Лідія Журба. Крихкість прийняття рішень в економіці
•Download as PPTX, PDF•
2 likes•717 views
Speach based on ideas of Nassim Taleb and Pavlo Illiashenko Список використаної літератури: 1) Taleb, Nassim Nicholas Antifragile: Things That Gain from Disorder. — New York: Random House, 2012. — ISBN 978-1-4000-6782-4 2) Дані Україномовного розділу відкритої багатомовної мережевої енциклопедії. [Електронний ресурс]. –http://uk.wikipedia.org/wiki/Теорія_хаосу 3) Ілляшенко П. Якщо завтра війна? Як зберегти заощадження./ П. Ілляшенко/ LB.ua – 2014. Режим доступу до журн.: http://lb.ua
Recommended
Recommended
More Related Content
Viewers also liked
Viewers also liked (17)
Лідія Журба. Крихкість прийняття рішень в економіці
- 1. КРИХКІСТЬ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ЕКОНОМІЦІ і чому знання про ризики не робить їх стійкішими Журба Лідія, 6504/1, 1 група Наукові керівники: Дем'яненко С.І., Коваль П.В.
- 3. професор в Політехнічному інституті Нью-Йоркського університету, Оксфордському університеті та науковий консультант компанії з управління хедж- фондом «Universa Investments» Нассім Ніколас Талеб «Антикрихкість»
- 4. непередбачувані та нерегулярні події величезного масштабу «чорні лебеді» «індички» VS вчені, які намагаються складати прогнози ігноруючи непередбачувані події
- 5. Антикрихке вміє після шокових випробовувань ставати ще кращим. Антикрихкість ≠ еластичності чи гнучкості. Гнучке вміє протистояти шокам, але залишається тим самим. Антикрихкість
- 6. Вчать літати «птахів» років9 000
- 7. Трейдери торгують акціями. Трейдери вчаться користуватися методами та інструментами. Економісти-теорики виводять формули і говорять, що трейдери їх застосовують. Трейдери наступних поколінь вірять в теорії економістів. Відбувається катастрофа, оскільки довіра до теорія роблять економіку крихкою. Ринок торгівлі цінними паперами
- 8. • Впевнені в собі науки, як фізика не використовують статистику. Зате її активно використовують непостійні політологія та економіка. • Жоден економіст не може гарантувати результат. • Часто економісти базують свої спостереження на середньому значенні. • Фантазії футурологів. Особливості довгострокових економічних прогнозів
- 9. Механік завжди знайде роботу, програміст – не факт. Коли ти багатієш – страх втратити багатство стає міцнішим за радість від його збільшення.
- 10. Про майбутнє можна говорити лише в умовах ризику, ніколи – в умовах абсолютної визначеності. Менеджер середньої ланки, 35 років, 2 дітей, власна квартира та 100 000 $ заощаджень БАГАТО ВТРАТИТИ МАЛО ОТРИМАТИVS Якщо Вам нічого втрачати – то є що отримати.
- 11. Якщо «чорних лебедів» не можнаконтролювати… 1. Конфлікт, окупація нашої країни, необхідність втечі (ім=10%) 2. Конфлікт або серйозний економічний занепад (ім=20%) 3. Балансування економіки на межі кризи (ім=40%) 4. Економічне зростання, «світле майбутнє вже сьогодні» (ім=30%) Купуємо будинок далеко за містом вартістю 10 000 $ (множимо на імовірність 10% і повертаємо наші 100 000$ ) Купуємо на 15 000$ іноземної валюти (можна зберегти в доларах) та на 5 000$ золота. 40 000$ йде на формування «захисного інвестиційного портфелю: 20% - на короткострокові депозити, 30% - на довгострокові державні та корпоративні облігації, 20% на акції українських підприємств, 30% - на банківські метали. 30 000$ розділяємо між корпоративними довгостроковими активами та акціями українських компаній у співвідношенні 40% до 60 %.
- 12. Чи можна спрогнозувати урожайність кукурудзи за 2014 рік?
