Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

«ДЕНЬ МУЗИКИ»

172 views

Published on

Віртуальна виставка до міжнародного дня музики

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

«ДЕНЬ МУЗИКИ»

  1. 1. ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ МУЗИКИ У перший день жовтня відзначають Міжнародний день музики. Це свято було призначене на 1 жовтня рішенням ЮНЕСКО з ініціативи композитора Дмитра Шостаковича. Можливо, дата для святкування була обрана невипадково, оскільки осінь є улюбленою порою року багатьох видатних художників, музикантів та письменників. Осінь — красива і різноманітна, як сама музика. «Мені здається, музика - космічна, Найбільш космічна із усіх мистецтв...» Ліна Костенко
  2. 2. Один з найсуворіших вироків на вступних іспитах в консерваторію був винесений Джузеппе Верді. Прослухавши, як молодик виконує на роялі власні твори, комісія зробила такий висновок: «Залиште надію займатися музикою професійно: краще виберіть педагога з місцевих музикантів». Однак Верді таки став композитором. Не минуло й півсотні років, як консерваторія, що відмовила Верді в навчанні, боролася з іншими за право називатися його іменем. Бетховен не просто не дружив з математикою, а зовсім не міг множити числа. Це не єдина дивинка композитора. Перш ніж приступити до роботи над черговим твором, автор «Місячної сонати» опускав голову в таз, наповнений крижаною водою. «Мова музики» – не просто метафоричний вислів. Вона дійсно існує, називається «соль-ре-соль» і складається з назв нот, від яких утворені численні нові слова. Але ця мова, як і безліч інших, створених штучно, не прижилася. Хоча в другій половині 19- го століття шанувальники «соль-ре-соль» навіть намагалися писати нею книги. Будете на відпочинку в одній з ісламських держав – забудьте про звичку насвистувати мелодії. Місцеві жителі вважають свист диявольським проявом в людині. Найдорожча в світі скрипка «В’єтан» створена в 1741 році італійським майстром Гварнері дель Джезу, що є одним з найвидатніших скрипкових майстрів світу. Свою назву музичний інструмент отримав на честь бельгійського композитора і скрипаля, що був власником цієї скрипки, – Анрі В’єтана.
  3. 3. Доведений факт: павук жваво вибереться з укриття на павутину, якщо почує звуки скрипки. Ні, він не шанувальник скрипкової музики: просто гра на скрипці викликає коливання найтонших ниточок його мережі, і павук думає, що хтось потрапив до нього на обід. Музиканти часто виконують пісні на біс. Але відомий випадок, коли їм на вимогу захопленої публіки довелося «переграти» цілу оперу. Це сталося на прем’єрі «Таємного шлюбу» композитора Чимарози. Перший виступ під «фанеру» відбувся не у другій половині 20-го століття, а набагато раніше. В кінці XIX століття один із композиторів, що лінувався возити з оркестром рояль, обходився фонографом з вже записаною фортепіанною партією. Музичний стиль кантрі не такий веселий і безтурботний, як може здатися. Шанувальники цього напрямку скоюють більше суїцидів, ніж любителі хіп-хопу або року. Вони ж і частіше розлучаються. За прослуховування в авто музики на повну гучність можна поплатитися не лише штрафом, а й машиною. Якщо ви перевищите допустимі межі гучності в Нью- Йорку, доведеться розщедритися в муніципальну казну. А поліцейські Бірмінгема за це можуть і автомобіль вилучити.
  4. 4. Історія української музики формувалась та розвивалась протягом багатьох віків. Найдавнішими джерелом походження української музики вважається давньоруська культура. Пісня була першим різновидом пісенного мистецтва, яка виникла в результаті розвитку мови та мислення. Одним з перших пісенних жанрів українського фольклору були землеробські, календарно-обрядові пісні. Символічність виконання даного жанру пісень виникла за часів дофеодального суспільства, де народ оспівував радість наближення весни, підготовку до жниварських робіт тощо. Зародження професійної української музики відбувалось в період розквіту Київської Русі, коли рівень культури сягав неймовірних розмірів. Найдавнішими зразками історії української музики епічного мистецтва є