Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ                  ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВ...
ІНФОРМАЦІЙНО-ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ            краєзнавчого спрямування до проведення в школах області          у 2012 році є...
центральних органів влади посилення контролю за регіонами і це вилилось в перекиданнязначної частини роботи та відповідаль...
2. Дніпропетровська область у цифрах і фактах // Моє Придніпров’я. Календар      пам’ятних дат Дніпропетровської області н...
Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей – п’ять із них виявленона території сучасного Нікопольського району....
Після жовтневого перевороту 1917 р. та громадянської війни губернський устрійне відповідав більше вимогам нової влади. Про...
На сучасному етапі свого розвитку Дніпропетровська область повноправно посідаєлідируючи позиції в економічному, науковому ...
Upcoming SlideShare
Loading in …5
×

391 дніпропетровській області 80 років

2,048 views

Published on

  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

391 дніпропетровській області 80 років

  1. 1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ» 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 70, тел/факс 8(056) 732-48-48 Е-mail: doippo.adm@gmail.com www.doippo.dp.ua№ 93 від 06 лютого 2012 р. Начальникам управлінь і відділів освіти,На № _________________ методичним службам управлінь і відділів освіти З метою належного проведення у лютому ц.р. у середніхзагальноосвітніх навчальних закладах області єдиного уроку до 80-річчяДніпропетровської області навчально-методична лабораторія суспільнихдисциплін ДОІППО пропонує інформаційно-додаткові матеріаликраєзнавчого спрямування для використання на уроці. Перший проректор: В.Г. ДолгополийБазилевська Л.Л.732-47-58 1
  2. 2. ІНФОРМАЦІЙНО-ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ краєзнавчого спрямування до проведення в школах області у 2012 році єдиного уроку до 80-річчя Дніпропетровської області Додаток 1 Дніпропетровській області 80 років Територіально Дніпропетровська область розташована в південно-східній частиніУкраїни в басейні середньої та нижньої течії Дніпра. Межує з Харківською, Донецькою,Запорізькою, Полтавською, Кіровоградською, Миколаївською та Херсонською областями.Область складається із 22 адміністративних районів та 13 міст обласногопідпорядкування. Такого вигляду в територіальному плані область набула лише післяВеликої Вітчизняної війни і це було досягнуто довгим шляхом змін та реформування,особливо в І пол. ХХ ст., що пов’язано з бурхливими соціально-політичними таекономічними змінами. Офіційним «днем народження» області вважається 27 лютого 1932 р. коли Президія ЦВК СРСР спеціальною постановою затвердила рішення ІV позачергової сесії ВУЦВК УСРР від 9 лютого 1932 р. про створення на території України 5-ти областей: Київської, Харківської, Вінницької, Одеської та Дніпропетровської. За останньою закріплювалося 54 адміністративно-територіальні одиниці – 4 міста та 50 районів. Серед районів було 9 національних – Високопільський, Люксембургський, Молочанський – німецькі; Ново-Златопільський, Сталіндорфський – єврейські; Камянський, Терпіннянський – російські; Велико- Янисольський – грецький та Коларівський – болгарський.Дніпропетровщина включала в себе деякі райони сучасних Донецької, Миколаївської,Херсонської, Кіровоградської та майже всю Запорізьку область, територія її становила73149,4 кв.км. з населенням 4 032 200 осіб. До проведення перших обласних з’їздів Рад всією організаційної роботоюпов’язаною з запровадженням обласної системи мали керувати спеціально створеніобласні організаційні комітети, що підпорядковувалися президії ВУЦВК та РНК УСРР.Для Дніпропетровської області був затверджений організаційний комітет в складі 12 осібпід головуванням Данила Івановича Петровського, який на той момент обіймав посадузаступника голови Раднаркому УСРР. До складу Дніпропетровського обласногоорганізаційного комітету увійшли Сорокін П.Д. ( в 1929 -30-х рр. головаДніпропетровського окрвиконкому, з 1930 – голова міськради м. Дніпропетровська),Рогальов Ф.Ф. (військовий комендант м. Дніпропетровська, командир 7 стрілецькогокорпусу, що дислокувався в нашому місті), Чернявський В.І. (перший секретарДніпропетровського обкому КП(б)У з лютого по жовтень 1932 р.), який на об’єднаномупленумі МПК та МКК 10 лютого 1932 р., зазначив, що утворення областей мало на метіполегшення керівництвом районами, яких на Україні нараховувалося «384 райони й булонадзвичайно важко і складно із одного Харкова керувати ними». Але, на сьогодні, можнаприпустити, що створення обласних, проміжних ланок управління між центром тарайонами, мало набагато глибші причини які крилися, в першу чергу, в соціально-економічних зрушеннях на селі кінця 1920 – початку 1930-хх рр. Щорічне збільшенняхлібозаготівель, втілення в життя плану суцільної колективізації, боротьба з так званим«куркульством» та перші прояви голоду на Україні взимку 1931-32 рр. вимагало від 2
