Накладання попередніх заборон на поширення інформації

679 views

Published on

0 Comments
0 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

No Downloads
Views
Total views
679
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
3
Actions
Shares
0
Downloads
3
Comments
0
Likes
0
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Накладання попередніх заборон на поширення інформації

  1. 1. ГО “Інститут розвитку регіональної преси” (ІРРП)«Накладання попередніх заборон на поширення інформації: проблемні питання та шляхи їх вирішення» 20квітня 2012 року Доповідач: Олександр Бурмагін, медіа-юрист, медіа-тренер
  2. 2. Правила накладання заборон: законодавство Українист.151 Цивільного процесуального кодексу України1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, зобґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
  3. 3. Правила накладання заборон: законодавство Українист.151 Цивільного процесуального кодексу України3. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
  4. 4. Правила накладання заборон: законодавство Українист. 152 Цивільного процесуального кодексу України /види забезпечення/1. Позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;2) забороною вчиняти певні дії;3) встановленням обовязку вчинити певні дії...
  5. 5. Правила накладання заборон: законодавство Українист. 152 Цивільного процесуального кодексу України2. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.3. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
  6. 6. Правила накладання заборон: законодавство Українист.153 Цивільного процесуального кодексу України1. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.5. Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.
  7. 7. Правила накладання заборон: законодавство Українист. 153 Цивільного процесуального кодексу України9. Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави в повному розмірі.
  8. 8. Правила накладання заборон: законодавство УкраїниПленум Верховного Суду України в Постанові від 22.12.2006 р. за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз”яснив:«розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
  9. 9. Правила накладання заборон: законодавство УкраїниПри встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів”./наприклад, іншого журналіста цього ж видання, який хоче написати про особу позивача/
  10. 10. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти«САНДІ ТАЙМС» ПРОТИ СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА (SUNDAY TIMES v. THE UNITED KINGDOM) 26.03.1979Заявники вважають, що порушення повязане, з одного боку, із забороною, яку сформулювали стосовно них англійські судові органи, а з іншого боку — з постійними обмеженнями, яких вони зазнають через надмірну узагальненість та нечіткість норми про неповагу до суду.
  11. 11. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти62. Тепер слід визначити, чи відповідає «втручання», що є предметом оскарження, «нагальній суспільній потребі», чи воно було «відповідним поставленій законній меті», чи аргументи, які національна влада навела для його виправдання, були «відповідними й достатніми у значенні вимог пункту 2 статті 10» (див. вже цитоване рішення у справі Хендісайда, с. 22-24, пп. 48-50).Суд розглянув з цієї точки зору предмет заборони, стан «справи про талідомід» на той період, і, насамкінець, обставини, що супроводжували саму справу та ухвалене рішення.
  12. 12. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти63.За твердженням Палати лордів, її заборона не стосувалася виключно проекту статті «Санді Таймс» (див. п. 44 вище).Воно також перешкодило заявникам у переданні повідомлення про результати їхніх розслідувань деяким урядовим комісіям та одному з членів Парламенту, а також у продовженні цих розслідувань; воно зупинило також опублікування однієї книги і позбавило головного редактора щотижневика можливості прокоментувати це питання або відповісти на критичні зауваження щодо нього.Справді, у рішенні вживалися поняття настільки широкі, що вони могли включати всі зазначені вище елементи, саме тому воно потребує особливо уважного контролю стосовно його «необхідності».
  13. 13. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти63. Однак проект статті становив головний предмет заборони. Тому належало спочатку розглянути, чи висновки англійських судових органів стосовно потенційного впливу цього проекту були справді необхідними для гарантування «авторитету суду».Серед причин, що називалися, була проблема тиску, який публікація статті справила б на «Дистиллерз», щоб спонукати її до більш щедрого врегулювання справи. Проте навіть у 1972 році публікація статті, мабуть, не спричинила би посилення того тиску, який вже чинився на той час на компанію (див. другий абзац п. 29 вище).Це застереження є ще більш слушним, якщо йдеться про липень 1972 року — дату винесення рішення Палатою лордів: на той час «справа про талідомід» вже спричинила дебати в Парламенті, і не лише нові коментарі в пресі, але також кампанію, що набула національного масштабу (див. пп. 13 і 14 вище).
  14. 14. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти65. У рішенні Суду у справі Хендісайда Суд зауважив, що свобода вираження поглядів становить одну з основних підвалин демократичного суспільства; за умови додержання пункту 2 статті 10 вона стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які сприймаються позитивно або вважаються необразливими чи незначущими, але й тих, які викликають образу, обурення або збурюють державу або будь-яку частину населення (с. 23, п. 49).
