )= п(СаСОз)= п(СаО)= і моль; т (СаСОз, розкл.) = і моль ■100 г/моль = 25 г; т(С аО ) = ім о л ь ■56г/моль = 14 г. Після реакції залишився також СаСОз :1 0 0 - 2 5 г = 7 5 г . Твердий залишок після реакції містить 14 г СаО і 75 г СаСО,. т(С аО ) 4 ш (СаО )= і ------------------ ■ = 0,157; т (тв. залишку) 14 + 75 ц)(СаСО з)=1-и)(СаО )= 1 - 0 ,1 5 7 = 0,843 . В ідповідь: u)(CaO)= 0,157 , або 15,7 % ; и;(СаСОз)= 0,843 , або 84,3 % . 5 1 2 Сума ступенів окиснення всіх елементів у сполуці дорівнює нулю. Металічні елементи віддають валентні електрони й мають позитивний ступінь окиснен­ ня, неметалічні елементи приєднують електрони до завершення останнього шару й мають негативний ступінь окиснення. Елемент, що віддає електрони, називається відновни ком , а процес віддаван­ ня електронів — оки сненням . Елемент, який бере електрони — оки сни к, а процес приєднання ним електронів — це відновлення. 1 1 5 . 1) СІ^О “ ; 2) F eC V ; 3) Н С Ю '^ 4) СІ^ . Відповідність: 1 — в; 2 — б; З — г; 4 — а. ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. Щ. 701 w w w .4book.org
  21. 21. о +2е + - 116. 2Na + С1/ = 2 N a C l. Два атоми Натрію віддали 2е , вони окиснилися, молекула хлору взяла 2е , вона відновилася. 1 1 7 . Металічні елементи входять до складу руд у вигляді позитивно заряджених йонів. Щоб вони перетворилися на атоми, потрібно надати їм електрони. Ось чому при добуванні металів із руд руди нагрівають із речовинами-відновниками, +2 -2 + які відновлюють метали з їхніх сполук: СиО + Н" = Си“ + . 118. А1СІЗ, Вг“, К СІ , Н/ О,'", Свз N2^ І ^0 -^ Ті ОН , РЄ2 +в -2 SO , 1 1 9 . Окисно-відновні реакції (ОВР) супроводжуються зміною ступенів окиснен- ня елементів: а) 2Li“ + Н" = 2 U H — ОВР; в) 2 K O H + H2S = К 28 + 2Н зО ; б) С аО " + СО-" =С аС О з^ г) 2К аС 10з''г^2К аС 1 + 3 0 “ t — ОВР. Тип реакції Ступені окиснення елементів змінюються Ступені окиснення елементів не змінюються Реакція сполучення 4U + Оз = 2ІЛзО U 3O -1- Н3О = 2ІЛ0Н Реакція розкладу 2Ag3C03 = 4Ag 4- О2-h2СОз t MgSi03=Mg0 + Si03 120. 121. а) 2А1° + 3S" = Д З з " ; віднов. окис. б) 2L i;o " + Si® =41^® + SiO^ окис, віднов. + 2 -2 t О в) Ре^Оз" + 3cd * = 2Fe + 3C 02^ г) 2NHJ + 3 C u 6 =3Cu + N° + ЗН/О' окис. віднов. віднов. окис. В ідн овни кам и можуть бути атоми металічних елементів, негативно заря­ джені йони з мінімальним ступенем окиснення (оскільки такі йони мають надлишок електронів і можуть їх віддати окисникам). Лише відновниками виступають К , Fe, . О кисникам и можуть бути атоми найактивніших неметалічних елементів ( F , О і позитивно заряджені йони з максимальним ступенем окиснення (ос­ кільки такі йони вже не можуть віддавати електрони й будуть тільки брати їх у відновників). Окисниками й відновниками можуть бути атоми неметалічних елементів або йони з проміжними ступенями окиснення. 1 2 2 . Лише окисниками можуть бути: а) F , Са^*. Окисниками й відновниками можуть бути: в) С , Fe^* . 12 3 . Зростання хімічної активності як окисників у порядку: Р, S, СІ, F. 12 4 . а) 2Н* + 2е Нз — відновлення; б) 2F - 2 е — окиснення; в) F^ - 1е Fe^* — окиснення; г) МпО, -і-1ё МпО^“ — відновлення. 702 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. w w w .4book.org
  22. 22. 1 2 5 . a) SO^ -> SO3 . Розставимо ступені окиснення в йонах: S*® + 2е S*" . s o :' s o ;- +6 -2 SO , : S"'* - 2ё -> S ’* . 1 2 6 . Д ано: m (L i) = 10 г к(н,)- ? Р озв’язання: 2Li + 2 H fl = 2LiOH + H, T ; 10 г " ( L i) = -S^ =M 7 г/моль = 1,43 моль; n(H 2) = i n ( L i ) = ^ ^ = 0,715 моль. V (Н2 )= v ^ - n = 22,4 л/моль 0,715 моль = 16 л. В ідповідь: 7 (Н 2 )= 1 6 л . § 13 1 2 7 . Мп0^‘ + 4 Н В г = МпВг, + Вг“ + 2 Н, О. Мп*“ + 2ё ^ Мп*’ 2Вг^ - 2ё -> Вг, М ет од ел ек т рон н ого бал ан су дозволяє добирати коефіцієнти в ОВР (при­ кладом м ож е слугуват и рівняння а) із завдан н я М 128): 1) Спочатку розставляємо ступені окиснення елементів. 2) Виписуємо знаки елементів, у яких змінилися ступені окиснення. 3) Визначаємо кількість відданих і взятих електронів. 