Successfully reported this slideshow.
Your SlideShare is downloading. ×

Anatolii Savin: Українські стандарти з управління проєктами серії ISO 21500 (UA)

Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad
Ad

Check these out next

1 of 18 Ad

Anatolii Savin: Українські стандарти з управління проєктами серії ISO 21500 (UA)

Anatolii Savin: Українські стандарти з управління проєктами серії ISO 21500 (UA)

Ukraine Online PMDay 2022 Autumn

Website - https://pmday.org/online
Youtube - https://www.youtube.com/startuplviv
FB - https://www.facebook.com/pmdayconference

Anatolii Savin: Українські стандарти з управління проєктами серії ISO 21500 (UA)

Ukraine Online PMDay 2022 Autumn

Website - https://pmday.org/online
Youtube - https://www.youtube.com/startuplviv
FB - https://www.facebook.com/pmdayconference

Advertisement
Advertisement

More Related Content

More from Lviv Startup Club (20)

Recently uploaded (20)

Advertisement

Anatolii Savin: Українські стандарти з управління проєктами серії ISO 21500 (UA)

  1. 1. ДСТУ серії ISO 21500 Впровадження в Україні стандартів з управління проєктами, програмами і портфелями
  2. 2. Стандартизація Діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
  3. 3. Чому стандарти з управління проєктами важливі для країни?
  4. 4. Зрілість управління проектами Загальна професійна мова Загальний процес Власна формалізована методологія Сталий розвиток PMMM P3M3 OPM3
  5. 5. Які стандарти з УП вже прийняті в Україні? Тільки три: 1. ДСТУ ISO 10006:2018 «Настанови щодо управління якістю в проєктах» 2. ДСТУ ISO 16326:2015 «Розроблення систем та програмного забезпечення. Процеси життєвого циклу. Керування проєктами» 3. ДСТУ ISO 31010:2013 «Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику»
  6. 6. Коротка історія стандарту ISO 21500 навколо України • 2012 рік – вийшов ISO 21500:2012 “Guidance on project management” • 2013 рік – Словаччина приймає STN ISO 21500:2013 “Návod na projektové riadenie” • 2014 рік – Росія приймає ГОСТ Р ИСО 21500:2014 «Руководство по проектному менеджменту» • 2014 рік – Казахстан приймає СТ РК ISО 21500:2014 «Руководство по управлению проектами» • 2015 рік – Білорусь приймає СТБ ISO 21500:2015 «Кіраўніцтва па менеджменту праекта» • 2020 рік – вийшов новий ISO 21502 «Guidance on project management». • 2021 рік – вийшов новий ISO 21500 «Context and concepts» і завершує об'єднання всієї лінійки стандартів. • 2022 рік – очікуємо нові стандарти ISO 21503 «Guidance on programme management» та ISO 21504 «Guidance on portfolio management» але • 2020-21 рік – Україна невдало намагалась прийняти застарілий ДСТУ ISO 21500 «Керівництво з управління проектами»
  7. 7. Ефект від впровадження стандартів з управління проєктами • Впорядкування термінології управління проєктами на рівні держави. • Гармонізація української нормативної бази в сфері проєктного управління з міжнародною. • Підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг з управління проєктами. • Прогнозованість та злагодженість дій учасників проєктів та програм. • Усунення перешкод у торгівлі (особливо в держ. замовленнях). • Сприяння науково-технічному співробітництву.
  8. 8. Яки існують стандарти ISO з управління проєктами? • ISO 21500:2021 Context and concepts • ISO 21502:2020 Guidance on project management • ISO 21503:2022 Guidance on programme management • ISO 21504:2022 Guidance on portfolio management • ISO 21505:2017 Guidance on governance • ISO 21506:2018 Vocabulary • ISO 21508:2018 Earned value management • ISO 21511:2018 Work breakdown structures