козацький фольклор, який зображав не лише реальні історичні події та постаті, але й звертав в увагу на найгостріші проблеми тогочасного суспільства. Національний епос складався в умовах тривалої ворожнечі та боротьби народу за незалежність, в епоху, яка характеризувалась найвищим проявом сил, здібностей, однак він і донині зберіг естетичну, національно-патріотичну цінність. Кровопролитна війна, поневолення, виснажували народ, як фізично так і духовно. На допомогу приходила народна творчість, яка була здатна втамувати духовні запити нації. З прадавніх часів, вірування українців були пройняті свободолюбним настроєм та життєлюбним характером, що знаходило безпосереднє зображення в музиці та піснях.
  5. 5. Національно-визвольний рух залишив помітний слід на всьому розвитку культури. Самодержавство, боротьба проти кріпацтва, протистояння національному гнобленню були провідними сюжетними темами мистецтва. Окрім інформаційного пісні також мали і заохочувальний, підбадьорливий характер. Могутній, патріотичний, український дух лунав у кожному слові, кожної мелодії. 19 століття вирізняється стрімким розвитком капіталізму, де на історичній арені активно виступали буржуазія та пролетаріат. Осередками розвитку музики були Київ, Львів, Харків, Одеса. Саме в них творилась історія української музики і мистецтва в цілому - вирувало театральне та концертне життя, розпочинали діяльність музичні товариства, засновувались оркестри та відкривались профільні музичні навчальні заклади. Формування історії української музики - явище поетапне. Протягом багатьох віків відбувалось нашарування на мистецтво всіх суспільних, політичних, історичних та економічних подій. Український фольклор увібрав в себе найважливіші та найсуттєвіші елементи, які супроводжували наш народ. Неймовірне почуття прекрасного та багатство словесно-музичних виразів створило неперевершений народний епос, який славиться на весь світ.
  6. 6. Альшванг А. Людвиг Ван Бетховен : очерк жизни и творчества / А. Альшванг. – 5-е изд. – Москва : Музыка, 1977. – 447 с. Амброс А. Роберт Шуман : жизнь и творчество / А. Амброс. – Москва : Музыка, 1988. – 62 с. Афоніна О. С. Сольфеджіо : навч. посіб. / О. С. Афоніна, В. О. Баранова. – Вінниця : Нова Книга, 2013. – 224 с.
  7. 7. Афоніна О. Сучасна українська музика : у вимірах європоцентризму : монографія / О. Афоніна. – Київ : НАКККіМ, 2012. – 164 с. Берегова О. Інтегративні процеси в музичній культурі України ХХ-ХХІ століть : монографія / О. Берегова. – Київ : Інститут культурології НАМ України, 2013. – 232 с. Бах И. С. и современность : сб. статей / сост. Н. А. Герасимова-Персидская. – Киев : Муз. Украина, 1985. – 159 с. Бодак Я. О. Зарубіжна музична література : посібник / Я. О. Бодак. – Вінниця : Нова книга, 2012. – 256 с.
  8. 8. Вульфиус П. Франц Шуберт : монография / П. Вульфиус. – Москва : Музыка, 1983. – 447 с. Галь Г. Брамс. Вагнер. Верди. Три мастера – три мира / Г. Галь. – Москва : Радуга, 1986. – 480 с. Вивчення оркестрових інструментів : методичні рекомендації / уклад. В. М. Пересунько. - Вінниця : Нова Книга, 2012. – 64 с. Бриліна В. Л. Вокальна професійна підготовка вчителя музики : метод. посіб. / В. Л. Бриліна, Л. М. Ставінська. – Вінниця : Нова Книга, 2013. – 96 с.
  9. 9. Герасимова-Персидская Н. Музыка. Время. Пространство / Н. Герасимова-Персидская. – Киев : ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. – 408 c. Завальнюк А. Микола Леонтович : дослідження, документи, листи : до 125-ї річниці від дня народження / А. Завальнюк. – Вінниця : Поділля-2000, 2002. – 256 с. Завальнюк А. Ф. Українські літні обряди та пісні : навч. посіб. / А. Ф. Завальнюк. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 304 с. Гусєв І. І. Джазові та естрадні п’єси українських композиторів : для фортепіано / І. І. Гусєв, Р. Н. Рамазанов. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 68 с.