4) Знаходимо найменше спільне кратне (НСК), при цьому формули простих речовин виписуємо повністю ( ВГ2, Oj, СІ2, І2 тощо). Коефіцієнти урівню- ють кількість відданих і взятих електронів (при перемноженні коефіцієнтів на кількість ё у добутку маємо отримати значення НСК). 6) Записуємо коефіцієнти перед формулами в рівнянні ОВР. 12 8 . а) S Ог^ + ВГ2+ Нз О = Н S O f + Н В г ; S ^ S"* , Вг” -» 2Вг- ; S"* - 2г S'* В г "^ -2Вг- 1 1/ коефіцієнти НСК відданих і взятих електронів SO2 + Вг^ + 20.f ) = H^SO, + 2HBr . б) 2 ^ + 6 К а 0 Н - > 2К а ;А 10з"+ЗН ° Т; А1” - Зё АГ ’ 2Н* + 2ё ^ Н, 2А1“ + 6Н* -> 2А1*’ + З Н ,. ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. 703 w w w .4book.org
  23. 23. в) ЗН , 8 + 2НКОз" ^ 3 8 " 4. + 2 N O T + 4 H2O ; 3S-" + 2N"'* 38“ + . 8-" - 2ё -> 8“ N " 4 3 e ^ N " " г) 4 N 0 j" + 0 “ + 2H jO " = 4Н Н О з"; N*'' - 1ё ^ N*" О? + 4ё ^ 20 " 4N*'* + О, .4N * - 2 0 " . +3 - + -2 +2 + + 1 ё —> Fe* 1 2 9 .а ) 2ГеС1з+Н 8<=>8'’ J. + 2 FeCl2 + 2 H C r. , 8" - 2 ё ^ 8” 2Fe+^ + 8 = 2Fe« + 8». 8*" - 8ё 8*® С1 " + 2 ё ^ 2СГ б) Н28 + 4С1“ + Н 20 = Н 2 8 0 ," + 8 Н С Г ; 8-" + 4С1“ ^ 8"“ + 8СГ . -3 * „ „ + 2 2N-'‘ -6 e -> N ° B ) 4 N H 3 + 3 0 » = 2 N ^ 6 H ,0 ;^ „ ^ ^ _ ^ ^ ^ ; 12 4N-® + ЗО, ^ 2N^ + 6 0 -". +2 -2 0 +3 , „ + 2ё -> Fe“ г) 3 F e 0 + 2A l = A l,03" + 3Fe"; " ^ А 1 » -З ё ^ А Г ^ 3Fe"" + 2A1" ^ 3Fe° + 2A1*® . +2 -2 +2 -2 +4 + l e —> Fe"^ 130. Fe:"0-" + C 0 ^ 2 F e 0 + C 0 2 " — OBP. , 2 3 2 С ""-2 ё -^ С "'‘ 131. a) 2Са + 0г = 2CaO 1 атом Ca віддає 2 ё ; 6,0 2 10"^ атомів (1 моль) Са — хе ; 6,02 10®-2 б) "(C a)= -S^ .= = 12,04 . 1 г 0,025 моль — X ; X = М ' 40 г/моль 12,04 10"® 0,025 = 0,025 моль; 1 моль Са віддає 12,04 ■10 е , = 0 ,3 0 1 1 0 "‘'е . в ) " ( 02) = : ^ = 22,4л/моль = 0 ,045 моль. Одна молекула кисню приєднує 4 е . Обчислимо кількість молекул у кисні кількістю речовини 0 ,0 4 5 моль: N { 0 ^ ) = N ^ n , N {0 ^ )= 6 ,0 2 -lO"’’ •0 ,045 = 0 ,27 10"* = 2,7 •10"". Складаємо про- 2,7 10"" -4 порцію: 1 молекула О, бере 4е , 2 ,7 ■10 — х ■, х = '- Відповідь: 12,04 •10=> е. О, 301 •10"^ е, 10,8 •10"" молекул. 1 = 10,8 10"". 132. Д ано: m (CuO )=2 г m (Zn) — ? Р озв’язання: Zn + 2НС1 = ZnCL + Н ,; CuO + Н, = Си + Н ,0 . n(CuO) = 2 г = 0,025 моль. 80 г/моль л (Н2)= га(СиО)= ra(Zn) ; m(Zn)= М п = 65 г/моль ■0,025 моль = 1,625 г. Відповідь: т (Zn) = 1,625 г. 704 Щ ХІМІЯ Попель П .П ., Крикля Л. С. w w w .4book.org
  24. 24. 1 3 5 . і Н г + І С І 2 = неї, АН = -9 2 ,2 кДж. 2 2 1 3 6 . 2NH, = N, + ЗН, ; АЯ = -9 2 ,4 кДж. § 1 4 1 3 7 . Д ано: m (N ^ )= 4 ,2 г АЯ, — ? Р озв’язання: N ^+0 2 = 2N 0 ; ДЯ = +180 кДж. Знайдемо «(N ^): п (N^) = ^— = 0,15 моль. М 28 г'моль За рівнянням 1 моль Nj поглинає 180 кДж теплоти, 0,15 моль — х ; X = = 2,7 кДж; ДЯ, = +27 кДж. В ідповідь: АЯ, = +27 кДж. 1 3 8 . Д ано: АЯ, = 32,8 кДж Розв'язання: 2Nj + О2 = 2N2O ; ДЯ = +164 кДж. За рівнянням 2 моль N2O поглинає 164 кДж теплоти, 32,8 2 X — 32,8 кДж; х = 164 = 0, 4 моль. Знайдемо 1^(N20)= п ■V„ ; ^ (N 20)= 22,4 л/моль ■0 ,4 моль = 8 ,9 6 л. В ідп овідь: F (N 2 0 )= 8 ,9 6 л . 1 3 9 . Д ано: т ( С ) = 2 4 г ДЯ, = АЯ2 Р озв’язання: Розрахуємо, скільки теплоти виділяється при згорянні 24 г вуглецю: С + О2 = C O j; АЯ = -3 9 3 кДж. 24 г .( С ) = М 12 г/моль = 2 моль. 2 •393 За рівнянням 1 моль С виділяє 393 кДж, 2 моль — х, ДЯ, = — ^— = 786 кДж. Під час згоряння сірки також повинна виділитися така сама кількість теплоти: АЯ, = АЯ2 = -7 8 6 кДж, 8 + 0 2 = SO2: ^ = “297 кДж. За рівнянням 1 моль S виділяє 297 кДж теплоти, х моль — 786 кДж, х = ^ = 2,646 моль; m (S )= М п = 32 г/моль •2,646 моль = 84,672 г « 84 ,7 г. В ідповідь: m (S )= 8 4 ,7 г. §15 Швидкість реакції залежить від таких чинників: а) природа реагуючих речовин; б) концентрація реагуючих речовин; в) температура реагентів; г) наявність речовин-каталізаторів; ґ) площа контактуючої поверхні речовин (у неоднорідних сумішах). 14 3 . Швидкість реакцій а і Ь залежить від: концентрації реагуючих речовин, тем­ ператури, площі контактуючої поверхні (якщо сірка й Си (OHj^ будуть у виг­ ляді порошку, реакція відбуватиметься швидше). Швидкість реакції Ь залежа­ тиме від концентрації газів (а отже, і тиску, оскільки при збільшенні тиску концентрація збільшується), температури. ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. ^ 705 w w w .4book.org