  3. 3. центральних органів влади посилення контролю за регіонами і це вилилось в перекиданнязначної частини роботи та відповідальності у цій сфері на обласні органи влади. Карта адміністративно-територіальних одиниць Дніпропетровської області у 1932 році 4 серпня 1932 р. в Будинку культури залізничників (вул. Леніна) відкрився першийобласний з’їзд Рад Дніпропетровщини. Делегати заслухали привітальну телеграму«всеукраїнського старости» Г.І. Петровського, яку зачитав Данило Іванович Петровський,одноголосно обраний головою облвиконкому. Щойно утворившись, Дніпропетровська область зазнала перших територіальнихвтрат. 2 липня 1932 р. була створена Донецька область до складу якої відійшло 5 районівДніпропетровської, а 22 вересня 1937 р. до новоствореної Миколаївської області відійшлоще 9 районів. Найбільших територіальних втрат Дніпропетровщина зазнала в 1939 році,коли із її складу було вилучено 28 районів, що увійшли до Запорізької області. Такимчином, напередодні Великої Вітчизняної війни Дніпропетровська область складалась із 26районів та 7 міст обласного підпорядкування. Бібліографія: 1. Дніпропетровська область: історія та сучасність (до 75-річчя області). – Дн-к., 2007. 3
  4. 4. 2. Дніпропетровська область у цифрах і фактах // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2007 рік. – Дн-к.: ДОУНБ, 2006. 3. Зоря. – Дніпропетровськ, 10.02.1932. 4. Зоря. – Дніпропетровськ, 11.02.1932. 5. Кавун М.Е. День народження області // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2002 рік. – Дн-к.: ДОУНБ, 2001. 6. Маркова Л.М. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття. – Дн-к.: ДОУНБ, 2011. 7. Маркова Л.М. Днепропетровская область встречает свое семидесятилетие // Днепр вечерний, 13.02.2002. Матеріали підготовлено Людмилою Базилевською, завідуючою навчально-методичною лабораторією суспільних дисциплін, за Інтернет-ресурсом Дніпропетровського національного історичного музею ім.Д.І.Яворницького Додаток 2 Дніпропетровщина відзначає 80-річний ювілей В цьому році 27 лютого прадавня козацька земля відзначатиме 80-річний ювілей утворення нашої прекрасної і неповторної Дніпропетровської області. Ми з неприхованою гордістю говоримо про свою 80-річну історію: це були по- справжньому великі роки становлення, зміцнення, злету, важких воєнних випробувань, повоєнної відбудови, твердого поступу вперед і вже у наші дні – утвердження нової незалежної України.Традиційно вона була й залишається провідним регіоном своєї держави, а її економічнийрозвиток значною мірою визначає загальну ситуацію в країні. ЗдобуткиДніпропетровської області з багатьох показників кращі в Україні, нині тут успішновідроджується її історичне минуле, духовне й культурне життя. Дніпропетровщина – перлина України. Вона має багату і славну історію, якасягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам’яноговіку, вже понад 100 тисяч років тому наш край був заселений. Учені вважають, що саме на Подніпров’ї ще 6 тисяч років тому вперше булиприручені коні. В курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколіснівози, одні з найстаріших у Східній Європі. Знахідки археологів, серед них всесвітньовідомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тількипро високий рівень матеріальної культури племен, які населяли Придніпров’я, а й про їхвисоку духовну культуру. За часів Київської Русі Придніпров’я межувало з кочівниками і мало з нимиактивні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світовогозначення „Із варяг у греки”, Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. 955року на Монастирському острові зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року їїсин князь Святослав загинув на порогах у бою з печенігами. 4
