Звіт проведення тижня методичної комісії викладачів спецдисциплін швейного пр...
презентация2
3. §1. Педагогічний процес: сутність і структура
Почнемо з того, що введемо в курс саме поняття «педагогічний процес» і співвіднесемо
його із уже відомими «виховна система» і «виховні відносини».
Згадаємо, що до виховних систем ми відносили: політичні й громадські організації, систему
установ, систему народної освіти, до складу якої входить і професійно-технічне. Кожна із
цих систем являє собою сукупність матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення,
програми діяльності, певних структурних підрозділів, виховних установ, їх прав і обов'язків
стосовно молоді суспільства.
Згадаємо також, що в кожній із цих виховних систем, в силу їх специфіки, по-своєму
складаються виховні відносини між тими, кого виховують, і тими, хто це робить. Ці виховні
відносини й забезпечують розвиток їх учасників. Отже виховні відносини є хоча й
центральна, але все-таки лише частина виховної системи. Коли ми затверджуємо, що
виховні відносини є центральне поняття педагогіки, ми маємо на увазі, що їх створення й
керування ними і є головним завданням будь-якого педагога.
Педагогічний процес — це особливий спосіб організації виховних відносин, це специфічно
педагогічний спосіб організації взаємодії педагогів і учнів, учнів між собою й із
середовищем. Організація цієї взаємодії, як бачимо, направляється на зміну виховних
відносин і забезпечення розвитку учнів.
Таким чином, усі три поняття: виховна система, виховні відносини, педагогічний процес —
тісно між собою пов'язані. Будь-яка виховна система носить об'єктивний суспільно-
економічний характер. Далеко не все в цій системі залежить від педагога. Лише
використовуючи можливості тієї або іншої виховної системи, педагог будує виховні
відносини в ній.
4. Коротко про структуру. Вище ми говорили, що входить до складу виховних систем. Повторимо,
що в кожну з них входять зміст, форми й методи діяльності педагогів, а також вихователі й
вихованці. І становить це структуру виховних відносин. Педагогічний процес містить у собі
лише частина виховних відносин і виключає його учасників. Відновимо повніше й точніше
структурні компоненти виховної системи в співвідношенні всіх понять.
Починаючи з наступної лекції ми будемо заглиблено пізнавати кожний із цих компонентів і
вчитися користуватися ними практично. А поки дамо лише саму загальну картину про них.
Перш ніж організовувати або змінювати виховні відносини, майстер або викладач зобов'язаний
відповісти на запитання: що він прагне одержати, чого добитися, до якого результату прийти?
Відповідаючи на запитання, навіщо він видозмінює виховні відносини, майстер і ставить мету
майбутнього педагогічного процесу.
Потім він визначає основні напрямки досягнення цієї мети у вигляді загальних вимог, яким
повинен відповідати створюваний педагогічний процес. Ці вимоги і є педагогічні принципи.
Після цього педагог продумує, яку інформацію він буде передавати своєму вихованцеві або яку
буде одержувати від нього, тобто визначає зміст своєї взаємодії з учнями. Цей зміст і є частина
досвіду поколінь, який передається молоді. Відбір змісту, природно, проводиться відповідно до
конкретно поставленої мети й принципам навчання.
Коли є зміст, треба подумати про те, як його передати (або одержати) вихованцям, тобто
відібрати відповідні педагогічні методи. Тільки з їхньою допомогою й можна оперувати
змістом.
Нарешті, будь-який педагог продумує загальну форму організації педагогічного процесу, що
поєднує усе вище перераховані компоненти.
Таким чином, компонентами педагогічного процесу і є дії педагога, що вивчається, вірніше,
їхня взаємодія.
5. Структура педагогічного процесу (рис1.1)
Компоненти в педагогічному процесі
-вибір
змісту,
форм і
методів
діяльності,
тобто
планування
- форми
проведення
занять
- ціль - методи
- прийоми і
засоби
6. §2. Основне правило побудови педагогічного
процесу
На основі досліджень і великого досвіду поколінь отримані висновки, надзвичайно важливі для
побудови педагогічного процесу. Ці висновки стосуються тих вимог, яким повинен відповідати
найбільш продуктивний педагогічний процес. На цьому побудоване перше педагогічне правило:
«Педагогічний процес буде сприяти побудові розвиваючих виховних відносин, якщо він сам
буде побудований цілісно, у взаємній детермінації компонентів як саморозвиваюча система».