  25. 25. 144. СаСОз = CaO + СО^ Т . Щоб швидкість цієї реакції була максимальною, потріб­ но: 1) розтерти крейду в порошок (збільшити контактуючу поверхню); 2) силь­ но нагріти крейду. 147. В організмі діють біологічні каталізатори-ферменти, які прискорюють процес окиснення жирів при температурі людського тіла (36,6 °С). 1 4 8 . 2С0 -І- =° 200^ ; 2А1 + ЗІ^ ”= 2АІІ3. Утворення каталізатора Н^О : 2Н2 + 2Н ,0 . РОЗДІЛ III НАЙВАЖЛИВІШІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ § 16 1 5 1 . Органічні речовини — це сполуки Карбону. Органічні речовини: CHjNHj , CjHjOH , , СН3С І. Речовини С, МазСОз, Н С !, СО^ належать до неор­ ганічних сполук. 152. Органічні речовини Неорганічні речовини До складу входять Карбон та елементи- органоїди: Н , О , N , S , Р До складу входять майже всі елементи Періодичної системи f Більшість мають молекулярну будову, зв’язки між молекулами — неполярні або малополярні ковалентні Метали складаються з атомів, неметали — з атомів або молекул, кислоти — з молекул; основи, солі, основні й амфотерні оксиди є йонними сполуками; кислотні оксиди складаються з молекул або атомів (SiOg) Органічні речовини молекулярної будови мають невисокі температури плавлення й кипіння, деякі є леткими. Значна кількість органічних речовин розчиняється в гасі, бензині, спирті, ацетоні, але не розчиняється у воді. Не проводять електричний струм Метали — тверді речовини з високими температурами плавлення, мають металічний блиск, гарно проводять електричний струм і тепло. Неметали та кислотні оксиди з атомною кристалічною ґраткою дуже тверді, мають досить високі температури кипіння й плавлення, не розчиняються у воді й не проводять електричний струм. Йонні сполуки є твердими речовинами з високими температурами кипіння й плавлення, добре розчиняються у воді, проводять електричний струм у розчині або розплаві. Речовини молекулярної будови € леткими з невисокими температурами кипіння й плавлення. Речовини з неполярним ковалентним зв’язком погано розчиняються у воді, а із сильно вираженим ковалентно полярним зв’язком — добре розчинні. Більшість неорганічних сполук погано розчиняється в бензині, гасі, олії 706 ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля л. с. w w w .4book.org
  26. 26. Карбон в органічних сполуках має валентність IV (утворює чотири зв’язки). Нітроген — валентність III, Гідроген і Хлор — І, Оксиген — II. У струк­ турних формулах зв’язки між атомами позначаються рисочками (кількість рисочок дорівнює кількості зв’язків, які утворює певний елемент). І153. Н Н Н Н Н Н Н Н Н -С -Н ; С Ь С -С І; Н -С -С -Н ; H -C -N -H ; Н -С -О -С -Н . І І I I І I I н н н н н н н , , пА (елем.) Масова частка елемента ( w ) обчислюється за формулою w (елем.) = ------^ ------ , це п — кількість атомів певного елемента в сполуці, — відносна атомна маса сполуки. 155. а) uj ( H) =— ч ’ « '(Н )= ------— --------= — = 0 ,0 4 3 ; ' ' МДНСООН) ^ ' 2 1 + 12 + 2 6 46 (0 ) = ---------------------------------= 0 ,6 9 6 ; ш (С )= 1 -(ш (Н )+ ш (0 ))= 0 ,2 6 1 . '■ МДНСООН) 46 ^ V V 7 V Л(с)б) ш(С) = 12 - = — = 0 ,3 7 5 ; МДСНзОН) 12 + 4 1 + 16 32 156. Д ано: М , = 121 N {C l)= N (галоген) = 2 Сполука — ? Р озв’язання: Нехай сполука містить 1 атом Карбону, тоді фор­ мула сполуки — CCljFj , де Г — галоген. Приймемо (Г ) за X , тоді МДССІ^Г,) = 12 + 2 ■35,5 + 2д:; 12 + 2 3 5 ,5 + 2х = 1 2 1 ; 2л: = 38 ; ж = 19 . Невідомий галоген — F . F CCljF^; F — С— СІ. І СІ Сполука, яка містить більше одного атома Карбону, не може існувати, оскільки галогену з меншим значенням відносної атомної маси, ніж у Флуора, немає. §17 159. а) Метан можна відрізнити від водню, зваживши їх: метан важчий у 8 разів. 16 g М Д Н ,) 2 ХІМІЯ ПОПЄЛЬ П. П. , КриКЛЯ Л. С. 707 w w w .4book.org