  15. 15. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти65. Ці принципи мають особливе значення для преси. Вони однаковою мірою застосовуються і до сфери здійснення правосуддя, яке слугує інтересам усього суспільства і потребує співпраці з поінформованою громадськістю.Загальновизнано, що суди не змогли би працювати у порожнечі. До їхньої компетенції входить врегулювання спорів, але це не означає, що до постановлення рішення судом ці спори не можуть бути предметом обговорення, наприклад, у спеціалізованих журналах, у пресі або просто серед широкої громадськості.Понад те, хоча засоби масової інформації не повинні переступати межі, встановлені в інтересах належного здійснення правосуддя, проте їм належить поширювати інформацію та ідеї стосовно питань, які розглядаються судами, так само, як і інших питань, які становлять громадський інтерес.До їхнього обовязку поширювати інформацію долучається право громадян отримувати її (mutatis mutandis, рішення у справі Кьєльдсена, Буск Мадсена і Педерсена від 7 грудня 1976 року, серія А, № 23, с. 26, п. 52).
  16. 16. Правила накладання заборон: міжнародні стандартиОтже, щоб визначити, чи оскаржуване втручання ґрунтувалося на «достатніх» підставах, які робили його «необхідним у демократичному суспільстві», слід врахувати всі аспекти справи стосовно громадського інтересу.
  17. 17. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти66. Повязане з талідомідом нещастя, поза сумнівом, збурило громадськість. Воно поставило питання про те, чи потужна компанія, яка випустила у продаж цей медичний препарат, несе юридичну або моральну відповідальність перед сотнями людей, які пережили страшну особисту трагедію, чи ж потерпілі можуть вимагати або сподіватися отримати відшкодування лише від суспільства загалом. Постали дуже важливі питання про захист від шкоди і компенсації за шкоду, завданої в результаті наукових розробок; слід було також розглянути багато аспектів існуючого права з цих питань.
  18. 18. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти66. Стаття 10, як уже підкреслювалося Судом, гарантує не лише пресі свободу інформувати громадськість, але й громадськості бути належно поінформованою (див. п. 65 вище).У цій конкретній справі сімї численних жертв трагедії, які не усвідомлювали юридичні труднощі, були життєво заінтересовані в тому, щоб бути обізнаними з усіма фактами, які лежать в основі справи, та різними можливими способами їх вирішення. їх можна було позбавити цієї інформації, що була для них дуже важливою, лише в тому разі, якщо її поширення становило б загрозу «авторитету суду».
  19. 19. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти66. Справді, якби стаття «Санді Таймс» зявилася тоді, «Дистиллерз», можливо, почувалася б зобовязаною публічно і до будь-якого судового процесу викласти свої аргументи стосовно обставин у справі (див. п. 63 вище), однак останні не перестали бути предметом громадського інтересу лише через те, що вони стосувалися справи, що перебувала на той час у провадженні. Висвітлюючи певні факти, стаття могла би загальмувати спекулятивні дискусії у непоінформованих колах.
  20. 20. Правила накладання заборон: міжнародні стандарти67. Враховуючи всі обставини справи і на основі підходу, викладеного вище в пункті 65, Суд дійшов висновку, що оскаржуване втручання не відповідало нагальній суспільній потребі настільки, щоб переважити громадський інтерес до забезпечення свободи вираження поглядів у розумінні, як це закладено в Конвенції.Тому Суд робить висновок, що, згідно з пунктом 2 статті 10, підстави для застосованого до заявників обмеження не є достатніми. Це обмеження виявилося таким, що не відповідає законній меті, поставленій у даному разі; у демократичному суспільстві воно не було необхідним для гарантування авторитету суду.68. Таким чином, було порушення статті 10.http://www.medialaw.kiev.ua/zmisud/ecourt/212/ - повний текст рішення.
  21. 21. ПІДСУМКИ СТАНДАРТІВНаціональні -невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду + мають бути співмірними + з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог + існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання + відповідність виду забезпечення позову + не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи + суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені.
  22. 22. ПІДСУМКИ СТАНДАРТІВМіжнародні -Застосовуються у виключних випадках + необхідність обмеження свободи слова має переважати суспільний інтерес та право громадян на отримання інформації + не можуть мати загального, всеохоплюючого характеру + повинні бути максимально обмеженими в часі...
  23. 23. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАБОРОН в судовій практиці УкраїниСПРАВА 1 —«ДАІ проти Дорожнього контролю». Позов про захист честі, гідності, ділової репутації щодо двох відеоматеріалів розміщених на веб-сайті: «ГАИ Кобра запретили Дорожном контроле ходит в туалет» та «Инспектор ГАИ Кобра Гетманцев больше не хочет общаться с дорожным контролем», а також щодо коментарів під ними.УХВАЛА Деснянського районного суду м. Києва про зупинення роботи веб- сайту до завершення розгляду справи по суті.http://money.comments.ua/banknotes/2012/02/14/321925/sud-zakril-sayt-glavnih-bortsov.ht - текст ухвали