  9. 9. ISO 21502:2020 Настанови щодо управління проєктами (всього 62 сторінки) Концепції управління проєктами • Контекст • Управління проєктами • Життєвий цикл проєкту • Проєктна організація та ролі • Компетенції персоналу проєкту Передумови для формалізації управління проєктами • Ідеї щодо впровадження управління проєктами • Безперервне вдосконалення середовища управління проєктами • Узгодження з організаційними процесами та системами Інтегровані практики управління проєктами • Перед-проєктні активності • Нагляд за проєктом • Направлення проєкту • Ініціація проєкту • Керування проєктом • Управління виконанням робіт • Закриття чи припинення проєкту • Після-проєктні заходи Практика управління проектом • Планування • Управління вигодами • Управління обсягом • Управління ресурсами • Управління розкладом • Управління вартістю • Управління ризиками • Управління обставинами • Контроль змін • Управління якістю • Залучення стейкхолдерів • Управління комунікаціями • Управління організаційними та суспільними змінами • Звітність • Управління інформацією та документацією • Закупівлі • Засвоєні уроки
  10. 10. Місіонерський Місія Нав’язування своїх ідей Перешкода: Ресурсна база Візіонний Візія Чітка стратегія ~10000 людей Перешкода: Різні візії різних впливових людей. Бюрократичний Документообіг Положення о департаментах Посадові інструкції Стандарти/регламенти ~1000 людей Перешкода: Протиріччя документів Дивізіонний Поділення на департаменти Делегування повноважень ~100 людей Перешкода: Зіпсований телефон Органічний Пряме управління ~10 людей Перешкода: 24 години в добі, когнітивні функції Підходи до співпраця в різних масштабах
  11. 11. Волонтерський проєкт з перекладу та впровадження стандартів ISO Початок проєкту: 15 квітня 2020 року. Команда: Спільнота проєктних менеджерів (близько 10 людей з 6 організацій). Мета: Перекласти та прийняти на державному рівні сучасні стандарти ISO з управління проєктами. Стан: Зараз перекладено всі стандарти. Витрати: 75000 грн
  12. 12. Який план? Термінологія Найважливіші фреймворки Державні стандарти Українськи шаблони "УП з коробки" Навчання "ISO 21500 Ready"
  13. 13. Що вже зроблено? PMIUkraine.org/Lexicon PMDoc.ua/iso/ISO21506
  14. 14. Стандарти ISO серії 21500 додано до Програми робіт з національної стандартизації на 2022 рік •Код 03.100.40 "Керівництво з управління проєктами. Розроблення національних НД ISO серії 21500:2022, IDT •Терміни – з 01.2022 до 12.2022 •Розробник та Джерело фінансування – ГО "Інститут з управління проєктами Україна"
  15. 15. Кроки легалізації стандартів 1. Легалізація методом «підтвердження» 2. Легалізація методом «перекладу»
  16. 16. Фреймворки https://PMDoc.ua/ISO
  17. 17. Контакт Анатолій Савін, PfMP, PMP, M.S.P.M. Керівник проєкту з впровадження стандартів ISO 📱 +380677444615 📧anatolii@savin.pm

Editor's Notes

  • Mars Climate Orbiter — невдала місія НАСА по дослідженню марсіанського клімату. MCO був запущений в грудні 1998 року і прибув до Марса через 9 місяців, 23 вересня 1999 року.
    MCO повинен був видати гальмівний імпульс і перейти на високоеліптичну орбіту, а потім протягом двох місяців за допомогою ряду аеродинамічних маневрів у верхній атмосфері Марса довести орбіту до кругової.
    У розрахунковий час на висоті 193 км апарат включив двигуни на гальмування. Через 5 хвилин MCO пішов за Марс й більше ніяких сигналів з нього не надходило. З аналізу даних зі станцій стеження було встановлено, що апарат пройшов над поверхнею на висоті всього 57 км замість розрахункових 226 км і просто згорів в атмосфері.
    Настільки велике відхилення було викликано курйозною помилкою фахівців місії: при розрахунках одна з груп використовувала британські одиниці вимірювання (фунт-сила), а інша — метричні (ньютон) одиниці, як і було передбачено в контракті між NASA і Lockheed.
    Невдача згадується як одна з можливих причин повного переходу NASA на метричну систему, оголошеного в 2007 році.
  • Під стандартизацією розуміється діяльність, спрямована на досягнення впорядкування в певній області за допомогою встановлення положень для загального і багатократного вживання відносно реально існуючих і потенційних завдань. Ця діяльність виявляється в розробці, публікації вживанні стандартів.
    Стандартом називається документ, в якому в цілях добровільного багаторазового використання встановлюються характеристики продукції, правила здійснення і характеристики процесів виробництва, експлуатації, зберігання, перевезення, реалізації і утилізації, виконання робіт або надання послуг. Стандарт також може містити вимоги до термінології, символіки, упаковки, маркування або етикеток і правил їх нанесення.