  27. 27. Метан можна відрізнити від хлороводню за запахом (хлороводень — отруйний газ із характерним кислим запахом, метан запаху не має). Хлороводень важ- М ДНСІ) 36,5 чии за метан у 2,3 раза. : ' = ———= А d . М^{Сгі^) 16 б) За допомогою індикатора можна відрізнити метан від хлороводню. Хлоро­ водень буде забарвлювати мокрий універсальний індикатор у рожевий колір, а водень і метан не будуть змінювати колір індикатора. 160. Реакція хлорування: СН, + СІ^ — >СНзС1 + НС1 . 161. С Н , > С Н з В г > С Н , В г , > С Н В Г з - Н В г і + В Г 2 С В г , Запис над стрілкою показує, яка речовина реагує, а під стрілкою — яка ще ре­ човина утворюється під час реакції. 1 6 2 . ' А 1 , С з + і г Н ^ О ^ 4 А 1 ( 0 Н ) , + З С Н , . 163. ш (С )= 7 5 % ; ш (Н )= 2 5 % . 164. Порівняємо відносні молекулярні маси газів. ^ М Д С Н ,) 16 „ „ „ . а) ----- ^— Y = — = ° — метан важчии за водень у 8 разів. (Нг ) 2 М (повітря) 29 б) — ^ = — = 1, 8 — повітря важче за метан у 1,8 раза (отже, метан МДСН^) 16 легший за повітря в 1,8 раза). 165. Д ано: п (СН^) = 1,5 моль Р озв’язання: CHj + 4СІ2 -> ССІ4 + 4НСІ . За рівнянням реакції кількість речовини СІ2 в 4 рази більше за кіль­ кість речовини СН^ . п (С і)= 4 л (С Н ,)= 1 ,5 -4 = 6 моль; V (C^)=V^ ■п ■, V (СІ2) = 22,4 л/моль •6 моль = 134,4 л. В ідповідь: V (C lj) = 134,4 л. 166. Д ано: 7 (С Н ,)= 1 л V (повітря) = 20 л Р озв’язання: CHj + 2О2 COj + 2Н2О . За рівнянням реакції під час згоряння СН^ кисню витрачається в 2 рази Чи вистачить повітря? більше, тому ^(О^) = 2 7 (СН ,) = 1 ■2 = 2 л. Перераховуємо об’єм кисню на об’єм повітря (кисню в повітрі — 21 % ). Отже, 2 л О2 — 21 % , а X л повітря — 100 % ; х = ^ = 9,52 л. На спалюван­ ня 1 л CHj потрібно 9,52 л повітря, отже, 20 л повітря вистачить, ще й зали­ шиться. В ідповідь: повітря вистачить. § 18 168. Загальна формула гомологічного ряду метану — С„Н2„^2 ■Дв ” — кількість атомів. Гомологи метану — C^Hj^, C jH jj. 708 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. w w w .4book.org
  28. 28. 169. CjH jj — гептан, CjHj^ — гексан, — пентан, С^Н,„ — бутан, CjHg — пропан. Зменшення кількості атомів С. н н І І 170. CjHj — етан. Структурна формула: Н -С -С -Н . Н Н Замінюємо кожен зв’язок на спільну електронну пару й отримуємо електронну Н Н формулу: Н : С : С :Н . н « н н н І І І Cglig — пропан. Структурна формула: Н -С -С -С -Н . н н н н н н Електронна формула: Н : С : С : С : Н. Н Н ІІ 171. У молекулі бутану 10 атомів Н, у невідомого алкану в 2 рази більше, отже, 10 •2 = 20 . В алкані , кількість атомів Н — 2п + 2 = 20 ; 2п = 18 ; л = 9 . Отже, це CjHjo . Відповідь: СдНз,,. 172 ГН • В Д - 1 4 - Г Н ■ Г Н ■ 8 2 7172. С Н ,. ^ - 3 , С3Н3 . g 2 ,7 . Зі зростанням молярної маси алканів відношення кількості атомів Гідрогену до кількості атомів Карбону зменшується. В ідповідь: а. 173. С,Н ,„: М Д С ,Н ,„)= 58. 174. Масова частка Карбону найбільша в бутані , оскільки в цій сполуці найбільше атомів Карбону (порівняно з етаном і пропаном), а атоми Гідрогену мало впливають на значення відносної молекулярної маси, що підтверджуємо розрахунками: 175. а) п (С ,Н ,) = — = — — = 0,5 моль. М ЗОг/моль б) п (С,Н,„) = — = — ----- = 0 ,2 моль. ' V 4 іо; у 2 2 ,4 л/моль 1 7 6 . Д ано: ш (С )= 80% ш (Н )= 20% Р озв’язання: Нехай маса сполуки — 100 г, тоді т ( С ) = 80 г; /п(Н )=20 г. У сполуці = - п (Н ) 2л: + 2 ‘ ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. 709 w w w .4book.org