  10. 10. Іваницький А. І. Історичний синтаксис фольклору : проблеми походження, хронологізація та декодування народної музики / А. І. Іваницький. - Вінниця : Нова Книга, 2009. – 404 с. Іваницький А. Основи логіки музичної форми (проблеми походження музики) : навч. посіб. / А. Іваницький. – Київ : Альтерпрес, 2003. – 180 с. Зінькевич О. Музична критика : теорія та методика : навч. посіб. / О. Зінькевич, Ю. Чекан. – Чернівці : Книги– ХХІ, 2007. – 424 с. Іваницький А. Українська народна музична творчість : навч. посіб. / А. Іваницький; під ред. М. М. Поплавського. – 2- ге вид., допрацьоване. – Київ : Музична Україна, 1999. – 222 с.
  11. 11. Карась Г. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття : монографія / Г. Карась. – Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. – 1164 с. Капустін В. Одна на цілий світ : збірник художніх нарисів про творців українських пісень, які стали народними / В. Капустін. – Київ : Криниця, 2003. – 159 с. Іваницький А. Хрестоматія з українського музичного фольклору (з поясненнями та коментарями) : навч. посіб. / А. Іваницький. – Вінниця : Нова Книга, 2008. – 520 с. Іваницький А. Український музичний фольклор : підручник / А. Іваницький. – 3-тє вид. – Вінниця : Нова книга, 2004. – 320 с.
  12. 12. Ковнацкая Л. Г. Английская музыка ХХ века : истоки и этапы развития / Л. Г. Ковнацкая. – Москва : Советский Композитор, 1989. – 216 с. Корній Л. Історія української музичної культури : до 100-річчя Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського / Л. Корній, Б. Сюта. – Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2011. – 736 с. Корній Л. П. Українська музична культура. Погляд крізь віки / Л. П. Корній, Б. О. Сюта. – Київ : Музична Україна, 2014. – 592 с. Кияновська Л. Українська музична культура : навч. посіб. / Л. Кияновська. – Київ : ДМЦНЗКМ, 2002. – 160 с.
  13. 13. Королюк Н. Корифеї української хорової культури ХХ століття / Н. Королюк. – Київ : Музична Україна, 1994. – 288 с. Криса Л. Вернись із спогадів… Володимир Івасюк : фотоальбом / Л. Криса. – Львів : УКРПОЛ, 2008. – 336 с. Кушка Я. С. Методика музичного виховання дітей : навч. посіб. У 2-х ч. Ч. 1 / Я. С. Кушка. – 2-ге вид., допрацьоване. – Вінниця : Нова Книга, 2007. – 216 с. Лісецький С. Й. Історія української музики : від найдавніших часів і до першої чверті ХІХ століття : навч. посіб. / С. Й. Лісецьий. – Київ : Київський ун-т ім. Б. Грінченка, 2015. – 148 с.
  14. 14. Музична україністика: сучасний вимір : збірник наукових статей. Вип. 8. – Київ : ІМФЕ, 2012. – 400 с. Немкович О. Українське музикознавство ХХ століття як система наукових дисциплін : монографія / О. Немкович. – Київ : [б.в], 2006. – 534 с. Лунина А. Композитор в зеркале современности. В 2-х т. Т. 1 / А. Лунина. – Киев : ДУХ І ЛІТЕРА, 2015. – 504 с. Лісецький С. Й. Класицизм – провідний творчий напрямок в українській музиці другої половини ХVІІІ- початок ХІХ століття : монографія / С. Й. Лісецький. – Київ : НАКККіМ, 2012. – 391 с.
  15. 15. Олексюк О. М. Українська мова для митців : навч. посіб. / О. М. Олексюк. – Київ : Зовнішня торгівля, 2011. – 192 с. Пастура Ф. Беллини / Ф. Пастура. – Москва : Молодая гвардия, 1989. – 341 с. – (Жизнь замечательных людей. Серия биографий; Вып. 704). Пастушенко А. Народна пісенна творчість в Україні : навч. посіб. / А. Пастушенко, М. Пономаренко. – Рівне : ПП ДМ, 2012. – 304 с. Практика вивчення музичного фольклору : народні пісні Вінниччини, записані від Ганни Коваль : метод. рекомендації / уклад. І. І. Журавкова. - Вінниця : Нова Книга, 2013. – 64 с.
  16. 16. Сорокер Я. Л. Українська пісенність у музиці класиків : спроба дослідження / Я. Л. Сорокер. – Вінниця : Нова Книга, 2012. – 184 с. Спілка композиторів України : довідник. – Київ : Музична Україна, 1973. – 346 с. Стахевич О. Г. З історії вокально-виконавських стилів та вокальної педагогіки : посібник / О. Г. Стахевич. – Вінниця : Нова Книга, 2013. – 176 с. Тароцци Д. Верди / Д. Тароцци. - Москва : Молодая гвардия, 1984. – 352 с. – (Жизнь замечательных людей. Серия биографий; Вып. 648).
  17. 17. Уланова С. І. Музичне просвітництво ХІХ століття. Австрія і Німеччина : монографія / С. І. Уланова. – Київ : ДАКККіМ, 2002. – 252 с. Хохлов Ю. Н. Песни Шуберта : Черты стиля / Ю. Хохлов. – Москва : Музыка, 1987. – 302 с.

×