- 13. Позначення. Введемо наступні позначення для вхідних та вихідних параметрів. • Вхідні параметри: - i – порядковий номер культури ( ); - j – порядковий номер етапу оброблення земельних ділянок ( ), де останній етап означає завершення виробничого циклу; - h – порядковий номер культури ( ); - X={xhi} – матриця, елементи якої набувають значення 1, якщо на h-му полі планується засіяти i-ту культуру, та 0 в інших випадках; - S={sh} – вектор площ полів (га); - T1min ={t1minij} – матриця, елементи якої є порядковим номером дня з початку виробничого циклу, коли ділянки з i- ю культурою можуть оброблюватися на етапі j; - T1max ={t1maxij} – матриця, елементи якої є порядковим номером дня з початку виробничого циклу, після якого оброблення земельної ділянки з i-ю культурою на етапі j призводитиме до зменшення врожайності; - T2min ={t2minij} – матриця, елементи якої є мінімальною кількістю днів, що мають пройти від моменту завершення оброблення земельної ділянки з i-ю культурою на етапі j-1 для того, щоб ця земельна ділянка могла оброблятися на етапі j; - T2max ={t2maxij} – матриця, елементи якої є максимальною кількістю днів, що можуть пройти від моменту початку оброблення земельної ділянки з i-ю культурою на етапі j до того моменту, коли оброблення земельної ділянки з i-ю культурою на етапі j буде призводити до зменшення врожайності; - Qmax ={qmaxij} – матриця, елементи якої є кількістю гектарів i-ї культури, які можна максимально обробити на j-му етапі за один день; - C={cij} – матриця, елементи якої є затратами (грн.), які необхідно здійснити для оброблення 1 га i-ї культури на j-му етапі; - Λ={λi} – вектор, елементи якого є ціною за 1 центнер i-ї культури (грн./ц); - Ω={ωi} – вектор, елементи якого є плановою врожайністю i-ї культури (ц/га); • Вихідні параметри: - v – загальні витрати, пов’язані з виробничим процесом; - z – прибуток від вирощування культур. Приклад прогнозування урожайності культури за допомогою лінійного програмування
- 14. 0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 1866 1869 1872 1875 1878 1881 1884 1887 1890 1893 1896 1899 1902 1905 1908 1911 1914 1917 1920 1923 1926 1929 1932 1935 1938 1941 1944 1947 1950 1953 1956 1959 1962 1965 1968 1971 1974 1977 1980 1983 1986 1989 1992 1995 1998 2001 2004 2007 2010 2013 Урожайність,ц/га Роки Середня урожайність кукурудзи, ц/га Динамікасередньоїурожайностікукурудзи США, 1866-2013роки
- 15. 0 1 2 3 4 5 6 7 1866 1869 1872 1875 1878 1881 1884 1887 1890 1893 1896 1899 1902 1905 1908 1911 1914 1917 1920 1923 1926 1929 1932 1935 1938 1941 1944 1947 1950 1953 1956 1959 1962 1965 1968 1971 1974 1977 1980 1983 1986 1989 1992 1995 1998 2001 2004 2007 2010 2013 Середняцінанабушелькукурудзи,$США Роки Середня ціна за бушель кукурудзи, $ CША Динамікасередньоїціни за бушелькукурудзи США, 1866-2013роки
- 16. 0 1 2 3 4 5 6 7 8 0 50 100 150 200 250 300 1866 1869 1872 1875 1878 1881 1884 1887 1890 1893 1896 1899 1902 1905 1908 1911 1914 1917 1920 1923 1926 1929 1932 1935 1938 1941 1944 1947 1950 1953 1956 1959 1962 1965 1968 1971 1974 1977 1980 1983 1986 1989 1992 1995 1998 2001 2004 2007 2010 2013 Урожайність кукурудзи, ц/га Середня ціна за бушель кукурудзи, $ CША Динамікасередньоїурожайностіта ціни за бушелькукурудзиСША, 1866-2013роки
- 17. Дякую за увагу!