  29. 29. Знайдемо « ( с ) = — = 6,67 моль; п (Н )= — = 20 моль; ї — ; ^ ’ М 20 2Х + 2 6,6 7 (2 x + 2 )= 2 0 x ; 13,34ж + 13,34 = 20л: ; 13,34 = 6, ббж ; х = 2 ; . Відповідь: формула сполуки — . §19 Густину речовини можна обчислювати за формулою р = — , де р — густина речовини, т — маса речовини, V — об’єм речовини. Відносну густину, речовини за будь-яким газом визначають за формулою М D = — де D — відносна густина одного газу за іншим, м , M j та — молярні маси газів. Відносна густина речовини за воднем розраховується за формулою; м (н ,)- 1 7 8 . а) С3Н3 + 5 0 , ^ ЗСО, + 4Н2О ; б) С,Н„ + 8 0 , ^ 5С0, + 6Н ,0 ; в) С3Н3+СІ, — ^ СзН,сі +н е ї. 1 7 9 . Візьмемо газів кількістю речовини 1 моль, тоді V = V^-n . m (C2H j)= M n = 30 г, F (C 2H j) = 22,4 л; m(C3H g )= M n = 44 г, ^^(СзНз)= 22,4 л. т ' - И .. . 2 2 , 1 8 0 . Д ано: У ( С А ) = 1 л ф(0 , ) = 2 0 % V (повітря) Р озв’язання: За рівнянням реакції 2С2Н5 + 70, 7 кисню в — більше об’єму етану, тоді V - (0 ,)= | f(C ,H ,)= 3 ,5 л . ■4С 0, + 6Н ,0 об’єм У повітрі кисню 20 % , отже, 3,5 л О, — 20 % ; х л повітря — 100 % ; . ч 3 ,5 л 1 0 0 % ^^(повітря) = -------------------- = 17,5 л. '' 2 0 % В ідповідь: F (повітря) = 17,5 л. 1 8 1 . Д ано: т(С зН 8,С ,Н і„)= 20 кг = 20000 г ш (С зН ,)= 2 2 % , або 22 % ф(СзН„) - ? Ф(С,Н „) - ? Розв'язання: Знайдемо масу кожного газу в суміші: « (СзНз) = m (сум.) •ш(СзНз) = = 20000 ■0 ,22 = 4400 г; (CiHjo ) = т (су м .)- т (CjH^) = = 2 0 0 0 0 -4 4 0 0 = 15600 г. 710 ' Ш ХІМ ІЯ Попель п . п . , Крикля л . С. w w w .4book.org
  30. 30. Знайдемо кількості речовини газів: п (С ,Н .)= — - ^— = 100 моль; М 44 г моль л ( С , Н і „ ) = — = - І ^ 5 5 5 ^ = 2 6 8 , 9 7 м о л ь . М 58г моль Знайдемо об’єми газів у суміші; V (СзН^)= У„ -п = 22,4 л/моль ■100 моль = 2240 л; V (C jH ,j)= V^ n = 22,4 л/моль 100 моль = 6024,93 л. Знайдемо об’ємні частки газів у суміші: Ф(СзНа) = ^ 22£0 л_ ^ о 27 1 , або 27,1 % ; ^ (сум іш і) 8264,93 л Ф(С,Н.„ ) = 100 % - ф(СзН, ) = 72,9 % . В ідповідь: ф (С зН в)= 27,1% , ф(С,Н,„) = 72,9 % . 182. Д ано: w (C )= & 4% Р озв’язання: Нехай маса алкану С_,Н2^^2 — т ( С ) = 8 4 г; ш (Н )= 1 6 г. У сполуці = т 84 г _ т 16 г , . Знайдемо п (С ) = — = ----------------- = 7 моль; га(Н) = — = ---------- =16 моль. М 1 2 г моль М 1 г моль ; 7(2ж + 2)=16д; ; 14х + 14 = 16л:; 14 = 2л:; 7 = х ; С,Н „ . 16 2л;+ 2 В ідповідь: формула сполуки — C,H,g. § 2 0 1) С,Н, + С^Не; 2) С,Н, + НС1 ^ С^Н^СІ ; 3) + СІ, ^ С.Н.СІ, . 188. Згадайте основні формули, подивившись розв’язання до задачі № 179. P m ) = f . Нехай кількість речовини С^Н^ — 1 моль, тоді т (C jH ,) = М , а V (С^Н^ ')=V^. р(С,Н Л = ^ = 1,25 г/л; (С ,Н ,) = = 7 . К г i j 22,4 л моль ' М (Н ^) 4 г моль В ідповідь: D,, (CjH^) = 7 . 189. Д ано: n(C^Hj|)=l моль п (Н^О) = п (СО,) = 2 моль С,Н„ - ? Р озв’язання: Нехай формула невідомого вуглеводню — С^Н^, тоді С Н„ X + — 4 О, ->л:СО,+ ^ Н ,0 . За рівнянням реакції при повному згорянні 1 моль С^Н утворюється X моль COj і ^ моль HjO . ХІМІЯ Попель П. П ., Крикля Л. С. Щ. 711 w w w .4book.org
  31. 31. A за умовою задачі 1 моль С_,Н^ утворює 2 моль СО^ і 2 моль Н^О . Отже, X = 2 , УІ2 = 2 , у = 4 . Формула вуглеводню — С^Н, . Відповідь: формула сполуки — . 190. Д ано: V (C n „ С ,Н ,)= 1 Д 2 л V (залишку) = 0 ,448 л ї^(Ог)= 1,232 л Р озв’язання: Із суміші газів із бромною водою реагувати­ ме тільки CjHj , тоді гази, які залишили­ ся, — це CjHj і СН^ , їхній об’єм становить 0,448 л. Отже, V (С^Н,) = V (суміш і) - V (СН„ ) = = 1 ,1 2 -0 ,4 4 8 = 0,672 л. К (С Н ,) - ? F (C ,H .) - ? V ( C , H J - ? У кисні будуть горіти обидва гази, ш;о залишилися: СН, + 20^ ^ СО, + гН^О (1); 2С2Н, + 7 0 , ->■4С 0, + 6Н ,0 (2). Нехай V (C H j) у суміші — х л, а V (С2Н^)= у л, тоді V (О ,) , що витрачаєть­ ся на згоряння СН, , у 2 рази більше (рівняння № 1) і дорівнює 2х (л), а на згоряння CjHj кисню витрачається в 3,5 раза більше (рівняння № 2), що ста­ новить 3,5 у (л). Складаємо систему рівнянь: | F (C H ,)+ F (C ,H e)= 0,448^ _ jx + y ^ 0 ,4 4 8 |х2 V i (02)+ ^ 2(0,) = 1,232 ’ [2л: + 3,5і/ = 1,232 Домножимо перше рівняння в системі на 2, від першого віднімемо друге й от­ римаємо: - 1 ,5і/= - 0 ,336 ; і/= 0 ,2 2 4 ; V (C ,H g)= 0,224 л; У (C H j= 0,448 - 0,224 = 0,224 л. Війловійь; у початковій суміші У (СН^)= V^(C2H ,)= 0 ,224 л, F (C 2H, )= 0 ,672 л. §21 1 9 2 .6 ). 1 9 3 . Поліетилен, на відміну від етилену, є хімічно інертним, оскільки в ньому немає подвійного зв’язку, який є в етилені. Цей зв’язок легко руйнується, що й робить етилен хімічно активною речовиною. 1 9 4 . Формула поліетилену — (C jH j^ , тоді = 28л . Якщ о молекула поліетилену важ ча за молекулу води в 700 разів, то = 700 ; — = 700 ; 28л = 18 •700 ; л = 450 . М , (Н^О) 18 В ідповідь: п = 450 . 195. Д ано: т ( С 2Н,)___ = 3 ,5 г F (C ,H J - ? Р озв’язання: ( С А ) „ Л т С ,Н .; т 3,53 г 0,125 = -— = „„ , ' = ---------- моль: М 28лі(г) т п (С^Н, ) = т- лС^Н, = 0 ,125 моль. 712 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. w w w .4book.org
