Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Экономика предприятия Лекция 6

166 views

Published on

Published in: Economy & Finance
  • Login to see the comments

  • Be the first to like this

Экономика предприятия Лекция 6

  1. 1. Мета: Знати форми та системи оплати праці, навчитись вирішувати ситуаційні задачі. Освоїти альтернативні форми оплати праці в Україні та за кордоном Питання, що розглядаються: • Заробітна плата в умовах ринкової економіки. Тарифна система оплати праці • Форми і системи оплати праці • Планування фонду оплати праці • Альтернативні форми оплати праці в Україні і за кордоном
  2. 2. Заробітна плата (ЗП) - виражена в грошовій формі частина національного доходу, що надходить в особисте розпорядження працівників відповідно до кількості і якості витраченої ними праці. Тарифна сітка являє собою шкалу розрядів, кожному з яких присвоєно тарифний коефіцієнт. У машинобудівній промисловості, наприклад, застосовується переважно восьмирозрядна тарифна сітка: Кт показує в скільки разів годинна тарифна ставка розглянутого розряду більше, ніж годинна тарифна ставка першого розряду. Наприклад, тарифний коефіцієнт шостого розряду знаходиться як: Сч1, Сч6 - годинні тарифні ставки першого і шостого розряду. У загальному випадку відрядний заробіток визначається так: Звд=Р·n, Р – відрядна розцінка за одиницю виготовленої продукції, n – кількість одиниць виготовленої продукції чи виконаної роботи. Відрядна розцінка для одиничного і дрібносерійного виробництв: Р= Сч1i·KTi·tшi, KTi - тарифний коефіцієнт розряду на i - ой операції; tшi – штучний час (трудомісткість) на i-й операції. Для крупносерійного і масового виробництва розцінка знаходиться як: Нвир – норма виробітку. По часовий заробіток розраховується так: Тф – фактично відпрацьований час. Коефіцієнт приробітку - відношення фактичного відрядного заробітку бригади до загального тарифного заробітку робітників бригади. Коефіцієнт трудової участі (КТУ) – розраховується по спеціальних методиках, що враховують індивідуальні показники роботи окремих робітників. КТУ може бути в межах від 0 до 2.
  3. 3. Непряма відрядна система оплати праці – застосовується для допоміжних робітників, від результатів праці яких залежить виробіток основних робітників. Вона застосовується для оплати праці наладчиків, транспортних робітників і т. д. Для таких робітників звичайно використовується денна тарифна ставка (СТдн). Після переводу оплати праці на непряму відрядну систему розцінка знаходиться так: М – кількість об'єктів (бригад, основних робітників), що обслуговуються допоміжними робітниками; Нво – норма виробітку основних робітників, які обслуговуються допоміжними робітниками. Відрядно - прогресивна система оплати праці використовується для несприятливих ділянок виробництва, на яких необхідно стимулювати перевиконання норми на визначені періоди часу (3 – 6 місяців). Наприклад: Приклад: Визначити заробіток робітника при використанні відрядно - прогресивної системи оплати праці, якщо робітник п’ятого розряду за місяць виготовляє 100 виробів з нормою штучного часу tш=2,7 год. /шт. . Відповідно до норм виробітку він повинний виготовити за зазначений період 65 виробів. Базовий коефіцієнт виробітку - 108%. При використання відрядно - прогресивної системи величина заробітку(Звп) знаходиться як: Звп=Рн ∙ nб+Рз(nф - nб), Рн – нормальна розцінка; Рз - збільшена розцінка; nб – кількість виробів у межах базової норми виробітку; nф – фактична кількість виготовлених виробів. Рн=Сч1 ∙ КТ5 ∙ tш=1,32 ∙ 1,7 ∙ 2,7=6,06грн. nб =65 ∙ 108%/100%71шт. , nф=100 шт. Для визначення Рз необхідно визначити відсоток перевиконання норм часу(П): По величині цього відсотку і по шкалі знаходиться коефіцієнт збільшення розцінок(Кз): Рз=Рн(1+Кз)=Рн(1+1)=6,06 ∙ 2=12,12 грн. Тоді заробіток складає: Звп=6,06 ∙ 71+12,12(100-71)=781,74 грн. При відрядно-преміальній системі робітнику крім заробітку по прямих відрядних розцінках виплачується премія за виконання і перевиконання встановлених кількісних і якісних показників.
  4. 4. Фонд заробітної плати (ФЗП) – це обсяг грошових коштів, необхідних для оплати праці відповідно до кількості і якості випущеної продукції. В плановий ФЗП включають всі грошові виплати ВПП і промислового персоналу. Прямий фонд ЗП робітників-відрядників (Фпр.в.) складається з оплати по відрядних розцінках: Pij – розцінка при виконанні j-ій операції на i-му виробі; Овi – об’єм випуску виробів i-го виду; n - число нормованих операцій при виготовленні одного виробу i-го виду; m – число видів виробів. Прямий фонд ЗП робітників-почасовиків являє собою оплату фактично відпрацьованого часу: КТср – тарифний коефіцієнт середнього розряду почасових робіт по даному виробничому підрозділу; Ncп - списочна чисельність робітників-почасовиків. Годинний фонд зарплати (Фг) включає прямий фонд і доплати: Фг=Фпр+дч, Денний фонд (Фд) - це оплата за час, який має бути відпрацьований: Фд=Фч+дд, Місячний (річний) фонд – це весь фонд ЗП: Фм(р)=Фд+дм, На основі величини річного фонду ЗП виконується розрахунок середньо річної ЗП: Зр=Фр/Nсп,
  5. 5. До них можна віднести безтарифну систему оплати праці і оплату по контракту. Безтарифн а система є варіантом колективної системи оплати праці. ЗП кожного працівника знаходиться як частка ФОП колективу і залежить від коефіцієнта кваліфікаційного рівня працівника (Ккр), його коефіцієнта трудової участі (Кту) і відпрацьованого часу за даний період (Т). Зпф - фактична зарплата працівника за минулий період (один-чотири квартали); Зм - мінімальна ЗП на підприємстві. Одержані величини Ккр використовуються для поділу працівників на групи по кваліфікаційному рівню і розрахунку індивідуального заробітку. Кту розраховується для всіх працівників щомісячно. Він може коригувати ЗП не більше ніж на 10%. Сума балів, які заробив кожен працівник (впі) знаходиться як впі = Ккрі ∙ Ктуі ∙ Ті, Потім визначається вартість одного балу (Вб): ФОПк - фонд оплати праці колективу;т-кількість працівників ЗП кожного працівника знаходиться так: ЗПі = впі ∙ Вб, Є і інші варіанти безтарифної системи оплати праці. Цю систему найбільш доцільно використовувати на малих підприємствах (чисельністю до 50 працівників), або в підрозділах більших підприємств.

×