2. Промислова
політика
–
цілеспрямована
діяльність
уряду
із
розвитку
виробничого
сектору
шляхом
застосування
набору
політик
та
спеціальних
інструментів.
Цілі
Набір
політик
Інструменти
3. Цілі
промислової
політики
Збільшення
частки
переробної
промисловості
до
25 % від ВВП
14%
19%
22%
24%
25%
27%
31%
32%
Україна
Польща
Німеччина
Малайзія
Чехія
Білорусь
Корея
Китай
Частка
переробної
промисловості
у
ВВП:
Збільшення
продуктивності
праці
в
переробній
промисловості
до
$30 тис.
на
1
зайнятого
13
27
30
33
36
97
104
134
Україна
Туреччина
Польща
Словаччина
Чехія
Німеччина
Японія
США
Продуктивність
праці
в
переробній
промисловості,
тис.
$
на
1
зайнятого:
4. Збільшення
кількості
зайнятих
у
переробній
промисловості
до
2 млн. осіб
Відсоток
зайнятих
в
переробній
промисловості
до
загальної
кількості
зайнятих
,%
Збільшення
частки
експорту
переробної
промисловості
до
80%
Експорт
товарів
переробної
промисловості
(від
усього
експорту
товарів)
Збільшення
частки
ПІІ
в
переробну
промисловість
до
35%
Частка
ПІІ
в
переробну
промисловість
від
загальної
суми
інвестицій
8%
17%
19%
19%
23%
26%
7,6
млн.
0,5
млн.
1,3
млн.
Україна
Корея
Польща
Німеччина
Словаччина
Чехія
1,4
млн.
4,2
млн.
3
млн.
59%
77%
78%
86%
88%
94%
Україна
Польща
Туреччина
Корея
Чехія
Китай
26%
29%
32%
45%
47%
59%
Україна
Чехія
Туреччина
Корея
Угорщина
Польща
5. Пром.
політика
Інформаційна
політика
Освітня
і
наукова
політика
Торговельна
політика
Кредитна
політика
Набір
політик
6. Торговельна
політика
Податкова
політика
Кредитна
політика
Інфраструктурна
та
регіональна
політика
Регуляторна
політика
Освітня
і
наукова
політика
Демографічна
та
міграційна
політика
Інформаційна
політика
• Селективне
імпортозаміщення,
експортна
експансія,
“рух
догори”
в
ланцюгах
створення
доданої
вартості
• Тимчасові
податкові
й
митні
стимули
для
нових
виробничих,
науково-‐дослідницьких
та
ІТ
-‐
підприємств
• Здешевлене
довгострокове
кредитування
капітальних
видатків
нових
виробництв,
росту
експортних
операцій
• Формування
мережі
“точок
зростання”,
кластерний
розвиток
• Ліквідація
бюрократичних,
корупційних
та
конкурентних
бар’єрів,
уніфікація
з
регуляторним
середовищем
ЄС
• Забезпечення
виробничих
підприємств
та
R&D-‐центрів
висококваліфікованими
кадрами,
комерціалізація
науки
• Створення
стимулів
для
залучення
до
України
високо-‐
кваліфікованих
фахівців
та
припинення
відтоку
талантів
• Просування
України
як
майданчика
для
розміщення
світових
виробництв
і
R&D-‐центрів,
як
країни
комфорту
Бюджетна
політика
• Преференційні
держзакупівлі
пром.
продукції
вітчизн.
виробництва,
нарощування
державних
видатків
розвитку
Набір
політик
Основне
спрямування
політики
7. Ключові
інструменти
/
ініціативи
Тимчасові
імпортні
мита
на
несировинні
товари
Тимчасові
експортні
мита
на
сировинні
товари
Тимчасові
податкові
стимули
для
нових
виробництв
Тимчасові
податкові
стимули
для
нових
науково-‐дослідних
підприємств
Тимчасові
податкові
стимули
для
нових
ІТ
та
BPO
підприємств
Державний
банк
розвитку
(ДБР)
Державне
експортно-‐
кредитне
агентство
(ЕКА)
Програми
міжрегіонального
та
транскордонного
співробітництва
Конкурентність
доступу
до
мереж
і
енергії
Створення
спрощених
галузевих
регуляторних
моделей
Послідовна
імплементація
директив
ЄС
Програма
державних
закупівель
у
місцевих
виробників,
в
т.ч.
у
МСБ
Державна
програма
кредитування
малого
й
середнього
бізнесу
Державні
будівельні
проекти,
в
т.ч.
за
моделлю
ДПП
Запровадження
стимулів
для
недержавних
освітніх
закладів
Програма
залучення
висококваліфікованих
іноземців
та
репатріантів
Програма
просування
України
як
виробничої
та
наукової
платформи
Торговельна
політика
Податкова
політика
Кредитна
політика
Інфраструктурна
та
регіональна
політика
Регуляторна
політика
Освітня
і
наукова
політика
Демографічна
та
міграційна
політика
Інформаційна
політика
Бюджетна
політика
Набір
політик
Захист
інтересів
експортерів
у
т.
ч.
через
механізми
СОТ
Спрямування
закордонної
допомоги
на
видатки
розвитку
Запровадження
стимулів
для
недержавних
дослідницьких
проектів
Запровадження
стимулів
для
талановитої
молоді
(“Brain
Drain
Stop”)
Мережа
закордонних
українців
Запровадження
сучасного
набору
навичок
в
освіті
“Зроблено
в
Україні”
Індустріальні
парки
8. Горизонтальні
інструменти
Верти
кальні
інстру
менти
Селективний
підхід
(галузі/кластери)
Універсальний
підхід
(міжгалузевий)
• Формування
міжвідомчої
робочої
групи-‐
Антикризового
економічного
штабу
(ВР,
КМУ,
АП,
експерти,
ассоціації
виробників)
• “Фільтрація”
проблем
промислового
сектору
за
масштабністю
та
терміновістю
+
категоризація
за
рівнем
вирішення
(ЦОВВ,КМУ,ВР,АП)
• Застосування
робочих
підгруп
для
вирішення
проблем
• Забезпечення
максимальної
прозорості
для
суспільства
Антикризова
програма
Програма
дій
• Розробка
“дорожньої
карти”
запровадження
державних
інструментів/
ініціатів
промислового
розвитку
(із
зазначенням
строків,
відповідальних,
строків,
ресурсів
тощо)
• Валідація
програми
з
основними
стейкхолдерами
-‐
асоціаціями
виробників,
міжнарод.
донорами
та
ін.
• Планова
реалізація
програми
із
забезпеченням
максимальної
прозорості
для
суспільства
Планова
програма
9. КОМІТЕТ
З
ПИТАНЬ
ПРОМИСЛОВОЇ
ПОЛІТИКИ
ТА
ПІДПРИЄМНИЦТВА
НАДСИЛАЙТЕ
ВАШІ
ПРОПОЗИЦІЇ!