  32. 32. V (СзН^) = V^ -п = 22,4 л/моль 0,125 моль = 2 ,8 л. В ідповідь: F (C 2H ,) = 2, 8 л. § 2 2 1 9 8 . СаСз + 2НС1 CaCl^ + t . 1 9 9 . а) CaC^ Л СН s СН Д СНС1 - СНС1 і 3 СНСІ2 - СНСІ2 1) СаС^ + 2Н ,0 -> Са (0Н + СН = СН ; 2) СН - СН + СІ2 -> СНС1 = СНС1; 3) СНС1 = СНС1 + Cl^ CHCl^ - CHCl^ ; б) С Н -С н Л сН г= С Н В гД сН зВ г -С Н Вг2 1) СН s СН + НВг ^ СН^ = СНВг ; 2) СН, = СНВг + Вг, СН^Вг - С Н Вг,. 200.Ц С ) = ^ 4 ^ , = ^ = 0 ,9 2 . '' ^ МДС^Нз) 26 201. Д ано: V (C ,H ,)= 1 л т (С гН ,) — ? опорі = 1,16 г. Р озв’язання: I спосіб 1 моль С2Н2 займає за н. у. об’єм 22,4 л і мае масу 26 г. Складемо пропорцію: 22,4 л С^Нз мае масу 26 г, 1 л — х т; 1 л ■26 г 2 2,4 л I I спосіб га(C jH j) = : ^ = моль, т (С^Щ )= М ■п = 2& тІ^оль --^ ^ гл о л ь = 1 ,W г. В ідповідь: m (C 2H 2)=l,16 г. 202. Д ано: НС1 СН S СН + НС1 ^ СНС1 = СН^ т(СНС1 = С Н ,)= 1 кг = 1000 г К(НС1) — ? га(C2H3CI) = га(НС1) = 16 моль. V (HCI) = ■га = 22,4 л/моль ■16 моль = 358,4 л Відповідь: ^(НС1) = 3 5 8 ,4 л . Р озв’язання: СН S СН + НС1 ^ СНС1 = СН^. га(СзНзС1) = ^ ; га(С,НзС1) = — = 16 моль; 62,5 г/моль 203. Д ано: и>{СаС^)=ЪО% 7 (С2Н2) = 2, 8 м" = 2 ,8 1 0 '’ л Р озв’язання: СаСз + 2HjO ^ Са(ОН + C^H, Т . За рівнянням реакції розрахуємо масу чис­ того СаС;,. (СаСз, домішки) — ? ХІМІЯ ПопельП. П. , Крикля Л . С. Щ 713 w w w .4book.org
  33. 33. « < « « m Знайдемо n (C ,H ,)= — : n (C ;H ;)= ^--— = 125 моль; V 22,4л моль п(СаСг)= rt(C2H2)= 125 моль; n (CaCj )= M ■n = Q4 г/моль 125 моль = 8000 г = 8 кг. Знайдемо масу технічного кальцій карбіду: 8 кг СаС^ — 80 % ; д: кг — 100 % ; 8 к г ■100 ' 8 0 ' = 10 кг. В ідповідь: маса технічного СаС, становить 10 кг. 204. Д ано: n(C ,H j^)=0,1 моль п (СО2) = 0 ,2 моль m (Щ О) = 1 ,8 г С,Н„ — ? Розв'язання: С,Н„ + О, ^ л :С О ,+ ^ Н ,0 . Кількості речовини п співвідносяться один до одно­ го, як невеликі цілі числа (що чисельно дорівнюють коефіцієнтам у рівнянні): п (Н2О) = - ^ = 0,1 моль. п(С ,Н ^): ^(СОг): л(Н 20)= 0, 1 : 0,2 : 0,1 = 1 : 2 : 1 . Отже, X = 2 , — = 1 ; у = 2 . Невідомий вуглеводень — . 2 Відповідь: формула сполуки — . §23 І Об’єми газів, що вступають у реакцію й утворюються під час реакції, спів­ відносяться як невеликі цілі числа й чисельно дорівнюють коефіцієнтам у рівнянні реакції. 206. а ) СН, -І- СІ2 СН3СІ -Ь неї . IV IV IV IV 1 л 1 л 1 л 1 л Сумарний об’єм не змінюється. Якщо сума коефіцієнтів в обох частинах одна­ кова, то й об’єми газів однакові. б) 2NH3 +ЗСІ2 -> N2-І-6Н СІ. Сума коефіцієнтів у лівій частині — 2 -І- З = 5, а у правій — 1 -Ь 6 = 7. Отже, реакція супроводжується збільшенням сумар­ ного об’єму речовин. 206. Д ано: 7 ( C 2 H J = 0 , 6 л F ( 02> - ? Р озв’язання: С2Н, + ЗО2 ^ 2СО2 -І-2Н2О . V ( 0 , ) = 3 F ( C 2 H ^ ) = 2 • з = 6 л . В ідповідь: F ( 0 2 ) = 6 л . 207. Д ано: F ( C H j= 0 ,6 л F (C l2)= 2 л Чи вистачить CL ? Р озв’язання: CHj + 4СІ2 -> CCl, + 4НС1 . На повне хлорування ме­ тану хлору завжди витрачається в 4 рази більше, отже, Г (С І2) = 4К (С Н ,)= 0, 6-4 = 2,4 л ;2 ,4 л > 2 л , тобто хлору не вистачить. В ідповідь: на повне хлорування 0,6 л СН^ 2 л хлору не вистачить, оскільки потрібно 2,4 л. 714 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. w w w .4book.org