  5. 5. Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей – п’ять із них виявленона території сучасного Нікопольського району. Велику роль відіграло козацтво унаціонально-визвольній війні українського народу проти Польщі. Наприкінці грудня 1647року на острові Томаківка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступногороку в Микитинській Січі був обраний гетьманом Війська Запорозького. А битва наЖовтих Водах зіграла вирішальну роль у війні. У 1774 р. частина Південної України, яка вже тоді знаходилась під контролемРосії, була поділена на дві губернії: Новоросійську та Азовську. Зі зміною кордонів та зростанням населення змінювався й адміністративний поділкраю. У 1783 р. дві губернії об’єднали й утворили на їх базі Катеринославськенамісництво. У 1796-1802 рр. тут існувала Новоросійська губернія, яка простягалася відДністра до Кубані, включаючи Кримський півострів та Передній Кавказ. Столицеюгубернії був Новоросійськ – таку назву кілька років мав Катеринослав (сучаснийДніпропетровськ). 8 (20) жовтня 1802 р. російський імператор Олександр I видав указ про поділНоворосійської губернії на Катеринославську, Миколаївську (потім Херсонську) іТаврійську. До складу нашої губернії увійшло 6 повітів: Катеринославський,Новомосковський, Павлоградський, Бахмутський, Маріупольський, Ростовський-на-Дону.У 1806-1817 рр. були утворені ще три повіти – Олександрівський, Верхньодніпровськийта Слов’яносербський. З того часу адміністративний поділ краю залишався незмінним аждо 1917 р. Тільки у 1887 р. Ростовський повіт перейшов до складу області ВійськаДонського. Протягом першої половини XIX ст. губернія являла собою провінцію як векономічному, так і в культурному відношенні. Губернська столиця Катеринославзнаходилась довгі роки в запустінні. Лише у середині століття поступово стали наявніознаки культурного і розвиненого міста – виникли бібліотека, театр, друкарня, музей,клуб, інтенсивно проходила забудова. Проте повітові міста мали сільський вигляд, не булобруківки, вуличного освітлення, водогонів. Всією губернією управляли цивільний губернатор та його канцелярія у складікількох десятків чоловік. Військовий губернатор – один на три південні губернії – мав усвоїй компетенції нагляд за громадським порядком. Губернія отримала свій герб (5 липня 1878 року), який повторював у загальнихрисах герб Катеринослава 1811 р.: у блакитному полі вензель імператриці Катерини II здатою 1787 р. Вензель оточували дев’ять золотих зірок. Щит був увінчанийімператорською короною та оточений золотим дубовим листям, з’єднаним андріївськоюстрічкою. Великі зрушення в житті краю пов’язані з відкриттям наприкінці ХІХ століттязначних родовищ корисних копалин – вугілля, залізної та марганцевої руд тощо. У цей жеперіод виникла й швидко розвинулась промислова розробка корисних копалинКриворізького і Донецького басейнів. Протягом 1870-1880-х років економічне життя вгубернії суттєво пожвавилося. Уздовж кордонів губернії були прокладені залізниці:Харківсько-Миколаївська та Курсько-Харківсько-Азовська. В центрі пролягла Лозово-Севастопольська (згодом Катерининська) залізниця. Завдяки збільшенню промисловихпідприємств, активізації економічного життя населення губернії швидко збільшилося йдосягло 2112651 чоловік у 1897 р. Однак основним заняттям мешканців залишалосяземлеробство. У цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центрпромисловості Півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 рокуКатерининська залізниця об’єднала Донецький кам’яновугільний та Криворізькийгірничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладенопочаток металургійної промисловості. 5
  6. 6. Після жовтневого перевороту 1917 р. та громадянської війни губернський устрійне відповідав більше вимогам нової влади. Протягом 1923-25 рр. поділ на губернії бувпоступово скасований. На території колишньої Катеринославської губернії утворилися 7округів. 27 лютого 1932 р. внаслідок чергового адміністративно-територіального поділуна основі п’яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровськаобласть. У 1938-39 роках частина її території відійшла до новоутворених Запорізької,Миколаївської та Кіровоградської областей. З тих пір межі області не змінювались. Перед Великою Вітчизняною війною у Дніпропетровській області налічувалося 7міст обласного підпорядкування та 26 районів. На 1991 рік в області було вже 13 містобласного підпорядкування та 20 районів. За останні десять років відновлено 2 райони –Петриківський та Юр’ївський. Сьогодні в області 22 адміністративних райони, 21 місто (утому числі 13 обласного підпорядкування), 47 селищ міського типу і 1440 сільськихнаселених пунктів. На Дніпропетровщині функціонують такі всесвітньо відомі гіганти, як"Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", якому більше 110 років,"Дніпропетровський трубний завод", "Нижньодніпровський трубопрокатний завод".