  • Звісно ви зараз можете сказати: Навіщо заганяти всіх в рамки стандартів? Сучасне УП навпаки пропонує ададтацію, тейлорінг, використання принципів замість процесів…
    Але тут вся справа в моделі зрілості.
  • Узагальнений опис PMMM, P3M3, OPM3
  • В Україні немає офіційних державних стандартів з управління проєктами. Це створює труднощі навіть на найбільш елементарному рівні - на рівні термінології. Не кажучи вже про управління проєктами, створення портфелів проектів або синхронізацію офісів реформ.
    Зміни останніх років і нові закони вимагають від державних структур управління проєктами і організації проєктного управління. Чиновники біжать на ринок "Дайте нам щось!". У них навіть немає підстав для грамотної постановки ТЗ. Підрядники «ліплять» їм системами, які можуть бути відмінними самі по собі, але створюють проблеми при взаємодії з іншими системами в інших організаціях (знову ж таки, починаючи з найбільш елементарного рівня - з термінології і процесів):

    Конкурентами наших стандартів є вже прийняті в державі стандарти та популярні методики закордонних організацій:
    ДСТУ ISO 10006:2018 «Настанови щодо управління якістю в проєктах» - Охоплює тільки одну сферу в управлінні проєктами - забезпечення якості.
    ДСТУ ISO 16326:2015 «Розроблення систем та програмного забезпечення. Процеси життєвого циклу. Керування проєктами» - Охоплює тільки одну галузь - розробку програмного забезпечення.
    ДСТУ ISO 31010:2013 «Керування ризиком. Методи загального оцінювання ризику» - Охоплює тільки одну сферу в управлінні проєктами - управління ризиками.
    Стандарти PMI з управління проектами, зокрема PMBOK - Поки що немає українською мовою. Не може буди прийнятий як загально-державний стандарт.
  • За версією ISO найважливішими результатами стандартизації повинні бути:
    підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню;
    усунення перешкод у торгівлі;
    сприяння науково-технічному співробітництву.

    Вже зараз багато хто хоче прийняти участь у відновленні країни. Всі хочуть допомогти в цьому, у всіх є ідеї, як це робити, у багатьох є наміри долучитись. Але тут виникає конфлікт інтересів між трьома основними групами учасників:
    Бізнес (компанії, у яких є технології, компетенції та можливості, та які будуть заробляти на цьому)
    Чиновники (міністерства та відомства, які будуть адмініструвати весь процес на рівні держави)
    Донатори (фонди, меценати, міжнародні організації, уряди інших країн, державний бюджет)
    Донатори будуть вимагати дуже чітку схему використання грошей та звітності по витратах та результатах. Чиновники вимагатимуть дотримання державних законів, правил, норм та процедур. Бізнес буде вимагати чіткі завдання на свою роботу і можливості заробляти та розвивати бізнес.
    Тут є суто методологічне вирішення проблеми. Донатори будуть вимагати робити все по якомусь їхньому стандарту, Бізнес буде намагатись працювати то своїх процесах, Чиновники заганяти всіх в адміністративні рамки. Але якщо буде якась єдина методологія управління проєктами, досить проста і зрозуміла всім, при цьому методологія від поважної організації, репутація якої не викликає сумнівів, то цю методологію швидко приймуть і опанують усі. Цією методологією можуть стати стандарти ISO серії 21500 (управління проєктами, програмами та портфелями). Донатори отримають зрозумілу звітність, Бізнес – зрозумілі процеси, Чиновники – зрозумілу рольову модель відповідальності.
  • Успішне управління проєктами є основоположним для підвищення ефективності та кращих результатів. Воно також часто нерозривно пов’язано з управлінням програмами та портфелями разом із пов’язаним врядуванням. Наша команда перекладає та просуває прийняття на державному рівні серії стандартів ISO 21500 для управління проєктами, програмами та портфелями.