  34. 34. 2 0 8 . Д ано: F (C ,H ,)= 1 л F ( 0 j) = 5 л У(газ1в після реакції) — ? Р озв'язання: с ,н ,+ | о , - 2СО, + ЗН ,0 . Було 1 л 5 л — — Прореагувало - 1 л -3 ,5 л 2 л 3 л Залишилось після реакції — 1,5 л 2 л 3 л Після реакції залишилися гази; 1,5 л O j, 2 л СО2 і З л водяних парів. Але після приведення газів до н. у. ( t = О “С ) водяні пари сконденсуються й зали­ шаться гази О2 і COj . В ідповідь: К(СО„) = 2 л, F (O J = 1,5 л. 2 0 9 . Д ано: K ( H 2 ; O J = 4 0 м л F , „ ( 0 2 ) = 1 0 м л У (Щ ) - ? Р озв’язання: Якщо після реакції залишилося 10 мл O j, отже, об’єм суміші газів, що прореагували, дорівнює 40 - 10 = ЗО мл. г н ^ + о ^ = 2 Н г О , F ( H 2 ) + 7 ( O J = 3 0 , 2 х + х = 3 0 - , х = 10-, К(О 2) = 1 0 л ; V "(H j=20 л, ^^(0 ^) = 10 + 10 = 20 л. В ідповідь: F (Н^) = F (0^) = 20 л. 2 : 3 1 ; 1,5 Щоб згорів 1 л H2S , потрібно 1,5 л . Якщо Oj в повітрі 20 % за об’ємом (або 1/5 частина), то повітря потрібно взяти в 5 разів більш е, а саме: 1 ,5 - 5 = 7,5 л. F ( 1 S h) =1:^’5^^'15’ В ідповідь: V^tH^S) : 7(повітря) = 2 : 1 5 . 2 1 1 . С,Н„ + IV 1 О, і' IV > х С 0 ,+ ^ П ,0 . 2V Об’єми відносяться як 1 : 2 : 1. Отже, х = 2 ; — = 1 ; у = 2 . Формула сполуки — С2Н2 . ^ В ідповідь: формула сполуки — CjHj . 2 1 2 . С Н„ + . х С О ,+ ^ Н ,0 . 10 мл 40 мл 50 мл f ( c , h J ; (СО2) : К (Н 20)= 10 : 4 0 : 50 = 1 : 4 : 5 , х = 4 . 1 = 5 ; у = 1 0 . С ,Н ,-С ,Н .„ В ідповідь: газуватий вуглеводень — . Попель П. П. , Крикля Л . С. 715 w w w .4book.org
  35. 35. і 213. Д ано: t^(CO,) 2V 2 F (C ,H ,) 1 p ( C ,h J= 1 ,3 4 Г / Л C,H , - ? Знайдемо n ) = 1^(C0 , ) 2 „ „ Якщо — T ^ , TO 3 1 моль C,H„ утворюється F ( C ,H j 1 2 моль COj , a за схемою -> 2C0^ x = 2 . Отже, формулу вуглеводню можна записати у виг­ ляді CjHj . 1 л 1 Розв’язання: 2 2 ,4 л/моль 22,4 М (С,Н ) = — = ^ = ЗО г/моль; п 1 моль М (С 2Н ,)= 12 -2 + 1і/ = 24 + г/; 24 + і/ = 30; у = 6 ; . В ідповідь: невідомий вуглеводень — . § 2 4 Н Н ; і -8 ^ 2 1 5 . CjHjOH — етанол. Н ^ С - С - ^ 0 < -Н — структурна формула; т т н н н н І І Н -С -С -О -Н — електронна формула. І І н н 217. а) 2 СН3ОН + ЗО2 ^ 2С0г + 4Н2О ; б) 2СН3ОН + 2L1 2 СН3ОЫ + . 218. С„Н2„іОН + | « 0г -> пСО^ + (п + І ) н р . 219. Під дією молекул води йонний зв’язок між Na* і 0Н “ у сполуці руйнується і в розчин переходять гідратовані йони 0Н“ , що й зумовлюють лужні властиво­ сті розчину. При розчиненні метанолу й етанолу ковалентно полярний зв ’язок між вуглеводневим залишком і ОН-групою не руйнується. Ось чому спирти не проявляють основні властивості, а їхні розчини не мають лужного середовища й не проводять електричний струм. 220. Д ано: 7 (Н ,)= 2 2 4 мл = 0,2 24 л /«(С^Н.ОН) — ? m(Na) — ? m (N a )= M n = 23 г/моль •0 ,02 моль = 0 ,46 г; т (С2Н5ОН) = М п = А6 г/моль ■0 , 0 2 моль = 0 ,92 г. В ідповідь: 0,92 г. Р озв’язання: 2С,Н,ОН -І- 2Na -> гС^Н.ОМа + ; ч V 0,224 л _ га(Н,) = — = ----- ^ ^ ---------= 0,01 моль; 22,4л/моль п (С^Н^ОН) = п (N a) = 2л (Н^) = 0 ,02 моль; 221. Д ано: а) W(О) = 0 ,5 б) U)(О) = 0 ,2 6 7 Р озв’язання: W ( О ) - _____ ___________ '' ^ М Д С„Н ,„.ОН )- , ) М . = ^ ) ; М . = І 1 = 3 2 ; " ш (0) " 0,5 716 Ш ХІМ ІЯ П опельП .П .,К рикляЛ.С . w w w .4book.org
  36. 36. (С„Н2„^іОН) = 12 n + 2 n + 1 + 16 + 1 ; 14n + 18 = 3 2 ; 14ra = 1 4 ; n = . Формула сполуки — CHjOH . б) М = А £ ) = _ 5 _ = 60 ; 14п + 18 = 60 ; 14п = 42 ; « = З . W 0,267 Формула сполуки — CjHjOH . В ідп овідь: одноатомні насичені спирти — СН3ОН , CjH,OH . ЩШ 2 2 2 . Д ано: п(СНзОН)= «(CjHsOH) u)(CH,OH) — ? а>(С,Н,ОН) - ? Розв'язання: І спосіб Нехай змішали спирти кількістю речовини по X моль. Тоді т (СН3ОН) = М х = 32х (г); т (CjHjOH) = М х = 46х (г); , , ч т(С Н ,О Н ) 32дг m (розчину) = 32ж + 46ж = 78д: (г); ш(СНзОН) = — 7-----^— ^^ = - — = 0 ,4 1 , ^ ^ ' т (суміш і) 78д: або 41 % ; W(С^Н^ОН) = 100 % - 41 % = 59 % . I I спосіб Нехай у суміші спиртів кількістю по 1 моль, тоді т(СН зО Н )= 23 г, тп(С2Н50Н )= 46 г; т(су м іш і)= 32 г + 46 г = 78 г ; W(СН3ОН) = ^ = 0 ,41 , або 41 % ; w (С^Н.ОН) = 59 % . 78 В ідповідь: ш(СгН50Н )= 59 % , ш(СНзОН)= 41 % . 2 2 3 . Д ано: т(С гН ,О Н )= 9,2 г ДЯі = 2 7 ,4 2 кДж Р озв’язання: CjHjOH + ЗО2 2 0 0 , + ЗН^О , АН — ? Щоб скласти термохімічне рівняння, потрібно підра­ хувати, скільки теплоти виділиться при згорянні 1 моль спирту. Згідно з рівнянням реакції знайдемо «(С,Н .