1. Міністерство освіти і науки України
Шосткинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.. №1
РЕФЕРАТ
На тему:«Володимир Михайлович Бехтерев»
Підготувала учениця 11-А касу
Акуленко Марина
Керівник:
Слуцька І.А.
Шостка 2013
3. Володимир Михайлович Бехтерєвнародився 20 січня 1857 року в
родинідрібного державного службовця в селі Сора
ЕлабужскогоповітуВятськоїгубернії В 1865 роційогобатько Михайло
Павлович, дослужився до скромного чину колезького секретаря, помер
відтуберкульозу. Сім'я на той час жила уВ'ятціВсітурботи про неїлягли на
плечіматеріМаріїМихайлівни.
У серпні 1867 року хлопчик почав заняття в Вятськоїгімназії, однієї з
найстаріших в Росії. Післязакінчення семи
класівгімназії в 1873 році юнак успішносклавіспити в
Медико-хірургічнуакадемію - вінбувзарахований в
студентипершого курсу медичноговідділення. 6 грудня
1876 студент четвертого курсу Медико-
хірургічноїакадеміїВолодимирБехтерєв з
групоютоваришів брав участь у
спільнійдемонстраціїробітників і студентів, на
якійвисувалисяполітичнівимоги.
Навчавсявінуспішно і вже на четвертому
курсівизначивсвоюмайбутнюпрофесію - вінвирішивприсвятити себе
невропатології і психіатрії, які в академіїтодірозглядалися як
єдинаклінічнадисципліна.
12 квітня 1877Росія вступила у війну. Цебуларосійсько-турецькавійна, яка
велася на Балканах і в Закавказзі. ПрофесоракадеміїСергій Петрович Боткін
закликав взяти участь у літнійвійськовоїкампанії 1877 року і
студентівакадемії. ВолодимирБехтерєв,
тількищодостроковозакінчивчетвертий курс, вступив тоді в санітарнийзагін,
організований на грошістудентів - братівРижов.
З фронту Бехтерєвповернувсяхворим
«болгарськоюлихоманкою» і бувгоспіталізований, де
перебував на лікуванніблизькодвохмісяців. Курс
навчання у Медико-
хірургічнійакадеміїшвидкопідходив до кінця.
Хочавійна з турками і завершиласяукладеним 19
лютого 1878 Сен-Стефанського мирного договору,
міжнародна обстановка залишаласянапруженою.
Російськоїарміїгостропотрібнілікарі, і випускнііспити
в Академії в 1878 року провели достроково. З 1 по 20
квітняБехтерєввиявився в числітрьохвипускників, у яких за весь курс
4. навчання в академіїбулобільшедвохтретинвідміннихоцінок. У зв'язку з
цимвінотримавгрошовупремію в 300 рублів і, головне, право триматиіспит в
існуючий при АкадеміїІнститутудосконаленнялікарів, або, як його часто
називали, «професорський» інститут, якийготувавнауково-педагогічні кадри.
Іспит в ІнститутудосконаленнялікарівБехтерєвздавуспішно,
отримавшинайвищий бал, проте, як і йоготовариші, удостоєніцього права,
зарахований до нього не був. Зважаючи на зовнішньополітичну
обстановкувсі вони увійшли в тимчасовоорганізований запас
армійськихлікарів при Клінічномувійськовомугоспіталі - базовому
лікувальномузакладіАкадемії. В
результатіВолодимирБехтерєввиявивсялікарем-стажистом при очолюваної І.
П. Мержеевскогоклініцідушевних і нервових хвороб. У
клініціБехтерєвпрацювавзахоплено. Вінбагато
читав і, крімлікувальноїдіяльності,
великуувагуприділявекспериментальнимдослідженням.
У 1879 роціБехтерєвбувприйнятий в дійсні члени
Петербурзькоготовариствапсихіатрів. На вересні того ж року Володимир
Михайлович одруживсяНаталіїПетрівніБазилевської. У Петербурга вона
приїхала в 1877 році з Вятки, де її родина квартирувала в будинку Бехтерева.
Таким чином, і Наташу, і їїбатьківВолодимир добре знавще в своїгімназійні
роки.
У цейперіод у 1880 році, він написав давно задуманусерію «побутових та
етнографічнихнарисів», опублікованихпідназвою «Вотяков, їхісторія та
сучасний стан» у двох номерах великого петербурзького журналу
«ВісникЄвропи».
5. ЕтнографічнінарисиВолодимира Михайловича Бехтерева отримализначний
резонанс у широких колах російськоїдемократичноїгромадськості.
Впершебагатодізналися з них непривабливіподробицідикостіпобутуоднієї з
численнихмалих народностей, які населялиРосійськуімперію. ЛікарБехтерєв
ставав відомий і як публіцист.
4 квітня 1881 Бехтерєвуспішнозахистивдисертаціюнаступінь доктора
медицини.Незабаромпіслязахистудисертації
«Досвідклінічногодослідженнятемператури при деяких формах
душевнихзахворювань» вона була видана у виглядімонографіїросійською та
німецькоюмовами.У березні 1884 року йогозарахували в
клінікудушевниххвороб на штатнулікарську посаду.
У травні 1884 року
науковийкерівникБехтерєвазапропонувавКонференціїВійськово-
медичноїакадеміїнаправитиБехтерєва для вдосконаленнянауковихзнань в
країниЗахідноїЄвропи. Особливийінтерес представляла
йогосеріяклінічнихдослідженьпериферичних і центральнихорганіврівноваги,
матеріалиякихбуливідображені в ціломуряді статей і в узагальнюючійроботі
«Теоріяосвіти наших уявлень про простір».