Яскравим прикладом сучасного машинобудування і гордістю Дніпропетровська і всієїУкраїни є ПО "Південний машинобудівний завод ім. Макарова" і конструкторського бюро"Південне". Висока технічне оснащення і кваліфікація інженерного і робочого персоналудозволили розробити і виготовити тут екологічно чисті ракетоносії "Зеніт", могутні"Дніпро", різноманітні космічні апарати і іншу продукцію, яка не має аналогів в світовійпрактиці. Дніпропетровськ - місто дійсно унікальне, як по духовному наповненню, так і поархітектурі. Фахівці вважають, що саме тут склався своєрідний архітектурний стиль - такзваний Катеринославський. Адже плануванням і архітектурою Дніпропетровськ непоступається кращим європейським містам. Дніпропетровщині усього лише 80 років. Яка вона молода, а стільки побудовано,відкрито й досягнуто! Металургія, машинобудування, добуток вугілля, космос,чорноземи, Дніпро й багато-багато іншого. Візитною карткою не лишеДніпропетровщини, але й усієї України, є центр народної творчості «Петриківка». Аленайдорожче - це люди. З Дніпропетровщиною пов’язані імена багатьох видатних діячів науки, культури,мистецтва, громадських діячів. Золотими літерами вписав своє ім’я в історію краюОлександр Поль. Довгий час жив і працював видатний історик Дмитро Яворницький. Тутнародилась всесвітньо відома письменниця-теософ Олена Блаватська. На берегах Дніпрапобували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Ілля Рєпін, Іван Карпенко-Карий.Оспівували наш край поет і фольклорист Іван Манжура та письменник Андріан Кащенко.З Дніпропетровщиною пов’язані також імена сучасних видатних українськихписьменників нашого краю Олеся Гончара і Павла Загребельного. Багато видатних вченихрозвивали науку на теренах нашого краю – Ярослав Грдина, Іван Акинфієв, ЛевПисаржевський, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антін Синявський. Слава неповторного Придніпров’я завжди трималася й тримається на високійпрофесійності його людей, невпинному творчому пошуку, надійному слові й найвищійвідповідальності за подальшу долю свого краю. Дніпропетровщину звично називали йназивають «кузнею кадрів» — до того ж, як управлінців, так і фахівців усіх галузейвиробництва, науки, культури. І це дійсно так. Григорій Іванович Петровський, МихайлоКузьмич Янгель, Олександр Максимович Макаров, Василь Сергійович Будник, ЛевВолодимирович Писаржевський, Володимир Іванович Моссаковський, Дмитро ІвановичЯворницький, Федір Павлович Решетников, Олесь Терентійович Гончар, Леонід ІллічБрежнєв, Володимир Васильович Щербицький, Леонід Данилович Кучма, ЄвгенВікторович Качаловський, Віктор Григорович Бойко, десятки й сотні інших гідних іменшироко відомі не тільки у нас, на Дніпропетровщині, але й далеко за її межами. 6
  7. 7. На сучасному етапі свого розвитку Дніпропетровська область повноправно посідаєлідируючи позиції в економічному, науковому та культурному житті нашої країни.Займаючи 5,3 % території України та складаючи 7,4 % її населення Дніпропетровщинавиробляє 100 % марганцевої руди та 81,9 % залізної руди, 75,4 % труб та 57 %феросплавів. Науково-технічні роботи в області виконують 15 наукових установакадемічного профілю, 71 – галузевого профілю, 12 вищих навчальних закладів та 5установ заводського профілю. За кількістю вищих навчальних закладів область посідаєодне із перших місць в Україні. Мережа ВНЗ представлена 62 закладами І-ІІ рівнівакредитації та 22 закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації в яких навчається 157,7 тисячстудентів. Славну історію краю гідно продовжують сучасники. ВшанованийДніпропетровський край працею ракетобудівників і хлібодарів, педагогів і лікарів.Славетний він науковцями і робітниками, ветеранами й молоддю. Потенціал області в усічаси служив на благо народу України. Так було! Так є! І так завжди буде! Його не можнавиміряти тільки стабільно зростаючими обсягами валового продукту. Потенціал краю – ценаші люди. Держава високо оцінила внесок громадян Дніпропетровщини у справу захистуі розвитку нашої країни. Тільки за роки Великої Вітчизняної війни 574 захисники нашоїземлі отримали звання Героя Радянського Союзу. Понад три з половиною тисячі нашихземляків відзначено державними нагородами за роки незалежності, великій групівиробничників і науковців Дніпропетровщини вручені свідоцтва Лауреатів Державноїпремії в галузі науки і техніки”. Тут, на цій землі, наш родовід, наше домашнє вогнище,материнська пісня, батьківське поле, найбільші святині в людському житті. Тож бережімоі примножуймо кращі багатства своєї рідної землі. Людмила Базилевська, за матеріалами місцевих газет та офіційних веб-сайтів Дніпропетровщини. 7

×