ОН ) = — : п(С2Н ,О Н )= — ^ і ^ ^ = 0,2 моль. ^ М ^ ^ 46г/моль ДЯ — ? Термохімічне рівняння — ? За умовою 0,2 моль С^Н^ОН виділяє 27,42 кДж теплоти, 1 моль — х кДж. х = А Н = = 137,1 кДж. Оу2 Якщо теплота виділяється, отже, ДЯ < О, АН = -1 3 7 ,1 кДж. Термохімічне рівняння: С^Н^ОН + 30^ ЗСО^ + ЗН^О ; ДЯ = -1 37 ,1 кДж. В ідповідь: АЯ = -13 7,1 кДж. §25 2 2 7 . Гліцерин від етанолу можна відрізнити за фізичними властивостями: етанол — безбарвна рідина з характерним «спиртовим» запахом, а гліцерин — безбарв­ на в’язка рідина, яка не має запаху. Хімічним способом їх можна розпізнати, додавши до обох пробірок із рідинами блакитний осад купрум(П) гідроксиду в лужному середовищі. У пробірці з гліцерином осад розчиниться й утворить­ ся темно-синій розчин, у пробірці з етанолом залишиться неоднорідна суміш осаду й спирту. ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. Ш 717 w w w .4book.org
  37. 37. ШШ 228. Д ано; Ш Ш : (Н ,) = 280 мл = 0 ,28 л п (Н ,) = 0,28 л 22,4 л/моль Р озв’язання: CHjOH I 2СН0Н + 6Na I CH^OH = 0,0125 моль; CH^OH I . 2CH0H + 3H^ t I CH,OH n _ 6 _ 2 . n (N a)= 2 п(Н 2 )= 0,025 моль; m (N a)= М ■п = 0,575 г. " ( H j) З В ідповідь: m (N a)= 0,575 г. 229. Д ано: п (COj) = З моль п (HjO) = 4 моль М (спирту) = 92 г/моль Який спирт? Р озв'язання: За умовою не відомо, одноатомним чи ба­ гатоатомним є спирт, тому позначимо його через А . Загальне рівняння горіння спир­ ту: А + Oj ^ ЗСО2+ 4Н2О . Отже, молекула спирту містить З атоми Карбону й 8 атомів Гідрогену. Якщ о спирт одноатомний, тоді його формула — СзН^О або СзН,ОН , М (С3 Н,он) = 60 г/моль, що не відповідає умові задачі. Отже, спирт містить кілька ОН-груп, їхню кількість позначимо через х , тоді формула багатоатом­ ного спирту — • Знайдемо формулу спирту. (0Н )^)= 92 г/моль (за умовою); 12 -3 + 8 - ж + 17дс = 9 2 ; 36 + 8 + 16х = 92 ; 16х = 48 ; д: = З . Формула сполуки — С3Н5(ОН)^ . Отже, невідомий спирт — це гліцерин. В ідповідь: гліцерин. 230. Д ано: ІУ(Н.О) ^ (С зН ,(О Н ) = 8 Р озв’язання: Якщо в розчині гліцерину X моль, тоді води в 8 разів більше, тобто 8х моль. Знаходимо масу х моль спир­ ту і 8зс моль води: т(С зН Д О Н )^)=92 г/моль ■X моль = 92д: (г); ш (СзН ,(ОНХ) - ? т (Н2О) = 18 г/моль •8д: моль = 144л: (г); m (суміш і) = т (С3Н5(0Н ) + то(HjO) = 92л: + 144х = 236х (г); W(СзН, (OH)l)= = 0 ,39 , або 39 % . m (суміш і) 236л: В ідповідь: w (гліцерину) = 39 % . § 2 6 233. 1 — б, 2 — в, З — а. Для речовин із формулами С„Н2„^іОН і C„H2„^jC00 H мінімальне значення л = 1 , а для речовин із формулою С„Н2„_і (ОН)^ мінімаль­ не значення п = З . 718 Ш ХІМІЯ Попель П. П. , Крикля Л. С. w w w .4book.org
  38. 38. 2 3 4 . 1 — a, б; 2 — a, б; З — a, б; 4 — a, в; 5 — а, б, г. 2 3 5 . Д ано: М (С,Н2„^,СООН)= 60 г/моль Р озв’язання: М (С„Н2„іСООН) = 60 г/моль; 12п + 2п + 1 + 12 + 32 +1 = 60 ; 14л = 14 ; п = 1 . Формула сполуки — CHgCOOH . В ідповідь: формула сполуки — CHjCOOH . 2 3 6 . Д ано: а) w {0 )= 69,6 % , або 0,696 б) ш(О) = 0 ,4 3 2 Р озв’язання: w . 0 ) - _____ '■ ’ м Д с „ н ,„ ,,с о о н ) ‘ а) 2 1 6 12л + 2л + 1 + 12 + 32 + 1 = 0 ,6 9 6 ; — ------= о, 696 ; 14га + 46 = ; 14га + 46 = 46 ; 14п = О ; п = О . 14га+ 46 0,696 Формула сполуки — НСООН . б) =0 ,4 3 2 ; 14га+ 46= s 14п + 46 = 7 4 ; 14га = 28 ; п = 2 . 14га+ 46 0,432 Формула сполуки — С^Н^СООН . Відповідь: а) НСООН ; б) С^Н^СООН . 2 3 7 . Д ано: п (НСООН) = га(СН3СООН) = л (HjO) Р озв’язання: Нехай л (НСООН) = = га(СН3СООН) = п (HjO) = д: моль, тоді т (НСООН) = М X = 46х (г). и)(НСООН) — ? і4)(СНзСООН) — ? т(СН зСО О Н )=М ж = 60л: (г); М ■х = IS x (г). m (розчину) = т(к и сл от)+ т ( Н 20)= 46jc + бОд; + 18х = 124х (г); ш(НСООН) = ^ i g jL = 0 ,3 7 1 , або 37,1 % ; m (розчину) 124ж W (СН3СООН) = '»(™ зСО О Н ) ^ ^ ^ ^ ' m (розчину) 124л: В ідповідь: ш (Н С О О Н )=37,1% , ш(СНзСООН)= 48,4 % . §27 2 3 9 . а) 2СН3СООН + 2Li ^ 2СН3СООІЛ + H ^'; ЛІТІЙ адетат водень 2СН, СООН+ ZnO СНЗСОО ' цинк ацетат ' Zn + Н ,0 . б) 2СН3СООН + Ва (ОН)^ -> (СНзСОО Ва + гН^О . барій ацетат ХІМІЯ П о п е л ь П .П -.К р и к л я Л .С .^ 719 w w w .4book.org

×