Цілісність педагогічного процесу означає необхідну присутність у ньому всіх компонентів . Вони
рівно важливі й значимі. Вони представляють його модель і тому спрацьовують лише в єдності.
Уявімо собі, що ми з тільки що описаного уроку виробничого навчання вилучили методи. Тоді як
би майстер без розповіді, показу, інструктування зміг би донести до учнів зміст уроку, як би
зумів в учнів сформувати які-небудь навички?
У цілісності педагогічного процесу, звичайно, можуть бути сильні й слабкі сторони.
Взаємна детермінація компонентів педагогічного процесу й дій педагога й вихованців —
неодмінна умова цілісності процесу. Причинною обумовленістю у педагогічному процесі повинне
бути все: від мети повинні залежати принципи, від цілей і принципів — зміст, від цілей, принципів
і змісту — методи, прийоми й засоби і т.д. Будь-яка невідповідність знижує ефективність
педагогічного процесу.
Взаємна детермінація компонентів педагогічного процесу й дій педагога й вихованців —
неодмінна умова цілісності процесу. Причинною обумовленістю у педагогічному процесі повинне
бути все: від мети повинні залежати принципи, від цілей і принципів — зміст, від цілей, принципів
і змісту — методи, прийоми й засоби і т.д. Будь-яка невідповідність знижує ефективність
педагогічного процесу.
7. Взаємно детермінованими повинні бути й відносини вихователя й вихованця. Виховні
відносини виникають тільки на ґрунті їх взаємодії. Дії майстра, викладача завжди повинні
співвідноситися зі станом учнів, рівнем їх навченості й вихованості. А якщо ні, то вони
просто не досягнуть мети. У той же час учнів слід учити правильно сприймати дії педагога
й відповідним чином реагувати на них. Це значить виховувати в учнів чутливість до
педагогічних впливів, тобто здатність до виховання і навчання. Лише при зустрічному русі
педагогічний процес будується як єдиний і цілісний, що полягає із самовиховання, з
одного боку, і дидактичного процесу викладання й виховання — з іншого.
Навчальна взаємодія передбачає активність всіх учасників навчально-виховного процесу,
яка описується схемою двосторонньої суб'єкт-суб'єктної взаємодії S1 ↔ S2, де S1-
викладач і S2 - студент утворюють сукупний суб'єкт SΣ, який характеризується спільною
метою.
Педагогічний процес як саморозвиваюча система, будується таким чином, щоб зберегти
постійну здатність до руху, до поглиблення.
Саморозвиток— ця така властивість процесу, коли відбувається перехід від часткового
досягнення мети до повного.
В практиці ПТНЗ можна знайти масу прикладів дії цього основного правила побудови
ефективного педагогічного процесу. З його допомогою можна визначити вузькі місця в
організації виховних відносин із учнями, слабкі сторони в роботі навчального закладу. Це
свого роду лакмусовий папірець, що визначає якість виховної системи, в рамках якої
будується педагогічний процес.
8. §3.Управління виховними відносинами в
педагогічному процесі
• Управління — це процес перекладу системи з одного стану в інший за допомогою
одержання, переробки й видачі інформації. Управляти можна й виховними відносинами,
здійснюючи в них цільові зміни. Таким чином, управління є процесом, і якщо воно
пов'язане з педагогічним явищем, то стає «педагогічним». Компонентів в педагогічному
управлінні значно більше. (рис.1.2)
Рис.1.2 Схема компонентів в педагогічному управлінні
Компоненти в педагогічному управлінні
- вибір змісту,
форм і методів
діяльності,
тобто
планування;
-інформаційне
забезпечення
досягнення мети
(діагностування);
-ціль
- реалізація
плану,
регулювання,
коректування;
- підведення
підсумків,
звірення
результатів
діяльності й
мети.
-контроль;
9. Якщо зіставимо вже розглянуту структуру педагогічного процесу й структуру процесу
управління, то побачимо, що компоненти 1-й і 3-й повністю збігаються. Розширення складу
педагогічного процесу можливо за рахунок чотирьох інших компонентів, що й робить Ю.К.