    Офіційне прийняття на державному рівні міжнародних стандартів з управління проєктами ISO серії 21500:
    ДСТУ ISO 21500:2021, IDT «Контекст та концепції»
    ДСТУ ISO 21502:2020, IDT «Настанови щодо управління проєктами»
    ДСТУ ISO 21503:2017, IDT «Настанови щодо управління програмами
    ДСТУ ISO 21504:2015, IDT «Настанови щодо управління портфелями
    ДСТУ ISO 21505:2017, IDT «Настанови щодо врядування»
    ДСТУ ISO/TR 21506:2018, IDT «Словник»
    ДСТУ ISO 21508:2018, IDT «Управління здобутою цінністю в управлінні проєктами та програмами»
    ДСТУ ISO 21511:2018, IDT «Ієрархічна структура робіт для управління проєктами та програмами»
  • Вся справа в масштабах співпраці. Якщо нам треба керувати маленьким стартапом – буде один підхід, якщо середньою компанією – інший, якщо державною корпорацією – зовсім іншій.
    На лекціях кафедри управління проєктами КНУБА нас вчили, що є 5 підходів управляння співпрацею в залежності від масштабу:
    Органічний. Це пряме управління однієї людини іншою. Це класно працює приблизно до 8-12 людей, а потім починаються проблеми. По-перше, в добі є всього 24 години, а, по-друге, закінчуються когнітивні здібності керівника (з усіма поговорити, всіх проконтролювати, запам’ятати що кому казав).
    Дивізіонний. Це поділення людей на департаменти та делегування повноважень керівникам цих департаментів. Такий підхід класно працює десь до 70-150 людей, а потім знов проблеми. Цього разу – це проблема зіпсованого телефону. Коли з’являється необхідність ділити підрозділи на підрозділи, починає губитись інформація і смисли завдань. Васал мого васала не мій васал.
    Бюрократичний. Як не дивно, на допомогу приходить бюрократія, а точніше документообіг. Якщо треба співпрацювати в більших масштабах – треба вводити положення о департаментах, посадові інструкції, стандарти, регламенти, прикази, тощо. Щоб документи керували людьми, а не люді людьми. Кожне окреме завдання в такої системі спрощується та сповільнюється, але це надає можливість організувати роботу 1000-2000 людей. А потім з’являється нова перешкода – протиріччя документів один одному.
    Візіоний. Щоб вирішити цю проблему і перейти до співпраці ще в більших масштабах, треба задати візію та чітку стратегію. Всі документи, які протирічать візії та стратегії зникають, чи взагалі не розробляються. А інші документи всі працюють на єдину стратегію. З таким підходом можна організувати роботу десятків тисяч людей. Але і в нього є біда – велика кількість підлеглих дає відчуття великої влади, я якщо у різних впливових людей в організації виникають різні візії, які протирічать одна одної… все, приїхали.
    Місіонерський. Задля збільшення масштабу співпраці, потрібне активне (майже агресивне) нав’язування своїх ідей. Потрібні вмотивовані місіонери, євангелісти та політруки, які просувають ідею. Далі обмежень в кількості людей, що співпрацюють, немає, а є тільки одна перешкода – ресурсна база для існування цієї групи людей.
    От і стандарти ISO разом нам описують всі підходи до співпраці, окрім місіонерського. Тім-лідінг для виконання окремих завдань та розвитку експертизи команди (мікро-менеджмент). Прожект-менеджмент для досягнення результату декількома командами (звідси всі ці WBS, OBS, PBS, RBS…). Програм-менеджмент для виконання великої кількості проєктів на довгої часової дистанції. Портфоліо-менеджмент для виконання великої кількості проєктів з обмеженою кількістю ресурсів. І врядування для організації всього цього зверху (макро-менеджмент).