Важливимибулиекспериментальніроботи,
щодозволяютьуточнитифункціюрозташованих в глибині головного мозку так
званихгорбів.
6. За статтю «Про вимушених і насильницькихрухах при
руйнуваннідеякихчастинцентральноїнервовоїсистеми», написану в 1883 році,
значнопоповнювативідомості про роль окремих структур мозку та
забезпеченніруховихфункцій,
БехтерєвудостоєниймедаліТоваристваросійськихлікарів. У тому ж
роційогообрали в члени Італійськоготовариствапсихіатрів.За кордон
Бехтерєввиїхав в1884 року. Спочаткуу Німеччині, а потім до Парижа, де
йомухотілосяпопрацювати з Жаном Мартеном Шарко. У грудні 1884
Бехтерєвзапрошеннязайняти кафедру в Казані. Кафедру психіатрії в
КазаніВолодимиру Михайловичу довелосяорганізовувати заново. Очоливши
кафедру і лабораторіюВолодимирБехтерєв писав тоді, що без
знаньморфологіїмозку «... не можнаобійтисяжодному невропатолога і
всякому взагалілікаря, якийпретендує на
правильнерозуміннянервовихзахворювань».Особл
ивуувагувінприділяввивченнюпровіднихшляхівмо
зку.
В. Бехтерєвстверджував, щоокремізони кори
великих півкульвиконуютьпевніфункції. У 1887
році в статті «Фізіологіяруховоїобластімозкової
кори» він писав: «... я зовсім не зараховую себе до
числа тих авторів, якідивляться на кору як на
мозаїку, щоскладається з
окремихшматківрізногозабарвлення. Кора мозку,
бути може, і уподібнюєтьсякарті,
розмальованоїокремимифарбами по
окремихдільницях, але так, щосусідніфарби,
зрозуміло, змішуютьсяміж собою і при цьому, може бути, на ційкарті не
існуєжодноїділянки, покритого одним кольором, а не змішаного з безлічібарв
».Дослідження, проведені Бехтерева в лабораторіяхКазанськогоуніверситету,
лягли в публікацій і тривали в наступні роки в Медико-хірургічноїакадемії.
Накопиченийдосвід дозволив йомуопублікуватироботи по невропатології та
суміжнихдисциплін. Найбільшвідомою з них стала йогостаття «всохла хребта
з викривленнямйого як особлива форма захворювання», опублікована в
столичному журналі «Лікар».У 1891 роціВолодимирМихайловизвернувся до
адміністраціїмедичного факультету з пропозицією про організацію в
Казаніневрологічногонауковоготовариства.
7. Навесні 1893 Бехтерєв отримав від начальника Петербурзької Військово-
медичної академії запрошення зайняти кафедру душевних і нервових хвороб,
звільнену у зв'язку з відходом у відставку «за вислугою років»
Мержеевского, вчителя Володимира Михайловича.
У 1894 роціВолодимир Михайлович отримав
перший генеральський чин
дійсногостатськогорадника, а в 1895
роцістав членом військово-медичноговченої
ради при військовомуміністрі і тоді ж
членом ради
будинкупіклуваннядушевнохворих.
У листопаді 1900 року двотомник «Провідні
шляхи спинного і головного мозку»
буввисунутийРосійськоюакадемією наук на
преміюіменіакадеміка Карла Максимовича
Бера. 1902 роцівінопублікував книгу
«Психіка і життя», в якійвисловив свою
думку про сутністьпсихічнихпроцесів, про
співвідношенняміжбуттям і свідомістю, психікою і життям.
У 1907-1910 роках В.Бехтерєвопублікував три томи книги
«Об'єктивнапсихологія», в якихвиклавосновніпредставлення нового,
створеного і розвиваєїмнапряму в психологічнійнауці. Вченийстверджував,
щовсіпсихічніпроцесисупроводжуютьсярефлекторнимируховими і
вегетативнимиреакціями, якідоступніспостереженню і реєстрації.
Спираючись на об'єктивнікритерії, вінвважавможливимвивчати не
тількиусвідомлювані, а йнеусвідомленіпсихічніявища.
У першомутомі «Об'єктивноюпсихології»
ВолодимирБехтерєвзапропонуваввиділитипсихологіюіндивідуальну,
суспільну, національну, порівняльну, а такожзоопсихологію. Крім того,
вінвизнававнеобхідністьвиділенняпсихологіїдитячоговіку «як науки,
щовивчаєзакони і послідовністьпсихічногорозвиткуокремихіндивідуумів».
8. У 1915 році з ініціативиВолодимира Михайловича
припсихоневрологічномуінститутібувстворенийпритулок з дитячим садом і
школою для дітейбіженцівіззахіднихгуберній.
Постійноперебуваючивгущісуспільногожиттястолиці,
Бехтерєв і
ранішебагатоувагиприділявпсихоневрологічномуінституті.
ПісляЖовтневоїреволюціїакадемікБехтерєввідразу ж включився у
створенняохорониздоров'ямолодоїреспубліки. У травні 1918
роціБехтерєвзвернувся до Раднаркому з клопотанням про
організаціюнауково-дослідної установи - Інституту з вивченнямозку і
психічноїдіяльності. НезабаромІнститутвідкрився. Володимир Михайлович
Бехтерєв помер 24 грудня 1927 року.