  24. 24. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАБОРОН в судовій практиці УкраїниЧерез тиждень районний суд розглянувши заяву відповідачів сам скасував своє забезпечення позову на підставі того, що такий вид впливає на інтереси інших користувачів інтернет, які не є сторонами у справі.Позивач після скандалу щодо зупинення роботи веб-сайту втратив інтерес до справи і після двох неявок у судове засідання позов було залишено без розгляду.
  25. 25. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАБОРОН в судовій практиці УкраїниСПРАВА №2 -«Назаров проти видавництва «РІА». Позов про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди щодо жур. розслідування в якому, як фрагмент згадується кримінальна справа, яку пов»язують із бізнесменом.УХВАЛИ Замостянського районного суду м.Вінниці про:1) Заборону ТОВ «Видавництво «РІА» на час розгляду в суді справи друкувати у своїх засобах масової інформації будь-які відомості стосовно Назарова Ельдара Алекперовича.2) Накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «Видавництво «РІА» у сумі 500 000,00 грн. до розгляду справи по суті.Щодо арешту подано апеляційну скаргу, щодо обох ухвал також подано заяви до місцевого суду про скасування забезпечення. Жодного рішення з цих питань на даний час не прийнято.
  26. 26. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАБОРОН в судовій практиці УкраїниСПРАВА №3 -«Хуторной проти Телеграфа». Позов про захист авторських прав, стягнення 4-х мільйонів 312 тисяч гривень компенсації.ЗАЯВА про забезпечення позову у вигляді заборони виходу газет.(?) УХВАЛА Автозаводського районного суду м. Кременчук про забезпечення позову.Суддя оголосив ухвалу про самовідвід, оскільки не бажав отримати звинувачення в упередженості.
  27. 27. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАБОРОН в судовій практиці УкраїниСПРАВА №4-5 -«Сидоренко проти журналу Бізнес».«ЄДАПС і Грицак проти 1+1, Комерсанту...».ЗАЯВИ про заборону згадувати позивачів.Формулювання по останній справі: заборонити Відповідачам використання у будь-якій формі імені, прізвища Позивача 2 та найменування Позивача 1 та будь-які посилання на нього, пов’язані з діяльністю Консорціуму «ЄДАПС» в подальших виступах (прес-конференціях, брифінгах), а також заборонити Відповідачам публікувати та розміщувати відомості про Позивачів та про хід цього судового процесу у будь-яких засобах масової інформації, інтернет-виданнях та сайтах».ЗАЯВИ, після надання заперечень відповідачами проігноровано судами.
  28. 28. ЩО РОБИТИ — 1) апеляційна скаргаЦПК. Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову.
  29. 29. ЩО РОБИТИ — 1) апеляційна скаргаСтаття 294. Строки апеляційного оскарження2. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
  30. 30. ЩО РОБИТИ — 2) заява у той же судЦПК. Стаття 154. Заміна виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову1. Суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим. Заява про заміну способу забезпечення позову розглядається судом у строки, встановлені частиною другою статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за заявою відповідача потрібна згода позивача, за винятком випадку, визначеного частиною другою цієї статті.3. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.4. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.
  31. 31. ЩО РОБИТИЦПК. Стаття 155. Відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, та повернення предмета застави1. У разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.
  32. 32. АРГУМЕНТИ проти забезпечення Враховуючи викладене, а також ті обставини, що:1) заявлений позов про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди – не є позовом майнового характеру, що,2) на сьогодні у суду нема відомостей або доказів про те, що3) невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що4) позивач не надав жодних доказів на підтвердження своїх вимог щодо забезпечення позову і не довів реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, що5) застосоване забезпечення у вигляді заборони говорити будь що про Позивачів – обмежить господарську діяльність засобів масової інформації – заява про забезпечення позову не має жодних підстав для задоволення.
  33. 33. АРГУМЕНТИ проти забезпеченняНа нашу думку, такий спосіб забезпечення очевидно суперечить вимогам ст.34 Конституції України та ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки накладає не пропорційно жорстке обмеження свободи слова.Адже, за таким забезпеченням, у випадку його запровадження судом засобам масової інформації буде просто заборонено наприклад висвітлювати виконання паном депутатських повноважень, консорціумом освоєння бюджетних коштів. Тобто тем, які взагалі жодним чином не пов’язані із предметом даної позовної заяви.Крім наведеного вище, ми просимо суд, також звернути увагу, що вимога про заборону говорити про Позивачів жодним чином не забезпечить виконання рішення про спростування, якщо таке буде постановлено.Така вимога про забезпечення є окремим способом захисту цивільних прав, обґрунтованість якого може бути встановлено або невстановлено в ході окремого судового провадження.
  34. 34. Контакти для звернення за правовою допомогою:1. Інститут розвитку регіональної преси044-279-41-992. Панкратова Людмила 093-102-10-813. Бурмагін Олександр 067-722-47-654. Опришко Людмила 067-449-32-565. law.irrp.org.ua@gmail.com

×