Бабанський і його послідовники. Словом, вони розширили педагогічний процес до процесу
педагогічного управління.
Ми вважаємо такий підхід продуктивним і ось чому. Педагогічний процес, як бачимо,
увійшов у процес управління й став його ядром. Інші компоненти, такі як інформаційне
забезпечення, регулювання, коректування, контроль та ін., як би беруть цей педагогічний
процес і приводять його в дію. Логічно було б їх представити як механізм руху й розвитку
педагогічного процесу.
Що ж означає тоді управляти виховними відносинами за допомогою педагогічного процесу?
Спробуємо змінити будь-який компонент лекції. Давайте я буду просто читати текст, не
спілкуючись із учнями. Який компонент при цьому я зміню? Правильно, методи навчання.
Чи зміниться ваш настрій, відношення до лекції й поведінка? Ймовірно, так. Яку мету я
переслідую на лекціях? Так, спонукати думати, тобто критично ставитися до ідей, шукати
докази, запам'ятовувати і т.д. Як добитися цієї мети краще? Через спілкування або читання
тексту лекцій? Звичайно, через спілкування. От так, міняючи той або інший компонент
педагогічного процесу, можна досягати мети за різні строки, з більшими або меншими
витратами часу й сил. Саме варіюючи педагогічним процесом і його компонентами, можна
забезпечувати зміни виховних відносин і розвитку учнів.
Як бачимо, тут є зворотний зв'язок. Якщо в педагогічному процесі вона виникає, виходить,
виховні відносини вже управляються майстром. За допомогою зворотного зв'язку стає
можливим постійний розвиток педагогічного процесу, його рух вперед, а отже, і розвиток
виховних відносин.
10. §4. Різновиди педагогічного процесу в практиці
ПТНЗ
Виховні відносини можуть виникати в найрізноманітніших ситуаціях, починаючи з випадкового
спілкування учнів між собою й закінчуючи відносинами, що виникають у таких складних
формах організації педагогічного процесу, як урок, тиждень знань, фестивалі, мітинги і ін.
Ця складність і надзвичайна різноманітність виховних відносин породжують різні педагогічні
процеси.
Види педагогічних процесів в системі ПТО залежно від місця виникнення виховних відносин:
- педагогічний процес у ПТНЗ;
- педагогічний процес у родині;
- педагогічний процес на виробництві;
-педагогічний процес поза навчальним закладом, в середовищі життєдіяльності учнів ПТНЗ.
Види педагогічних процесів залежно від організації їх у єдиному педагогічному процесі ПТНЗ:
- навчання як педагогічний процес;
- позанавчальна виховна робота як педагогічний процес.
У свою чергу, педагогічний процес навчання підрозділяється по співвідношенню теорії й
практики на два:
- педагогічний процес теоретичного навчання;
- педагогічний процес практичного навчання.
11. Педагогічні процеси також виділяються на основі форм своєї власної організації. А їх безліч:
- педагогічний процес на уроці;
- педагогічний процес на зборах;
- педагогічний процес в огляді-конкурсі;
- педагогічний процес у дискусії;
- педагогічний процес у бесіді і т.д.
Розподіл педагогічних процесів можна було б продовжити. По своїй загальній структурі
вони однакові, відрізняються лише конкретним наповненням. Усюди, де виникають виховні
відносини, можливе створення педагогічного процесу, тобто управління ними з боку
педагога.
12. ЛІТЕРАТУРА:
1.Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса М. : Просвещение, 1982. С.
7—25.
2.Дидактика средней школы/Под ред. М. Н. Скаткина. М.: Просвещение. 1982. С. 129—161.
3.Философский энциклопедический словарь. М.: Сов. энцикл., 1983. С. 704—706.
4.Безрукова В. С. Воспитательный процесс и его организация в практике школы/АПН СССР.
Казань, 1982. С. 3—15.
5.Марков М. Теория социального управления. М.: Прогресс, 1978. - С. 9 - 43.
6.Математика и кибернетика в экономике: Словарь-справочник. - М.: Экономика, 1975. С. 592
- 597.
7.Якунин В. А. Обучение как процесс управления. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1988. 160 с.