  • Який в мене план? Дорожня карта по впровадженню зрілого управління проєктами на рівні держави:
    1. Термінологія: Лексикон PMI (вже опубліковано), Словник ISO (в процесі прийняття), Глосарій Wikipedia (поступово правимо).
    2. Найважливіші фреймворки: PMBOK (вже опубліковано), Scrum Guide, тощо. Тут ми займались тільки PMBOK, але збуджили інші проєктні та навколо-проєктні спільноти, і вони вже переклали або перекладають свої гайди.
    3. Державні стандарти: Прийняття стандартів ISO 21500 в якості ДСТУ. Це робота на багато років.
    4. Українськи шаблони: Розробка шаблонів документів PMBOK та ISO українською, щоб будь-хто міг швидко але грамотно заповнити будь-який документ. Тут робота ще тільки почалась, роботи багато.
    5. Інфографіка та керівництва "УП з коробки": загальний зручний наочний довідник зі стандартів ISO21500. По типу як у SAFe. Теж тільки накидаю ідеї та роблю маленькі інтерактивні напрацювання. Тут взагалі дуже потрібна допомога.
    6. Навчання для тих, хто навчає: Проведення серії семінарів для викладачів кафедр управління проєктами ВНЗ та керівників офісів реформ та проєктних офісів держустанов. Тут треба багато тренерів-волонтерів та зв'язки з ВНЗ і держустановами.
    7. Сертифікації систем "ISO 21500 Ready": Добровільні сертифікати відповідальності корпоративних систем та стандартів до ДСТУ ISO 21500. Робота навіть не починалась.
  • З нашої ініціативи ДП "УкрНДНЦ" внесли всі 8 стандартів ISO серії 21500 до Програми робіт з національної стандартизації на 2022 рік.
    Українською перекладено всі вісім стандартів, які можна подивитись тут - https://pmdoc.ua/iso
    Створена Робоча Група (РГ), яка розглядає, оформлює та подає стандарти на розгляд в ДП "УкрНДНЦ".
  • З нашої ініциативи ДП "УкрНДНЦ" внесли всі 8 стандартів ISO серії 21500 до Програми робіт з національної стандартизації на 2022 рік.
    Українською перекладено всі вісім стандартів, які можна подивитись тут - https://pmdoc.ua/iso
    Створена Робоча Група (РГ), яка розглядає, оформлює та подає стандарти на розгляд в ДП "УкрНДНЦ".
  • Метод підтвердження - один з найпростіших методів прийняття. Він не потребує перекладу та передруку тексту міжнародного НД. За цього методу міжнародний НД застосовують мовою оригіналу.
    Під час застосування методу перекладу виконують ідентичний переклад (для опублікування) міжнародного НД, до якого долучають національні структурні елементи та додатки.
    У разі застосування методу перекладу здійснюють:
    а) ідентичний переклад (для опублікування) міжнародного НД;
    б) укладання тексту перекладеного НД;
    в) аналізування тексту перекладеного НД, визначення ступеня відповідності (IDT або MOD) та підготування відповідної інформації щодо редакційних змін, приміток, технічних відхилів;
    г) розроблення національних структурних елементів і додатків;
    д) аналізування чинних національних НД, щоб розробити пропозиції щодо скасування відповідних національних НД або внесення змін до них.
    Аналізування тексту перекладу міжнародного НД провадять задля встановлення можливості застосування положень міжнародного НД і виявлення таких, до яких потрібно внести редакційні зміни, примітки, та які будуть мати технічні відхили.
    Аналізування тексту – це дорого та довго. На це й потрібні грантові кошти.

×